Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок Слобідсько-Української губернії)
Стаття присвячена вивченню особливостей проведення рекрутського набору 1799 р. на Слобожанщині. В основу покладено первинні матеріали перепису рекрутів, що є винятковим явищем в історії проведення фіксації податного населення зазначеного регіону. Метою статті є комплексне дослідження особливостей пр...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206038 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок Слобідсько-Української губернії) / О. Воротинцева // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 19-24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859722212405149696 |
|---|---|
| author | Воротинцева, О. |
| author_facet | Воротинцева, О. |
| citation_txt | Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок Слобідсько-Української губернії) / О. Воротинцева // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 19-24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Стаття присвячена вивченню особливостей проведення рекрутського набору 1799 р. на Слобожанщині. В основу покладено первинні матеріали перепису рекрутів, що є винятковим явищем в історії проведення фіксації податного населення зазначеного регіону. Метою статті є комплексне дослідження особливостей процесу рекрутського набору на теренах Слобідської України за матеріалами ревізьких казок рекрутів 1799 р. Методологія дослідження представлена загальнонауковими методами (зокрема, статистичний, аналіз і синтез) та конкретно-науковими, а саме історико-генетичним, біографічним, критичним і формулярно-клаузульним методами. Наукова новизна: вперше на основі архівних матеріалів розглянуто особливості документального комплексу та змісту формулярів перепису (ревізій) рекрутів, які є винятковим матеріалом з історії бюрократичної системи регіону на зламі XVIII–XIX ст. Висновки. Аналіз ревізьких казок 72-го рекрутського набору 1799 р. в межах Слобідсько-Української губернії показав, що ці матеріали є унікальним джерелом для історико-демографічних та просопографічних досліджень, єдиним у своєму роді серед інших ревізій фонду Харківської казенної палати. У досліджуваному архівному комплексі простежується весь процес рекрутського набору – від видання імператорського маніфесту та урядових наказів до детального опису зовнішності кожного новобранця. Вивчення супутньої діловодної документації (рекрутських залікових квитанцій, рапортів та відомостей), яка виявилась долученою до складу ревізьких казок 1799 р., дозволяє зробити висновки щодо виконання окремими посадовцями своїх обов’язків, можливого зловживання посадами, наявності фальсифікацій, порушень закону в процесі набору рекрутів і функціонування державного апарату в цілому на теренах Слобідської України наприкінці XVIII ст.
The article is devoted to the study of the features of conscription in 1799 in Slobozhanshchyna based on primary materials of the census of recruits, which is an exceptional phenomenon in the history of recording the taxable population of the specified region. The purpose of the publication is a comprehensive study of features of the recruitment process on the territory of Sloboda Ukraine based on materials of the revizki kazky of recruits in 1799. The methodology of the study is represented by general scientific methods (in particular, statistical, analysis and synthesis) and specific scientific methods, namely historical-genetic, biographical, critical and formulaic-clausal methods. Scientific novelty: for the first time, based on archival materials, features of the documentary complex and the content of the census (revision) formulars of recruits, which are exceptional material from the history of the bureaucratic system of the region at the turn of the 18th–19th c. had been investigated. Conclusions. The analysis of the revizki kazky of the 72nd conscription of 1799 within the Sloboda-Ukrainian gubernia showed that these materials are a unique source for historical-demographic and prosopographic research, the only one of its kind among other revisions of the Kharkiv treasury chamber fund. The archival complex under study traces the entire recruitment process – from the issuance of the imperial manifesto and government orders to a detailed description of the appearance of each recruit. A study of the accompanying clerical documentation (recruitment receipts, reports, data), contained in the revizki kazky of 1799, allows us to make conclusions regarding the performance of individual officials of their duties, possible abuse of official position, the presence of falsifications, violations of the law during the conscription of recruits, and the functioning of the state apparatus as a whole in the territory of Sloboda Ukraine at the end of the 18th c.
