Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій
Туризм та рекреація є мультидисциплінарним феноменом, що акумулює природні, соціокультурні, економічні та екологічні чинники, інтегруючи їх у конкретному географічному просторі. Географічне дослідження туристсько-рекреаційних дестинацій – це наукове підґрунтя для просторового планування, формування...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2025 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206478 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій / Н.П. Борецька, Г.О. Крапівіна // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 56–63. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860042734025310208 |
|---|---|
| author | Борецька, Н. П. Крапівіна, Г.О. |
| author_facet | Борецька, Н. П. Крапівіна, Г.О. |
| citation_txt | Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій / Н.П. Борецька, Г.О. Крапівіна // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 56–63. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Туризм та рекреація є мультидисциплінарним феноменом, що акумулює природні, соціокультурні, економічні та екологічні чинники, інтегруючи їх у конкретному географічному просторі. Географічне дослідження туристсько-рекреаційних дестинацій – це наукове підґрунтя для просторового планування, формування туристичних кластерів, стратегічного позиціонування регіонів та реалізації концепції їх сталого розвитку, яке полягає в обґрунтуванні інтегрованого підходу до кластеризації та типізації дестинацій України на основі географічних аспектів та мікс-моделі кластерного аналізу, які доповнені моделлю життєвого циклу дестинацій з урахуванням зовнішніх та внутришніх чинників післявоєнної відбудови країни. Переосмислення географічних аспектів розвитку дестинацій для економічного, соціального та культурного відновлення України заснований на пошуку ефективної кластерної моделі розвитку туристично-рекреаційного комплексу та принципах державно-приватного партнерства. Тому аналіз географічної типології дестинацій в дослідженні ґрунтується на врахуванні просторових, природно-географічних та ландшафтних характеристик територій. Просторові типи організації дестинацій відбивають ступінь компактності, взаємозв’язку й концентрації туристичних функцій у межах конкретної території. Поза межами конкретної дестинації формуються та розвиваються зовнішні чинники, які є результатом глобальних, національних або міжрегіональних процесів та виконують роль каталізаторів або обмежень, що формують загальне середовище функціонування туристсько-рекреаційного простору. Вони задають макроумови: геополітичну стабільність, інвестиційний клімат, політичну волю до підтримки приватно-державного партнерства, міжнародну допомогу тощо. Здатність територіальних спільнот, бізнесу та влади використати зовнішні стимули; адаптуватися до викликів (зокрема повоєнних) та мобілізувати наявні ресурси є внутрішніми чинниками та рушійною силою кластероутворення. Класифікація моделей кластеризації туристсько-рекреаційних дестинацій дозволяє сформувати системну основу для їх типізації та стратегічного управління розвитком, а застосування кластерної мікс-моделі, яка поєднує ієрархічну кластеризацію, алгоритми типу k-середніх, методи щільнісної кластеризації (DBSCAN), а також мережеві підходи (Louvain, Girvan–Newman), забезпечує гнучкий, комплексний і адаптивний інструментарій для аналізу структурних, функціональних і просторових особливостей туристсько-рекреаційних територій.
Tourism and recreation is a multidisciplinary phenomenon that accumulates natural, socio-cultural, economic and environmental factors, integrating them in a specific geographical space. Geographical research of tourist and recreational destinations is a scientific basis for spatial planning, the formation of tourist clusters, strategic positioning of regions and the implementation of the concept of their sustainable development, which consists in substantiating an integrated approach to clustering and typification of Ukrainian destinations based on geographical aspects and a mix model of cluster analysis, which are supplemented by a model of the life cycle of destinations taking into account external and internal factors of the country’s post-war reconstruction. Rethinking the geographical aspects of destination development for the economic, social and cultural recovery of Ukraine is based on the search for an effective cluster model for the development of the tourism and recreation complex and the principles of public-private partnership. Therefore, the analysis of the geographical typology of destinations in the study is based on taking into account the spatial, natural-geographical and landscape characteristics of the territories. Spatial types of destination organization reflect the degree of compactness, interconnection and concentration of tourism functions within a specific territory. Outside a specific destination, external factors are formed and developed, which are the result of global, national or interregional processes and play the role of catalysts or restrictions that shape the general environment for the functioning of the tourism and recreation space. They set macro conditions: geopolitical stability, investment climate, political will to support private-public partnership, international assistance, etc. The ability of territorial communities, business and authorities to use external incentives; adapt to challenges (in particular post-war ones) and mobilize available resources are internal factors and the driving force of cluster formation. The classification of clustering models of tourist and recreational destinations allows for the formation of a systemic basis for their typification and strategic management of development, and the use of a cluster mix model, which combines hierarchical clustering, k-means algorithms, density clustering methods (DBSCAN), as well as network approaches (Louvain, Girvan–Newman), provides a flexible, comprehensive and adaptive toolkit for analyzing the structural, functional and spatial features of tourist and recreational areas.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:56:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О.
56 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).56-63
УДК 332.1:338.48
Наталія Петрівна Борецька
д-р екон. наук, проф.
ORCID 0000-0003-2372-2519
e-mail: nataliya-boretskaya@ukr.net,
Галина Олексіївна Крапівіна
канд. наук з держ. упр., доц.
ORCID 0000-0002-9549-2794
e-mail: galina3910@gmail.com,
Приазовський державний технічний університет, м. Дніпро
ПАРАДІГМА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ: ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ
ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ДЕСТИНАЦІЙ
У сучасних умовах просторового переосмислення
глобального ринку, туристсько-рекреаційна діяльність
дедалі частіше розглядається як один із ключових
векторів регіонального розвитку, інтеграції територій
у міжнародні економічні зв’язки та стимулювання
міжгалузевих взаємодій. Туризм та рекреація є муль-
тидисциплінарним феноменом та акумулює природні,
соціокультурні, економічні та екологічні чинники, ін-
тегруючи їх у конкретному географічному просторі.
Географічні аспекти формування та функціону-
вання туристсько-рекреаційних дестинацій є предме-
том поглибленого наукового аналізу, оскільки саме те-
риторіальна організація, ресурсна диференціація, при-
родно-ландшафтні умови, демографічна структура, ін-
фраструктурна забезпеченість і просторово-комуніка-
ційні зв’язки визначають потенціал, спеціалізацію й
конкурентоспроможність окремих дестинацій.
Особливої актуальності дослідження набуває в
контексті сучасних трансформаційних процесів в Ук-
раїні, що зумовлені не лише викликами безпекового
характеру, але й необхідністю поствоєнної відбудови,
децентралізації, розвитку креативної економіки та ак-
тивізації внутрішнього туризму. У цьому контексті
географічне вивчення туристсько-рекреаційних дес-
тинацій слугує науковим підґрунтям для просторового
планування, формування туристичних кластерів, стра-
тегічного позиціонування регіонів та реалізації кон-
цепції сталого розвитку.
Таким чином, географічні аспекти розвитку ту-
ристсько-рекреаційних дестинацій набувають теоре-
тико-прикладного значення як у межах туристичного
країнознавства й рекреаційної географії, так й в між-
дисциплінарних дослідженнях, що охоплюють сфери
регіоналістики, урбаністики, просторової економіки
та екологічного менеджменту.
Раніше невирішені частки загальної проблеми.
