Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій
У статті досліджено актуальні питання цифровізації у легкій промисловості України, яка перебуває на етапі адаптації до сучасних економічних умов та викликів глобалізації. Окреслено проблеми повільного впровадження цифрових технологій у галузі, зокрема на малих і середніх підприємствах. Автори наголо...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2025 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206463 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій / О.О. Хандій, П.О. Архипов // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 177–182. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860082781324836864 |
|---|---|
| author | Хандій, О.О. Архипов, П.О. |
| author_facet | Хандій, О.О. Архипов, П.О. |
| citation_txt | Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій / О.О. Хандій, П.О. Архипов // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 177–182. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | У статті досліджено актуальні питання цифровізації у легкій промисловості України, яка перебуває на етапі адаптації до сучасних економічних умов та викликів глобалізації. Окреслено проблеми повільного впровадження цифрових технологій у галузі, зокрема на малих і середніх підприємствах. Автори наголошують, що цифровізація сприяє підвищенню ефективності виробничих процесів, оптимізації бізнес-моделей та адаптації до вимог сучасного ринку, проте темпи впровадження залишаються недостатніми через дефіцит фінансових і кадрових ресурсів. Низька цифрова зрілість легкої промисловості України залишається серйозним викликом. Аналіз діяльності підприємств легкої промисловості демонструє, що рівень цифровізації значною мірою залежить від масштабу бізнесу. Великі компанії активно впроваджують 3D-моделювання, автоматизацію та штучний інтелект у свої процеси, малі підприємства використовують цифрові технології вибірково, зокрема для маркетингу, комунікації з клієнтами та пошуку матеріалів.
У статті проаналізовано міжнародний досвід цифровізації легкої промисловості, зокрема в ЄС, де значна увага приділяється циркулярній економіці, цифровим паспортам продуктів та сталим практикам. Висвітлено перспективи інтеграції української легкої промисловості у європейський ринок шляхом відповідності екологічним стандартам, впровадження цифрових інструментів і технологій, таких як 3D-моделювання, автоматизовані системи управління, використання штучного інтелекту для оптимізації виробничих процесів. Зроблено акцент на важливості співпраці підприємств з освітніми установами для підготовки фахівців, здатних працювати з сучасними цифровими технологіями.
В роботі підкреслюється необхідність розробки галузевих стратегій та програм, спрямованих на підтримку цифровізації легкої промисловості, сталого розвитку малих і середніх підприємств, стимулювання інновацій та створення умов для інтеграції у глобальний ринок. Особливу увагу приділено розв’язанню проблем дефіциту робочої сили та оптимізації виробничих процесів за допомогою цифрових технологій.
The article examines the current issues of digitalization in Ukrainian light industry, which is at the stage of adaptation to modern economic conditions and the challenges of globalization. The problems of slow implementation of digital technologies in the industry, in particular in small and medium-sized enterprises, are outlined. The authors emphasize that digitalization contributes to increasing the efficiency of production processes, optimizing business models and adapting to the requirements of the modern market, but the pace of implementation remains insufficient due to the shortage of financial and human resources. The low digital maturity of Ukrainian light industry remains a serious challenge. An analysis of the activities of light industry enterprises demonstrates that the level of digitalization largely depends on the scale of the business. Large companies are actively implementing 3D modeling, automation and artificial intelligence in their processes, while small enterprises use digital technologies selectively, in particular for marketing, communication with customers and search for materials.
The article analyzes the international experience of digitalization of light industry, in particular in the EU, where significant attention is paid to the circular economy, digital product passports and sustainable practices. The prospects for the integration of Ukrainian light industry into the European market are highlighted through compliance with environmental standards, the introduction of digital tools and technologies, such as 3D modeling, automated control systems, and the use of artificial intelligence to optimize production processes. The emphasis is on the importance of cooperation between enterprises and educational institutions to train specialists capable of working with modern digital technologies.
The paper emphasizes the need to develop sectoral strategies and programs aimed at supporting the digitalization of light industry, the sustainable development of small and medium-sized enterprises, stimulating innovation and creating conditions for integration into the global market. Particular attention is paid to solving the problems of labor shortage and optimizing production processes using digital technologies.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:17:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
ДУБНИЦЬКИЙ В. І., ДЕХА І. О.
2025/№1 (48) 177
ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).177-182
УДК 004+330.341.1+677
Олена Олексіївна Хандій
д-р екон. наук, проф.
ORCID 0000-0002-7926-9007
е-maіl: alkhandiy@ukr.net,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ,
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ,
Петро Олександрович Архипов
аспірант
ORCID 0009-0005-3961-9067
е-maіl: petr.arkhypov@gmail.com,
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ
ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ:
ВИКЛИКИ, ДОСЯГНЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
Вступ. У світовій практиці цифрові технології
стали невід'ємною частиною розвитку бізнесу, забез-
печуючи підвищення продуктивності, оптимізацію ви-
робничих процесів, зменшення витрат і підвищення
конкурентоспроможності. Цифровізація набула стра-
тегічного значення як один з провідних чинників
трансформації промислових систем у сучасній еконо-
міці. Уряд України приділяє значну увагу цифровіза-
ції, надаючи підтримку, розробляючи та реалізуючи
цифрові ініціативи, в різних промислових галузях еко-
номіки. Прикладом є платформа Nazovni, спрямована
на підтримку українських експортерів, проєкт Green
and Digital Transformation in Textile (GDT Textile),
розроблений для легкої промисловості. Ці ініціативи
демонструють прагнення сприяти цифровій транс-
формації виробничих секторів, враховуючи їхню низь-
ку готовність до технологічних змін. Лише за перший
рік роботи платформи Nazovni понад 200 українських
компаній розпочали роботу за кордоном чи експорту-
вати продукцію, 81 група українських товарів з’яви-
лася в 21 країні світу. Проєкт Green and Digital
Transformation in Textile (GDT Textile) мав на меті
формування для галузі легкої промисловості першої
дорожньої карти цифрового переходу, для вирішення
проблеми низького рівня проникнення сучасних тех-
нологій у виробничі сегменти українських індустрій,
зокрема, легкої промисловості.
