Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.)

У доповіді наведено актуальні результати фундаментальних наукових досліджень, проведених фахівцями Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України і спрямован...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2025
Автор:	Ткач, В.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2025
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206360
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.) / В.П. Ткач // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 7. — С. 69-76. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206360
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2063602025-09-10T00:04:03Z Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.) The current state of forests in Ukraine: the impact of global warming and Russian aggression (transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, April 16, 2025) Ткач, В.П. З кафедри Президії НАН України У доповіді наведено актуальні результати фундаментальних наукових досліджень, проведених фахівцями Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України і спрямованих на поліпшення стану лісів України та посилення їхніх функцій в умовах глобального потепління. Тематика цих досліджень зумовлена постійним зростанням соціально-економічного, екологічного й природоохоронного значення лісів як потужного природного чинника, що стабілізує функціональну організацію природних екосистем, підвищує їхню стійкість до антропогенного впливу, зменшує ризики та пом’якшує негативні наслідки, пов’язані з глобальними змінами клімату та навколишнього середовища. The report presents the current results of fundamental scientific research conducted by specialists of the Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named aft er G.M. Vysotsky, the State Forest Resources Agency of Ukraine and the National Academy of Sciences of Ukraine. These works are aimed at improving the condition of Ukraine’s forests and strengthening their functions in the context of global warming. The topic of these studies is due to the constant growth of the socio-economic, ecological and environmental significance of forests as a powerful natural factor that stabilizes the functional organization of natural ecosystems, increases their resistance to anthropogenic impact, reduces risks and mitigates the negative consequences associated with global climate and environmental changes. 2025 Article Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.) / В.П. Ткач // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 7. — С. 69-76. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206360 https://doi.org/10.15407/visn2025.07.069 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Ткач, В.П. Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді наведено актуальні результати фундаментальних наукових досліджень, проведених фахівцями Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України і спрямованих на поліпшення стану лісів України та посилення їхніх функцій в умовах глобального потепління. Тематика цих досліджень зумовлена постійним зростанням соціально-економічного, екологічного й природоохоронного значення лісів як потужного природного чинника, що стабілізує функціональну організацію природних екосистем, підвищує їхню стійкість до антропогенного впливу, зменшує ризики та пом’якшує негативні наслідки, пов’язані з глобальними змінами клімату та навколишнього середовища.
format	Article
author	Ткач, В.П.
author_facet	Ткач, В.П.
author_sort	Ткач, В.П.
title	Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.)
title_short	Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.)
title_full	Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.)
title_fullStr	Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.)
title_full_unstemmed	Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.)
title_sort	сучасний стан лісів в україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 16 квітня 2025 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2025
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206360
citation_txt	Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.) / В.П. Ткач // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 7. — С. 69-76. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT tkačvp sučasnijstanlísívvukraínívplivglobalʹnogopoteplínnâtarosíjsʹkoíagresíístenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni16kvítnâ2025r AT tkačvp thecurrentstateofforestsinukrainetheimpactofglobalwarmingandrussianaggressiontranscriptofscientificreportatthemeetingofthepresidiumofnasofukraineapril162025
first_indexed	2025-11-26T13:46:18Z
last_indexed	2025-11-26T13:46:18Z
_version_	1849860849505665024
