Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Музейний збірник
Date:	2008
Main Author:	Примак, А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2008
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20615
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського / А. Примак // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 188-194. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20615
record_format	dspace
spelling	Примак, А. 2011-06-01T11:38:41Z 2011-06-01T11:38:41Z 2008 Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського / А. Примак // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 188-194. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. XXXX-0071 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20615 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Музейний збірник Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського
spellingShingle	Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського Примак, А.
title_short	Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського
title_full	Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського
title_fullStr	Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського
title_full_unstemmed	Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського
title_sort	етнографічні студії м. ф. біляшівського
author	Примак, А.
author_facet	Примак, А.
publishDate	2008
language	Ukrainian
container_title	Музейний збірник
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format	Article
issn	XXXX-0071
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20615
citation_txt	Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського / А. Примак // Музейний збірник: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — С. 188-194. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT primaka etnografíčnístudíímfbílâšívsʹkogo
first_indexed	2025-11-25T22:40:34Z
last_indexed	2025-11-25T22:40:34Z
_version_	1850568532892319744
fulltext	188 наУкове вИданнЯ етНографІЧНІ студІЇ м. ф. бІлЯШІвського Àëëà Ïðèìàê (ì. Êè¿â) важ ли ве міс це в ді яль нос ті ака де- мі ка м. бі ля шів сько го на те ре нах ук ра їн ської куль ту ри кін ця хІх – пер шої чвер ті хх сто літ тя зай ма ли ет ног ра фіч ні екс пе ди ції у різ ні ре гі о- ни ук ра ї ни. за учас тю вче но го був пок ла де ний по ча ток ці лий низці ори- гі наль них му зей них ко лек цій, вве де- но в на у ко вий обіг но ві, до сі не ві до мі для ши ро ко го за га лу пам’ят ки, збе ре- же но для на щад ків без цін ні свід чен ня ми ну лих епох, най біль ша кіль кість яких бу ла зо се ред же на в ки їв сько му ху дож ньо- про мис ло во му місь ко му му зеї. На леж ним чи ном оці нив внесок м. бі ля шів сько го ві до мий му зе єз на- вець, ет ног раф Іла рі он свєн ціць кий: “роз рос тан ня місь ко го му зею у ки є- ві, який ве де ний на про тя зі 25-х літ ми ко лою бі ля шів ським до роз мі рів ук ра їн сько го іс то рич но го му зею з ви раз ним ха рак те ром му зею мис тець- ко- куль тур но го жит тя ук ра ї ни, три- піл ля, ме жи гір’я, ки ри лів ської ву ли- ці, воз не сен сько го спус ку, з кня жої го ри бі ля ка не ва, де ся тин ної цер кви, зо ло тих во ріт до іс то рич ної до би і пер- ших ча сів хрис ти янс тва – це зде більш піс ля хвой ки ве ли ка зас лу га по кій но- го бі ля шів сько го...” цей му зей зіб рав біль ше ти ся чі ук ра їн ських ки ли мів та без ліч шит ва, скла, сріб ла, по су ди, чи ма ло ри сун ків Шев чен ка і вру бе ля і вже в цар ських ча сах був ви раз но ук ра їн ським на ці о наль ним му зе єм по осо бо во му скла до ві сво їх пра ців ни ків, а все ук ра їн ським – по роз ма хо ві зби- ран ня” 1. пи тан ня за ли ша єть ся ак ту аль ним по сьо год ніш ній день. вик ла да чі та сту ден ти рів нен сько го пе да го гіч но го уні вер си те ту (нині рів нен ський гу ма- н і т а р н и й д е р ж а в н и й уні вер си тет – а.