Історичне рішення: Україна розбудовує військові спроможності в космічному домені
Автори статті акцентують увагу на необхідності нарощування космічних спроможностей України для досягнення потужних технологічних переваг у військовій сфері, без чого в сучасних умовах неможливо забезпечити належну обороноздатність держави. Наведено ретроспективний аналіз та оцінено наявний на сьогод...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206202 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Історичне рішення: Україна розбудовує військові спроможності в космічному домені / В.П. Горбулін, В.В. Бадрак // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 5. — С. 3-10. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859461717662105600 |
|---|---|
| author | Горбулін, В.П. Бадрак, В.В. |
| author_facet | Горбулін, В.П. Бадрак, В.В. |
| citation_txt | Історичне рішення: Україна розбудовує військові спроможності в космічному домені / В.П. Горбулін, В.В. Бадрак // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 5. — С. 3-10. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Автори статті акцентують увагу на необхідності нарощування космічних спроможностей України для досягнення потужних технологічних переваг у військовій сфері, без чого в сучасних умовах неможливо забезпечити належну обороноздатність держави. Наведено ретроспективний аналіз та оцінено наявний на сьогодні потенціал України щодо розвитку військового космічного домену. Представлено авторське бачення першочергових кроків з боку держави в реалізації амбітних цілей зі створення національного супутникового угруповання, власної системи ситуаційної обізнаності й контролю космічного простору та інтеграції космічних систем в оборонні технології.
The authors of the article emphasize the need to increase Ukraine’s space capabilities to achieve powerful technological advantages in the military sphere, without which it is impossible to ensure the proper defense capability of the state in modern conditions. A retrospective analysis is provided and the current potential of Ukraine for the development of the military space domain is assessed. The authors’ vision of the first steps on the part of the state in achieving the ambitious goals of creating a national satellite group, Ukraine’s own system of situational awareness and control of outer space, and the integration of space systems into defense technologies is presented.
|
| first_indexed | 2025-11-24T05:15:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 5 3
ІСТОРИЧНЕ РІШЕННЯ:
УКРАЇНА РОЗБУДОВУЄ
ВІЙСЬКОВІ СПРОМОЖНОСТІ
В КОСМІЧНОМУ ДОМЕНІ
Автори статті акцентують увагу на необхідності нарощування кос-
мічних спроможностей України для досягнення потужних технологічних
переваг у військовій сфері, без чого в сучасних умовах неможливо забезпе-
чити належну обороноздатність держави. Наведено ретроспективний
аналіз та оцінено наявний на сьогодні потенціал України щодо розвитку
військового космічного домену. Представлено авторське бачення першо-
чергових кроків з боку держави в реалізації амбітних цілей зі створення
національного супутникового угруповання, власної системи ситуаційної
обізнаності й контролю космічного простору та інтеграції космічних
систем в оборонні технології.
Космічний простір поступово й послідовно перетворюється на
середовище сучасної війни і в майбутніх війнах, вочевидь, ві-
діграватиме ключову роль. Це давно вже не новина, а скоріше
даність, яку добре усвідомлюють військові, зокрема й україн-
ські. Вони наводять незаперечний аргумент: українська нація
бореться за кожну п’ядь власної землі, за морський простір,
підземні та підводні ресурси, а от до космосу не дотягується.
Тим часом саме там, у космосі, міститься гігантський, майже не-
вичерпний потенціал для забезпечення обороноздатності дер-
жави. Нарощування космічних спроможностей може привести
до потужних технологічних переваг у розвідці, передачі даних,
ураженні противника. До того ж РФ, перебуваючи під міжна-
родними санкціями, втрачає свою привабливість для іноземних
інвесторів, тоді як Україна, навпаки, все більше привертає увагу
світових гравців, у тому числі й у космічній сфері.
Зважаючи на це, Міністерство оборони України у 2025 р. по-
чало системно опікуватися можливостями створення та роз-
витку вла сних спроможностей у космічному просторі. Серед
іншого, було оголошено про створення у військовому відом-
стві Управління космічної політики, яке має об’єднати зусилля
фахівців державних та приватних компаній, науковців у галузі
космічних технологій в інтересах розвитку космічного сегмен-
ГОРБУЛІН
Володимир Павлович —
академік НАН України, перший
віцепрезидент НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2025.05.003НАУКА НАУКА
І СУСПІЛЬСТВО І СУСПІЛЬСТВО
БАДРАК
Валентин Володимирович —
директор Центру досліджень
армії, конверсії та роззб роєння
4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (5)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
ту в ЗС У. У зв’язку з цим постає необхідність
проаналізувати потенціал держави щодо роз-
витку військового космічного домену.