|
| first_indexed | 2025-12-01T10:20:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2025. № 3
19
УДК 930.2:355.253(477.54/.62)(091)«1799»
Олена Воротинцева
•
РЕКРУТСЬКИЙ НАБІР 1799 РОКУ НА СЛОБОЖАНЩИНІ
(за матеріалами ревізьких казок
Слобідсько-Української губернії)
•
CONSCRIPTION OF RECRUITS IN SLOBOZHANSCHYNA OF 1799
(based on materials of revizki kazky of the Sloboda-Ukrainian gubernia)
DOI: 10.58407/litopis.250303
© В. Воротинцева, 2025. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0000000284273027
Стаття присвячена вивченню особливостей проведення рекрутського набору 1799 р. на Слобо-
жанщині. В основу покладено первинні матеріали перепису рекрутів, що є винятковим явищем в іс-
торії проведення фіксації податного населення зазначеного регіону. Метою статті є комплексне
дослідження особливостей процесу рекрутського набору на теренах Слобідської України за мате-
ріалами ревізьких казок рекрутів 1799 р. Методологія дослідження представлена загальнонауко-
вими методами (зокрема, статистичний, аналіз і синтез) та конкретно-науковими, а саме істори-
ко-генетичним, біографічним, критичним і формулярно-клаузульним методами. Наукова новизна:
вперше на основі архівних матеріалів розглянуто особливості документального комплексу та зміс-
ту формулярів перепису (ревізій) рекрутів, які є винятковим матеріалом з історії бюрократичної
системи регіону на зламі XVIII–XIX ст. Висновки. Аналіз ревізьких казок 72-го рекрутського набору
1799 р. в межах Слобідсько-Української губернії показав, що ці матеріали є унікальним джерелом
для історико-демографічних та просопографічних досліджень, єдиним у своєму роді серед інших
ревізій фонду Харківської казенної палати. У досліджуваному архівному комплексі простежується
весь процес рекрутського набору – від видання імператорського маніфесту та урядових наказів до
детального опису зовнішності кожного новобранця. Вивчення супутньої діловодної документації
(рекрутських залікових квитанцій, рапортів та відомостей), яка виявилась долученою до складу ре-
візьких казок 1799 р., дозволяє зробити висновки щодо виконання окремими посадовцями своїх обо-
в’язків, можливого зловживання посадами, наявності фальсифікацій, порушень закону в процесі на-
бору рекрутів і функціонування державного апарату в цілому на теренах Слобідської України на-
прикінці XVIII ст.
Ключові слова: ревізькі «казки», рекрутський набір, Слобідська Україна, Слобідсько-Українська
губернія, рекрути, діловодні матеріали, перепис населення, XVIII ст.
•
The article is devoted to the study of the features of conscription in 1799 in Slobozhanshchyna based
on primary materials of the census of recruits, which is an exceptional phenomenon in the history of recor-
ding the taxable population of the specified region. The purpose of the publication is a comprehensive stu-
dy of features of the recruitment process on the territory of Sloboda Ukraine based on materials of the re-
vizki kazky of recruits in 1799. The methodology of the study is represented by general scientific methods
(in particular, statistical, analysis and synthesis) and specific scientific methods, namely historical-genetic,
biographical, critical and formulaic-clausal methods. Scientific novelty: for the first time, based on archi-
val materials, features of the documentary complex and the content of the census (revision) formulars of re-
cruits, which are exceptional material from the history of the bureaucratic system of the region at the turn
of the 18th–19th c. had been investigated. Conclusions. The analysis of the revizki kazky of the 72nd cons-
cription of 1799 within the Sloboda-Ukrainian gubernia showed that these materials are a unique sour-
ce for historical-demographic and prosopographic research, the only one of its kind among other revisions
of the Kharkiv treasury chamber fund. The archival complex under study traces the entire recruitment pro-
cess – from the issuance of the imperial manifesto and government orders to a detailed description of the
appearance of each recruit. A study of the accompanying clerical documentation (recruitment receipts, re-
ports, data), contained in the revizki kazky of 1799, allows us to make conclusions regarding the perfor-
mance of individual officials of their duties, possible abuse of official position, the presence of falsificati-
ons, violations of the law during the conscription of recruits, and the functioning of the state apparatus as
a whole in the territory of Sloboda Ukraine at the end of the 18th c.
Key words: revizki «kazky», conscription, Sloboda Ukraine, Sloboda-Ukrainian gubernia, recruits, cle-
rical documentation, population census, 18th c.
Сіверянський літопис. 2025. № 3
20
Постановка проблеми. Для всебічного дослідження історії Слобідської України
XVIII ст. велике значення має залучення джерелознавчого комплексу описовостатистич
них матеріалів, оскільки цей період характеризувався процесами інкорпорації українських
земель до складу Російської імперії, ліквідації залишків автономії державних інституцій
та системи судочинства, трансформації соціальної структури населення. Запровадження
єдиних стандартів управління і законодавства, правил фіксації різних станів населення
(ревізького обліку) вплинуло на становлення системи статистичного та фіскального конт
ролю на українських землях.
Наприкінці 1690х рр. розпочалася низка реформ Петра І, однією з яких було введення
рекрутської повинності для створення регулярної армії. Фінансове утримання такої армії
ускладнювалося через недостатню кількість коштів від податків, що стягувалися з кожно
го «двору» після проведення подвірних переписів. Вирішення проблеми полягало в опо
даткуванні всіх осіб чоловічої статі – «душ», які належали до податних станів, замість
«дворів». У результаті 26 листопада 1718 р. Петро І підписав указ «Про введення реві
зії...»1, після чого «ревізька душа» стала одиницею обліку населення, а підсумкові дані пе
репису були названі ревізькими «казками».
Аналіз джерел та останні дослідження. Запропоноване дослідження базується на ма
теріалах ревізьких казок рекрутів 72го набору, який проводився на території Слобідсько
Української губернії в 1799 р. Первинні матеріали перепису зберігаються у фонді Харків
ської Казенної палати Державного архіву Харківської області. Окрему увагу приділено за
конодавчим актам 1766, 1783 та 1799 рр., які регулювали проведення переписів населен
ня2.
