Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання
Стаття досліджує впровадження «двоступеневого рішення» глобальної ініціативи ОЕСР щодо оптимізації оподаткування транснаціональних корпорацій (ТНК). Проаналізовано підходи до прийняття рішень, які можуть використовувати уряди та ТНК для оцінки наслідків імплементації правил GloBE. Особливу увагу при...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2025 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206464 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання / Д.М. Жерліцин, В.В. Мандра, Н.Г. Мандра // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 170–176. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206464 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Жерліцин, Д.М. Мандра, В.В. Мандра, Н.Г. 2025-09-11T19:31:48Z 2025 Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання / Д.М. Жерліцин, В.В. Мандра, Н.Г. Мандра // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 170–176. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206464 336.22+005.9 https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).170-176 Стаття досліджує впровадження «двоступеневого рішення» глобальної ініціативи ОЕСР щодо оптимізації оподаткування транснаціональних корпорацій (ТНК). Проаналізовано підходи до прийняття рішень, які можуть використовувати уряди та ТНК для оцінки наслідків імплементації правил GloBE. Особливу увагу приділено методології розрахунку ефективної ставки податку та додаткового податку з урахуванням юрисдикційних особливостей і податкових стимулів. Запропоновано застосувати сучасні аналітичні інструменти для формалізації процесів прийняття рішень, оцінки економічних і фіскальних наслідків та оптимізації податкового планування в межах нових глобальних правил. Очікується, що застосування запропонованого підходу дозволить мінімізувати ризики втрати конкурентоспроможності через надмірний податковий тиск і сприятиме підвищенню фіскальної стійкості в умовах мінливого глобального податкового ландшафту. The article explores the implementation of the “Pillar Two” solution under the OECD’s global initiative to optimize the taxation of multinational enterprises (MNEs). It analyzes decision-making approaches that governments and MNEs may adopt to assess the implications of the GloBE Rules. Special attention is given to the methodology for calculating the effective tax rate (ETR) and the top-up tax, considering jurisdiction-specific features and tax incentives. The article proposes using modern analytical tools to formalize decision-making processes, evaluate economic and fiscal impacts, and optimize tax planning within the framework of the new global rules. Applying the proposed approach is expected to help minimize competitiveness risks arising from excessive tax burdens and enhance fiscal sustainability amid an evolving global tax landscape. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Фінанси Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання Assessment of Tax Implications of Managerial Decisions in the Context of the Implementation of the “Pillar Two” Global Tax Regulation Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання |
| spellingShingle |
Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання Жерліцин, Д.М. Мандра, В.В. Мандра, Н.Г. Фінанси |
| title_short |
Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання |
| title_full |
Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання |
| title_fullStr |
Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання |
| title_full_unstemmed |
Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання |
| title_sort |
оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання |
| author |
Жерліцин, Д.М. Мандра, В.В. Мандра, Н.Г. |
| author_facet |
Жерліцин, Д.М. Мандра, В.В. Мандра, Н.Г. |
| topic |
Фінанси |
| topic_facet |
Фінанси |
| publishDate |
2025 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Assessment of Tax Implications of Managerial Decisions in the Context of the Implementation of the “Pillar Two” Global Tax Regulation |
| description |
Стаття досліджує впровадження «двоступеневого рішення» глобальної ініціативи ОЕСР щодо оптимізації оподаткування транснаціональних корпорацій (ТНК). Проаналізовано підходи до прийняття рішень, які можуть використовувати уряди та ТНК для оцінки наслідків імплементації правил GloBE. Особливу увагу приділено методології розрахунку ефективної ставки податку та додаткового податку з урахуванням юрисдикційних особливостей і податкових стимулів. Запропоновано застосувати сучасні аналітичні інструменти для формалізації процесів прийняття рішень, оцінки економічних і фіскальних наслідків та оптимізації податкового планування в межах нових глобальних правил. Очікується, що застосування запропонованого підходу дозволить мінімізувати ризики втрати конкурентоспроможності через надмірний податковий тиск і сприятиме підвищенню фіскальної стійкості в умовах мінливого глобального податкового ландшафту.
The article explores the implementation of the “Pillar Two” solution under the OECD’s global initiative to optimize the taxation of multinational enterprises (MNEs). It analyzes decision-making approaches that governments and MNEs may adopt to assess the implications of the GloBE Rules. Special attention is given to the methodology for calculating the effective tax rate (ETR) and the top-up tax, considering jurisdiction-specific features and tax incentives. The article proposes using modern analytical tools to formalize decision-making processes, evaluate economic and fiscal impacts, and optimize tax planning within the framework of the new global rules. Applying the proposed approach is expected to help minimize competitiveness risks arising from excessive tax burdens and enhance fiscal sustainability amid an evolving global tax landscape.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206464 |
| citation_txt |
Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання / Д.М. Жерліцин, В.В. Мандра, Н.Г. Мандра // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 170–176. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT žerlícindm ocínkapodatkovihnaslídkívupravlínsʹkihríšenʹukontekstívprovadžennâdvostupenevogoríšennâglobalʹnogopodatkovogoregulûvannâ AT mandravv ocínkapodatkovihnaslídkívupravlínsʹkihríšenʹukontekstívprovadžennâdvostupenevogoríšennâglobalʹnogopodatkovogoregulûvannâ AT mandrang ocínkapodatkovihnaslídkívupravlínsʹkihríšenʹukontekstívprovadžennâdvostupenevogoríšennâglobalʹnogopodatkovogoregulûvannâ AT žerlícindm assessmentoftaximplicationsofmanagerialdecisionsinthecontextoftheimplementationofthepillartwoglobaltaxregulation AT mandravv assessmentoftaximplicationsofmanagerialdecisionsinthecontextoftheimplementationofthepillartwoglobaltaxregulation AT mandrang assessmentoftaximplicationsofmanagerialdecisionsinthecontextoftheimplementationofthepillartwoglobaltaxregulation |
| first_indexed |
2025-11-25T23:55:46Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:55:46Z |
| _version_ |
1850591013089837056 |
| fulltext |
ЖЕРЛІЦИН Д. М., МАНДРА В. В., МАНДРА Н. Г.
170 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).170-176
УДК 336.22+005.9
Дмитро Михайлович Жерліцин
д-р екон. наук, проф.
