Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України
У статті досліджено сучасний стан та стратегічні перспективи розвитку промислових кластерних систем в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів. Проаналізовано ключові інституційні бар’єри, фінансові диспропорції та відмінності між кластерною політикою України та країн Європейського Союзу. Уз...
Saved in:
| Published in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206459 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України / Д.Ю. Череватський // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 209–214. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860255066932379648 |
|---|---|
| author | Череватський, Д.Ю. |
| author_facet | Череватський, Д.Ю. |
| citation_txt | Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України / Д.Ю. Череватський // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 209–214. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті досліджено сучасний стан та стратегічні перспективи розвитку промислових кластерних систем в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів. Проаналізовано ключові інституційні бар’єри, фінансові диспропорції та відмінності між кластерною політикою України та країн Європейського Союзу. Узагальнено міжнародний досвід, зокрема практики смарт-спеціалізації (S3), участі у програмах Horizon Europe, Euroclusters, тощо. Представлено приклади українських кластерів, що вже інтегруються у транснаціональні проєкти. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності формування національної кластерної стратегії, розвитку фінансової інфраструктури та запуску інституційної підтримки. Визначено орієнтири для переходу до моделі Індустрії 5.0 з акцентом на стійкість, інновації та соціальну інклюзивність.
У статті досліджено сучасний стан та стратегічні перспективи розвитку промислових кластерних систем в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів. Проаналізовано ключові інституційні бар’єри, фінансові диспропорції та відмінності між кластерною політикою України та країн Європейського Союзу. Узагальнено міжнародний досвід, зокрема практики смарт-спеціалізації (S3), участі у програмах Horizon Europe, Euroclusters, тощо. Представлено приклади українських кластерів, що вже інтегруються у транснаціональні проєкти. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності формування національної кластерної стратегії, розвитку фінансової інфраструктури та запуску інституційної підтримки. Визначено орієнтири для переходу до моделі Індустрії 5.0 з акцентом на стійкість, інновації та соціальну інклюзивність.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:48:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЧЕРЕВАТСЬКИЙ Д. Ю.
2025/№1 (48) 209
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).209-214
УДК 303.728.4:338.45:004
Данило Юрійович Череватський
д-р екон. наук, завідувач відділу
ORCID 0000-0003-4038-6393
e-mail: cherevatskyi@nas.gov.ua,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ПРОМИСЛОВІ КЛАСТЕРНІ СИСТЕМИ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ
ІННОВАЦІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Постанова проблеми. Повномасштабна військова
агресія проти України спричинила масштабні руйну-
вання промислової, транспортної та соціальної інфра-
структури, значно ослабивши економічний потенціал
країни. В умовах зростаючої нестабільності та струк-
турних дисбалансів виникла нагальна потреба у фор-
муванні нових інституційних механізмів, здатних за-
безпечити прискорене економічне відновлення та під-
вищення конкурентоспроможності національного ви-
робництва. Одним із таких механізмів, що довів свою
ефективність у країнах ЄС, є розвиток промислових
кластерних систем.
Кластери, як територіально зосереджені об’єд-
нання взаємопов’язаних підприємств, наукових уста-
нов, освітніх організацій та органів влади, мають ви-
сокий потенціал у стимулюванні інновацій, локалізації
ланцюгів доданої вартості та мобілізації ресурсів на
місцевому рівні. Особливої актуальності ця модель на-
буває у контексті впровадження принципів Індустрії
4.0 та зеленої трансформації, що відображено у новіт-
ніх підходах ЄС до регіонального розвитку.
У повоєнний період кластери можуть стати осно-
вою для формування регіональних екосистем віднов-
лення, спрямованих на модернізацію виробничих по-
тужностей, активізацію малого і середнього підприєм-
ництва, збереження зайнятості та інтеграцію українсь-
ких виробників у європейські ринки. У зв’язку з цим
дослідження організаційно-економічних механізмів
формування промислових кластерних систем в Україні
є вкрай актуальним з наукової та практичної точок
зору.
Метою статті є дослідження ролі та функцій про-
мислових кластерних систем у структурній модерніза-
ції національної економіки України в умовах війни та
у повоєнний період. Автор прагне обґрунтувати, що
саме кластерний підхід може слугувати інституційним
фундаментом для сталого економічного зростання,
посилення інноваційної активності та інтеграції укра-
їнських виробників у європейський економічний про-
стір.
Для досягнення поставленої мети у статті визна-
чено такі завдання:
проаналізувати стан та проблеми розвитку
кластерного руху в Україні у порівнянні з європейсь-
кими практиками;
визначити стратегічні переваги промислових
кластерних систем у підвищенні конкурентоспромож-
ності економіки;
дослідити чинники, що обмежують розвиток
кластерних структур, зокрема у контексті воєнного
часу;
запропонувати організаційно-економічні меха-
нізми підтримки функціонування кластерів на етапі
відновлення України.
