Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994)

Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994)

Мета статті: проаналізувати на основі джерел становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994), проблеми, які виникали в ході їхньої практичної діяльності під час реалізації державної політики у сферах міграції, діяльність яких до сьогодні не була спеціальним об’єктом дослі...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Сiверянський літопис
Дата:2025
Автор: Вітюк, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
Теми:
Новітня доба
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206035
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994) / О. Вітюк // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 52-58. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206035
record_format dspace
spelling Вітюк, О.
2025-08-24T15:55:32Z
2025
Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994) / О. Вітюк // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 52-58. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
2518-7430
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206035
94:351.755:347.18](477)«1991/1994»
10.58407/litopis.250306
Мета статті: проаналізувати на основі джерел становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994), проблеми, які виникали в ході їхньої практичної діяльності під час реалізації державної політики у сферах міграції, діяльність яких до сьогодні не була спеціальним об’єктом дослідження в історичній науці. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, наукової об’єктивності та систематичності, що дало можливість неупереджено з’ясувати логічні зміни в історичному процесі. Методи дослідження представлені як загальнонауковими (історичний, логічний), так і спеціальними (історико-порівняльний, історико-генетичний, предметно-хронологічний, ретроспективний) методами. Наукова новизна дослідження полягає в першій спробі комплексного аналізу становлення перших державних органів міграційної служби України, діяльність яких стала основою для формування та реалізації сучасної міграційної політики України, подальшого утворення єдиного державного органу виконавчої влади – Державної міграційної служби України. Висновки відповідають поставленій меті дослідження. Глибокий аналіз джерельної бази дозволив з’ясувати становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994), їх повноваження, виявив значні проблеми при формуванні та реалізації національної міграційної політики, яка лише зароджувалася.
The purpose of the article: to analyze, based on sources of the formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994), problems that arose in the course of their practical activities in the implementation of state policy in areas of migration, activities of which have not been a special object of study in historical science to date. The methodological basis of the study is principles of historicism, scientific objectivity and systematic character, which made it possible to impartially clarify logical changes in the historical process. The research methods are presented by both general scientific methods (historical, logical) and special ones (historical-comparative, historical-genetic, subject-chronological, retrospective). The scientific novelty of the study lies in the first attempt at a comprehensive analysis of the formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine, activities of which became the basis for the formation and implementation of the modern migration policy of Ukraine, the further formation of a single state body of executive power – the State Migration Service of Ukraine. Сonclusions correspond to the stated purpose of the study. An in-depth analysis of the source database allowed us to clarify the formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994), their authority, and revealed significant problems in the formation and implementation of the national migration policy, which was only just emerging.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Новітня доба
Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994)
The formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994)
spellingShingle Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994)
Вітюк, О.
Новітня доба
title_short Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994)
title_full Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994)
title_fullStr Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994)
title_full_unstemmed Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994)
title_sort становлення перших державних органів міграційної служби україни (1991–1994)
author Вітюк, О.
author_facet Вітюк, О.
topic Новітня доба
topic_facet Новітня доба
publishDate 2025
language Ukrainian
container_title Сiверянський літопис
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
format Article
title_alt The formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994)
description Мета статті: проаналізувати на основі джерел становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994), проблеми, які виникали в ході їхньої практичної діяльності під час реалізації державної політики у сферах міграції, діяльність яких до сьогодні не була спеціальним об’єктом дослідження в історичній науці. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, наукової об’єктивності та систематичності, що дало можливість неупереджено з’ясувати логічні зміни в історичному процесі. Методи дослідження представлені як загальнонауковими (історичний, логічний), так і спеціальними (історико-порівняльний, історико-генетичний, предметно-хронологічний, ретроспективний) методами. Наукова новизна дослідження полягає в першій спробі комплексного аналізу становлення перших державних органів міграційної служби України, діяльність яких стала основою для формування та реалізації сучасної міграційної політики України, подальшого утворення єдиного державного органу виконавчої влади – Державної міграційної служби України. Висновки відповідають поставленій меті дослідження. Глибокий аналіз джерельної бази дозволив з’ясувати становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994), їх повноваження, виявив значні проблеми при формуванні та реалізації національної міграційної політики, яка лише зароджувалася. The purpose of the article: to analyze, based on sources of the formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994), problems that arose in the course of their practical activities in the implementation of state policy in areas of migration, activities of which have not been a special object of study in historical science to date. The methodological basis of the study is principles of historicism, scientific objectivity and systematic character, which made it possible to impartially clarify logical changes in the historical process. The research methods are presented by both general scientific methods (historical, logical) and special ones (historical-comparative, historical-genetic, subject-chronological, retrospective). The scientific novelty of the study lies in the first attempt at a comprehensive analysis of the formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine, activities of which became the basis for the formation and implementation of the modern migration policy of Ukraine, the further formation of a single state body of executive power – the State Migration Service of Ukraine. Сonclusions correspond to the stated purpose of the study. An in-depth analysis of the source database allowed us to clarify the formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994), their authority, and revealed significant problems in the formation and implementation of the national migration policy, which was only just emerging.
