Інновації й економіка: підсумки та перспективи
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206275 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інновації й економіка: підсумки та перспективи / В.М. Геєць // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 6. — С. 56-59. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206275 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Геєць, В.М. 2025-09-05T11:12:00Z 2025 Інновації й економіка: підсумки та перспективи / В.М. Геєць // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 6. — С. 56-59. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206275 https://doi.org/10.15407/visn2025.06.056 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Інновації й економіка: підсумки та перспективи Innovation and economy: results and prospects (speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інновації й економіка: підсумки та перспективи |
| spellingShingle |
Інновації й економіка: підсумки та перспективи Геєць, В.М. Загальні збори НАН України |
| title_short |
Інновації й економіка: підсумки та перспективи |
| title_full |
Інновації й економіка: підсумки та перспективи |
| title_fullStr |
Інновації й економіка: підсумки та перспективи |
| title_full_unstemmed |
Інновації й економіка: підсумки та перспективи |
| title_sort |
інновації й економіка: підсумки та перспективи |
| author |
Геєць, В.М. |
| author_facet |
Геєць, В.М. |
| topic |
Загальні збори НАН України |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| publishDate |
2025 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Innovation and economy: results and prospects (speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025) |
| issn |
1027-3239 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206275 |
| citation_txt |
Інновації й економіка: підсумки та перспективи / В.М. Геєць // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 6. — С. 56-59. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT geêcʹvm ínnovacííiekonomíkapídsumkitaperspektivi AT geêcʹvm innovationandeconomyresultsandprospectsspeechatthesessionofthegeneralmeetingofthenationalacademyofsciencesofukraineapril302025 |
| first_indexed |
2025-11-26T14:53:23Z |
| last_indexed |
2025-11-26T14:53:23Z |
| _version_ |
1850625093371166720 |
| fulltext |
56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (6)
ІННОВАЦІЇ Й ЕКОНОМІКА:
ПІДСУМКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Шановні колеги!
Ніхто з нас не має сумнівів у тому, що інновації визначають
успіхи в економічному зростанні як окремих країн, так і світу
в цілому. Однак, зважаючи на глобальний вимір змін, які сьо-
годні відбуваються у світі, не все так просто, як видається на
перший погляд. А оскільки економіка України надзвичайно за-
лежна від зовнішніх факторів, є сенс, на мою думку, подивитися
на ці питання в історичному контексті.
За даними досліджень, проведених Міжнародним валют-
ним фондом, за останні 100 років технологічні інновації та
нагромадження капіталу зумовили зростання доходу на душу
населення у світі у 8 разів. І нібито можна очікувати, що таке
зростання продовжиться. Фахівці МВФ, який, до слова, є дово-
лі консервативною організацією за своїми поглядами, пропону-
ють два сценарії розвитку економіки в XXI ст. Перший — низь-
коамбіційний, оснований на досвіді ХІХ ст., за яким реальний
ВВП збільшиться приблизно втричі, а рівень життя — вдвічі, і
другий сценарій — високоамбіційний, за досвідом ХХ ст., який
прогнозує можливе зростання світового ВВП в 13 разів, а рівня
життя — в 9 разів.
Здавалося б, усі зацікавлені в реалізації саме другого сцена-
рію, однак важливо пам’ятати про наявну на сьогодні інформа-
цію, що нинішнє динамічне зростання є дуже диференційова-
ним. Так, у XIX ст. співвідношення між ВВП слаборозвинених і
високорозвинених країн становило 1:2, у XX ст. воно було вже в
середньому 1:7, а якщо порівняти країни Африки і США, то це
співвідношення взагалі сягає 1:20. Тобто виходить, що за сто-
ліття більш як 150 країн світу не змогли скоротити відставання
від провідних економік. Це означає, що XXI ст. і надалі харак-
теризуватиметься поглибленням диференціації і пов’язаною з
нею глобальною невизначеністю.
Які ж країни змогли досягти успіху в XX ст.? Наявні дані свід-
чать, що успішними були зовсім не ті країни, які отримували
найбільшу допомогу, а ті, які спиралися на сумлінну працю.
ГЕЄЦЬ
Валерій Михайлович —
академік НАН України,
директор Державної установи
«Інститут економіки та
прогнозування НАН України »
doi: https://doi.org/10.15407/visn2025.06.056
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 6 57
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Отже, можна зробити висновок, що в ХХ ст.
ендогенні фактори економічного зростання
домінували над екзогенними, а в основі «дива»
переможців лежала наполеглива праця.
Оскільки економіка України надзвичайно
відкрита й екзогенно залежна, ймовірність
того, що ми можемо потрапити до числа країн,
які «не впоралися», досить висока, тому й по-
ставитися до цієї загрози потрібно дуже сер-
йозно.
Міжнародні фінансові організації, які віді-
грають важливу роль у регулюванні світових
економічних процесів, у XXI ст. починають
змінювати свою ідеологію. Якщо в минулому
столітті, особливо в другій його половині, їхню
діяльність було спрямовано на забезпечення
і підтримання фінансової стабільності, зараз
вони переорієнтовують свою політику на зрос-
тання. При цьому фахівці цих організацій, зо-
крема й МВФ, виокремлюють три найважливі-
ші напрями розвитку світової економіки:
1) досягнення вуглецевої нейтральності;
2) промислова політика, спрямована на чер-
гову промислову революцію;
3) інвестиції в людину.
Вважається, що саме ці напрями можуть за-
безпечити істотне економічне зростання і спри-
яти реалізації другого, високоамбіційного сце-
нарію розвитку в XXI ст. А оскільки інновації
є результатом фундаментальних і прикладних
досліджень, рухатися за цими напрямами без
випереджаючого розвитку науки неможливо.
Вище на рисунку наведено дані щодо витрат
на науку в різних країнах та у світі. Загалом
світові витрати на науково-дослідні роботи
становлять 2,6 % глобального ВВП; країни Єв-
росоюзу в середньому витрачають приблизно
2,26 % свого ВВП, США — 3,47 %, а Ізраїль —
5,76 %. Україна ж витрачає на свою наукову
сферу 0,38 % ВВП.
Цікаво також подивитися, якою є структу-
ра цих витрат. У таблиці наведено порівняння
співвідношення витрат на фундаментальні та
прикладні дослідження в окремих країнах сві-
ту в 2010 і 2022 рр. Загалом упродовж цих 12
років спостерігалася тенденція до скорочення
витрат на фундаментальну науку на користь
прикладної, збільшував асигнування на фун-
даментальні дослідження лише Китай. Однак
на особливу увагу заслуговує той факт, що Із-
раїль і Китай, які мають найнижчу частку ви-
трат на фундаментальні дослідження (6—7 %)
в загальному обсязі витрат на науку, досягають
при цьому великих успіхів у розвитку іннова-
цій, що свідчить про ефективність їхньої інно-
ваційної політики.
В якому ж стані перебуває нині українська
інноваційна система? Слід зазначити, що в Єв-
ропейському інноваційному табло (EIS) — сис-
темі показників науково-технічного розвитку
країн Європи — Україну віднесено до четвер-
тої, найнижчої, групи країн — повільних інно-
ваторів. І це при тому, що в глобальному індек-
сі конкурентоспроможності талантів Україна
Частка витрат на на-
уково-дослідні роботи
в різних країнах та в се-
редньому у світі у 2021 р.,
% ВВП (побудовано
за даними Організації
економічного співро-
бітництва та розвитку
(OECD) — Main Science
and Technology Indicators
(MSTI), Світового банку
та Державної служби ста-
тистики України)
58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (6)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
посідає третє місце за показником «робоча
сила з вищою освітою». Тобто ми маємо (при-
наймні мали до початку широкомасштабної
війни) значний нереалізований людський по-
тенціал, здатний брати участь в інноваційній
діяльності.
На сьогодні в інноваційній системі України
зареєстровано 42 наукові парки, але активни-
ми з них є 13, а інтенсивно працюють з реаль-
ним сектором лише 6. Офіційно в Україні існує
99 індустріальних парків. Про їхню діяльність
складно знайти інформацію, але відомо, що у
2025 р. державну підтримку було надано лише
15 з них.
В інноваційній системі дуже важливу роль
відіграють стартапи, але в Україні ситуація з
ними доволі складна. За нашими даними, в
Україні зареєстровано 640 стартапів, з яких 276
спеціалізуються на програмному забезпеченні,
124 — на електронній торгівлі й маркетингу і
лише 26, або 4 %, працюють у таких галузях, як
енергетика, промисловість, сільське господар-
ство, біотехнології, охорона здоров’я, захист
навколишнього середовища. Звісно, якщо, як
було зазначено на початку виступу, йдеться про
необхідність здійснення промислової політики
з метою забезпечення економічного зростання,
таке співвідношення потрібно змінювати.
А як справи з інноваціями в нашій Академії?
Попри всі труднощі, пов’язані з війною, Націо-
нальна академія наук України має непогані по-
казники патентної діяльності. У 2022—2024 рр.
установи НАН України реєстрували щороку
близько 250—260 патентів, а загалом у 2024 р.
установи Академії підтримували чинність 3739
охоронних документів. Це досить значний по-
тенціал для розширення інноваційної діяль-
ності, особливо зважаючи на те, що понад 37 %
науково-технічних розробок Академії мають
досить високий рівень технологічної готовнос-
ті до використання (TRL 7—9) і можуть бути
впроваджені в реальному секторі економіки, а
17 розробок взагалі мають найвищий показник
TRL 9.
Отже, на базі деяких установ НАН Украї-
ни вже сьогодні можна розвивати інноваційні
стартапи. Зокрема, серед таких установ мож-
на назвати Інститут біохімії ім. O .B. Палла-
діна НАН України, Інститут газу НАН Укра-
їни, Фізико-технологічний інститут металів
та сплавів НАН України, Інститут технічної
теплофізики НАН України, Інститут загальної
та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН
України, Інститут чорної металургії ім. З.І. Не-
красова НАН України, Інститут мікробіології і
вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
та ін.
Підготовка інвестиційних проєктів потре-
бує комплексного супроводу, не лише науково-
технологічного, а й фінансово-економічного.
Фахівці Інституту економіки та прогнозуван-
ня НАН України, маючи практичний досвід,
можуть запропонувати установам допомогу в
захисті їхньої інтелектуальної власності, про-
веденні техніко-економічного обґрунтування
комерціалізації їхніх науково-технічних розро-
бок, аналізі можливостей промислового масш-
табування, розрахунках необхідних обсягів
капітальних та операційних витрат, здійсненні
оцінки макроекономічних та мультиплікатив-
них ефектів від реалізації інвестиційного про-
єкту тощо.
Дякую за увагу!
Частка фундаментальних науково-дослідних
робіт у загальному обсязі витрат на науку
в різних країнах світу, %
Країни
Роки
2010 2022
Франція 25,2 20,3
Італія 25,6 24,1
Польща 29,2 27,8
Чехія 29,8 25,4
Ізраїль 13,0 7,1
Китай 4,8 6,4
Пд. Корея 18,2 15,1
США 18,8 14,3
Японія 12,3 12,1
Україна 22,1 23,9
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 6 59
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Valeriy M. Heyets
Institute for Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2895-6114
INNOVATION AND ECONOMY: RESULTS AND PROSPECTS
Speech at the session of the General Meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025
Cite this article: Heyets V.M. Innovation and economy: results and prospects (speech at the session of the General Meeting
of the National Academy of Sciences of Ukraine, April 30, 2025). Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2025. (6): 56—59.
https://doi.org/10.15407/visn2025.06.056
|