Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.)

У доповіді обговорено результати робіт, виконаних в Інституті програмних систем НАН України, з розвитку формальних та інтелектуальних методів автоматизації проєктування програмних систем, які сьогодні широко використовують у галузі безпеки та оборони, метеорології, екології, енергетиці, нанотехнолог...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2025
Автор:	Дорошенко, А.Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2025
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206174
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.) / А.Ю. Дорошенко // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 4. — С. 63-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206174
record_format	dspace
spelling	Дорошенко, А.Ю. 2025-08-30T17:48:50Z 2025 Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.) / А.Ю. Дорошенко // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 4. — С. 63-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206174 https://doi.org/10.15407/visn2025.04.063 У доповіді обговорено результати робіт, виконаних в Інституті програмних систем НАН України, з розвитку формальних та інтелектуальних методів автоматизації проєктування програмних систем, які сьогодні широко використовують у галузі безпеки та оборони, метеорології, екології, енергетиці, нанотехнологіях, робототехніці тощо. Наголошено, що українська наукова школа з цього напряму, започаткована ще академіком В.М. Глушковим, сьогодні займає передові позиції у світі. Розвиток формальних та інтелектуальних методів автоматизації проєктування програмних систем досяг необхідної наукової і технологічної зрілості, щоб стати основою цифрової трансформації галузей економіки України. The report discusses the results of the works carried out at the Institute of Soft ware Systems of the National Academy of Sciences of Ukraine on the development of formal and intelligent methods for automating the design of soft ware systems, which are widely used in security and defense, meteorology, ecology, energy, nanotechnology, robotics, etc. It is emphasized that the Ukrainian scientific school in this area, founded by Academician V.M. Glushkov, is now at the forefront in the world. The development of formal and intelligent methods for automating the design of soft ware systems has reached the necessary scientific and technological maturity to become the basis for the digital transformation of Ukraine’s economic sectors. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.) Formal and intelligent methods for automating the design of software systems (transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, February 19, 2025) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.)
spellingShingle	Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.) Дорошенко, А.Ю. З кафедри Президії НАН України
title_short	Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.)
title_full	Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.)
title_fullStr	Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.)
title_full_unstemmed	Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.)
title_sort	формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 19 лютого 2025 р.)
author	Дорошенко, А.Ю.
author_facet	Дорошенко, А.Ю.
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
publishDate	2025
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
title_alt	Formal and intelligent methods for automating the design of software systems (transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, February 19, 2025)
description	У доповіді обговорено результати робіт, виконаних в Інституті програмних систем НАН України, з розвитку формальних та інтелектуальних методів автоматизації проєктування програмних систем, які сьогодні широко використовують у галузі безпеки та оборони, метеорології, екології, енергетиці, нанотехнологіях, робототехніці тощо. Наголошено, що українська наукова школа з цього напряму, започаткована ще академіком В.М. Глушковим, сьогодні займає передові позиції у світі. Розвиток формальних та інтелектуальних методів автоматизації проєктування програмних систем досяг необхідної наукової і технологічної зрілості, щоб стати основою цифрової трансформації галузей економіки України. The report discusses the results of the works carried out at the Institute of Soft ware Systems of the National Academy of Sciences of Ukraine on the development of formal and intelligent methods for automating the design of soft ware systems, which are widely used in security and defense, meteorology, ecology, energy, nanotechnology, robotics, etc. It is emphasized that the Ukrainian scientific school in this area, founded by Academician V.M. Glushkov, is now at the forefront in the world. The development of formal and intelligent methods for automating the design of soft ware systems has reached the necessary scientific and technological maturity to become the basis for the digital transformation of Ukraine’s economic sectors.