обґрунтувати вибір саме промислових кластер-
них систем як фокусу дослідження.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема-
тика розвитку промислових кластерних систем, зо-
крема в контексті реалізації стратегій смарт-спеціалі-
зації та концепції Індустрії 4.0, активно досліджується
як в українській, так і в зарубіжній економічній науці.
Серед українських учених, які зробили вагомий вне-
сок у вивчення організаційно-економічних механізмів
кластерного розвитку, слід відзначити роботи О. Амо-
ші, І. Єгорова, Д. Лазаренка, Л. Левковської, В. Ля-
шенка, С. Сідака, С. Соколенка, І. Чикаренка, Г. Шев-
цової. У зарубіжному контексті концептуальні основи
кластерного підходу були закладені у працях М. Пор-
тера, який визначив кластери як географічні концент-
рації взаємопов’язаних компаній, спеціалізованих по-
стачальників, сервісних фірм, фірм у суміжних галузях
та пов’язаних з ними інституцій.
Питання конкурентоспроможності кластерних
утворень, їх ролі у зміцненні позицій національного
виробника на внутрішніх і зовнішніх ринках детально
досліджувались у працях І. Єгорова, Ю. Кирилова,
С. Коваленка, Н. Швець, О. Юрчак. Їхній науковий
доробок дозволяє сформувати теоретико-прикладну
базу для подальшої розробки індикаторів оцінки
ефективності промислових кластерних систем та по-
будови моделей їх інтеграції в глобальні економічні
мережі.
Викладення основного матеріалу. Промислові
кластерні системи є одним з найперспективніших ін-
струментів для підвищення економічної стійкості ре-
гіонів, збереження зайнятості та прискорення техно-
логічного оновлення в умовах повоєнної відбудови
України. Попри певні кроки щодо формування клас-
терної екосистеми, показники її розвитку суттєво по-
ступаються європейським стандартам. Станом на
2022 рік в Україні зареєстровано понад 120 кластерних
ініціатив та близько 70 кластерних об’єднань, з яких
активними є лише 35 [6]. Для порівняння, у ЄС функ-
ціонує понад 2950 кластерів, з них 2560 класифіку-
ються як активні й ефективні [7].
Статистичні дані демонструють розрив у ключо-
вих індикаторах. Так, частка зайнятості в кластерних
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025
© Видавець Академія економічних наук України, 2025
ЧЕРЕВАТСЬКИЙ Д. Ю.
210 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
структурах в Україні становить лише 4%, тоді як у кра-
їнах Європейського Союзу – близько 39%. Схожа ди-
наміка спостерігається у структурі фонду оплати праці
(3% в Україні проти 55% у ЄС) та експортного потен-
ціалу кластерних систем (5% проти 50% відповідно).
Подібні відмінності пояснюються як інституційною
нерозвиненістю, так і відсутністю стабільного фінан-
сування.
Рівень державної підтримки кластерного руху в
Україні залишається критично низьким. Наприклад,
річні витрати на координацію кластерних організацій
у країнах ЄС складають у середньому від 3 до 5 млн
євро на одну країну. В Україні у 2022 році весь клас-
терний сектор отримав сумарно 200 тис. євро фінан-
сування – здебільшого за рахунок міжнародних доно-
рів. Жодна кластерна ініціатива не була підтримана з
боку державного бюджету, що позначено у річному
звіті Українського кластерного альянсу [6].
Попри це, деякі українські кластери демонстру-
ють успішну реалізацію проєктів у хайтек-секторі, аг-
ропромисловості, сфері автоматизації та цифрової ло-
гістики. Наприклад, Київський кластер промислових
хайтек-секторів реалізував проєкт Mobility 4.0 щодо
розгортання інфраструктури безпілотного транспорту.
Також успішно функціонують кластери, які отримали
підтримку від програм GIZ, USAID, Horizon Europe,
Joint Cluster Initiatives (EUROCLUSTERS): зокрема,
Український Індустріальний Кластер [14], АППАУ /
кластер "Смарт Індустрії" [15], Запорізький кластер
ІАМ [16], Київський хайтек кластер [17], Теплоенер-
гетичний кластер України [18], Текстильний кластер
України [19], Український кластер сучасних цифрових
технологій [20], Логістичний кластер транспортних
технологій [21], Кластер циркулярної економіки [22].
Значна увага приділяється інтернаціоналізації
кластерів. Завдяки підтримці європейських програм,
міжнародних і національних партнерів та донорських
організацій, кластери, що входять до складу Українсь-
кого кластерного альянсу, мали можливість предста-
вити Україну на низці престижних міжнародних фо-
румів, що відбулися у Варшаві, Кракові, Кельце,
Празі, Брно, Бухаресті, Мюнхені, Брюсселі, Парижі,
Осло, а також у межах офіційної делегації в Сполуче-
них Штатах Америки [8]. Проте в Україні лише 14 кла-
стерів взяли участь у міжнародних грантових програ-
мах. Це свідчить не стільки про відсутність потенціалу,
скільки про слабку організаційно-інституційну готов-
ність — від браку кваліфікованих кластерних коорди-
наторів до нестачі бекофісної підтримки.
Європейська статистика, зокрема згідно з
European Cluster Panorama, показує чітку перевагу
кластерних моделей у високотехнологічних секторах.
Так, продуктивність праці у європейських кластерах
на 25% вища, ніж середній показник по галузях, а в
найбільш ефективних кластерах – до +140% [25]. Ук-
раїнські активні кластери, за даними УКА, демонстру-
ють продуктивність лише на рівні 70% від аналогіч-
ного європейського рівня.
Ще одним фактором залишається відсутність ін-
тегрованої політики смарт-спеціалізації у більшості
українських регіонів. Це обмежує можливості концен-
трації ресурсів і координації зусиль місцевих громад,
бізнесу та освітніх інституцій. Хоча на рівні НАН Ук-
раїни, Industry4Ukraine та окремих обласних адмініст-
рацій започатковано перші ініціативи зі створення ре-
сурсних центрів, технопарків та регіональних кластер-
них стратегій, ці процеси все ще мають фрагментова-
ний і пілотний характер.
Таким чином, промислові кластерні системи за-
лишаються одним із найменш використаних, але вод-
ночас стратегічно важливих інструментів структурної
модернізації. Їх розвиток потребує системної під-
тримки, зокрема: впровадження державної кластерної
політики, залучення місцевих бюджетів, активізації
міжнародного партнерства та створення умов для
участі МСП у програмах цифрової трансформації та
інноваційного зростання.
Низький рівень державної підтримки кластерного
руху в Україні формує критичні бар’єри для масшта-
бування та стабільності кластерних структур. Для по-
рівняння, у 2022 році Польща передбачила в держав-
ному бюджеті понад 14 млн євро на фінансування на-
ціональної кластерної мережі (Polish Cluster Policy
Report) [5], а Литва — близько 3,5 млн євро (Lithuanian
Ministry of Economy) [9]. В Україні, за даними Україн-
ського кластерного альянсу [6], державне фінансу-
вання кластерних організацій дорівнювало нулю, а вся
підтримка була забезпечена завдяки проєктам USAID,
GIZ, COSME, Horizon Europe та UCORD [11].
Фінансова структура підтримки українських кла-
стерів на 2022—2024 роки виглядала так:
46% — міжнародні донори та технічна допомога
(UCA Policy Brief 02/2024) [2];
28% — власні внески учасників кластерів (GIZ
Ukraine Clusters Mapping, 2023) [4];
19% — партнерські проєкти з бізнесом або міжна-
родними НУО (UCORD Monitoring Report, 2023) [5];
7% — внески місцевих бюджетів у вигляді ресур-
сної підтримки (Звіт Дніпропетровської ОВА, 2024)
[12].
У Дніпропетровській області, наприклад, запро-
ваджено пілотну програму грантової підтримки клас-
терів на суму 15 млн грн, що реалізується у партнерстві
з обласною адміністрацією та проєктом UCORD
(Програма соцекономрозвитку на 2024 рік) [11].
Іншим прикладом є участь українських кластерів
у грантовій програмі Euroclusters Call 2023, у межах
якої 5 кластерів отримали фінансування понад 400 тис.
євро (European Cluster Collaboration Platform, 2023).
Серед них – Кластер циркулярної економіки та Теп-
лоенергетичний кластер, які беруть участь у транс-
національних проєктах у сфері цифрового паспорту
продукту, смарт-переробки та обміну даними між
МСП (ECCP project database, 2024) [25].
Попри позитивні приклади, лише 13% українсь-
ких кластерів мають сталі адміністративні структури,
здатні регулярно подавати заявки на фінансування. За
даними GIZ (GIZ Ukraine Cluster Capacity Study,
2023), 80% кластерів не мають повноцінної юридичної
або проєктної спроможності, що блокує доступ до
міжнародних фондів [27].
У рамках Interreg Europe, країни ЄС щорічно під-
тримують від 35 до 50 кластерних проєктів, із загаль-
ним бюджетом від 100 до 300 млн євро (Interreg Europe
Impact Report, 2022) [13]. Таким чином, формування
національної фінансової інфраструктури підтримки
кластерів — це не лише питання інституційного ви-
бору, а й умова ефективного використання європейсь-
кої інтеграції. Доцільним є створення Цільового клас-
терного фонду, а також запуск наступних інструмен-
тів:
— співфінансування членства МСП у кластерах;
ЧЕРЕВАТСЬКИЙ Д. Ю.
2025/№1 (48) 211
— грантів на інституційну спроможність;
— податкових стимулів для учасників кластерних
платформ;
— конкурсів на підтримку регіональних кластер-
них.
У контексті формування сучасної кластерної по-
літики важливим є системне порівняння підходів, ін-
ституційних практик та інструментів підтримки клас-
терного розвитку в Україні та країнах Європейського
Союзу (табл. 1). Такий аналіз дозволяє чітко виявити
розбіжності у рівні державної підтримки, наявності
стратегічного бачення, фінансового забезпечення, до-
ступу до міжнародних програм, а також у ступені ін-
ституційного оформлення кластерних структур. Наве-
дена нижче таблиця демонструє ключові відмінності
та приклади, що базуються на актуальних звітах
(ECCP, Interreg Europe, Ukrainian Cluster Alliance) та
аналітичних матеріалах міжнародних проєктів.
