Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття (З нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС)
Saved in:
| Date: | 2006 |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2006
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2063 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття (З нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС) // Вісн. НАН України. — 2006. — N 6. — С. 3-5. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2063 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2008-09-08T11:22:54Z 2008-09-08T11:22:54Z 2006 Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття (З нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС) // Вісн. НАН України. — 2006. — N 6. — С. 3-5. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2063 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Сесія загальних зборів НАН України Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття (З нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття (З нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС) |
| spellingShingle |
Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття (З нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС) Сесія загальних зборів НАН України |
| title_short |
Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття (З нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС) |
| title_full |
Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття (З нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС) |
| title_fullStr |
Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття (З нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС) |
| title_full_unstemmed |
Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття (З нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС) |
| title_sort |
найбільша техногенна катастрофа хх століття (з нагоди 20-річчя аварії на чаес) |
| topic |
Сесія загальних зборів НАН України |
| topic_facet |
Сесія загальних зборів НАН України |
| publishDate |
2006 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2063 |
| citation_txt |
Найбільша техногенна катастрофа ХХ століття (З нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС) // Вісн. НАН України. — 2006. — N 6. — С. 3-5. — укр. |
| first_indexed |
2025-11-24T05:15:38Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:15:38Z |
| _version_ |
1850842425272041472 |
| fulltext |
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 6 3
СЕСIЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРIВ
Аварія на Чорнобильській АЕС і досі за�
лишається найбільшою техногенною та
екологічною катастрофою сучасності. Вона
призвела до забруднення понад 100 тис. км2
територій в Україні, Білорусі, Росії. Радіоак�
тивними нуклідами вражено більше 5 тис.
міст і сіл трьох держав. Вплив аварії відчуло
на собі населення Швеції, Норвегії, Польщі,
Великої Британії та інших країн Європи.
20�м роковинам Чорнобильської катастро�
фи була присвячена сесія Загальних зборів
НАН України, яка відбулася 21 квітня 2006 р.
У її роботі взяли участь академіки і члени�
кореспонденти, співробітники академічних
установ, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС,
представники наукової громадськості Украї�
ни, а також учені з Російської академії наук і
Національної академії наук Білорусі.
Вступним словом зібрання відкрив прези�
дент НАН України академік НАН України
Б.Є. Патон. Він зауважив, що нині науковці
констатують істотне зниження державної
підтримки досліджень з чорнобильської те�
матики, наслідком чого стало згортання об�
сягів наукових робіт, а це абсолютно непри�
пустимо. За його словами, урок Чорнобиля
болісний і трагічний. Набутий досвід має
обов’язково враховуватися у плануванні дій
з мінімізації наслідків усіх можливих аварій
техногенного та природного походження.
Зрозуміло, що ця робота потребує об’єднан�
ня зусиль учених України, Росії та Білорусі,
НАЙБІЛЬША ТЕХНОГЕННА КАТАСТРОФА XX СТОЛІТТЯ
З нагоди 20�річчя аварії на ЧАЕС
а також посилення до неї уваги світової нау�
кової спільноти.
Масштабні заходи з локалізації небувалої
досі техногенної катастрофи та мінімізації
її важких наслідків потребували мобілізації
значних матеріальних і людських ресурсів,
залучення військових, наукових, інженерно�
технічних працівників та спеціалістів бага�
тьох міністерств і відомств. Фахівці НАН
України виконали величезний обсяг робіт з
ліквідації та мінімізації наслідків цієї аварії,
починаючи з перших, найбільш напружених
і відповідальних днів, і донині, зробили ва�
гомий внесок у виконання надзвичайно
складних завдань. У розв’язанні невідклад�
них наукових проблем та здійсненні прак�
тичних заходів, пов’язаних із ліквідацією на�
слідків аварії на ЧАЕС, взяли участь понад
40 наукових установ та організацій Академії,
котрі працювали у тісній співдружності з нау�
ковими колективами профільних підпри�
ємств і відомств республіки, вченими і спе�
ціалістами інститутів АН СРСР, і передусім,
з Інститутом атомної енергії ім. І.В. Курча�
това. Сьогодні можна впевнено сказати, що
масштаби лиха, яке сталося в 1986 р., були
істотно зменшені завдяки самовідданій
праці науковців.
Для багатьох співробітників Академії —
учасників ліквідації аварії на ЧАЕС — розв’я�
зання цих винятково складних проблем ста�
ло основним і в подальшій науковій діяль�
4 ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 6
ності. Пріоритетними напрямами дослі�
джень, здійснюваних ними спільно з фахів�
цями Міністерства України з питань надзви�
чайних ситуацій та захисту населення від на�
слідків Чорнобильської катастрофи, були і
залишаються проблеми збереження здоров’я
людей, які постраждали внаслідок аварії на
ЧАЕС, зміцнення та підтримка бар’єрів ра�
діаційної безпеки, радіаційний захист насе�
лення, екологічна і соціально�економічна
реабілітація забруднених територій. Ідеться,
зокрема, про дослідження якості питних під�
земних вод на території Київської промисло�
вої агломерації, створення багатофакторної
схеми її районування.
Присутні вшанували пам’ять співробіт�
ників Академії, які брали участь у ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС, самовіддано боро�
лися з радіаційним лихом та передчасно пі�
шли з життя.
Академік НАН України В.М. Шестопалов
виголосив доповідь «Уроки Чорнобиля. Із
минулого у майбутнє», у якій узагальнив ос�
новні підсумки робіт, спрямованих на подо�
лання наслідків аварії на 4�му блоці АЕС та
обґрунтував заходи, котрі слід вжити, щоб
остаточно розв’язати ці проблеми.
Спогадами про самовіддану працю, спря�
мовану на ліквідацію та мінімізацію наслід�
ків аварії на ЧАЕС, своїми думками щодо
шляхів їх подолання, убезпечення наших су�
часників і наступні покоління від техноген�
них та екологічних катастроф поділилися
академіки НАН України В.Г. Бар’яхтар,
В.П. Кухар, Д.М. Гродзинський, а також ди�
ректор Інституту проблем безпечного роз�
витку атомної енергетики РАН член�корес�
пондент РАН Л.О. Большов, почесний ди�
ректор Інституту ботаніки НАН Білорусі
академік НАН Білорусі В.І. Парфьонов, го�
лова підкомітету з питань електроенергети�
ки Комітету Верховної Ради України з пи�
тань паливно�енергетичного комплексу,
ядерної політики та ядерної безпеки народ�
ний депутат В.К. Бронников, а також ро�
сійський журналіст і письменник В.С. Гу�
барєв.
Академік НАН України Б.І. Олійник вис�
ловив обурення з приводу деяких коментарів,
зроблених на вересневому форумі у Відні, в
яких ішлося про навмисне перебільшення не�
гативних наслідків чорнобильської трагедії,
нібито Україна, Росія та Білорусь побудува�
ли на ній цілу індустрію. Він наголосив на не�
У президії Загальних зборів Фото Є. Чорного
ISSN 0372�6436. Вісн. НАН України, 2006, № 6 5
обхідності поновлення у Верховній Раді ко�
мітету з проблем Чорнобиля, а також про�
фільного міністерства, яке б переймалося про�
блемами потерпілих.
За словами члена�кореспондента РАН
Л.О. Большова, основним уроком Чорно�
бильської катастрофи є те, що, використову�
ючи складну техніку, слід приділяти увагу не
лише технічним проблемам, а й тому, що у
будь�який момент суспільство має бути гото�
вим до миттєвої і виваженої реакції на ті чи
інші відхилення від показників нормальної
експлуатації.
Академік НАН Білорусі В.І. Парфьонов заз�
начив, що завдяки спільним зусиллям трьох
країн світ сьогодні зрозумів: Чорнобиль є нау�
ково�технічною проблемою усієї міжнародної
спільноти. Аварія була глобальною, тому і спів�
робітництво має бути широкомасштабним.
Велику групу співробітників Академії —
учасників ліквідації аварії на ЧАЕС — було
нагороджено відзнаками НАН України.
На завершення сесії присутні переглянули
документальний фільм про роль установ Ака�
демії наук України у подоланні чорнобиль�
ського лиха.
УРОКИ ЧОРНОБИЛЯ: З МИНУЛОГО У МАЙБУТНЄ
Доповідь академіка НАН України В.М. Шестопалова
Несподіваний для всіх нас вибух на 4�му
блоці Чорнобильської АЕС у 1986 р. був
певною межею, що розділила наше життя на
дві частини: відносно спокійну, мирну до ава�
рії і повну драматизму — після неї.
Передовсім підкреслю, що аварія на ЧАЕС,
як це було за часів Великої Вітчизняної війни,
змобілізувала всі ресурси країни, серед яких
одним із ключових був науковий потенціал
Академії. Але, як і на початку війни, держава
не була готова до таких масштабів катастро�
фи: у суспільстві панували, з одного боку, са�
мовідданість і героїзм, а з другого — паніка,
страх, розпач. У верхніх ешелонах влади не
було чітко налагодженої системи реагування,
початок активних захисних заходів затягував�
ся, масштаби аварії та її небезпеки прихову�
валися від населення. Починаючи з тих пер�
ших драматичних днів, від уміння отримати в
найскладніших умовах високих радіаційних
полів необхідну інформацію, виконати, не
маючи достатніх даних, науковий аналіз і
спрогнозувати розвиток подій, обґрунтувати
напрями подальших дій, залежали успіх чи
неефективна, а то й марна витрата зусиль ба�
гатотисячної армії ліквідаторів і країни в ціло�
му. Відразу хочу зауважити, що в цій драма�
тичній історії було і те, й інше.
Розглянемо лише деякі уроки Чорнобиля, які
призвели до негативних наслідків і потребують
якнайповнішого їх засвоєння з метою недопу�
щення фатальних помилок у майбутньому.
Насамперед Чорнобильська катастрофа
показала, що наявність у країні складних і не�
безпечних виробництв, навіть за найменшої
вірогідності аварій, вимагає високого рівня
професіоналізму, відповідальності і культу�
ри персоналу, своєчасного створення й ефек�
тивного функціонування державної системи
реагування на техногенні та природні катак�
лізми. Досвід Чорнобиля переконливо за�
свідчив, що витрати на своєчасні заходи щодо
підтримання безпечності виробництва, запо�
бігання аваріям і підготовку до реагування на
них значно менші, ніж витрати на ліквідацію
їхніх руйнівних наслідків.
|