ORCID 0000-0002-2331-8690
e-mail: dmitro.zherlitsin@mipolytech.education,
ТОВ «Технічний Університет
«Метінвест Політехніка», м. Запоріжжя,
Володимир Володимирович Мандра
доктор економічних наук
ORCID 0000-0002-4786-5744,
Наталія Георгіївна Мандра
кандидат економічних наук
ORCID 0000-0002-9912-3574,
Державний університет «Київський авіаційний інститут»
ОЦІНКА ПОДАТКОВИХ НАСЛІДКІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
У КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ «ДВОСТУПЕНЕВОГО РІШЕННЯ»
ГЛОБАЛЬНОГО ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Постановка проблеми у загальному вигляді. Зрос-
таючий вплив глобальної гармонізації податкового ре-
гулювання на національні податкові системи є однією
з найважливіших тенденцій сучасної міжнародної еко-
номіки. Однією з найзначніших ініціатив у цьому на-
прямі є «двоступеневого рішення» (Pillar Two) Інклю-
зивної рамки ОЕСР/G20 з протидії розмиванню по-
даткової бази та виведенню прибутку з-під оподатку-
вання (BEPS), що має на меті встановлення глобаль-
ної мінімальної ставки податку на прибуток корпора-
цій у розмірі 15% [12-13]. Це правило особливо акту-
альне для великих ТНК з річним консолідованим до-
ходом понад 750 мільйонів євро (принаймні у двох із
чотирьох попередніх фінансових років) [1; 4].
Впровадження Компонента 2 знаменує собою
фундаментальний зсув у міжнародному податковому
праві [3], [9]. Ініціатива спрямована на створення ско-
ординованої системи оподаткування, покликаної ви-
рішити виклики цифровізації економіки та агресивних
практик переміщення прибутку. Це не просто збіль-
шує податкові надходження, а й представляє доко-
рінну зміну філософії міжнародного оподаткування.
Підхід зміщується від суто конкурентних податкових
режимів до більш скоординованого підходу, заснова-
ного на «мінімальному стандарті» [2; 17].
Такий перехід означає довгострокову переоцінку
національного податкового суверенітету на користь
глобальної фіскальної стабільності та справедливого
розподілу податкових прав. Історичні приклади агре-
сивної податкової оптимізації з боку великих компа-
ній, які тривалий час мали дуже низькі ефективні по-
даткові ставки, додатково підкреслюють мотивацію до
цього прагматичного зсуву.
Таким чином, впровадження Two Pillar створює
нові складні виклики і для урядів, і для великих між-
народних компаній, зокрема, ТНК. Уряди змушені
адаптувати національне податкове законодавство, оці-
нювати фіскальний вплив і забезпечувати відповід-
ність новим правилам, тоді як представники міжна-
родного бізнесу повинні переоцінити свої стратегії по-
даткового планування, управляти підвищеним тягарем
з дотриманням вимог щодо фінансової звітності [6;
14]. Тобто, ключовою проблемо, яка розглядається в
цій роботі, — як ефективно діяти в цих нових умовах,
щоб оптимізувати податкові результати, мінімізувати
ризики та зберегти конкурентоспроможність у стрімко
змінюваному глобальному податковому середовищі.
Метою дослідження є вивчення та вдосконалення
методів прийняття рішень, які можуть бути викорис-
тані урядами та міжнародними компаніями для оцінки
наслідків впровадження «двоступеневого рішення»
(Pillar Two), що визначає постановку наступних на-
укових завдань:
1) розробити алгоритми оцінки ефективної став-
ки податку (ЕТР) у різних юрисдикціях з урахуванням
специфічних податкових надбавок та відрахувань;
2) провести порівняльний теоретичний аналіз
впливу цих рішень на інвестиційну привабливість,
економічну стабільність та податкову прозорість країн
із різним рівнем розвитку;
3) сформувати методологічний підхід до оптимі-
зації податкового планування в умовах нових глобаль-
них правил, який мінімізує ризики втрати конкурен-
тоспроможності внаслідок надмірного податкового
тиску.
Для досягнення мети та вирішення завдань в ро-
боті проведено всебічний аналіз впливу Two Pillar на
бізнес та економіку країн. Представлено теоретико-
методологічні засади дослідження, що висвітлюють
системний підхід до податкового планування з акцен-
том на сучасні аналітичні підходи. Розглядаються ос-
новні механізми дії Two Pillar. Окремо, наведено ме-
тодику розрахунку юрисдикційної ЕТР та додаткового
податку, а також різні підходи до прийняття рішень в
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025
© Видавець Академія економічних наук України, 2025
ЖЕРЛІЦИН Д. М., МАНДРА В. В., МАНДРА Н. Г.
2025/№1 (48) 171
умовах нових правил. Аналізуються економічні та
фіскальні наслідки впровадження Two Pillar у світі та
окремо вплив в українській практиці. Сформульовано
практичні рекомендації та узагальнено ключові ре-
зультати, окреслено напрями подальших досліджень.
Результати дослідження. Two Pillar є наріжним ка-
менем проєкту ОЕСР/G20 BEPS і покликаний устано-
вити глобальну мінімальну ставку податку на прибуток
корпорацій 15% для найбільших ТНК [12-13]. Правила
охоплюють транснаціональні групи з річним консолі-
дованим доходом понад 750 млн євро (як зазначено у
консолідованій звітності материнської компанії) при-
наймні у двох із чотирьох попередніх років [1; 3-4; 8].
Таким чином, Two Pillar фактично встановлює новий
стандарт оподаткування для великих ТНК, навіть
якщо деякі країни формально його не імплементують
[2; 9]. Механізми IIR та UTPR, що розглядають у по-
дальшому, створюють суттєвий стимул до дотримання
правил у всіх юрисдикціях, адже якщо група не спла-
тить мінімальний податок у країні з низькими подат-
ками, цей додатковий податок буде стягнуто в іншій
юрисдикції [6].
Two Pillar реалізується через дві взаємопов’язані
норми: правило включення доходу (Income Inclusion
Rule, IIR) та правило оподаткування недооподаткова-
них прибутків (Undertaxed Profits Rule, UTPR) [13]. IIR
вимагає від материнської компанії сплатити додатко-
вий (top-up) податок, якщо будь-яка з її дочірніх ком-
паній у якомусь зі складів групи отримує прибутки,
ефективно оподатковані нижче 15%. Таким чином,
прибуток ТНК з низькоподаткових юрисдикцій «дотя-
гується» до мінімальної ставки на рівні материнської
компанії [5]. UTPR є додатковим механізмом, що за-
стосовується в тому разі, якщо якийсь низькооподат-
кований прибуток не був охоплений IIR. UTPR дозво-
ляє іншим юрисдикціям групи здійснити коригу-
вання — наприклад, відмовити у податковому вираху-
ванні або прямо донарахувати податок — у розмірі, не-
обхідному для забезпечення еквівалентного додатко-
вого податкового зобов’язання з прибутку, який зали-
шився недооподаткованим [6; 10].
Таким чином, якщо країна з низькими податками
не оподаткує прибуток по мінімальній ставці, то до-
датковий податок стягується в інших країнах, де пра-
цює група. Слід зазначити, що практична реалізація
цих правил є доволі складною і потребує низки
суб’єктивних оцінок (зокрема, щодо ланцюга воло-
діння та розподілу відповідальності між материнською
і дочірніми компаніями) [7]. Проте взаємозв’язок IIR
та UTPR разом із всеосяжними правилами GloBE
створює надійний механізм, який не залишає «лазі-
вок» для неоподаткованих прибутків: якщо додатко-
вий податок не сплачений у країні з низькими подат-
ками, він буде сплачений в іншій юрисдикції групи
[11].