Серед авторів останніх публікацій, присвячених дослідженню ревізьких казок, слід ви
ділити роботи І. Петрової3, А. Гедьо4, С. Кушнарьова5, Ю. Легуна та О. Петренка6. Тему
рекрутства на території України порушують М. Міц7, С. Сидорук8, Н. Мацко9 та ін. Незва
жаючи на значний доробок з означеної проблематики, питання щодо особливостей прове
дення переписів окремих категорій населення Слобідської України не мали відображення
в спеціальних дослідженнях. Окремого студіювання заслуговують матеріали переписів
рекрутів, оскільки вони можуть вважатися унікальним явищем в історії проведення фікса
ції податного населення зазначеного регіону.
Метою статті є комплексне дослідження особливостей процесу набору рекрутів на те
ренах Слобідської України за матеріалами ревізьких казок рекрутів 72го набору 1799 р.
Особливу увагу приділено особливостям документального комплексу та змісту формуля
рів перепису (ревізій), які є унікальним матеріалом з історії бюрократичної системи регіо
ну на зламі XVIII–XIX ст.
Виклад основного матеріалу. 23 липня 1799 р. імператор Павло I надав Сенату указ
«Про набір рекрутів з трьохсот п’ятдесяти душ по одній людині», який спирався на його
ж указ від 1 вересня 1797 р.
10
та передбачав комплектування військ лише за «звичайним
спадом», тобто в результаті виходу людей у відставку або через смерть. За попередніми
указами рекрутський набір проводився за принципом «три рекрути з п’ятисот душ насе
лення». В новому ж зазначалось, що кількість із 350ти душ по одному рекруту «достат
1 О введении ревизии, о распределении содержания войска по числу душ, об определении воинских и избрании
земских комиссаров для заведования всех сборов с крестьян для содержания войска, и о счет земских комисса
ров в собираемых ими деньгами и припасах. Менной указ (№ 3245 от 26 ноября 1718 г.). Полное собрание зако-
нов Российской империи. СанктПетербург, 1830. Собр. І. Т. V. С. 597.
2 Полное собрание законов Российской империи (далі – ПСЗ). СанктПетербург, 1830. Собр. І. Т. XVІІ. С. 997–
1015; Т. XXI. С. 906; Т. XXV. С. 734–735.
3 Петрова І. Генеалогія селянських родин с. Тернівка Черкаського повіту Київської губернії за матеріалами реві
зійних переписів кінця XVIII – сер. ХІХ ст. Історичні і політологічні дослідження. 2020. № 1 (66). С. 16–31.
4 Гедьо А. Греки Північного Надазов’я в матеріалах демографічної статистики XVIII–XІХ ст.: інформативні
можливості, проблеми збереженості та доступу. Zaporizhzhia Historical Review. 2023. № 59 (7). С. 27–36.
5 Кушнарев С. «Люди польской нации» на Харьковщине по материалам генеральных ревизий конца XVIII в. По-
ляки на Харківщині: огляд джерел. Харків: ХНУ ім. В. Каразіна, 2016. С. 77–87.
6 Легун Ю., Петренко О. Ревізійні переписи населення 1795 р.: Брацлавська губернія. Вінниця: Консоль, 2003.
284 с.
7 Міц М. Рекрутська та земські повинності малоросійського козацтва в першій пол. ХІХ ст. (За «Сводом законов
Российской империи»). Чорноморська минувшина. Записки відділу історії козацтва на Півдні України. Одеса,
2010. Вип. 5. С. 39–52.
8 Сидорук С. Рекрутська повинність та військова служба як засіб етнічної асиміляції населення Правобережної
України у дореформений період. Вісник Камʼянець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка.
2018. Вип. 11. С. 202–211.
9 Мацко Н. Імперські військові формування на Правобережній Україні та пов’язані з ними повинності (кінець
XVIII – перша половина XIX ст.). Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. 2010. № 19.
С. 195–204.
10 О наборе рекрут с 500 по три человека. Именной указ (№ 18.125 от 1 сентября 1797 г.). ПСЗ. СанктПетербург,
1830. Собр. І. Т. XXIV. С. 722.
Siverian chronicle. 2025. № 3
21
ньо наповнить усю недостачу, яка могла статися протягом цього року як через відставку
та смерть, так і через перетворення полків і війну в Італії такою ж необхідною, як і успіхи,
що супроводжують нашу зброю»
11
. Набір рекрутів мав завершитися у двомісячний тер
мін, починаючи від 1 листопада, тобто до кінця 1799 р. До того ж імператором було нака
зано діяти згідно з указом Катерини ІІ від 3 травня 1783 р., який передбачав збір із ку
пецького стану по 500 рублів за кожного рекрута
12
.