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 7 69 СУЧАСНИЙ СТАН ЛІСІВ В УКРАЇНІ: ВПЛИВ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ ТА РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітн я 2025 року У доповіді наведено актуальні результати фундаментальних науко- вих досліджень, проведених фахівцями Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висо- цького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України і спрямованих на поліпшення стану лісів України та посилення їхніх функцій в умовах глобального потепління. Тематика цих досліджень зумовлена постійним зростанням соціально-економічного, екологічного й природоохоронного значення лісів як потужного природного чинника, що стабілізує функціональну організацію природних екосистем, підвищує їхню стійкість до антропогенного впливу, зменшує ризики та пом’якшує негативні наслідки, пов’язані з глобальними змінами клімату та навколишнього середовища. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні члени Президії! Шановні присутні! Мою доповідь присвячено аналізу стану лісів України та об- говоренню шляхів вирішення наукових проблем, пов’язаних із відновленням лісових біоценозів, пошкоджених унаслідок воєнної агресії РФ проти України, та посиленням ї хніх еколо- гічних функцій в умовах глобального потепління. Метою до- повіді є також висвітлення внеску Українського науково-до- слідного інституту лісового господарства та агролісомеліора- ції ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук України (УкрНДІЛГА) у вирішення зазначених проблем. Роль лісів невпинно зростає як загалом на планеті, так і в Україні. Це зумовлено тим, що ліси є найпотужнішим чинни- ком, що стабілізує на певному рівні функціональну організацію природних екосистем, посилює їхню стійкість до антропоген- ного впливу та зміни клімату. ТКАЧ Віктор Петрович — член-кореспондент НАН України, директор Українського ордена «Знак Пошани» науково- дослідного інституту лісового господарства та агролісо- меліорації ім. Г.М. Висоцького Державного агентства лісових ресурсів України та Національної академії наук Укр аїни doi: https://doi.org/10.15407/visn2025.07.069 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ За результатами досліджень, які тривали в УкрНДІЛГА протягом 70 років, встановлено, що внаслідок меліоративного впливу лісів ви- падає на 3—25 % більше опадів, збільшується до 15—20 % сумарний річковий стік, що має особливо важливе значення для вододефі- цитної степової природної зони, на 14—35 % зростає врожайність сільськогосподарських культур, знижується забруднення ґрунтів та ґрунтових вод, зменшується ерозія ґрунтів і деградація ґрунтового покриву, щороку погли- нається 33—35 млн т вуглекислого газу та виді- ляється 37—40 млн т кисню. До речі, в Україні сектор землекористування та лісового госпо- дарства — єдиний серед секторів економіки, в якому парникові гази поглинаються в обсягах, які значно п еревищують обсяги секторальних викидів. З використанням сучасних наукових мето- дик в УкрНДІЛГА було проведено економічну оцінку різноманітних функцій лісів України. Зокрема, станом на 2022 р. вартість корисних послуг лісів оцінено в $4,7 млрд на рік. Лише від меліоративного впливу лісів агропромис- ловий комплекс країни щороку отримує додат- кову прибавку врожаю сільськогосподарської продукції, обсяг якої перевищує $450 млн. З урахуванням зазначеної ролі лісів внесок лісового господарства у валовий внутрішній продукт сягає понад 3 %, тоді як за офіційни- ми даними — лише 0,7 %. Це свідчить не лише про велике екологічне й економічне загально- державне значення лісів, а й про недооцінку їхнього потенціалу. Унікальні функції лісів, які набули загально- планетарного значення, зумовлюють прийнят- тя на рівні держав рішень для розв’язання лі- сівничих проблем, зокрема важливих конвен- цій, тісно пов’язаних зі збереженням довкілля й охороною лісів. Україна активно підтримує міжнародні уго- ди та пан’європейські процеси щодо збережен- ня й відтворення лісів, які в умовах зміни клі- мату виконують важливі екологічні, економіч- ні та соціальні функції. На міжнародному рівні ліси та лісове господарство визнано важливою складовою сталого розвитку й сучасної кліма- тичної політики, що відображено в численних міжнародних угодах. Учасники останньої IX Міністерської кон- ференції із захисту лісів Європи (Forest Europe Ministerial Conference), яка відбулася в жовтні 2024 р., підтримали формулювання окремого пункту підписаної на ній Боннської декларації щодо України, який передбачає необхідність посилення двостороннього та багатосторон- нього співробітництва й технічної підтримки у відновленні лісового сектору України під час війни та в повоєнний період. Зазначу, що російська воєнна агресія завдає великої шкоди лісам