Модельні правила GloBE (Global Anti-Base
Erosion) є правовою основою Two Pillar. Вони визна-
чають стандартизовану базу для розрахунку ефектив-
ної податкової ставки та застосування додаткового по-
датку, аби в кожній юрисдикції операцій ТНК було
забезпечено мінімум 15% оподаткування прибутку [12-
13]. Правила GloBE встановлюють єдині визначення
доходів і податків для цілей розрахунку, що дозволяє
виявляти юрисдикції з недостатнім оподаткуванням.
Важливо, що GloBE застосовує юрисдикційний прин-
цип: ЕТР обчислюється окремо для кожної країни, де
діють компанії групи. Якщо в якійсь юрисдикції ЕТР
нижча за 15%, то усі прибутки в цій країні вважаються
низькооподаткованими і підлягають топ-ап оподатку-
ванню (з урахуванням виключень на сутність, про що
далі) [15].
Таким чином, GloBE разом з IIR/UTPR функ-
ціонує як цілісний механізм і, якщо критична маса
країн упроваджує ці правила, великі ТНК змушені
сплачувати мінімальний податок з прибутків у кожній
країні своєї присутності. Інакше додатковий податок
все одно буде стягнутий іншими юрисдикціями. В ре-
зультаті ТНК опиняються в ситуації, коли їх ефек-
тивна податкова ставка має бути не менше 15% скрізь,
де вони працюють, інакше вони несуть ризик сплати
додаткових податків в іншій країні [16-17].
Правила Two Pillar встановлюють глобальну міні-
мальну ставку податку 15% для кожної юрисдикції, в
якій працює група компаній. Якщо ефективна ставка
податку (ETR) у якомусь країні нижча за 15%, виникає
зобов’язання сплатити додатковий податок (Top-Up
Tax) до цієї мінімальної меж [13].
Розрахунок може здійснюватися у наступному
вигляді:
1. Визначення юрисдикційної ETR та відсотка
додаткового податку. Ефективна ставка податку за
правилами GloBE обчислюється для кожної юрисдик-
ції як відношення суми скоригованих охоплених по-
датків до суми доходу GloBE усіх складових одиниць
у цій юрисдикції. Якщо отримана ставка нижче 15%,
розраховується дефіцит до мінімуму, або відсоток до-
даткового податку — різниця між 15% і фактичним
ETR країни, зокрема,
Top-up Tax Percentage = 15% − ETRюрисдикції.
Ефективна ставка податку обчислюється окремо
для кожної юрисдикції групи. Відповідно до модель-
них правил, а саме:
ETРюрисдикції = Скориговані охоплені податки
(Covered Taxes) / Чистий дохід GloBE (GloBE Income).
Чисельником виступає сумарний показник по-
датків на прибуток, сплачених (або належних до
сплати) усіма компонентами групи в цій юрисдикції,
скоригований згідно з правилами GloBE (врахову-
ються лише охоплені податки, тобто податки на при-
буток, і робляться коригування на тимчасові різниці
за допомогою відстрочених податків). Знаменник —
сукупний GloBE-доход усіх складових групи у цій
юрисдикції, що базується на фінансовому прибутку за
стандартами звітності, скоригованому за визначеними
правилами для приведення до єдиної бази оподатку-
вання [12-13]. Якщо в результаті розрахунку юрисди-
кція має чистий GloBE-збиток, то ЕТР не розрахову-
ється (і, відповідно, додатковий податок для такої
юрисдикції не нараховується, хоча збитки можуть пе-
реноситися на майбутні періоди) [6].
2. Надлишковий прибуток (Excess Profit) — це та
частина прибутку GloBE, яка підлягає оподаткуванню
додатковим податком після врахування SBIE. Він ви-
значається як чистий дохід GloBE мінус сума виклю-
чення на основі сутності (SBIE). Таким чином, із за-
гального прибутку групи в юрисдикції віднімається
дозволена “норма прибутку” на матеріальні активи та
зарплати, і залишається оподатковуваний надлишок.
Якщо SBIE повністю перекриває дохід, надлишковий
прибуток вважається нульовим (але не від’ємним).
Тобто, правила визначають, яка частина прибутку
юрисдикції вважається надлишковим прибутком
(Excess Profit) і підлягає Top-Up оподаткуванню [4;
13]. Надлишковий прибуток = GloBE-доход (за міну-
сом GloBE-збитків попередніх років) — виключення
доходу на основі сутності (SBIE). SBIE являє собою
фіксовану нормативну дохідність, дозволену для двох
ЖЕРЛІЦИН Д. М., МАНДРА В. В., МАНДРА Н. Г.
172 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
факторів — матеріальних активів та фонду оплати
праці [2; 11; 16].
3. Обчислення суми додаткового податку. Кін-
цева сума Top-Up Tax для юрисдикції визначається як
добуток відсотка top-up на надлишковий прибуток, з
урахуванням можливих коригувань, що в узагальне-
ному вигляді може бути представлено наступним чи-
ном [4; 13]:
Додатковий податокюрисдикції =
(Top-up % × Excess Profit) +
+ Additional Top-Up Tax − QDMTT.
Таким чином, SBIE покликане частково виклю-
чити з-під додаткового оподаткування «звичайний»
прибуток, обумовлений реальною економічною діяль-
ністю (інвестиціями в основні засоби та трудові ресу-
рси) [1]. Політична мета цього механізму — не карати
компанії за справжню економічну присутність. Посту-
пове зменшення нормативів з 10% та 8% до 5% свід-
чить про прагнення ОЕСР посилити вплив податкого
регулювання поступово: спершу залишити компаніям
перехідний період для адаптації структур під нові пра-
вила, а в довгостроковій перспективі звузити обсяг
прибутків, що виключаються за SBIE, до мінімуму [13;
17].
Приклад розрахунку додаткового податку. Розгля-
немо умовний приклад. Група має дві компанії в кра-
їні A, яка є юрисдикцією з низьким рівнем оподатку-
вання (скажімо, номінальна ставка 10%).
Компанія X отримала 5 млн євро GloBE-доходу
і сплатила 1 млн євро податку (ETР 20%), маючи
10 млн євро у вигляді кваліфікованих матеріальних ак-
тивів.
Компанія Y отримала 10 млн євро GloBE-доходу
і сплатила 1 млн євро податку (ETР 10%), маючи
20 млн євро матеріальних активів.
Для всієї країни A сукупний GloBE-доход =
= 15 млн євро, сукупні охоплені податки = 2 млн євро.
Юрисдикційна ЕТР = 2/15 = 13,33%, що на 1,67 в.п.
нижче мінімальних 15%.
