Типологія ринку і динаміка економічного зростання

З’ясовано, що багатообразність ринку економіки (досконала конкуренція, монополія, олігополія та монополістична конкуренція) виступає ключом ендогенної адаптації у вивченні економічної еволюції шляхом комп’ютерного моделювання. Дослідження здійснюється на підставі багатовимірної динамічної моделі авт...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник економічної науки України
Дата:	2025
Автори:	Коляда, Ю.В., Позняк, С.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2025
Теми:	Маркетинг та логістика
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206468
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Типологія ринку і динаміка економічного зростання / Ю.В. Коляда, С.П. Позняк // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 140–152. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206468
record_format	dspace
spelling	Коляда, Ю.В. Позняк, С.П. 2025-09-11T19:32:12Z 2025 Типологія ринку і динаміка економічного зростання / Ю.В. Коляда, С.П. Позняк // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 140–152. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206468 339.14:338.1+339.13 https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).140-152 З’ясовано, що багатообразність ринку економіки (досконала конкуренція, монополія, олігополія та монополістична конкуренція) виступає ключом ендогенної адаптації у вивченні економічної еволюції шляхом комп’ютерного моделювання. Дослідження здійснюється на підставі багатовимірної динамічної моделі авторів, котрою охоплюються впливи зовнішньої торгівлі, міжнародного руху капіталу та робочої сили, секторальні взаємозв’язки та інші фактори державного регулювання. Числові результати зазначеного моделювання порівнювалися (для валідації) з даними, отриманими за допомогою ортодоксальних одновимірних моделей нелінійної економічної динаміки. У якості емпіричного поля нашого комп’ютерного дослідження фігурувала інформація щодо 150 країн світу, що дозволило сформувати статистично значущі висновки про залежність темпу економічного зростання від типу ринку. Оцінювання точності моделей здійснювалося за допомогою різних метрик, зокрема показників абсолютної та відносної похибок. Залучення розширеного набору змінних, що характеризують ринкову структуру, дозволило суттєво підвищити точність цифрового моделювання економічного зросту. Зокрема, отримані результати свідчать про значне зниження похибок прогнозування у порівнянні з традиційними підходами, що не лише підкреслює важливість врахування ринкової структури у макроекономічних дослідженнях, але демонструє доцільність адаптивного моделювання. It is found that the diversity of the market economy (perfect competition, monopoly, oligopoly and monopolistic competition) is the key to endogenous adaptation in the study of economic evolution through computer modeling. The study is based on the authors’ multidimensional dynamic model, which covers the effects of foreign trade, international capital and labor movements, sectoral interrelationships, and other factors of government regulation. The numerical results of this modeling were compared (for validation purposes) with the data obtained using orthodox one-dimensional models of nonlinear economic dynamics. The empirical field of our computer study included information on 150 countries, which allowed us to draw statistically significant conclusions about the dependence of economic growth on the type of market. The accuracy of the models was assessed using various metrics, including absolute and relative error rates. The involvement of an expanded set of variables characterizing the market structure has significantly improved the accuracy of digital modeling of economic growth. In particular, the results obtained indicate a significant reduction in forecasting errors compared to traditional approaches, which not only emphasizes the importance of taking into account the market structure in macroeconomic research, but also demonstrates the feasibility of adaptive modeling. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Маркетинг та логістика Типологія ринку і динаміка економічного зростання Market Typology and Economic Growth Dynamics Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Типологія ринку і динаміка економічного зростання
spellingShingle	Типологія ринку і динаміка економічного зростання Коляда, Ю.В. Позняк, С.П. Маркетинг та логістика
title_short	Типологія ринку і динаміка економічного зростання
title_full	Типологія ринку і динаміка економічного зростання
title_fullStr	Типологія ринку і динаміка економічного зростання
title_full_unstemmed	Типологія ринку і динаміка економічного зростання
title_sort	типологія ринку і динаміка економічного зростання
author	Коляда, Ю.В. Позняк, С.П.
author_facet	Коляда, Ю.В. Позняк, С.П.
topic	Маркетинг та логістика
topic_facet	Маркетинг та логістика
publishDate	2025
language	Ukrainian
container_title	Вісник економічної науки України
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	Market Typology and Economic Growth Dynamics
description	З’ясовано, що багатообразність ринку економіки (досконала конкуренція, монополія, олігополія та монополістична конкуренція) виступає ключом ендогенної адаптації у вивченні економічної еволюції шляхом комп’ютерного моделювання. Дослідження здійснюється на підставі багатовимірної динамічної моделі авторів, котрою охоплюються впливи зовнішньої торгівлі, міжнародного руху капіталу та робочої сили, секторальні взаємозв’язки та інші фактори державного регулювання. Числові результати зазначеного моделювання порівнювалися (для валідації) з даними, отриманими за допомогою ортодоксальних одновимірних моделей нелінійної економічної динаміки. У якості емпіричного поля нашого комп’ютерного дослідження фігурувала інформація щодо 150 країн світу, що дозволило сформувати статистично значущі висновки про залежність темпу економічного зростання від типу ринку. Оцінювання точності моделей здійснювалося за допомогою різних метрик, зокрема показників абсолютної та відносної похибок. Залучення розширеного набору змінних, що характеризують ринкову структуру, дозволило суттєво підвищити точність цифрового моделювання економічного зросту. Зокрема, отримані результати свідчать про значне зниження похибок прогнозування у порівнянні з традиційними підходами, що не лише підкреслює важливість врахування ринкової структури у макроекономічних дослідженнях, але демонструє доцільність адаптивного моделювання. It is found that the diversity of the market economy (perfect competition, monopoly, oligopoly and monopolistic competition) is the key to endogenous adaptation in the study of economic evolution through computer modeling. The study is based on the authors’ multidimensional dynamic model, which covers the effects of foreign trade, international capital and labor movements, sectoral interrelationships, and other factors of government regulation. The numerical results of this modeling were compared (for validation purposes) with the data obtained using orthodox one-dimensional models of nonlinear economic dynamics. The empirical field of our computer study included information on 150 countries, which allowed us to draw statistically significant conclusions about the dependence of economic growth on the type of market. The accuracy of the models was assessed using various metrics, including absolute and relative error rates. The involvement of an expanded set of variables characterizing the market structure has significantly improved the accuracy of digital modeling of economic growth. In particular, the results obtained indicate a significant reduction in forecasting errors compared to traditional approaches, which not only emphasizes the importance of taking into account the market structure in macroeconomic research, but also demonstrates the feasibility of adaptive modeling.
issn	1729-7206
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206468
citation_txt	Типологія ринку і динаміка економічного зростання / Ю.В. Коляда, С.П. Позняк // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 140–152. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kolâdaûv tipologíârinkuídinamíkaekonomíčnogozrostannâ AT poznâksp tipologíârinkuídinamíkaekonomíčnogozrostannâ AT kolâdaûv markettypologyandeconomicgrowthdynamics AT poznâksp markettypologyandeconomicgrowthdynamics
first_indexed	2025-11-26T00:09:26Z
last_indexed	2025-11-26T00:09:26Z
_version_	1850593691661500416
fulltext	КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 140 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).140-152 УДК 339.14:338.1+339.13 Юрій Васильович Коляда д-р екон. наук, доц. ORCID 0000-0003-2516-9817, Сергій Петрович Позняк аспірант ORCID 0009-0006-4894-7983 e-mail: poznyak.sergiy.w@gmail.com, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана ТИПОЛОГІЯ РИНКУ І ДИНАМІКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ Вступ. Економічне зростання є ключовим показ- ником розвитку національних економік, оскільки воно визначає рівень добробуту населення, продук- тивність факторів виробництва та конкурентоспро- можність країни на світовому ринку. У дослідженні економічного зросту спостерігаються різні підходи, серед яких є класичні, неокласичні та ендогенні дина- мічні моделі. Особливу увагу в сучасній економічній науці приділяють багатовимірним моделям, що врахо- вують не лише традиційні фактори, такі як капітал і праця, а й людський капітал, інновації та інститу- ційні чинники. Використання таких моделей дозволяє точніше оцінювати вплив різних змінних та взає- мозв’язків у динамічних економічних системах. Більшість моделей економічного зростання базу- ються на припущенні про існування досконало конку- рентного ринку, що спрощує аналіз, проте не завжди відповідає реальним умовам. У багатьох країнах домі- нують ринки, що характеризуються недосконалою конкуренцією, зокрема монополії, олігополії або мо- нополістична конкуренція. Відмінності у структурі ринку впливають на такі фактори, як розподіл ресур- сів, рівень інвестицій, динаміка цін і ефективність ви- робництва. Ігнорування багатообразності або типоло- гії ринку у традиційних (одновимірних) динамічних моделях призводить до викривлених висновків щодо механізмів економічного зростання та ефективності державного регулювання. Типологія ринку має значний вплив на функціо- нування економіки, оскільки визначає рівень кон- куренції, доступність ресурсів, ефективність розпо- ділу капіталу та інноваційну активність підприємств. Досконала конкуренція сприяє оптимальному вико- ристанню ресурсів і зниженню цін, тоді як монополії можуть призводити до завищення цін і зменшення об- сягів виробництва. Олігополії часто створюють бар’єри для нових учасників ринку, але водночас мо- жуть стимулювати технологічний прогрес через конку- ренцію між великими гравцями. Монополістична кон- куренція сприяє диверсифікації товарів і послуг, що підвищує рівень споживчого вибору. Загалом складна структура багатообразного ринку визначає динаміку інвестицій, темпи економічного зростання та ефек- тивність державного регулювання, роблячи її важли- вим чинником у довгостроковому розвитку економіки. Врахування типів ринку в моделях економічного зростання має низку теоретичних переваг. По-перше, це дозволяє точніше оцінювати вплив конкуренції на інноваційну активність та продуктивність фірм. По- друге, моделі, що враховують структурні особливості ринку, можуть краще пояснювати роль державної по- літики у регулюванні економічної діяльності. По- третє, такий підхід сприяє не лише глибшому розу- мінню нерівномірного розподілу доходів і капіталу між суб’єктами ринку. Багатообразність ринку надає під- стави для званої ендогенної адаптації [1] інструмента- рію вивчення нелінійної економічної динаміки, коли відбувається розширення можливостей класичних ди- намічних моделей економічного зростання. Проб- лемно-орієнтоване застосування типології ринку до- зволяє створити більш реалістичні й ефективні інстру- менти аналізу та прогнозування економічного роз- витку. Методика. Ми обрали ендогенну модель еконо- мічного зростання, яка враховує зовнішню торгівлю та інвестиції, а також її модифікований варіант, що роз- діляє економіку на сектори з акцентом на їхню взає- модію, детально розглянуту в [2-4]. У моделі основними факторами виробництва є приватний капітал , публічний капітал , людсь- кий капітал (знання) , праця та змінний фактор . Змінний фактор у односекторній виробничій моделі відповідає за фактор землі . Використовується моди- фікована функція Кобба-Дугласа вигляду: = , (1) де α — це коефіцієнт еластичності приватного капі- талу, β — коефіцієнт еластичності публічного капіталу, γ — коефіцієнт еластичності людського капіталу, φ — еластичність змінного фактору, у даному випадку — землі [3-4]. У багатосекторній моделі фактор залежить від сектору. Для первинного сектору фактором є земля, аналогічно до односекторної моделі. Для вто- ринного сектору фактором є випуск первинного сектору . Для третинного сектору фактором є випуск вторинного сектору . Для багатосекторної моделі виробнича функція набуває вигляду: = + + ++ , (2) © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025 © Видавець Академія економічних наук України, 2025 КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 2025/№1 (48) 141 при чому = + + , аналогічно = = + + та = + + , = = + + . У запропонованій моделі капітал поділено на приватний і публічний, що дає змогу точніше врахо- вувати відмінності у їхніх функціях і ролі в процесі економічного зростання. Інвестування здійснюється через сукупні накопичення, які відображають спро- можність економіки ефективно розподіляти ресурси на розвиток. Відповідно, динаміка капіталу описується трьома ключовими показниками: капіталомісткістю приватного сектору, яка визначає обсяг приватних ін- вестицій; капіталомісткістю публічного сектору, що відображає вкладення у державну інфраструктуру та суспільні блага; а також сукупними заощадженнями на одиницю праці, що є основним джерелом інвесту- вання в економіці. Такий підхід дає змогу детальніше проаналізувати взаємозв’язки між приватними й дер- жавними інвестиціями, а також оцінити їхній сукуп- ний вплив на ефективність використання праці та дов- гострокове економічне зростання [3-4]. Інноваційний сектор генерує нові знання за ви- робничою функцією: = , (3) де — капітал, залужений в інноваційному секторі, — праця, залучена в інноваційному секторі, — еластичність капіталу в інноваційному секторі. Загаль- ний капітал в економіці можна знайти за форму- лою: = + + , аналогічно з працею: = + . Повна односекторна модель у загальному вигляді [3-4]: • = + − + ,• = − + + ,• = ℎ − ( + + + ),ℎ• = − ℎ, (4) де — капіталомісткість приватного сектору, — коефіцієнт амортизації приватного капіталу, — се- редній темп зростання зайнятої робочої сили, — внутрішні інвестиції на одиницю праці, — іноземні інвестиції на одиницю праці, — капіталомісткість публічного сектору, — податки на одиницю праці, — коефіцієнт амортизації для публічного капіталу, — чисті державні міжнародні трансферти, — су- купні заощадження на одиницю праці, — норма на- копичення, — фактор землі на одиницю праці, — зовнішні інвестиції на одиницю праці. Для багатосекторної модифікації формула похід- ної сукупних заощаджень на одиницю праці буде на- ступною: • = ℎ + + ℎ + + ℎ − −( + + + ). (5) Після розгляду загальних аспектів економічного зростання та його моделювання важливо звернути увагу на одну з основних складових цих моделей – структуру ринку, яка може значно вплинути на резуль- тати аналізу. Різні типи ринку, визначають не лише поведінку фірм, а й ефективність ресурсів, рівень ін- вестицій та інновацій, а також можливість державного регулювання. Ринок класифікують за різними критеріями, се- ред яких найважливішими є рівень конкуренції, кіль- кість учасників, доступ до інформації та можливість впливу окремих суб’єктів на ціноутворення. За рівнем конкуренції виділяють досконалу конкуренцію, де ба- гато малих фірм продають однаковий товар без впливу на ринкову ціну; монополістичну конкуренцію, що ха- рактеризується великою кількістю виробників із дифе- ренційованими товарами; олігополію, де ринок контро- люють кілька великих компаній, взаємодія яких сут- тєво впливає на ціни та обсяги виробництва; та моно- полію, коли єдиний виробник контролює ринок і ви- значає ціни (рис. 1). Рис. 1. Основні типи ринку за конкуренцією Оскільки переважна більшість класичних моде- лей економічного зростання мають у передумовах ри- нок, який працює в умовах досконалої конкуренції, тому спочатку розглянемо саме цей тип ринку. Досконала конкуренція – це ринкова структура, в якій велика кількість дрібних фірм продає ідентичні товари або послуги, не маючи можливості впливати на ринкову ціну. Основними характеристиками такого ринку є вільний доступ нових учасників, повна поін- формованість споживачів і продавців, а також відсут- ність бар’єрів для входу чи виходу. У реальній еконо- міці майже немає ринків, які повністю відповідають цим критеріям, однак наближеними до досконалої конкуренції можуть бути ринки сільськогосподарської продукції (наприклад, пшениці або кукурудзи), бір- жові товари (золото, нафта) та валютні ринки, де Конкуренція Чиста конкуренція Монополістична конкуренція Олігополія Чиста монополія Досконала конкуренція Недосконала конкуренція КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 142 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ ціноутворення визначається глобальним попитом і пропозицією. Перевагою досконалої конкуренції є висока ефективність розподілу ресурсів, оскільки фірми зму- шені виробляти за найнижчими можливими витра- тами, щоб залишатися конкурентоспроможними. Крім того, через відсутність монопольної влади ціни зали- шаються на рівні, що відповідає граничним витратам, що є вигідним для споживачів. Досконала конкуренція також стимулює інновації у сфері зниження виробни- чих витрат і підвищення якості товарів, оскільки ком- панії прагнуть збільшити свою конкурентну перевагу. У такому середовищі немає місця для неефективного використання ресурсів або створення штучних дефі- цитів, що сприяє максимальному добробуту суспіль- ства. Попри свої переваги, досконала конкуренція має і значні недоліки. Оскільки всі компанії є ціно отри- мувачами, вони не можуть встановлювати ціни вище ринкових, що обмежує їхній прибуток і можливість масштабних інвестицій у технологічний розвиток. Це може призвести до уповільнення інновацій у галузях, де потрібні значні капіталовкладення, наприклад, у фармацевтиці або високотехнологічному виробництві. Також відсутність економії на масштабі означає, що дрібні підприємства можуть бути менш ефективними, ніж великі компанії в умовах олігополії чи монополіс- тичної конкуренції. Крім того, досконала конкуренція не враховує зовнішні ефекти, такі як екологічні про- блеми або суспільні вигоди від певних галузей, що по- требує державного втручання для корекції ринкового дисбалансу. Для моделювання ринку досконалої конкуренції будемо використовувати модель (4) у повному обсязі, оскільки вона відповідає усім особливостям відповід- ного типу ринку. Чиста монополія – ринкова структура, в якій іс- нує лише один постачальник товару або послуги, що не має близьких замінників, і цей постачальник конт- ролює всю пропозицію на ринку. Оскільки монополіст є єдиним виробником, він визначає ціни на свій то- вар, враховуючи свою здатність впливати на попит. Ринки, які можуть підходити під визначення чистої монополії, зазвичай включають природні монополії, де масштаби виробництва настільки великі, що дозво- ляють лише одному учаснику бути економічно ефек- тивним, наприклад, у галузях електроенергії, водо- постачання та транспорту. Основною відмінністю від досконалої конкуренції є те, що в умовах монополії ціни часто встановлюються вище рівня, який би за- безпечував максимальний добробут суспільства, і на ринок важко потрапити новим учасникам через високі бар’єри входу. Перевагою чистої монополії є можливість знач- них інвестицій у великі інфраструктурні проекти, ос- кільки монополіст має стабільні прибутки, що дозво- ляють фінансувати довгострокові проекти. Крім того, в умовах монополії може бути досягнута економія на масштабах, що знижує середні витрати на вироб- ництво і дозволяє використовувати технології, які були б економічно недоцільними для дрібних фірм. Це також дає можливість більш ефективно планувати ви- робництво та забезпечувати стабільність поставок, що важливо для інфраструктурних галузей, таких як енергетика або водопостачання. Недоліками чистої монополії є те, що монополіст може зловживати своєю ринковою владою, підвищу- ючи ціни та зменшуючи якість продукції, оскільки конкуренція відсутня. Це знижує загальний добробут споживачів, адже вони змушені платити більше за то- вари або послуги, які могли б бути дешевшими у ви- падку конкуренції. Крім того, через відсутність стиму- лів для інновацій монополіст може уповільнювати технологічний розвиток, що негативно позначається на довгостроковій динаміці економічного розвитку. Нерідко монополії потребують державного регулю- вання для обмеження їхніх цінових практик та забез- печення доступу до базових послуг для всіх громадян. Підсумовуючи все вище зазначене, монополія має одну особливість в економічному зростанні, що кардинально її відрізняє від досконалої конкуренції: при вищій ціні на товар прибутки монополії переви- щують аналогічні при досконалій конкуренції, що мало б збільшувати заощадження та інвестиції, проте на практиці при монополії рівень інвестування, зазви- чай, менший. Це пов’язано з додатковими витратами, які