Таблиця 1
Порівняльна таблиця кластерної політики в Україні та ЄС
Критерій порівняння Україна Європейський Союз
Кількість кластерів (ста-
ном на 2024)
≈120 кластерних ініціатив, з них ~35 ак-
тивно діють (UCA, 2024)
Понад 2950 кластерів у кластерній базі
ECCP (ECCP, 2023)
Національна кластерна
стратегія
Відсутня, лише фрагментовані політики
на рівні регіонів або проєктів
Системні стратегії у 25 з 27 країн ЄС, у
т.ч. через S3-платформи та кластерні про-
грами
Джерела фінансування
кластерів
46% — донори, 28% — членські внески,
0% — держбюджет (UCA, 2024)
30% — державне фінансування, 25% —
гранти ЄС, 20% — учасники, 25% — ре-
гіональні програми
Програмна підтримка з
боку держави
Відсутня стратегія на національному
рівні, лише пілотні регіональні проєкти
(Вінниця, Волинь)
Є програми: Cluster4Regions, Horizon
Europe, Euroclusters, COSME, S3
Partnerships
Єдині відкриті дані про
кластери
Частково — база УКА та проєкти GIZ
(неофіційні, неповні)
Повна інтеграція через European Cluster
Panorama, ECCP, S3 Platform, OECD
databases
Інтеграція в політику
Smart Specialisation
Обмежена, лише окремі регіони включа-
ють кластери до регіональних стратегій
Кластери — ключовий механізм реалізації
S3 у більшості регіонів
Quadruple Helix (бізнес,
влада, наука, громади)
Переважає модель "трикутника" (бізнес-
влада-наука), слабка роль громадських
інституцій
Повноцінна модель, громадські організа-
ції — учасники прийняття рішень, екоси-
стемна співпраця
Приклади дієвих класте-
рів
АППАУ, Кластер циркулярної еконо-
міки, ІАМ-кластер, Теплоенергетичний
кластер.
Cluster Ernдhrung (DE), Aerospace Valley
(FR), Basque Energy Cluster (ES), Bulgarian
Digital Cluster (BL)
Участь у міжнародних
програмах
Менше 15% кластерів мають досвід по-
дачі до Horizon або COSME
Більшість кластерів щорічно подаються
до міжнародних конкурсів
Джерело: складено автором на основі [6-8; 25-26].
Порівняльний аналіз кластерної політики в Укра-
їні та Європейському Союзі виявив істотні розбіжності
як на інституційному, так і на практичному рівнях.
Насамперед, в Україні відсутня цілісна національна
кластерна стратегія, що суттєво гальмує розвиток
кластерного руху, тоді як країни ЄС мають системні
інструменти підтримки через Smart Specialisation,
Interreg, COSME та інші програми.
Фінансування українських кластерів базується
переважно на міжнародній технічній та фінансовій до-
помозі, а державний бюджет взагалі не передбачає
відповідної підтримки. У ЄС, навпаки, близько 30%
фінансування кластерів забезпечується державами, що
дозволяє формувати стабільні інституційні структури
(табл. 2).
Таблиця 2
Порівняння джерел фінансування кластерів: Україна проти ЄС
Джерело фінансування Україна (%) Європейський Союз (%)
Міжнародні донори/Тех. допомога 46 (Непрямо, частина грантів ЄС)
Членські внески учасників 28 20
Державний бюджет 0 30
Гранти ЄС (Частина міжнародних донорів) 25
Партнерські проєкти з бізне-
сом/НУО
19 (Частина регіональних
програм/інше)
Внески місцевих бюджетів 7 25
Джерело: складено автором на основі [6-8; 25].
Також помітною є різниця в ступені прозорості
та доступності даних: у Європі функціонує кілька ін-
тегрованих платформ (ECCP, S3, OECD), тоді як в Ук-
раїні — лише окремі неофіційні ініціативи, зокрема
база даних Українського кластерного альянсу [6].
ЧЕРЕВАТСЬКИЙ Д. Ю.
212 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Важливо відзначити, що в Україні домінує заста-
ріла модель взаємодії бізнесу, науки та влади без ак-
тивного залучення громадського сектору. У країнах
ЄС участь громад, асоціацій та інших недержавних ак-
торів стала невід'ємною частиною кластерної екосис-
теми, що суттєво підвищує ефективність.
Попри вищезгадані обмеження, в Україні вже є
приклади дієвих кластерів — зокрема в галузі автома-
тизації, енергоефективності, цифрових технологій
і циркулярної економіки. Проте їх інтеграція у євро-
пейські програми залишається низькою — лише
близько 15% українських кластерів мають досвід участі
в проєктах Horizon Europe чи COSME, у той час як
для більшості європейських кластерів така участь є си-
стемною.