п.) за спри ян ня рів- нен сько го об лас но го на у ко во- ме то- дич но го цен тру на род ної твор чос ті і куль тос віт ньої ро бо ти, рів нен ської об лас ної ор га ні за ції ук ра їн сько го то ва рис тва охо ро ни пам’яток іс то рії та куль ту ри ор га ні зу ва ли і про ве ли фоль клор ну екс пе ди цію прис вя че ну 120-річ чю із дня на род жен ня ака де- мі ка м. бі ля шів сько го 2. для сво го дос- лід жен ня во ни виб ра ли се ла бе реж- ни ці дуб ро виць ко го, ту то ви чі та рем- чи ці сар нен сько го, ве ли кі цен це ви чи, ан то нів ка, Чак ва во ло ди ми рець ко го ра йо нів. ці міс ця бу ли виб ра ні не ви пад ко во, ад же в 1898–1900 рр. м. бі ля шів ський ке ру вав екс пе ди ці- єю і здій сню вав там фоль клор ні за пи- си для го ро доць ко го му зею ба ро на ф. Штей нге ля. ось що за но ту вав сам уче ний: “Що лі та ро би лись роз коп ки, бу ли ор га ні зо ва ні на віть не ве лич кі екс пе ди ції – на во зах ви їз ди ла ці ла гру па фа хів ців і пе ре їж джа ю чи од се ла до се ла ро би ли роз коп ки, зби ра- ли ет ног ра фіч ний ма те рі ал, а особ ли- во зні ма ли си лу фо тог ра фій” 3. су час- ні дос лід ни ки про ве ли знач ну по шу- ко ву ро бо ту по річ ці го ринь, ці ка ви- ли ся ет ног ра фі єю та фоль кло ром по лі щу ків, про во ди ли ар хе о ло гіч ні роз коп ки. під час ціїє по до ро жі бу ло за пи са но по над 180 фоль клор них тек- стів та їх ва рі ан тів. за ос но ву бу ло взя то ка та лог фоль клор них тек стів, які сво го ча су зіб ра ла у цій міс це вос ті екс пе ди ція м. бі ля шів сько го. дос лід- ни кам вда ло ся за фік су ва ти 46 фоль- клор них зраз ків з ре єс тру ві до мо го вче но го. зіс тав лен ня тек стів зас від- чило ста ле по бу ту ван ня на род но го ме ло су в по лісь ко му ре гі о ні. На ро доз нав чі дос лід жен ня м. бі ля- шів сько го поз на чи лися на ком плек ту- ван ні ви до во го скла ду збі рок і струк- ту рі фон дів фун кці о ну ю чих та за но во ство рю ва них му зей них осе ред ків ук ра ї ни. ет ног ра фіч ні ко лек ції му зе- їв ком плек ту ють ся ма те рі а ла ми екс- 189 етнограФІЧнІ стУдІЇ (поШУкИ) м. Ф. бІлЯШІвського пе ди цій них ви їз дів у різ ні ре гі о ни, зок ре ма ки їв щи ни, пол тав щи ни, по діл ля, Чер ні гів щи ни та ін. спос те- рі га єть ся під не сен ня ро лі му зею не ли ше як нав чаль но го, а й як на у ко во го і куль тур но го цен тру краю. гли бо кі й різ но біч ні знан ня м. бі ля шів сько го, його на у ко ва ак тив ність, лю бов до спра ви знай шли від гук у сер цях ба га- тьох лю дей під час зби раць кої ро бо ти та на у ко вих дос лід жень, що поз на чи- лось на зрос тан ні й сис те ма ти за ції му зей них збі рок. ство рен ня му зе їв, у свою чер гу, да ва ло можливість ба га- тьом від ві ду ва чам поз на йо ми ти ся з пам’ят ка ми мис тец тва, ста ро ви ни та куль ту ри різ них на ро дів. у цей час ва го мі ше міс це у фон дах му зе їв ар хе- о ло гіч но го про фі лю по чи на ють зай- ма ти ет ног ра фіч ні пам’ят ки 4. На зміс- ті їхніх збі рок поз на чи лося за ці кав- лен ня ук ра їн ською ста ро ви ною. особ- ли во пож ва ви лося при ват не ко лек ці- о ну ван ня, що по бу ту ва ло в кінці хІх ст. в. гор лен ко заз на чав, що “на у ко ві ко лек ції пред ме тів ста ро ви- ни, дав ньо го по бу ту і куль ту ри, ар хе- о ло гії, ет ног ра фії і при род ни чі, до зби ран ня і збе ре жен ня яких гро мад- ські ус та но ви на ших пів ден них міст ви яв ля ють та ку ди во виж ну і не віг- лась ку бай ду жість, ви ни ка ють то тут, то там і ста ран ням при ват них осіб” 5. до од но го з та ких при ват них му зе їв ба ро на ф. Штей нге ля у міс ті го род ку на во ли ні от ри мав зап ро шен ня м. бі ля шів ський. цьо му пе ре ду ва ли чис лен ні ар хе о ло гіч ні роз коп ки та по шу ко ві екс пе ди ції вче но го. м. бі ля- шів ський на да вав пе ре ва гу пів ден но- за хід но му ре гі о ну ук ра ї ни, де най- біль ше збе рег ло ся пам’яток іс то рії та куль ту ри. На дум ку вче но го це пов’яза но з тим, що, по- пер ше, те ри- то рія во ли ні де що мен ше пос траж да- ла під час по дій хмель нич чи ни та ру ї ни, ніж, нап