issn	1027-3239
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206174
citation_txt	Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.) / А.Ю. Дорошенко // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 4. — С. 63-69. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT dorošenkoaû formalʹnítaíntelektualʹnímetodiavtomatizacííproêktuvannâprogramnihsistemstenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni19lûtogo2025r AT dorošenkoaû formalandintelligentmethodsforautomatingthedesignofsoftwaresystemstranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainefebruary192025
first_indexed	2025-11-26T05:33:53Z
last_indexed	2025-11-26T05:33:53Z
_version_	1850610929633329152
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 4 63 ФОРМАЛЬНІ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ МЕТОДИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЄКТУВАННЯ ПРОГРАМНИХ СИСТЕМ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 20 25 року У доповіді обговорено результати робіт, виконаних в Інституті про- грамних систем НАН України, з розвитку формальних та інтелектуаль- них методів автоматизації проєктування програмних систем, які сьо- годні широко використовують у галузі безпеки та оборони, метеорології, екології, енергетиці, нанотехнологіях, робототехніці тощо. Наголошено, що українська наукова школа з цього напряму, започаткована ще акаде- міком В.М. Глушковим, сьогодні займає передові позиції у світі. Розвиток формальних та інтелектуальних методів автоматизації проєктування програмних систем досяг необхідної наукової і технологічної зрілості, щоб стати основою цифрової трансформації галузей економіки України. Шановний пане президенте! Шановні члени Президії! Розпочну свою доповідь з ро згляду проблеми розроблення про- грамного забезпечення. Тривалий час вважали, що програмний продукт є таким самим виробом, як і продукти, що виробля- ються в інших галузях економіки. Ще й зараз серед нефахівців побутує уявлення, що розроблення програмного забезпечен- ня — це просто програмування, тобто в иробництво. Однак сучасна парадигма програмної інженерії як науки стверджує, що програмний продукт не виробляють, а розробляють. На перший погляд, це ніби незначна лінгвістична відмінність, але во на має глибокий семантичний сенс. Проблема розроблення програмного забезпечення полягає в дотриманні умов тріади для будь-якого проєкту: 1) забезпечен- ня необхідної якості програмного забезпечення; 2) реалізація за обмежений проміжок часу; 3) виконання проєкту в межах визначеного бюджету. Статистичні дані в галузі програмної ін- женерії свідчать про те, що у світі значна частина програмних проєктів (приблизно три з чотирьох) завершується невдачею. ДОРОШЕНКО Анатолій Юхимович — доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу теорії комп’ютерних обчисле нь Інституту програмних систем НАН Україн и doi: https://doi.org/10.15407/visn2025.04.063 64 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Це означає, що вони або не вкладаються в бю- джет, або виходять за часові рамки, або не від- повідають початково поставленим вимогам. Більше того, залежність вартості й тривалості проєкту від його складності (в людино-міся- цях) має нелінійний, а часто навіть експонен- ційний характер. Особливо важливою проблема розроблення програмного забезпечення стає у сфері сучас- них складних обчислювальних систем пара- лельної дії, зокрема суперкомп’ютерного класу. Традиційні компіляторні технології для таких систем мають обмежене значення, а процеси розроблення містять велику частку ручної пра- ці. До того ж генерований код часто є не опти- мальним, що призводить до недовикористання потенційної потужності мультипроцесорних систем. Отже, основний виклик стосується про- блеми автоматизації генерації ефективного коду для паралельних обчислювальних систем складної архітектури, що охоплюють вели- ке розмаїття мультипроцесорних платформ. Фундаментальним підходом для розв’язання цієї проблеми є автоматизація процесу проєк- тування програмного забезпечення на основі формалізації предметних галузей та інтелек- туалізації засобів трансформації початкових специфікацій у вихідний код певною мовою програмування. Наукові основи формальних методів автома- тизації проєктування програмних систем було закладено ще академіком Віктором Михайло- вичем Глушковим, який запропонував ідею ви- користання алгебри алгоритмів як засобу для специфікації, трансформації та оптимізації комп’ютерних програм. Його піонерська стат- тя, опублікована в 1965 р., стала першою у світі роботою з цього напряму. У наступні роки в Інституті кібернетики іме- ні В.