Отже, для посилення спроможності кластерного
руху в Україні доцільно:
розробити національну кластерну стратегію з
урахуванням європейських підходів до смарт-спеціалі-
зації;
інституціоналізувати підтримку кластерів на
рівні державного та регіональних бюджетів;
забезпечити участь українських кластерів у між-
народних програмах шляхом створення національної
підтримуючої інфраструктури;
інтегрувати дані про кластери в єдину публічну
платформу для підвищення прозорості та аналітичної
доступності;
формувати повноцінну кластерну екосистему із
залученням громадських, освітніх, бізнесових і дер-
жавних партнерів.
У 2024 році міжнародна консалтингова компанія
BDO оголосила про створення нового кластерного
об’єднання в Центральній і Східній Європі (Central
and Eastern Europe Cluster, CEE Cluster), що охоплює
понад 15 країн регіону. Ініціатива має на меті поси-
лити міжрегіональну співпрацю, уніфікувати станда-
рти обслуговування, розширити обмін експертизою та
цифровими інструментами серед офісів BDO у регіоні
[28].
Кластер ЦСЄ включає фірми-члени BDO з Укра-
їни, Румунії, Болгарії, Сербії, Угорщини, Словаччини,
Чехії, Словенії та Хорватії. На чолі з BDO Austria ці
фірми прагнуть надавати виняткові послуги, зберіга-
ючи при цьому найвищі професійні стандарти та
зміцнюючи репутацію бренду BDO в регіоні. В межах
нового кластеру передбачено фокус на спільних інно-
ваційних рішеннях для зеленої та цифрової трансфор-
мації виробничих бізнес-процесів, а також сталому
розвитку та цифровій безпеці.
Становлення промислових кластерних систем в
Україні є важливою передумовою для переходу до
більш стійкої, технологічно модернізованої та екс-
портно орієнтованої економіки. В умовах трансфор-
мації глобального виробництва та цифрової революції
ключовим орієнтиром для національної кластерної
політики мають стати підходи Індустрії 4.0 та концеп-
ції Індустрії 5.0, що акцентують не лише на автомати-
зації та цифровізації, а й на людиноцентричності,
стійкості та соціальній інклюзивності.
Промислові кластери нового покоління мають
ґрунтуватися на технологічному оновленні ланцюгів
створення вартості: впровадженні IoT-рішень, техно-
логій предиктивного сервісу, 3D-друку, цифрових
паспортів продукту, управління великими даними та
симуляційного моделювання. Прикладами таких під-
ходів вже виступають цифрові проєкти в межах клас-
терів АППАУ [15], а також ініціатива Clusters4Defense,
які підтримують трансформацію МСП в умовах циф-
рового ринку ЄС [26].
Індустрія 5.0 підкреслює важливість узгодження
інновацій із соціальними потребами. У цьому кон-
тексті перспективними є кластери в сфері циркулярної
економіки, зеленої енергетики та ресайклінгу. Україн-
ський приклад – Кластер циркулярної економіки,
який поєднує промислові компанії, університети та
громади для реалізації ресурсоефективних проєктів.
Реалізація регіональної політики розумної спеці-
алізації (S3) може стати основою для стратегічного
кластерного розвитку в Україні. Вона передбачає кон-
центрацію ресурсів на тих напрямках, де регіони ма-
ють найбільший потенціал інноваційного зростання.
S3 – це підхід до економічного розвитку регіонів,
який передбачає зосередження ресурсів і підтримки на
тих галузях і напрямках, де регіон має найбільший по-
тенціал для інновацій, конкурентоспроможності та
зростання. Це європейська стратегічна модель, яка
стала обов’язковою умовою для доступу до фінансу-
вання з фондів ЄС. Кластери – це природна форма
організації таких пріоритетів. Наприклад, у Дніпро_
петровській, Волинській та Вінницькій областях уже
визначено пілотні напрями смарт-спеціалізації, до
яких включено кластерні ініціативи у сфері циркуляр-
ної економіки, фотоніки, агроіндустрії, біоенергетики
та логістики.
Однак впровадження S3 вимагає інституційної
підтримки: наявності офісів смарт-спеціалізації, сис-
теми відкритих даних, доступу до фінансування, вклю-
чення кластерів до регіональних стратегій. Без цього
розумна спеціалізація ризикує залишитись деклара-
тивною практикою без реальних інвестицій та резуль-
татів.
У рамках цього підходу слід забезпечити правове
оформлення статусу кластерної організації, її інститу-
ційну підтримку з боку держави, а також механізми
фінансового стимулювання членства у кластерах для
МСП.
Висновки. Проведений аналіз підтвердив, що про-
мислові кластерні системи відіграють ключову роль у
підвищенні конкурентоспроможності економіки, збе-
реженні виробничого потенціалу та прискоренні інно-
ваційного розвитку. Попри відсутність національної
стратегії, слабку державну підтримку та обмежену ін-
теграцію у європейський простір, в Україні вже сфор-
мувалась низка дієвих кластерних ініціатив, які демон-
струють високу здатність до мобілізації ресурсів, ін-
тернаціоналізації та цифрової трансформації. Порів-
няльні дані з ЄС вказують на структурну недоскона-
лість української моделі кластерного розвитку, однак
також відкривають чіткі орієнтири для реформ.