Незважаючи на розповсюдження наукових досліджень
з зору географічних аспектів розвитку туризму, факто-
рів, принципів та умов функціонування, а також на
тематику, пов’язану з туристсько-рекреаційними дес-
тинаціями, зокрема у працях українських вчених
О. Бейдека, Ю. Веденіна, М. Ільїної, Ю. Шпильової,
Є. Мішеніна, М. Мальської, Н. Паньківа, О. Топчієв,
Г. Черевко, та у низці наукових праць закордонних до-
слідників, які формують ядро сучасної туристичної
географії та дестинаційного планування: М. Голл,
С. Пейдж, С. Бекен, Г. Річінс, Д. Скотт, С. Г’осслінг,
Н. Морган та інших, сучасний стан розвитку турист-
сько-рекреаційних дестинацій супроводжується низ-
кою теоретичних та прикладних проблем, що залиша-
ються відкритими для наукового аналізу. До ключових
з них належать: фрагментарність просторових дослі-
джень; обмежене впровадження ГІС-технологій; не-
достатня адаптація до сучасних викликів та загроз; не-
достатнє врахування екологічних обмежень та інше.
Особливої уваги потребує переосмислення гео-
графічних аспектів розвитку туристсько-рекреаційних
дестинацій для повоєнного економічного, соціального
та культурного відновлення України, побудованих на
системному, дієвому та сучасному механізмі управ-
ління відповідними процесами. В цій площені пошук
ефективної кластерної моделі розвитку туристично-
рекреаційного комплексу, заснованій на принципах
державно-приватного партнерства. дозволить інтегру-
вати регіональні й міжрегіональні інтереси, визначити
пріоритетні напрями розвитку ресурсного потенціалу
туристсько-рекреаційних кластерів, а також спряму-
вати спільні зусилля державного сектору та бізнес-
структур на модернізацію інфраструктури, стимулю-
вання інноваційно-інвестиційної діяльності та підви-
щення конкурентоспроможності вітчизняних турист-
сько-рекреаційних послуг.
Мета статті полягає в обґрунтування інтегрова-
ного підходу до кластеризації та типізації туристсько-
рекреаційних дестинацій України на основі геогра-
фічних аспектів та мікс-моделі кластерного аналізу,
доповненої моделлю життєвого циклу дестинацій
(TALC) з урахуванням зовнішніх та внутрішніх чинни-
ків післявоєнної відбудови країни.
У межах дослідження здійснено систематизацію
класифікаційних підходів, охарактеризовано сучасні
алгоритми кластеризації (ієрархічні, щільнісні, мере-
жеві, гібридні), а також проаналізовано потенціал їх
застосування для формування адаптивних управлінсь-
ких стратегій у сфері туризму та рекреації.
Предметом дослідження є структурно-просторові
характеристики, етапність розвитку та кластерна орга-
нізація туристсько-рекреаційних дестинацій України,
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025
© Видавець Академія економічних наук України, 2025
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О.
2025/№1 (48) 57
а також методи їх класифікації та типізації на основі
сучасних світових підходів до кластерного аналізу і фа-
зової теорії розвитку туристсько-рекреаційних терито-
рій.
Виклад основного матеріалу. Туристсько-рекреа-
ційна діяльність виступає важливим чинником про-
сторової організації сучасного суспільства та форму-
вання регіонального розвитку. У цьому контексті
особливого значення набуває систематизація та класи-
фікація туристсько-рекреаційних дестинацій як про-
сторових одиниць, що забезпечують реалізацію функ-
цій відпочинку, оздоровлення, пізнання та дозвілля.
Типологізація дестинацій є важливим інструментом
наукового аналізу, планування й управління турист-
сько-рекреаційними системами, оскільки дозволяє ви-
ділити спільні риси, закономірності розвитку та спе-
цифіку функціонування окремих територій.
Одним із ключових підходів до типологізації є
географічний, який ґрунтується на врахуванні просто-
рових, природно-географічних та ландшафтних харак-
теристик територій. Географічні критерії дозволяють
охопити широкий спектр факторів, зокрема поло-
ження дестинації відносно основних фізико-геогра-
фічних об’єктів, кліматичні умови, природні ресурси,
рельєф та інші просторові характеристики, які визна-
чають туристсько-рекреаційний потенціал території. У
цьому контексті аналіз географічної типології дестина-
цій є актуальним як у науково-теоретичному, так й в
прикладному аспектах [1-7]. Типологія туристсько-
рекреаційних дестинацій за географічними критеріями
надана в табл. 1.
Таблиця 1
Типологія туристсько-рекреаційних дестинацій за географічними критеріями
Критерій Тип дестинації Характеристика Приклади
За формою рель-
єфу
Гірські Високий природно-рекреаційний по-
тенціал, можливості для активного
відпочинку
Буковель (Україна), Альпи (Швейца-
рія), Татри (Польща/Словаччина)
Рівнинні Відсутність висот, придатні для агро-
туризму, зеленого туризму
Поділля (Україна), Лемківщина (Ук-
раїна), Центральна частина Франції
Узбережні (приморські) Орієнтація на морський пляжний ві-
дпочинок
Одеса (Україна), Барселона, Анталія
За кліматичними
умовами
Курорти помірного клі-
мату
Сезонна привабливість, можливість
різноманітних видів відпочинку
Львівщина (Україна), Закарпаття
(Україна), Північна Італія
Курорти субтропіків/тро-
піків
Цілорічний пляжний та рекреацій-
ний туризм
Балі, Мальдіви, Шрі-Ланка
За природними ре-
сурсами
Лісові Спелео-, еко-, мисливський туризм,
зелений відпочинок
Карпати (Україна) , Біловезька пуща
Водні Озера, річки, мінеральні джерела,
морські узбережжя
Шацькі озера, оз. Блед (Словенія),
Карлові Вари (Чехія)
Біорізноманітні Території з охоронюваними об'єк-
тами природи
Карпати (Україна), Камчатка, Наці-
ональні парки Канади
За рівнем соціа-
льно-економічно-
го розвитку
Урбанізовані Розвинена інфраструктура, мульти-
функціональність
Київ (Україна), Париж, Нью-Йорк
Сільські/екологічно чисті Екотуризм, агротуризм, культурно-
побутовий відпочинок
Полтавщина (Україна), Тоскана,
Альпійські села
За спеціалізацією Лікувально-оздоровчі Курорти з мінеральними водами, клі-
матотерапією
Моршин (Україна), Трускавець (Ук-
раїна), Баден-Баден
Культурно-історичні Дестинації з концентрацією
пам’яток, музеїв, культурної спад-
щини
Львів (Україна), Прага, Краків
Пригодницько-активні Орієнтовані на активні види туризму Кавказ, Карпати (Україна), Доло-
міти
Розроблено авторами.
Класифікація туристсько-рекреаційних дестина-
цій за географічними критеріями дозволяє здійснити
комплексний аналіз просторової диференціації турис-
тичного потенціалу територій. Представлена типологія
охоплює ключові параметри, що визначають приваб-
ливість та функціональну спеціалізацію дестинацій:
рельєф, кліматичні умови, природно-ресурсну базу,
рівень соціально-економічного розвитку та видову
орієнтацію туризму.
Зокрема, рельєфно-морфологічні характеристики
визначають наявність гірських, рівнинних або узбе-
режних дестинацій, кожна з яких має специфічні
умови для розвитку певних видів туризму — від актив-
ного гірського до пляжного чи агротуризму. Кліма-
тичні умови, у свою чергу, впливають на сезонність,
комфортність перебування та довготривалість турист-
сько-рекреаційного сезону.
Важливе значення мають природні ресурси: лі-
сові, водні й біорізноманітні дестинації формують ос-
нову для екологічного, спелео-, мисливського чи оздо-
ровчого туризму. Соціально-економічний рівень роз-
витку території зумовлює ступінь інфраструктурного
забезпечення, що виражається в урбанізованих або
сільських типах дестинацій.
Класифікація за функціональною спеціалізацією
(лікувально-оздоровчі, культурно-історичні, пригод-
ницько-активні, мішані) показує, що більшість дес-
тинацій поєднують у собі декілька типів ресурсів
і форм активності, що є ознакою поліфункціонально-
сті сучасного туризму.
Отже, географічна типологія туристсько-рекреа-
ційних дестинацій не лише слугує основою для науко-
вого аналізу, але й має прикладне значення для стра-
тегічного планування, зокрема формування кластерної
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О.
58 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
моделі управління, розвитку туристсько-рекреаційної
інфраструктури, брендування територій та підвищення
їх конкурентоспроможності на туристсько-рекреацій-
ному ринку.
Здійснена типологія туристсько-рекреаційних де-
стинацій за географічними критеріями дала змогу
окреслити основні природно-кліматичні, ресурсні та
соціально-економічні параметри, які формують спе-
цифіку дестинацій та їхню туристсько-рекреаційну
привабливість. Проте для повноцінного розуміння
функціонування туристсько-рекреаційного простору
важливо не лише визначити тип дестинації, а й про-
аналізувати структуру її просторової організації —
тобто, як функціональні елементи (розміщення, хар-
чування, рекреаційні об'єкти, пам’ятки, транспортна
доступність тощо) розміщуються на території.
Просторові типи організації туристсько-рекреа-
ційних дестинацій відображають ступінь компакт-
ності, взаємозв’язку й концентрації туристичних
функцій у межах конкретної території. Така класифі-
кація дає змогу краще зрозуміти, як організовано вза-
ємодію між ядром дестинації та її периферійними зо-
нами, наскільки ефективно працює транспортне спо-
лучення, а також яку модель розвитку доцільно засто-
совувати для тієї чи іншої території [8-10]. У цьому
контексті розглянемо основні просторові типи органі-
зації туристсько-рекреаційних дестинацій за критерієм
розміщення функцій (табл. 2).
Таблиця 2
Просторові типи організації туристсько-рекреаційних дестинацій (за розміщенням функцій)
Тип Опис Приклади
Компактний Усі основні туристичні функції (проживання, харчування,
розваги, пам’ятки) сконцентровані в межах однієї локації або
населеного пункту
Львів, Яремче, Краків
Мережевий Туристичні функції розміщені у кількох сусідніх населених пу-
нктах чи локаціях, пов’язаних між собою транспортною, ін-
фраструктурною та функціональною мережею
Закарпаття, Підкарпатське воє-
водство, Трансильванія
Лінійний Туристичні об’єкти і послуги орієнтовані вздовж берегової лі-
нії, дороги чи іншого лінійного елемента ландшафту
Південне узбережжя Криму,
Амальфі, Далмаційське узбе-
режжя (Хорватія)
Поліцентричний Дестинація має кілька ядер (центрів) з різною туристичною
спеціалізацією, які функціонують автономно або у взає-
мозв’язку
Чорногорія (Будва, Котор, Гер-
цег-Нові), Рів'єра Майя (Мек-
сика)
Розроблено авторами.
Просторова організація туристсько-рекреаційних
дестинацій є важливим чинником ефективності функ-
ціонування туристсько-рекреаційної системи. Вона
визначає, наскільки зручно й логічно розміщені клю-
чові елементи інфраструктури, як відбувається рух ту-
ристських потоків і якою є доступність ресурсів.
Компактний тип є характерним для історичних
міст і невеликих курортів, де концентрація функцій у
межах однієї території забезпечує легку навігацію,
швидкий доступ до основних об’єктів і високу щіль-
ність туристичних послуг.
Мережевий тип переважає в регіонах із розгалу-
женою транспортною системою та різноманітними
природно-культурними ресурсами, що дозволяє ту-
ристам обирати індивідуальні маршрути і формувати
більш гнучкі програми перебування.
Лінійна організація притаманна приморським ре-
гіонам і територіям уздовж гірських доріг, де природні
умови зумовлюють витягнуту структуру туристсько-
рекреаційної дестинації. Такий тип потребує ретель-
ного транспортного планування для уникнення над-
мірного навантаження на окремі сегменти.
Поліцентричний тип дестинацій характерний для
складних туристсько-рекреаційних регіонів, що об’єд-
нують декілька міст або курортів з різною спеціаліза-
цією (культурною, пляжною, оздоровчою тощо). Це
сприяє диверсифікації туристсько-рекреаційного про-
дукту та розвантаженню туристсько-рекреаційних
ядер.
Таким чином, вибір моделі просторової організа-
ції має відповідати як природно-географічним особли-
востям території, так й стратегічним цілям її турист-
сько-рекреаційного розвитку. Успішна дестинація —
це не лише багата на ресурси територія, а й ефективно
структурований простір.
Проаналізовані класифікації — як за географіч-
ними критеріями, так й за просторовою організацією
функцій — дозволяють глибше зрозуміти структурну
природу туристсько-рекреаційних дестинацій. Проте в
умовах сучасної глобалізації та регіонального розвитку
виникає потреба не лише в описовому типуванні дес-
тинацій, а у формуванні інтегрованих моделей управ-
ління розвитком туризму та рекреації. У цьому кон-
тексті дедалі більшого значення набуває концепція ту-
ристсько-рекреаційного кластера.
Кластеризація туристсько-рекреаційних дестина-
цій ґрунтується на ідеї функціональної взаємодії між
учасниками туристсько-рекреаційного ринку — під-
приємствами, інфраструктурними об’єктами, ор-
ганами влади, закладами освіти, локальними грома-
дами. На відміну від простого географічного сусідства
чи просторової концентрації функцій, кластер перед-
бачає синергію та координацію між усіма елементами
системи для досягнення конкурентних переваг та
ефективного розвитку.
Таким чином, географічні типи дестинацій ви-
значають вихідні умови ресурсного забезпечення, про-
сторові моделі — спосіб організації туристсько-ре-
креаційної інфраструктури, а кластерна модель — стра-
тегічну форму взаємодії між суб’єктами туристсько-
рекреаційної діяльності. Такий підхід дає змогу не
лише ефективно використовувати природно-ресурс-
ний потенціал, а й забезпечити сталий соціально-еко-
номічний розвиток регіону.
Однак сама класифікація — це лише опис існу-
ючого різноманіття, тоді як кластер — це організаційна
модель співпраці між суб’єктами на певній території.
Формування туристсько-рекреаційного кластеру ви-
магає розуміння не тільки географічної структури, а й
впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, які визнача-
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О.
2025/№1 (48) 59
ють: конкурентоспроможність регіону, можливості для
об'єднання ресурсів, здатність до відновлення в умовах
криз (зокрема — післявоєнних), та стійкість у турбуле-
нтному середовищі.
Таким чином, класифікація туристсько-рекреа-
ційних дестинацій задає ресурсну та просторову «мат-
рицю», в якій потенційно може розвиватися кластер.
Натомість впливові чинники визначають здатність цієї
матриці перетворитися на функціональну і стійку мо-
дель кооперації — кластер [11-14].
Поза межами конкретної туристсько-рекреацій-
ної дестинації формуються та розвиваються зовнішні
чинники, які є результатом глобальних, національних
або міжрегіональних процесів (табл. 3).
Таблиця 3
Зовнішні чинники туристсько-рекреаційних дестинацій
Група чинників Зміст
Політична стабільність / безпека Рівень загроз (зовнішніх чи внутрішніх), зона бойових дій, демілітаризованість
регіону
Державна політика Програми повоєнного відновлення, субсидії, міжнародна допомога, розвиток
прикордонної інфраструктури
Міжнародна підтримка / донори Участь у проєктах технічної допомоги (EU4Business, GIZ, UNDP), доступ до
грантів
Інвестиційна привабливість Рівень довіри інвесторів до регіону, наявність економічних стимулів (пільги, ін-
дустріальні парки)
Попит на безпечний туризм Зміна споживчих уподобань на користь внутрішнього/регіонального туризму та
рекреації, попит на відновлювальний та еко-туризм
Технологічні фактори Доступ до цифрових сервісів, онлайн-маркетинг, просування в соціальних мере-
жах, Smart-туризм
Транскордонна співпраця Міжнародні туристичні маршрути, спільні кластери на кордонах, євроінтегра-
ційна орієнтація
Глобальні кризи / турбулентність Воєнні дії, енергетична нестабільність, зміни клімату, пандемії
Розроблено авторами.