Згідно з вищезазначеними указами, 30 вересня 1799 р. Державною військовою колегі
єю було відправлено інструкції до всіх губернаторів, у т. ч. і до слобідського українського
губернатора, дійсного статського радника Петра Федоровича Сабурова. Інструкції місти
ли розпис, скільки і з яких губерній необхідно було набрати рекрутів, а також у які полки
чи батальйони вони відправлялися. Всі новобранці мали бути «обмундировані зеленими
мундирами звичайного крою із зеленими ж комірцями та обшлагами і мідними ґудзика
ми».
13
Рекрутів у СлобідськоУкраїнській губернії набирали для відводу до м. Смоленськ, у
зв’язку з чим було призначено приймальну команду із гарнізонних полків смоленської
інспекції. В таблиці 1 наведено розклад військової колегії, скільки було потрібно зібрати
рекрутів із кожного повіту:
Таблиця 1.
Назва губернії та повіту У них кількість ревізьких душ Із тих душ рекрутів
Слобідської Української в повітах
Харківському 63 488 181
Богодухівському 51 344 147
Охтирському 58 130 166
Сумському 72 943 208
Зміївському 28 580 82
Ізюмському 52 377 150
Куп’янському 40 285 115
Острогозькому 46 713 133
Старобільському 44 712 128
Богучарському 39 744 113
Джерело: ДАХО. Ф. 31. Оп. 141. Спр. 112. Арк. 62 зв.–63.
Рекрутський набір проводився згідно з Генеральною установою № 12.748 від 29 верес
ня 1766 р. «Про збір у державі рекрутів та про порядки, які при наборах треба виконувати,
також і про штрафи та покарання, хто, як у прийомі, так і у віддачі неістинно вчиняти бу
де». Набору підлягали верстви населення, покладені за останньою ревізією у подушний
податок, віком від 17 до 35 років і зростом мінімум 2 аршини 4 вершки без взуття (від
160 см – О.В.)
14
.
У містах, де проводився рекрутський набір, окрім спеціально призначених чиновників
від кожної губернії, обов’язково були присутніми коменданти (за їхньою відсутністю –
шефи польових полків чи артилерійських батальйонів), а для перевірки стану здоров’я та
придатності до служби залучалися місцеві або взяті з найближчих гарнізонів лікарі
15
.
Прийняті рекрути спочатку потрапляли до відомства городничого, який відправляв спис
ки губернатору разом із рапортами про приходи і витрати «довольствій» – грошей та про
віанту. Після того як збиралася необхідна кількість новобранців, рекрутське присутствіє
мало отримати гроші з повітового казначейства на дорожнє продовольство, прогони та ін
ші вказані витрати на рахунок генеральної рекрутської суми.
Рекрутів набирали за принципом черги із родин, де було більше одного повнолітнього
робітника: першими надавали рекрута сім’ї з найбільшою кількістю чоловіків, здатних
служити в армії. Наступною у черзі йшла родина, вдвічі менша за попередню. Якщо кіль
кість працездатних чоловіків у декількох родинах була однаковою, тоді використовувався
метод жеребкування. Цей само метод застосовувався у випадку, якщо в одній дільниці бу
ло забагато «одиночників», хоча зазвичай їх не призивали до війська16.
11 О наборе рекрут с трехсот пятидесяти душ по одному человеку. Именной указ (№ 19.045 от 23 июля 1799 г.).
ПСЗ. СанктПетербург, 1830. Собр. І. Т. XXV. С. 734–735.
12 О сборе с купечества вместо рекрут по 500 рублей за каждого рекрута. Именной указ (№ 15.721 от 3 мая
1783 г.). ПСЗ. СанктПетербург, 1830. Собр. І. Т. XXI. С. 906.
13 Державний архів Харківської області (далі – ДАХО). Ф. 31. Оп. 141. Спр. 112. Арк. 1 зв.
14 ПСЗ. СанктПетербург, 1830. Собр. І. Т. XVІІ. С. 997–1015.
15 ДАХО. Ф. 31. Оп. 141. Спр. 112. Арк. 3.
16 Міц М. Рекрутська та земські повинності малоросійського козацтва… С. 47.
Сіверянський літопис. 2025. № 3
22
Жеребкування проводилося також і серед поміщиків, які надавали рекрутів замість
тих, хто не мав достатньої кількості ревізьких душ. До ревізій рекрутів 1799 р. долучено
рапорт Харківського повітового предводителя дворянства майора Степана Абази щодо
кількості поміщицьких селян у повіті та розклад, скільки осіб мало надійти від кожного
дворянина для генерального 72го рекрутського набору. Загальна кількість рекрутів із по
міщицьких селян становила 61 особу, із них 18 – «жеребкових»17.
Для уникнення «підробок» серед дворянства, в Генеральній установі була чітко пропи
сана заборона на продаж рекрутів у наступні три місяці після видання указу про черговий
набір. Підробки в даному випадку означали продаж поміщиками своїх селян на службу
замість інших заради власного збагачення, що призводило до розорення податного насе
лення. Поміщики, які не мали достатньої кількості душ для надання рекрута, сплачували
ціну в 120 рублів
18
.
Гільдійні купці та міщаниєвреї були звільнені від натурального постачання рекрутів.