issn 2518-7430
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206035
citation_txt Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994) / О. Вітюк // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 52-58. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT vítûko stanovlennâperšihderžavnihorganívmígracíinoíslužbiukraíni19911994
AT vítûko theformationofthefirststatebodiesofthemigrationserviceofukraine19911994
first_indexed 2025-11-27T00:57:18Z
last_indexed 2025-11-27T00:57:18Z
_version_ 1850789831142014976
fulltext Сіверянський літопис. 2025. № 3 52 УДК 94:351.755:347.18](477)«1991/1994» Олександр Вітюк • СТАНОВЛЕННЯ ПЕРШИХ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (1991–1994) • THE FORMATION OF THE FIRST STATE BODIES OF THE MIGRATION SERVICE OF UKRAINE (1991–1994) DOI: 10.58407/litopis.250306 © О. Вітюк, 2025. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0009­0007­1749­507X Мета статті: проаналізувати на основі джерел становлення перших державних органів міг- раційної служби України (1991–1994), проблеми, які виникали в ході їхньої практичної діяльності під час реалізації державної політики у сферах міграції, діяльність яких до сьогодні не була спеці- альним об’єктом дослідження в історичній науці. Методологічною основою дослідження є прин- ципи історизму, наукової об’єктивності та систематичності, що дало можливість неупереджено з’ясувати логічні зміни в історичному процесі. Методи дослідження представлені як загальнона- уковими (історичний, логічний), так і спеціальними (історико-порівняльний, історико-генетичний, предметно-хронологічний, ретроспективний) методами. Наукова новизна дослідження полягає в першій спробі комплексного аналізу становлення перших державних органів міграційної служби України, діяльність яких стала основою для формування та реалізації сучасної міграційної політи- ки України, подальшого утворення єдиного державного органу виконавчої влади – Державної мігра- ційної служби України. Висновки відповідають поставленій меті дослідження. Глибокий аналіз джерельної бази дозволив з’ясувати становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994), їх повноваження, виявив значні проблеми при формуванні та реалізації націо- нальної міграційної політики, яка лише зароджувалася. Ключові слова: громадянство, міграція, нелегальна міграція, мігрант, еміграція, імміграція, бі- женці, особа без громадянства. • The purpose of the article: to analyze, based on sources of the formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994), problems that arose in the course of their practical activities in the implementation of state policy in areas of migration, activities of which have not been a special object of study in historical science to date. The methodological basis of the study is principles of historicism, scientific objectivity and systematic character, which made it possible to impartially clarify logical changes in the historical process. The research methods are presented by both general scientific methods (histori- cal, logical) and special ones (historical-comparative, historical-genetic, subject-chronological, retrospec- tive). The scientific novelty of the study lies in the first attempt at a comprehensive analysis of the formati- on of the first state bodies of the migration service of Ukraine, activities of which became the basis for the formation and implementation of the modern migration policy of Ukraine, the further formation of a single state body of executive power – the State Migration Service of Ukraine. Сonclusions correspond to the sta- ted purpose of the study. An in-depth analysis of the source database allowed us to clarify the formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994), their authority, and revealed signifi- cant problems in the formation and implementation of the national migration policy, which was only just emerging. Key words: citizenship, migration, illegal migration, migrant, emigration, immigration, refugees, state- less person. Світовий досвід регулювання міграційних процесів сприяв зародженню та вироблен­ ню власного ефективного національного міграційного законодавства, утворенню держав­ них органів для його формування та реалізації на належному рівні. Водночас, говорити з упевненістю про ефективність діяльності перших державних органів міграційної служби України у 1991–1994 рр., у зв’язку з їх реструктуризацією та постійними реорганізаційни­ ми процесами, на цьому етапі слід з поглибленою увагою. Siverian chronicle. 