рик лад, ки їв щи на; по- дру ге, саме на во ли ні роз та шу ва ли ся ро до ві ма єт нос ті дав ніх і знат них ук ра їн ських, а піз ні ше споль ще них ро дів, пред став ни ки яких тур бу ва ли- ся про влаш ту ван ня як сво їх обійсть, так і куль то вих спо руд. м. бі ля шів- ський вис лов лю вав жаль з при во ду то го, що ба га то з цих пам’яток бу ло зни ще но вже у хІх ст. під час ві до мої кам па нії бо роть би про ти ка то ли циз му та уні атс тва. він писав: “во об ще же, как пов сю ду, так и на во лы ни, сох ра- не ние па мят ни ков ста ри ны ни чем не обес пе че но, толь ко у нас мо гут иметь мес то фак ты огуль но го их унич то же- ния или в ви ду из вес тной це ли, или же, как это слу ча ет ся, и без вся кой це ли, пря мо по не ве жес тву” 6. Чи ма ло пра ці бу ло вкла де но м. бі ля шів ським у ство рен ня му зею ф. Штей нге ля, що не при пи ня ла ся і че рез ро ки, а на бу- тий дос від він щедро пе ре да вав ін шим. у своїх спо га дах учень м. бі ля шів- сько го к. мо щен ка відзначав то ле- ран тність вче но го, який говорив йому: “по пе ред усьо го – який я вам вчи- тель. де у чо му ви ще ме не на у чи те” 7. він ді лив ся з ним сво ї ми доб ри ми спра ва ми, як нап рик лад, у лис ті від 30.08.1906 ро ку піс ля по вер нен ня з го род ка, де він гос тю вав у Штен ге ля: “ви вга да ли – так при пав ся до ро бо- ти, як ще ні ко ли. за сіх 1 1/2 мі ся ці уря див ет ног ра фіч ний від діл, усе за пи са но, на ши то, роз сор то ва но” 8. м. бі ля шів сько му на ле жить ви дат- на роль у ство рен ні ет ног ра фіч них зак- ла дів, прог рам дос лід жень, ви дав ни- чих цен трів, роз гор тан ні екс пе ди цій- них по шу ків, зби ран ні му зей них ко лек- цій. особ ли во ак ти ві зу ва лась ді яль- ність м. бі ля шів сько го піс ля об ран ня йо го у 1902 р. ди рек то ром ки їв сько го ху дож ньо- про мис ло во го і на у ко во го му зею. Ще 1899 ро ку го ло ва мос ков- сько го ар хе о ло гіч но го то ва рис тва п. ува ро ва у лис ті до міс це во го ме це- на та і знав ця ста ро дав ньої іс то рії б. ха нен ка ре ко мен ду вав на по са ду ди рек то ра місь ко го му зею “ми ко лу фе до то ви ча бі ля шів сько го, чле на на шо го ар хе о ло гіч но го то ва рис тва, лю ди ну мо ло ду, рух ли ву, дос від че ну і вже від да ну ар хе о ло гії” 9. бу ду чи ди рек то ром, він за ві ду вав ху дож нім, вій сько во- про мис ло вим, ет ног ра фіч- ним, біб лі ог ра фіч ним, іс то рич ним та ну міз ма тич ним від ді ла ми. ар хе о ло гіч- ний від ді л очолював в. хвой ка. цьо го 190 а. прИмак ж ро ку бу ло зак ла де но й ет ног ра фіч- ний від діл, про що він по ві дом ляє ф. вов кау лис ті від 11.12. 1902 р.: “у му зеї за во жу ет ног ра фіч ний від- діл – дещо вже зіб рав, тіль ки гро шей не ма – та ка бі да! за во жу і біб лі о те ку – як мож на виш літь що- небудь із ва ших праць” 10. до на у ко вого штату му зею по са ду біб лі о те ка ря бу ло вве де но ли ше в 1913 році, що бу ло ви рі ше но на прав- лін ні то ва рис тва ста ро жит нос тей і мис тецтв 11. до цьо го ча су знач ний об сяг ро біт виконувався на гро мад- ських за са дах чле на ми то ва рис тва та сту ден та ми. Як зга дує у сво їй ав то бі ог- ра фії м. бі ля шів ський, він і сам був пер шим біб лі о те ка рем ки їв сько го по лі- тех ніч но го інс ти ту ту, від ча су йо го від- крит тя 30 сер пня 1898 р. і до 1902-го. по са ду біб лі о те ка ря в му зеї бу ло зап- ро по но ва но 25-річ но му д. до ро шен кові, яку він і обіймав до 1914 р. 12. за зві та- ми му зею мож на прос те жи ти як по пов- нювалася ко лек ція. Як що у 1902 р. у біб лі о те ці нараховувалося 156 ви дань, то у 1909 – 1700 то мів 13. На по ча ток 1916 р. біб лі о теч не зіб ран ня разом збір- ка ми ін ших від ді лів му зею ста но ви ли: біб лі о те ка – 5368, ху дож ньо- про мис- ло вий – 1958, іс то рич ний – 3390, ар хе- о ло гіч ний – 18600, ет ног ра фіч ний від- діл – по над 27700 одиниць 14. м. бі ля- шів ський відав сюди час ти ну осо бис тої біб лі о те ки. по пов