При чому перші мали сплачувати по 1 руб. 43 коп. ¾ та ⅛ податку, а другі – на 41 копійку
менше. Кількість гільдійних купців Харківського повіту на кінець XVIII ст. становила 417
чоловік (з них 401 у м. Харків, а 16 – у м. Валки), Богодухівського – 40 купців (29 у Бого
духові та 11 у Золочеві), Зміївського – 81 особа (1 у м. Зміїв і 80 у Чугуєві). Загальна сума
купецького збору по трьох повітах становила близько 770 руб.
19
Крім набраних «чергових», у списках зазначали «підставних» рекрутів, які мали б за
мінити перших у випадку втечі чи раптових хвороб. Якщо цього не траплялося, то після
завершення набору вони поверталися додому. Наймолодшим серед «підставних» у ревізь
ких казках 72го набору був 9річний Петро Василів Гарбуз зі слободи Таранівка Зміїв
ського повіту
20
. Згідно з ревізією 1811 р., він помер у 1801 р.
21
Для зменшення кількості втікачів, Генеральною установою було передбачено голити
лоби новобранцям під час прийому, не віддавати їм обрізане волосся та слідкувати за тим,
щоб воно не відростало до надходження у полк. Якщо ж рекрут утікав після розподілу по
командах, то замінювати його вже не вимагалося22.
За матеріалами досліджуваної ревізії найбільша кількість рекрутівутікачів спостеріга
лася в слободах Безлюдівка та Хорошеве Харківського повіту. Наприклад, у безлюдів
ського казенного обивателя Михайла Редьки було шестеро синів віком від 14 до 28 років.
Усі вони були «у бігах», окрім 16річного Олексія, якого в результаті забрали замість
старших братів. Серед п’ятьох «підставних», троє рекрутів призовного віку також втекли,
а зпоміж 17річного Степана Волоха і 14річного Павла Курилки до війська відправили
старшого
23
.
Можливою була й добровільна заміна рекрутів. Вона дозволялася за таких умов:
«…якщо відданого на службу забажає брат його або син, або ж племінник досягнувший
віку замінити, це також не забороняється, проте таких охочих приймати з волі поміщиків
їхніх, а дворцових з волі керівництв; взятих же з купецтва з волі Магістратів та за атеста
тами від них, а також і з волі тих самих, хто перебуває на службі, якщо вони беззапереч
но, та не менше вже восьми років служили, та самі залишити службу забажають, з іншого
ж боку, і той, який вступає, буде вказану міру та вік мати, і взагалі до служби придатний; і
коли такі охочі до служби прийняті будуть, то колишніх від служби, навіть якщо б і
унтерофіцерських чинів дослужились, звільняти та відпускати з паспортами на минуле
їхнє житло у вічне поміщицьке володіння, і до тих місць, звідки вони у рекрути віддані
були»24.
У діловодних матеріалах ревізії 72го рекрутського набору бачимо свідоцтво від
29 жовтня 1799 р., видане казенному обивателю слободи Черкаський Бишкин Зміївського
повіту Остапу Григоріїву сину Ставицькому, про те, що він через бідність не міг сплачу
вати податки, і тому відправлявся до війська замість військового обивателя Григорія Зу
бенка. Звільнений Зубенко натомість у присутності свідків зобов’язався сплачувати по
датки за Ставицького та його померлого батька до наступної ревізії25.
Досить часто мали місце випадки, коли у полкових списках, які надсилалися до інспек
торської експедиції, багато нижніх чинів не знаходили у відповідних полках. Після роз
17 ДАХО. Ф. 31. Оп. 141. Спр. 112. Арк. 22–32.
18 ПСЗ. СанктПетербург, 1830. Собр. І. Т. XVІІ. С. 998.
19 ДАХО. Ф. 31. Оп. 141. Спр. 112. Арк. 16–17.
20 Там само. Арк. 470 зв.
21 Там само. Спр. 131. Арк. 439 зв.
22 ПСЗ. СанктПетербург, 1830. Собр. І. Т. XVІІ. С. 1002.
23 ДАХО. Ф. 31. Оп. 141. Спр. 112. Арк. 840 зв.–841.
24 ПСЗ. СанктПетербург, 1830. Собр. І. Т. XVІІ. С. 1002–1003.
25 ДАХО. Ф. 31. Оп. 141. Спр. 112. Арк. 458.
Siverian chronicle. 2025. № 3
23
слідувань виявлялося, що вони служать у тих самих полках, до яких їх було відправлено,
проте під іншими прізвищами. Наприклад, прізвища Федоров, Ларіонов, Григор’єв, Фо
мін були прийняті за дворянські та перейменовані за розпорядженням військового керів
ництва. У зв’язку з цим військова колегія постановила, що рекрутське присутствіє мало
змінювати дворянські або непристойні прізвища на по батькові одразу під час набору ре
крутів і перед внесенням їх до списків, а шефи полків та батальйонів не могли переймено
вувати їх без відома експедиції
26
.