2025. № 3 53 Серед сучасних дослідників, які займались окремими аспектами становлення держав­ них міграційних органів на початковому етапі їх становлення, слід виокремити роботи Д. Голобородька1, Д. Гуріна2, О. Малиновської3, В. Пекарчука4, В. Посмітної5. Фактичний матеріал до вивчення міграційних процесів після проголошення незалежності України міститься у відомих загальних працях з вітчизняної історії, багатосерійному 15­ти томно­ му науковому виданні «Україна крізь віки»6, за загальною редакцією директора Інституту історії України НАН України, академіка В. Смолія. Переважна більшість матеріалу стосу­ ється становлення незалежності України, також виокремлено проблему, яка актуальна й на сьогодні – питання реальних проблем біженців та протидії нелегальній міграції7. До перших державних органів, які на початковому етапі незалежності нашої держави сприяли формуванню та реалізації державної політики у сферах міграції, варто віднести Комітет у справах національностей при Кабінеті Міністрів УРСР8 (далі – Комітет) та Мі­ ністерство України у справах національностей та міграції9 (далі – Міністерство). Однак, проаналізувавши функціональні повноваження цих державних органів, зазначаємо, що питання міграційної політики були не на першому місці – пріоритетом, як не дивно, була політика національних відносин. Комітет було утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР «Про утво­ рення Комітету у справах національностей при Кабінеті Міністрів УРСР»10 від 09.07.1991 № 79. Нормативним підґрунтям до його утворення були: Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення Державного комітету Української РСР у справах національностей» від 29.03.1990 № 8984­ХІ11 та Закону Української Соціалістичної Республіки «Про мініс­ терства і державні комітети Української РСР»12 від 03.08.1990 № 150­ХІІ, який було прий­ нято відповідно до Декларації про державний суверенітет, прийнятій Верховною Радою Української РСР 16.07.1990. Важливо зазначити, що фундаментальні передумови до створення «єдиної міграційної служби» – Державної міграційної служби України – були закладені у Декларації про дер­ жавний суверенітет, зокрема в розділі IV «Громадянство Української РСР» було визначе­ но, що Українська РСР регулює імміграційні процеси13. Головними завданнями Комітету були такі: проведення єдиної державної політики в галузі міжнаціональних відносин з урахуванням інтересів кожної національності, історич­ них традицій та національних особливостей, економічних і духовних потреб; здійснення контролю за виконанням законодавства з національних питань; створення умов для забез­ печення соціально­культурних потреб, відродження та розвитку культур і мов національ­ них груп, які проживають на території республіки, сприяння діяльності їх громадських формувань; сприяння проведенню кадрової політики, спрямованої на забезпечення пред­ ставництва національностей, які проживають на території республіки (з урахуванням ді­ лових і професійних якостей), в органах управління, у керівництві господарських органів і соціально­культурних закладів; вираження і захист інтересів народу Української РСР в СРСР і в регіонах України, а також в інших країнах14. Головою Комітету було призначено Ю. Олененка15, який мав одного заступника – Р. Чічлаву16, чисельність працівників апара­ ту складала 25 осіб17. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР «Пи­ 1 Голобородько Д. До питання компетенції Державної міграційної служби України. Науковий вісник Дніпропет- ровського державного університету внутрішніх справ. 2013. № 3 (67). С. 157–163. 2 Гурін Д. Правовий статус Державної міграційної служби в забезпеченні реалізації державної політики у сфері міграції. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 7. С. 144–148. 3 Малиновська О. Міграція та міграційна політика в Україні: трансформації доби незалежності. Migration & law. 2021. Vol. 1. Iss. 1. С. 10–26. 