назвемо, як витрати забезпечення монопольної влади. Для врахування даних витрат у моделі введемо коефіцієнт θ рівний: = , (6) де — випуск при монополії, — аналогічний ви- пуск при досконалій конкуренції, при чому 0< <1, оскільки обсяг випуску при монополії завжди мен- ший. Тоді модель зростання для монополії набуде ви- гляду: • = + − + ,• = − + + ,• = ℎ − ( + + + ),ℎ• = − ℎ. (7) Згідно виразу (7) витрати на забезпечення моно- польної влади будуть зменшувати загальні заощад- ження, які в свою чергу сильніше обмежуватимуть можливості щодо інвестування та призводитимуть до менших темпів економічного зростання. Розглянемо коефіцієнт детальніше. Умовою рівноваги при досконалій конкуренції є рівність ціни та граничних витрат, або P=MC, тоді як умовою рів- новаги монополії є рівність граничних витрат та граничних доходів, або MC=MR. Розглянемо най- простішу лінійну функцію попиту: ( ) = − . (8) Тоді для досконалої конкуренції рівноважний об- сяг випуску буде дорівнювати: = , (9) а для монополії: = , (10) оскільки = ( ( ) ) = − 2 . Тому у результаті ми отримаємо, що = 0,5, тобто темпи зростання за- ощаджень при монополії вдвічі менші, ніж при чистій конкуренції, якщо функція попиту є лінійною і вико- нується умова рівноваги. Олігополія – це ринкова структура, в якій кілька великих компаній контролюють більшу частину ринку та взаємозалежно визначають свої стратегії ціноутво- рення і виробництва. Основними особливостями олі- гополії є висока концентрація ринку, значні бар’єри для входу нових фірм і можливість змови між компа- КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 2025/№1 (48) 143 ніями для обмеження конкуренції. До реальних прик- ладів олігополії належать авіаційна промисловість, ав- томобільний ринок, телекомунікаційні компанії та ве- ликі нафтопереробні корпорації. Від досконалої кон- куренції олігополія відрізняється меншою кількістю учасників і можливістю впливати на ціни, а від моно- полії – наявністю кількох конкурентів, що змушує компанії враховувати реакцію суперників при прий- нятті рішень. В умовах економічного розвитку оліго- полія може сприяти довгостроковим інвестиціям та інноваціям, але водночас ризикує обмежити доступ до ринку для нових гравців. Основною перевагою олігополії є можливість компаній досягати економії на масштабі, що знижує собівартість виробництва та дозволяє впроваджувати новітні технології. Олігополісти мають значні фінан- сові ресурси, які вони можуть спрямовувати на дослі- дження та розробку нових продуктів, підвищуючи рі- вень технологічного прогресу. Також конкуренція між кількома великими гравцями може сприяти стабіль- ності ринку, оскільки компанії намагаються уникати цінових війн і забезпечувати високу якість продукції для збереження споживачів. Крім того, великі корпо- рації можуть інвестувати в розвиток інфраструктури та міжнародну експансію, що сприяє глобальному еко- номічному зростанню. Проте олігополія має і суттєві недоліки. Через об- межену кількість учасників існує ризик змови між компаніями, що може призводити до завищених цін та зменшення пропозиції товарів або послуг. Також олігополісти можуть створювати бар’єри для входу но- вих конкурентів, використовуючи фінансові, адмініс- тративні або маркетингові важелі для утримання своєї ринкової влади. Внаслідок цього споживачі можуть страждати від обмеженого вибору та недостатньої кон- куренції. Крім того, олігополія не завжди сприяє інно- ваціям, оскільки компанії можуть більше зосереджува- тися на збереженні своєї ринкової позиції, ніж на розробці нових технологій. Це може уповільнити еко- номічний розвиток, особливо у високотехнологічних галузях, де конкуренція є важливим стимулом до інно- вацій. Олігополія займає проміжне місце між доскона- лою конкуренцією та монополією. Вона поєднує ви- сокі прибутки, як у монополії, з певним рівнем кон- куренції, що змушує компанії впроваджувати іннова- ції. В олігополії теж мають місце витрати забезпечення ринкової влади, але їх розмір буде меншим, ніж при чистій монополії. У моделі це можна визначити як: • = + − + ,• = − + + ,• = ℎ − ( + + + ),ℎ• = − ℎ, (11) де N — кількість олігополістів. Таким чином, при монополії вираз = = , а при досконалій конкуренції = ≈ = 1, що по- вністю відповідає обмеженням типів ринку. Монополістична конкуренція є ринковою структу- рою, що поєднує елементи як конкуренції, так і моно- полії. Основною її особливістю є велика кількість фірм, що пропонують схожі, але диференційовані то- вари, тобто продукцію з унікальними характеристи- ками, брендом або маркетинговою стратегією. Бар’єри для входу на ринок є низькими, що дозволяє новим гравцям постійно з’являтися. До прикладів ринків, які функціонують за принципом монополістичної конку- ренції, можна віднести ресторанний бізнес, ринок одягу, косметики, туристичних послуг. Від досконалої конкуренції ця структура відрізняється можливістю встановлення вищих цін через диференціацію про- дукту, а від монополії – наявністю значної кількості конкурентів. У плані економічного розвитку монопо- лістична конкуренція сприяє різноманітності товарів і послуг, стимулює інновації та забезпечує більш ди- намічний розвиток ринку. Основною перевагою монополістичної конкурен- ції є висока гнучкість ринку та його здатність швидко адаптуватися до змін у споживчих вподобаннях. За- вдяки можливості диференціювати продукцію компа- нії можуть створювати нові товари, поліпшувати якість, розширювати асортимент, що сприяє еконо- мічному зростанню. Конкуренція між виробниками стимулює інноваційні процеси, оскільки фірми праг- нуть запропонувати унікальні рішення для залучення клієнтів. Крім того, низькі бар’єри для входу дозволя- ють новим компаніям виходити на ринок, що сприяє підвищенню зайнятості та створенню нових можли- востей для підприємців. Проте монополістична конкуренція має і певні недоліки. Через витрати на маркетинг, рекламу та розробку нових продуктів компанії можуть неефек- тивно використовувати ресурси, що підвищує собі- вартість продукції. Крім того, надмірна диференціація товарів може призводити до ситуації, коли спожива- чам складніше зробити вибір, а ринок стає насиченим схожими, але незначно відмінними пропозиціями. Ще одним недоліком є нестабільність прибутків фірм: че- рез високий рівень конкуренції та постійну зміну упо- добань споживачів компанії можуть зазнавати трудно- щів у довгостроковому прогнозуванні розвитку та збе- реженні конкурентних позицій. При монополістичній конкуренції, з’являється новий тип витрат — витрати на диференціацію про- дукту, які врахуємо у моделі за допомогою коефіцієнта q: • = + − + ,• = − + + ,• = ℎ − ( + + + ),ℎ• = − ℎ. (12) Витрати на диференціацію продукту у контексті монополістичної конкуренції — це додаткові витрати, які компанії несуть для створення унікальних характе- ристик своїх товарів або послуг з метою виділення їх серед конкурентів. До таких витрат входять витрати на маркетинг і рекламу, розробку нових дизайнів, покра- щення якості, впровадження інновацій, брендинг та упаковку (такі витрати, що не впливають на обсяг ви- пуску або на об’єм споживання товару). Вони вплива- ють на загальні витрати фірми та можуть зменшувати ефективність ринку через зростання цін для спожива- чів. Оцінювати дані витрати будемо за формулою: = , (13) де — витрати на диференціацію, а — обсяг випу- ску. При монополії, олігополії або чистій конкуренції, дані витрати будуть наближатися до 0, а коефіцієнт у свою чергу наближатиметься до 1, тому він не вплива- тиме. КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 144 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Первинний, вторинний і третинний сектори еко- номіки зазвичай функціонують у різних ринкових структурах через особливості виробництва, рівень конкуренції та бар’єри для входу. Первинний сектор (сільське господарство, видобуток корисних копалин) часто наближається до олігополії або монополії, ос- кільки видобуток природних ресурсів контролюється обмеженою кількістю великих компаній або навіть державою, а в сільському господарстві окремі підгалузі можуть мати особливості досконалої конкуренції через велику кількість дрібних виробників. Вторинний сек- тор (промисловість і виробництво) найчастіше харак- теризується олігополією або монополістичною конку- ренцією, оскільки великі компанії домінують у таких галузях, як автомобілебудування чи електроніка, а водночас існує багато дрібних фірм у виробництві менш капіталомісткої продукції. Третинний сектор (послуги, роздрібна торгівля) здебільшого відповідає монополістичній конкуренції, оскільки на ринку представлено багато компаній, які пропонують подібні послуги з диференціацією за якістю, брендом чи об- слуговуванням (наприклад, ресторани, туризм, фінан- сові послуги). Аналогічно модифікуємо моделі Солоу [5-7], Ремсі-Касса-Купманса [8-10] та Менк’ю-Ромера- Вейла [11]. Передумови моделі Солоу [5-7] включають змінну капіталомісткість k=K/L, яка, на відміну від кейнсіанських моделей, не є постійною, а змінюється залежно від макроекономічних умов країни. Ціни на товари, послуги та ресурси формуються ринковим ме- ханізмом, а темпи зростання трудових ресурсів відпо- відають середньому темпу зростання населення, проте динаміка заробітної плати не враховується. Передба- чається, що на початковому етапі зростання населення та технічний прогрес відсутні. Водночас такі пара- метри, як норма заощаджень, рівень амортизації, тех- нічний прогрес, еластичність капіталу та праці, а та- кож темпи зростання населення, розглядаються як по- стійні, хоча на практиці вони змінюються з часом. Ос- таточно модифіковане рівняння Солоу [8-10] приймає вигляд: • = − ( + ) , = ( ). (14) Модель Ремсі-Касса-Купманса [8-10] має анало- гічні передумови та виробничу функцію до моделі Солоу за виключенням екзогенності норми накопи- чення. Тоді рівняння моделі Солоу набуває вигляду: • = − с − ( + ) , = ( ). (15) Модель Менк’ю-Ромера-Вейла [11] є модифіка- цією моделі Солоу з додаванням людського капіталу (H) до моделі, а основне рівняння стає двовимірною системою та модифікується до вигляду: • = ℎ − ( + ) , = ( ),ℎ• = ℎ − ( + )ℎ, ℎ = ℎ( ), (16) де — норма накопичення фізичного капіталу, а — норма накопичення людського капіталу. Результати моделювання та їх обговорення. Для моделювання використовувалися статистичні дані Світового банку [12]. Загальна вибірка включала 150 країн із 217 доступних (рис. 2), що дозволило отримати достатньо широкий спектр спостережень для виявлення закономірностей. До аналізу не вклю- чалися країни та періоди, для яких дані були непов- ними або відсутні, оскільки їх використання могло б спотворити результати та ускладнити побудову моде- лей. Період дослідження був обраний максимально тривалим, що дало можливість оцінити довгостроко- вий вплив демографічних змін на економічне зрос- тання в різних часових інтервалах. Такий підхід дозво- лив не лише простежити короткострокові коливання, а й виявити стійкі тенденції. Крім того, аналіз впливу тривалості періоду спостереження допоміг визначити, як часовий горизонт дослідження може впливати на точність і надійність отриманих результатів моделю- вання. Рис. 2. Країни, що брали участь у дослідженні КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 2025/№1 (48) 145 Для оцінки точності моделювання було викорис- тано широкий набір метрик, зокрема коефіцієнт дете- рмінації (RІ), середню абсолютну похибку (MAE), се- редньоквадратичну похибку (MSE), корінь середньок- вадратичної похибки (RMSE), середню відносну похи- бку (MRE), середньоквадратичну логарифмічну похи- бку (MSLE) та її корінь (RMSLE). Такий підхід забез- печує комплексну оцінку моделей:  Коефіцієнт детермінації (RІ) дозволяє визна- чити, яку частку варіації залежної змінної пояснює модель.  MAE та MSE дають уявлення про середню ве- личину помилки, проте MSE більше штрафує великі відхилення.  RMSE спрощує інтерпретацію MSE, оскільки зберігає одиниці виміру змінної.  MRE забезпечує масштабно-незалежне порів- няння похибок між різними моделями та вибірками. MSLE та RMSLE особливо корисні при моделю- ванні даних, що змінюються експоненціально, ос- кільки вони зменшують вплив великих значень та на- голошують на відносних помилках. Загалом, врахування типології ринку в моделях економічного зростання призводить до зростання коефіцієнта детермінації у 14% випадків (рис. 3), тоді як у решті випадків змін не спостерігалося, що свід- чить про домінування чистої конкуренції як найкра- щої пояснювальної структури. Це пояснюється тим, що моделі економічного зростання зазвичай базуються на передумовах вільного ринку, де мобільність ресур- сів, відсутність бар’єрів для входу та велика кількість учасників забезпечують ефективний розподіл капіталу і технологій. В умовах монополії чи олігополії, на- впаки, спостерігається перерозподіл прибутків на ко- ристь обмеженої групи виробників, що може спотво- рювати ефекти інновацій та інвестицій. Монополісти- чна конкуренція, хоча й включає елементи диферен- ціації продукту, також не забезпечує тієї гнучкості та ефективності в довгостроковому періоді, як чиста кон- куренція. Рис. 3. Динаміка коефіцієнту детермінації у розрізі моделей економічного зростання Врахування типології ринку покращило метрики якості моделей економічного зростання з різною ефективністю: для моделі Солоу у 29% випадків, для моделі Ремсі-Касса-Кумпанса у 33%, для Менк’ю-Ро- мера-Вейла у 19% (див. рис. 3). Найбільший вплив спостерігався у міжчасовій моделі Ремсі-Касса-Кум- панса, оскільки оптимізаційна поведінка споживачів та інвесторів чутливіша до ринкових структур. Модель Солоу, хоч і простіша, також виграє від диференціації ринків, оскільки факторні доходи та заощадження мо- жуть залежати від ступеня конкуренції. Менше покра- щення у моделі Менк’ю-Ромера-Вейла пояснюється тим, що вона вже враховує людський капітал, що частково компенсує вплив ринкової структури. Врахування типології ринку покращило метрики якості для авторської односекторної моделі у 9% ви- падків, тоді як у 91% змін не спостерігалося (рис. 3), що вказує на обмежений вплив ринкових структур у загальній макроекономічній динаміці. Однак для її ба- гатосекторної модифікації, що розрізняє первинний, вторинний і третинний сектори, статистично значуще покращення метрик якості вже відбулося у 13% ви- падків. Це пояснюється тим, що різні сектори еконо- міки мають неоднакову чутливість до ринкової струк- тури: у первинному секторі (сільське господарство, ви- добуток) часто домінують олігополії чи монополії че- рез обмеженість ресурсів, у вторинному (промисло- вість) можливі як конкуренція, так і монопольні еле- менти, а у третинному (послуги) типовіша монополіс- тична конкуренція. Далі детально розглянемо ситуацію у розрізі мо- делей економічного зростання, і розпочнемо з моделі Солоу (рис. 4). Для моделі Солоу врахування типології ринку пі- двищує точність прогнозування у 19—20% випадків для короткострокового періоду та у 38—40% для довгостро- кового (рис. 4). Це пояснюється тим, що в коротко- строковому періоді ринкова структура може мати об- межений вплив на накопичення капіталу та темпи зростання, оскільки основні фактори — інвестиції, за- ощадження та продуктивність — ще не встигають адаптуватися до змін у ринкових умовах. Водночас у довгостроковому періоді ринкова структура суттєво впливає на розподіл ресурсів, рівень конкуренції, інноваційну активність та ефективність використання капіталу. Наприклад, у конкурентних ринках капітал і праця розподіляються оптимальніше, що сприяє стійкому економічному зростанню, тоді як у монопо- лізованих секторах виникають спотворення, які мо- жуть гальмувати розвиток. Відповідно, з плином часу кумулятивний ефект ринкових структур стає більш по- мітним, що і пояснює зростання точності моделі в довгостроковій перспективі. Аналогічно, врахування типології ринку підвищує точність прогнозування у 33% випадків для малороз- винених країн і в 26% випадків для високорозвинених (рис. 4). Ця різниця пояснюється тим, що в економі- ках, що розвиваються, ринкова структура відіграє більш критичну роль у розподілі ресурсів, оскільки такі країни часто стикаються з нерозвиненими фінан- совими ринками, високими бар’єрами для входу та до- мінуванням монополій або олігополій у ключових га- лузях. Залежно від структури ринку доступ до інвести- цій, технологій і продуктивного капіталу може бути або стимульований (у конкурентних умовах), або об- КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 146 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рис. 4. Динаміка коефіцієнту детермінації у розрізі тривалості періоду моделювання (a), груп країн за рівнем доходу (б) та географічного розташування (в) для моделі Солоу межений (за монополізації), що суттєво впливає на темпи зростання. У високорозвинених країнах еконо- міки є більш диверсифікованими, а ефекти ринкової структури частково нівелюються ефективною регуля- торною політикою, розвиненими фінансовими систе- мами та високою мобільністю капіталу та робочої сили. Відтак, хоча вплив типології ринку на точність моделі Солоу спостерігається в обох групах країн, він є більш вираженим у малорозвинених економіках через їхню більшу чутливість до ринкових обмежень і стимулів. Модель Ремсі-Касса-Купманса демонструє по- дібні до моделі Солоу результати, із покращенням коефіцієнта детермінації у 25% випадків для коротко- строкового періоду та до 45% для довгострокового (40—50 років), однак після 50 років цей показник по- чинає знижуватися (рис. 5). Рис. 5. Динаміка коефіцієнту детермінації у розрізі тривалості періоду моделювання (a), груп країн за рівнем доходу (б) та географічного розташування (в) для моделі Ремсі-Касса-Купманса Це пояснюється тим, що в короткостроковому та середньостроковому періодах ринкова структура сут- тєво впливає на динаміку заощаджень, інвестицій і розподіл ресурсів, що відображається в підвищенні точності моделі. У довгостроковій перспективі (до 50 років) ефект накопичення капіталу та оптиміза- ційна поведінка агентів проявляються найповніше, що пояснює пік зростання точності. Однак після цього періоду зниження точності може бути зумовлене кіль- кома факторами: по-перше, структурні зміни в еконо- міці (технологічні зрушення, демографічні зміни, ево- люція фінансових ринків) починають відігравати більшу роль, ніж початкові умови ринкової структури. По-друге, моделі на основі міжчасової оптимізації КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 2025/№1 (48) 147 передбачають раціональність агентів у дуже тривалому періоді, що в реальності може не відповідати поведінці економічних суб’єктів через невизначеність, шоки та зміни в макроекономічній політиці. В результаті після 50 років ефект ринкової типології поступово слабшає, і точність моделі починає знижуватися. Аналогічним чином до моделі Солоу покращення для малорозвине- них країн більш поширене за високорозвинені. Для моделі Менк’ю-Ромера-Вейла спостеріга- ється зростання точності зі збільшенням періоду мо- делювання: у короткостроковому періоді покращення відбувається у менш ніж 10% випадків, тоді як у дов- гостроковому — до 32%, що є більшим розривом, ніж у моделях Солоу та Ремсі-Касса-Купманса (рис. 6). Рис. 6. Динаміка коефіцієнту детермінації у розрізі тривалості періоду моделювання (a), груп країн за рівнем доходу (б) та географічного розташування (в) для моделі Менк’ю-Ромера-Вейла Це пояснюється роллю людського капіталу, який є ключовим додатковим фактором у цій моделі. На ко- ротких горизонтах вплив ринкової структури на люд- ський капітал є мінімальним, оскільки освітні про- цеси, накопичення знань та навичок є довготрива- лими, а їхній безпосередній ефект на продуктивність проявляється лише з часом. У довгостроковому періоді врахування типології ринку стає критичнішим, ос- кільки ринкова структура визначає стимули до інвес- тування в освіту, рівень конкуренції на ринку праці, доступність якісної освіти та ефективність викорис- тання людського капіталу. Наприклад, у конкурентних ринках праця використовується ефективніше, що під- вищує її продуктивність, тоді як у монополізованих га- лузях можливі обмеження у професійному розвитку та зниження мотивації до навчання. В результаті, у дов- гостроковій перспективі ринкова структура починає значно впливати на економічне зростання через аку- мульований людський капітал, що і пояснює більш рі- зкий розрив у точності прогнозування порівняно з мо- делями, де людський капітал прямо не враховується. При модифікації авторської багатовимірної одно- секторної моделі економічного зростання приріст якості прогнозування спостерігається лише у 9% ви- падків (рис. 7), причому цей ефект залишається від- носно стабільним незалежно від рівня економічного розвитку країни, її географічного положення або три- валості періоду моделювання. Це пояснюється загаль- ною складністю моделі, яка інтегрує велику кількість змінних та багатовимірних взаємозв’язків, що змен- шує маржинальний вплив окремих факторів, зокрема ринкової структури. Основний механізм впливу рин- кової типології у даній моделі переважно реалізується через компонент заощаджень, оскільки саме вони ви- значають рівень капіталовкладень та динаміку накопи- чення виробничих ресурсів. Водночас при прогнозуванні економічних показ- ників варто враховувати, що, хоча приріст точності моделі є відносно низьким, самі обсяги змін основних макроекономічних величин, зокрема інвестицій, ВВП та продуктивності, можуть бути значно більш відчут- ними через довгострокові ефекти взаємодії заоща- джень з іншими складовими економічного зростання. Це свідчить про те, що навіть за відносно слабкої ко- реляції між ринковою структурою та якістю прогнозу, вплив ринкових умов на економічну динаміку залиша- ється суттєвим, особливо при аналізі майбутніх змін ключових макроекономічних параметрів. Якщо зосередитися лише на компоненті дина- міки заощаджень у модифікованій авторській багато- вимірній односекторній моделі економічного зрос- тання, то якість моделі за коефіцієнтом детермінації значно зростає, досягаючи покращення в 40% випад- ків з часом (рис. 8). Якщо розглядати метрику RMSLE, то результат буде абсолютно аналогічним до попереднього аналізу, який стосувався коефіцієнта детермінації (рис. 9, 10). Для багатовимірної трисекторної моделі, при мо- дифікації з урахуванням типології ринків, спостеріга- ється зростання якості в 14% випадків, що є вищим показником порівняно з 9% для односекторної моделі (рис. 11). Це зростання пояснюється тим, що багато- секторний підхід дає змогу краще врахувати різнома- ніття економічних процесів у кожному з секторів (пе- рвинному, вторинному та третинному), що дозволяє ринковій структурі впливати на економічне зростання КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 148 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рис. 7. Динаміка коефіцієнту детермінації у розрізі тривалості періоду моделювання (a), груп країн за рівнем доходу (в) та географічного розташування (б) для багатовимірної односекторної моделі Рис. 8. Динаміка коефіцієнту детермінації компоненти заощаджень у розрізі тривалості періоду моделювання (a), груп країн за рівнем доходу (б) та географічного розташування (в) для багатовимірної односекторної моделі Рис. 9. RMSLE у розрізі тривалості періоду моделювання (a), груп країн за рівнем доходу (б) та географічного розташування (в) для багатовимірної односекторної моделі КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 2025/№1 (48) 149 Рис. 10. RMSLE компоненти заощаджень у розрізі тривалості періоду моделювання (a), груп країн за рівнем доходу (б) та географічного розташування (в) для багатовимірної односекторної моделі Рис. 11. Динаміка коефіцієнту детермінації у розрізі тривалості періоду моделювання (a), груп країн за рівнем доходу (б) та географічного розташування (в) для багатовимірної трисекторної моделі більш комплексно. Різні ринкові умови в кожному секторі мають суттєвий вплив на рівень заощаджень і інвестицій, оскільки сектори можуть мати різну чут- ливість до монополії, олігополії чи конкуренції, що в свою чергу змінює економічну динаміку. Зростання якості в більш ніж 60% випадків (рис. 12) при розгляді компоненти заощаджень у бага- товимірній трисекторній моделі з урахуванням типо- логії ринків у середньостроковому та довгостроковому періодах пояснюється кількома важливими факто- рами, що відрізняють багатовимірний підхід від одно- секторної моделі. По-перше, багатовимірні моделі дозволяють вра- хувати різні типи ринкових структур у кожному з сек- торів економіки (первинному, вторинному та третин- ному), що значно впливає на рівень заощаджень та ін- вестицій у кожному секторі. Різні ринкові умови, такі як рівень конкуренції або монополії в окремих секто- рах, мають суттєвий вплив на накопичення капіталу і заощадження. Наприклад, в конкурентних секторах спостерігається більша ефективність розподілу ресур- сів, що стимулює зростання заощаджень, тоді як у мо- нополізованих секторах може бути менше стимулів до заощаджень через високі бар'єри для входу і знижену мотивацію для інвестування. По-друге, в середньостроковому та довгостроко- вому періодах накопичення капіталу стає більш чутли- вим до змін у ринкових умовах, оскільки більшість ін- вестицій і стратегічних рішень щодо заощаджень ви- магають часу для реалізації своїх ефектів. Це особливо важливо для тривалих періодів, де ефекти різних типів ринкових структур проявляються значніше, оскільки вони визначають не тільки обсяг інвестицій, але й їх ефективність через наявність або відсутність іннова- цій, технологічного прогресу та доступу до фінансових ресурсів. КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 150 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Рис. 12. Динаміка коефіцієнту детермінації компоненти заощаджень у розрізі тривалості періоду моделювання (a), груп країн за рівнем доходу (б) та географічного розташування (в) для багатовимірної трисекторної моделі Крім того, багатовимірні моделі дозволяють точ- ніше моделювати взаємозв'язки між секторами еконо- міки, що дає можливість більш детально оцінити вплив змін у типології ринку на кожен сектор окремо, що значно підвищує точність прогнозування заощад- жень. Саме тому при модифікації з типологією ринків у багатовимірній трисекторній моделі, точність про- гнозів компоненти заощаджень зростає значно більше, ніж у односекторних моделях, що відображає більш складні механізми впливу ринку на економічну дина- міку. В середньому для компоненти заощаджень якість модифікованої моделі, оцінена за допомогою показ- ника RMSLE, збільшується незалежно від тривалості періоду моделювання (рис. 13, 14). На завершення, спрогнозуємо економічне зрос- тання для України за допомогою багатовимірної три- секторної моделі (рис. 15). Згідно з результатами моделювання, спостеріга- ється суттєве зниження темпів усіх основних компо- нентів економічного зростання, якщо в якості перева- жаючого ринкового типу взяти монополію замість чистої конкуренції. Це свідчить про те, що доміну- вання монополій негативно впливає на економічну динаміку, обмежуючи інновації та ефективність ви- робництва в порівнянні з більш конкурентними рин- ковими умовами. Рис. 13. RMSLE у розрізі тривалості періоду моделювання (a), груп країн за рівнем доходу (б) та географічного розташування (в) для багатовимірної трисекторної моделі КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 2025/№1 (48) 151 Рис. 14. RMSLE компоненти заощаджень у розрізі тривалості періоду моделювання (a), груп країн за рівнем доходу (б) та географічного розташування (в) для багатовимірної трисекторної моделі Рис. 15. Прогноз для економіки України на основі чистої конкуренції (темно-зелений графік) та на основі монополії (світло-зелений графік) Висновки. У статті ретельно здійснено детальний аналіз впливу ринкової структури на економічне зростання за допомогою модифікації багатовимірної авторської моделі, що включає додаткові коефіцієнти для різних типів ринку. Для монополістичної конку- ренції враховано коефіцієнт витрат на диференціацію продукту, для монополії — коефіцієнт падіння обсягів з коригуванням на кількість учасників ринку, що ха- рактерно і для олігополії. Модель для досконалої кон- куренції залишалась без змін, що дозволило порівняти точність прогнозів для різних ринкових умов. Порівняння модифікованої та вихідної моделі, підтвердило значне покращення точності моделю- вання до 60% випадків, зокрема пов'язаних з довго- строковим економічним зростанням, малорозвине- ними країнами, особливо для трисекторної моделі. Отримані результати свідчать, з одного боку, про доцільність інтеграції ринкових характеристик в мак- роекономічні моделі, оскільки це дозволяє значно під- вищити точність прогнозування економічного зрос- тання, зокрема для країн, що перебувають на різних етапах економічного розвитку. З іншого боку, має КОЛЯДА Ю. В., ПОЗНЯК С. П. 152 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ місце яскравий приклад адаптивного моделювання не- лінійної економічної динаміки. Залучення додаткових змінних, що описують ринкову структуру, робить мо- дель більш гнучкою та здатною відображати реалії су- часної економіки, що є важливим для аналізу ефек- тивності економічних політик. Список використаних джерел 1. Коляда Ю. В. Адаптивна парадигма моде- лювання економічної динаміки : монографія. Київ: КНЕУ, 2011. 297 c. 2. Kolyada Yu., Poznyak S. Adaptation Applying of Economic Growth Theoretical Models. Digital Economy Concepts and Technologies Workshop. 2024. Vol. 3665. P. 22—35 URL: https://ceur-ws.org/Vol-3665/paper3.pdf. 3. Коляда Ю., Позняк С. Адаптивна модель економічного зростання для відкритої економіки. Національні інтереси України. 2024. № 2(2). С. 267-286. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1793-2024-2(2)-267- 286. 4. Позняк С., Коляда Ю. Адаптивна модель зростання відкритої економіки. Теорія модернізації в контексті сучасної світової науки. Кривий ріг, 2024. DOI: https://doi.org/10.62731/mcnd-02.08.2024.001. 5. Solow R. M. A Contribution to the Theory of Eco- nomic Growth. The Quarterly Journal of Economics. 1956. Vol. 70, no. 1. P. 65. DOI: https://doi.org/10.2307/ 1884513. 6. Solow R. M. Technical Change and the Aggregate Production Function. The Review of Economics and Statis- tics. 1957. Vol. 39, no. 3. P. 312. DOI: https://doi.org/10.2307/1926047. 7. Swan T. W. Economic Growth and Capital Accu- mulation. Economic Record. 1956. Vol. 32, no. 2. P. 334— 361. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1475-4932.1956. tb00434.x. 8. Ramsey F. P. A Mathematical Theory of Saving. The Economic Journal. 1928. Vol. 38, no. 152. P. 543. DOI: https://doi.org/10.2307/2224098. 9. Cass D. Optimum Growth in an Aggregative Model of Capital Accumulation. The Review of Economic Studies. 1965. Vol. 32, no. 3. P. 233. DOI: https://doi.org/10.2307/2295827. 10. Koopmans T. C. On the Concept of Optimal Eco- nomic Growth. Cowles Foundation for Research in Eco- nomics. Yale University, Discussion Paper. 1963. No. 163. URL: https://elischolar.library.yale.edu/cowles-discus- sion-paper-series/392. 11. Mankiw N. G., Romer D., Weil D. N. A Contri- bution to the Empirics of Economic Growth. The Quarterly Journal of Economics. 1992. Vol. 107, no. 2. P. 407—437. — DOI: https://doi.org/10.2307/2118477. 12. World Bank. URL: https://data.worldbank.org/. References 1. Koliada. Yu. V. (2011). Adaptyvna paradyhma modeliuvannia ekonomichnoi dynamiky [Adaptive para- digm of modeling economic dynamics]. Kyiv, KNEU. 297 р. [in Ukrainian]. 1. Kolyada, Yu., Poznyak, S. et al. (2024). Adaptation Applying of Economic Growth Theoretical Models. Digital Economy Concepts and Technologies Workshop, 3665. pp. 22-35. Retrieved from https://ceur-ws.org/Vol-3665/pa- per3.pdf. 3. Kolyada, Yu., Poznyak, S. (2024). Adaptyvna model ekonomichnoho zrostannia dlia vidkrytoi ekonomiky [Adaptive Model of Economic Growth for an Open Economy]. Natsionalni interesy Ukrainy — National interests of Ukraine, 2(2), рр. 267-286. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1793-2024-2(2)-267-286 [in Ukrainian]. 4. Poznyak, S., Kolyada, Yu. (2024). Adaptyvna model zrostannia vidkrytoi ekonomiky [Adaptive growth model of an open economy]. Teoriia modernizatsii v konteksti suchasnoi svitovoi nauky [The Theory of Modernization in the Context of Modern World Science]. Proceedings of the III International Scientific Conference. (рр. 87-92). Kryvyi Rih. DOI: https://doi.org/10.62731/ mcnd-02.08.2024.001 [in Ukrainian]. 5. Solow, R. M. (1956). A Contribution to the Theory of Economic Growth. The Quarterly Journal of Economics, Vol. 70, no. 1, рр. 65. DOI: https://doi.org/10.2307/ 1884513. 6. Solow, R. M. (1957). Technical Change and the Aggregate Production Function. The Review of Economics and Statistics, Vol. 39, no. 3, рр. 312. DOI: https://doi.org/10.2307/1926047. 7. Swan, T. W. (1956). Economic growth and capital accumulation. Economic Record, Vol. 32, no. 2, рр. 334— 361. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1475-4932.1956. tb00434.x. 8. Ramsey, F. P. (1928). A Mathematical Theory of Saving. The Economic Journal, Vol. 38, no. 152, рр. 543. DOI: https://doi.org/10.2307/2224098. 9. Cass, D. (1965). Optimum Growth in an Aggrega- tive Model of Capital Accumulation. The Review of Eco- nomic Studies, Vol. 32, no. 3, рр. 233. DOI: https://doi.org/10.2307/2295827. 10. Koopmans, T. C. (1963). On the Concept of Op- timal Economic Growth. Cowles Foundation for Research in Economics. Yale University, Discussion Paper, No. 163. Retrieved from https://elischolar.library.yale.edu/cowles- discussion-paper-series/392. 11. Mankiw, N. G., Romer, D., Weil, D. N. (1962). A Contribution to the Empirics of Economic Growth. The Quarterly Journal of Economics, Vol. 107, no. 2, рр. 407— 437. DOI: https://doi.org/10.2307/2118477. 12. World Bank. Retrieved from https://data.worldbank.org/. Стаття надійшла до редакції 15.04.2025 Рецензовано: 12.05.2025 Формат цитування: Коляда Ю. В., Позняк С. П. Типологія ринку і динаміка економічного зростання. Вісник економічної науки України. 2025. № 1 (48). С. 140-152. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).140-152 Kolyada, Yu. V., Poznyak, S. Р. (2025). Market Typology and Economic Growth Dynamics. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (48), рр. 140-152. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).140-152

Типологія ринку і динаміка економічного зростання

Репозитарії

Схожі ресурси