Легка промисловість охоплює близько 20 підгалу-
зей (індустрію моди, пошив одягу і взуття, текстильне
виробництво тощо), які стикаються з численними
викликами, включаючи дефіцит робочої сили, обме-
жену інвестиційну спроможність і низькі темпи впро-
вадження інновацій. Водночас вона має значний по-
тенціал для підвищення конкурентоспроможності за-
вдяки цифровізації, яка демонструє свою ефективність
в легкій промисловості в інших країнах. Нагальною
потребою також є впровадження концепції циркуляр-
ної економіки та інтеграції у європейський ринок з
дотриманням екологічних стандартів з огляду на ви-
моги ЄС щодо стійкості виробництва текстильних ви-
робів. Дослідження цифровізації легкої промисловості
потребує спрямованості на вирішення низки важливих
завдань, які включають прискорення трансформацій-
них процесів, підвищення продуктивності, розробку
інноваційних бізнес-моделей і забезпечення стійкого
розвитку галузі в умовах глобальних викликів.
Залежно від орієнтації на певний сегмент спожи-
вачів підприємства легкої промисловості відрізня-
ються своїми виробничими, фінансовими можливос-
тями та зацікавлені у різному рівні цифровізації своєї
виробничої діяльності. Наприклад, виготовлення
крафтової продукції завжди обмежене малими обся-
гами виробництва і малі підприємства в меншій мірі,
ніж інші, зацікавлені в широкому впровадженні циф-
ровізації в бізнес-процеси. Проте, індустрія моди діє в
умовах жорсткої конкуренції і має значні фінансові
можливості, тому всі етапи виробництва від створення
лекал до упаковки готової продукції спираються на
цифрові технології, а на етапі проєктування широко
використовується 3D-моделювання.
Велика група підприємств швейної промисло-
вості спеціалізується на пошитті одягу, які в більшості
своїй належать до малого та середнього бізнесу. Хоча
цифровізація на підприємствах цієї групи демонструє
відчутний вплив на зростання ефективності вироб-
ництва, сприяючи оптимізації бізнес-процесів, біль-
шість із них характеризується повільними темпами
впровадження цифровізації порівняно з великими під-
приємствами. Проблема дефіциту робочої сили також
є актуальною для більшості вітчизняних підприємств,
проте в легкій промисловості вона набуває особливої
гостроти. Це стосується як рівня її резильєнтності, так
і здатності швидко опановувати сучасні технології.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Цифрові-
зація промислових систем є одним із ключових аспе-
ктів сучасної економіки, що привертає увагу бага-
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025
© Видавець Академія економічних наук України, 2025
ХАНДІЙ О. О., АРХИПОВ П. О.
178 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
тьох науковців. У дослідженнях [1-3 та ін.] висвітлю-
ється вплив цифрових технологій на ефективність ви-
робничих процесів, від проєктування до утилізації
продукції. Дослідники підкреслюють, що цифровізація
є драйвером для підвищення гнучкості, адаптивності й
ефективності виробництва. В роботах [4-6] акценту-
ється увага на недоліках цифровізації та перешкодах у
впровадженні інновацій, зокрема для малих і середніх
підприємств. На міжнародному рівні велика увага
приділяється концепції циркулярної економіки, яка
визначається як стратегія, що поєднує економічний
розвиток із захистом навколишнього середовища, зо-
крема через зменшення відходів і повторне викорис-
тання ресурсів. Для легкої промисловості циркулярна
економіка тісно пов’язана з цифровими інструмен-
тами, такими як цифрові паспорти продукції, які
сприяють прозорості постачання та підвищенню еко-
логічності виробництва.
Більшість досліджень підтверджують важливість
адаптації цифрових технологій у промисловості, зо-
крема в легкій промисловості, яка стикається з дефі-
цитом кваліфікованих кадрів і фінансовими обмежен-
нями. Водночас, дослідники наголошують на необхід-
ності систематичного вивчення специфічних викликів
цифровізації для забезпечення сталого розвитку кож-
ної галузі.
Метою статті є дослідження сучасного стану
цифровізації легкої промисловості, проблем та галузе-
вих особливостей впровадження цифрових технологій.