4 Пекарчук В. Розподіл повноважень органів державної влади України у сфері культури етноменшин: основні тенденції 1990–2000­х рp. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2016. № 1 (80). С. 36–45. 5 Посмітна В. Державна міграційна служба України як суб’єкт забезпечення адміністративної правосуб’єктності мігрантів. Juris Europensis Scientia. 2022. Вип. 2. С. 87–93. 6 Україна крізь віки: У 15 т. / За ред. А. Смолія. Київ: Альтернативи, 2000. Т. 14. 260 с. 7 Україна крізь віки. 1999. Т. 15. 352 с. 8 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВО України). Ф. 2. Оп. 15. Спр. 2139. Арк. 1. 9 Там само. Ф. 5233. Оп. 1. Спр. 146. Арк. 47. 10 Там само. Ф. 2. Оп. 15. Спр. 2139. Арк. 1–2. 11 Там само. Арк. 3. 12 Там само. Арк. 4–6. 13 Декларація про державний суверенітет України № 55­XII 16 липня 1990 р. Відомості Верховної Ради УРСР. 1990. № 31. Ст. 429. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55­12#Text. 14 ЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 15. Спр. 2139. Арк. 1. 15 Там само. Арк. 2. 16 Там само. Ф. 5252. Оп. 1­ос. Од. зб. 11. Арк. 211. 17 Там само. Ф. 2. Оп. 15. Спр. 2141. Арк. 165. Сіверянський літопис. 2025. № 3 54 тання у справах Комітету у справах національностей при Кабінеті Міністрів УРСР»18 від 01.08.1991 № 118, Комітету було дозволено утворити колегію у складі 5 осіб, однак, го­ ловними нововведенням була рекомендація виконкомам обласних, Київської та Севасто­ польської міських рад народних депутатів про введення у штат їх апарату посад високо­ кваліфікованих спеціалістів з національних питань. Як бачимо, питання міграційних про­ цесів та їх регулювання, не було першочерговим, однією із причин цього була, зокрема, відсутність кваліфікованих фахівців у сфері міграційної політики. На початку 1990­х рр. держава майже не регулювала самоплинні зовнішні міграційні потоки, а законодавчі акти приймалися не свідомо, а здебільшого під тиском обставин19. О. Малиновська зазначала, що упродовж десятиліття незалежності міграційна політика йшла за подіями, реагувала на них, а не була результатом детального вивчення ситуації та пошуків оптимальних методів досягнення цілей20. Як наслідок, Україна вийшла на арену різноспрямованих та різнохарактерних міграційних процесів непідготовленою. Слід від­ значити, що О. Малиновська одна з перших підтримала ідею щодо створення єдиної міг­ раційної служби. Необхідність створення та ефективного функціонування окремого єдиного державного органу, який би опікувався всіма питаннями міграційної політики, було питанням часу. Визначення своїх повноважень Комітет де­юре отримав лише в лютому 1992 р., після прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Ко­ мітет у справах національностей при Кабінеті Міністрів України»21 від 12.02.1992 № 71. Відповідно до Положення, Комітет став центральним органом державного управління. Для реалізації поставлених завдань Комітет забезпечував: створення разом з іншими орга­ нами державного управління умов для задоволення соціально­економічних і духовних по­ треб, відродження й розвитку в Україні національних культур, мов і традицій; сприяння проведенню кадрової політики, спрямованої на забезпечення представництва громадян України різних національностей (з урахуванням їхніх ділових і професійних якостей) в органах державного та господарського управління; сприяння задоволенню національно­ духовних потреб українців, які проживають за межами України22. Комітет був наділений важливими правами, зокрема, щодо утворення в разі необхід­ ності, у межах своєї компетенції, міжвідомчих комісій та експертних груп; проведення конгресів, конференцій, симпозіумів, нарад, семінарів з питань національної політики; ра­ зом з органами державного управління та національними громадськими об’єднаннями по­ давати практичну допомогу у створенні культурно­просвітницьких центрів, фондів роз­ витку національних культур та інших формувань, в організації концертно­театральної та виставкової діяльності відповідно до потреб духовного розвитку національностей Украї­ ни23. З ініціативи Комітету було утворено Республіканську комісію у справах депортованих народів Криму відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання, пов’язані