Дослідження формулярів ревізії рекрутів дозволяє говорити про їх унікальність у по
рівнянні з формулярами переписів інших соціальних верств. Зазвичай рекрутські списки
містили таку інформацію: порядковий номер, прізвище, ім’я та по батькові, вік, зріст в ар
шинах і вершках, місце проживання, соціальний та сімейний стан, рівень освіченості,
особливі прикмети, а також наявність у рекрута штрафів чи відомості про відбування по
карань. Іноді вказувалася інформація про те, скільки робітників і якого віку залишалося в
родині у майбутнього рекрута27.
Сталого формуляру, імовірніше, не було, і хоча всі списки оформлені у вигляді таб
лиць, кількість стовпців у кожному випадку відрізняється. Таблиці складалися окремо на
міщан, цехових, поміщицьких селян, військових та казенних обивателів, а потім об’єдну
валися в один підсумковий список у кожному з повітів, де було вказано імена та зріст ре
крутів, місце проживання, суспільний стан і дату прийняття.
Матеріали, що містяться в переписних формулярах, мають важливий та різноманітний
матеріал для біографічних і мікроісторичних досліджень. Так, переважна більшість рекру
тів були холостими і неписьменними. Винятки щодо грамотності за всю ревізію станов
лять лише шестеро чоловіків: казенні обивателі Олександр Іванів Буймістров із м. Зміїв,
Андрій Степанів Ольховський із м. Валки, Михайло Дмитрів син Атаманенко зі слободи
Микитівка та Микола Тарасів Ткаченко з Губарівки Богодухівського повіту, харківський
цеховий Пантелеймон Романів Храпливенко та військовий обиватель слободи Колонтаєва
Богодухівського повіту Сидір Корніїв Аветчин
28
.
За даними первинних матеріалів ревізії рекрутів 72го набору 1799 р., вік новобранців
найчастіше коливався в діапазоні 19–22 років при майже повній відсутності 30річних. За
значимо, що до війська було відправлено декілька чоловіків, старших і молодших за до
пустимий вік початку служби. Наприклад, Олексію Андріїву Цилуйку зі слободи Балаклія
Ізюмського повіту було всього 13 років, а найстаршим у цьому наборі був 41річний хар
ківський військовий обиватель Іван Тимофіїв син Харченко29. Серед зовнішніх ознак ре
крутів переважали темнорусяве волосся та сірі очі, а колір обличчя коливався від білого
до смуглого.
Значну частину діловодної документації, що супроводжувала проведення ревізії, ста
новлять квитанції – документи, видані Казенною палатою, які звільняли від рекрутської
повинності. Їх можна було отримати за надання чоловіків на певні роботи, пов’язані з по
требами армії. Так, згідно з розкладом 72го набору СлобідськоУкраїнської губернії,
статський радник Григорій Романович Шидловський, який володів найбільшою кількістю
селян у Харківському повіті – 2063 особами – мав надати 6 рекрутів
30
. Проте 12 жовтня
1799 р. він отримав квитанцію, що в останній війні з «Оттоманською Портою» було від
правлено на фортифікаційні роботи шестеро «лопатників» із селян Сумського повіту, які
належали його дружині Олександрі Шидловській. Усі чоловіки померли під час робіт і бу
ли зараховані замість рекрутів в наступному рекрутському наборі31. Таку ж саму квитан
цію отримав надвірний радник Федір Іванович Квітка (батько письменника Г. КвіткиОс
нов’яненка – О.В.) за свого померлого підданого черкашенина Івана Монастиренка
32
.
Слід зазначити, що квитанції видавалися не лише дворянам, а й представникам інших
станів, якщо їхніх родичів забрали на схожі роботи. Залікову квитанцію для офіційного
звільнення від служби стало можливим придбати за 570 руб. після затвердження нових
правил набору рекрутів у 1839 р.
33
Висновки. Отже, аналіз ревізьких казок 72го рекрутського набору 1799 р. Слобід
ськоУкраїнської губернії показав, що ці матеріали є унікальним джерелом для історико
26 ДАХО. Ф. 31. Оп. 141. Спр. 112. Арк. 65–65 зв.
27 Там само. Арк. 462.
28 Там само. Арк. 445, 753, 968 зв., 1162 зв., 1167, 1169.
29 Там само. Арк. 451 зв., 985 зв.
30 Там само. Арк. 23.
31 Там само. Арк. 659–659 зв.
32 Там само. Арк. 668–668 зв.
33 Высочайше утвержденные правила о найме рекрут от 27 декабря 1839 г. № 13030. ПСЗРИ. Собрание второе.
СанктПетербург: Тип. II Отделения Собственной ЕИВ канцелярии, 1840. Т. 14. C. 961–965.
Сіверянський літопис. 2025. № 3
24
статистичних та просопографічних досліджень, єдиною у своєму роді серед інших ревізій
фонду Харківської казенної палати, де простежується весь процес рекрутського набору
від імператорського маніфесту та урядових наказів до детального опису кожного ново
бранця.