М. Глушкова НАН України, Київському на- ціональному університеті імені Тараса Шевчен- ка та інших провідних наукових центрах було виконано цілу низку масштабних проєктів. У 1970-х — 1980-х роках проведено комплекс науково-дослідних робіт з розроблення теорії та створення кількох алгебро-алгоритмічних інструментів автоматизації проєктування апа- ратного та програмного забезпечення обчис- лювальних систем, зокрема розроблено такі системи, як «Проєкт», «Мультипроцесист», «Парус», макроконвеєрний обчислювальний комплекс APS та ін. Сформувалася наукова школа формальних методів проєктування програмного забез- печення, до складу якої увійшли академіки НАН України О.А. Летичевський, П.І. Андон, А.В. Анісімов; члени-кореспонденти НАН України К.Л. Ющенко, О.Л. Перевозчикова; доктори наук Ю.В. Капітонова, Г.О. Цейтлін, І.В. Вельбицький, А.Ю. Дорошенко, М.С. Нікіт- ченко, С.Л. Кривий, С.Д. Погорілий, О.О. Лети- чевський та ін. В Інституті програмних систем НАН Украї- ни цей напрям досліджень від самого початку був спрямований на розвиток високопродук- тивних обчислень на різних платформах пара- лельної обробки — від багатоядерних процесо- рів до мультипроцесорних кластерів та хмар- них середовищ. Сама ідея алгебри алгоритмів полягала в її двоосновності, тобто поєднанні двох алгебр: алгебри умов і алгебри операторів через опера- цію множення умови на оператор і далі у ство- ренні універсального набору конструкцій (з операторів композиції, альтернативи і циклу), за допомогою якого можна описати будь-який алгоритм, що існує в природі. Для реалізації цієї ідеї було розроблено ме- тодологію і алгебро-алгоритмічний інструмен- тарій для автоматизації проєктування про- грам, які на основі алгебри алгоритмів охоплю- ють теорію і методологію алгебри алгоритмів у предметних галузях та формальні специфікації алгебро-алгоритмічних конструкцій для кон- кретних класів алгоритмів. Разом вони забез- печують практичну базу для автоматизованого проєктування (паралельних) програм на осно- ві програмних трансформацій від високорівне- вих специфікацій аж до нижнього рівня мови програмування. З використанням цього підхо- ду розробляють програмне забезпечення для паралельних платформ, таких як мультиядерні центральні і графічні процесори, кластери, грі- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 4 65 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ди, «хмарні» архітектури тощо, на яких можна створювати широкі класи предметно-орієнто- ваних застосунків (рис. 1). Отже, методи алгебри алгоритмів та інстру- менти їх автоматизованого застосування до- зволили створити потужну платформу для ав- томатизації розроблення програмних систем. У чому ж полягають переваги формальних методів автоматизації паралельного програму- вання і проєктування? По-перше, формальні методи розроблення не залежать від цільової мови програмування та частково не залежать і від мультипроце- сорних платформ, тобто вони мають високий рівень і можуть бути специфіковані для будь- яких кінцевих інструментальних мов програ- мування. По-друге, перевага використання програм- них моделей високого рівня взагалі полягає в більш короткому та виразному записі початко- вих специфікацій. По-третє, програми, виконані з використан- ням цього інструментарію, гарантують принай- мні синтаксичну, а в багатьох випадках і семан- тичну коректність розроблюваних програм. По-четверте, автоматизовані трансформації програмних артефактів у процесі розроблен- ня значно скорочують обсяги ручної праці і можуть забезпечити потужні перетворення завдяки багаторазовому застосуванню одного набору правил до багатьох частин коду, хоча самі перетворення все ж проєктує людина, тобто це все ще людиноцентрична технологія. У 1990-х роках світовою тенденцією для до- сягнення вищого ступеня автоматизації про- єктування програмних систем стало створен- ня механізмів автоматичного виконання про- грамних перетворень на основі застосування шаблонів трансформацій, або так званих пра- вил переписування термів. Так з’явилася нова алгебраїчна парадигма програмування, така ж універсальна, як і імперативна, функціональна чи об’єктно-орієнтована, але в основу якої по- кладено механізм програмного рушія з автома- тичним виконанням переписувальних правил. Українська наукова школа за цим напрямом також була однією з перших у світі, а в Інсти- туті програмних систем НАН України через кілька років під керівництвом доктора фізи- ко-математичних наук А.Ю. Дорошенка було розроблено систему програмування перепису- вальних правил під назвою TermWare. Її осо- бливістю є можливість вбудовування в уже на- явні прикладні програмні системи. Важливим об’єктом застосування TermWare стала система автоматизації проєктування ав- Рис. 1. Алгебро- алгоритмічний інструментарій для автоматизації про- єктування паралель- них програм 66 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ тотюнерів — засобів самоналаштування про- грамного забезпечення для високопродуктив- них обчислень [1]. Однією з яскравих ілюстрацій практичної вигоди від застосування TermWare є викорис- тання формальних трансформацій у задачах чисельного прогнозування погоди. Детальніше про це я розповім далі, а тут лише зазначу, що коли ми застосували автоматизовану транс- формацію тривимірних масивів в одновимірні, це забезпечило мультипроцесорне прискорен- ня більш як на порядок(!). Загалом у нашому інституті прийшли до такої схеми технологічної лінії застосування формальних і адаптивних методів автоматиза- ції проєктування програм (рис. 2). Розроблен- ня починається з предметної галузі, точніше з її онтології, де ми аналізуємо концепти цієї пред- метної галузі, їхні взаємозв’язки тощо. Далі за допомогою алгебро-алгоритмічної специфіка- ції створюємо специфікацію найважливіших алгоритмів, які працюють у цій предметній галузі. Потім через формальні трансформації за допомогою переписувальних правил ми пе- ретворюємо ці програми і вибираємо вихідний код паралельної програми вже мовою програ- мування. На завершальному етапі виконуємо самоналаштування на основі знову ж таки пе- реписувальних правил, які оптимізують вихід- ний код. Однак розглянуті вище методи автоматиза- ції, навіть у їх адаптивному варіанті, є людино- центричними, тобто все залежить від розроб- ника, його кваліфікації, досвіду, навичок. Тому ці методи ще не можна назвати інтелектуаль- ними, адже вони працюють з повністю визна- ченою інформацією щодо прийняття рішень у процесі проєктування. Інтелектуальні методи, зокрема штучний інтелект (ШІ), вступають у дію тоді, коли роз- робнику доводиться спиратися на неоднознач- ну, неповну або нечітку інформацію, і для при- йняття рішень потрібно проявляти риси, при- таманні людському інтелекту, такі як досвід, інтуїція, передбачення тощо. Типовими засобами ШІ є штучні нейронні мережі (ШНМ) та методи машинного навчан- ня для розв’язання складних задач управління. Особливо цікавим у цьому плані є підхід ней- роеволюції, який дозволяє здійснити глибоку автоматизацію розроблення ШНМ за допомо- гою генетичних алгоритмів. При цьому одно- часно розробляються і топологія, і вагові кое- фіцієнти зв’язків для штучних нейромереж. В Інституті програмних систем НАН Укра- їни ми вдосконалили метод нейроеволюції за- вдяки розпаралелюванню генетичних алгорит- мів та поширенню алгебро-алгоритмічного ін- струментарію на предметну галузь машинного навчання ШНМ. Рис. 2. Схема техно- логічної лінії засто- сування формаль- них і адаптивних методів автомати- зації проєктування програм ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 4 67 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Отже, нейроеволюція топологій, що нарос- тають (NEAT), — це генетичний алгоритм знаходження за допомогою еволюційного по- шуку ШНМ й утвердження найбільш вдалих варіантів видоутворень нейромереж. При цьому одночасно змінюються і топологія, і значення ваги з’єднань між вузлами штучної ней ронної мережі. Інакше кажучи, NEAT — це генетичний алгоритм, який шляхом схрещу- вання та мутацій автоматично продукує інші топології і оцінює їх за допомогою функції при- датності (fi tness) з метою відбору найкращих для продовження генерації поколінь. Метод нейроеволюції топологій, що нарос- тають, особливо добре відповідає потребам машинного навчання з підкріпленням. А це най- складніший клас машинного навчання, в яко- му немає вчителя. Розроблені в Інституті програмних систем НАН України формальні та інтелектуальні ме- тоди автоматизації проєктування програмних систем уже впроваджено в практичну діяль- ність у галузі метеорології, екології, енергети- ки, у сфері безпеки і оборони, в нанотехноло- гіях, робототехніці тощо. Нашими партнерами й користувачами є, зокрема, Державна служ- ба спеціального зв’язку та захисту інформа- ції України, Український гідроме теорологіч- ний інститут ДСНС України та НАН Украї- ни, Державне спеціалізоване підприємство «Екоцентр», Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України, Тер- нопільський національний технічний універ- ситет імені Івана Пулюя, АТ «Антонов», Мініс- терство оборони України та інші організації й відомства. Так, наш інститут брав участь у розроблен- ні захищеної платформи Defense Resource Mi- cro Services (DRMS), створеної на замовлення Державної служби спеціального зв’язку та за- хисту інформації України. Це платформа мі- кросервісів, яка орієнтована на типові потреби