Сума виключення SBIE (при нормативі 5% для
простоти) = 30 млн євро × 5% = 1,5 млн євро. Над-
лишковий прибуток = 15 — 1,5 = 13,5 млн євро.
Відповідно, додатковий податок для країни A =
= 13,5 млн євро × 1,67% = ~225 тис. євро.
Цей додатковий податок буде розподілено між
обома компаніями країни A (конкретний розподіл
може базуватися, наприклад, на їх частці у загальному
надлишковому прибутку або за іншим механізмом, ви-
значеним правилами). Наведений приклад демонструє
ефект юрисдикційного змішування: відносно високий
EТР компанії X частково компенсує низький EТР
компанії Y, завдяки чому сукупний EТР по країні ви-
йшов 13,33% (ближче до середнього). Проте результат
все одно нижче 15%, тому на різницю донараховується
Top-Up Tax.
Економічні та фіскальні наслідки впровадження
Two Pillar. За оцінками ОЕСР, глобальне впрова-
дження Two Pillar здатне забезпечити щорічно 155—
192 млрд дол. додаткових податкових надходжень, що
еквівалентно 6,5—8,1% світових зборів із податку на
прибуток [8; 13]. Раніше, у січні 2023 р., оцінки були
ще вищими — близько 220 млрд дол. (≈9% глобальних
надходжень від податку на прибуток) [19], але по мірі
уточнення методології та даних (врахування пандемії
2020 р., узгодження остаточного дизайну правил тощо)
очікуваний ефект було скориговано [19]. Основні дже-
рела приросту — це безпосереднє впровадження міні-
мального податку (очікується, що дві третини ефекту
забезпечить саме Top-Up Tax) та побічний вплив у ви-
гляді скорочення переміщення прибутків (решта тре-
тини ефекту) [16].
ОЕСР прогнозує, що обсяг штучно переміщува-
них прибутків знизиться приблизно на 50%, оскільки
стимули до такої діяльності суттєво зменшаться [8; 13].
Зокрема, різниця в ефективних податкових ставках
між традиційними «інвестиційними гаванями» (низь-
коподатковими юрисдикціями) та іншими країнами
може скоротитися вдвічі (наприклад, з ~14 процент-
них пунктів до ~7 п.п.) [17]. Це зменшує стимули до
агресивного податкового планування і може покра-
щити глобальний розподіл капіталу, адже рішення про
інвестиції меншою мірою залежатимуть від податко-
вих міркувань [20; 21].
Вплив на інвестиційну привабливість та конкурен-
тоспроможність. Очікувані наслідки Two Pillar для ін-
вестиційної привабливості країн є неоднозначними. З
одного боку, для юрисдикцій, які раніше приваблю-
вали іноземні інвестиції винятково низькими подат-
ками, мінімальний глобальний податок може означати
втрату частини конкурентної переваги [7; 17]. Деякі
«податкові гавані» потенційно зіткнуться зі знижен-
ням припливу капіталу, скороченням обсягів вироб-
ництва та зайнятості [9].
З іншого боку, для більшості країн нові правила
вирівнюють умови конкуренції. Зокрема, якщо подат-
ковий чинник більше не дає радикальної переваги (по-
датковий диференціал між «хабами» та іншими краї-
нами зменшується вдвічі), то більшу роль відігравати-
муть інші фактори — інфраструктура, робоча сила,
правове середовище тощо [3; 16]. Таким чином, у дов-
гостроковій перспективі можливе покращення гло-
бальної ефективності розподілу інвестицій.
З іншої сторони, багато податкових стимулів, які
країни надають для залучення інвесторів (наприклад,
податкові пільги, звільнення або знижені ставки для
окремих секторів), у нових умовах частково втрачають
свою дієвість [1; 6; 17]. Якщо певна пільга знижує
ефективну ставку нижче 15%, різниця фактично «ком-
пенсується» через зобов’язання з Top-Up Tax, тобто
вигода для інвестора зменшується. Це спонукає уряди
переглядати дизайн податкових пільг, роблячи акцент
на тих, що мінімізують вплив на юрисдикційну ETР.
Пільги, пов’язані з інвестиціями у матеріальні ак-
тиви та створення робочих місць, більш сумісні з но-
вими правилами, адже через механізм SBIE частина
прибутку, отриманого завдяки таким інвестиціям, все
одно буде виключена з-під додаткового оподаткування
[4; 12]. Інакше кажучи, стимулювання реальної діяль-
ності (що збільшує базу для SBIE) залишається відно-
сно ефективним методом підтримки інвестицій навіть
за умов Two Pillar [13].
Більшу частку додаткових надходжень від реалі-
зації Two Pillar, принаймні на початку, отримають еко-
номічно розвинені країни та колишні «податкові хаби»
(на кшталт Ірландії, Люксембургу, Нідерландів), які
завдяки впровадженню QDMTT зможуть оподаткувати
прибутки своїх резидентів і тим самим збільшити на-
дходження [7; 9; 13]. За оцінками, деякі з цих країн
можуть наростити надходження від податку на прибу-
ток на значну величину (припускається, що до 41%)
внаслідок вилучення раніше неоподаткованої бази [8;
16].
Водночас для багатьох країн, що розвиваються,
фінансовий виграш від нових правил можливий лише
за умови їх активної участі у глобальній координації
та імплементації GloBE. Це підкреслює важливість
введення кваліфікованого внутрішнього top-up пода-
тку (QDMTT) [3; 6; 14]. QDMTT дозволяє юрисдикції
ЖЕРЛІЦИН Д. М., МАНДРА В. В., МАНДРА Н. Г.
2025/№1 (48) 173
стягувати додатковий податок із низькооподаткова-
ного прибутку, що виникає на її території, до того, як
інші країни застосують до цього прибутку UTPR. Та-
ким чином країна не втрачає податкову базу на ко-
ристь інших бюджетів.
Для країн, що розвиваються, це питання особ-
ливо актуальне. Якщо вони не імплементують
QDMTT, додаткові податкові права на прибутки їхніх
резидентів реалізують інші держави [4; 10; 21]. За про-
гнозами, традиційні «інвестиційні хаби» з часом втра-
тять приблизно 30% своєї нинішньої податкової бази
через скорочення переміщення прибутку — ці при-
бутки будуть перерозподілені на користь інших юрис-
дикцій, де ведеться реальна діяльність [5; 8; 17].
Отже, глобальний ландшафт податкових над-
ходжень поступово зміниться: роль податкових гава-
ней у наповненні бюджетів зменшиться, тоді як інші
країни отримають додаткові ресурси [13; 18].