Перепис безсумнівно є цінним доповненням до ревізьких казок Харківського наміс
ництва 1795 р., адже крім віку та переліку членів родини (за наявності) він містить інфор
мацію про зріст рекрутів, особливі прикмети, наявність судимості тощо. Опис зовнішнос
ті є дуже важливим пунктом не лише з погляду генеалогії та біографістики, а й історико
демографічних студій, тому що дає можливість скласти портрет середньостатистичного
українця – мешканця Слобожанщини на зламі XVIII–ХІХ ст.
Детальне вивчення супутньої діловодної документації (рекрутських залікових квитан
цій, рапортів та відомостей), яка виявилась долученою до складу ревізьких казок 1799 р.,
дозволяє зробити висновки щодо виконання окремими посадовцями своїх обов’язків,
можливого зловживання посадами, наявності фальсифікацій, порушень закону в процесі
набору рекрутів і функціонування державного апарату в цілому на теренах Слобідської
України наприкінці XVIII ст.
References
Hedo, A. (2023). Hreky Pivnichnoho Nadazovia v materialakh demohrafichnoi statystyky XVIII–
XIX st.: informatyvni mozhlyvosti, problemy zberezhenosti ta dostupu [Greeks of the Northern Azov Sea
region in materials of demographic statistics of the 18th–19th c.: informative opportunities, problems of pre
servation and access]. Zaporizhzhia Historical Review, 59 (7). P. 27–36. Zaporizhzhia, Ukraine.
Kushnarev, S. (2016). «Lyudi polskoj naczii» na Kharkovshhine po materialam generalnykh revizij
koncza XVIII v. [«People of Polish nation» in Kharkivshchyna based on materials of the general revisions
of the end of the 18th c.]. Kharkiv, Ukraine.
Lehun, Yu., Petrenko, O. (2003). Reviziini perepysy naselennia 1795 r.: Bratslavska huberniia [Revisi
on population censuses of 1795: Bratslavskaya province]. Vinnytsia, Ukraine.
Matsko, N. (2010). Imperski viiskovi formuvannia na Pravoberezhnii Ukraini ta poviazani z nymy po
vynnosti (kinets XVIII – persha pol. XIX st.) [Imperial military formations in RightBank Ukraine and re
lated duties (the late 18th – the first half of the 19th c.)]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu
im. T. Shevchenka – Bulletin of Luhansk T. Shevchenko national university, 19, P. 195–204. Luhansk,
Ukraine.
Mits, M. (2010). Rekrutska ta zemski povynnosti malorosiiskoho kozatstva v pershii polovyni XIX st.
(Za «Svodom zakonov Rossyiskoi ymperyy») [The Little Russian Cossacks public (zemski) and recruit
duties in the first half of the 19th c. (on the basis of «The Russian empire code»)]. Chornomorska mynuv-
shyna – Chornomorska mynuvshyna, 5, P. 39–52. Odesa, Ukraine.
Petrova, I. (2020). Henealohiia selianskykh rodyn s. Ternivka Cherkaskoho povitu Kyivskoi hubernii
za materialamy reviziinykh perepysiv kintsia XVIII – ser. XIX st. [Genealogy of the peasant families of
Ternivka Cherkasky district of Kyiv governance according to materials of Revision censuses of the end of
18th – the middle of the 19th c.]. Istorychni i politolohichni doslidzhennia – Historical and political resear-
ches, 1 (66), P. 16–31. Vinnytsia, Ukraine.
Sydoruk, S. (2018). Rekrutska povynnist ta viiskova sluzhba yak zasib etnichnoi asymiliatsii naselen
nia Pravoberezhnoi Ukrainy u doreformenyi period [Recruiting principles and military service as a means
of ethnic assimilation of the population of RightBank Ukraine in the foreign period]. Visnyk Kamianets-
Podilskoho natsionalnoho universytetu im. I. Ohiienka – Bulletin of the Kamianets-Podіlskyi I. Ohiienko
national university, 11, P. 202–211.
Воротинцева Олена Сергіївна – аспірантка історичного факультету Харківського на
ціонального університету ім. В. Каразіна (майдан Свободи, 4, м. Харків, 61022, Україна).
Vorotyntseva Olena – postgraduate student of the faculty of history of V. Karazin Kharkiv
national university (maidan Svobody, 4, Kharkiv, 61022 Ukraine).
Email: helenahr88@gmail.com
Дата подання: 28 листопада 2024 р.
Дата затвердження до друку: 5 червня 2025 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Воротинцева, О. Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок
СлобідськоУкраїнської губернії). Сіверянський літопис. 2025. № 3. С. 19–24. DOI: 10.58407/lito
pis.250303.