Виклад основного матеріалу дослідження. Приско-
рення процесів цифровізації в промислово розвинених
країнах розглядається як один з фенонімів четвертої
промислової революції і ознак «розумної промисло-
вості» (Індустрія 4.0), що характеризується злиттям фі-
зичного та віртуального світу. На цей час в Україні, як
і в більшості Європейських країн в легкій промисло-
вості спостерігаються повільні темпи розвитку. Євро-
пейською Комісією розроблено план дій ЄС щодо
впровадження циркулярної економіки (Closing the
loop — An EU action plan for the Circular Economy), яка
була визначена Європейським Союзом як «економіка,
де вартість продуктів, матеріалів і ресурсів зберігається
в економіці якомога довше, а утворення відходів міні-
мізоване» [7]. А сама циркулярна економіка є однією
з складових Індустрії 4.0. «Циркулярну економіку
можна умовно визначити як таку, яка збалансовує
економічний розвиток із захистом навколишнього се-
редовища та ресурсів» [8]. Такий підхід охоплює всі
етапи життєвого циклу продукту від проєктування, ви-
робництва через маркетинг і споживання до управ-
ління відходами, повторного використання та пере-
робки. І цифрові технології мають відігравати в такому
переході ключову роль. При цьому поруч з викорис-
танням переваг треба запобігати негативним наслідкам
цифровізації промислових систем. Цього можна до-
сягти за умови ретельного вивчення закономірностей
і домінуючих тенденцій у цій сфері. Легка промисло-
вість, зокрема виробництво текстилю, потребує підви-
щеної уваги з урахуванням впливу на економіку та
екологію. Виробництво текстилю є четвертим за обся-
гом споживання первинної сировини та води і п’ятим
за обсягом викидів парникових газів в Європі [9]. Ма-
ючи на меті майбутнє членство України в ЄС, важли-
вим є дослідження наявних тенденцій і врахування їх
в промисловій політиці. Наприклад, до 2030 року всі
текстильні вироби на європейському ринку повинні
бути придатними до повторної переробки, складатися
здебільшого з перероблених волокон і вироблятися
відповідно до екологічно та соціально стійких умов
[10]. Отже, вироблена в Україні продукція, орієнто-
вана на Європейський ринок, має відповідати таким
вимогам. Аналіз експорту продукції легкої промисло-
вості за вересень 2024 року, проведений Інститутом
економічних досліджень і політичних консультацій,
свідчить, що саме ринок ЄС є найбільшим спожива-
чем української продукції (рис. 1).
Рис. 1. Головні напрямки експорту, серпень 2024 року, % опитаних експортерів [6]
Аналіз проблем, що виникають перед підприєм-
цями, бізнес яких пов'язаний з легкою промисловістю і
орієнтований на експорт в 2024 році, подано на рис. 2.
Переважна кількість з зазначених проблем має
розв’язуватися саме в процесі цифровізації як галузі,
так і держави в цілому, зокрема це стосується оформ-
лення документації і обґрунтованості її кількості.
Це саме той випадок, коли усунення бар’єрів, тим
більш штучних — основний фактор розширення до-
ступу до глобального інформаційного середовища та
товарів.
В ЄС ведеться активна робота щодо введення
цифрового паспорту продукту, це вимагатиме ретель-
ного відстеження по всьому ланцюжку, від сировини
ХАНДІЙ О. О., АРХИПОВ П. О.
2025/№1 (48) 179
Рис. 2. Проблеми, що виникають при експорті продукції легкої промисловості [6]
до переробки, і обміну інформацією на кожному етапі
ланцюга поставок. До цього теж необхідно готуватися
вже зараз, особливо з врахуванням конкуренції з азій-
ськими підприємствами, яким українські виробники
програють навіть на внутрішньому ринку. Впровад-
ження аналогічного паспорту є не менш актуальним
і для України через колосальні втрати доходу в галузі
(в середньому близько 5 млрд. грн на рік) внаслідок
контрабанди продукції з Китаю, Туреччини, Польщі.
Значні обсяги контрабандної продукції ставлять галузь
на межу виживання і цифровізація може допомогти
зробити прозорими процеси руху та реалізації продук-
ції легкої промисловості в Україні.
Слід зазначити, що в легкій промисловості реалі-
зується зв’язок цифровізації з економікою на вимогу
(on-demand economy), що передбачає не продаж това-
рів і послуг, а можливість доступу до них в зручний
для клієнта час. Отримання замовлень відбувається
онлайн, а їх виконання — офлайн. І значна кількість
компаній користується такою можливістю.
Найбільших успіхів європейські компанії досягли
у використанні вторинної сировини та вторинної пе-
реробки матеріалів у виробництві текстилю та упа-
ковки. Серед німецьких компаній це відзначили
близько 90% компаній, які брали участь в опитуванні
[11]. На сучасному етапі «використання перероблених
матеріалів стосується, насамперед, синтетичних воло-
кон, які виготовляються, наприклад, з ПЕТ-пляшок
або морських відходів». Що стосується виробничих
процесів, особлива увага приділяється зменшенню
споживання матеріалів і мінімізації утворення шкідли-
вих побічних продуктів і відходів, включаючи стічні
води та викиди, а також сприянню добробуту праців-
ників.
Цифровізація в легкій промисловості, як і будь-
яка «промислова цифровізація, передбачає структуру-
вання, формування та вплив на трансформацію в різ-
них вимірах — економічних, соціальних і культурних,
що пов’язані зі зміною шляхів створення вартості та
пропонуванням нових продуктів і послуг, водночас ке-
руючи структурними змінами та бар’єрами в процесі
трансформації» [12]. Одним з найголовніших наслідків
процесу цифровізації є дематеріалізація, під якою ро-
зуміється зменшення кількості матеріалів та енергії,
що використовуються на етапах виробництва та спо-
живання готових продуктів і послуг. Підприємства
легкої промисловості використовують цифрові техно-
логії фрагментарно, проте вони все більше впливають
на зростання конкурентоспроможності.