з поверненням кримських татар у Кримську АРСР»24 від 28.01.1992 № 42, для вирішення практичних питань, пов’язаних із поверненням депортованих народів Криму на свою історичну батьківщину та в місця їх традиційного проживання; Фонд депортова­ них народів Криму, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Фонду депортованих народів Криму»25 від 14.03.1992 № 132, основними завданнями яко­ го були організація виконання та фінансування державних програм з розв’язання проблем депортованих у 1940­ві рр. народів Криму на свою історичну батьківщину та в місця їх традиційного проживання. Не менш важливою варто відзначити діяльність Комітету в напрямку розвитку та збе­ реження історичних цінностей півдня України, забезпечення регіону людськими ресурса­ ми шляхом створення компактного проживання німців, які переселялися з інших респуб­ лік колишнього СРСР. Для реалізації цієї сфери діяльності при Комітеті Указом Прези­ дента України «Про утворення Українсько­німецького фонду» від 23.01.1992 № 51/92 бу­ ло утворено Українсько­німецький фонд26: для організації та фінансування заходів щодо повернення депортованих німців у місця їх історичного проживання на території України, 18 ЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 15. Спр. 2141. Арк. 164. 19 Романюк М. Міграції населення України за умов перехідної економіки. Методологія і практика регулювання. Львів, 1999. С. 41. 20 Малиновська О. Основні засади міграційної політики України та майбутні сценарії розвитку. Проблеми мігра- ції. 2002. № 1 (19). Т. 7. С. 20. 21 ЦДАВО України. Ф. 2. Оп. 15. Спр. 2615. Арк. 127. 22 Там само. Арк. 128–129. 23 Там само. Ф. 2. Оп. 15. Спр. 2615. Арк. 130. 24 Там само. Спр. 2614. Арк. 99–100. 25 Там само. Спр. 2618. Арк. 183–184. 26 Там само. Ф. 5233. Оп. 1. Спр. 40. Арк. 101–102. Siverian chronicle. 2025. № 3 55 а також сприяння соціальному, економічному та культурному розвитку областей України, в які вони повертаються27. У квітні 1992 р. з ініціативи Ради національних товариств України при Комітеті, відпо­ відно до Указу Президента України «Про Фонд розвитку культур національних меншин України»28 від 29.04.1992 № 279/92, було створено Фонд розвитку культур національних меншин України. Важливими завданнями Фонду були фінансування програм професійної підготовки і перепідготовки в Україні та за кордоном представників національних мен­ шин, програм їх мовного навчання та національно­культурного розвитку; направлення у встановленому порядку за рахунок коштів Фонду в зарубіжні країни громадян для нав­ чання, стажування, вивчення передового досвіду в центрах науки і культури, участі в се­ мінарах, симпозіумах і конференціях; утворення відділень і представництв Фонду на те­ риторії України, а також його представництв у зарубіжних країнах29. Працівниками Комітету значна увага також приділялася підготовці проєктів норматив­ но­правових актів, що по суті мало бути одним із основних його завдань. Слід відзначити підготовлену працівниками Комітету Декларацію прав національностей України30. Регу­ лювання міграційної політики на рівні держави для України було новим явищем загально­ національного масштабу, не достатньо вивченим, що свідчило про надзвичайно малу кіль­ кість працівників з відповідною освітою та досвідом із цього напрямку в Комітеті, що ста­ ло наслідком великої плинності кадрів. Ще одну значну проблему діяльності Комітету вбачаємо у відсутності його територіальних органів на місцях, що свідчило про малови­ вчені проблеми регіонів та централізацію прийняття рішень. Питанням міжнаціональних відносин приділялося чимало уваги, водночас питання формування та реалізації власної міграційної політики все більше обговорювалося в дер­ жавницьких колах як необхідного і важливого вектору розвитку України. Відповідні рі­ шення були прийняті. З метою подальшого вдосконалення роботи у сфері міжнаціональ­ них відносин та міграційних процесів Указом Президента України «Про Міністерство України у справах національностей та міграції» від 26.04.1993 № 145/93 було утворено Міністерство31. Указане Міністерство було утворено на базі Комітету. Причому ініціатором його утво­ рення був Кабінет Міністрів України. І на те були вагомі причини, оскільки значного роз­ витку набули проблеми біженців та емігрантів, а державного органу, який би опікувався цими питаннями, не було. Прем’єр­міністр України Л. Кучма звернувся листом до Прези­ дента України Л. Кравчука від 23.04.1993 № 28­879/232 щодо утворення Міністерства, мо­ тивуючи таке рішення щораз більшою увагою до проблем міграції, можливістю в поліп­ шенні координації діяльності державних органів і громадських об’єднань у сфері міжна­ ціональних відносин і міграційних процесів та більш ефективному та раціональному ви­ конанню завдань, пов’язаних із поверненням в Україну депортованих громадян, емігран­ тів та біженців, зміцненням і розширенням зв’язків із діаспорою. Юридичне оформлення повноважень Міністерства відбулося 26.06.199333, після прий­ няття постанови Кабінету Міністрів України № 487. Міністерство, на відміну від Коміте­ ту, могло мати в шестеро більше працівників, чотирьох заступників Міністра та колегію у кількості 13 осіб, що зі свого боку могло охоплювати більше напрямків діяльності. До складу Міністерства входили такі структурні підрозділи: Управління у справах на­ ціональних меншин, до якого входили відділи національно­культурного розвитку та у справах національних відносин у регіонах; Управління у справах української діаспори та етнонаціонального розвитку (відділ у справах української діаспори, відділ у справах етно­ національного розвитку); Управління у справах міграції, біженців та депортованих (відділ у справах міграції та біженців, відділ у справах депортованих); Інформаційно­аналітичне управління у складі трьох відділів – ситуативного аналізу та прогнозування; інформації, автоматизації та комп’ютерних баз даних і пресцентру; Управління правового регулюван­ ня у складі відділів законопроєктних робіт та контролю за дотриманням законодавства; Управління інвестицій і матеріальних ресурсів (відділ інвестицій, відділ будівництва і ма­ теріальних ресурсів); Управління економіки і фінансів (відділ економіки та відділ фінан­ сів); Управління справами, у складі якого були відділи загальний та господарський. Як 27 ЦДАВО України. Ф. 5233. Оп. 1. Спр. 40. Арк. 174. 28 Там само. Спр. 43. Арк. 75. 29 Там само. Арк. 77. 30 Там само. Ф. 5252. Оп. 1­ос. Од. зб. 3. Арк. 27. 31 Там само. Ф. 5233. Оп. 1. Спр. 146. Арк. 47. 32 Там само. Арк. 48–49. 33 Там само. Ф. 2. Оп. 15. Спр. 3123. Арк. 26–27. Сіверянський літопис. 2025. № 3 56 окремі підрозділи діяли відділи листів і прийому громадян; міжнародних зв’язків; кадрів і спецроботи; редакційно­видавничий34. У повноваженнях Міністерства, уперше в історії України, було зазначено про форму­ вання та реалізацію державної політики у сфері національних відносин та міграції. Основ­ ними завданнями Міністерства стали: підготовка спільно з іншими органами державної влади пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері національ­ них відносин та міграції населення; забезпечення відповідно до чинного законодавства за­ хисту прав і соціальних гарантій незаконно депортованих з України та мігрантів; сприян­ ня задоволенню національно­культурних та освітніх потреб українців, які проживають за межами України, зміцненню їх зв’язків з Україною, а також безпосереднє нововведення щодо участі в міжнародному співробітництві у сфері національних відносин та міграції та відповідній підготовці із цих питань міжнародних договорів та угод35. Міністерство безпосередньо займалося питаннями підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України про квотування імміграції, умов і порядку адаптації іммігрантів, а та­ кож брало участь у розробці проєктів документів з питань трудової міграції громадян України за кордон та іноземних громадян в Україну36. У межах своїх повноважень Мініс­ терство видавало накази з національних питань та міграції, які були обов’язковими до ви­ конання для центральних і місцевих органів державної влади, а також підприємств, уста­ нов і організацій незалежно від форм власності37. Значимою подією в діяльності Міністерства стало безпосереднє його залучення до ро­ боти у складі міжвідомчої комісії з проведення паспортизації громадян, метою якої було здійснення оперативного керівництва проведення робіт, пов’язаних з