і лісовому господарству України. Внаслідок бойових дій близько тре- тини лісів України зазнали ушкоджень; на значній площі (близько 450 тис. га) ліси за- бруднені вибухонебезпечними предметами і потребують розмінування. На розмінування та рекультивацію забруднених лісових тери- торій знадобиться не один десяток років, і це обмежує доступ до природних ресурсів та рекреаційних зон. Частка лісових пожеж, що виникли внаслідок воєнних дій, становить близько 40 %. Актуальною є також проблема, пов’язана з об’єктивним визначенням збитків, завда- них лісовому господарству України внаслідок воєнних дій. Загалом порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, регулю- ється постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326. Проте реалізація цієї по- станови вимагає уніфікації методик визначен- ня таких збитків, зокрема щодо лісів і лісового господарства України. Інститут подав до Дер- жавного агентства лісових ресурсів України наукові пропозиції, які можна використати для вирішення цього питання. Доцільно та- кож застосовувати запропоновані академіком НАН України Я.П. Дідухом методичні підхо- ди до визначення збитків, завданих унаслідок воєнних дій, які обговорювалися на засідан- ні Наукової ради з проблем лісознавства і лісівництва при Відділенні загальної біології НАН України. Це сприятиме посиленню до- казової бази в міжнародних судових інстан- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 7 71 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ціях для об’єктивного визначення збитків, завданих лісовій галузі внаслідок збройної агресії РФ. Водночас уже зараз, крім проблеми розміну- вання лісових земель, гостро постає необхід- ність розроблення комплексу науково обґрун- тованих заходів із відновлення та утримання лісів, що постраждали від російської агресії, а також із рекультивації земель лісового фонду, забруднених токсичними речовинами внаслі- док ведення бойових дій. Вочевидь, постане проблема, пов’язана з необхідністю внесення змін до порядку поділу лісів за їхнім функціо- нальним призначенням в плані його уточнен- ня, зокрема виділення в окрему категорію лісів, які безпосередньо межують з територією РФ. Це потребуватиме внесення відповідних змін і доповнень у нормативно-правову базу, яка ре- гулює ведення лісового господарства, та в ме- тодологію лісовпорядкування. Коротко охарактеризуємо сучасний стан лі- сів та особливості лісового господарства Укра- їни в умовах кліматичних змін. Порівняно з ін- шими європейськими країнами в Україні ліси та лісове господарство мають певні особливос- ті, а саме: • порівняно низький середній рівень лі- систості території країни — на одного жителя припадає лише близько 0,2 га лісу; • ліси перебувають переважно в державній власності, ростуть у різних природних зонах і підпорядковані необґрунтовано великій кіль- кості постійних лісокористувачів, що усклад- нює здійснення контролю за їхнім станом та прийняття зважених управлінських рішень; • низький показник використання приросту деревини в лісах; • висока частка штучно створених лісів (близько 50 %), а також заповідних лісів і лісів з обмеженим режимом лісокористування; • близько третини загальної площі лісів є радіоактивно забрудненими. Лісистість у різних природних зонах має зна- чні відмінності, але в жодній з них не досягає оптимального рівня, за якого максимально ефективно використовуються земельні ресур- си, формується екологічна ніша середовища та найповніше виявляється весь комплекс корис- них властивостей лісу (рис. 1). Завдяки зусиллям лісівників за останні 70 років фактична лісистість території України збільшилася в 1,8 раза, і на сьогодні ліси ста- новлять 15,9 % загальної площі країни. Значно зросли загальні запаси деревини та поліпши- лися показники лісового фонду. Останніми роками активізується діяльність із запровадження принципів наближеного до природи лісівництва, сертифікації лісів, роз- витку лісової інфраструктури й логістики та широкого використання в лісовій галузі штуч- ного інтелекту, геоінформаційних технологій. Зокрема, в УкрНДІЛГА розроблено і впрова- джено геопортал «Ліси України» для оперуван- ня геопросторовою інформацією про ведення лісового господарства. Спираючись на численні наукові розробки, зокрема й нашого інституту, та використову- ючи унікальну технологію, було закріплено бідні рухомі піски Степу, піщані арени Дніпра, Сіверського Дінця та інших річок, створено системи захисних лісових смуг різного призна- чення. Проте фактична лісистість України все ще недостатня. Для досягнення оптимального рівня лісистості, який в УкрНДІЛГА визна- чають як величину близько 20 %, необхідно щонайменше на 2—2,5 млн га збільшити пло- щу лісів, оптимізованих за структурою, роз- міщенням і цільовим призначенням. Однак, створюючи