Сучасні передумови та космічна ретро-
спектива України. Момент для розвитку вій-
ськового космосу багато хто вважає вдалим.
Нова адміністрація США від початку року
зробила кілька відчутних кроків убік від Євро-
пи, що породило недовіру європейських країн
до Сполучених Штатів і сприяло прийняттю
низки рішень, спрямованих на досягнення єв-
ропейської оборонної самодостатності. При-
чому Україну також включено в цю європей-
ську візію, оскільки в 2025 р. наша країна вже
органічно сприймається як частина оборонної
конструкції континенту та головний фактор
стримування путінської агресії. Після антиєв-
ропейських демаршів Дональда Трампа розпо-
чалася ревізія військових спроможностей єв-
ропейського НАТО та Євросоюзу на випадок,
якщо доведеться самостійно захищатися від
Росії. Виявилося, що для Європи ядерного ар-
сеналу Франції і Британії недостатньо, у країн
континенту немає далекобійних балістичних
ракет власного виробництва, арміям бракує
мотивованого особового складу, а європей-
ське космічне угруповання, яке складається з
49 розвідувальних супутників, істотно посту-
пається російському та американському (ста-
ном на листопад 2024 р. РФ мала 290 космічних
апаратів, близько 100 з яких нині виконують
військові функції 1; США — 246 космічних апа-
ратів військового призначення).
В Європі мають наміри створювати власні
сили стримування РФ, і Україна може запро-
понувати низку рішень для посилення всіх
компонентів — від ядерного стримування (за
умови політичного лідерства однієї з ядерних
країн НАТО — Британії чи Франції), створен-
ня так званої «довгої ракетної руки», викорис-
тання армійської сухопутної компоненти в
розбудові систем космічної розвідки та косміч-
ного зв’язку. Щоправда, в останній складовій
Україна відстає найбільше.
1 Що бачать російські супутники. Експедиція ХХІ.
16.11.2023. https://surl.li/kkuopw
Однак останніми роками з’явилися можли-
вості для переходу до більш сучасної архітек-
тури космічного угруповання у вигляді сузір’я
численних, менших за розміром та значно де-
шевших супутників замість незначної кількос-
ті потужних і високовартісних апаратів. На-
приклад, російський розвідувальний косміч-
ний апарат типу «Персона» з роздільною здат-
ністю близько 1 м має масу до 7 т. Успішно було
запущено лише два таких суп утники — у 2013
і 2015 роках — із гарантійним терміном функ-
ціонування 7 років. Для порівняння: сучасне
комерційне угруповання SpaceX складається з
7086 космічних апаратів, кожен з яких має масу
260 кг і гарантований ресурс у кілька років, а
угруповання найбільшого європейського опе-
ратора Eutelsat OneWeb — з близько 700 мікро-
супутників масою 150 кг кожний.
Важливо, що Україна вже зробила перші
кроки на цьому шляху. Зокрема, є рішення про
спільне з Чехією створення супутникового
угруповання оптичної розвідки, перший кос-
мічний апарат якого виведено на орбіту на по-
чатку 2025 р.
Отже, для Європи є сенс рухатися в бік роз-
витку стратегічних складових стримування
РФ разом з Україною. Для України це життєва
необхідність, запорука її виживання як неза-
лежної держави. Адже майбутня війна перед-
бачає мультидоменні операції, тобто одночасне
застосування військових сил і засобів у повітрі
та в космосі, на землі й на морі, а також у кі-
берпросторі. До того ж прямий або опосеред-
кований стосунок до складових стримування в
космосі мають не лише ракети та супутники,
а й певні наземні комплекси.
У цьому контексті не зайвим буде згадати,
що навіть Космічним силам США, які є най-
потужнішими у світі, бракує повного спектру
космічної зброї. Визнаючи цей факт, їх коман-
дування в березні 2025 р. сформувало бачен-
ня розвитку шести окремих категорій зброї,
яка потрібна їм для забезпечення належних
військових спроможностей у космосі. При-
мітно, що три з цих видів зброї космічного
базування, а ще три — наземного. А загаль-
ними ефекторами названо спрямовану енер-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 5 5
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
гію типу лазерів, засоби РЕБ та кінетичне
знищення 2.
Усі зміни підходів до зміцнення військового
космосу відбуваються на тлі значного зростан-
ня загроз з боку РФ. Так, наприкінці березня
2025 р. в США вчергове згадали про особливу
небезпеку використання Росією космічного
апарата для випробування протисупутникової
ядерної зброї — в такий спосіб РФ може зни-
щити цілі угруповання урядових і приватних
супутників, включно з угрупованням, що за-
безпечує роботу Starlink 3. Цей супутник Росія
вивела на орбіту 5 лютого 2022 р., тобто майже
за три тижні до повномасштабного вторгнення
в Україну. При цьому РФ старанно ветувала ре-
золюцію ООН про нерозміщення ядерної зброї
у космосі. Це на додаток до найбільшого у світі
ядерного арсеналу та введених у дію новітніх
засобів наземної і космічної радіоелектронної
розвідки. Напередодні нападу на Україну, в
листопаді 2021 р., Кремль випробував у космо-
сі протисупутникову ракету, незважаючи на те,
що ураження нею супутника «Целина-Д» при-
звело до появи близько 1500 уламків, що стано-
вить небезпеку для низки космічних апаратів
інших держав, а також для Міжнародної кос-
мічної станції.
Однак повернімося до України. Вихід на
сцену Міноборони з його «космічними» ініці-
ативами не всі оцінили однозначно позитивно.
Люди зі значним військовим бекграундом вка-
зують, що йдеться не про нові рішення, а лише
про новий старт у розвитку військового сегмен-
ту космосу, оскільки ще після розпаду Радян-
ського Союзу Україна мала низку військових
об’єктів космічного призначення. За оцінками
західних експертів, на території України роз-
міщувалося близько 28 % ракетно-космічного
комплексу СРСР, а з наявних тоді 21 критичної
технології 16 використовували в ракетно-кос-
мічній галузі. В серпні 1996 р. в Україні було
створено Військово-космічні сили, а до сфери
2 Space Force wants six kinds of space weapons — includ-
ing anti-satellite lasers. Ars Technica. 13.03.2025.
https://surl.li/hsznvz
3 Moscow ‘developing satellite to carry nuclear weapon’ —
US report. Sky News. 25.03.2025. https://surl.li/ocsafi
управління Національного космічного агент-
ства передано з Міноборони аж 12 військових
частин. Їх підпорядкували Управлінню ракет-
но-космічного озброєння, до штату якого вхо-
дило понад 3500 офіцерів — фахівців з вищою
інженерною освітою. Його головним завдан-
ням стали забезпечення функціонування на-
земної інфраструктури, керування космічними
апаратами, оброблення супутникової інфор-
мації та надання її користувачам, створення
державної системи контролю космічного про-
стору. Наприкінці 1998 р. під управлінням На-
ціонального космічного агентства перебували
вже десятки найпотужніших підприємств та
інститутів, було сформовано ракетно-космічну
галузь, кадровий потенціал якої становив по-
над 60 тис. працівників 4.
Тим самим, з одного боку, було створено уні-
кальні можливості і перспективи розвитку, а з
іншого, в рамках сумнозвісної американської
програми Нанна—Лугара (програми спільного
зменшення загрози — Cooperative Th reat Re-
duction Program) в 1998 р. у ВО «Південмаш»
було знищено останні виробничі потужності
з випуску стратегічних ракет і переполовине-
но компетенції зі створення систем керування
ракетами у ВАТ «Хартрон». А після 2018 р. кос-
мічної програми в Україні взагалі немає…
Однак намагання підтримувати космічну
сферу в стані готовності все ж були. У листо-
паді 2021 р. було прийнято рішення створити
угруповання розвідувальних супутників — чо-
тирирічну програму оцінили в 40 млрд грн, але
парламент її так і не затвердив.
З восьми українських космічних апаратів пе-
ред вторгненням РФ залишився лише один —
PolyITAN-1, перший вітчизняний наносупут-
ник, розроблений у Національному технічному
університеті України «Київський політехніч-
ний інститут імені Ігоря Сікорського» як робо-
ча модель без корисного навантаження.
У січні 2022 р. встигли вивести на орбіту
супутник «Січ-2-30» із роздільною здатністю
лише 7,8 м, тобто не придатний для військових
4 Кузнєцов Е.І. Тридцять років на орбіті. До 32-ї річни-
ці утворення Державного космічного агентства Ук-
раї ни. 2-ге видання. Київ: Спейс-Інформ, 2024.
6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (5)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
потреб. Однак тоді це виглядало як перший
крок перед виведенням угруповання з шести
розвідувальних супутників, серед яких кос-
мічний апарат із роздільною здатністю менш
як 0,5 м. Його планували створити із залучен-
ням іноземних можливостей, оскільки в Укра-
їні не було таких оптико-електронних модулів,
а вартість апарата становила від $70 млн до
$100 млн.
Паралельно КБ «Південне» розробляло тоді
супутник «Січ-3-О» — повністю вітчизняний
космічний апарат із роздільною здатністю
0,5 м, а також «Січ-3-Р» — радіолокаційний
супутник, що дозволяє отримувати відбитий
від поверхні Землі радіосигнал (зображення)
навіть у разі щільної хмарності або через дах
ангара 5.
Крім того, до широкомасштабного вторгнен-
ня РФ українські військові планували купити
1—2 апарати з комерційного угруповання з
8—12 мікросупутників. Кожен такий апарат
тоді коштував близько $16 млн, що зараз вида-
ється не такою вже й великою сумою.
Ще один приклад: за місяць до «великої ві-
йни» в рамках демонстрації можливостей На-
ціонального центру управління та випробу-
вань космічних засобів на Хмельниччині було
встановлено стійкий зв’язок з космічним апа-
ратом «Січ-2-1» («Січ-2-30») 6.
Однак усе згадане вище — це, на жаль, були
окремі зусилля небайдужих фахівців. Загалом
український космос, точніше ракетно-косміч-
на галузь, став величезним і ганебним прова-
лом держави.
Чи можна вдруге увійти в ту саму річку? Вій-
ськові Генштабу ЗСУ намагаються переконати,
що з початком широкомасштабної російської
агресії в лютому 2022 р. вони почали це роби-
ти на практиці й забезпечили можливості для
отримання «кінцевої» розвідувальної інфор-
мації від комерційних супутників для понад
5 Космічна програма України: нові українські супутни-
ки. Апостроф TV.
https://www.youtube.com/watch?v=wVpgvhVgXoY&t=5s
6 Чим Січ-2-30 займатиметься на орбіті. Ексклюзивні
кадри з Центру управління польотами. Апостроф TV.
https://www.youtube.com/watch?v=ooNxU8d-X08
100 користувачів — військових частин. Напри-
клад, домовилися з компанією Maxar про акту-
алізацію близько десяти акаунтів (щоправда,
пізніше частину їх передали в ГУР Міноборо-
ни). Потім таких компаній стало кілька. За-
вдяки цілодобовому чергуванню військові до-
бре бачили броньовану техніку противника й
могли завдавати по ній удари вже через 40 хв
після отримання інформації. У 2025 р. це ви-
дається значним відставанням у часі, але варто
згадати, що до 2016 р. в РФ ще експлуатували
супутники, які фотографували на плівку, і роз-
відникам доводилося чекати, поки апарат від-
зніме всю касету, потім у капсулі скине її на
землю, а далі ще потрібно було проявити плів-
ку та розшифрувати знімки.
У жовтні 2022 р. уряди Чехії та України дося-
гли політичної домовленості про співробітни-
цтво в космічній сфері та формування моніто-
рингового угруповання супутників «Сузір’я».
Ключовим елементом угруповання стали су-
путники типу TROLL, до яких у майбутньому
мають доєднатися перспективні чесько-україн-
ські апарати. Перший супутник TROLL із роз-
дільною здатністю, меншою за 5 м на піксель,
було виведено на орбіту в січні 2025 р. Другим
елементом угруповання стане розвідувальний
супутник DRAK із роздільною здатністю менш
як 1 м. Його розробляють у співпраці з укра-
їнськими фахівцями для забезпечення потреб
ЗСУ. Відомо, що п’ять супутників DRAK плану-
ють запустити між 2026 і 2030 роками 7.
Нова ера українського військового кос-
мосу. Чи вдасться зберегти послідовність?
Отже, Міноборони заявило про своє лідерство
в питаннях створення та розбудови військових
спроможностей для космічного домену. Це є
логічним і правильним підходом. Серед іншо-
го, оборонне відомство має намір стати осно-
вним замовником космічної техніки, продуктів
і послуг в Україні. Новостворене Управління
космічної політики має стати «точкою входу»
для всіх, у кого є знання та спроможності пра-
цювати в галузі космічних технологій. Було
оголошено й пріоритети в розбудові цієї сфе-
7 TROLL і Drak: чеські супутники забезпечать розвідку
для України. Militarnyi. 20.03.2025. https://surl.lu/xinsyi
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 5 7
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
ри: супутниковий зв’язок, космічна розвідка
та система раннього оповіщення про ракетну
небезпеку 8. Ключовий часовий орієнтир — до
2030 р. мати національні супутники для обо-
ронних цілей, власну систему ситуаційної
обізнаності й контролю космічного простору
(елементи якої, як було зазначено вище, част-
ково вже є), а також забезпечити інтеграцію
космічних систем в оборонні технології.
Однак цілком очевидно, що для реалізації
таких амбітних цілей явно недостатньо повно-
важень на рівні заступника міністра оборони.
Тим більше, що розвиток військових спромож-
ностей для космічного домену потребує зусиль
кількох міністерств і відомств, а також форму-
вання на рівні держави механізмів для залу-
чення інвестицій. Тому рівень уваги до космосу
має дорівнювати увазі до створення й вироб-
ництва балістичних і крилатих ракет, увага
має бути на рівні Президента України, голов-
нокомандувача ЗСУ та начальника Генштабу
ЗСУ. Крім того, державі вкрай важливо від суто
космічної галузі повернутися до ракетно-кос-
мічної.
Багато чого буде залежати від розподілу
повноважень виконавців програми з розви-
тку військового космічного потенціалу. Н ині
державну політику в галузі промисловості,
військово-промислового комплексу, авіабу-
дування та космічної діяльності мало б фор-
мувати і реалізовувати Міністерство з питань
стратегічних галузей промисловості України
(Мінстратегпром). На жаль, погляди керівни-
цтва промислового міністерства на розвиток
військового сегменту космосу багато в чому не
збігаються з амбіціями військових, а реалізація
наміру передати ключові підприємства галу-
зі в підпорядкування АТ «Укроборонпром» (з
Державного космічного агентства України та
самого Мінстратегпрому) може дуже відчут-
но зашкодити розвитку космічної діяльності
в Україні загалом і, відповідно, розбудові вій-
ськового сегменту космосу.
8 Три пріоритети Управління космічної політики озву-
чили в Міноборони. АрміяInform. 31.03.2025.
https://surl.li/fejilo
До того ж є значні проблеми в кадровій полі-
тиці Мінстратегпрому — перебування Держав-
ного космічного агентства в підпорядкуванні
промислового міністерства та часті зміни ке-
рівників агентства помітно стримують розви-
ток національного космосу.
Питання раціонального розподілу повнова-
жень містить певні ризики й для Міноборони.
Зокрема, і в Європі, і в США питання розвитку
ракет нерозривно пов’язані з розвитком вій-
ськових спроможностей у космосі. Можна зга-
дати, що в Євросоюзі вперше призначено про-
фільного єврокомісара, який відповідає в ЄС за
оборону і космос. Такі самі тенденції спостеріга-
ються і в армії США. Скажімо, плани щодо мо-
дернізації ЗРК Patriot нещодавно представляв
керівник програми з ракет і космосу.
З огляду на те, що Мінстратегпром повністю
провалив забезпечення розвитку спроможнос-
тей у сфері космічних, ракетних та протиракет-
них систем, необхідних для відбиття широко-
масштабної агресії РФ, і Україна залишається
критично відсталою щодо ключових систем,
які могли б гарантувати її безпеку в умовах су-
часних загроз, необхідно розглянути питання
щодо змінення статусу Державного космічного
агентства — воно має бути самостійним цен-
тральним органом виконавчої влади у струк-
турі Кабінету Міністрів України.
Відповідно, має відбутися чіткий розподіл
фінансування космічної діяльності. Міністер-
ство оборони повинне отримувати кошти на
розвиток військового сегменту космосу, а Дер-
жавне космічне агентство — на цивільний сег-
мент космосу. І тут не зайвим буде знову згада-
ти США, де у 2024 р. Космічні сили отримали
бюджет, на $4 млрд більший, ніж у NASA, — за-
галом $29 млрд, і це приклад змінення як роз-
поділу, так і рівня витрат на розвиток сучас-
ного космосу 9. Проте Україна перебуває нині
в дещо іншій ситуації — від стійкості україн-
ської нації без перебільшення залежить безпека
всієї Європи.
9 Space Force wants six kinds of space weapons — including
anti-satellite lasers. Ars Technica. 13.03.2025.
https://surl.li/hsznvz
8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (5)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
При цьому вкрай важливо здійснити глибо-
ку ревізію всіх наявних елементів та можли-
востей (керівництво Міноборони запланува-
ло проведення аудиту стану космічної інфра-
структури) із встановленням чіткого розподілу
повноважень. Деякі елементи можна модерні-
зувати з використанням нових технологій та
матеріалів, що також дозволить посилити по-
зитивне сприйняття українського космічного
сегменту з боку європейських партнерів. Ло-
гічним видається і створення в структурі ЗСУ
Командування космічних сил та передання до
його підпорядкування наявних елементів вій-
ськового космосу.
Слід зазначити, що Росія створила Військо-
во-космічні сили у 2015 р., Британія та Індія —
у 2018 р., США — у 2019 р., Німеччина — у
2020 р., Японія, Іспанія, Чехія, Греція та ще ціла
низка країн — у 2021 р. Якщо врахувати, що
космічні командування мають такі країни, як
Перу, Єгипет, Азербайджан, відсутність його в
Україні може здаватися дивним фактом, осо-
бливо з огляду на те, що вже четвертий рік три-
ває широкомасштабна війна з ядерною і ракет-
но-космічною державою — РФ.
Необхідним видається передання від Мін-
стратегпрому до Міністерства оборони (як
головного замовника) повноважень щодо дер-
жавних замовлень на розробки в галузі вій-
ськового космосу, а також щодо координації
військово-технічного співробітництва з іно-
земними державами і міжнародними органі-
заціями (що є ключовою запорукою розвитку).
Військово-технічне співробітництво стає
одним із магістральних напрямів розвитку, і
згаданий вище спільний проєкт із Чехією да-
леко не єдиний. Наприклад, французька ком-
панія Prométhée Earth Intelligence пропонує
разом з Альянсом «Нова енергія України» (до
широкомасштабного вторгнення РФ підпри-
ємства Альянсу мали 12-річний досвід роботи
саме в сегментах космосу та енергетики, а нині
спеціалізуються на розробленні безпілотних
систем та засобів РЕБ) локалізацію вироб-
ництва в Україні сучасних мікросупутників
для забезпечення потреб оборони. Йдеться
про рівень локалізації виробництва спочат-
ку 20 % з поступовим його підвищенням до
30—40 %.
Для посилення своєї обороноздатності Укра-
їна може спробувати скористатися потенціа-
лом гіперзвукових розробок від приватних за-
кордонних компаній, які вже надають військо-
ву допомогу нашій країні. Слід налагоджувати
співпрацю і з тими, хто розчарувався в РФ.
Зокрема, нові гіперзвукові системи розробляє
компанія Destinus — йдеться про створення
автономного навколокосмічного гіперзвуко-
вого літака (чи безпілотного літального апа-
рата) на рідкому водні, а також пасажирського
гіперзвукового лайнера (у 2022 р. конструк-
торам Destinus вдалося розігнати прототип
гіперзвукового безпілотного літального апа-
рата до швидкості 5 махів — це трохи більше
за 6100 км/год). Компанію Destinus заснував у
2021 р. у Швейцарії колишній росіянин Михай-
ло Кокорич, який близько 10 років до того пра-
цював у США. На сьогодні компанія має штат
зі 100 інженерів та фахівців з аеродинаміки,
які працюють у різних європейських країнах.
Сили оборони України закуповують у Destinus
різноманітні безпілотні системи. За словами
самого Михайла Кокорича, Україна є одним із
головних замовників і щомісяця компанія по-
стачає їй понад 100 різних дронів, зокрема без-
пілотний авіаційний комплекс Lord з дальніс-
тю польоту 750 км або реактивний дрон Ruta з
дальністю польоту 300 км 10. У грудні 2024 р. на
церемонії вручення Національної премії Украї-
ни імені Бориса Патона Президент України Во-
лодимир Зеленський у своєму виступі заявив,
що ракета-дрон «Рута» успішно проходить ви-
пробування.
Ці приклади свідчать, що багатошаровий по-
тенціал співробітництва цілком можливо пе-
ренести й у космічний простір, забезпечивши
технологічну перевагу над противником.
Надзвичайно важливим елементом роботи
Міноборони має стати визначення тих завдань,
які можна реалізувати з допомогою іноземних
партнерів, у тому числі в рамках комерційних
10 Destinus, la start-up qui arme secrètement l’Ukraine en
drones militaires. Challenges. 30.01.2024.
https://surl.li/wkyeur
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 5 9
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
проєктів. Комерціалізація космосу — це об’єк-
тивна реальність і необхідність. Однак якщо
врахувати, що річний світовий бюджет на кос-
мос становить $155 млрд, з яких на США при-
падає 61 %, на Китай — 15 %, а на Росію — лише
3%, і при цьому їй вдається загрожувати всьо-
му світу, розподіл фінансів має чи не найваж-
ливіше значення.
Інвестори вкладатимуть значні ресурси в
розвиток космічних технологій, причому не
лише через привабливість очікуваних при-
бутків. Виживання України стало (особливо з
приходом нової президентської адміністрації у
США і початком періоду невизначеності та не-
передбачуваності) певним принципом захисту
демократичних цінностей на планеті. До того
ж на локальному рівні чіткі супутникові знім-
ки можуть і справді значно вплинути на пере-
біг війни. Не зайвим буде згадати, що Росія з
її наявними космічними спроможностями не
має доступу (принаймні зараз) до приватних
інвестицій у комерційні космічні компанії, і
Україна може це використати як безперечний
козир для ведення асиметричної війни.
Серед найважливіших завдань слід відзна-
чити і використання нових технологій, зокре-
ма збільшення кількості маленьких супутників
у космосі, оскільки зменшення розмірів цілі
знижує ризик її ураження. Саме технологічний
сплеск здатний зробити космос менш вразли-
вим, і західні партнери можуть допомогти в
цьому Україні, зробити доступ у космос макси-
мально конкурентним, адже завдяки посилен-
ню України вони підсилюють і свою безпеку.
Інтерес з їхнього боку до України виглядає ло-
гічним, оскільки наша держава стала величез-
ним світовим ринком зброї. Згідно з аналізом
Стокгольмського міжнародного інституту до-
сліджень проблем миру (SIPRI), у період 2020—
2024 рр. Україна перетворилася на найбільшо-
го у світі імпортера основних видів озброєнь,
збільшивши імпорт майже у 100 разів порівня-
но з 2015—2019 рр.
Вагомим проміжним рішенням може бути,
скажімо, придбання послуг. Наприклад, сьо-
годні вже на фінальній стадії перебуває угода
з однією з країн Латинської Америки. Та й ко-
мерційні структури не пасуть задніх — нині
Україна користується послугами цілої низки
компаній (без уточнення, хто саме оплачує
ці послуги): NGA, SAG-U, Maxar, Planet Labs,
Blacksky, ICEYE, Capella Space, HawkEye 360 та
ін. Однак при цьому українська влада має по-
піклуватися, щоб серед майбутніх нових опе-
раторів опинилися й компанії з українським
походженням.
Конвертувати нинішній великий кредит до-
віри до української нації з боку європейських
партнерів у вигідні безпеково-бізнесові проєк-
ти — сьогодні це саме в наших руках.
Отже, Міністерство оборони України спіль-
но з Генеральним штабом ЗСУ (за участю Дер-
жавного космічного агентства України) має
визначитися з ключовими потребами україн-
ської армії в космічних засобах, після чого роз-
робити національну космічну програму розви-
тку спроможностей космічного забезпечення
потреб ЗСУ з акцентом на військову складову
і одночасно з цим всіляко підтримувати на-
лагодження серійного виробниц тва ракетних
комплексів та систем протиракетної оборони
різної дальності, досягнувши в такий спосіб
створення єдиного контуру спроможностей
космічних, ракетних та протиракетних систем.
10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (5)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
Volodymyr P. Horbulin
National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Valentyn V. Badrak
Center for Army, Conversion and Disarmament Studies, Kyiv, Ukraine
HISTORIC DECISION: UKRAINE BUILDS MILITARY CAPABILITIES IN THE SPACE DOMAIN
Th e authors of the article emphasize the need to increase Ukraine’s space capabilities to achieve powerful technological
advantages in the military sphere, without which it is impossible to ensure the proper defense capability of the state in
modern conditions. A retrospective analysis is provided and the current potential of Ukraine for the development of the
military space domain is assessed. Th e authors’ vision of the fi rst steps on the part of the state in achieving the ambitious
goals of creating a national satellite group, Ukraine’s own system of situational awareness and control of outer space, and
the integration of space systems into defense technologies is presented.
Cite this article: Horbulin V.P., Badrak V.V. Historic decision: Ukraine builds military capabilities in the space domain.
Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2025. (5): 3—10. https://doi.org/10.15407/visn2025.05.003
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206202 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T05:15:32Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Горбулін, В.П. Бадрак, В.В. 2025-09-01T15:17:02Z 2025 Історичне рішення: Україна розбудовує військові спроможності в космічному домені / В.П. Горбулін, В.В. Бадрак // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 5. — С. 3-10. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206202 https://doi.org/10.15407/visn2025.05.003 Автори статті акцентують увагу на необхідності нарощування космічних спроможностей України для досягнення потужних технологічних переваг у військовій сфері, без чого в сучасних умовах неможливо забезпечити належну обороноздатність держави. Наведено ретроспективний аналіз та оцінено наявний на сьогодні потенціал України щодо розвитку військового космічного домену. Представлено авторське бачення першочергових кроків з боку держави в реалізації амбітних цілей зі створення національного супутникового угруповання, власної системи ситуаційної обізнаності й контролю космічного простору та інтеграції космічних систем в оборонні технології. The authors of the article emphasize the need to increase Ukraine’s space capabilities to achieve powerful technological advantages in the military sphere, without which it is impossible to ensure the proper defense capability of the state in modern conditions. A retrospective analysis is provided and the current potential of Ukraine for the development of the military space domain is assessed. The authors’ vision of the first steps on the part of the state in achieving the ambitious goals of creating a national satellite group, Ukraine’s own system of situational awareness and control of outer space, and the integration of space systems into defense technologies is presented. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наука і суспільство Історичне рішення: Україна розбудовує військові спроможності в космічному домені Historic decision: Ukraine builds military capabilities in the space domain Article published earlier |
| spellingShingle | Історичне рішення: Україна розбудовує військові спроможності в космічному домені Горбулін, В.П. Бадрак, В.В. Наука і суспільство |
| title | Історичне рішення: Україна розбудовує військові спроможності в космічному домені |
| title_alt | Historic decision: Ukraine builds military capabilities in the space domain |
| title_full | Історичне рішення: Україна розбудовує військові спроможності в космічному домені |
| title_fullStr | Історичне рішення: Україна розбудовує військові спроможності в космічному домені |
| title_full_unstemmed | Історичне рішення: Україна розбудовує військові спроможності в космічному домені |
| title_short | Історичне рішення: Україна розбудовує військові спроможності в космічному домені |
| title_sort | історичне рішення: україна розбудовує військові спроможності в космічному домені |
| topic | Наука і суспільство |
| topic_facet | Наука і суспільство |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206202 |
| work_keys_str_mv | AT gorbulínvp ístoričneríšennâukraínarozbudovuêvíisʹkovíspromožnostívkosmíčnomudomení AT badrakvv ístoričneríšennâukraínarozbudovuêvíisʹkovíspromožnostívkosmíčnomudomení AT gorbulínvp historicdecisionukrainebuildsmilitarycapabilitiesinthespacedomain AT badrakvv historicdecisionukrainebuildsmilitarycapabilitiesinthespacedomain |