Бухгалтерські та звітні наслідки для ТНК. Впрова-
дження Two Pillar додає істотної складності для бухга-
лтерського обліку міжнародних компаній. Фактично,
з точки зору фінансової функції, це виглядає як поява
додаткового шару обліку — поряд з місцевими стан-
дартами (GAAP), консолідованими стандартами групи
та податковим обліком тепер потрібно враховувати ко-
ригування за GloBE. Хоча формально компанії не зо-
бов’язані відображати ці коригування безпосередньо у
фінансовій звітності за стандартами МСФЗ чи GAAP,
їм доведеться збирати, документувати і узгоджувати
такі дані для цілей податкового комплаєнсу. Кілька
ключових моментів можна згрупувати у наступному
вигляді [2; 3; 6; 9-10]:
Готовність фінансової інформації. ТНК мають за-
безпечити наявність детальних фінансових даних по
всіх юрисдикціях та підготувати їх у форматі, придат-
ному для консолідації та розрахунків на базі Two Pillar.
Це вимагає суттєвих змін у внутрішніх процесах,
особливо для децентралізованих груп. Дані повинні
бути якісними та доступними, зокрема для постійних
представництв та спільних підприємств, де раніше не
було вимоги деталізувати звітність за юрисдикціями.
Відстрочені податки. Правила GloBE значною
мірою спираються на принципи обліку відстрочених
податків для врахування тимчасових різниць між бух-
галтерським і податковим прибутком. Коректний та
повний облік відстрочених податкових зобов’язань
і активів набуває ще більшого значення: тільки такі
тимчасові різниці, які відображені як відстрочені по-
датки у фінзвітності, будуть враховані для GloBE-роз-
рахунку. Тому невідображення відстрочених податків
на якісь операції може призвести до штучного зани-
ження чисельника ЕТР і, як наслідок, ненавмисного
виникнення зобов’язань з топ-ап податку. Нові пра-
вила вимагають від компаній вести окремий облік
GloBE-значень для кожного активу та зобов’язання,
адже «балансова» база для розрахунку GloBE-доходу
і розрахунку відстрочених податків може відрізнятися
від фінансової звітності. Фактично, треба відстежувати
дві версії обліку паралельно: одна — для звичайних ці-
лей звітності, інша — для GloBE. Це висуває підвищені
вимоги до систем обліку та внутрішнього контролю.
Правило відновлення відстрочених податків (DTL
recapture rule). Окремим елементом правил є механізм
«recapture» — вилучення відстрочених податкових зо-
бов’язань із розрахунку ЕТР, якщо відповідний пода-
ток не був сплачений протягом 5 років. Іншими сло-
вами, якщо якась тимчасова різниця не реалізувалася
(не погашена) упродовж п’ятирічного періоду, її по-
чаткове врахування у чисельнику (через відстрочений
податок) анулюється, збільшуючи ефективну ставку за
принципами Two Pillar. Це правило має на меті запо-
бігти ситуації, коли компанія багато років показує ни-
зькі поточні податки, але запевняє регуляторів, що
«колись у майбутньому» все врівноважиться відстроче-
ними зобов’язаннями — якщо через 5 років цього не
сталося, такий несплачений податок перестає врахову-
ватися. Для дотримання цього правила компанії по-
винні мати механізми відстеження часу реверсу кож-
ної значної тимчасової різниці. Впроваджуються спе-
ціальні вибори (election) та категорії обліку, щоб по-
легшити агрегування відстрочених податків для цілей
цього правила, проте управління ними є нетривіаль-
ним завданням.
Розкриття інформації. Навіть якщо група ще не
досягла порогу 750 млн євро доходу, але наближається
до нього, аудитори рекомендують уже зараз оцінювати
та розкривати потенційний вплив Two Pillar у приміт-
ках до фінзвітності. МСФЗ (через поправки до IAS 12)
наразі звільнив компанії від розрахунку відстрочених
податків щодо Two Pillar на кілька років, але вимога
розкриття впливу залишається. Фінансові звіти за
2024 р. для багатьох міжнародних компаній містити-
муть якісні примітки про очікуваний ефект впрова-
дження Two Pillar та заходи підготовки до нього. Такі
розкриття потрібні для прозорості та інформування ін-
весторів про нові ризики.
Внутрішній контроль. З огляду на нові складні
розрахунки, компаніям слід запровадити надійні про-
цедури внутрішнього контролю над підготовкою даних
Two Pillar. Це включає контроль за збором даних з усіх
підрозділів, їх правильним коригуванням, застосуван-
ням актуальних довідників обмінних курсів, ставок
тощо, і перевірку формул розрахунку. Будь-які по-
милки можуть призвести не лише до податкових до-
нарахувань, а й до суттєвих штрафів за недотримання.
В умовах, коли правила ще еволюціонують, особливо
важливо налагодити процес постійного оновлення ме-
тодології та навчання персоналу згідно з новими
роз’ясненнями від ОЕСР.
Вплив на Україну та українські корпорації. Хоча
номінальна ставка податку на прибуток підприємств в
Україні становить 18% (тобто перевищує 15%), гло-
бальні правила Two Pillar можуть торкнутися україн-
ських груп компаній, якщо їхні холдингові структури
зареєстровані за кордоном у країнах-учасниках інклю-
зивної рамки [3; 6; 23]. Податкові органи таких країн
від материнських компаній вимагатимуть консолідова-
них розрахунків EТР і, за необхідності, сплати Top-Up
податку. Отже, навіть українські компанії, що не ве-
дуть діяльність у низькоподаткових юрисдикціях, ма-
тимуть забезпечити підготовку відповідної звітності,
розрахунків та документування, якщо входять до вели-
ких міжнародних груп [8; 10]. Український уряд, зі
свого боку, декларує намір приєднатися до глобальних
правил. Зокрема, у Національній стратегії доходів
України на 2024—2030 роки, затвердженій урядом у
2023 р., імплементацію Two Pillar визначено одним із
пріоритетних напрямів податкової політики [22].
Стратегія передбачає, що Україна запровадить внут-
рішній мінімальний додатковий податок (QDMTT) з
метою оподаткування прибутків своїх резидентів, що
підпадають під Two Pillar. Це логічно продовжує вже
здійснені кроки з гармонізації з міжнародними стан-
дартами (наприклад, правила трансфертного ціноутво-
рення BEPS, приєднання до MLI, план дій BEPS
тощо) [1-2]. Втілення Two Pillar вимагатиме змін до
Податкового кодексу України, розробки механізму
QDMTT та адаптації адміністративних процедур (ймо-
вірно, створення підрозділів у ДПС для контролю за
міжнародними групами тощо).
ЖЕРЛІЦИН Д. М., МАНДРА В. В., МАНДРА Н. Г.
174 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Для України, як і для інших країн, що розвива-
ються, впровадження Two Pillar створює низку викли-
ків.
По-перше, необхідно забезпечити відповідність
національного законодавства глобальним правилам,
уникнувши прогалин і подвійного оподаткування. По-
трібен комплексний перегляд норм щодо оподатку-
вання міжнародних прибутків, аби інтегрувати по-
няття глобального мінімального податку, визначити
порядок розрахунку EТР та надлишкового прибутку за
українськими даними, запровадити процедури для
QDMTT [6-7].
По-друге, важливим є розвиток спроможності
податкових органів — нові правила складні, тому не-
обхідне навчання кадрів, розробка IT-інфраструктури
для збору додаткових даних, співпраця з іноземними
податковими відомствами [10].
По-третє, слід враховувати баланс між фіскаль-
ними інтересами та інвестиційною привабливістю. Ук-
раїна традиційно використовувала певні податкові
стимули (наприклад, в ІТ-галузі, для інвесторів у про-
мислові парки тощо). В умовах Two Pillar ефективність
таких стимулів можливо, перейти від зниження номі-
нальних ставок до інших інструментів (прямі субсидії,
гранти), або акцентувати стимули, що відповідають
SBIE (наприклад, інвестиції в активи і персонал) [5;
11].
З іншого боку, є і позитивні можливості. Адапта-
ція до Two Pillar сприятиме більшій прозорості подат-
кової системи і інтеграції в європейський правовий
простір, що важливо на шляху вступу до ЄС [13].
Якщо Україна впровадить QDMTT, бюджет зможе
отримувати свою частку податкових надходжень від
глобальних прибутків, не втрачаючи їх на користь ін-
ших країн [6; 9]. В довгостроковому плані це підви-
щить стійкість податкової системи. Крім того, участь
у глобальних ініціативах покращує репутацію країни
для інвесторів, демонструючи прихильність до правил
гри та міжнародної співпраці [4].
Успішна імплементація Two Pillar в Україні роз-
глядається як інструмент посилення податкової про-
зорості та боротьби з розмиванням бази оподатку-
вання. Очікується, що вона сприятиме економічній
стабільності та розширенню фіскального простору
держави. В контексті європейської інтеграції це також
необхідний крок для гармонізації з практиками ЄС.
Варто зазначити, що впровадження таких реформ по-
требує певного рівня довіри між бізнесом та державою.
В умовах триваючого конфлікту питання побудови цієї
довіри є особливо гострим. Проте воєнна ситуація па-
радоксально може підвищити податкову свідомість,
зокрема, з 2022 року на консолідації суспільства та
зростанні розуміння важливості ресурсів для оборони.
Таким чином, продумана податкова політика — в тому
числі в рамках глобальних реформ — спроможна пок-
ращити податкову дисципліну, якщо громадяни бачать
у ній елемент справедливості та підтримки.
Отже, впровадження Two Pillar в Україні має су-
проводжуватися комунікацією з громадськістю,
роз’ясненнями і, можливо, паралельними кроками з
пом’якшення для бізнесу (наприклад, поступовістю
впровадження, консультаціями, технічною підтрим-
кою).
Практичні рекомендації та напрями подальших до-
сліджень. Компаніям-ТНК рекомендується приділити
пріоритетну увагу підготовці якісної консолідованої
фінансової звітності по кожній юрисдикції. Це озна-
чає, що всі необхідні дані (доходи, податкові витрати,
відстрочені податки тощо) мають бути точно відобра-
жені в обліку та доступні для розрахунків GloBE.
Аудитори наголошують на важливості коректного ві-
дображення цієї інформації у примітках до фінансової
звітності, щоб користувачі (в тому числі податкові ор-
гани інших країн) мали достовірне уявлення про
ефективні ставки оподаткування. Групам, чий дохід
наближається до порогу 750 млн євро, варто завчасно
моніторити свою податкову позицію та готуватися до
звітування за Two Pillar, аби уникнути викривлення чи
неповноти даних. З практичного погляду це вимагає
впровадження нових процесів і контрольних процедур
для збору й перевірки даних на рівні окремих юрисди-
кцій, особливо якщо група децентралізована.
Нові глобальні правила підвищують ризик по-
двійного оподаткування або спірних ситуацій, коли
різні країни претендують на оподаткування того са-
мого прибутку. Національним компаніям варто бути
обізнаними про ці ризики. Рекомендується впрова-
джувати системи управління податковими ризиками,
зокрема, проводити стрес-тестування своєї податкової
моделі під різними сценаріями (наприклад, якщо
певна країна групи не впровадила Two Pillar, а інші
впровадили), аналізувати чутливість ефективної став-
ки до змін у законодавстві. Податковим органам,
своєю чергою, слід налагодити консультативну під-
тримку бізнесу — видавати роз’яснення, як уникнути
подвійного оподаткування, які міжнародні інстру-
менти (конвенції, арбітражні процедури) застосову-
вати у разі конфліктів. В рамках імплементації Two
Pillar Україна може розглянути можливість укладення
двосторонніх угод чи приєднання до багатосторон-
нього інструменту щодо податкових суперечок, аби
ефективно вирішувати потенційні спори.
Напрями подальших наукових досліджень. Гло-
бальна податкова реформа Two Pillar є динамічним
процесом, що відкриває широке поле для досліджень.
Перспективні напрями включають:
1) аналіз довгострокового впливу Two Pillar на
глобальні інвестиційні потоки та структуру ТНК — зо-
крема, як норми на кшталт SBIE впливатимуть на рі-
шення бізнесу щодо розміщення активів і персоналу;
2) розробку та вдосконалення гібридних моделей
прийняття рішень, що поєднують сильні сторони оп-
тимізаційних, імітаційних та нейронних підходів, для
більш точного прогнозування податкових наслідків
і вироблення рекомендацій;
3) дослідження ефективності та викликів впрова-
дження QDMTT у країнах, що розвиваються, та роз-
робку пропозицій, як максимально використати його
фіскальні вигоди;
4) оцінку впливу Two Pillar на податкову конку-
ренцію між країнами та можливі зміни у поведінці
держав (чи продовжиться «гонка до дна» в інших
формах, чи зміцніє міжнародна координація);
5) вивчення психологічних аспектів податкової
моралі і поведінки платників податків в умовах гло-
бальних податкових реформ, особливо в країнах з пе-
рехідною економікою та в умовах конфлікту (як го-
товність платити податки залежить від довіри до дер-
жави, очікувань від реформ тощо).
Подальші дослідження в цих напрямах допомо-
жуть уточнити рекомендації для політиків і бізнесу та
забезпечити успішну адаптацію до нового податкового
ландшафту.
Висновки. «Двоступеневе рішення» (Pillar Two) є
важливим кроком до формування глобального подат-
кового порядку, спрямованого на встановлення міні-
мальної 15% ставки оподаткування прибутку великих
транснаціональних корпорацій. Його впровадження
потребує комплексного підходу, який включає науко-
во обґрунтовані моделі і методи прийняття рішень. За-
ЖЕРЛІЦИН Д. М., МАНДРА В. В., МАНДРА Н. Г.