інформаційно-аналітичних систем оборонно- го призначення з розширеними можливостя- ми комплексного захисту інформації. Завдяки цьому платформу можуть використовувати не лише військові, а й державні установи. Ми маємо давні й тісні робочі зв’язки з Українським гідрометеорологічним інститу- том ДСНС України і НАН України. Свого часу ми спільно розробили спосіб паралельної ре- алізації чисельного регіонального прогнозу- вання погоди. Проєкт тоді було підтримано грантом наукової програми НАТО. А тепер маємо ще одну спільну розробку. В результаті проведених досліджень, метою яких була ав- томатизація прогнозування погоди та якос- ті повітря засобами машинного навчання, створено загальнодоступний вебсервіс, який на запит прогнозних даних здійснює збиран- ня ретроспективних даних про погоду та за- бруднення повітря; в реальному часі тренує алгоритм машинного навчання й оптимізує його гіперпараметри; виводить на мобільні пристрої результати прогнозування у вигляді інтерактивного графіка. При цьому точність прогнозування сягає 97—99 % [2]. Це дуже ви- сокий показник, оскільки традиційні чисельні методи прогнозування погоди мають набагато нижчу точність. Ще один приклад — прогнозування спожи- вання електроенергії в Україні на основі ма- шинного навчання. Добре відомо, наскільки важливою є проблема безпеки в енергетично- му секторі, а під час війни це стало фактором виживання України. Метою управління та мо- ніторингу в цій сфері є оптимізація перетоків електроенергії між учасниками ринку, тобто між європейськими партнерами та Україною, для підтримання балансу між виробниками і споживачами енергії. За сприяння фахівців Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України ми розробили програмну систему прогнозування споживання електроенергії з використанням методів машинного навчання. Результати машинного навчання із застосу- ванням методів регресії показали, що можна з великою точністю (до 95 %) спрогнозувати тарифні плани на одному з основних сегментів енергоринку — ринку на добу наперед. та ви- йти за межі одноденного планування [3]. Останній приклад застосувань, який я всти- гаю навести, це прогнозування радіонуклідно- 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ го забруднення вод Дніпровського каскаду за- собами машинного навчання. Радіоактивне забруднення найбільшої вод- ної артерії України р. Дніпро є загрозою для населення, що проживає в її басейні. У нашо- му інституті розроблено нову камерну модель агрегованої мертвої зони, яка дає змогу адек- ватно відтворюват и концентрації розчинених речовин із високим ступенем точності. Крім того, розроблено метод прогнозування кон- центрації радіонуклідів засобами машинного навчання. За сприяння Державного спеціалі- зованого підприємства «Екоцентр» викона- но верифікацію методу на ретроспективних даних забруднення вод у післячорнобильські роки. Разом із партнерами ми подали про- єктну заявку до грантової програми «Гори- зонт Європа» [4]. Останніми роками за тематикою розвитку наших розробок із застосування формальних методів та інтелектуалізації засобів розроблен- ня програмного забезпечення для прикладних галузей ми видали 8 монографій, 4 з яких ан- глійською мовою, та кілька підручників для вищої школи [5—12]. Маємо також охоронні документи у вигляді авторських свідоцтв на розроблені нами програмні комплекси. Отже, українська наукова школа з формаль- них методів розроблення/алгебраїчного про- грамування, започаткована свого часу акаде- міком В.М. Глушковим, і сьогодні посідає пере- дові позиції у світі, збагачуючись інтелектуалі- зацією своїх інструментів та захоплюючи «нові території» у прикладних галузях застосувань. Формальні та інтелектуальні методи авто- матизації проєктування взаємно доповнюють одні одних і йдуть пліч-о-пліч з використан- ням великих даних та їх обробленням за допо- могою паралельних обчислень. Ці напрями сьогодні вже досягли необхідної наукової і технологічної зрілості, щоб стано- вити основу цифрової трансформації галузей економіки України. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Ivanenko P.A., Doroshenko A.Yu. Method of Automated Generation of Autotuners for Parallel Programs. Cybernetics and Systems Analysis. 2014, 50(3): 465—475. https://doi.org/10.1007/s10559-014-9635-3 2. Doroshenko A.Yu., Haidukevych Ya.O., Haidukevych V.O., Zhyrenkov O.S. User-centric technology stack for weather and air pollution forecasting. Problems in Programming. 2024. (4): 34—42. https://doi.org/10.15407/pp2024.04.034 [Дорошенко А.Ю., Гайдукевич Я.О., Гайдукевич В.О., Жиренков О.С. Клієнто-центричний технологічний стек для прогнозу погоди та якості повітря. Проблеми програмування. 2024. № 4. C. 34—42.] 3. Doroshenko A., Zhora D., Haidukevych V., Haidukevych Y., Yatsenko O. Predicting 24-Hour Nationwide Electrical Energy Consumption Based on Regression Techniques. CEUR-WS. 2024. 3806: 122—138. 4. Doroshenko A., Sizonenko V., Zhora D., Yatsenko O. Forecasting the Dnipro Water Reservoir Cascade Pollution using Machine Learning Methods. In: Mathematical Modeling and Simulation of Systems 2024. Proc. 19th Int. Conf. Chernihiv, Ukraine (in print). 5. Doroshenko A.E., Zhereb K.A., Ivanov E.V., Nikitchenko N.S., Yatsenko E.A. Formalnyye metody postroyeniya paral- lelnykh programm [Formal methods for constructing parallel programs]. Kropyvnytskyi, 2016 [in Russian]. [Дорошенко А.Е., Жереб К.А., Иванов Е.В., Никитченко Н.С., Яценко Е.А. Формальные методы построения параллельных программ. Кропивницький, 2016.] 6. Andon F.I., Doroshenko A.E., Zhereb K.A., Shevchenko R.S., Yatsenko E.A. Metody algebraicheskogo programmirovani- ya; formalnyye metody razrabotki parallelnykh programm [Methods of algebraic programming; formal methods for devel- oping parallel programs]. Kyiv: Naukova Dumka, 2017 [in Russian]. [Андон Ф.И., Дорошенко А.Е., Жереб К.А., Шевченко Р.С., Яценко Е.А. Методы алгебраического программиро- вания; формальные методы разработки параллельных программ. Киев: Наукова думка, 2017.] 7. Prusov V., Doroshenko A. Computational Techniques for Modeling Atmospheric Processes. Hershey: IGI Global, 2018. https://doi.org/10.4018/978-1-5225-2636-0 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 4 69 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 8. Doroshenko A.Yu., Andon P.I., Yatsenko O.A., Zhereb K.A. Algebra-Algorithmic Models and Methods of Parallel Pro- gramming. Kyiv: Akademperiodyka, 2018. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.367.192 9. Doroshenko A.Yu., Ivanov Ie.V., Nikitchenko M.S., Yatsenko O.A., Zhereb K.A. Formal Program Development Methods. Kyiv: Publishing and Printing Center “Kyiv University”, 2021. 10. Shpyg V., Doroshenko A., Shcheglov O. et al. Eksabaytova ekonomika [Exabyte Economy]. Edited by I.L. Tatomyr, Yu.O. Shulzhik. Truskavets: Posvit, 2022 [in Ukrainian]. [Шпиг В., Дорошенко А., Щеглов О. та ін. Ексабайтова економіка. За наук. ред. І.Л. Татомир, Ю.О. Шульжика. Трускавець: Посвіт, 2022.] 11. Doroshenko A., Yatsenko O. Formal and adaptive methods for automation of parallel programs construction: emerging research and opportunities. Hershey: IGI Global, 2021. https://doi.org/10.4018/978-1-5225-9384-3 12. Andon P.I., Doroshenko A.Yu., Akulovsky V.G., Ivanenko P.A., Yatsenko O.A. Formalni ta adaptyvni metody kon- struyuvannya vysokoproduktyvnykh paralelnykh prohram [Formal and adaptive methods for constructing high-perfor- mance parallel programs]. Kyiv: Naukova Dumka, 2023 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15407/978-966-00-1809-9 [Андон П.І., Дорошенко А.Ю., Акуловський В.Г., Іваненко П.А., Яценко О.А. Формальні та адаптивні методи конструювання високопродуктивних паралельних програм. Київ: Наукова думка, 2023.] Anatoliy Y. Doroshenko Institute of Soft ware Systems of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8435-1451 FORMAL AND INTELLIGENT METHODS FOR AUTOMATING THE DESIGN OF SOFTWARE SYSTEMS Transcript of scientifi c report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, February 19, 2025 Th e report discusses the results of the works carried out at the Institute of Soft ware Systems of the National Academy of Sciences of Ukraine on the development of formal and intelligent methods for automating the design of soft ware systems, which are widely used in security and defense, meteorology, ecology, energy, nanotechnology, robotics, etc. It is empha- sized that the Ukrainian scientifi c school in this area, founded by Academician V.M. Glushkov, is now at the forefront in the world. Th e development of formal and intelligent methods for automating the design of soft ware systems has reached the necessary scientifi c and technological maturity to become the basis for the digital transformation of Ukraine’s eco- nomic sectors. Cite this article: Doroshenko A.Y. Formal and intelligent methods for automating the design of soft ware systems (tran- script of scientifi c report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, February 19, 2025). Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2025. (4): 63—69. https://doi.org/10.15407/visn2025.04.063

Формальні та інтелектуальні методи автоматизації проєктування програмних систем (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 19 лютого 2025 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси