Алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних
Статтю присвячено актуальним питанням забезпечення розвитку наукових установ НАН України на шляху до відкритої науки. Розглянуто процес подання наукових монографій до наукометричних баз даних Web of Science Core Collection і Scopus та фактори відповідності наукових книжкових видань критеріям і вимог...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2025 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2025
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206357 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних / А.І. Радченко, А.В. Гавриш // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 7. — С. 91-97. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859915465920348160 |
|---|---|
| author | Радченко, А.І. Гавриш, А.В. |
| author_facet | Радченко, А.І. Гавриш, А.В. |
| citation_txt | Алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних / А.І. Радченко, А.В. Гавриш // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 7. — С. 91-97. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Статтю присвячено актуальним питанням забезпечення розвитку наукових установ НАН України на шляху до відкритої науки. Розглянуто процес подання наукових монографій до наукометричних баз даних Web of Science Core Collection і Scopus та фактори відповідності наукових книжкових видань критеріям і вимогам міжнародних баз даних.
The article is devoted to the topicalissues of ensuring the development of scientific institutions of the NAS of Ukraine on the path to open science. The process of submitting scientific monographs to the scientometric databases Web of Science Core Collection and Scopus and the factors of compliance of scientific book publications with the criteria and requirements of international databases are examined.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:04:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 7 91
АЛГОРИТМ І КРИТЕРІЇ
ВІДБОРУ КНИЖКОВИХ ВИДАНЬ
ДО МІЖНАРОДНИХ
НАУКОМЕТРИЧНИХ БАЗ ДАНИХ
Статтю присвячено актуальним питанням забезпечення розвитку на-
укових установ НАН України на шляху до відкритої науки. Розглянуто
процес подання наукових монографій до наукометричних баз даних Web of
Science Core Collection і Scopus та фактори відповідності наукових книж-
кових видань критеріям і вимогам міжнародних баз даних.
Ключові слова: алгоритм, книжкове видання, міжнародна наукометрич-
на база даних, редакційний відбір, видавець, Web of Science, Scopus.
15 травня 2025 р. відбувся науково-практичний семінар «Ал-
горитм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних
наукометричних баз даних», організований Видавничим домом
«Академперіодика» НАН України за сприяння Науково-видав-
ничої ради НАН України1. Мета цього заходу полягала в тому,
щоб ознайомити фахівців з видавничої справи установ НАН
Ук раїни та інших зацікавлених науковців із процесом подання
наукових монографій до наукометричних баз даних Web of Sci-
ence Core Collection і Scopus, розглянути їхні вимоги та обгово-
рити, як і яку потрібно підготувати інформацію для успішного
внесення наукових книжкових видань до цих баз. На семінарі
працівники ВД «Академперіодика» НАН України поділилися
власним досвідом реєстрації наукових монографій у цих на-
укометричних базах даних та узагальненою інформацією щодо
вимог Web of Science і Scopus, взятою з відкритих джерел, пере-
дусім з їхніх офіційних вебресурсів.
Інформаційними приводами для організації цього семінару
стали такі події:
• деякі вже чинні, а також очікувані в найближчому майбут-
ньому зміни в процедурі державної атестації наукових установ
і закладів вищої освіти;
1 Повний запис семінару на ютуб-каналі ВД «Академперіодика» НАН
України: https://www.youtube.com/watch?v=pT4_88JIPBA
Презентація основної доповіді:
https://akademperiodyka.org.ua/uk/news/seminar_algorithm_recording/
РАДЧЕНКО
Анна Ігорівна —
кандидат геологічних наук,
директор Видавничого дому
«Академперіодика» НАН
України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2025.07.091
ГАВРИШ
Андрій Володимирович —
кандидат технічних наук,
старший науковий співробітник
Видавничого дому
«Академперіодика» НАН
України
НАУКОМЕТРІЯ НАУКОМЕТРІЯ
І ВИДАВНИЧА СПРАВАІ ВИДАВНИЧА СПРАВА
92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (7)
ЛЮДИ НАУКИ
• оновлення Державного реєстру видавців,
виготовлювачів і розповсюджувачів видавни-
чої продукції;
• розвиток складових інфраструктури від-
критої науки в НАН України;
• очікуване оновлення порядку формування
Переліку наукових фахових видань України.