2025/№1 (48) 175
стосування оптимізаційних, імітаційних моделей та
методів машинного навчання надає потужні інстру-
менти для оцінки наслідків, оптимізації податкового
планування та управління ризиками за нових глобаль-
них правил. Глобальна імплементація Pillar Two, за
оцінками, суттєво збільшить податкові надходження
та скоротить переміщення прибутків, хоча розподіл
вигод може бути нерівномірним на користь розвине-
них країн. Для країн, що розвиваються (включно з Ук-
раїною), активна участь та адаптація національного за-
конодавства (зокрема, через впровадження QDMTT) є
вирішальною, щоб отримати фіскальні вигоди та збе-
регти конкурентоспроможність. Україна має можли-
вість не тільки пристосуватися до нових реалій, але й
використати їх для зміцнення своєї фіскальної стійко-
сті та гармонізації з міжнародними стандартами на
шляху євроінтеграції. Для цього необхідно забезпе-
чити прозорість фінансової звітності, інтегрувати су-
часні моделі прийняття рішень у практику податко-
вого адміністрування та підвищувати обізнаність біз-
несу про нові вимоги й ризики. Постійне вдоскона-
лення податкового планування та внутрішнього конт-
ролю — імператив для всіх зацікавлених сторін у но-
вому глобальному податковому середовищі.
Список використаних джерел
1. Burton J, Lawton N. 20 Questions on Pillar Two
and the GloBE Rules. 2023. URL:
https://www.aoshearman.com/en/insights/20-questions-
on-pillar-two-and-the-globe-rules.
2. 2025 Global Tax Policy Survey. The Future in
Focus. Deloitte. 2024. URL: https://www.deloitte.com/
content/dam/assets-shared/docs/services/tax/2025/dttl-
global-tax-policy-survey-full-report-2025-april.pdf.
3. By the Numbers: Navigating Pillar Two and Global
Tax Reform. Deloitte. 2023. URL: https://www.deloitte.
com/au/en/services/tax/perspectives/navigating-pillar-
two-global-tax-reform.html.
4. Pillar Two OECD Inclusive Framework Global
Minimum Tax Model Rules. Deloitte. 2021. URL:
https://taxscape.deloitte.com/.
5. Berenson M. P., Birch, S. Do Citizens Respond to
Tax Reforms During Conflict. East European Politics. 2025.
DOI: https://doi.org/10.1080/21599165.2025.2478564.
6. Ernst & Young. How to Alleviate BEPS 2.0 Pillar
Two Data Challenges. 2024. URL: https://www.ey.com/
en_gl/insights/tax/how-to-alleviate-beps-2-0-pillar-two-
data-challenges.
7. Ernst & Young. The Role of Business Applications
in Responding to Global Minimum Tax Pillar Two
Requirements. 2023. URL: https://taxnews.ey.com/news/
2023-0518-the-role-of-business-applications-in-respon
ding-to-global-minimum-tax-pillar-two-requirements.
8. OECD Releases Updated Estimates of the
Economic Impact of Pillar Two. Ernst & Young. 2024.
URL: https://www.ey.com/en_gl/technical/tax-alerts/
oecd-releases-updated-estimates-of-the-economic-
impact-of-pillar.
9. Villalobos R. Two-Pillar Approach Potential
Domestic Impact of a Paradigm Shift in International
Taxation. International Tax Review. 2025. URL:
https://www.internationaltaxreview.com/article/2eqsvi1bm
zv0yy0cl7vgg/sponsored/two-pillar-approach-potential-
domestic-impact-of-a-paradigm-shift-in-international-
taxation.
10. Transparency Report. KPMG. 2023. URL:
https://kpmg.com/kpmg-us/content/dam/kpmg/pdf/
2024/2023-transparency-report-feb-2024.pdf.
11. Pillar Two and Tax Incentives. KPMG. 2025.
URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmgsites/
xx/pdf/2025/06/pillar-two-and-tax-incentives-may-
2025.pdf.
12. Global Anti-Base Erosion Model Rules Pillar
Two. OECD. 2021. URL: https://www.oecd.org/en/
topics/sub-issues/global-minimum-tax/global-anti-base-
erosion-model-rules-pillar-two.html.
13. Tax Challenges Arising from Digitalisation of the
Economy Global Anti-Base Erosion Model Rules Pillar
Two Inclusive Framework on BEPS. Paris: OECD
Publishing, 2021. 150 р. URL: https://www.oecd.org/
en/publications/tax-challenges-arising-from-digitalisation-
of-the-economy-global-anti-base-erosion-model-rules-
pillar-two_782bac33-en.html.
14. Tax Dispute Resolution Survey: Key Findings and
Survey Results. PwC. 2025. URL: https://www.pwc.com/
ua/en/survey/2025/tax-dispute-resolution-survey.html.
15. Reitz F. Revenue Effects of the OECD Corporate
Tax Reform - An Updated Impact Assessment of Pillar
Two. Institute of Law & Economics, University of St
Gallen. 2023. 70 р. URL: https://ile.unisg.ch/wp-
content/uploads/2023/07/17-WP-Reitz.pdf.
16. How Pillar 2 and International Tax Reforms
Affect US Multinational Taxes. Tax Policy Center. 2025.
URL: https://taxpolicycenter.org/sites/default/files/2025-
04/How%20Pillar%202%20and%20International%20Tax
%20Reforms%20Affect%20US%20Multinational%20Taxe
s_April2025_Final.pdf.
17. Sallabank Sh. et al. Will Pillar Two Crumble
Before It's Built? The National Law Review. Will Pillar Two
Crumble as Its Built. 2025. URL: https://natlawreview.
com/article/will-pillar-two-crumble-its-built.
18. Pillar 2 and GloBE The Latest Update from the
OECD. Thomson Reuters. 2024. URL: https://www.thom
sonreuters.com/en-us/posts/corporates/oecd-pillar-2-
globe/.
19. Base erosion and profit shifting (BEPS). Paris:
OECD Publishing. URL: https://www.oecd.org/tax/beps/
revenue-impact-assessment-of-the-global-minimum-tax-
updated-results.pdf.
20. World Investment Report 2023: Investing in
Sustainable Energy for All. New York: United Nations,
2023. 213 p. URL: https://unctad.org/system/files/official-
document/wir2023_en.pdf.
21. Investment impacts of Pillar Two: An analysis
based on a dynamic CGE model. OECD Working Papers
on International Investment, No. 2023/01. Paris: OECD
Publishing, 2023. 38 p. URL: https://www.oecd.org/
en/topics/investment.html.
22. Національна стратегія доходів. Міністерство
фінансові України. URL: https://mof.gov.ua/uk/national
_income_strategy-716.
23. Захаров Д. Значення впровадження «двосту-
пеневого рішення» (Two-Pillar Solution) для міжнаро-
дної системи оподаткування. Проблеми теорії та ме-
тодології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу.
2024. Вип. 1(57. С. 20—24.
DOI: https://doi.org/10.26642/pbo-2024-1(57)-20-24.
References
1. Burton, J., Lawton, N. (2023). 20 Questions on
Pillar Two and the GloBE Rules. Retrieved from
https://www.aoshearman.com/en/insights/20-questions-
on-pillar-two-and-the-globe-rules.
2. 2025 Global Tax Policy Survey. The Future in
Focus. (2024). Deloitte. Retrieved from https://www.deloitte.
com/content/dam/assets-shared/docs/services/tax/2025/
dttl-global-tax-policy-survey-full-report-2025-april.pdf.
ЖЕРЛІЦИН Д. М., МАНДРА В. В., МАНДРА Н. Г.
176 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
3. By the Numbers: Navigating Pillar Two and Global
Tax Reform. (2023). Deloitte. Retrieved from
https://www.deloitte.com/au/en/services/tax/perspectives/
navigating-pillar-two-global-tax-reform.html.
4. Pillar Two OECD Inclusive Framework Global
Minimum Tax Model Rules. (2021). Deloitte. Retrieved
from https://taxscape.deloitte.com/.
5. Berenson, M. P., Birch, S. (2025). Do Citizens
Respond to Tax Reforms During Conflict. East European
Politics. DOI: https://doi.org/10.1080/21599165.2025.
2478564.
6. How to Alleviate BEPS 2.0 Pillar Two Data
Challenges. (2024). Ernst & Young. Retrieved from
https://www.ey.com/en_gl/insights/tax/how-to-alleviate-
beps-2-0-pillar-two-data-challenges.
7. The Role of Business Applications in Responding
to Global Minimum Tax Pillar Two Requirements. (2023).
Ernst & Young. Retrieved from https://taxnews.ey.com/
news/2023-0518-the-role-of-business-applications-in-
responding-to-global-minimum-tax-pillar-two-
requirements.
8. OECD Releases Updated Estimates of the
Economic Impact of Pillar Two. (2024). Ernst & Young.
Retrieved from https://www.ey.com/en_gl/technical/tax-
alerts/oecd-releases-updated-estimates-of-the-economic-
impact-of-pillar.
9. Villalobos, R. (2025). Two Pillar Approach: Poten-
tial Domestic Impact of a Paradigm Shift in International
Taxation. International Tax Review. Retrieved from
https://www.internationaltaxreview.com/article/2eqsvi1bm
zv0yy0cl7vgg/sponsored/two-pillar-approach-potential-
domestic-impact-of-a-paradigm-shift-in-international-
taxation [.
10. Transparency Report. (2023). KPMG. Retrieved
from https://kpmg.com/kpmg-us/content/dam/kpmg/pdf/
2024/2023-transparency-report-feb-2024.pdf.
11. Pillar Two and Tax Incentives. (2025). KPMG.
Retrieved from https://assets.kpmg.com/content/dam/
kpmgsites/xx/pdf/2025/06/pillar-two-and-tax-incentives-
may-2025.pdf.
12. Global Anti Base Erosion Model Rules (Pillar
Two). (2021). OECD. Retrieved from https://www.oecd.
org/en/topics/sub-issues/global-minimum-tax/global-anti-
base-erosion-model-rules-pillar-two.html.
13. Tax Challenges Arising from Digitalisation of the
Economy: Global Anti Base Erosion Model Rules (Pillar
Two), Inclusive Framework on BEPS. (2021). Paris.
OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/
en/publications/tax-challenges-arising-from-digitalisation-
of-the-economy-global-anti-base-erosion-model-rules-
pillar-two_782bac33-en.html.
14. Tax Dispute Resolution Survey: Key Findings and
Survey Results. (2025). PwC. Retrieved from
https://www.pwc.com/ua/en/survey/2025/tax-dispute-
resolution-survey.html.
15. Reitz, F. (2023). Revenue Effects of the OECD
Corporate Tax Reform — An Updated Impact Assessment
of Pillar Two. Institute of Law & Economics, University of
St. Gallen. Retrieved from https://ile.unisg.ch/wp-
content/uploads/2023/07/17-WP-Reitz.pdf.
16. How Pillar 2 and International Tax Reforms
Affect US Multinational Taxes. (2025). Tax Policy Center.
Retrieved from https://taxpolicycenter.org/sites/default/
files/2025-04/How%20Pillar%202%20and%20Inter
national%20Tax%20Reforms%20Affect%20US%20Multin
ational%20Taxes_April2025_Final.pdf.
17. Sallabank, Sh. et al. (2025). Will Pillar Two
Crumble Before It’s Built? The National Law Review.
Retrieved from https://natlawreview.com/article/will-
pillar-two-crumble-its-built.
18. Pillar 2 and GloBE: The Latest Update from the
OECD. (2024). Thomson Reuters. Retrieved from
https://www.thomsonreuters.com/en-us/posts/corporates/
oecd-pillar-2-globe/.
19. Base Erosion and Profit Shifting (BEPS):
Revenue Impact Assessment of the Global Minimum Tax.
(2025). Paris, OECD Publishing. Retrieved from
https://www.oecd.org/tax/beps/revenue-impact-assess
ment-of-the-global-minimum-tax-updated-results.pdf.
20. World Investment Report 2023: Investing in
Sustainable Energy for All. (2023). New York. United
Nations. Retrieved from https://unctad.org/system/
files/official-document/wir2023_en.pdf.
21. Investment Impacts of Pillar Two: An Analysis
Based on a Dynamic CGE Model. OECD Working Papers
on International Investment, No. 2023/01. (2023). Paris,
OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/
en/topics/investment.html.
22. Natsionalna stratehiia dokhodiv [National
Income Strategy]. (2025). Ministerstvo finansiv Ukrainy.
Retrieved from https://mof.gov.ua/uk/national_income_
strategy-716 [in Ukrainian].
23. Zakharov, D. (2024). Znachennia vprovadzhennia
“dvostupenevoho rishennia” (Two-Pillar Solution) dlia
mizhnarodnoi systemy opodatkuvannia [The Importance of
Implementing the “Two-Pillar Solution” for the
International Tax System]. Problemy teorii ta metodolohii
bukhhalterskoho obliku, kontroliu i analizu, 1(57), рр. 20—
24. DOI: https://doi.org/10.26642/pbo-2024-1(57)-20-24
[in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 30.04.2025
Рецензовано: 16.05.2025
Формат цитування:
Жерліцин Д. М., Мандра В. В., Мандра Н. Г. Оцінка податкових наслідків управлінських рішень у контексті
впровадження «двоступеневого рішення» глобального податкового регулювання. Вісник економічної науки Укра-
їни. 2025. № 1 (48). С. 170-176. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).170-176
Zherlytsyn, D. М., Mandra, V. V., Mandra, N. Н. (2025). Assessment of Tax Implications of Managerial Decisions
in the Context of the Implementation of the “Pillar Two” Global Tax Regulation. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny,
1 (48), рр. 170-176. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).170-176
|