Цитування за стандартом APA
Vorotyntseva, O. Rekrutskyi nabir 1799 roku na Slobozhanshchyni (za materialamy revizkykh kazok
SlobidskoUkrainskoi hubernii) [Conscription of recruits in Slobozhanschyna of 1799 (based on materials
of revizki kazky of the SlobodaUkrainian gubernia)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 3, P. 19–
24. DOI: 10.58407/litopis.250303.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206038 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T10:20:47Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Воротинцева, О. 2025-08-24T15:56:45Z 2025 Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок Слобідсько-Української губернії) / О. Воротинцева // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 19-24. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206038 930.2:355.253(477.54/.62)(091)«1799» 10.58407/litopis.250303 Стаття присвячена вивченню особливостей проведення рекрутського набору 1799 р. на Слобожанщині. В основу покладено первинні матеріали перепису рекрутів, що є винятковим явищем в історії проведення фіксації податного населення зазначеного регіону. Метою статті є комплексне дослідження особливостей процесу рекрутського набору на теренах Слобідської України за матеріалами ревізьких казок рекрутів 1799 р. Методологія дослідження представлена загальнонауковими методами (зокрема, статистичний, аналіз і синтез) та конкретно-науковими, а саме історико-генетичним, біографічним, критичним і формулярно-клаузульним методами. Наукова новизна: вперше на основі архівних матеріалів розглянуто особливості документального комплексу та змісту формулярів перепису (ревізій) рекрутів, які є винятковим матеріалом з історії бюрократичної системи регіону на зламі XVIII–XIX ст. Висновки. Аналіз ревізьких казок 72-го рекрутського набору 1799 р. в межах Слобідсько-Української губернії показав, що ці матеріали є унікальним джерелом для історико-демографічних та просопографічних досліджень, єдиним у своєму роді серед інших ревізій фонду Харківської казенної палати. У досліджуваному архівному комплексі простежується весь процес рекрутського набору – від видання імператорського маніфесту та урядових наказів до детального опису зовнішності кожного новобранця. Вивчення супутньої діловодної документації (рекрутських залікових квитанцій, рапортів та відомостей), яка виявилась долученою до складу ревізьких казок 1799 р., дозволяє зробити висновки щодо виконання окремими посадовцями своїх обов’язків, можливого зловживання посадами, наявності фальсифікацій, порушень закону в процесі набору рекрутів і функціонування державного апарату в цілому на теренах Слобідської України наприкінці XVIII ст. The article is devoted to the study of the features of conscription in 1799 in Slobozhanshchyna based on primary materials of the census of recruits, which is an exceptional phenomenon in the history of recording the taxable population of the specified region. The purpose of the publication is a comprehensive study of features of the recruitment process on the territory of Sloboda Ukraine based on materials of the revizki kazky of recruits in 1799. The methodology of the study is represented by general scientific methods (in particular, statistical, analysis and synthesis) and specific scientific methods, namely historical-genetic, biographical, critical and formulaic-clausal methods. Scientific novelty: for the first time, based on archival materials, features of the documentary complex and the content of the census (revision) formulars of recruits, which are exceptional material from the history of the bureaucratic system of the region at the turn of the 18th–19th c. had been investigated. Conclusions. The analysis of the revizki kazky of the 72nd conscription of 1799 within the Sloboda-Ukrainian gubernia showed that these materials are a unique source for historical-demographic and prosopographic research, the only one of its kind among other revisions of the Kharkiv treasury chamber fund. The archival complex under study traces the entire recruitment process – from the issuance of the imperial manifesto and government orders to a detailed description of the appearance of each recruit. A study of the accompanying clerical documentation (recruitment receipts, reports, data), contained in the revizki kazky of 1799, allows us to make conclusions regarding the performance of individual officials of their duties, possible abuse of official position, the presence of falsifications, violations of the law during the conscription of recruits, and the functioning of the state apparatus as a whole in the territory of Sloboda Ukraine at the end of the 18th c. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис У глиб віків Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок Слобідсько-Української губернії) Conscription of recruits in Slobozhanschyna of 1799 (based on materials of revizki kazky of the SlobodaUkrainian gubernia) Article published earlier |
| spellingShingle | Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок Слобідсько-Української губернії) Воротинцева, О. У глиб віків |
| title | Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок Слобідсько-Української губернії) |
| title_alt | Conscription of recruits in Slobozhanschyna of 1799 (based on materials of revizki kazky of the SlobodaUkrainian gubernia) |
| title_full | Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок Слобідсько-Української губернії) |
| title_fullStr | Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок Слобідсько-Української губернії) |
| title_full_unstemmed | Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок Слобідсько-Української губернії) |
| title_short | Рекрутський набір 1799 року на Слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок Слобідсько-Української губернії) |
| title_sort | рекрутський набір 1799 року на слобожанщині (за матеріалами ревізьких казок слобідсько-української губернії) |
| topic | У глиб віків |
| topic_facet | У глиб віків |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206038 |
| work_keys_str_mv | AT vorotincevao rekrutsʹkiinabír1799rokunaslobožanŝinízamateríalamirevízʹkihkazokslobídsʹkoukraínsʹkoíguberníí AT vorotincevao conscriptionofrecruitsinslobozhanschynaof1799basedonmaterialsofrevizkikazkyoftheslobodaukrainiangubernia |