З наукової точки зору, дослідження кластерних
механізмів дозволяє поглибити розуміння просторової
організації економіки, ефектів концентрації та синер-
гії в індустріальних середовищах. Практична цінність
полягає в розробці інструментів підтримки малого і се-
реднього бізнесу, підвищення інноваційної активності
регіонів, посилення горизонтальних зв’язків між учас-
никами виробничих ланцюгів. Кластери виступають
ефективною формою реалізації політик смарт-спеціа-
лізації, зеленої трансформації, цифровізації та інтер-
націоналізації виробництва.
ЧЕРЕВАТСЬКИЙ Д. Ю.
2025/№1 (48) 213
Напрями подальших досліджень. Майбутні дослі-
дження доцільно зосередити на розробці моделей ін-
ституційного оформлення кластерів в українських
умовах, оцінці їх економічного ефекту в конкретних
галузях, формуванні показників ефективності (KPI) та
механізмах фінансової підтримки з боку держави та
міжнародних донорів. Особливої уваги потребує аналіз
взаємодії кластерів із регіональними стратегіями роз-
витку, впровадженням Індустрії 5.0 та залученням гро-
мад до формування кластерних екосистем.
Список використаних джерел
1. Амоша О. І., Шевцова Г. З., Швець Н. В. Пе-
редумови смарт-спеціалізації Донецько-Придніпров-
ського макрорегіону на основі розвитку хімічного ви-
робництва. Економіка промисловості. 2019. № 3 (87).
С. 5-33. DOI: 10.15407/econindustry 2019.
2. Лазаренко Д. О., Ляшенко В. І., Уткін В. П.
Структурні моделі циркулярних біоенергетичних кла-
стерів. Економічний вісник Донбасу. 2023. №1(71).
С. 80-86. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-
1(71)-80-86.
3. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Кластеризація хі-
мічної промисловості: європейський досвід та уроки
для України. Вісник економічної науки України. 2017.
№ 2 (33). С. 103-109.
4. Швець Н. В. Питання формування хімічного
кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спе-
ціалізації у дніпропетровській області. Економічний ві-
сник Донбасу. 2020. № 3(61). С. 70-79. DOI:
https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2020-3(61)-70-79.
5. Kuberska D., Mackiewicz M. Cluster Policy in
Poland — Failures and Opportunities. Sustainability. 2022.
Vol. 14, № 3. Article 1262. DOI: https://doi.org/10.3390/
su14031262.
6. Ukrainian Cluster Alliance. URL:
https://www.clusters.org.ua/.
7. Clusters meet Regions — Західна ініціатива для
розвитку кластерного співробітництва в регіонах.
URL: https://www.clustercollaboration.eu/events/organi
sed-by-eccp/clusters-meet-regions.
8. Річний звіт за 2024 рік. Український кластерний
альянс. URL: https://www.clusters.org.ua/annual-report-
2024/.
9. Lithuanian Ministry of Economy. Cluster Policy
and Funding Overview, 2022. URL: https://eimin.lrv.lt/en.
10. Ukraine Clusters Mapping Report 2023. Deutsche
Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). URL:
https://www.giz.de/en/downloads/giz2023-ukraine-
clusters-mapping.pdf.
11. Підтримка відновлення та розбудови України.
UCORD. URL: https://ucord.in.ua/.
12. Дніпропетровська обласна державна адмініст-
рація. URL: https://adm.dp.gov.ua/.
13. Interreg Europe. URL: https://www.interre
geurope.eu/.
14. Індустріальний кластер «ІАМ-Кластер» (м.
Харків). URL: https://www.iamcluster.kharkiv.ua/.
15. Асоціація підприємств промислової автомати-
зації України (АППАУ). URL: https://appau.org.ua/.
16. ІАМ-Кластер (м. Запоріжжя). URL:
https://www.iamcluster.zp.ua/.
17. Кластер хайтек технологій (КХТК, м. Київ).
URL: https://khtc.vsh.pp.ua/#.
18. Об’єднуємо представників ринку теплоенер-
гетики. Теплоенергетичний кластер України. URL:
https://tcu.org.ua/.
19. Текстильний кластер України. URL:
https://tcu.org.ua/.
20. Український кластер сучасних цифрових тех-
нологій (UADUT Cluster). URL:
https://uadutcluster.tech/.
21. Логістичний кластер транспортних технологій
(LCTL). URL: https://lctl.com.ua/uk/.
22. Кластер циркулярної економіки України.
URL: https://c-eco.org.ua/ua/.
23. Aerospace Valley — European Leading Aerospace
Cluster. URL: https://www.aerospace-valley.com/en.
24. Cluster Ernдhrung Bayern — Ernдhrung,
Landwirtschaft & Lebensmittelwirtschaft. URL:
https://www.cluster-bayern-ernaehrung.de/.
25. European Cluster Panorama Report 2024. URL:
https://www.clustercollaboration.eu/sites/default/files/doc
ument-store/Cluster_Panorama2024.pdf.
26. Clusters4Defense — Національна ініціатива
оборонно-промислових кластерів України. URL:
https://www.clusters.org.ua/clusters4defense/.
27. Ukraine — Projects and activities. Deutsche
Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). URL:
https://www.giz.de/en/worldwide/302.html.
28. BDO in Ukraine joins forces with BDO member
firms in Central and Eastern Europe. URL:
https://www.bdo.ua/en-gb/news-1/2025/bdo-establishes-
central-and-eastern-europe-cluster-to-elevate-regional-
services-and-collaboration.
References
1. Amosha, O. I., Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V.
(2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-Pry-
dniprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku khimich-
noho vyrobnytstva [Prerequisites for smart specialization of
Donetsk-Prydniprovsky macro-region based on chemical
production development]. Econ. promisl., 3 (87), рр. 5-33.
DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry 2019 [in
Ukrainian].
2. Lazarenko, D. O., Liashenko, V. I., Utkin, V. P.
(2023). Strukturni modeli tsyrkuliarnykh bioenerhe-
tychnykh klasteriv [Structural Models of Circular Bioen-
ergy Clusters]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic
Herald of the Donbas, 1(71), рр. 80-86. DOI:
https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-1(71)-80-86 [in
Ukrainian].
3. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2017).
Klasteryzatsiia khimichnoi promyslovosti: yevropeiskyi
dosvid ta uroky dlia Ukrainy [Clustering of the chemical
in-dustry: European experience and lessons for Ukraine].
Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (33), рр. 103-109
[in Ukrainian].
4. Shvets, N. V. (2020). Pytannia formuvannia
khimichnoho klas-teru v konteksti implementatsii
pidkhodu smart-spetsializatsii u dnipropetrovskii oblasti
[Issues of Chemical Cluster Formation in the Context of
the Implementation of Smart Specializa-tion Approach in
Dnipropetrovsk Region]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu —
Economic Herald of the Donbas, 3(61), рр. 70-79. DOI:
https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2020-3(61)-70-79 [in
Ukrainian].
5. Kuberska, D., Mackiewicz, M. (2022). Cluster
Policy in Poland — Failures and Opportunities.
ЧЕРЕВАТСЬКИЙ Д. Ю.
214 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Sustainability, Vol. 14, № 3, Article 1262. DOI:
https://doi.org/10.3390/su14031262.
6. Ukrainian Cluster Alliance. Retrieved from
https://www.clusters.org.ua/ [in Ukrainian].
7. Clusters meet Regions — Western initiative for the
development of cluster cooperation in the regions.
Retrieved from https://www.clustercollaboration.eu/
events/organised-by-eccp/clusters-meet-regions.
8. Richnyi zvit za 2024 rik [Annual report for 2024].
Ukrainian Cluster Alliance. Retrieved from
https://www.clusters.org.ua/annual-report-2024/ [in
Ukrainian].
9. Lithuanian Ministry of Economy. (2022). Cluster
Policy and Funding Overview. Retrieved from
https://eimin.lrv.lt/en.
10. Ukraine Clusters Mapping Report 2023. Deutsche
Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).
Retrieved from https://www.giz.de/en/downloads/giz
2023-ukraine-clusters-mapping.pdf.
11. Pidtrymka vidnovlennia ta rozbudovy Ukrainy
[Supporting the recovery and development of Ukraine].
UCORD. Retrieved from https://ucord.in.ua/ [in
Ukrainian].
12. Dnipropetrovska oblasna derzhavna administ-
ratsiia [Dnipropetrovsk Regional State Administration].
Retrieved from https://adm.dp.gov.ua/ [in Ukrainian].
13. Interreg Europe. Retrieved from
https://www.interregeurope.eu/.
14. Industrialnyi klaster «IAM-Klaster» (m. Kharkiv)
[Industrial cluster "IAM-Cluster" (Kharkiv)]. Retrieved
from https://www.iamcluster.kharkiv.ua/ [in Ukrainian].
15. Asotsiatsiia pidpryiemstv promyslovoi avtomaty-
zatsii Ukrainy (APPAU) [Association of Industrial
Automation Enterprises of Ukraine (APPAU)]. Retrieved
from https://appau.org.ua/ [in Ukrainian].
16. IAM-Klaster (m. Zaporizhzhia) [IAM-Cluster
(Zaporizhzhya)]. Retrieved from https://www.iamcluster.
zp.ua/ [in Ukrainian].
17. Klaster khaitek tekhnolohii (KKhTK, m. Kyiv)
[High-tech Cluster of Technologies (HCTC, Kyiv)].
Retrieved from https://khtc.vsh.pp.ua/# [in Ukrainian].
18. Obiednuiemo predstavnykiv rynku teploenerhe-
tyky [We unite representatives of the heat energy market].
Heat energy cluster of Ukraine. Retrieved from
https://tcu.org.ua/ [in Ukrainian].
19. Textile Cluster of Ukraine. Retrieved from
https://tcu.org.ua/ [in Ukrainian].
20. Ukrainskyi klaster suchasnykh tsyfrovykh tekhno-
lohii (UADUT Cluster) [Ukrainian Cluster of Modern
Digital Technologies (UADUT Cluster)]. Retrieved from
https://uadutcluster.tech/ [in Ukrainian].
21. Lohistychnyi klaster transportnykh tekhnolohii
(LCTL) [Logistics Cluster of Transport Technologies
(LCTL)]. Retrieved from https://lctl.com.ua/uk/ [in
Ukrainian].
22. Klaster tsyrkuliarnoi ekonomiky Ukrainy [Circu-
lar Economy Cluster of Ukraine]. Retrieved from
https://c-eco.org.ua/ua/ [in Ukrainian].
23. Aerospace Valley — European Leading Aerospace
Cluster. Retrieved from https://www.aerospace-
valley.com/en.
24. Cluster Ernдhrung Bayern — Ernдhrung,
Landwirtschaft & Lebensmittelwirtschaft. Retrieved from
https://www.cluster-bayern-ernaehrung.de/.
25. European Cluster Panorama Report 2024.
Retrieved from https://www.clustercollaboration.eu/sites/
default/files/document-store/Cluster_Panorama2024.pdf.
26. Clusters4Defense — Natsionalna initsiatyva
oboronno-promyslovykh klasteriv Ukrainy [Cluster 4
Defense — National Initiative of Defense Industrial
Clusters of Ukraine]. Retrieved from https://www.clusters.
org.ua/clusters4defense/ [in Ukrainian].
27. Ukraine — Projects and activities. Deutsche
Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ).
Retrieved from https://www.giz.de/en/worldwide/
302.html.
28. BDO in Ukraine joins forces with BDO member
firms in Central and Eastern Europe. Retrieved from
https://www.bdo.ua/en-gb/news-1/2025/bdo-establishes-
central-and-eastern-europe-cluster-to-elevate-regional-
services-and-collaboration.
Стаття надійшла до редакції 26.05.2025
Рецензовано: 02.05.2025
Формат цитування:
Череватський Д. Ю. Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення
економіки України. Вісник економічної науки України. 2025. № 1 (48). С. 209-214. DOІ:
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).209-214
Cherevatsky, D. Yu. (2025). Industrial Cluster Systems as a Strategic Tool for Innovative Recovery of the Economy
of Ukraine. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (48), рр. 209-214. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-
7206.2025.1(48).209-214
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206459 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:48:14Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Череватський, Д.Ю. 2025-09-11T19:29:40Z 2025 Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України / Д.Ю. Череватський // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 209–214. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206459 303.728.4:338.45:004 https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).209-214 У статті досліджено сучасний стан та стратегічні перспективи розвитку промислових кластерних систем в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів. Проаналізовано ключові інституційні бар’єри, фінансові диспропорції та відмінності між кластерною політикою України та країн Європейського Союзу. Узагальнено міжнародний досвід, зокрема практики смарт-спеціалізації (S3), участі у програмах Horizon Europe, Euroclusters, тощо. Представлено приклади українських кластерів, що вже інтегруються у транснаціональні проєкти. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності формування національної кластерної стратегії, розвитку фінансової інфраструктури та запуску інституційної підтримки. Визначено орієнтири для переходу до моделі Індустрії 5.0 з акцентом на стійкість, інновації та соціальну інклюзивність. У статті досліджено сучасний стан та стратегічні перспективи розвитку промислових кластерних систем в Україні в умовах воєнного та повоєнного періодів. Проаналізовано ключові інституційні бар’єри, фінансові диспропорції та відмінності між кластерною політикою України та країн Європейського Союзу. Узагальнено міжнародний досвід, зокрема практики смарт-спеціалізації (S3), участі у програмах Horizon Europe, Euroclusters, тощо. Представлено приклади українських кластерів, що вже інтегруються у транснаціональні проєкти. Особливу увагу приділено обґрунтуванню необхідності формування національної кластерної стратегії, розвитку фінансової інфраструктури та запуску інституційної підтримки. Визначено орієнтири для переходу до моделі Індустрії 5.0 з акцентом на стійкість, інновації та соціальну інклюзивність. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Відновлення економіки Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України Industrial Cluster Systems as a Strategic Tool for Innovative Recovery of the Economy of Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України Череватський, Д.Ю. Відновлення економіки |
| title | Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України |
| title_alt | Industrial Cluster Systems as a Strategic Tool for Innovative Recovery of the Economy of Ukraine |
| title_full | Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України |
| title_fullStr | Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України |
| title_full_unstemmed | Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України |
| title_short | Промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки України |
| title_sort | промислові кластерні системи як стратегічний інструмент інноваційного відновлення економіки україни |
| topic | Відновлення економіки |
| topic_facet | Відновлення економіки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206459 |
| work_keys_str_mv | AT čerevatsʹkiidû promislovíklasternísistemiâkstrategíčniiínstrumentínnovacíinogovídnovlennâekonomíkiukraíni AT čerevatsʹkiidû industrialclustersystemsasastrategictoolforinnovativerecoveryoftheeconomyofukraine |