У процесі формування туристсько-рекреаційних
кластерів зовнішні (екзогенні) чинники виконують
роль каталізаторів або обмежень, які формують за-
гальне середовище функціонування туристсько-ре-
креаційного простору. Вони задають макроумови: гео-
політичну стабільність, інвестиційний клімат, полі-
тичну волю до підтримки приватно-державного парт-
нерства, міжнародну допомогу тощо.
Однак реальна трансформація туристсько-рекреа-
ційних дестинацій у сталі туристсько-рекреаційні
кластери відбувається на рівні внутрішніх (ендоген-
них) процесів – тобто, здатності територіальних
спільнот, бізнесу та влади: використати зовнішні сти-
мули; адаптуватися до викликів (зокрема повоєнних)
та мобілізувати наявні ресурси [11-17].
Таким чином, вплив зовнішніх чинників є умо-
вою, але внутрішні чинники — це рушійна сила клас-
тероутворення (табл. 4).
При цьому слід враховувати, що у період повоєн-
ного відновлення ці чинники мають зміщений акцент:
зростає значення соціальної згуртованості та еконо-
мічної мобілізації громади; ключовим стає форму-
вання безпечного середовища для туристів та рекреа-
нтів; зовнішня допомога і міжнародні проєкти можуть
ініціювати туристсько-рекреаційний кластер, але його
сталий розвиток залежить від місцевої ініціативи.
Таблиця 4
Внутрішні чинники туристсько-рекреаційних дестинацій
Групи чинників Зміст
Природно-ресурсна база Наявність унікальних ландшафтів, культурної спадщини, лікувальних ресурсів
Стан туристсько-рекреаційної інфра-
структури
Розвиненість доріг, закладів розміщення, сервісів, безпечних маршрутів
Кооперація між суб'єктами Готовність місцевого бізнесу, громади, влади та освітніх закладів до взаємодії
Інституційна активність Існування Агенцій регіонального розвитку, туристичних асоціацій, місцевих
стратегій розвитку
Кваліфікація кадрів Доступність підготовлених фахівців, наявність профільної освіти у регіоні
Ідентичність і брендинг Локальна ідентичність, здатність до формування унікального туристсько-рекре-
аційного бренду
Соціальний капітал Рівень довіри та співпраці між місцевими жителями, бізнесом, владою
Стійкість до криз Внутрішні механізми адаптації до викликів: воєнний стан, зниження попиту, де-
мографічні зміни
Розроблено авторами.
Таким чином, не дивлячись на виклики та за-
грози (інфляція, зруйновані комунікації, безпека), які
створюють зовнішні чинники, внутрішні відповіді
(кооперація бізнесу, активність громад, ефективність
управління, залучення ВПО як трудового ресурсу) ви-
значають, чи перетвориться регіон у туристично-
рекреаційний кластер або залишиться фрагментова-
ним простором. Сам факт наявності туристсько-
рекреаційних ресурсів чи вигідного просторового роз-
ташування не гарантує їх ефективного використання.
У цьому контексті чинники зовнішнього та внутріш-
нього впливу виступають як детермінанти здатності
дестинації до самоорганізації, інновацій та адаптації
до змінного середовища (особливо в умовах турбулен-
тності повоєнного відновлення) [18-27].
Найбільш поширені підходи до кластеризації ту-
ристсько-рекреаційних дестинацій наведені у табл. 5.
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О.
60 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Таблиця 5
Поширені підходи («моделі») кластеризації
туристсько-рекреаційних дестинацій
Модель Сутність моделі
Ознаки
кластеризації
Типові методи /
інструменти
Корисність Переваги
Геопросторова
(density-based,
hotspot)
Фактична про-
сторово-часова
концентрація
приїздів, трафіку,
об’єктів
Координати місць
відвідування, трафік
мобільних/телема-
тики, GIS-шари
DBSCAN, Getis-Ord
Gi*, Local Moran’s I,
Kernel-density
Виявити «гарячі зони»
перевантаження або
потенціал мультицент-
ричних маршрутів
Чітко відображає
реальний турист-
сько-рекреаційний
потік
Ресурсно-інфра-
структурна (RIP-
модель)
Комплементар-
ність природних,
культурних ре-
сурсів + транс-
порт, розміщен-
ня, сервіс
Кадастри ресурсів,
класифікація інфра-
структури, експертні
оцінки
Багатокритеріальна
оцінка (AHP,
TOPSIS), к-means на
стандартизованих
індексах
Регіональне плану-
вання нових турист-
сько-рекреаційних
продуктів
Дозволяє «зшивати»
території в продук-
тові ланцюжки
Кластер-«діа-
мант» Портера,
адаптований до
туризму
Ланцюг цінності:
ядро-атракція ↔
постачальники ↔
допоміжні галузі
↔ інституції
Матриця зв’язків
стейкхолдерів, пока-
зники конкуренції
Соціально-мереже-
вий аналіз (SNA),
структурне моделю-
вання
Діагностика конкурен-
тоспроможності, фор-
мування спільного
бренду
Враховує кооперацію
бізнесу й влади
Функціонально-
типологічна
(UNWTO/ETC)
Домінуюча моти-
вація та функція:
морський курорт,
культурне місто,
nature-based
тощо
Атрибути продукту,
середня тривалість
сезону, сезонність
Кластеризація k-
means / SOM за мат-
рицею «функції х ат-
рибути»
Швидке позиціону-
вання на світовому
ринку, бенчмаркінг
Зрозуміло маркето-
логам; легко комуні-
кувати
Модель життє-
вого циклу дес-
тинацій (TALC-
кластеринг)
Фази:
Розвідка —
Залучення —
Розвиток —
Консолідація
Стагнація —
Регенерація /
Реінновація
Історичні ряди приї-
здів, інвестицій, ліж-
комісць
Ієрархічна кластери-
зація
Диференціація полі-
тики: де стимулювати/
обмежити зріст
Дає стратегічне ба-
чення
Попитова
(visitor-based)
Подібність сег-
ментів спожива-
чів між дестина-
ціями
Опитування, транза-
кції карт, соціальні
мережі
PSO-k-means,
DBSCAN, щільнісна
кластеризація; аналіз
спільної купівлі
Крос-промо, динамі-
чні пакети «дві дес-
тинації — один білет»
Орієнтована на кліє-
нта, підтримує пер-
соналізацію
Стейкхолдер-
сько-мережева
Густина та тип
зв’язків між ор-
ганами влади,
DMO, бізнесом,
НГО
Інтерв’ю, контент-
аналіз угод, спільні
проєкти
Мережева кластери-
зація(Louvain,
Girvan—Newman)
Оцінка «соціального
капіталу» кластера пе-
ред впровадженням
спільних ініціатив
Виявляє приховані
лідерські ядра і про-
галини співпраці
Розроблено авторами.
