Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 р.)

У доповіді наведено результати соціологічних досліджень з аналізу проблематики, поточного стану та особливостей солідаризації українського суспільства в період повномасштабної війни. Обґрунтовано необхідність розвитку національно-громадянської моделі солідаризації в умовах війни та в повоєнній персп...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2025
1. Verfasser:	Степаненко, В.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2025
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206197
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 р.) / В.П. Степаненко // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 5. — С. 45-53. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206197
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2061972025-09-02T00:00:19Z Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 р.) Sociological research on the current state and dynamics of solidarity social interactions during the war (according to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, March 5, 2025) Степаненко, В.П. З кафедри Президії НАН України У доповіді наведено результати соціологічних досліджень з аналізу проблематики, поточного стану та особливостей солідаризації українського суспільства в період повномасштабної війни. Обґрунтовано необхідність розвитку національно-громадянської моделі солідаризації в умовах війни та в повоєнній перспективі. Окреслено особливості солідарних соціальних взаємодій українського суспільства під час війни, серед яких усвідомлення фундаментального екзистенційного виклику для існування нації та держави. Підкреслено, що війна не змінила, а, навпаки, посилила патерналістські настрої українського суспільства, очікування людей на соціальну відповідальність та підтримку з боку держави. Розглянуто потенційні соціальні розколи та ризики соціальних напружень на тлі війни. The article presents sociological research on the issues, current state, and characteristics of the solidarity of Ukrainian society during the period of full-scale war. It argues for the need for a substantive national-civic model of solidarity in the context of war and in the post-war perspective. The article outlines the features of solidaristic social interactions in Ukrainian society under war conditions, including the awareness of a fundamental existential challenge concerning the existence of the nation and the state. It is emphasized that the war has not changed but rather intensified the predominantly paternalistic attitudes of Ukrainian society, with people expecting social responsibility and support from the state. The study explores potential social cleavages and risks of social tensions amidst the war. 2025 Article Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 р.) / В.П. Степаненко // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 5. — С. 45-53. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206197 https://doi.org/10.15407/visn2025.05.045 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Степаненко, В.П. Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді наведено результати соціологічних досліджень з аналізу проблематики, поточного стану та особливостей солідаризації українського суспільства в період повномасштабної війни. Обґрунтовано необхідність розвитку національно-громадянської моделі солідаризації в умовах війни та в повоєнній перспективі. Окреслено особливості солідарних соціальних взаємодій українського суспільства під час війни, серед яких усвідомлення фундаментального екзистенційного виклику для існування нації та держави. Підкреслено, що війна не змінила, а, навпаки, посилила патерналістські настрої українського суспільства, очікування людей на соціальну відповідальність та підтримку з боку держави. Розглянуто потенційні соціальні розколи та ризики соціальних напружень на тлі війни.
format	Article
author	Степаненко, В.П.
author_facet	Степаненко, В.П.
author_sort	Степаненко, В.П.
title	Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 р.)
title_short	Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 р.)
title_full	Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 р.)
title_fullStr	Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 р.)
title_full_unstemmed	Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 р.)
title_sort	соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні президії нан україни 5 березня 2025 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2025
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206197
citation_txt	Соціологічні дослідження поточного стану та динаміки солідарних суспільних взаємодій під час війни (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 2025 р.) / В.П. Степаненко // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 5. — С. 45-53. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT stepanenkovp socíologíčnídoslídžennâpotočnogostanutadinamíkisolídarnihsuspílʹnihvzaêmodíjpídčasvíjnizamateríalamidopovídínazasídanníprezidíínanukraíni5bereznâ2025r AT stepanenkovp sociologicalresearchonthecurrentstateanddynamicsofsolidaritysocialinteractionsduringthewaraccordingtothematerialsofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainemarch52025
first_indexed	2025-11-24T03:11:10Z
last_indexed	2025-11-24T03:11:10Z
_version_	1849639693981843456
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 5 45 doi: https://doi.org/10.15407/visn2025.05.045 СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТОЧНОГО СТАНУ ТА ДИНАМІКИ СОЛІДАРНИХ СУСПІЛЬНИХ ВЗАЄМОДІЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ За матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 5 березня 20 25 року У доповіді наведено результати соціологічних досліджень з аналізу про- блематики, поточного стану та особливостей солідаризації українського суспільства в період повномасштабної війни. Обґрунтовано необхідність розвитку національно-громадянської моделі солідаризації в умовах війни та в повоєнній перспективі. Окреслено особливості солідарних соціальних взаємодій українського суспільства під час війни, серед яких усвідомлення фундаментального екзистенційного виклику для існування нації та дер- жави. Підкреслено, що війна не змінила, а, навпаки, посилила патерна- лістські настрої українського суспільства, очікування людей на соціальну відповідальність та підтримку з боку держави. Розглянуто потенційні соціальні розколи та ризики соціальних напружень на тлі війни. Ключові слова: солідаризація, соціальні взаємодії, війна, національно- громадянська ідентичність, патерналізм, соціальні розколи, соціальні конфлікти. У доповіді висвітлено проміжні результати, отримані в Інсти- туті соціології НАН України в рамках виконання міждисциплі- нарного проєкту НАН України «Солідаризація українського суспільства в умовах війни та перспективи збереження і відтво- рення солідарного соціального потенціалу в повоєнному роз- витку країни», розрахованого на 2024—2025 рр., зокрема пер- шого його етапу (2024 р.) та відповідного тематичного розділу «Соціологічні дослідження потенціалу солідарних суспільних взаємодій». Емпіричною базою виконання цього проєкту був аналіз даних попередніх моніторингових досліджень Інституту соціології та опитування 1, здійснене влітку 2024 р за фінансо- 1 Виконавець опитування — Група «Рейтинг». Опитування було проведе- но в червні-липні 2024 р. методом СATI-CAWI на всій території України, крім тимчасово окупованих територій, а також територій, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв'язок. Загальний масив вибірки — 4101 респондент. СТЕПАНЕНКО Віктор Петрович — доктор соціологічних наук, головний науковий співробітник відділу історії та теорії соціології Інституту соціології НАН Украї ни 46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (5) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ вої допомоги USAID. Методичну основу опи- тування становив блок питань, пов’язаних із різними аспектами солідаризації, а саме: • оцінкою солідарної підтримки з боку базо- вого соціального середовища (сусіди та члени громади); • солідарною небайдужістю до долі країни; • формуванням уявлень про громадянську (політичну) націю; • установкою щодо загальнонаціональної солідарницької та консенсусної позиції; • уявленням щодо розподілу відповідаль- ності держави та самих громадян за солідарну допомогу. Дослідницька проблема і концептуальні позиції дослідження. Дослідження солідарних соціальних взаємодій суспільства під час обо- ронної війни, що триває, має свої особливос- ті. І варто зазначити, що це загалом незайнята дослідницька територія, лакуна, адже здебіль- шого сучасні теоретичні концептуалізації та практична реалізація солідарних суспільних взаємодій ґрунтуються на аналізі мирного до- свіду різних суспільств, які, втім, можуть пе- реживати соціально-політичні, економічні, екологічні чи техногенні катаклізми. В таких випадках солідарність та солідарні соціальні відносини формуються як певна соціальна ре- акція членів суспільства на спільне подолання екстремальних обставин. Війна пов’язана із зо- всім іншим рівнем напруження й іншими ви- кликами, що зумовлює відмінний характер та особливості солідаризації в цей період. У ви- падку російсько-української війни для України це — фундаментальний екзистенційний ви- клик, переживання щодо існування самої нації та держави. У процесі концептуального обґрунтування соціологічного поняття «солідарність» було окреслено два виміри цього концепту, а саме: 1) національно-громадянська солідарність з такими показниками, як ступінь і вид само- ідентифікації індивіда, ступінь лояльності до країни, відчуття належності до національної спільноти, громадянська відповідальність та активізм, інституціональна та міжособистісна довіра тощо; 2) соціальна солідарність, яка здебільшого асоціюється з індикаторами соціально-еконо- мічної справедливості, економічної рівності, альтруїзму, співчуття й допомоги нужденним та вразливим групам, готовності брати участь у доброчинності та участі в ній, групової солі- дарності, інституціональної та міжособистіс- ної довіри тощо. Відмінності між цими різновидами доволі умовні, а деякі показники, наприклад довіра, є спільними для обох модусів стану суспільної солідарності. Однак означити, принаймні тео- ретично, ці два виміри поняття «солідарність» є важливим. У соціологічному контексті в умовах війни більшою мірою йдеться саме про національ- но-громадянську солідарність, хоча вона також містить у собі сенси соціальної солідарності, часто зорієнтованої на проблематику соціаль- ної справедливості. Тим паче, коли це стосу- ється перспектив формування повоєнного со- лідарного суспільства. Вихідною концептуаль- ною і методологічною основою дослідження стало обґрунтування двох моделей солідари- зації, запропонованих Є.І. Головахою, а саме — формальної та змістовної. Принципова відмінність між ними полягає насамперед у тому, що формальна солідаризація ґрунтується на узурпації владою об’єднавчої суб’єктності, нав’язуванні населенню безаль- тернативної єдності через всеосяжну пропа- ганду, обмеження прав і свобод, зокрема сво- боди слова, переслідування опозиції, репресії та підкуп. Завдяки цим механізмам формуєть- ся декларативна відданість «загальній справі» й об’єднання мас навколо владної верхівки. Як наслідок, через втрату суб’єктності пересічни- ми громадянами сам феномен солідаризації взагалі залишається поза масовою критичною свідомістю. Оптимальною моделлю солідаризації укра- їнського суспільства в умовах війни та в по- воєнній перспективі слід вважати змістовну солідаризацію. Серед її складових можна ви- окремити такі: 1) наявність усталеної національно-грома- дянської ідентичності; ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 5 47 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 1. Динаміка національно-громадянської самоідентифікації за період 2000—2023 рр. за даними опитувань Інституту соціології НАН України 2) залученість у різні форми громадської активності незалежно від того, заохочуються вони державою чи ні; 3) готовність до особистих жертв заради того, щоб держава зберігала свободу, незалежність і право на власний вибір шляхів розвитку. За наявності цих особистісних рис як скла- дових змістовної солідаризації загальнонаці- ональна єдність, необхідна для позитивних змін у мирний період і для успішного спротиву ворогу під час війни, досягається без загрози встановлення тоталітарних засад суспільного життя, оскільки змістовна солідаризація не- можлива без свободи вибору, і об’єднання гро- мадян навколо державних інституцій відбува- ється без примусу і репресій з боку влади. Отже, важливим завданням є обґрунтуван- ня необхідності саме змістовної моделі соліда- ризації та відповідної політики її підтримки. Цей тип солідарності не має нічого спільного з політичною чи будь-якою авторитарною уні- фікацією або гомогенізацією, а ґрунтується на демократичних принципах поваги, прийнятті та акомодації відмінностей у межах «конститу- ційного патріотизму» (Ю. Габермас) та верхо- венстві права. Динаміка солідарних відносин в Україні в період широкомасштабної агресії. Війна РФ проти України посилила солідаризацію укра- їнського суспільства і патріотичну консоліда- цію суспільства й держави. Домінуючі смисли (і відповідні соціологічні показники з 2022 по 2024 р.) української національно-громадян- ської ідентичності стали одним із важливих факторів солідаризації та спротиву українсько- го суспільства російській агресії. За даними мо- ніторингу Інституту соціології НАН України, у липні 2022 р., після 4 місяців повномасштабної війни, показник громадянської ідентичності зріс від 62,6 % до майже 85 % (рис. 1). Ця тен- денція збереглася і в 2023 р. — моніторинговий замір після 16 місяців війни показав результат, близький до 80 %, а в опитуванні, проведеному влітку 2024 р., 75,2 % респондентів визнавали українське громадянство своєю пріоритетною самоідентифікацією. Чи був пік національно-громадянської са- моідентифікації лише ефектом «гуртування навколо прапору» (rally round the fl ag), чи це результат 30-літнього розвитку країни? Наші дослідження доводять, що це стала динаміка 30 років розвитку країни. Безперечно, велика війна стала каталізатором прискорення про- цесів консолідації української громадянської нації. Це необхідна, але недостатня умова на- ціонально-громадянської солідаризації та стій- кості в період війни. Від 2023 р. почали спостерігатися реверсні процеси щодо вертикальної солідаризації (зо- крема, це стосується ставлення громадян до 48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (5) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ держави), а також горизонтальних трендів со- ціальної та політичної диференціації україн- ського суспільства. Стан вертикальної соліда- ризації (відносини суспільства й держави) за- знав низки відчутних змін, пройшовши етапи звичного соціально-політичного негативізму (2021), національного піднесення (2022), зво- ротної трансформації (2023), і досягнув чер- гового етапу в 2024 р. (за результатами дослі- дження С.С. Дембіцького) (рис. 2). З точки зору загальних установок щодо функціонування держави новий етап майже не відрізняється від етапу соціально-політично- го негативізму в 2021 р. Втім, аналіз динаміки окремих складових, які разом визначають ці загальні установки, як і вся дійсність виснаж- ливої війни, підкреслюють відмінності між етапами у зміненні стану вертикальної соліда- ризації в 2021 і 2024 роках. Поточний стан вертикальної солідаризації пропонується розглядати як «соціально-по- літичний негативізм воєнного часу» (термін С.С. Дембіцького). Він формується під впли- вом поглядів на деструктивність внутрішньо- політичної діяльності влади національного рівня, страху перед встановленням диктатури, ступеня задоволеності своїм становищем у сус- пільстві, життям у своєму населеному пункті та оцінок соціального конфлікту між верхами і низами суспільства. Водночас з 2023 р. окреслилися не лише ре- версні процеси щодо вертикальної солідариза- ції, а й тренди соціальної та політичної дифе- ренціації та напруження в українському сус- пільстві в горизонтальній солідаризації. Намі- тилися лінії соціальних розколів (зокрема, між громадянами, які виїхали з країни, і тими, хто залишився в ній, між армійцями та ветеранами з одного боку і «тиловиками» — з іншого, соці- альні напруження на тлі мобілізації тощо), які потенційно можуть розвинутися в соціальні конфлікти зі значними соціально-політичними ризиками та небажаними наслідками в пер- спективі повоєнного відновлення країни. Отже, солідаризація та консолідація україн- ського суспільства в період війни має мінливу динаміку. Зокрема, спадна тенденція з’явилася під час війни і може спостерігатися в період по- воєнного відновлення. Це створює нові ризики для внутрішньополітичної та соціальної ста- більності держави, оскільки консолідація кон- че необхідна для успішного мілітарного спро- тиву та подальшого демократичного розвитку. Рівень солідарної підтримки в разі серйоз- них проблем з боку сусідів або членів грома- ди. Важливим аспектом дослідження солідар- Рис. 2. Загальні установки щодо функціонування держави в дина- міці (за результа- тами досліджен- ня С.С. Дембіць- кого) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 5 49 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ них відносин під час війни було з’ясування ступеня очікуваної солідарної підтримки на базовому соціальному рівні з боку соціального оточення респондентів. Загалом ця очікувана солідарна підтримка на базовому соціальному рівні має позитивний баланс з незначними ре- гіональними відмінностями. Хоча до третини всіх респондентів (32,7 %) в цілому по країні вважають, що не можуть розраховувати на до- помогу своїх сусідів або членів громади, якщо в них станеться серйозна проблема, дещо більше половини (56,3 %) все ж розраховують на таку допомогу, і 11 % респондентів важко оцінити таку можливість (табл. 1). Відсоток респондентів, які не можуть розра- ховувати на солідарну підтримку свого соціаль- ного оточення, дещо вищий, ніж у середньому по масиву (32,7 %), на півдні країни (36,5 %) і дещо менший на заході (29,2 %). Відповідно, суб’єктивний вимір солідарної підтримки на заході (60,2 %) і в центрі (55,8 %) країни вищий, ніж у прифронтових регіонах: на сході (54,3 %) та півдні (53,4 %). Ці регіональні особливості актуального проживання респондентів на час опитування майже не відрізняються від їхніх самооцінок на момент проживання в певному регіоні до 24 лютого 2022 р. — дня широко- масштабного вторгнення. У самооцінках респондентів щодо солідар- ної підтримки соціального оточення не вияв- лено значних статистичних відмінностей між чоловіками й жінками, а також між віковими групами, до яких належать респонденти. Не виявлено значних статистичних відмінностей і серед респондентів, які проживають у різних типах поселень — у місті чи селі. Причому така сама ситуація спостерігалася і перед широко- масштабним вторгненням. Натомість суттєвими факторами відміннос- тей в оцінці респондентами рівня базової со- ціальної солідарності є фінансово-матеріальна спроможність респондентів і те, чи змінили вони місце свого проживання після 24 лютого 2022 р. Так, серед респондентів, яким не ви- стачає грошей, щоб купувати найнеобхідніші продукти, частка людей, які не можуть розра- ховувати на допомогу сусідів чи членів грома- ди, становить понад 40 % — це майже на 13 % Таблиця 1. Регіональний розподіл відповідей на питання «Якою мірою Ви могли б розраховувати на допомогу ваших сусідів або членів вашої громади у випадку, якщо у Вас станеться серйозна проблема?» (актуальне проживання респондентів на час опитування), % Варіанти відповідей Захід Центр Південь Схід У середньому по масиву Зовсім не можу розраховувати 29,2 33,4 36,5 33,3 32,7 Певною мірою можу розраховувати 50,4 46,1 40,4 42,5 45,8 Цілком можу розраховувати 9,8 9,7 13,0 11,8 10,5 Важко сказати 10,7 10,8 10,1 12,5 11,0 Таблиця 2. Оцінка солідарної підтримки та фінансова спроможність щодо базових потреб респондентів, % Можливість купувати найнеобхідніші продукти «Якою мірою Ви могли б розраховувати на допомогу ваших сусідів або членів вашої громади у випадку, якщо у Вас станеться серйозна проблема?» Зовсім не можу розраховувати Певною мірою можу розраховувати Цілком можу розраховувати Важко сказати Не вистачає 41,3 37,9 8,3 12,5 Важко сказати 30,1 48,3 7,7 13,9 Вистачає 28,4 50,6 12,7 8,4 Не цікавить 30,8 28,8 12,5 27,9 50 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (5) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ більше, ніж серед фінансово спроможних щодо базових потреб респондентів (табл. 2). Змінення місця проживання респондентів після широкомасштабного вторгнення також є фактором, який впливає на їхні оцінки рів- ня базової соціальної солідарності. Так, серед респондентів, які переїхали на нове місце у зв’язку з війною, а фактично стали внутрішні- ми біженцями, 42 % зовсім не можуть розрахо- вувати на допомогу сусідів або членів громади в разі серйозних проблем. Це на 11 % більше, ніж для людей, які не змінювали своє місце проживання після 24 лютого 2022 р. Великою мірою це пояснюється природною складністю й тривалістю соціальної адаптації людей, які змушені були змінити своє звичне соціальне оточення. Віра у здатність українців долати супереч- ності і залишатися одним народом. Необхід- ним підґрунтям національно-громадянської солідаризації є віра громадян у збереження єд- ності українського народу, незважаючи на всі конфлікти та історичні відмінності. Більшість респондентів (40,3 %) повністю погоджуються з такою перспективою, ще 32,6 % частково по- годжуються (рис. 3). Віра у збереження єдності українського на- роду, незважаючи на всі конфлікти та історичні відмінності, демонструє також зв’язок із домі- нантною національно-громадянською ідентич- ністю. Респонденти, які своєю пріоритетною самоідентифікацією обирають «громадянин України», частіше, ніж у середньому по маси- ву, погоджуються з твердженням «Я думаю, що в Україні ми завжди будемо єдиним народом, незважаючи на всі конфлікти та історичні від- мінності» (табл. 3). Респонденти, які вірять у збереження єд- ності українського народу, незважаючи на всі конфлікти та історичні відмінності, також є прибічниками громадянсько-політичного трактування нації, частіше погоджуючись із твердженням «Я думаю, що всі люди, які про- живають в Україні, є українцями і не має зна- чення їх етнічне походження чи віросповіда- ння». Як зазначалося вище, кореляція між цими позиціями є найбільш сильною (0,483). Також для респондентів, які вірять у збере- ження єдності українського народу, більшою мірою є важливим існування незалежної укра- їнської держави (0,217) та демократичний розвиток країни (0,180), вони орієнтуються Рис. 3. Якою мірою Ви погоджуєтеся чи не погоджуєтеся з твердженням «Я думаю, що в Україні ми завжди будемо єдиним народом, незважаючи на всі конфлікти та історичні відмін- ності»?, % Таблиця 3. Самоідентифікація і віра у збереження єдності українського народу, % Самоідентифікація респондентів «Я думаю, що в Україні ми завжди будемо єдиним народом, незважаючи на всі конфлікти та історичні відмінності» Зовсім не погоджуюсь Частково не погоджуюсь Частково погоджуюсь Повністю погоджуюсь Важко відповісти Громадянин України 4,2 12,9 33,2 43,9 5,9 Інші самоідентифікації 10,7 20,4 30,9 30,2 7,8 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 5 51 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ скоріше на європейський (0,172) і проатлан- тичний розвиток країни (0,162), більш опти- містично налаштовані у баченні майбутнього України, схильні краще оцінювати економічну ситуацію (0,127) та ефективність держави на нинішньому етапі (0,171), більшою мірою ві- рять у перемогу України у війні (0,291). Спостерігається також позитивний зв’язок (0,125) цієї солідарницької позиції на макро- рівні з тим, наскільки люди могли б розрахо- вувати на допомогу сусідів або членів громади у випадку, якщо станеться серйозна проблема, тобто з мікрорівневою солідарністю. Оцінка відповідальності за допомогу лю- дям. Не менш важливим завданням дослі- дження було визначення деяких особливостей солідарних відносин в Україні в період великої війни, зокрема з’ясування громадської думки щодо відповідальності за допомогу людям у спектрі можливих позицій у відповідях на за- питання «Як би Ви оцінили, хто повинен брати відповідальність за допомогу людям?» — від «люди відповідальні за допомогу один одному» до «держава відповідальна за допомогу людям». Більшість респондентів (34 %) схиляються до думки, що саме держава несе основну відпо- відальність за допомогу людям. Натомість по- зицію про те, що самі люди мають брати більше відповідальності за допомогу один одному, під- тримує невелика частка респондентів — до 3 %, і майже третина респондентів (28,3 %) дотри- мується серединного вибору в цих диспозиціях (оцінки «5» і «6» за 10-бальною шкалою), вва- жаючи, що як самі люди, так і держава несуть відповідальність за допомогу людям (рис. 4). Регіонально дещо більше патерналістич- но орієнтованих на допомогу держави (по- зиція «10» шкали) респондентів проживає у прифронтових зонах на сході (36 %) та півдні (41,6 %) країни, ніж на її заході (32,4 %) та в центрі (31,9 %). Жінки дещо більше патерна- лістично орієнтовані на допомогу держави, ніж чоловіки і ніж у середньому по масиву — їх майже 39 % проти 28 % респондентів-чоло- віків. Значущим для цієї диспозиції є також вік респондентів: люди середнього і старшого віку дещо більш патерналістично орієнтовані, ніж молодь (18—35 років): наприклад, якщо серед молоді 26 % вважають, що держава від- повідальна за допомогу людям, то частка рес- пондентів старшої вікової групи (від 51 року), які поділяють цю позицію, сягає 37 %. Однак менший патерналізм молоді не означає більшу орієнтацію цієї вікової групи на самодостат- ність, адже молодь не виявляє значущо сильні- ших, ніж у старших вікових групах, установок на власну відповідальність самих людей за до- помогу один одному. Рис. 4. «Як би Ви оцінили, хто повинен брати відповідальність за допомогу людям?» (за шкалою від 1 до 10, де 1 — «самі люди повинні брати більше відповідальності за допомогу один одному», 10 — «держава повинна брати більше відповідальності за допомогу людям»), % 52 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (5) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ На відміну від інших аспектів солідариза- ції національно-громадянська ідентифікація, освіта, робота в державному або приватному секторі, змінення місця проживання, а також основні політичні установки респондентів не виявляють кореляційних зв’язків зі значними відмінностями в їхній домінантній патерна- лістичній диспозиції. Хоча слід зазначити, що, наприклад, прихильність до ідеї неприєднання України до будь-яких міждержавних союзів чи об’єднань корелює (0,123) 2 з патерналіст- ською установкою. Патерналізм також сильно корелює з різни- ми аспектами популістичних орієнтацій рес- пондентів, виявлених у згоді з такими твер- дженнями: «Нашою країною повинні керувати люди з народу, а не представники правлячої еліти» (0,242), «Народ набагато мудріший за політиків, тому політики повинні слідува- ти тільки волі народу» (0,234), «Часто думка простих людей важливіша, ніж думка профе- сійних політиків та експертів» (0,193), «Полі- тичні розбіжності між елітою та народом біль- ші, ніж розбіжності в самому народі» (0,159). Патерналістські орієнтації характеризують- ся також кореляційними зв’язками із зовніш- нім локус-контролем респондентів (вибір по- зиції «моє життя переважно залежить від зо- внішніх обставин» (0,165)), а також із мірою задоволення своїм становищем у суспільстві у теперішній час (чим більше незадоволення, тим більше патерналізму (–0,208)), із більш негативною оцінкою економічної ситуації в країні (–0,167), а також із матеріальним рів- нем та фінансово-економічними можливос- тями респондентів (чим нижчий їхній рівень, тим сильнішими є соціально-патерналістичні орієнтації). З огляду на обставини війни та її негативні соціально-економічні наслідки для більшості людей, можна зробити висновок, що війна не змінила, а, можливо, навіть посилила пере- важно патерналістські настрої українського суспільства. Це також формує та актуалізує патерналістично орієнтовану соціально-еконо- 2 Коефіцієнти кореляції Спірмена () є статистично значущими на рівні 0,01. мічну модель солідарності в українському сус- пільстві з переважними очікуваннями людей на соціальну відповідальність та підтримку з боку держави. Висновки. Уявлення про громадянську (по- літичну) націю є важливою основою змістов- ної проєвропейської та демократичної моделі солідаризації українського суспільства. Тому імперативом державної політики є зміцнення національно-громадянської ідентичності сус- пільства і громадян. Оскільки війна з огляду на її негативні соці- ально-економічні наслідки не змінила, а навіть посилила патерналістські настрої українського суспільства з переважними очікуваннями лю- дей на соціальну відповідальність та підтрим- ку з боку держави, особливу роль відіграє со- ціальна політика, що ґрунтується на засадах соціальної справедливості, комунікаційної відкритості та інклюзивності для багатьох со- ціальних груп, особливо для тих, хто найбіль- ше постраждав унаслідок війни, — ветеранів з обмеженими фізичними можливостями та психологічними травмами, внутрішніх пере- селенців, людей, які втратили житло, людей похилого віку. Кошти і дії друзів, волонтерів та спільні зусилля небайдужих громадян значною мірою можуть допомагати (і допомагають) по- страждалим і найбільш нужденним, але це не зменшує важливості державної підтримки. На- впаки, спільні дії держави і зусилля людей та громадських організацій створюють фунда- ментальну основу для подолання труднощів на цьому етапі та подальших плідних взаємодій у перспективі. Затяжна війна посилила тенденції зростан- ня конфліктогенного соціального потенціалу та збільшила ризики соціальних конфліктів в українському суспільстві. Тому соціологічний моніторинг стану, проявів і чинників міжкла- сової нерівності, солідарності та конфліктності має залишатися актуальним упродовж усього періоду війни, особливо під час підвищення соціальної напруженості. Запобіжником щодо ризиків соціальних роз- колів у соціокультурній сфері, зокрема у сфе- рі мови, має бути виважена інформаційна та ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 5 53 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Viktor P. Stepanenko Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3623-0057 SOCIOLOGICAL RESEARCH ON THE CURRENT STATE AND DYNAMICS OF SOLIDARITY SOCIAL INTERACTIONS DURING THE WAR According to the materials of scientifi c report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, March 5, 2025 Th e article presents sociological research on the issues, current state, and characteristics of the solidarity of Ukrainian so- ciety during the period of full-scale war. It argues for the need for a substantive national-civic model of solidarity in the context of war and in the post-war perspective. Th e article outlines the features of solidaristic social interactions in Ukrai- nian society under war conditions, including the awareness of a fundamental existential challenge concerning the existence of the nation and the state. It is emphasized that the war has not changed but rather intensifi ed the predominantly pater- nalistic attitudes of Ukrainian society, with people expecting social responsibility and support from the state. Th e study explores potential social cleavages and risks of social tensions amidst the war. Keywords: solidarity, social interactions, war, national-civic identity, paternalism, social cleavages, social confl icts. Cite this article: Stepanenko V.P. Sociological research on the current state and dynamics of solidarity social interactions during the war (according to the materials of scientifi c report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, March 5, 2025). Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2025. (5): 45—53. https://doi.org/10.15407/visn2025.05.045 освітня політика, спрямована на прийняття со- ціокультурних відмінностей у межах конститу- ційних основ єдиної української державності, інклюзивна соціальна політика, зорієнтована на спільність суспільних завдань та подолання викликів післявоєнного відновлення демокра- тичної європейської України. Для мінімізації негативних соціальних на- слідків війни необхідним є розроблення комп- лексних стратегій, спрямованих на підтримку соціальної солідарності, єдності, економічної стабільності та політичної легітимності. Серед чинників виникнення соціальних суперечнос- тей на момент проведення дослідження були проблеми, пов’язані з проведенням мобілізації. Тому важливою стратегією запобігання соці- альним конфліктам у суспільстві під час війни і в післявоєнний період є розвиток суспільної взаємодії та створення спільних сенсів, робо- та над мінімізацією зон напруження, захист та узгодження інтересів різних соціальних груп і категорій населення, налагодження діалогу між громадянами та державою, політика соціальної інклюзії.

Institution

Ähnliche Einträge