нен ню біб лі о теч них фон дів спри я ли йо го чис лен ні на у ко ві екс пе ди ції 15. приз на чен ня му зею, на дум ку вче- но го, по ля га ло у ство рен ні ба зи для дос лід ниць ких ро біт. тут ор га ні зо ву- ва лися екс кур сії та екс пе ди ції до різ- них ре гі о нів ук ра ї ни, які збагатили ко лек ції му зею но ви ми ма те рі а ла ми. Ши ро кій по пу ля ри за ції знань спри я- ли що річ ні вис тав ки. На вес ні 1906 р. м. бі ля шів ський, ма ю чи на ме ті по ка за ти кра су і са мо- бут ність ук ра їн сько го мис тец тва, ор га ні зу вав пер шу в ук ра ї ні вис тав ку ук ра їн сько го на род но го мис тец тва, під наз вою “ки їв ська кус тар на вис тав ка”. цьо му пе ре ду ва ли чис лен ні екс пе ди- ції по ук ра ї ні. 1904 р. м. бі ля шів ський по до ро жу вав по Єв ро пі (Швей ца рія, дрез ден, мюн хен, бер лін). по вер нув- ся він в зах ва ті від по ба че но го, діставши мож ли вість по рів ня ти до сяг- нен ня ук ра їн ських уміль ців з “за кор- дон ни ми”. все це на лаш то ву ва ло на ве ли ку ро бо ту і почувався він “май же як зов сім здо ро вий” 16. з на дзвичайною енер гі єю м. бі ля шів ський узяв ся за ор га ні за цію в 1904 р. вис тав ки. На сам- пе ред бу ли пот ріб ні кош ти, бу ло “утворено вис та воч ний ко мі тет, ку ди увій шли “да ми- пат ро не си” з ки їв- сько го “об щес тва”. са ме тоді у сто ли- цях з’явилася мо да на “кус тар ні” ар тис тич ні ви ро би, і на ші ки їв ські да ми охо че піш ли на це, але, ро зу мі- єть ся, уся пра ця по вис тав ці ляг ла на кіль ка лю дей не з “об щес тва” 17. при му зеї було ор га ні зовано ко мі тет – “ко мі сію для влаш ту ван ня вис тав ки кус тар них ви ро бів”, го ло вою якої об ра но Н. Яш віль, а сек ре та рем – м. бі ля шів сько го. м. бі ля шів ський склав прог ра му вис тав ки, в якій під- крес лю ва ло ся, що вона охоп лю ва тиме ли ше ті ви ро би, на яких про я ви лась ху дож ня твор чість” 18. бу ло пос тав ле- но зав дан ня під трим ки й роз вит ку на род них ху дож ніх про мис лів гон ча- рів, майс трів ткац тва і ви шив ки та ін. у скла ді ко мі сії бу ли к. бу то вич, о. ко сач, Н. Яш віль, в. ха нен ко та ін. для збо ру екс по на тів в ук ра їн ські гу бер нії бу ло від ряд жен но (у складі ет но гра фіч них екс пе ди цій) г. алек- сан дро вича, м. бі ля шів ського, в. Щер- ба ків ського та в. під га єць кого. воиставка прик лад но го мис тец тва та кус тар них ви ро бів впер ше екс по ну ва- ла на род не мис тец тво май же усі єї ук ра їн ської ет ног ра фіч ної те ри то- рії 19. вона три ва ла з 19 лю то го по 1 трав ня 1906 р. піс ля її зак рит тя му зей за ку пив усі екс по на ти вис тав ки для но во утво ре но го ет ног ра фіч но го від ді лу. виз нан ня вис тав ки стало поштовхом для створення ки їв сько го кус тар но го то ва рис тва, що про іс ну ва- ло до кін ця 1916 р. йо го осе ред ки бу ли від нов ле ні на по чат ку 1920-х рр., а на род ні майс три про дов жу ва ли свою ді яль ність. це засвідчила ет ног ра фіч- на вис тав ка у ве рес ні 2004 р., що роз- 191 та шу ва ла ся на те ри то рії дер жав но го му зею на род ної ар хі тек ту ри та по бу- ту ук ра ї ни і була прис вя че на 35-річ- чю йо го зас ну ван ня. у зв’язку з цими заходами відбулася між на род на на у- ко ва кон фе рен ція за участю на у ков ців ес то нії, бі ло ру сі, ро сії. бу ли також зап ро ше ні вчені з Ні меч чи ни, сло ве- нії. від крив кон фе рен цію ака де мік НаН ук ра ї ни п. тронь ко, пер ший зас- нов ник му зею “під від кри тим не бом”. На вис тав ці експонувалися ви ро би уміль ців з пет ри ків ських май сте рень (ар те мен ки л. о. та І. ф); твор ча спіл- ка “дай те спо кій” (гон чар пан ков І. І.) та ін. ді йо ву до по мо гу у ство рен ні ет ног- ра фіч но го від ді лу ки їв сько го місь ко го му зею ста ро жит нос тей на да вав ф. вол ков. м. бі ля шів ський прис лу хо- ву вав ся і до йо го по рад, зокрема щодо звернення до м. гру шев сько го “поп- ро сіть йо го (м. гру шев сько го. – а.п.) щоб він зіб рав тут (у гу цу лів. – а.п.) та ку ко лек цію для ва шо го му зея. бо че рез 2–3 ро ки бу де за піз но. а це усе-ж та ки на ша ук ра їн ська ет ног ра- фія. а що за ори гі наль ні рі чі... і усе рос- кіш но ор на мен то ва не...” 20. м. бі ля шів- ський у свою чер гу, на про хан ня ф. вов ка від си лав ре чі для ет ног ра- фіч но го від ді лу Ім пе ра тор сько го му зею олек сан дра ІІІ у пе тер бур зі. у своїй пра ці “сту дії з ук ра їн ської ет ног- ра фії та ант ро по ло гії”, ф. вов к під- твер джує на яв ність “на ве ли ких ко лек ці ях ста ро вин них та су час них кро ле вець ких руш ни ків, що є в ки їв- сько му та Чер ні гів сько му му зе ях та му зеї Імп. алек сан дра ІІІ в пе тер бур- зі” 21. в од но му з лис тів ф. вов ка до м. бі ля шів сько го, скон цен тро ва не по суті міркування обох дослідників, “у мі ру то го, як по су ва єть ся на пе ред улаш ту ван ня на шо го му зею, я усе яс ніш ба чу що на ші ук ра їн ські ре чі у ньо му ма ти муть зад ля нас ду же ве ли- ке зна чен ня. ро зу мі єть ся сту ді ю ва ти на шу ет ног ра фію тре ба у ки є ві, а зад- ля то го у вас во на має бу ти пред став- ле на як най кра ще... але тут ба чи те що ін ше. тут вий де щось на зра зок “пред- мет но го уро ка”. між ве ли ко русь ким і ук ра їн ським за ла ми щода лі то ут во- рю єть ся та кий кон траст (і на ко ристь нам) який прос то б’є у ві чі і зра зу і з пер шо го пог ля ду по ка зує, що ми і “во ни” не то що не один “рус скій на род”, а не бо і зем ля. от же ж зад ля цьо го я й на по ля гаю най більш на те, що є у на шій ет ног ра фії най більш ори- гі наль но го й гар но го; ви шив ки, ки ли ми й ке ра мі ка, особ ли во ке ра мі ка: її тре ба вис та ви ти як мо га роз кіш ні ше.., а шкло і ках лі при да лись би ду же до то го, тим біль ше що ка цап сько го шкла май же зов сім тут не ма, а про ке ра мі ку не ма що й зга ду ва ти. уза га лі не ду май те, що за ве зе ні сю ди ук ра їн ські рі чі про- па дуть мар но – во ни ду же ста нуть нам у при го ді” 22. ет ног ра фіч ний від діл му зею влаш- то ву вав сис те ма тич ні екс пе ди ції для зби ран ня ма те рі а лів. по руч із прид- бан ням ре чей в екс пе ди ці ях фонд від- ді лу по пов ню вав ся зав дя ки по да рун- кам. так, ху дож ник І. Їжа ке вич по да- ру вав ко лек цію руш ни ків, Н. Ян ків- ський, в. та б. ха нен ки – ви шив ки, ки ли ми, б. жук, е. поп лав ський – ко лек ції пи са нок, м. Іва щен ко – ко лек цію ки ли мів то що 23. м. бі ля шів ський не оми нув ува гою і міс теч ко Яресь ки на пол тав щи ні, під час спіль ної екс пе ди ції з к. мо щен- ком. мо ло дий дос лід ни к з вер нув увагу на те, як м. бі ля шів ський умів “по тяг- ти” ду же ці ка ву, і водночас роз кіш ну річ. йшлося про те, що зби рач ук ра їн- ських ста ро жит нос тей “доб рав ся до та ких схо вищ по різ них за кут ках, що, оче вид но, йо го по пе ред ни кам і на дум- ку не спа да ло ту ди заг ля ну ти. уве че- рі піс ля скром ної ве че рі в пан- от ця та при єм ної бе сі ди усі ре чі бу ли по да ро- ва ні му зе є ві й, зда єть ся, тіль ки якусь нез нач ну су му офі ро ва но на цер кву... умін ня знай ти ре чі й заб ра ти їх для му зею не є та кою прос тою річ чю й ба га то му зей них фа хів ців або про пус- ка ють ре чі, або, знай шов ши, не вмі- ють пі дій ти до лю дей, щоб їх одер жа- ти. але м. т. і те й дру ге ро бив ар тис- тич но” 24. під час ті єї по їз дки м. бі ля- шів ський зна хо див ре чі і по ха тах, які се ля ни йо му охо че від да ва ли. Наб ра- етнограФІЧнІ стУдІЇ (поШУкИ) м. Ф. бІлЯШІвського 192 а. прИмак но бу ло чи ма ло дріб них ре чей се лян- сько го по бу ту. сьо год ні в Яресь ках діє два му зеї – кра єз нав чий та о. дов- жен ка. кра єз нав чий, в свою чер гу, має від ді ли: при род ни чий, ет ногра фіч ний, куль ту ри, іс то рії краю. за галь на кіль- кість екс по на тів ся гає трьох ти сяч. ве ли ку за ці кав ле ність вик ли кає му зей о. дов жен ка, ад же на цій зем лі він зні мав свої філь ми “зем ля”, “Щорс”, “зве ни го ра”. ста ра цер ква, до якої за хо див м. бі ля шів ський, не збе рег ла ся. до ре чі, в Яресь ках бу ли дві цер кви. в од ній з них він ча ли ся бать ки м. го го ля. у 1997 р. на те ри то- рії слав них Яре сьок пос тав но вий храм, над роз пи сом якого пра цю ва ло под руж жя київських художників лев- чи ши них. 1917 р. в ки є ві відбулася виставка “На род не мис тец тво бу ко ви ни й га ли- чи ни”. у за лах ки їв сько го місь ко го му зею було представлене врятоване в полум’ї війни народне у жит ко ве мис- тец тво. екс пе ди ція до бу ко ви ни й га ли- чи ни бу ла здій сне на ра зом із д. Щер ба- ків ським. у 1914 р. в ро сії бу ло ство ре но дві мо гут ні спіл ки – со юз усіх земств та со юз усіх міст. у 1915 р. ук ра їн ський со юз міст очо лив ф. Штей нгель. за йо го ре ко мен да ці єю м. бі ля шів сько го бу ло прий ня то у чле ни спіл ки й нап рав ле но до Іх ар мії, що дис ло ку ва ла ся на те ри- то рії ру му нії, пос від чен ня бу ло ви да не на рік з 15 бе рез ня 1916 по 15 бе рез ня 1917 р. 25. се ред міс це во го на се лен ня про во ди ли уро ки гра мо ти, але тільки ро сій ською мо вою, з доз во лу гу бер на- то ра Чер нів ців. зби ра ли зраз ки ви ши- вок, і са мі від кри ли шко лу ви шив ки, до якої хо ди ли не ли ше ді ти а й до рос лі. м. бі ля шів ський звер нув свій пог ляд на буковину ще ра ні ше. це бу ла ві доз- ва на зак лик зе но на ку зе лу, з яким вче ний під три му вав зв’яз ки ще до львів сько го НтШ. з. ку зе ля з бо лем писав у 1909 р., що, хоч бу ко вин ська зем ля і “дає ет ног ра фам без мір не по ле до ро бо ти” та нею май же ніх то не ці ка- вив ся, не дос лі див, зак ли кав: “до ро бо- ти, по ки ще не піз но...” 26. од ни ми з пер ших, хто від гук нув ся на цей пал кий зак лик з. ку зе лі й по чав усе біч не сту ді ю ван ня ор на мен ти ки тра ди цій ної ви шив ки бу ко ви ни, бу ли ерік коль бен га йєр 27, емі лія стер ню- ко ва 28 та ми ко ла бі ля шів ський 29. ос тан ньо го вза га лі мож на вва жа ти “пер шоп ро хід цем” у цій га лу зі 30. сам м. бі ля шів ський ра зом із Яко- вом ту хен холь дом та ін ши ми вче ни- ми- мис тец твоз нав ця ми про тя гом пів- то ра ро ку (з кін ця 1915 р. до по чат- ку 1917 р.) у скла ді від ді лу до по мо ги на се лен ню яке пос траж да ло від вій- ни, здій сни в ет ног ра фіч ні роз від ки в га ли чи ні та бу ко ви ні. пред став ни ки цьо го від ді лу не тільки не нав’язу ва ли міс це во му на се- лен ню сво їх “дер жав ницьких” сма ків, а й з ве ли чез ною за ці кав ле ніс тю і “бла го го він ням від нес ли ся до всьо го міс це во го, внут ріш ньо ви рос ло го”, – пи ше Я. ту хен гольд і з жа лем кон ста- тує, що в га ли чи ні “поль ський і авс- трій ський вплив, тра фа ре ти ре міс ни- чих шкіл, взо ри ми ло вих об гор ток, стиль різ них “луї”, “мо дерн” – все це ус пі ло уже знач но обез зву чи ти ко лиш ні на род ні сма ки” 31. ци то ва ну ро бо ту Я. ту хен холь да над ру ко ва на в обох ви дан нях аль бо му “На род ное ис кусс тво га ли чи ны и бу ко ви ны” – 1917 й 1919 ро ків. Є там і стат тя м. бі ля шів сько го без за го лов ка, то му ци ту ємо за її пер ши ми сло ва ми: “Час то бу ва – од но доб ре ді ло вик ли ка дру ге...” 32. зна йом ля чи з ор на- мен ти кою бу ко ви ни, м. бі ля шів ський на го ло шує: “І від кри лась од на з сто рін цьо го жит тя, час ти на ду ші на род ної – кра са”. вка зує, що за пас гар но го був ве ли кий, то вар то “ли ше бу ло тро хи йо го тор кну ти ся” – і не тре ба бу ло “вно си ти ні чо го чу жо го”. ствер джу- єть ся, що “бу ко ви на і пів ден на час ти на схід ної га ли чи ни... від нос но до на род- но го мис тец тва ще збе рег ли не ви чер- па ні скар би” 33. але м. бі ля шів ський зму ше ний був зас те рег ти: че рез те, що із за хо ду йде про цес ні ве ля ції, “цих скар бів стає все менш і менш”. по рів ню ю чи бу ко ви ну з га ли чи ною, мис тец твоз на вець пер- шу на зи ває більш куль тур ною (і са ме то му тут збе рег ли ся більш давні узо- 193 ри ви ши вок). под ніп ров ські узо ри ав тор на зи ває “без по сер дні ми, сві жи- ми”; і в до ли ні дніс тра, на йо го дум ку, на род не мис тец тво є про дов жен ням та ко го ж мис тец тва су сід ньо го по діл- ля”. м. бі ля шів ський ви ді ляє пру то- дніс тров ське ме жи річ чя в ок ре мий ра йон, що за ха рак те ром ор на мен ти ки наб ли жа єть ся до по діл ля і є влас не ру син ським. а вже чим ближ че до до лин пру та й се ре та, то знов вид но “од мі ни, спо лу че ні з су сідс твом ру му- нів, що час то- гус то жи ють міш ма з ук ра їн ця ми” 34. та ким чи ном, ви ді- лен ня бу ко вин сько го по діл ля в ок ре- мий ре гі он зі сво ї ми особливостями в ор на мен ти ці й виз нан ня то го фак ту, що узо ри є спо кон віч но ру син сько- ук- ра їн ськи ми у сво їй ос но ві – не за пе- реч на зас лу га м. бі ля шів сько го. у дру го му ви дан ні аль бо му “На род ное ис кусс тво га ли чи ны и бу ко ви ны” (1919) ра зом з по пе ред нім на ри сом вмі ще но й ілюс тра тив ний ма те рі ал 35. в ет ног ра фіч них сту ді ях м. бі ля шів- ський, спи ра ю чись на те о ре тич ні роз- роб ки ф. вов ка 36, твор чо їх ін тер пре- ту вав, на ма га ю чись на прак ти ці збе- рег ти “ста ро від ні” ор на мен таль ні ком- по зи ції. слід від значи ти, що в той не лег кий час во єн ної роз ру хи м. бі ля- шів ський зроб ив чи ма лий вне сок у дослідження з проб лем бу ко вин ської ор на мен ти ки як скла до вої час ти ни за галь но ук ра їн ської. впро довж багатьох ро ків м. бі ля- шів ський на да вав ве ли ко го зна чен ня, ро бо ті з на род ни ми майс тра ми, у важ- но ста влячись до їх твор чої ін ди ві ду- аль нос ті, до міс це вих ху дож ніх тра- ди цій, на род них ме то дів та прин ци пів. все це сформувало нап ря м в іс то рич- но му кра єз навс тві. він на ле жав, до ті єї час ти ни ін те лі ген ції, яка прагнула віддати всі свої сили вив чен ню рід но- го краю: “у роз вит ку іс то рич но го кра- єз навс тва в ук ра ї ні... важ ли ву роль ві діг ра ла на у ко ва ін те лі ген ція, яка на по лег ли во ре ко мен ду ва ла як мож- ли во час ті ше звер та ти ся до міс це во го дос ві ду, за ну рю ва ти ся в дій сно гу щу жит тя, не ви пус ка ю чи із по ля зо ру жит тя кож но го, не хай на віть са мо го не ве лич ко го на се ле но го пун кту” 37, – на го ло шує ака д. п. тронь ко. в ца ри ні ет ног ра фії м. бі ля шів ський роз ро бив чи ма ло пи тань, під го ту вав уза галь- ню ю чий роз діл про ет ног ра фіч ні особ- ли вос ті ук ра їн сько го на ро ду, що ма в увій ти до пер шої ен цик ло пе дії ук ра ї- ноз навс тва “ук ра ин ский на род в его прош лом и нас то я щем”; два її то ми вий шли дру ком у санк т-пе тер бур зі в 1914 і 1916 роках. у зв’язку з 1-ю сві- то вою вій ною, ви дан ня двох наступних то мів, де ма ли бу ти роз ді ли з ук ра їн- сько го мис тец тва м. бі ля шів сько го, було зупинено. роз гля ну те пи тан ня зас лу го вує на по даль ше вив чен ня, уза галь нен ня. ад же м. бі ля шів ський зро бив ду же ба га то в ца ри ні ет ног ра фії, і йо го пра- ці по вин ні зай ня ти дос той не міс це у на шій на у ці. На пре ве ли кий жаль мис тец твоз нав чий до ро бо к уче но го і до сі ще не діс тав на леж ної оцін ки. _______________ 1 свєн ціць кий І. му зеї і кни гоз бір ні су час- ної ук ра ї ни. – л., 1927. – с. 40. 2 по лі щук Я. екс пе ди ція слі да ми м. ф. бі я- шів сько го // На род на твор чість та ет ног ра- фія. – к., 1987. – № 6. – с. 87–88. 3 Інс ти тут ру ко пи су цНб НаН ук ра ї ни ім. в. І. вер над сько го (да лі – Ір Нбув). – ф. хххІ, спр. 8, арк. 21. 4 пы пин а. ис то рия рус ской эт ног ра фии. – спб, 1891. – т. 3. – с. 166–167. 5 гор лен ко в. лу бен ский му зей е. Н. скар- жин ской. – к., 1891. – с. 3. 6 бе ля шев ский Н. Экс кур сия о. а. фо тин- ско го по во лын ской гу бер нии для опи са ния па мят ни ков ста ри ны // алЮр. – 1900. – 2. – де к. 7 мо щен ко к. ака де мік ми ко ла бі ля шів- ський як му зей ний ро біт ник // ук ра їн ський му зей. – к., 1927. – Ч. 1. – с. 5. 