виготовленням бланків паспортів, створення автоматизованої паспортної системи і технічне заповнення документів38. Слід наголосити, що ці повноваження не були притаманними діяльності Мі­ ністерства, оскільки вся робота була сферою відповідальності Міністерства внутрішніх справ України. Однак, як показав час, указані функції були передані до сучасного держав­ ного органу у сфері міграції – Державної міграційної служби України, що стало одним із пріоритетних напрямків її діяльності до сьогодні. Законодавчим підґрунтям щодо започаткування паспортизації населення було прий­ няття постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт гро­ мадянина України та свідоцтво про народження» від 26.06.1992 та Указу Президента України «Про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» від 28.10.199339, якими визначалося, що видача паспорта громадянина України нового зразка та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон мали розпочатись у січні 1994 р. У січні 1994 р. працівниками Міністерства підготовлено проєкти угод з Республікою Казахстан «Про співробітництво у сприянні добровільному поверненню депортованих осіб в Україну» та «Про співробітництво в забезпеченні прав осіб, що належать до націо­ нальних меншин»40. Відповідно були підготовлені матеріали про історію заселення та су­ часні проблеми українців у Казахстані. Не менш насиченим на заходи в діяльності Міністерства став березень 1993 р. Праців­ никами було підготовлено ряд проєктів нормативно­правових актів, зокрема: Указ Прези­ дента України «Про вшанування пам’яті жертв депортацій» та Угоду між Україною та Ес­ тонською Республікою про співробітництво в забезпеченні осіб, які належать до націо­ нальних меншин. Підготовлено та проведено захід щодо презентації «Кобзаря» Т. Шев­ ченка мовами греків Приазов’я, який було видано коштом Міністерства41. На відміну від Комітету, Міністерством перед Кабінетом Міністрів України вперше було порушено питання про утворення органів міграційної служби України на місцях. Відповідно до Закону України «Про біженців» та з метою здійснення єдиної державної міграційної політики і створення системи державного контролю за імміграційними проце­ сами, постановою Кабінету Міністрів України «Про створення органів міграційної служ­ би в Україні» від 22.06.1994 № 428 було передбачено утворення органів міграційної служ­ би в областях, містах Києві та Севастополі, які входитимуть до складу відповідних місце­ вих адміністрацій42. Ще в травні 1994 р. з Представником ООН в Україні43 було підписано 34 ЦДАВО України. Ф. 5252. Оп. 1­ос. Од. зб. 12. Арк. 47–51. 35 Там само. Ф. 2. Оп. 15. Спр. 3123. Арк. 28–29. 36 Там само. Арк. 31. 37 Там само. Арк. 34. 38 Там само. Спр. 3155. Арк. 24. 39 Там само. Арк. 23. 40 Там само. Ф. 5252. Оп. 1­ос. Од. зб. 12. Арк. 38. 41 Там само. Арк. 120. 42 Там само. Ф. 2. Оп. 15. Спр. 3734. Арк. 211. 43 Там само. Ф. 5252. Оп. 1­ос. Од. зб. 13. Арк. 26. Siverian chronicle. 2025. № 3 57 угоду про технічне забезпечення міграційної служби в Україні, яка мала намір забезпечи­ ти технічну частину діяльності територіальних органів на місцях. Також було передбаче­ но створення протягом двох років регіональних пунктів тимчасового розміщення біжен­ ців44. Однак, положення про діяльність органів міграційної служби на місцях у 1994 р. так і не було прийнято, що стало, на нашу думку, однією із причин ліквідації Міністерства. Міністерство було ліквідовано Указом Президента України «Про Міністерство Украї­ ни у справах національностей, міграції та культів»45 від 25.07.1994 № 408/94. Перші державні органи міграційної служби України – Комітет та Міністерство – про­ тягом 1991–1994 рр. показали свою дієвість і прагнення до розвитку національної мігра­ ційної політики після здобуття Україною власної незалежності. Проблеми, які виникали в ході їх практичної діяльності, пов’язані з підбором кваліфікованого кадрового складу, фі­ нансування програм та заходів, сприяння утвердження України на міжнародній арені як держави, що бореться за права своїх громадян, підштовхувало керівників вищої ланки держави до змін і поглибленого розвитку сфери міграції та державних органів, які нею опікувалися. Перспективами подальших досліджень цієї тематики може слугувати залучення нових джерел з обласних державних архівів та розширення часових рамок до утворення Держав­ ної міграційної служби України в сучасному її вигляді. References Holoborodko, D. (2013). Do pytannia kompetentsii Derzhavnoi mihratsiinoi sluzhby Ukrainy [On the issue of the competence of the State migration service of Ukraine]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav – Scientific bulletin of the Dnipro state university of internal affairs, 3 (67), P. 157–163. Dnipropetrovsk, Ukraine. Hurin, D. (2020). Pravovyi status Derzhavnoi mihratsiinoi sluzhby v zabezpechenni realizatsii derzhav­ noi polityky u sferi mihratsii [Legal status of the State migration service in ensuring the implementation of state policy in the field of migration]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo – Enterprise, business and law, 7, P. 144–148. Kyiv, Ukraine. Malynovska, O. (2002). Osnovni zasady mihratsiinoi polityky Ukrainy ta maibutni stsenarii rozvytku [Basic principles of migration policy of Ukraine and future development scenarios.]. Problemy mihratsii – Migration issues, 1 (19), Т. 7, P. 18–26. Kyiv, Ukraine. Malynovska, O. (2021). Mihratsiia ta mihratsiina polityka v Ukraini: transformatsii doby nezalezhnosti [Migration and migration policy in Ukraine: transformations of the independence era]. Migration & law, 1, 1, P. 10–26. Kyiv, Ukraine. Pekarchuk, V. (2016). Rozpodil povnovazhen orhaniv derzhavnoi vlady Ukrainy u sferi kultury etno­ menshyn: osnovni tendentsii 1990–2000­kh rr. [Distribution of powers of state authorities of Ukraine in the sphere of culture of ethnic minorities: main trends of the 1990s–2000s.]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovsko- ho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav – Scientific bulletin of the Dnipro state university of inter- nal affairs, 1 (80), P. 36–45. Dnipropetrovsk, Ukraine. Posmitna, V. (2022). Derzhavna mihratsiina sluzhba Ukrainy yak subiekt zabezpechennia administra­ tyvnoi pravosubiektnosti mihrantiv [State migration service of Ukraine as a subject of ensuring the admi­ nistrative legal personality of migrants]. Juris Europensis Scientia, 2. P. 87–93. Odesa, Ukraine. Romaniuk, M. (1999). Mihratsii naselennia Ukrainy za umov perekhidnoi ekonomiky. Metodolohiia i praktyka rehuliuvannia [Migration of the population of Ukraine under conditions of a transitional economy. Methodology and practice of regulation]. Lviv, Ukraine. Smolii, V. (Ed.). (1999). Ukraina kriz viky: U 15 t. [Ukraine through the ages: In 15 vols]. Kyiv, Ukrai­ ne. Вітюк Олександр Олегович – кандидат історичних наук, заступник начальника Управління – начальник відділу інформаційно­аналітичного забезпечення та взаємодії з територіальними органами Управління інформаційно­аналітичного забезпечення та взає­ модії з територіальними органами Департаменту організаційного забезпечення Державної міграційної служби України (вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, Україна). Vitiuk Oleksandr – сandidate of historical sciences, Deputy Head of the Department – Head of the Department of Information and Analytical Support and Interaction with Territorial Bodies of the Department of Information and Analytical Support and Interaction with Territorial Bodies of the Department of Organizational Support of the State Migration Service of Ukraine (9, Volo­ dymyrska St., Kyiv, 01001, Ukraine). E­mail: voo_32@ukr.net Дата подання: 27 листопада 2024 р. Дата затвердження до друку: 5 червня 2025 р. 44 ЦДАВО України. Ф. 5252. Оп. 1­ос. Од. зб. 13. Арк. 212. 45 Там само. Ф. 5233. Оп. 2. Спр. 1. Арк. 47. Сіверянський літопис. 2025. № 3 58 Цитування за ДСТУ 8302:2015 Вітюк, О. Становлення перших державних органів міграційної служби України (1991–1994). Сі- верянський літопис. 2025. № 3. С. 52–58. DOI: 10.58407/litopis.250306. Цитування за стандартом APA Vitiuk, O. (2025). Stanovlennia pershykh derzhavnykh orhaniv mihratsiinoi sluzhby Ukrainy (1991– 1994) [The formation of the first state bodies of the migration service of Ukraine (1991–1994)]. Siverian- skyi litopys – Siverian chronicle, 3, P. 52–58. DOI: 10.58407/litopis.250306.

Схожі ресурси