Аналіз діяльності зарубіжних та вітчизняних ком-
паній легкої промисловості довів, що успішність впро-
вадження цифровізації на локальному рівні «залежить
не лише від наявних умов для прискореного розвитку
технологічних інновацій чи формування «дорожніх
карт» цифровізації окремих галузей промисловості чи
певних регіонів, а й від поведінки самих компаній, їх-
ніх конкурентів і споживачів їхньої продукції» [12].
Показовим прикладом є сервіс “Вчасно”, створений
для компаній, підприємців та фізичних осіб, який до-
помагає просто і швидко підписувати, обмінюватися
та зберігати документи в електронному вигляді он-
лайн. При цьому немає потреби в спеціальному про-
грамному забезпеченні, використовується звичайний
Internet. Також Internet використовується для пошуку
комплектуючих, фурнітури, реклами продукції тощо.
Для просування продукції на сучасному ринку харак-
терно застосування соціальних мереж, таких як Face-
book, Twitter і Instagram. Причому не лише для вико-
нання основної функції, але і для підвищення обізна-
ності в сфері сталого розвитку та розуміння «світу
компанії». Аналітика великих даних дозволяє малим
і середнім підприємствам на рівні з великими підпри-
ємствами використовувати величезні обсяги пам’яті
для отримання потрібної інформації, оптимізації опе-
рацій, покращення маркетингових стратегій. Чат-
боти, що працюють на основі таких технологій, як
GPT, пропонують відносно невеликим підприємствам
масштабовані рішення для підтримки клієнтів і по-
кращують взаємодію між ними. Алгоритми аналізу да-
них можуть допомогти малим і середнім підприєм-
ствам отримати цінну інформацію зі своїх даних,
приймати оптимальні рішення та сприяють впрова-
дженню інновацій.
В інтенсивності цифровізації показовим є мо-
дельний бізнес, де широко використовуються 3D-тех-
нології з метою зменшення кількості створення прото-
типів (віртуальне створення прототипів), покращення
підгонки (3D-сканування тіла) або забезпечення виро-
бництва відповідно до попиту (3D-друк). Також 3D-те-
хнології зменшують непорозуміння з боку клієнтів і
постачальників та помилки у виробництві [13].
Частина цифрових технологій має унікальний ха-
рактер, специфічний саме для легкої промисловості, а
цифровізація реалізується шляхом впровадження авто-
ХАНДІЙ О. О., АРХИПОВ П. О.
180 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
матизованих систем та технологічних пристроїв. На-
приклад, механізована вишивка, її використання до-
зволяє перевести до того ручне виробництво на ма-
сове. Іншим прикладом є цифрова копія лекал, тобто
її передача і зберігання як яскравий приклад дематері-
алізації. Циклічні швейні машини (автоматичні
швейні машини) дозволяють оптимізувати процеси
виробництва, підтримуючи стабільно високу якість
швів і скорочуючи час на виконання операцій. Ма-
шини мають досить потужне програмне забезпечення,
управляються через сенсорні панелі і для ефективного
керування машиною достатньо базових навичок. Ще
одним прикладом, широко вживаним на виробництві,
є закріпочні машини. Комп'ютеризована закріпочна
швейна машина використовується для посилення та
забезпечення надійності місць з'єднань і навантажень
на одязі та текстильних виробах, може виконувати ши-
рокий спектр закріпочних швів, включаючи прямі, зи-
гзагоподібні, вертикальні та хрестоподібні варіанти.
Усі закріпки можуть зберігатися в пам'яті машини, що
дозволяє швидко перемикатися між програмами без
затримок.
Цифровізація, що втілюється на рівні окремих
технологій і виробничих машин дозволяє зменшити
витрати, мати менше ручної роботи, допускати в про-
цесі роботи менше помилок, оптимізувати чисельність
робочого персоналу.
Цікавим і орієнтованим саме на легку промисло-
вість є приклад використання штучного інтелекту
(ШІ) в поєднанні з відеореєстратором. Відеореєстра-
тори встановлюються на певні ділянки виробничої
зони, що фіксують кожну складову виробничого про-
цесу: роботу швейних машин, дії операторів, перемі-
щення матеріалів та готової продукції, а також стан
обладнання. Отримані дані передаються на комп’ю-
тер, на якому встановлено аналітичну програму, що
використовує методи комп'ютерного зору та ШІ для
їхньої подальшої обробки. ШІ аналізує відеопотік за
допомогою алгоритмів розпізнавання образів та ма-
шинного навчання. Програма дозволяє визначати, які
саме операції виконуються та скільки часу триває
кожна з них, виявляти неефективні рухи або незручні
позиції, що знижують продуктивність праці та підви-
щують втому працівників, відстежувати час виконання
операцій. Подальший візуальний аналіз стану швей-
них машин дозволяє прогнозувати, коли вони потре-
буватимуть обслуговування чи заміни, аналіз руху ро-
бітників дозволяє враховувати час зниження продук-
тивності внаслідок втоми. Програма здатна системати-
зувати зібрані дані і створити відповідні звіти. Це один
з прикладів, коли ШІ дозволяє підприємствам підви-
щувати конкурентоспроможність і швидко адаптува-
тися до викликів, що стоять перед сучасними про-
мисловими підприємствами.