нові ліси, важливо не порушувати природні степові, лучні й болотні угруповання, природну цілісність усіх компонентів екосис- тем, зокрема тваринного та рослинного світу, Рис. 1. Розподіл лісистості України за природними зо- нами 72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ мікроорганізмів. Це потребує розроблення та впровадження адаптивних методів відтворен- ня лісів і формування оптимізованих систем лісомеліоративних заходів на ландшафтно-во- дозбірних принципах. Вкрай нагальною є також проблема утри- мання полезахисних лісових смуг і створен- ня нових. Площа таких насаджень в Україні останніми роками стрімко зменшується вна- слідок незаконного вирубування, відсутності контролю за їх утриманням і, звісно, бойових дій. Тому меліоративно-екологічна напруже- ність території України за вітровою та водною ерозією останнім часом збільшилася і сягає на сьогодні 80 % в Степу, 34 % у Лісостепу і 24 % в Поліссі. Поганий стан лісосмуг зумовлює го- стру необхідність ширшого застосування лісо- меліоративних заходів у всіх природно-кліма- тичних зонах, відновлення та збільшення лісо- вої компоненти в агроландшафтах. З огляду на сказане вище УкрНДІЛГА ініці- ював прийняття важливих законодавчих актів щодо розвитку агролісомеліорації в Україні. Зазначу, що проєкти цих документів розробля- ли фахівці нашого інституту. Проте жодного з пунктів плану заходів, передбачених відпо- відними постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, на сьогодні не ви- конано. Тому в умовах зміни клімату й надалі зростатиме кількість пилових бур, поглиблю- ватимуться процеси деградації ґрунтів. Гостро постає також питання передачі зе- мель під заліснення, яке потребує значно кра- щого державного врегулювання. Цьому може сприяти ефективна реалізація заходів, вико- нання яких передбачено Указом Президента України № 228/2021 від 07.06.2021 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів». При створенні нових лісів дуже важливо використовувати насіннєвий і садивний ма- теріал з поліпшеними генетичними ознаками. Підвищення рівня забезпечення лісового гос- подарства України поліпшеним і сортовим на- сінням для створення лісових насаджень різ- ного цільового призначення можливе за умови розроблення відповідної Програми розвитку лісового насінництва та її фінансування. По- требує уточнення лісонасіннєве районування України. При лісовідтворенні, особливо в умо- вах Степу, необхідно ширше використовувати цінні гібриди дуба селекції УкрНДІЛГА, які є дуже стійкими до посушливих умов. Необхідно активніше застосовувати інтен- сивні технології, пов’язані з використанням садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Тому в Україні з урахуванням ре- комендацій Інституту створюються сучасні лісонасінні заводи, які забезпечують підпри- ємства галузі генетично поліпшеним насін- нєвим і садивним матеріалом. Нині лісові на- сіннєво-селекційні центри функціонують на Житомирщині, Кіровоградщині, Івано-Фран- ківщині, Львівщині, Сумщині, Тернопільщи- ні, Хмельниччині. Найближчим часом плану- ється відкриття таких центрів у Чернігівській і Київській областях. Розрахункова кількість вирощеного садивного матеріалу із закри- тою кореневою системою становить близько 15,0 млн шт. на рік, завдяки чому можна ство- рити до 3,0 тис. га насаджень, що становить 10 % загального обсягу лісовідновлення. Зазначу, що на сьогодні від ослаблення та всихання найбільше страждають ялинові ліси, створені в дубово-буковому та буковому по- ясах Карпат, соснові ліси на староорних землях після досягнення ними 50—60-річного віку, 70—100-річні порослеві дубові насадження 2—3-ї генерації, вільхові насадження, що дося- Рис. 2. Всихання ялинових лісів ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 7 73 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ гли 60-річного віку та старші (рис. 2). У зв’язку з кліматичними змінами активізувалася ді- яльність стовбурових шкідників; усе частіше з’являються інвазійні види. У таких насаджен- нях потрібно вчасно здійснювати відповідні лі- согосподарські заходи щодо їх заміни на більш цінні породи на засадах наближеного до при- роди кліматично орієнтованого лісівництва. Запізнення з проведенням санітарних рубок спричиняє активізацію розмноження та поши- рення шкідників і хвороб лісу. Однак, згідно з чинною нормативно-правовою базою, отри- мання дозвільних документів на проведення санітарних рубок може тривати до одного року. За цей час активне розмноження шкідників, зо- крема стовбурових, призводить до ослаблення та всихання лісів на великих площах. Тому з урахуванням прогресивного європей- ського досвіду необхідно якнайскоріше внести відповідні зміни й доповнення до чинного за- конодавства, зокрема до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо вилучення суцільних санітарних рубок з переліку видів планованої діяльності, які підлягають оцінці впливу на довкілля (за винятком територій та об’єктів природно-заповідного фонду). Зазначу, що за ініціативою нашого інституту це питання було розглянуто на засіданні Нау- кової ради з проблем лісознавства і лісівництва при Відділенні загальної біології НАН України. Внесення запропонованих змін, схвалених На- уковою радою, та їх реалізація на практиці за- побігатимуть розвитку шкідників і хвороб лісу, сприятимуть посиленню стійкості лісових біо- ценозів. Це особливо важливо з огляду на роз- роблений Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату сценарій, згідно з яким у другій половині ХХІ ст. в Україні очікується істотне потепління і посилення посушливості клімату. Науковці УкрНДІЛГА спільно з ученими Міжнародного інституту прикладного систем- ного аналізу та Українського гідрометеороло- гічного інституту ДСНС України та НАН Укра- їни зробили оцінку впливу зміни клімату на лісостани для трьох кліматичних факторів — континентальності, вологості і кріоклімату. За результатами досліджень, зсув меж кліма- тичних зон призведе до зменшення площі те- риторії сирого й вологого помірно теплого клі- мату та збільшення площі території дуже су- хого теплого клімату. Порівняно з 1990 р. зона Степу вже охопила південь Лісостепу. У 2030 р. вона сягне середини Лісостепової частини, а до 2100 р. охопить південь Полісся. На півдні України з’являться зони екстремально сухого клімату (рис. 3). У результаті кліматичних змін прогнозуєть- ся зсув сприятливих умов для росту лісів на Рис. 3. Оцінка впливу зміни клі- мату на змінення меж кліматичних зон в Україні до 2100 р. 74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ північний захід країни. Порівняно із 1990 р. зона екстремальних за вологістю умов для рос- ту соснових лісів розширилася і вже охопила більшу частину Степу та південь Лісостепу. У період 2030—2050 рр. вона пошириться на більшу частину Лісостепу, а до 2100 р. — на- віть на східну та центральну частину Полісся. До 2100 р. дві третини території України за во- логозабезпеченістю характеризуватимуться як незадовільні для росту лісів (рис. 4). Це призведе до значних екологічних змін, які матимуть негативний вплив на розвиток лісів, зокрема вони проявлятимуться в таких аспектах: • збільшення частоти та інтенсивності вси- хання насаджень; • зменшення біорізноманіття лісів у зв’язку зі зникненням уразливих видів; • підвищення ризику проникнення та поши- рення інвазійних видів; • порушення репродуктивної здатності де- ревно-чагарникової рослинності; • збільшення тривалості пожежонебезпеч- ного періоду й кількості лісових пожеж, що призведе до вивільнення значних обсягів вуг- лекислого газу. Адаптивність лісів до змін клімату можна істотно підвищити завдяки впровадженню науково обґрунтованих стратегій господарю- вання. Принципово важливим є застосування адаптаційних стратегій на засадах екологічно та кліматично орієнтованого наближеного до природи лісівництва. Важливою є реалізація відомої концепції Climate Smart Forestry, яка передбачає: • використання «триєдиного» підходу: по- глинання—депонування—заміщення; • створення нових політичних стимулів для розвитку лісогосподарської діяльності; • урахування регіональних (місцевих) осо- бливостей лісів тощо. Реалізації цієї концепції сприятиме також розроблена нашим інститутом напередодні повномасштабного вторгнення Стратегія адап- тації лісів і лісового господарства України до зміни клімату, яку було схвалено Державним агентством лісових ресурсів України. Після відповідного доопрацювання з урахуванням положень Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» (2024) цей документ може бути затверджено у встановле- ному законом порядку та прийнято для реалі- зації. Впровадженню цієї стратегії сприятиме ефективне використання низки новітніх на- укових розробок УкрНДІЛГА з широкого кола питань: лісівництва, селекції, генетики, захис- ту лісів від шкідників і хвороб, агролісоме- ліорації, економіки, новітніх інформаційних технологій, лісовпорядкування, моніторингу тощо. Зазначу, що лише за останні десять ро- ків фахівці інституту запропонували близько Рис. 4. Прогноз динаміки умов вологозабезпе- ченості, сприят- ливих для росту сосни звичайної ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 7 75 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 40 важливих наукових розробок. Назву лише кілька з них. Це нова класифікація типів лі- сів України, узгоджена з європейською, — на принципово новій основі визначено типи лісо- вих культур, обґрунтовано нові віки стиглості деревостанів основних лісоутворювальних ви- дів. З орієнтацією на ширше застосування ви- біркових систем рубок на засадах