Слід зазначити, що подібний комплекс пи-
тань і документів, супроводжуваний конкрет-
ними рекомендаціями , було представлено на-
уковій спільноті вперше.
Застосування систем штучного інтелекту.
На початку травня 2025 р. Національна рада
України з питань телебачення і радіомовлення
звернулася до суб’єктів у сфері медіа з прохан-
ням заповнити анкету для виявлення потреб
медіа у використанні в їхній діяльності штуч-
ного інтелекту (ШІ), оскільки це «привабливий
ресурс для підсилення потенціалу медіа Украї-
ни через підвищення якості контенту, сприян-
ня його інклюзивній адаптації та оптимізації
роботи медійників в умовах війни»2.
Анкета, на жаль, не враховує специфіку на-
укових медіа, однак інтерес становить саме
коло основних питань державного регулятора
щодо доцільності і коректності застосування
засобів ШІ в діяльності виробників відкритого
контенту. Зокрема, анкета містить посилання
на повний текст «Рекомендацій з відповідаль-
ного використання штучного інтелекту у сфері
медіа», розроблених Міністерством цифрової
трансформації України 3. Ці рекомендації та-
кож не враховують специфіки оприлюднення
наукових результатів на сторінках друкованих
та електронних спеціальних засобів інформа-
ції, але можуть стати гарною основою для ви-
роблення політики наукових видань і наукових
видавництв у сфері використання ШІ.
Так, у рекомендаціях зазначено, що осно-
вними засадами використання систем ШІ є:
«відповідальне редакційне рішення; закон-
ність; регулярне проведення оцінки ризиків;
2 Опитувальник щодо використання засобів ШІ
(штучного інтелекту) в медіа.
https://forms.gle/CuQk74re5GFukZFk6
3 Як відповідально використовувати штучний інте-
лект: рекомендації для медіа. https://surl.li/ewomkp
прозорість і зрозумілість; поінформованість
аудиторії; конфіденційність і захист даних; різ-
номанітність і недискримінаційність; фаховий
людський контроль; відповідальність; адап-
тивність». У додатку до рекомендацій наведено
алгоритм вибору систем ШІ для роботи та оці-
нювання згенерованого контенту.
Вважаємо за необхідне якнайширше озна-
йомити відповідальних працівників видавни-
чих підрозділів наукових установ з цими реко-
мендаціями. Бажано також на цій основі та з
урахуванням світового досвіду сформулювати
відповідне застереження для наукових медіа і
додати його до політики наукових періодичних
видань.
Наприклад, така політика може передбачати
можливість застосування систем ШІ для збору
та/або первинної обробки інформації (даних),
для перекладу іншими мовами із зазначенням
відповідної інформації щодо такого викорис-
тання. Водночас варто визнати неможливим
застосування систем ШІ для генерації контен-
ту, даних і текстів наукових статей, пов’язаних
із ними препринтів, відкритих даних і вважати
це порушенням наукової етики та принципів
академічної доброчесності. За порушення цих
принципів слід передбачити санкції щодо ав-
торів, а також щодо певних наукових видань
у разі встан овлення та підтвердження проявів
недоброчесності і плагіату в поданих на роз-
гляд рукописах чи в уже оприлюднених мате-
ріалах.
Входження наукових установ до реєстру
ROR (Research Organization Registry)4. До
13 квітня 2025 р. на громадському обговоренні
перебував проєкт наказу Міністерства освіти
і науки України «Про внесення змін до поряд-
ку формування Переліку наукових фахових
видань, затвердженого наказом Міністерства
освіти і науки України від 15.01.2018 № 32»5.
Наукова спільнота має багато зауважень до
цього проєкту, адже він містить досить не-
4 Research Organization Registry. https://ror.org/
5 МОН пропонує до громадського обговорення про-
єкт наказу Про внесення змін до Порядку формуван-
ня Переліку наукових фахових видань.
https://surl.li/ewqxbc
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 7 93
ЛЮДИ НАУКИ
одно значні пропозиції стосовно тематичної
кластеризації науки загалом і наукових фахо-
вих видань зокрема, а також покладає всю від-
повідальність на новий дорадчий орган МОН
України — Комісію з питань публікаційної ети-
ки та формування Переліку наукових фахових
видань, засади створення якої, повноваження і
принципи роботи поки нікому не відомі.
Попри жваве обговорення та безліч наді-
сланих на адресу МОН України зауважень і
пропозицій від наукових установ та закладів
вищої освіти, можна очікувати, що найближ-
чим часом наказ усе ж буде схвалено. Відтак,
набудуть чинності не лише зазначені новації,
а й інші нововведення, які привернули менше
уваги фахівців. Серед них — обов’язкове вхо-
дження наукової установи — видавця науко-
вого фахового періодичного видання категорії
Б до реєстру ROR, тобто реєстрація установи
в єдиній відкритій системі наукової ідентифі-
кації та отримання унікального й постійного
цифрового ідентифікатора наукової установи,
призначеного для встановлення зв’язків між
науковими організаціями та результатами їх-
ніх досліджень.
Отримання унікального ідентифікатора
ROR ID для наукових установ дозволяє уник-
нути плутанини й допомагає однозначно іден-
тифікувати кожну наукову організацію, навіть
якщо її назва подібна або навіть ідентична на-
зві іншої установи.
Видавничий дім «Академперіодика» НАН
України вже отримав ROR ID і готовий надати
відповідні консультації іншим установам НАН
України. Процес реєстрації є безкоштовним,
але тривав майже два місяці.
Чому входження до реєстру ROR є важли-
вим і актуальним? Реєстр містить на сьогодні
ідентифікатори та метадані понад 116 тис. ор-
ганізацій. Дані реєстру мають ліцензію CC0,
відкриті й доступні через інтерфейс пошу-
ку, а також автоматично зв’язані з системами
Crossref, DataCite і ORCID. Тобто за допомо-
гою цих ідентифікаторів можна безпомилко-
во встановити зв’язок між метаданими автора
наукової публікації, самої публікації, а також
пов’язаних із нею препринтів і відкритих даних
та установами, в яких виконано відповідне до-
слідження, і джерелами його фінансування. Це
комплексне рішення для впровадження прин-
ципів і засад відкритої науки.
Наголосимо, що в наукових фахових видан-
нях НАН України вже понад 10 років тому було
впроваджено систему ідентифікаторів DOI від
Crossref, яка дає змогу автоматично по в’я зу ва-
ти DOI журналів, книг і статей з авторськими
ідентифікаторами ORCID. До того ж зараз у
НАН України триває процес впровадження
складових інфраструктури відкритої науки, а
саме: Архіву препринтів і Архіву відкритих да-
них, які отримуватимуть індекси DOI від сис-
теми DataCite і будуть пов’язані з Універсаль-
ною видавничою платформою журналів НАН
України за допомогою відповідних перехрес-
них посилань.
Це має особливе значення для функціону-
вання системи державної атестації, запущеної
МОН України наприкінці 2024 р. Передбачено,
що надалі більшість інформації «підтягувати-
меться» до атестаційних кабінетів (форм) на-
укових установ і закладів вищої освіти саме за
допомогою таких реєстрів і перехресних поси-
лань. Наприклад, у разі первинного заповнення
атестаційних форм установи вже були змушені
набирати вручну посилання і метадані власних
публікацій, які не мають DOI, натомість мета-
дані публікацій з ідентифікаторами заповнюва-
лися автоматично, що надзвичайно спростило
підготовку анкетних атестаційних форм.
Це питання є дотичним до оновлення засад
звітності щодо результатів виконання науко-
вих робіт. МОН України наказом від 11.09.2024
№ 1304 затвердило зміни до Порядку державної
атестації та обліку науково-дослідних, дослід-
но-конструкторських робіт і дисертацій6. Цим
наказом запроваджено нову форму звіту про
виконання відповідних робіт чи їх етапів, і її ви-
знано пріоритетною перед оформленням звіт-
них документів відповідно до ДСТУ 3008-2015.
Саме як пріоритетну цю форму рекомендувала
6 Про затвердження Змін до Порядку державної реє-
страції та обліку науково-дослідних, дослідно-кон-
структорських робіт і дисертацій.
https://surli.cc/ycgeys
94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (7)
ЛЮДИ НАУКИ
і Національна академія наук України: Президія
НАН України ухвалила відповідну постанову
від 13.11.2024 № 461. Ця нова форма «Звіт про
результати виконання науково-дослідних, до-
слідно-конструкторських робіт чи окремих
їхніх етапів, що виконуються частково або по-
вністю за рахунок бюджетних коштів» перед-
бачає надання короткої характеристики вико-
наних робіт відповідно до технічного завдання
обсягом не більш як 440 рядків (тобто близько
15 сторінок загалом за всіма пунктами) включ-
но з назвою установи, відомостями про керівни-
ка і основних виконавців, обсяг фінансування,
запланованими завданнями відповідно до запи-
ту, обґрунтуванням відхилень від календарного
плану, актуальністю, значущістю для економіки
держави, анотацією основних результатів укра-
їнською та англійською мовами тощо.
Центральною частиною такого звіту є та-
блиця з основними кількісними показника-
ми / індикаторами виконання робіт (звітного
етапу) за темою. Вона подібна до таблиць, які
необхідно було заповнювати під час державної
атестації, і містить інформацію про публікації
результатів у наукових журналах, які входять
і не входять до наукометричних баз; статті у
виданнях з обмеженим доступом (для робіт
оборонного та/або подвійного призначення);
монографії та розділи в них; інші види публі-
кацій; препринти і відкриті дані з DOI; інші
способи представлення та популяризації на-
укових результатів; отримання патентів тощо.
Тобто фактично науковою звітністю стають
публікації, препринти і відкриті дані, оформ-
лені належним чином та зв’язані за допомогою
різних цифрових ідентифікаторів з науковою
установою. Тепер вони замінять звичний для
нас текст звітів.
Саме з метою ознайомлення наукових пра-
цівників із можливостями забезпечення звіт-
ності та атестування за одним із пунктів форм,
розроблених МОН України, і було організова-
но науково-практичний семінар «Алгоритм і
критерії відбору книжкових видань до міжна-
родних наукометричних баз даних».
Одним із кроків на шляху до реалізації
принципів відкритої науки в НАН України є
представленн я книжкових видань у наукоме-
тричних базах даних та отримання індексу ци-
тування здобутих результатів наукових дослі-
джень. На семінарі було розглянуто алгоритми
оцінювання й фактори відповідності наукових
книжкових видань критеріям міжнародних
баз даних Web of Science Core Collection та
Scopus.
Процес редакційного відбору у Web of Sci-
ence Core Collection. Видавці, зацікавлені в
поданні книг на оцінювання до Web of Science
Core Collection і у входженні до Book Citation
Index (BKCI), насамперед мають встановити
партнерство з компанією Clarivate та пройти
процедуру реєстрації.
Компанія використовує єдиний підхід для
відбору книг, який передбачає три стадії екс-
пертизи за 18 критеріями: 1) початковий відбір
(сортування); 2) редакційне сортування; 3) ре-
дакційна оцінка. Цей підхід розроблено для
відбору за допомогою редакційної експертизи
з урахуванням найкращих практик попередньо
відібраних книг. Книги, відібрані для BKCI, по-
винні відповідати встановленим критеріям, і в
разі, якщо видання не відповідатиме жодному
критерію хоча б на одному з етапів, його буде
відхилено без можливості входження до бази
даних у подальшому.
Початкове сортування. Головною метою
цього етапу відбору є забезпечення однознач-
ної ідентифікації книги, поданої на оцінюван-
ня, та встановлення контактів для спілкуван-
ня з видавцем з метою можливих уточнень
чи отримання відповідей на будь-які інші за-
питання. При цьому до розгляду приймають
лише такі категорії видань:
• наукові монографії або книги багатотом-
них видань / серій;
• книги, підготовлені одним або кількома
авторами чи редакторами;
• книги, які містять результати оригіналь-
них досліджень або огляди оригінальних до-
сліджень;
• книги, що містять посилання / примітки.
До розгляду у Web of Science не приймають:
• довідники, словники, енциклопедії, атласи
тощо;
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 7 95
ЛЮДИ НАУКИ
• книги, основним елеме нтом яких є фото-
графії та/а бо ілюстрації;
• художню літературу, якщо вона не містить
наукових коментарів із посиланнями;
• підручники, науково-популярні книги, пу-
тівники, книги для широкої аудиторії тощо;
• нерецензовані видання;
• книги без переліків посилань;
• книги, опубліковані літерами не латин-
ських алфавітів.
Якщо книга не пройшла початкове сорту-
вання за критеріями, які не можна виправити,
періоду ембарго на повторне подання не перед-
бачено, тобто таку книгу просто не приймуть
до розгляду ще раз.
На цьому етапі перевіряють таку інформацію.
1. ISBN. Міжнародний стандартний номер
книги ISBN (International Standard Book Num-
ber) — це універсальний ідентифікаційний код,
який проставляється на книгах незалежно від
способу їх виготовлення, розповсюдження, ти-
ражу та обсягу. ISBN супроводжує видання від
моменту його виготовлення, однозначно й без-
помилково ідентифікує конкретне неперіодич-
не видання конкретного видавця, є неповтор-
ним і може бути використаний лише для цього
видання. На території України функцію наці-
онального агентства ISBN виконує Державна
наукова установа «Книжкова палата України
імені Івана Федорова».
2. Назва книги. Назву видання має бути за-
значено чітко й недвозначно, вона повинна
бути однаковою в книзі, на всіх ресурсах, в усіх
описах, посиланнях тощо.
3. Видавець. У книзі слід чітко зазначити ви-
давця, необхідно також вказати його фізичну
адресу та контактні дані, зокрема адресу елек-
тронної пошти. Вихідні дані, під якими вида-
вець публікує книгу, мають бути чітко вказані
у виданні.
4. Рік публікації. Рік видання має бути вказа-
но чітко, без інтервалів (тобто не можна писати
2022—2023). Глибина розгляду видань — до 5
років.
5. Доступ до контенту. Редакційна команда
Web of Science повинна мати повний доступ до
опублікованого контенту з усіма необхідними
дозволами д ля його перегляду. Компанія за по-
треби надає діапазони IP-адрес, з яких відбу-
ватиметься запит, або видавці можуть надати
ім’я користувача та пароль без терміну дії. Для
книг, виданих лише в друкованому вигляді,
необхідно забезпечити доступ до оцифрованої
версії контенту.
6. Контактна інформація. Для забезпечен-
ня прямого зв’язку між співробітниками Web
of Science та видавництва мають бути надані
контактні дані основних відповідальних осіб з
редакційних та виробничих питань.
Редакційне сортування. На цьому етапі ре-
дактори Web of Science переглядають книгу,
щоб визначити, чи потрібне повне редакцій-
не оцінювання. Якщо книга не проходить цей
етап, її не можна подавати повторно.
На етапі редакційного сортування розгляда-
ють таку інформацію.
1. Науковий контент. Книга має містити
оригінальні наукові матеріали. Академічний
рівень представленого дослідження має від-
повідати аудиторії науковців та дослідників.
Книги, в яких опубліковано матеріали конфе-
ренцій, слід подавати на оцінювання до Індек-
су цитування матеріалів конференцій.
2. Виклад матеріалу. У книзі має бути роз-
крито актуальність видання, наукову новизну,
мету та взаємопов’язані завдання задля до-
сягнення цієї мети. Такі відомості найчастіше
розміщують у передмові чи вступі до книги або
відображають у висновках.
3. Мова видання. Пріоритет віддають кни-
гам, виданим англійською мовою.
4. DOI, нумерація розділів, безперервна ну-
мерація сторінок. Для ідентифікації унікаль-
них елементів контенту необхідною умовою є
нумерація розділів або наявність DOI для них.
У книзі також має бути послідовна нумерація
сторінок.
5. Своєчасність. Пріоритет віддають книгам,
опублікованим у поточному чи попередньому
році, але можуть бути й винятки.
6. Інформація про афіліацію редактора /
автора. Редакторів і авторів необхідно точно
ідентифікувати. В книзі має бути вказано їхні
імена, інституційну належність, зокрема краї-
96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (7)
ЛЮДИ НАУКИ
ну / регіон, і ця інформація має бути легкодос-
тупною.
Редакційне оцінювання. На цьому етапі ре-
дактори Web of Science перевіряють відповід-
ність назви книги, заявленої галузі науки та
рівня обізнаності її авторів, а також комплек-
тність рукопису, якість первинної редакційної
підготовки та дотримання принципів проголо-
шеної політики. Якщо книга не проходить цей
етап, її не можна подавати повторно.
У процесі редакційного оцінювання розгля-
дають таку інформацію.
1. Релевантність контенту. Зміст книги по-
винен відповідати її назві, усі елементи видан-
ня мають бути узгодженими за змістом. Ака-
демічний рівень дослідження має відповідати
вказаній цільовій аудиторії книги.
2. Оригінальність (унікальність) контенту.
Книги мають містити оригінальний матеріал і
мати наукову унікальність (новизну).
3. Чіткість (доступність) мови. Мова ви-
кладу має бути чіткою та зрозумілою для світо-
вої аудиторії.
4. Посилання на літературу. Вимоги перед-
бачають, що текст має бути супроводжено по-
силаннями на джерела інформації із заявленої
теми. Книги, які не містять посилань, вважають-
ся ненауковими і не підлягають оцінюванню.
Як подати книгу на оцінювання до Web of
Science? Видавці, зацікавлені в поданні книг
на оцінювання, мають насамперед надіслати
електронний лист на адресу ClarivateEditorial-
BookRequests@Clarivate.com і отримати інфор-
мацію про подальші ді ї для встановлення парт-
нерства, тобто вони повинні зареєструватися в
базі як видавець.
Важливо, що лише видавці можуть подавати
книги й дізнаватися про статус оцінювання.
На етапі листування видавцю можуть надій-
ти запитання щодо підтвердження його діяль-
ності, уточнення політики видавництва, на-
ведення прикладів раніше випущених видань
тощо.
Видавничий дім «Академперіодика» НАН
України після надання всіх затребуваних да-
них отримав позитивне рішення щодо відпо-
відності видавництва вимогам Web of Science
та подальші інструкції для подання книжкових
видань до BKCI. Передусім потрібно було запо-
внити електронну таблицю з інформацією про
видання і розмістити її разом з електронними
версіями книг у файлообмінній програмі.
Особливості оцінювання книжкових ви-
дань у Scopus. Оскільки більшість вимог до
книжкових видань у наукометричних базах
даних Web of Science і Scopus збігаються, ми
розглянемо тут лише ті критерії Scopus, які
відрізняються від обговорених вище критеріїв
оцінювання Web of Science.
Основні відмінності полягають у тому, що
всі метадані видань у Scopus потрібно надавати
у форматі ONIX або MARC, і вони мають міс-
тити коди предметних галузей BIC, BISAC або
THEMA.
Крім того, слід звернути увагу, що Scopus не
розглядає заявки від видавців, які випускають
менш як 10 книг на рік.
Процес подання книги на оцінювання для
включення до міжнародної наукометричної
бази Scopus відбувається через електронну
форму, що значною мірою спрощує алгоритм
взаємодії.
Видавцям, які прагнуть розпочати процес
входження їхніх книжкових видань до науко-
метричних баз даних, для наочності можна по-
рекомендувати переглянути картки видань,
уже проіндексованих у цих базах.
Висновки. Отже, щоб не втратити темп на
шляху до відкритої науки та отримувати гарні
результати в подальших державних атестаціях,
науковим установам НАН України варто здій-
снити такі кроки:
1) актуалізувати на сайті Держкомтелерадіо
України свідоцтво про внесення установи до ре-
єстру видавців, виготовлювачів і розповсюджу-
вачів видавничої продукції, отримане до 2025 р.;
2) перевірити відомості про себе в Реєстрі
суб’єктів у сфері медіа і відкрити електронний
кабінет суб’єкта на сайті Національної ради
України з питань телебачення і радіомовлення;
3) внести установу до реєстру Research Orga-
nization Registry (ROR);
4) доповнити вебресурс наукової установи
інформацією про її політику як видавця відпо-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 7 97
ЛЮДИ НАУКИ
відно до світових вимог, причому ця політика не
може конфліктувати (суперечити) політиці на-
укового періодичного видання, засновником /
співзасновником якого є наукова установа;
5) зареєструвати установу як видавця у ба-
зах Web of Science і Scopus, і якщо установа має
видані протягом останніх п’яти років наукові
монографії англійською мовою, їх варто по-
дати для індексування у цих базах (нагадаємо,
що подавати до Scopus можна лише в тому разі,
якщо установа видає щороку не менш як 10 та-
ких наукових книг);
6) брати участь у семінарах / вебінарах, які ор-
ганізовуватиме НАН України з метою ознайом-
лення з можливостями інфраструктури відкри-
тої науки НАН України, розробленої в межах
виконання цільових комплексних програм
OPENS і OPENS2, і навчання наукових співро-
бітників навичкам роботи насамперед з Архі-
вом препринтів та Архівом відкритих даних.
Пов’язані дані: Гавриш А., Радченко А. Ал-
горитм і критерії відбору книжкових видань
до міжнародних наукометричних баз даних:
препринт. ArXiv.Academy. Опубл. 30.05.2025.
https://doi.org/10.71942/chkv-4982
Фінансування. Роботу проведено в межах
виконання у ВД «Академперіодика» НАН Укра-
їни теми НДР «Вдосконалення й упровадження
алгоритмів Універсальної видавничої плат-
форми у практику роботи наукових журналів
НАН України», що є складовою цільового науко-
во-технічного проєкту НАН України «Впрова-
дження і підтримка відкритої науки в устано-
вах НАН України (OPENS2)».
Anna I. Radchenko
Publishing House “Akademperiodyka” of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0276-6398
Andrii V. Havrysh
Publishing House “Akademperiodyka” of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6474-6803
ALGORITHM AND CRITERIA FOR SELECTING BOOK PUBLICATIONS
FOR INTERNATIONAL SCIENTOMETRIC DATABASES
Th e article is devoted to the topical issues of ensuring the development of scientifi c institutions of the NAS of Ukraine on
the path to open science. Th e process of submitting scientifi c monographs to the scientometric databases Web of Science
Core Collection and Scopus and the factors of compliance of scientifi c book publications with the criteria and require-
ments of international databases are examined.
Keywords: algorithm, book publication, international scientometric database, editorial selection, publisher, Web of Sci-
ence, Scopus.
Cite this article: Radchenko A.I., Havrysh A.V. Algorithm and criteria for selecting book publications for international
scientometric databases. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2025. (7): 91—97. https://doi.org/10.15407/visn2025.07.091
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206357 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:04:36Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Радченко, А.І. Гавриш, А.В. 2025-09-09T14:45:53Z 2025 Алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних / А.І. Радченко, А.В. Гавриш // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 7. — С. 91-97. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206357 https://doi.org/10.15407/visn2025.07.091 Статтю присвячено актуальним питанням забезпечення розвитку наукових установ НАН України на шляху до відкритої науки. Розглянуто процес подання наукових монографій до наукометричних баз даних Web of Science Core Collection і Scopus та фактори відповідності наукових книжкових видань критеріям і вимогам міжнародних баз даних. The article is devoted to the topicalissues of ensuring the development of scientific institutions of the NAS of Ukraine on the path to open science. The process of submitting scientific monographs to the scientometric databases Web of Science Core Collection and Scopus and the factors of compliance of scientific book publications with the criteria and requirements of international databases are examined. Роботу проведено в межах виконання у ВД «Академперіодика» НАН України теми НДР «Вдосконалення й упровадження алгоритмів Універсальної видавничої платформи у практику роботи наукових журналів НАН України», що є складовою цільового науково-технічного проєкту НАН України «Впровадження і підтримка відкритої науки в установах НАН України (OPENS2)». uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наукометрія і видавнича справа Алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних Algorithm and criteria for selecting book publications for international scientometric databases Article published earlier |
| spellingShingle | Алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних Радченко, А.І. Гавриш, А.В. Наукометрія і видавнича справа |
| title | Алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних |
| title_alt | Algorithm and criteria for selecting book publications for international scientometric databases |
| title_full | Алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних |
| title_fullStr | Алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних |
| title_full_unstemmed | Алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних |
| title_short | Алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних |
| title_sort | алгоритм і критерії відбору книжкових видань до міжнародних наукометричних баз даних |
| topic | Наукометрія і видавнича справа |
| topic_facet | Наукометрія і видавнича справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206357 |
| work_keys_str_mv | AT radčenkoaí algoritmíkriteríívídboruknižkovihvidanʹdomížnarodnihnaukometričnihbazdanih AT gavrišav algoritmíkriteríívídboruknižkovihvidanʹdomížnarodnihnaukometričnihbazdanih AT radčenkoaí algorithmandcriteriaforselectingbookpublicationsforinternationalscientometricdatabases AT gavrišav algorithmandcriteriaforselectingbookpublicationsforinternationalscientometricdatabases |