Специфічним для галузі є використання лазерної
порізки. Порівняно з механічною порізкою лазерна
порізка має вищу продуктивність. Відпадає необхід-
ність в обробці кромок для синтетичних матеріалів, за-
безпечується можливість виконання малих радіусів
кривизни, що веде до зростання продуктивності і еко-
номії матеріалів порівняно з традиційною техноло-
гією.
Для упаковки готової продукції та подальшого
складування застосовуються новітні технології з вико-
ристанням оцифрування етикеток, ярликів і друкова-
них рахунків-фактур. Частина підприємств використо-
вує пакувальні матеріали з перероблених матеріалів.
Деякі компанії використовують коди продуктів або
QR-коди та програми для смартфонів, щоб надати
споживачам інформацію про свої продукти.
Відходи виробництва продаються компаніям з пе-
реробки вторинної сировини, передаються волонтер-
ським організаціям, зокрема для плетіння маскуваль-
них сіток, використання як ганчірки тощо. Дефектні
або непродані продукти, пропонуються за зниженими
цінами, для подальшої переробки і використання як
сировини для інших галузей, наприклад, для вироб-
ництва композиційних матеріалів. Але загалом про-
блема утилізації відходів принципово не розв’язана і її
ігнорування має серйозні екологічні і економічні на-
слідки.
Структура цифрових інструментів, впроваджених
на промислових підприємствах ЄС, орієнтовні ви-
трати, пов’язані з процесом цифровізації промислових
підприємств наведені в роботі [14] (табл. 1 і 2).
Таблиця 1
Поширеність цифрових інструментів на підприємствах [14]
Цифровий
інструмент
Відсоток підприємств,
що використовують
Основні переваги Джерело
Штучний інтелект (AI) 37% Автоматизація процесів, зниження витрат на операції McKinsey, 2023
Big Data (великі дані) 53% Прогнозування попиту, аналіз поведінки клієнтів Forbes, 2023
Хмарні технології (Cloud)
83%
Зниження витрат на IT-інфраструктуру, підвищення
гнучкості
Gartner, 2022
Інтернет речей (IoT)
29%
Моніторинг стану обладнання, зниження витрат на
технічне обслуговування
IDC, 2022
Автоматизація бізнес-про-
цесів (BPA)
43%
Скорочення часу на виконання рутинних завдань,
підвищення продуктивності
Deloitte, 2023
Аналітика в реальному часі 45%
Прискорене прийняття рішень, підвищення точності
прогнозів
PwC, 2022
Необхідно враховувати обмеження впровадження
цифрових технологій. Занадто дорого коштує розробка
спеціалізованого програмного забезпечення, орієнто-
ваного на потреби конкретного підприємства, у
зв’язку з чим невеликі підприємства вимушені корис-
туватися універсальним продуктом. Менеджмент не-
великих підприємств орієнтований на уникнення ри-
зику, що також ускладнює процес інвестування в
цифрові рішення, які можуть створити конкурентну
перевагу.
До спільних проблем впровадження цифрових
технологій в легкій промисловості можна віднести не-
обхідність в значних початкових інвестиціях, недоліки
національного законодавства в сфері промислової по-
літики, висока потреба в підвищенні кваліфікації ро-
бочої сили внаслідок відсутності необхідних компе-
тенцій і навичок. Специфічні проблеми впровадження
цифрових технологій на підприємствах легкої про-
мисловості залежать від розмірів, географічного розта-
шування, рівня співпраці з регіональною владою і за-
кладами освіти тощо. Проблеми, обумовлені війною в
країні, впливають на діяльність всіх підприємств — це
порушення логістичних зв’язків, обмеження, що накла-
даються на імпортовану продукцію подвійного призна-
ХАНДІЙ О. О., АРХИПОВ П. О.
2025/№1 (48) 181
Таблиця 2
Витрати та ризики впровадження цифрових технологій [14]
Показник Значення Джерело
Середні витрати на впровадження цифрових технологій для малого бізнесу $75.000 — $250.000 McKinsey, 2023
Відсоток компаній, які стикаються з нестачею кваліфікованих кадрів для ро-
боти з цифровими технологіями
67% Deloitte Insights, 2022
Зростання витрат на кібербезпеку після цифровізації 20-30% Gartner, 2023
Частка компаній, що зазнали витоку даних через кіберзагрози після впрова-
дження хмарних технологій
42% IBM Security, 2023
Середній час, необхідний для повної адаптації персоналу до нових цифрових
рішень
6-12 місяців PwC, 2022
Відсоток компаній, які оновлюють цифрові системи кожні 2-3 роки 48% IDC, 2022
чення, перебої з електроенергією, труднощі з обслуго-
вуванням складної техніки через нестачу кадрів.
Перспективи розвитку і очікування в галузі по-
рівняно з рештою секторів промисловості України
згідно з опитуванням, проведеним Інститутом еконо-
мічних досліджень і політичних консультацій в
2024 році представлено на рис. 3 [6].
Рис. 3. Результати опитування щодо перспектив розвитку промислових підприємств
впродовж наступних двох років, % опитаних [6]
Результати опитування (рис. 3) показують, що в
легкій промисловості настрої більш оптимістичні ніж
в цілому в промисловості. Малі і середні підприєм-
ства, що складають переважну частку в легкій про-
мисловості, опанували певною мірою сучасні техноло-
гії і більш впевнені в своїй стійкості.
Висновки. У найближчі роки головним завданням
легкої промисловості стане перехід до сталої та цирку-
лярної економіки із застосуванням цифрових техноло-
гій, зберігаючи прибутковість у висококонкурентному
середовищі.
Цифровізація є ключовим чинником розвитку
легкої промисловості України, спрямованим на підви-
щення ефективності виробництва, оптимізацію витрат
і зміцнення конкурентоспроможності підприємств на
внутрішньому та зовнішньому ринках. Однак її впро-
вадження стикається з низкою проблем, серед яких
дефіцит фінансів, недостатній рівень кваліфікації пра-
цівників, нерозвиненість нормативно-правової бази та
низька готовність малого і середнього бізнесу до інно-
ваційних ризиків.
Одним із пріоритетних напрямів є підготовка фа-
хівців, здатних швидко адаптуватися до змін і вико-
ристовувати сучасні цифрові технології. У цьому кон-
тексті корисним є досвід європейських країн, які акти-
вно впроваджують концепції циркулярної економіки та
цифрові технології, зокрема системи управління ви_
робничими процесами і цифрові паспорти продуктів.
Ефективна цифровізація вимагає комплексної
державної підтримки, включаючи створення сприят-
ливого інвестиційного клімату, розвиток інноваційних
технологій та стимулювання автоматизації вироб-
ництва. Підприємствам легкої промисловості доцільно
оптимізувати управлінські процеси, інтегрувати но-
вітні технології та розвивати співпрацю з освітніми й
науковими установами.
Розширення цифровізації сприятиме інтеграції
підприємств у глобальні ринки, покращенню еконо-
мічної ефективності та забезпеченню відповідності су-
часним екологічним і соціальним стандартам. Це має
особливе значення в контексті майбутнього членства
України в Європейському Союзі та підвищення кон-
курентоспроможності галузі.
Список використаних джерел
1. Брюховецька Н. Ю., Черних О. В. Індустрія 4.0
та цифровізація економіки: можливості використання
зарубіжного досвіду на промислових підприємствах
України. Економіка промисловості. 2020. № 2 (90).
С. 116-132. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry
2020.02.116.
2. Цифровізація економіки України: трансформа-
ційний потенціал / ред. В. П. Вишневський, С. І. Кня-
зєв. Київ: Академперіодика, 2020. 188 c.
3. Казьмір Л. П. Концептуальні аспекти модерні-
зації системи управління розвитком промисловості в
Україні. Регіональна економіка. 2020. № 4. С. 115-124.
DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-4-14.
4. Лях О., Суейн А. Модернізація промисловості
на основі ключових перспективних технологій: огляд
зарубіжного досвіду. Економіка промисловості. 2019.
№ 3(87). С. 34-58. DOI: http://doi.org/10.15407/
econindustry2019.03.034.
5. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціа-
льні детермінанти / ред. О. Пищуліна. Київ: Заповіт,
2020. 274 с.
ХАНДІЙ О. О., АРХИПОВ П. О.
182 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
6. Бетлій О., Ангел Є. Секторальний аналіз: легка
промисловість. 2024. Вересень. URL: http://www.ier.
com.ua/files/Projects/2024/CEP/Sectoral_report_light_in
dustry.pdf.
7. European Commission (2015). Closing the Loop–
An EU Action Plan for the Circular Economy. URL:
https://eur-lex.europa.eu/resource.html?uri=cellar:8a8ef
5e8-99a0-11e5-b3b7-01aa75ed71a1.0012.02/DOC_1&
format=PDF.
8. Murray A., Skene K., Haynes K. The Circular
Economy: An Interdisciplinary Exploration of the Concept
and Application in a Global Context. Journal of Business
Ethics. 2017. Vol. 140. Р. 369—380.
DOI: https://doi.org/10.1007/s10551-015-2693-2.
9. Sustainability Strategy for Textiles. European
Commission. 2021. URL: https://ec.europa.eu/growth/
industry/sustainability/strategy-textiles_en.
10. Brennen J., Kreiss D. Digitalization and Digiti-
zation. In Bruhn Bensen K., Craig R., Pooley J.,
Rothenbuhler E. (Eds.). The International Encyclopedia of
Communication Theory and Philosophy (pp. 1—11).
Hoboken, NJ: Wiley, 2016.
DOI: http://doi.org/10.1002/9781118766804.wbiect111.
11. Wiegand T., Wynn M. Sustainability, the Circular
Economy and Digitalisation in the German Textile and
Clothing Industry. Sustainability. 2023. Vol. 15(11).
Art. 9111. DOI: https://doi.org/10.3390/su15119111.
12. Корцеллі-Олейнічак Є., Казьмір Л. Цифрові-
зація промислових систем: концептуальна сутність та
ключові чинники. Регіональна економіка. 2021. №4.
С. 57-66.
13. Casciani D., Chkanikova O., Pal R. Exploring the
nature of digital transformation in the fashion industry:
opportunities for supply chains, business models, and
sustainability-oriented innovations. Sustainability: Science,
Practice and Policy. 2022. Vol. 18(1). Р. 773—795. DOI:
https://doi.org/10.1080/15487733.2022.2125640.
14. Цюпак В., Боднар А., Романюк А. Впро-
вадження цифрових технологій в управління підпри-
ємствами: можливості та виклики. Економічний аналіз.
2024. №34(2). С. 465—479.
DOI: https://doi.org/10.35774/econa2024.02.465.
References
1. Bryukhovetska, N. Yu., Chernykh, O. V. (2020).
Industriia 4.0 ta tsyfrovizatsiia ekonomiky: mozhlyvosti
vykorystannia zarubizhnoho dosvidu na promyslovykh
pidpryiemstvakh Ukrainy [Industry 4.0 and digitalization
of the economy: opportunities to use foreign experience in
industrial enterprises of Ukraine]. Econ. promisl., 2(90),
рр. 116-132. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry
2020.02.116 [in Ukrainian].
2. Vyshnevskyі, V. P., Knіazіev, S. I. (Eds.). (2020).
Tsyfrovizatsiia ekonomiky Ukrainy: transformatsiinyi
potentsial [Digitalization of the economy of Ukraine:
transformational potential]. Kyiv, Akademperiodyka [in
Ukrainian].
3. Kazmir, L. P. (2020). Kontseptualni aspekty
modernizatsii systemy upravlinnia rozvytkom promyslo-
vosti v Ukraini [Conceptual aspects of modernization of
industrial development management system in Ukraine].
Rehionalna ekonomika — Regional economy, 4, рр. 115-124.
DOI: https://doi.org/10.36818/1562-0905-2020-4-14 [in
Ukrainian].
4. Lіakh, A. V., Svein, A. (2019). Modernizatsiia
promyslovosti na osnovi kliuchovykh perspektyvnykh
tekhnolohii: ohliad zarubizhnoho dosvidu [Industrial
modernization based on key promising technologies: a
review of foreign experience]. Econ. promisl., 3(87), рр. 34-
58. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.
03.034 [in Ukrainian].
5. Pyshchulina, O. (Ed.). (2020). Tsyfrova ekono-
mika: trendy, ryzyky ta sotsialni determinanty [Digital
economy: trends, risks and social determinants]. Kyiv,
Testament [in Ukrainian].
6. Betliі O., Angel E. (2024). Sectoral analysis: light
industry. Retrieved from http://www.ier.com.ua/files/
Projects/2024/CEP/Sectoral_report_light_industry.pdf [in
Ukrainian].
7. Closing the Loop—An EU Action Plan for the
Circular Economy. (2015). European Commission.
Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/resource.html?
uri=cellar:8a8ef5e8-99a0-11e5-b3b7-01aa75ed71a1.0012.
02/DOC_1&format=PDF.
8. Murray, A., Skene, K., Haynes, K. (2017). The
Circular Economy: An Interdisciplinary Exploration of the
Concept and Application in a Global Context. Journal of
Business Ethics, 140, рр. 369—380.
DOI: https://doi.org/10.1007/s10551-015-2693-2.
9. Sustainability Strategy for Textiles. (2021).
European Commission. Retrieved from https://ec.europa.
eu/growth/industry/sustainability/strategy-textiles_en.
10. Brennen, J., Kreiss, D. (2016). Digitalization and
Digitization. In K. Bruhn Bensen, R. Craig, J. Pooley, &
E. Rothenbuhler. (Eds.). The International Encyclopedia of
Communication Theory and Philosophy (pp. 1—11).
Hoboken, NJ, Wiley.
DOI: https://doi.org/10.1002/9781118766804.wbiect111.
11. Wiegand, T., Wynn, M. (2023). Sustainability, the
Circular Economy and Digitalisation in the German
Textile and Clothing Industry. Sustainability, 15(11), 9111.
DOI: https://doi.org/10.3390/su15119111.
12. Kortselli-Oleinichak, Y. K., Kazmir, L. P. (2021).
Tsyfrovyzatsiia promyslovykh system: kontseptualna sutnist
ta kliuchovi chynnyky [Digitalization of Industrial Systems:
Conceptual Essence and Key Factors]. Rehionalna
ekonomika — Regional economy, 4, 57-66 [in Ukrainian].
13. Casciani, D., Chkanikova, O., Pal, R. (2022).
Exploring the nature of digital transformation in the
fashion industry: Opportunities for supply chains, business
models, and sustainability-oriented innovations. Sustainability:
Science, Practice, and Policy, Vol. 18(1), рр. 773—795.
DOI: https://doi.org/10.1080/15487733.2022.2125640.
14. Tsіupak, V., Bodnar, A., Romaniuk, A. (2024).
Vprovadzhennia tsyfrovykh tekhnolohii u upravlinnia
pidpryiemstvamy: mozhlyvosti ta vyklyky [Implementation
of Digital Technologies in Enterprise Management:
Opportunities and Challenges]. Ekonomichnyi Analiz,
34(2), рр. 465—479. DOI: https://doi.org/10.35774/
econa2024.02.465 [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 31.03.2025
Рецензовано: 23.04.2025
Формат цитування:
Хандій О. О., Архипов П. О. Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та пер-
спективи в контексті глобальних трансформацій. Вісник економічної науки України. 2025. № 1 (48). С. 177-182.
