Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст.
Метою статті є аналіз процесу становлення та розвитку інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст., що в подальшому стало підставою для утворення такої категорії як «військові кантоністи», які мешкали на більшій частині територій імперії, у тому числі й на українських землях. Джерельно...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206039 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст. / К. Ячменіхін // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 15-18. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859850001046306816 |
|---|---|
| author | Ячменіхін, К. |
| author_facet | Ячменіхін, К. |
| citation_txt | Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст. / К. Ячменіхін // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 15-18. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Метою статті є аналіз процесу становлення та розвитку інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст., що в подальшому стало підставою для утворення такої категорії як «військові кантоністи», які мешкали на більшій частині територій імперії, у тому числі й на українських землях. Джерельною базою дослідження стали матеріали архівних фондів і законодавчих документів. Методологічною основою дослідження є принципи наукової логіки, об’єктивності та критики джерел, а також можливості його верифікації. Серед основних методів історичного дослідження проблеми є конкретно-історичний, проблемно-хронологічний, а також деякі методи історичної антропології.
Наукова новизна роботи: вперше зроблена спроба проаналізувати історію зародження та розвитку категорії «солдатських дітей» російської армії. Виявлені основні напрямки функціонування цього інституту. На основі аналізу проблеми можна зробити такі висновки: російському уряду вдалося сформувати основні позиції щодо підготовки освічених солдат через утворення низки так званих шкіл гарнізонних полків.
The purpose of the article is to analyze the process of formation and development of the institution of «soldiers’ children» of the Russian army in the 18th c., which later became the basis for the formation of such category as «military cantonists», who lived in most of territories of the empire, including Ukrainian lands. The source base of the study was materials from archival funds and legislative documents. The methodological basis of the study is principles of scientific logic, objectivity and criticism of sources, as well as the possibility of its verification. Among the main methods of historical research of the problem are specific- historical, problem-chronological, as well as some methods of historical anthropology.
Scientific novelty of the work: for the first time an attempt is made to analyze the history of the origin and development of the category of «soldiers’ children» of Russian army. The main directions of functioning of this institution are identified. Based on the analysis of the problem, the following conclusions can be drawn: the Russian government managed to form the main positions on the training of educated soldiers through the formation of a number of so-called schools of garrison regiments.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:40:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2025. № 3
15
УДК 94(477)«17»:355.235
Костянтин Ячменіхін
•
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК
ІНСТИТУТУ «СОЛДАТСЬКИХ ДІТЕЙ» РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ
у ХVІІІ ст.1
•
THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF THE INSTITUTION OF «SOLDIERS' CHILDREN»
IN THE RUSSIAN ARMY
in the 18th с.
DOI: 10.58407/litopis.250302
© К. Ячменіхін, 2025. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0000000345874222
Метою статті є аналіз процесу становлення та розвитку інституту «солдатських дітей»
російської армії у ХVІІІ ст., що в подальшому стало підставою для утворення такої категорії як
«військові кантоністи», які мешкали на більшій частині територій імперії, у тому числі й на укра-
їнських землях. Джерельною базою дослідження стали матеріали архівних фондів і законодавчих
документів. Методологічною основою дослідження є принципи наукової логіки, об’єктивності та
критики джерел, а також можливості його верифікації. Серед основних методів історичного до-
слідження проблеми є конкретно-історичний, проблемно-хронологічний, а також деякі методи іс-
торичної антропології.
Наукова новизна роботи: вперше зроблена спроба проаналізувати історію зародження та роз-
витку категорії «солдатських дітей» російської армії. Виявлені основні напрямки функціонування
цього інституту. На основі аналізу проблеми можна зробити такі висновки: російському уряду
вдалося сформувати основні позиції щодо підготовки освічених солдат через утворення низки так
званих шкіл гарнізонних полків.
Ключові слова: солдатські діти, гарнізонні школи, російська армія ХVІІІ ст.
•
The purpose of the article is to analyze the process of formation and development of the institution of
«soldiers’ children» of the Russian army in the 18th c., which later became the basis for the formation of
such category as «military cantonists», who lived in most of territories of the empire, including Ukrainian
lands. The source base of the study was materials from archival funds and legislative documents. The me-
thodological basis of the study is principles of scientific logic, objectivity and criticism of sources, as well
as the possibility of its verification. Among the main methods of historical research of the problem are spe-
cific-historical, problem-chronological, as well as some methods of historical anthropology.
Scientific novelty of the work: for the first time an attempt is made to analyze the history of the origin
and development of the category of «soldiers’ children» of Russian army. The main directions of functio-
ning of this institution are identified. Based on the analysis of the problem, the following conclusions can
be drawn: the Russian government managed to form the main positions on the training of educated soldiers
through the formation of a number of so-called schools of garrison regiments.
Key words: soldiersʼ children, garrison schools, Russian army of the 18th c.
До кінця ХVІІІ ст. інститут військових кантоністів (солдатських дітей) налічував май
же вікову історію. Його початок належить до петровської епохи. Із введенням подушного
податку і проведенням народного перепису 1719 р., сини усіх нижчих військових чинів не
були включені до подушного окладу, відтак утворився стан солдатських дітей, які не мали
ніякої «осілості» й ставали предтечею інституту військових кантоністів. Ця обставина
змусила владу ввести низку законодавчих положень, щоб визначити для них чітку нішу в
становій структурі суспільства та «спрямувати їх на користь держави».
Відтоді ведуть свій початок і гарнізонні школи. Створювалися вони для солдатських
дітей при гарнізонних полках і утримувалися на кошти, збережені в результаті неком
1 Стаття підготовлена у процесі виконання наукової теми «Держава, церква і суспільство модерної Європи
(ХVІ–ХІХ ст.)». Державний реєстраційний номер 0124U003566.
Сіверянський літопис. 2025. № 3
16
плектності нижчих чинів проти штатного розпису. За штатами 1720 р. визначено було
утримувати по 50 солдатських вакансій в кожному з 50ти гарнізонних полків, усього
2475 вакансій. За рахунок залишених 1721 р. вакансій і були утворені гарнізонні школи на
50 солдатських дітей в кожній, віком від 7 до 15 років, і підпорядковувались вони місце
вим комендантам2.
Певні вказівки щодо того, кого приймати в гарнізонні школи і з якою метою вони
утворювалися, були прийняті лише через 11 років. Указом від 21 вересня 1732 р. зазнача
лося визначати для збору та навчання солдатських дітей при гарнізонних піхотних полках
школи, «дабы впредь польза и государству в рекрутах облегчение могло быть»3. Цим ука
зом чітко визначалися ті категорії населення, чиї діти належали військовому відомству, і
які мали бути записані за ним та відправлялися в гарнізонні школи. Військовій службі
підлягали діти офіцерів, що не належали до дворянства, а також рейтарських і городових
козаків, стрільців, приставів, «рассыльщиков и прочих служилых всяких чинов дети, чьи
отцы в подушный оклад не положены или отцы их, после написания в подушный оклад,
взяты на военную службу и дети их рождены во время бытия их в службе»4. До того ж до
цієї категорії населення потрапляли також діти, народжені після відставки їхніх батьків,
однак лише тоді, коли батьки не займалися сільськогосподарською працею.
Отже, була закладена правова база цього інституту самодержавства, визначені основні
категорії населення, що стали основою для нового стану суспільства. Власником при цьо
му виступало військове відомство, якому належали всі права підлеглих йому людей.
Тоді ж, у вересні 1732 р., були прийняті правила, згідно з якими діяли гарнізонні шко
ли5. На цих правилах слід зупинитися детальніше, оскільки саме вони визначили структу
ру навчання та виховання солдатських синів протягом всього ХVІІІ ст. На підставі цих
правил в гарнізонних полках мало бути по 64, а в кожній роті – по 8 вакансій. На виділені
для них по штату кошти мали утримуватися в кожному полку по 80 учнів.
Як вже згадувалося, в школи зараховували дітей віком від 7 до 15 років, які отримува
ли від держави грошове забезпечення, провіант, а також обмундирування. Розподілом
цього забезпечення керували спеціально призначені оберофіцери. Цікавим був принцип
комплектування гарнізонних шкіл: перевага надавалася дітям, які не мали родичів, потім
зараховували тих, у кого в сім’ї були 2–3 дитини, інших приймали за наявності вакансій.
Згідно з правилами, в школах викладали такі предмети: читання, письмо, арифметику
та стройову підготовку. Після закінчення цього «курсу наук», від кожного полку з повно
го складу учнів продовжували навчання: 10 чоловік – геометрії, артилерійській та інже
нерній наукам (вибирали найбільш спроможних); 20 чоловік – грі на музичних інструмен
тах: гобоях, трубах, валторнах; 10 чоловік – слюсарній майстерності й, нарешті, 10 учнів з
поганими показниками готували в писарчуки. Вчителями у солдатських дітей були ті
унтер або оберофіцери, які служили в цьому гарнізонному полку. Читати та писати на
вчав полковий писар, стройовій підготовці – один із найкращих унтерофіцерів, а арифме
тиці, артилерійській та інженерній справам – офіцер, тямущий в цих предметах. Цікавим
було те, що за свою роботу ані писарчуки, ні унтерофіцери не отримували платні – це
входило до їхніх службових обов’язків. Винятком були вчителі музики (в основному –
іноземці), що отримували заробітну плату в розмірі 120 рублів на рік. Спеціально застері
галося, що «кои из них (солдатських дітей – К.Я.) читать, писать и другим наукам не спо
собны будут, обучать столярному, токарному, кузнечному, портному и сапожному ремес
лу, к чему у него склонность будет»6.
Час занять суворо не регламентувався: влітку навчання починалося о 6й годині ранку,
взимку – о 7й і продовжувалося до 11ї години дня. Неділя була вихідним днем, коли
учні були зобов’язані відвідувати церкву, як і у великі церковні свята. Діти мали бути
присутніми на вечірні, заутрені та літургії. До церкви вони ходили строєм.
Суворим був нагляд за побутом і навчанням солдатських дітей. У ньому мала брати
участь значна кількість цивільних та військових чинів губернії, в якій дислокувався гарні
зонний полк: генералгубернатори, губернатори, віцегубернатори, коменданти та інші
посадові особи виконували щомісячну перевірку шкіл. До того ж штабофіцер проводив
щотижневу перевірку, а оберофіцер, під керівництвом якого перебувала школа, – щоден
ну. Особлива увага приділялась чистоті та охайному ставленню до мундиру. Спальні при
міщення мали бути чистими та провітреними, учні повинні були щотижня відвідувати
лазню.
2 Полный свод законов Российской империи – 1 (далі – ПСЗ1) Т. 12. № 9222; Т. 8. № 6188.
3 Там само.
4 Там само.
5 Російський державний військовоісторичний архів (далі – РДВІА). Ф. 405. Оп. 2. Спр. 1989. Арк. 31 зв.–141 зв.
6 Там само.
Siverian chronicle. 2025. № 3
17
Навчання в школі закінчували в 15 років, і діти направлялися в різні стройові полки на
вільні вакансії. 1744 р. до гарнізонних шкіл були приєднані так звані цифірні школи (за
сновані 1714 р.), які були в тих же губерніях або провінціях7.
Того ж року закони про солдатських дітей були доповнені новими положеннями. По
перше, усі незаконно народжені солдатські діти визнавалися належними до військового
відомства; подруге, мав бути проведений докладний перепис усіх законно та незаконно
народжених дітей із вказівкою на вік8. Тих, хто не досяг шестирічного віку, віддавали ро
дичам, які бажали їх виховувати за власний «кошт» із зобов’язанням доставити дітей, які
досягли шестирічного віку, у найближче місто до губернатора. Після чого вони направля
лися до гарнізонних шкіл.
Стосовно тих дітей, які не мали родичів, або останні не мали змоги їх утримувати, Се
нат видав розпорядження: «таковых для воспитания и дабы они вовсе без призрения и
пропитания прожить не могли, отдавать всякого чина людям, имеющим деревни, также на
фабрики и заводы, кто из них платежи подушного оклада взять хочет, и писать за ними в
перепись равно как купленным и крепостным их людям, а годных писать ныне же в гар
низонные школы»9.
1752 р., по типу гарнізонних шкіл, були створені школи на Українській укріпленій лі
нії в шести поселених там полках: Тамбовському, Слобідському, Єфремовському, Орлов
ському, Белевському та Козловському, при яких були створені однодворові слободи,
усього на 150 учнів (по 25 на школу)10. Учителем до школи призначався один з оберофі
церів розміщеного у слободі полку, а помічником до нього приставляли або ротного писа
ря, або унтерофіцера. Офіцериартилеристи та офіцериінженери мали навчати відповід
ним спеціальностям.
Чисельність солдатських дітей, що навчалися у гарнізонних школах, рік у рік зростала:
1758 р. в них нараховувалось 6002 учнів11. До 1763 р. їх чисельність досягла 8755 учнів.
До них треба додати й дітей до 6ти років, які перебували біля своїх батьків, що служили
в гарнізонних полках. Їх чисельність становила 752 дитини. Усього в цей період в гарні
зонних школах навчалось 9507 дітей12. Отже, чисельність солдатських дітей, які навча
лись у гарнізонних школах, до середини 1760х рр. більше ніж у два рази перевищила
кількість учбових місць, визначених штатом 1732 р. Це змусило уряд прийняти міри щодо
підвищення штатної чисельності в цих школах. 1764 р., у зв’язку з переформуванням гар
нізонних піхотних полків у батальйони, за штатним розписом у кожному батальйоні виді
лялось 36 вакансій, за рахунок яких необхідно було утримувати 54 учні13.
У всіх 112 гарнізонних батальйонах за штатним розписом мало бути 6048 учнів. До то
го ж у кожному батальйоні біля 20 учнів утримувалися понад норму, на що виділялося
щорічно 20 тис. руб. з «військових сум»14. 1765 р. були знову поновому окреслені вікові
межі для солдатських дітей, які навчалися в гарнізонних школах: не можна було прийма
ти до школи дітей молодше 7ми років, а також відпускати до війська тих, хто закінчив
навчання до 16ти років15. Згідно з цим указом, дозволялося віддавати дітей до 15ти років
родичам і батькам, які бажали взяти їх на власне утримання. У зв’язку зі зростанням чи
сельності солдатських дітей, а також тих, які залишилися поза процесом навчання та ви
ховання, цього ж року був виданий указ щодо прийому до гарнізонних шкіл усіх солдат
ських дітей16.
Чисельність учнів у гарнізонних школах продовжувала зростати, при чому не лише за
рахунок солдатських дітей, а й у зв’язку з прийомом до них дітей дворян. Так, починаючи
від 1769 р. «не имевшие своего кошта штаб и оберофицерские дети» могли навчатися в
гарнізонних школах17, а від 1774 р. «повелено было принимать в эти школы и неимущих
дворянских детей, хотя бы число не до тысячи случалось»18. 1765 р. гарнізонні школи
існували в 65 містах та фортецях, в яких навчалося більше 9 тис. чоловік19. 1773 р. в цих
7 ПСЗ1. Т. 12. № 9054.
8 Там само. № 8989.
9 Там само.
10 Там само. Т. 13. № 9972.
11 Там само. Т. 15. № 10901.
12 Там само. Т. 16. № 11816.
13 Там само. Т. 24. № 18159.
14 РДВІА. Ф. 405. Оп. 2. Спр. 1984. Арк. 146.
15 Там само. Арк. 149 зв.
16 Там само. Арк. 148.
17 Там само. Арк. 151 зв.
18 ПСЗ1. Т. 19. № 14105, № 14130.
19 Столетие Военного министерства 1802–1902 / Гол. ред. Скалон Д. СанктПетербург, 1914. Т. 10. Ч. 1. С. 47.
Сіверянський літопис. 2025. № 3
18
школах навчалось 10313 учнів, а в кінці правління Катерини ІІ їх кількість становила
12 тисяч20.
Як згадувалося вище, чисельність солдатських дітей, які навчалися в гарнізонних шко
лах, зростала не лише за рахунок природного фактору, тобто народжених від солдат, але й
шляхом включення до них дітей інших категорій населення. Так, за законом 1789 р., усіх
поселених солдатських дітей приписували «за військовим відомством»21. За кожним бать
ком дозволялося залишати тільки одного сина за його вибором, інших належало віддавати
на військову службу, яку вони мали нести протягом 15 років.
Однак наведена цифра не була остаточною, оскільки значна кількість осиротілих (че
рез безперервні війни) дітей військових потребувала, але не отримувала притулок у казен
них учбових закладах. Відтак наступник престолу великий князь Павло Петрович засну
вав при маєтках на Кам’яному острові та в Гатчині школи для синів інвалідів, які 1795 р.
були об’єднані під назвою Сирітські доми22.
Висновки. Можна стверджувати, що до кінця ХVІІІ ст. в російській армії утворилась
особлива категорія «солдатських дітей», яка в майбутньому перетворилась на інститут
«військових кантоністів». У цей час була закладена правова база щодо підготовки освіче
них солдат, накопичений достатній досвід у справі забезпечення армії військовим резер
вом. Тобто навчання та виховання частини солдат до кінця ХVІІІ ст. мала достойний та
системний вигляд. Однак у цій системі спостерігались значні недоліки: у зв’язку з постій
ним зростанням чисельності солдатських дітей, не завжди вдавалось охопити всіх проце
сом навчання та виховання, були недоліки в підготовці вчительських кадрів та фінансу
ванні гарнізонних шкіл. Ця проблема була почасти вирішена вже за часів царювання
Олександра І.
References
Lalaev, M. (1880–1892). Ystorycheskyi ocherk voennouchebnыkh zavedenyi, podvedomstvennыkh
hlavnomu ykh upravlenyiu [Historical sketch of military educational institutions under their main administ
ration]. St. Petersburg, Russia.
Skalon, D. (Ed.). (1914). Stoletye Voennoho mynysterstva 1802–1902 [Centenary of the Military mi
nistry 1802–1902]. St. Petersburg, Russia.
Ячменіхін Костянтин Михайлович – доктор історичних наук, професор, завідувач
кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Національного університету «Черні
гівський колегіум» ім. Т. Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, 14013,
Україна).
Yachmenikhin Kostiantyn – doctor of historical sciences, professor, department chair of
the department of world history and international relations, T. Shevchenko national university
«Chernihiv сollegium» (53 Hetman Polubotko str., Chernihiv, 14013, Ukraine).
Email: kostas48@ukr.net
Дата подання: 27 листопада 2024 р.
Дата затвердження до друку: 3 червня 2025 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Ячменіхін, К. Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у
ХVІІІ ст. Сіверянський літопис. 2025. № 3. С. 15–18. DOI: 10.58407/litopis.250302.
Цитування за стандартом APA
Yachmenikhin, K. (2025). Stanovlennia ta rozvytok instytutu «soldatskykh ditei» rosiiskoi armii u
XVIII st. [The formation and development of the institution of «soldiersʼ children» in the Russian army in
the 18th c.]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 3, P. 15–18. DOI: 10.58407/litopis.250302.
20 РДВІА. Ф. 405. Оп. 2. Спр. 1989. Арк. 157.
21 Там само. Ф. 28. Оп. 1. Спр. 101. Арк. 7 зв.
22 Лалаев М. Исторический очерк военноучебных заведений, подведомственных главному их управлению.
СанктПетербург, 1880–1892. Ч. І–ІІІ. С. 79.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206039 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:40:34Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ячменіхін, К. 2025-08-24T15:56:57Z 2025 Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст. / К. Ячменіхін // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 15-18. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206039 94(477)«17»:355.235 10.58407/litopis.250302 Метою статті є аналіз процесу становлення та розвитку інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст., що в подальшому стало підставою для утворення такої категорії як «військові кантоністи», які мешкали на більшій частині територій імперії, у тому числі й на українських землях. Джерельною базою дослідження стали матеріали архівних фондів і законодавчих документів. Методологічною основою дослідження є принципи наукової логіки, об’єктивності та критики джерел, а також можливості його верифікації. Серед основних методів історичного дослідження проблеми є конкретно-історичний, проблемно-хронологічний, а також деякі методи історичної антропології. Наукова новизна роботи: вперше зроблена спроба проаналізувати історію зародження та розвитку категорії «солдатських дітей» російської армії. Виявлені основні напрямки функціонування цього інституту. На основі аналізу проблеми можна зробити такі висновки: російському уряду вдалося сформувати основні позиції щодо підготовки освічених солдат через утворення низки так званих шкіл гарнізонних полків. The purpose of the article is to analyze the process of formation and development of the institution of «soldiers’ children» of the Russian army in the 18th c., which later became the basis for the formation of such category as «military cantonists», who lived in most of territories of the empire, including Ukrainian lands. The source base of the study was materials from archival funds and legislative documents. The methodological basis of the study is principles of scientific logic, objectivity and criticism of sources, as well as the possibility of its verification. Among the main methods of historical research of the problem are specific- historical, problem-chronological, as well as some methods of historical anthropology. Scientific novelty of the work: for the first time an attempt is made to analyze the history of the origin and development of the category of «soldiers’ children» of Russian army. The main directions of functioning of this institution are identified. Based on the analysis of the problem, the following conclusions can be drawn: the Russian government managed to form the main positions on the training of educated soldiers through the formation of a number of so-called schools of garrison regiments. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис У глиб віків Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст. The formation and development of the institution of «soldiers ʼ children» in the Russian army in the 18th c. Article published earlier |
| spellingShingle | Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст. Ячменіхін, К. У глиб віків |
| title | Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст. |
| title_alt | The formation and development of the institution of «soldiers ʼ children» in the Russian army in the 18th c. |
| title_full | Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст. |
| title_fullStr | Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст. |
| title_full_unstemmed | Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст. |
| title_short | Становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у ХVІІІ ст. |
| title_sort | становлення та розвиток інституту «солдатських дітей» російської армії у хvііі ст. |
| topic | У глиб віків |
| topic_facet | У глиб віків |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206039 |
| work_keys_str_mv | AT âčmeníhínk stanovlennâtarozvitokínstitutusoldatsʹkihdíteirosíisʹkoíarmííuhvíííst AT âčmeníhínk theformationanddevelopmentoftheinstitutionofsoldiersʼchildrenintherussianarmyinthe18thc |