8 там са мо. 9 бах мат к. 100 ро ків з дня на род жен ня ві до мо го ар хе о ло га та ет ног ра фа м.ф.бі ля шів сько го // ук ра їн ський іс то рич ний жур нал. – к., 1967. – № 10 (79). – с. 112–113. 10 На у ко вий ар хів Інс ти ту ту ар хе о ло гії НаН ук ра ї ни (да лі – На Іа На Ну). – ф. 1, оп. 1, спр. в. 390. етнограФІЧнІ стУдІЇ (поШУкИ) м. Ф. бІлЯШІвського 194 а. прИмак 11 от чет ки ев ско го ху до жес твен но- про- мыш лен но го и на уч но го му зея име ни го су да ря им пе ра то ра Ни ко лая алек сан дро ви ча за 1913 год. – к, 1914. – с. 3. 12 за ру біж ні ук ра їн ці. до від ник. – к., 1991. – с. 206. 13 зак лин ський р. з іс то рії все ук ра їн сько го іс то рич но го му зею ім. т. г. Шев чен ка // жит тя і ре во лю ція. – 1928. – кн. ІІІ. – с. 174. 14 от чет ... за 1915 год. – к., 1916. – с. 12. 15 вар шав ська м., фе до ро ва л. біб лі о те ка ки їв сько го ху дож ньо- про мис ло во го і на у ко во го му зею у пер ші ро ки йо го ді яль нос ті // ки їв ська ста ро ви на. – к., 1999. – № 4. – с. 99–103. 16 Ір Нбув. – ф. хххІ, спр. 8, арк. 27. 17 там са мо. 18 див.: о ки ев ском кус тар ном об щес тве. цен траль ний гос. ис тор. ар хив в спб. – ф. 395, оп. 1, од. зб. 1590, арк. 2. 19 выс тав ка при ки ев ском му зее // ки ев- ская ста ри на. – 1905. – т. 91. – с. 47–48. 20 На Іа На Ну. – ф. 1, оп. 1, спр. 831. 21 вовк х. сту дії з ук ра їн ської ет ног ра фії та ант ро по ло гії. – к., 1995. – с. 71. 22 На Іа На Ну. – ф. 1, оп. 1, спр. 846. 23 Нес те рук л. д. м. Щер ба ків ський як один з фун да то рів На ці о наль но го му зею іс то рії ук ра ї ни // му зей ні чи тан ня. 17–18 груд. 1996 р. – к., 1998. – с. 13. 24 мо щен ко к. академік микола біляшівський. – с. 7. 25 Ір Нбув. – ф. хххІ, спр. 15. – с. 22. 26 ку зе ля з. в спра ві зби ран ня ет ног ра фіч- них ма те рі а лів. – Чер нів ці, 1909. – с. 12. 27 коль бен га йєр. взо ри ви ши вок до маш ньо- го про мис лу на бу ко ви ні. – Чер нів ці. ви да- нє у. к. мі ніс терс тва пуб ліч них ро біт і бу ко вин- сько го кра є во го від ді лу. 1912. – 80 с., 75 табл. 28 стер ню ко ва е. бу ко вин ські гу цуль ські ви шив ки. ви да нє жі но чої гро ма ди на бу ко ви- ні. – л., 1911. – 16 табл. 29 бі ля шів ський м. про ук ра їн ський ор на- мент // ма те рі а ли до ук ра їн сько- русь кої ет но- ло гії. записки На укового то ва рис тва в ки є ві. кн. ІІІ. – 1908. – с. 41–53; йо го ж. де що про ук ра їн ську ор на мен ти ку // сяй во. – 1913. – № 3 – с. 72–78. 30 Юсо ва Н. пи тан ня ор на мен ти ки ви шив ки бу ко вин сько го по діл ля в пра цях м. б. бі ля- шів сько го // ма те рі а ли між на род ної на у ко во- прак тич ної кон фе рен ції: му зей на зла мі епох. до 100-річ чя На ці о наль но го му зею іс то рії ук ра ї ни. – ем ма, 1999. – с. 121–122. 31 ту хен хольд Я. На род ное ис кусс тво и все рос сий ский зем ский со юз // На род не мис- тец тво га ли чи ни й бу ко ви ни. в 1916–1917 рр. вій ни. – к., 1917. – с. 6–9; йо го ж. На род ное ис кусс тво и все рос сий ский зем ский со юз // На род не мис тец тво га ли чи ни й бу ко ви ни. в 1916–1917 рр. вій ни. – к., 1919. – с. 12–18. 32 бі ля шів ський м. Час то бу ва – од не доб ре ді ло вик ли ка дру ге... // На род не мис тец тво га ли чи ни й бу ко ви ни. в 1916–1917 рр. вій ни. – к., 1917. – с. 3–5. 33 там са мо. – с. 3. 34 там са мо. – с. 4–5. 35 вол ков ф. от ли чи тель ные чер ты юж но- рус ской ор на мен тии // тру ды Ш все рос. ар хе- ологического съез да, быв ше го в ки е ве в 1874 г. в 2-ч. – Ч. 2. – к., 1878.–с. 317–325. 36 На ул ко в. лис ту ван ня м. ф. бі ля шів- ський – ф. к. вовк. /вступ та при міт ки в. І. На ул ка. – за по ріж жя, 2002. – с. 74. ар хе- ог ра фіч ні сту дії м. ф. бі ля шів сько го. 37 тронь ко п. раз ви тие ис то ри чес ко го краеве де ния на ук ра и не: опыт, проб ле мы, пер- спек ти вы/ис то ри чес кое кра е ве де ние в ссср: воп ро сы те о рии и прак ти ки: сб. ст. – аН укра- и ны. ин-т ис то рии ук ра и ны и др. – к., 1991. – с. 8.

Етнографічні студії М. Ф. Біляшівського

Institution

Similar Items