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).177-182
Khandii, О. О., Arkhypov, P. О. (2025). Digitalization of Ukrainian Light Industry: Challenges, Achievements And
Prospects in the Context of Global Transformations. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (48), рр. 177-182. DOІ:
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).177-182
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206463 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:17:45Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хандій, О.О. Архипов, П.О. 2025-09-11T19:31:42Z 2025 Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій / О.О. Хандій, П.О. Архипов // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 177–182. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206463 004+330.341.1+677 https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).177-182 У статті досліджено актуальні питання цифровізації у легкій промисловості України, яка перебуває на етапі адаптації до сучасних економічних умов та викликів глобалізації. Окреслено проблеми повільного впровадження цифрових технологій у галузі, зокрема на малих і середніх підприємствах. Автори наголошують, що цифровізація сприяє підвищенню ефективності виробничих процесів, оптимізації бізнес-моделей та адаптації до вимог сучасного ринку, проте темпи впровадження залишаються недостатніми через дефіцит фінансових і кадрових ресурсів. Низька цифрова зрілість легкої промисловості України залишається серйозним викликом. Аналіз діяльності підприємств легкої промисловості демонструє, що рівень цифровізації значною мірою залежить від масштабу бізнесу. Великі компанії активно впроваджують 3D-моделювання, автоматизацію та штучний інтелект у свої процеси, малі підприємства використовують цифрові технології вибірково, зокрема для маркетингу, комунікації з клієнтами та пошуку матеріалів. У статті проаналізовано міжнародний досвід цифровізації легкої промисловості, зокрема в ЄС, де значна увага приділяється циркулярній економіці, цифровим паспортам продуктів та сталим практикам. Висвітлено перспективи інтеграції української легкої промисловості у європейський ринок шляхом відповідності екологічним стандартам, впровадження цифрових інструментів і технологій, таких як 3D-моделювання, автоматизовані системи управління, використання штучного інтелекту для оптимізації виробничих процесів. Зроблено акцент на важливості співпраці підприємств з освітніми установами для підготовки фахівців, здатних працювати з сучасними цифровими технологіями. В роботі підкреслюється необхідність розробки галузевих стратегій та програм, спрямованих на підтримку цифровізації легкої промисловості, сталого розвитку малих і середніх підприємств, стимулювання інновацій та створення умов для інтеграції у глобальний ринок. Особливу увагу приділено розв’язанню проблем дефіциту робочої сили та оптимізації виробничих процесів за допомогою цифрових технологій. The article examines the current issues of digitalization in Ukrainian light industry, which is at the stage of adaptation to modern economic conditions and the challenges of globalization. The problems of slow implementation of digital technologies in the industry, in particular in small and medium-sized enterprises, are outlined. The authors emphasize that digitalization contributes to increasing the efficiency of production processes, optimizing business models and adapting to the requirements of the modern market, but the pace of implementation remains insufficient due to the shortage of financial and human resources. The low digital maturity of Ukrainian light industry remains a serious challenge. An analysis of the activities of light industry enterprises demonstrates that the level of digitalization largely depends on the scale of the business. Large companies are actively implementing 3D modeling, automation and artificial intelligence in their processes, while small enterprises use digital technologies selectively, in particular for marketing, communication with customers and search for materials. The article analyzes the international experience of digitalization of light industry, in particular in the EU, where significant attention is paid to the circular economy, digital product passports and sustainable practices. The prospects for the integration of Ukrainian light industry into the European market are highlighted through compliance with environmental standards, the introduction of digital tools and technologies, such as 3D modeling, automated control systems, and the use of artificial intelligence to optimize production processes. The emphasis is on the importance of cooperation between enterprises and educational institutions to train specialists capable of working with modern digital technologies. The paper emphasizes the need to develop sectoral strategies and programs aimed at supporting the digitalization of light industry, the sustainable development of small and medium-sized enterprises, stimulating innovation and creating conditions for integration into the global market. Particular attention is paid to solving the problems of labor shortage and optimizing production processes using digital technologies. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Цифрова економіка та інформаційні технології Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій Digitalization of Ukrainian Light Industry: Challenges, Achievements And Prospects in the Context of Global Transformations Article published earlier |
| spellingShingle | Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій Хандій, О.О. Архипов, П.О. Цифрова економіка та інформаційні технології |
| title | Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій |
| title_alt | Digitalization of Ukrainian Light Industry: Challenges, Achievements And Prospects in the Context of Global Transformations |
| title_full | Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій |
| title_fullStr | Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій |
| title_full_unstemmed | Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій |
| title_short | Цифровізація легкої промисловості України: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій |
| title_sort | цифровізація легкої промисловості україни: виклики, досягнення та перспективи в контексті глобальних трансформацій |
| topic | Цифрова економіка та інформаційні технології |
| topic_facet | Цифрова економіка та інформаційні технології |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206463 |
| work_keys_str_mv | AT handíioo cifrovízacíâlegkoípromislovostíukraíniviklikidosâgnennâtaperspektivivkontekstíglobalʹnihtransformacíi AT arhipovpo cifrovízacíâlegkoípromislovostíukraíniviklikidosâgnennâtaperspektivivkontekstíglobalʹnihtransformacíi AT handíioo digitalizationofukrainianlightindustrychallengesachievementsandprospectsinthecontextofglobaltransformations AT arhipovpo digitalizationofukrainianlightindustrychallengesachievementsandprospectsinthecontextofglobaltransformations |