Модель кластеризації — це не лише алгоритм, а
поєднання вибору ознак, доступних даних і стратегіч-
ної мети. Правильно підібрана модель перетворює на-
бори локацій на керований «живий» організм, де си-
нергія відчутна всім — від місцевих громад до кінце-
вого споживача. Для туристсько-рекреаційних дес-
тинацій України (область, субрегіон, кілька громад),
оптимальним буде міксований підхід, що враховує
різнотипні ресурси, рівень розвитку територій, тури-
стсько-рекреаційних попит та мережу партнерств та
може бути представлений як геопросторова та ресур-
сно-інфраструктурна кластеризація (фізична струк-
тура кластерів), доповнена TALC — фазами розвитку,
попитом — відповідністю аудиторії, мережеваою клас-
терізацією, інституційною життєздатністю.
В умовах структурної перебудови економіки та
наявності ризиків кластерна модель забезпечує гнуч-
кість, підвищену кооперативність та адаптацію до
зовнішніх шоків. Вона виступає адекватною відпо-
віддю на: фрагментованість туристсько-рекреаційних
ініціатив; низьку капіталізацію ресурсів; потребу в
координації приватного, публічного та громадського
секторів; необхідність залучення інвестицій та донор-
ської підтримки у повоєнний період.
Висновки. Узагальнення теоретичних підходів і
практичних моделей кластерного аналізу туристсько-
рекреаційних дестинацій дозволяє сформувати сис-
темну основу для їх типізації та стратегічного управ-
ління розвитком. Застосування кластерної мікс-мо-
делі, яка поєднує ієрархічну кластеризацію, алгоритми
типу k-середніх (зокрема PSO-k-means), методи щіль-
нісної кластеризації (DBSCAN), а також мережеві під-
ходи (Louvain, Girvan—Newman), забезпечує гнучкий,
комплексний і адаптивний інструментарій для аналізу
структурних, функціональних і просторових особли-
востей туристсько-рекреаційних територій. На основі
кластерного аналізу здійснюється типізація дестинацій
за фазами розвитку, відповідно до доповненої моделі
життєвого циклу дестинації (TALC), що включає
можливі сценарії занепаду, регенерації, диверсифікації
та адаптації до кризових викликів. Це дозволяє сфор-
мувати індивідуалізовані стратегії розвитку для кожної
групи дестинацій залежно від її поточного стану, по-
тенціалу та ступеня вразливості. Ключовими чинни-
ками географічно-просторової організації туристсько-
рекреаційних кластерів виступають:
ресурсна база (природна, культурно-історична,
рекреаційна),
функціональна спеціалізація дестинацій (оздо-
ровча, подієва, пізнавальна, релігійна тощо),
соціально-економічна стійкість та інституційна
активність громад,
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О.
2025/№1 (48) 61
доступність інфраструктури (транспортної, кому-
нікаційної, сервісної),
а також вплив глобальних і локальних викликів,
зокрема воєнних дій, демографічної депопуляції, клі-
матичних змін та постпандемічних процесів.
У контексті післявоєнної відбудови України,
кластерно-орієнтована типізація та застосування мо-
делі TALC відіграють стратегічну роль як інструменти
просторового планування, регіональної політики та
сталого розвитку. Туристсько-рекреаційна сфера у
цьому контексті постає не лише як економічний ре-
сурс, а й як інструмент соціальної реінтеграції, ло-
кальної ідентичності, м’якої регенерації територій та
повернення довіри до регіонів, що постраждали від бо-
йових дій. Формування адаптивних туристсько-ре-
креаційних кластерів сприятиме: активізації внутріш-
нього туризму та рекреації, підтримці малого та се-
реднього бізнесу, відновленню культурної спадщини,
зростанню мобільності населення та відбудові пози-
тивного іміджу країни як безпечної, відкритої та гос-
тинної туристсько-рекреаційних дестинації.
Таким чином, поєднання кластерного аналізу,
фазової моделі TALC і чинникової типізації формує
концептуально цілісну та практично релевантну ос-
нову для управління розвитком туристсько-рекреацій-
них дестинацій України в умовах післявоєнного від-
новлення, регіональної згуртованості та сталого зрос-
тання.
Пропозиції щодо подальшого дослідження. В
умовах післявоєнної відбудови України поглиблення
наукових основ кластеризації туристсько-рекреацій-
них дестинацій доцільно спрямовувати у декількох
ключових напрямах:
розробка регіонально специфічних кластерних
моделей. Необхідним є формування моделей класте-
ризації, адаптованих до просторових, економічних
і демографічних особливостей окремих регіонів Укра-
їни (наприклад, Полісся, Поділля, Приазов’я), з ура-
хуванням стану внаслідок воєнних дій, рівня турист-
сько-рекреаційної спеціалізації та потенціалу до від-
новлення;
інтеграція геоінформаційного аналізу (GIS) у
кластерну типізацію. Використання геоінформаційних
технологій дозволить просторово моделювати дина-
міку розвитку дестинацій, виявляти зони ризику,
слабкі зв’язки та точки зростання, зокрема у прикор-
донних і віддалених громадах;
розробка індикаторної системи оцінки фази роз-
витку туристсько-рекреаційної дестинації. Актуаль-
ним є створення уніфікованої багатовимірної шкали
або індексу, що дозволятиме об’єктивно оцінювати, на
якій фазі TALC перебуває дестинація, з урахуванням
кількісних (туристичний потік, дохід, зайнятість) та
якісних (сприйняття, імідж, рівень насиченості) по-
казників;
моделювання сценаріїв регенерації та інституцій-
ної трансформації. Варто поглибити дослідження
стратегій відновлення та переосмислення туристсько-
рекреаційних дестинацій на етапі стагнації або зане-
паду — зокрема, в умовах деокупованих територій, де
туризм та рекреація можуть виступати інструментом
відновлення довіри, формування локальної ідентич-
ності та економічної стабілізації;
дослідження коопераційних мереж у туристсько-
рекреаційних кластерах. Перспективним є аналіз го-
ризонтальних і вертикальних зв’язків між учасниками
кластерів (громади, бізнес, DMO, наукові установи), з
використанням методів мережевого аналізу (network
clustering) для виявлення ефективних моделей спів-
праці, обміну ресурсами та інноваціями;
оцінка впливу цифровізації та діджитал-продуктів
на формування кластерів.
У нових умовах важливо вивчати, як цифрові сер-
віси (маркетплейси, онлайн-букінг, віртуальні гіди,
smart-tourism) впливають на зміну структури турист-
сько-рекреаційних кластерів та дозволяють компенсу-
вати інфраструктурні або логістичні обмеження.
Міждисциплінарна інтеграція в управління ту-
ристсько-рекреаційними дестинаціями. Подальші до-
слідження мають поєднувати підходи з географії, еко-
номіки, соціології, урбаністики, а також стратегічного
управління, що дозволить створювати комплексні мо-
делі сталого відновлення та розвитку туристсько-
рекреаційних дестинацій в умовах невизначеності.
Список використаних джерел
1. Ільїна М. В., Шпильова Ю. Б. Методологічні
засади класифікації територій за показниками рекреа-
ційного природокористування. Український географіч-
ний журнал. 2021. № 3. С. 54—62. DOI:
https://doi.org/10.15407/ugz2021.03.
2. Крапівіна Г. О. Досвід оцінки використання
ресурсного потенціалу туристичної дестинації (на при-
кладі Північного Приазов’я Донецької області). Ма-
тер. Всеукр. наук.-техн. конф. «Світовий та вітчизня-
ний досвід функціонування туристичних дестинацій».
Харків: ХТЕІ КНТЕУ, 2020. URL: http://conf.htei.org.
ua/labels/krapivina.
3. Лагодієнко В. В., Павлов К. В., Павлова О. М.,
Саркісян Г. О. Інноваційна діяльність на регіональних
туристичних ринках: модернізація та регулювання: мо-
нографія. Луцьк : СПД Гадяк Жанна Володимирівна,
друкарня «Волиньполіграф», 2021. 402 с. URL:
https://www.researchgate.net/publication/359496578_IN
NOVACIJNA_DIALNIST_NA_REGIONALNIH_TURI
STICNIH_RINKAH_MODERNIZACIA_TA_REGUL
UVANNA_monografia.
4. Матвійчук Л. Ю. Теоретичні основи типології
та специфіки туристичних ресурсів. Економіка. Управ-
ління. Інновації. 2011. № 1(5). URL: https://tourlib.net/
statti_ukr/matvijchuk2.htm.
5. Рекреаційно-туристичний потенціал регіонів
України: сучасний стан, проблеми та перспективи ро-
звитку. Матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. інтернет-
конференції (м. Луцьк, 14—15 травня 2020 р.). Луцьк :
Терен, 2020. 108 с. URL: https://turizmlirol.
wordpress.com/wp-content/uploads/2021/01/d097d0b1d1
96d180d0bdd0b8d0ba-d182d0b5d0b7_20.pdf.
6. Contemporary Challenges in Destination Planning:
A Geographical Typology Approach. Land (MDPI). 2023.
Vol. 12(4). DOI: https://doi.org/10.3390/land12040756.
7. Smith M. K., Robinson M. (Eds.). Cultural
Tourism in a Changing World: Politics, Participation and
(Re)presentation. Channel View Publications, 2006. URL:
https://www.kulturniturizam.com/dwnld/cultural%20
tourism%20in%20a%20changing%20world.pdf.
8. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослі-
дження: методологія, методи, методики. Одеса: «Аст-
ропринт», 2005. 637 с. URL: https://kyivobl-man.in.ua/
wp-content/uploads/2021/11/Suspilno-geografichni-
doslidzhennya-metodologiya-metody-
metodyky_compressed.pdf.
9. Brown C., Jones R. Polycentric Tourism
Destinations and Trip-Chaining Еfficiency. 2021. URL:
https://www.researchgate.net/publication/387634969_Hea
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О.
62 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
lthy_Cities_Transitioning_to_Polycentric_Cities_Can_En
hance_Population_Health.
10. Lee J., Kim H. Network Analysis of Regional
Tourism Destinations. 2019. URL: https://www.research
gate.net/publication/389097723_Analysis_of_the_network
_structure_characteristics_and_influencing_factors_of_reg
ional_tourism_economy.
11. Xu Y. I. (2020). Dentifying the spatial structure
of the tourist attraction system. URL:
https://www.researchgate.net/publication/324881259_Iden
tifying_the_spatial_structure_of_the_tourist_attraction_sys
tem_in_South_Korea_using_GIS_and_network_analysis_
An_application_of_anchor-point_theory.
12. Olshanska O. V., Puzyrova P. V., Shevchen-
ko O. O. The tourist industry of Ukraine in the post war
period: key directions of recovery and factors of influence
in the European vector of development. Журнал страте-
гічних економічних досліджень. 2023. № 6 (17). С. 99-
107. DOI: https://doi.org/10.30857/2786-5398.2023.6.10.
13. But T. Identification of problems and post war
recovery of tourism in Ukraine. Менеджмент та підпри-
ємництво: тренди розвитку. 2024. Вип. 1(27). С. 32-43.
DOI: https://doi.org/10.26661/2522-1566/2024-1/27-03.
14. Reimann M., Kornus O. H., Patsiuk V. S.,
Venherska N. S., Kholodok V. D. Tourism in Ukrainian
frontline communities: trends, challenges, and
development prospects. Журнал з геології, географії та
екології. 2023. Вип. 32(3). С. 581-597.
DOI: https://doi.org/10.15421/112352.
15. Kyrychenko O. Recovery of tourism in Ukraine
in the post war period: Croatia and Israel experience. Ки-
ївський економічний науковий журнал. 2024. № 6. С. 59—
65. DOI: https://doi.org/10.32782/2786-765X/2024-6-8.
16. Business Perspectives Development of internal
tourism and hospitality in Ukraine. 2023. URL:
https://www.businessperspectives.org/images/pdf/applicati
ons/publishing/templates/article/assets/16114/TT_2020-
2021_01_Kostynets.pdf.
17. Butler R. W. The concept of the tourism area life
cycle (TALC). Exploration — involvement — development
— consolidation — stagnation — decline/rejuvenation. 1980.
URL: https://www.academia.edu/55624691/Empirically_
Mapping_the_Evolutionary_Phases_of_Tourism_Area_Lif
e_Cycle_TALC_.
18. Kozak M., Biernat E., Rut G. An Analytical
Model of Tourist Destination Development…
Sustainability. 2019. Vol. 11(24).
DOI: https://doi.org/10.3390/su11246989.
19. Pandey K., Joshi S. Trends in Destination Choice
in Tourism Research: A 25 year Bibliometric Review.
Tourism Research. 2021. Vol. 10(4). DOI:
https://doi.org/10.1177/23197145211032430.
20. Fayos Solа E. et al. A cluster analysis of tourist
attractions in Spain: Natural and cultural traits and
implications for global tourism. European Journal of
Management and Business Economics. 2018. Vol. 27(2).
DOI: https://doi.org/10.1108/EJMBE-08-2017-0008.
21. D’Urso & Massari. A Tourist Segmentation Based
on Motivation, Satisfaction and Prior Knowledge with a
Socio-Economic Profiling: A Clustering Approach with
Mixed Information. Social Indicators February. 2021.
Vol. 154(1). Р. 1-26.
DOI: https://doi.org/10.1007/s11205-020-02537-y.
22. Baggio R., Scott N., Cooper C. Network science:
a review focused on tourism. Annalsof Tourism Research.
2010. Vol. 37, Issue 3. Р. 802-827. DOI:
https://doi.org/10.48550/arXiv.1002.4766.
23. Wang & Liu A. Review of Tourism Cluster
Research. Progress in Geography. 2012. Vol. 10. Р. 1407-
1412. DОІ: https://doi.org/10.11820/dlkxjz.2012.10.019.
24. Dembovska I., Silicka I. Cluster approach in the
tourism business. Latgale National Economy Research.
2012. Vol. 1(4). Р. 88.
DOI: https://doi.org/10.17770/lner2012vol1.4.1825.
25. Борецька Н. П., Крапівіна Г. О., Марчен-
ко І. Ф. Розвиток туристсько рекреаційної сфери: ем-
пірика цифровізації державного управління. Економіч-
ний вісник Донбасу. 2022. № 1(67). С. 117-124. DOI:
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-1(67)-117-124.
26. Борецька Н. П. Стратегія підвищення індексу
розвитку подорожей і туризму (TTDI) України. Універ-
ситетська наука - 2025 : тези доп. Міжнар. науково-
техн. конф. (Дніпро, 15-16 травня 2025 р) : в 3 т. Т. 2:
Навчально-науковий інститут економіки та менедж-
менту, соціально-гуманітарний, інженерної та мовної
підготовки / ДВНЗ «ПДТУ». Дніпро: ПДТУ, 2025.
С. 232-237.
27. Boretska, N., Krapivina, G. Directions for
research into the development of the tourism and
recreation sector as an object of state administration. Еко-
номічний вісник Донбасу. 2022. № 4(70). С. 63-69. DOI:
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-4(70)-63-68.
References
1. Ilina, M. V., Shpylova, Y. B. (2021). Metodolo-
hichni zasady klasyfikatsii terytorii za pokaznykamy
rekreatsiinoho pryrodokorystuvannia [Methodological
principles of classification of territories by indicators of rec-
reational nature use]. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal —
Ukrainian Geographical Journal. 3, рp. 54—62. DOI:
https://doi.org/10.15407/ugz2021.03.054 [in Ukrainian].
2. Krapivina, G. O. (2020). Dosvid otsinky vykorys-
tannia resursnoho potentsialu turystychnoi destynatsii (na
prykladi Pivnichnoho Pryazovia Donetskoi oblasti) [Expe-
rience in assessing the use of the resource potential of a
tourist destination (on the example of the Northern Azov
region of Donetsk region)]. Svitovyi ta vitchyznianyi dosvid
funktsionuvannia turystychnykh destynatsii [World and
domestic experience in the functioning of tourist destinations]:
Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Technical
Conference. Kharkiv, KhTEI KNTEU. Retrieved from
http://conf.htei.org.ua/labels/krapivina [in Ukrainian].
3. Lahodiienko, V. V., Pavlov, K. V., Pavlova, O. M.,
Sarkisian, H. O. (2021). Innovatsiina diialnist na rehio-
nalnykh turystychnykh rynkakh: modernizatsiia ta
rehuliuvannia [Innovative activity in regional tourism
markets: modernization and regulation]. Lutsk, SPD
Hadiak Zhanna Volodymyrivna, drukarnia «Volyn-
polihraf». Retrieved from https://www.researchgate.net/
publication/359496578_INNOVACIJNA_DIALNIST_N
A_REGIONALNIH_TURISTICNIH_RINKAH_MODE
RNIZACIA_TA_REGULUVANNA_monografia [in
Ukrainian].
4. Matviіchuk, L. Yu. (2011). Teoretychni osnovy ty-
polohii ta spetsyfiky turystychnykh resursiv [Theoretical
foundations of typology and specifics of tourist resources].
Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii — Economics. Manage-
ment. Innovations, 1 (5). Retrieved from https://tour-
lib.net/statti_ukr/matvijchuk2.htm [in Ukrainian].
5. Rekreatsiino-turystychnyi potentsial rehioniv
Ukrainy: suchasnyi stan, problemy ta perspektyvy rozvytku
[Recreational and tourist potential of regions of Ukraine:
current state, problems and prospects for development].
(2020). Proceedings of the IV All-Ukrainian scientific and
practical internet conference. Lutsk, Teren. 108 p.
Retrieved from https://turizmlirol.wordpress.com/wp-con-
tent/uploads/2021/01/d097d0b1d196d180d0bdd0b8d0ba-
d182d0b5d0b7_20.pdf [in Ukrainian].
БОРЕЦЬКА Н. П., КРАПІВІНА Г. О.
2025/№1 (48) 63
6. Contemporary Challenges in Destination Planning:
A Geographical Typology Approach. (2023). Land (MDPI),
12(4). DOI: https://doi.org/10.3390/land12040756.
7. Smith, M. K., Robinson, M. (Eds.). (2006).
Cultural Tourism in a Changing World: Politics,
Participation and (Re)presentation. Channel View
Publications. Retrieved from https://www.kulturni
turizam.com/dwnld/cultural%20tourism%20in%20a%20ch
anging%20world.pdf.
8. Topchiiev, O. H. (2005). Suspilno-heohrafichni
doslidzhennia: metodolohiia, metody, metodyky [Social
and geographical research: methodology, methods,
techniques]. Odesa, «Astroprynt». 637 р. Retrieved from
https://kyivobl-man.in.ua/wp-content/uploads/2021/11/
Suspilno-geografichni-doslidzhennya-metodologiya-
metody-metodyky_compressed.pdf [in Ukrainian].
9. Brown, C., Jones, R. (2021). Polycentric Tourism
Destinations and Trip-Chaining Efficiency. Retrieved from
https://www.researchgate.net/publication/387634969_Hea
lthy_Cities_Transitioning_to_Polycentric_Cities_Can_En
hance_Population_Health.
10. Lee, J., Kim, H. (2019). Network Analysis of
Regional Tourism Destinations. Retrieved from
https://www.researchgate.net/publication/389097723_Ana
lysis_of_the_network_structure_characteristics_and_influe
ncing_factors_of_regional_tourism_economy.
11. Xu, Y. (2020). Identifying the spatial structure of
the tourist attraction system. Retrieved from
https://www.researchgate.net/publication/324881259_Iden
tifying_the_spatial_structure_of_the_tourist_attraction_sys
tem_in_South_Korea_using_GIS_and_network_analysis_
An_application_of_anchor-point_theory.
12. Olshanska, O. V., Puzyrova, P. V., Shevchen-
ko, O. O. (2023). The tourist industry of Ukraine in the
post war period: key directions of recovery and factors of
influence in the European vector of development. Zhurnal
stratehichnykh ekonomichnykh doslidzhen — Journal of
Strategic Economic Research, 6 (17), рр. 99-107. DOI:
https://doi.org/10.30857/2786-5398.2023.6.10.
13. But, T. (2024). Identification of problems and
post war recovery of tourism in Ukraine. Menedzhment ta
pidpryiemnytstvo: trendy rozvytku — Management and
Entrepreneurship: Trends of Development, 1(27). рр. 32-43.
DOI: https://doi.org/10.26661/2522-1566/2024-1/27-03.
14. Reimann, M., Kornus, O. H., Patsiuk, V. S.,
Venherska, N. S., Kholodok, V. D. (2023). Tourism in
Ukrainian frontline communities: trends, challenges, and
development prospects. Zhurnal z heolohii, heohrafii ta
ekolohii — Journal of Geology, Geography and Geoecology,
32(3), рр. 581-597. DOI: https://doi.org/10.15421/112352.
15. Kyrychenko, O. (2024). Recovery of tourism in
Ukraine in the post war period: Croatia and Israel
experience. Kyivskyi ekonomichnyi naukovyi zhurnal — Kyiv
Economic Scientific Journal, 6, рр. 59—65. DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-765X/2024-6-8.
16. Business Perspectives Development of internal
tourism and hospitality in Ukraine. (2023). Retrieved from
https://www.businessperspectives.org/images/pdf/applicati
ons/publishing/templates/article/assets/16114/TT_2020-
2021_01_Kostynets.pdf.
17. Butler, R. W. (1980). The concept of the tourism
area life cycle (TALC). Exploration — involvement —
development — consolidation — stagnation — decline/
rejuvenation. Retrieved from https://www.academia.edu/
55624691/Empirically_Mapping_the_Evolutionary_Phases
_of_Tourism_Area_Life_Cycle_TALC_.
18. Kozak, M., Biernat, E., Rut, G. (2019). An
Analytical Model of Tourist Destination Development…
Sustainability, 11(24).
DOI: https://doi.org/10.3390/su11246989.
19. Pandey, K., Joshi, S. (2021). Trends in
Destination Choice in Tourism Research: A 25 year
Bibliometric Review. Tourism Research, Vol. 10(4). DOI:
https://doi.org/10.1177/23197145211032430.
20. Fayos Solа E. et al. (2018). A cluster analysis of
tourist attractions in Spain: Natural and cultural traits and
implications for global tourism. European Journal of
Management and Business Economics, 27(2). DOI:
https://doi.org/10.1108/EJMBE-08-2017-0008.
21. D’Urso & Massari A. (2021). Tourist Segmen-
tation Based on Motivation, Satisfaction and Prior Knowledge
with a Socio-Economic Profiling: A Clustering Approach
with Mixed Information Social Indicators, 154(1), рр. 1-
26. DOI: https://doi.org/10.1007/s11205-020-02537-y.
22. Baggio, R., Scott, N., Cooper, C. (2010).
Network science: a review focused on tourism. Annalsof
Tourism Research, Vol. 37, Issue 3, рр. 802-827. DOI:
https://doi.org/10.48550/arXiv.1002.4766.
23. Wang & Liu A. (2012). Review of Tourism Cluster
Research. Progress in Geography, 10, рр. 1407-1412. DОІ:
https://doi.org/10.11820/dlkxjz.2012.10.019.
24. Dembovska, I., Silicka, I. (2012). Cluster
approach in the tourism business. Latgale National
Economy Research, 1(4), рр. 88.
DOI: https://doi.org/10.17770/lner2012vol1.4.1825.
25. Boretska, N. P., Krapivina, G. O., Marchen-
ko, I. F. (2022). Rozvytok turystsko rekreatsiinoi sfery:
empiryka tsyfrovizatsii derzhavnoho upravlinnia [Develop-
ment of the tourist and recreational sphere: empirics of
digitalization of public administration]. Ekonomichnyi
visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 1 (67),
рр. 117-124. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-
2022-1(67)-117-124 [in Ukrainian].
26. Boretska, N.P. (2025). Stratehiia pidvyshchennia
indeksu rozvytku podorozhei i turyzmu (TTDI) Ukrainy
[Strategy for increasing the travel and tourism development
index (TTDI) of Ukraine]. Universytetska nauka — 2025
[University science — 2025]: Proceedings of the additional
International Scientific and Technical Conference in 3 vol.
(Vol. 2: Educational and Scientific Institute of Economics
and Management, Social and Humanitarian, Engineering
and Language Training, рр. 232-237). Dnipro, PDTU [in
Ukrainian].
27. Boretska, N., Krapivina, G. (2022). Directions for
research into the development of the tourism and
recreation sector as an object of state administration.
Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the
Donbas, 4(70). pp. 63-68. DOI: https://doi.org/10.12958/
1817-3772-2022-4(70)-63-68.
Стаття надійшла до редакції 26.05.2025
Рецензовано: 13.06.2025
Формат цитування:
Борецька Н. П., Крапівіна Г. О. Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекре-
аційних дестинацій. Вісник економічної науки України. 2025. № 1 (48). С. 56-63. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-
7206.2025.1(48).56-63
Boretska, N. P., Krapivina, G. O. (2025). Paradigm of Regional Development: Geographical Aspects of Tourist and
Recreational Destinations. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (48), рр. 56-63. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-
7206.2025.1(48).56-63
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206478 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:56:32Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Борецька, Н. П. Крапівіна, Г.О. 2025-09-11T19:34:14Z 2025 Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій / Н.П. Борецька, Г.О. Крапівіна // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 56–63. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206478 332.1:338.48 https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).56-63 Туризм та рекреація є мультидисциплінарним феноменом, що акумулює природні, соціокультурні, економічні та екологічні чинники, інтегруючи їх у конкретному географічному просторі. Географічне дослідження туристсько-рекреаційних дестинацій – це наукове підґрунтя для просторового планування, формування туристичних кластерів, стратегічного позиціонування регіонів та реалізації концепції їх сталого розвитку, яке полягає в обґрунтуванні інтегрованого підходу до кластеризації та типізації дестинацій України на основі географічних аспектів та мікс-моделі кластерного аналізу, які доповнені моделлю життєвого циклу дестинацій з урахуванням зовнішніх та внутришніх чинників післявоєнної відбудови країни. Переосмислення географічних аспектів розвитку дестинацій для економічного, соціального та культурного відновлення України заснований на пошуку ефективної кластерної моделі розвитку туристично-рекреаційного комплексу та принципах державно-приватного партнерства. Тому аналіз географічної типології дестинацій в дослідженні ґрунтується на врахуванні просторових, природно-географічних та ландшафтних характеристик територій. Просторові типи організації дестинацій відбивають ступінь компактності, взаємозв’язку й концентрації туристичних функцій у межах конкретної території. Поза межами конкретної дестинації формуються та розвиваються зовнішні чинники, які є результатом глобальних, національних або міжрегіональних процесів та виконують роль каталізаторів або обмежень, що формують загальне середовище функціонування туристсько-рекреаційного простору. Вони задають макроумови: геополітичну стабільність, інвестиційний клімат, політичну волю до підтримки приватно-державного партнерства, міжнародну допомогу тощо. Здатність територіальних спільнот, бізнесу та влади використати зовнішні стимули; адаптуватися до викликів (зокрема повоєнних) та мобілізувати наявні ресурси є внутрішніми чинниками та рушійною силою кластероутворення. Класифікація моделей кластеризації туристсько-рекреаційних дестинацій дозволяє сформувати системну основу для їх типізації та стратегічного управління розвитком, а застосування кластерної мікс-моделі, яка поєднує ієрархічну кластеризацію, алгоритми типу k-середніх, методи щільнісної кластеризації (DBSCAN), а також мережеві підходи (Louvain, Girvan–Newman), забезпечує гнучкий, комплексний і адаптивний інструментарій для аналізу структурних, функціональних і просторових особливостей туристсько-рекреаційних територій. Tourism and recreation is a multidisciplinary phenomenon that accumulates natural, socio-cultural, economic and environmental factors, integrating them in a specific geographical space. Geographical research of tourist and recreational destinations is a scientific basis for spatial planning, the formation of tourist clusters, strategic positioning of regions and the implementation of the concept of their sustainable development, which consists in substantiating an integrated approach to clustering and typification of Ukrainian destinations based on geographical aspects and a mix model of cluster analysis, which are supplemented by a model of the life cycle of destinations taking into account external and internal factors of the country’s post-war reconstruction. Rethinking the geographical aspects of destination development for the economic, social and cultural recovery of Ukraine is based on the search for an effective cluster model for the development of the tourism and recreation complex and the principles of public-private partnership. Therefore, the analysis of the geographical typology of destinations in the study is based on taking into account the spatial, natural-geographical and landscape characteristics of the territories. Spatial types of destination organization reflect the degree of compactness, interconnection and concentration of tourism functions within a specific territory. Outside a specific destination, external factors are formed and developed, which are the result of global, national or interregional processes and play the role of catalysts or restrictions that shape the general environment for the functioning of the tourism and recreation space. They set macro conditions: geopolitical stability, investment climate, political will to support private-public partnership, international assistance, etc. The ability of territorial communities, business and authorities to use external incentives; adapt to challenges (in particular post-war ones) and mobilize available resources are internal factors and the driving force of cluster formation. The classification of clustering models of tourist and recreational destinations allows for the formation of a systemic basis for their typification and strategic management of development, and the use of a cluster mix model, which combines hierarchical clustering, k-means algorithms, density clustering methods (DBSCAN), as well as network approaches (Louvain, Girvan–Newman), provides a flexible, comprehensive and adaptive toolkit for analyzing the structural, functional and spatial features of tourist and recreational areas. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Менеджмент Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій Paradigm of Regional Development: Geographical Aspects of Tourist and Recreational Destinations Article published earlier |
| spellingShingle | Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій Борецька, Н. П. Крапівіна, Г.О. Менеджмент |
| title | Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій |
| title_alt | Paradigm of Regional Development: Geographical Aspects of Tourist and Recreational Destinations |
| title_full | Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій |
| title_fullStr | Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій |
| title_full_unstemmed | Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій |
| title_short | Парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій |
| title_sort | парадигма регіонального розвитку: географічні аспекти туристсько-рекреаційних дестинацій |
| topic | Менеджмент |
| topic_facet | Менеджмент |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206478 |
| work_keys_str_mv | AT borecʹkanp paradigmaregíonalʹnogorozvitkugeografíčníaspektituristsʹkorekreacíinihdestinacíi AT krapívínago paradigmaregíonalʹnogorozvitkugeografíčníaspektituristsʹkorekreacíinihdestinacíi AT borecʹkanp paradigmofregionaldevelopmentgeographicalaspectsoftouristandrecreationaldestinations AT krapívínago paradigmofregionaldevelopmentgeographicalaspectsoftouristandrecreationaldestinations |