наближеного до природи лісівництва та з урахуванням євро- пейського досвіду розроблено документ «На- станови з проведення рубок у лісах України». Для збереження генетичного потенціалу лісів запропоновано сорти-популяції синтетичні сосни й дуба. З урахуванням сучасного стану лісів істотно доопрацьовано нормативно-пра- вову базу щодо боротьби з лісовими пожежа- ми, шкідниками та хворобами, а також сто- совно ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення. Для кардинального вирішення проблеми адаптації лісів і лісового господарства до клі- матичних змін уже найближчим часом необ- хідно виконати такі важливі наукові завдання, пов’язані з розробленням: • прогнозних моделей розвитку лісів в умо- вах зміни клімату; • механізмів адаптації лісових біоценозів до стрес-факторів на популяційному рівні з ура- хуванням генетичного різноманіття; • єдиної геоінформаційної системи лісової галузі; • удосконалених методів моніторингу та на- ціональної інвентаризації лісів на основі новіт- ніх технологій; • інтегрованих систем захисту лісів, у тому числі від інвазійних видів, шкідників і хвороб. У повоєнний період гостро постане пробле- ма розроблення наукової програми збільшен- ня біоенергетичного потенціалу лісів і задово- лення потреб промисловості в цінній деревині, яка передбачала б використання цінних швид- корослих деревних порід, зокрема сортів горі- хів, тополь і верб селекції УкрНДІЛГА. Слід також поглибити молекулярно-гене- тичні дослідження та дослідження з виведен- ня й розмноження нових сортів лісових видів, стійких до екстремальних кліматичних умов, із використанням методів гібридизації, поліплої- дії, штучного мутагенезу, біотехнології та ген- ної інженерії. Реалізуючи ідеї В.В. Докучаєва щодо комп- лексного ведення лісового, сільського та вод- ного господарства, необхідно розпочати роз- роблення наукових засад організації та ведення лісового господарства за принципово новим водозбірним принципом. На жаль, важливість цього питання ані суспільство, ані влада по- вною мірою ще не усвідомлюють, проте над по- шуком рішень потрібно працювати вже зараз. Підбиваючи підсумок, зазначу, що для ре- алізації запланованих заходів з урахуванням європейського досвіду потрібно розробити наукові засади Національної лісової політики України. Важливо, щоб цю національну полі- тику як окремий документ було розглянуто й затверджено Верховною Радою України. Вже найближчим часом необхідно також розробити наукові засади Стратегії адаптації лісів та лісового господарства України до зміни клімату та нову редакцію Лісового кодексу. Це потребуватиме внесення відповідних змін і до- повнень до нормативно-правових актів, що ре- гулюють лісогосподарську діяльність в Україні. Переконаний, що в сучасних умовах кон- солідація зусиль у вирішенні поставлених за- вдань сприятиме посиленню багатофункціо- нальної ролі лісів і лісового сектору економіки держави. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик 76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Viktor P. Tkach Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named aft er G.M. Vysotsky, Kharkiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0588-1479 THE CURRENT STATE OF FORESTS IN UKRAINE: THE IMPACT OF GLOBAL WARMING AND RUSSIAN AGGRESSION Transcript of scientifi c report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, April 16, 2025 Th e report presents the current results of fundamental scientifi c research conducted by specialists of the Ukrainian Re- search Institute of Forestry and Forest Melioration named aft er G.M. Vysotsky, the State Forest Resources Agency of Ukraine and the National Academy of Sciences of Ukraine. Th ese works are aimed at improving the condition of Ukraine’s forests and strengthening their functions in the context of global warming. Th e topic of these studies is due to the constant growth of the socio-economic, ecological and environmental signifi cance of forests as a powerful natural factor that stabi- lizes the functional organization of natural ecosystems, increases their resistance to anthropogenic impact, reduces risks and mitigates the negative consequences associated with global climate and environmental changes. Cite this article: Tkach V.P. Th e current state of forests in Ukraine: the impact of global warming and Russian aggression (transcript of scientifi c report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, April 16, 2025). Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2025. (7): 69—76. https://doi.org/10.15407/visn2025.07.069

Сучасний стан лісів в Україні: вплив глобального потепління та російської агресії (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 16 квітня 2025 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси