Національний і мМіжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва
Стаття присвячена комплексному аналізу проблем економічної безпеки в умовах загострення геоекономічного суперництва. Автор досліджує сучасні виклики, пов’язані з дестабілізацією глобальних ланцюгів постачання, зростаючою енергетичною та продовольчою залежністю, технологічними ризиками та асиметрією...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2025 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206482 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Національний і міМіжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва / Г.О. Ус, Д.С. Солодкий, О.В. Щепка // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 33–38. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860008757172371456 |
|---|---|
| author | Ус, Г.О. Солодкий, Д.С. Щепка, О.В. |
| author_facet | Ус, Г.О. Солодкий, Д.С. Щепка, О.В. |
| citation_txt | Національний і міМіжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва / Г.О. Ус, Д.С. Солодкий, О.В. Щепка // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 33–38. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Стаття присвячена комплексному аналізу проблем економічної безпеки в умовах загострення геоекономічного суперництва. Автор досліджує сучасні виклики, пов’язані з дестабілізацією глобальних ланцюгів постачання, зростаючою енергетичною та продовольчою залежністю, технологічними ризиками та асиметрією доступу до ресурсів. Здійснено порівняльний аналіз підходів до забезпечення економічної безпеки, зокрема в США, Китаї та Україні.
Висвітлено значення стратегічної автономії, цифрової трансформації та інституційної стійкості у формуванні національного потенціалу опору зовнішнім загрозам. У статті також проаналізовано стан і виклики для окремих галузей, зокрема промисловості, агросектору та інфраструктурних об’єктів. Особливу увагу приділено прикладам підприємств Черкаської області, які демонструють адаптивність в умовах обмеженого ресурсного доступу та зростаючих ризиків.
Запропоновано авторську модель оцінки економічної чутливості суб’єктів господарювання до зовнішніх загроз з урахуванням геоекономічного контексту. Результати дослідження мають прикладне значення для формування стратегії економічної безпеки на національному і регіональному рівнях, а також для удосконалення політики економічного прогнозування, інституційного захисту та стратегічного планування в умовах трансформації глобального економічного порядку.
The article is devoted to a comprehensive analysis of the problems of economic security in the context of intensifying geo-economic rivalry. The author explores contemporary challenges related to the destabilization of global supply chains, growing energy and food dependence, technological risks, and asymmetry in access to resources. A comparative analysis of approaches to ensuring economic security at macro and micro levels is carried out, particularly in the USA, China, and Ukraine. The importance of strategic autonomy, digital transformation, and institutional resilience in shaping national capacity to resist external threats is highlighted. The study also examines the state and challenges facing specific sectors, including industry, agriculture, and infrastructure. Particular attention is paid to the examples of enterprises in the Cherkasy region, which demonstrate adaptability under conditions of limited resource access and increasing risks. The author proposes a model for assessing the economic sensitivity of business entities to external threats, taking into account the geo-economic context. The results of the research have practical value for developing national and regional strategies of economic security, as well as for improving policies in economic forecasting, institutional protection, and strategic planning in the context of the transformation of the global economic order.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:40:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
УС Г. О., СОЛОДКИЙ Д. С., ЩЕПКА О. В.
2025/№1 (48) 33
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).33-38
УДК 330.341.1:339.92
Галина Олександрівна Ус
академік АЕН України
д-р екон. наук, проф.
ORCID 0000-0001-8954-591X
e-mail: us_galina@ukr.net,
Дмитро Сергійович Солодкий
здобувач третього (освітньо-
наукового) рівня вищої освіти,
ORCID 0009-0007-6428-9519
e-mail: solodkyi-as24@suem.edu.ua,
Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський
університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси,
Олександр Віталійович Щепка
здобувач третього (освітньо-
наукового) рівня вищої освіти
ORCID 0009-0003-3616-6395
e-mail: shchepka_o_v@aspirants.pstu.edu,
ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Дніпро
НАЦІОНАЛЬНИЙ І МІЖНАРОДНИЙ ВИМІРИ
ЕКОНОМІЧНОЇ ЧУТЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО СУПЕРНИЦТВА
Постановка проблеми. Проблеми забезпечення
економічної безпеки в умовах нестабільного глобаль-
ного середовища посідає одне з центральних місць у
сучасному економічному дискурсі. Геоекономічна
конкуренція між ключовими державами світу, транс-
формація правил міжнародної торгівлі, дестабілізація
логістичних та фінансових потоків, енергетичні війни,
технологічне ембарго — усі ці фактори значно поси-
лили ризики для внутрішньої економічної стабільності
країн із відкритою економікою, зокрема України. При
цьому все частіше економічна безпека набуває не
лише захисного, а й активного характеру, пов’язаного
з потребою не тільки реагувати на глобальні виклики,
а й формувати власну архітектуру стійкості.
В умовах повномасштабної війни, послаблення
внутрішніх інституцій та критичної залежності від зов-
нішніх ринків питання економічної безпеки набуває
особливої значення для України. Водночас нова гео-
економічна реальність відкриває простір і для страте-
гічного переосмислення економічного курсу: від екс-
портної залежності до автономного розвитку ключо-
вих галузей. Невідкладним є також перегляд регіо-
нальних політик з урахуванням специфіки місцевих
промислових кластерів, як, наприклад, у Черкаській
області.
Отже, наукове осмислення механізмів адаптації
до нової архітектури глобального ринку та інтеграція
компонентів національної безпеки в економічну полі-
тику є необхідною умовою для довгострокового роз-
витку країни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні
десятиліття свідчать про зростаючу увагу дослідників
до проблематики економічної безпеки, чутливості на-
ціональних економік до глобальних викликів і страте-
гій забезпечення стійкості у мінливому світовому еко-
номічному середовищі. Низка публікацій зосереджена
на теоретичному обґрунтуванні поняття економічної
безпеки як системної категорії, що охоплює фінан-
сову, енергетичну, продовольчу, інституційну та соці-
ально-економічну складові [1, с. 12; 4, с. 93; 16, с. 56].
Автори акцентують на актуальності загроз, що вимагає
адаптивного підходу до управління ризиками та запро-
вадження багаторівневих індикаторів оцінювання
стійкості економіки [2, с. 41; 6, с. 177; 12, с. 74]. Одним
із важливих напрямів є дослідження економічної чут-
ливості до зовнішніх ризиків — валютних коливань,
енергетичної залежності, динаміки міжнародної тор-
гівлі, які, у разі неадекватної реакції, можуть спричи-
нити системні кризи [3, с. 8; 7, с. 59; 11, с. 30].
У низці наукових праць окрема увага приділена
геоекономічним аспектам конкуренції між державами.
Зокрема, акцент робиться на тому, що економічна без-
пека у XXI столітті дедалі більше визначається здат-
ністю країн адаптуватися до нових правил глобальної
гри: зміщення центрів виробництва, фрагментація ри-
нків, поява нових технологічних альянсів [5, с. 101; 8,
с. 55, 12, с. 39]. У цьому контексті зростає роль держа-
вної економічної політики як інструменту побудови
стратегічної автономії.
Певна частина джерел зосереджена на порівняль-
ному аналізі підходів до формування національної
економічної стійкості в різних країнах. Так, вказується
на доцільність вивчення досвіду економік, які забез-
печили високу адаптивність і стабільність в умовах
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025
© Видавець Академія економічних наук України, 2025
УС Г. О., СОЛОДКИЙ Д. С., ЩЕПКА О. В.
34 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
глобальних криз: США — через технологічну іннова-
ційність і інституційну сталість, Китай — завдяки дов-
гостроковому плануванню та внутрішньому ринку,
Сінгапур — через гнучке регулювання і стратегічну
відкритість [6, с. 66; 13, с. 87]. Дослідники підкреслю-
ють, що економічна безпека в таких випадках не зво-
диться лише до захисних стратегій, а є частиною за-
гальної парадигми національного розвитку [14, c. 34].
Окремі джерела також пропонують методологічні під-
ходи до оцінювання рівня економічної безпеки, у тому
числі за допомогою інтегральних показників, які вра-
ховують як внутрішні економічні параметри, так і сту-
пінь чутливості до зовнішніх викликів [2, с. 44; 11,
с. 95; 15, с. 28]. Це підтверджує актуальність форму-
вання системної моделі, здатної забезпечити раннє ви-
явлення ризиків і превентивне реагування.
Загалом, проаналізовані джерела демонструють
концептуальну еволюцію категорії «економічна без-
пека» — від суто захисної до інтегральної, яка охоплює
питання розвитку, стабільності та конкурентоспро-
можності. Вони також вказують на потребу у форму-
ванні національних моделей управління економічною
чутливістю з урахуванням світових трендів, регіональ-
них викликів та внутрішніх можливостей. Незважаючи
на наявність значної кількості публікацій, недостатньо
розкритим залишається питання інтеграції економіч-
ної безпеки у регіональні економічні стратегії країн,
що відновлюються після воєнних конфліктів.
Завдання дослідження. Метою статті є дослі-
дження механізмів адаптації національної економічної
політики до викликів геоекономічного суперництва з
урахуванням регіональних особливостей в контексті
економічної чутливості.
Методи дослідження. За допомогою статистич-
ного методу здійснювалося збирання, обробка та ана-
ліз кількісних даних з офіційних джерел для характе-
ристики макроекономічної ситуації та вимірювання
динаміки зовнішньоекономічних показників України.
Порівняльно-аналітичний метод було використано
для зіставлення показників і стратегій вітчизняних та
іноземних підприємств, а також аналізу досвіду різних
країн у сфері інтеграції до міжнародної економіки.
Основний матеріал дослідження. Сучасне геоеко-
номічне суперництво змінює класичне розуміння гло-
бальної взаємодії. Якщо упродовж трьох десятиліть
глобалізація асоціювалася зі зменшенням бар’єрів і
зростанням взаємозалежностей, то в останні роки по-
силилися тенденції до фрагментації національних еко-
номік: санкційна політика, енергетичний перфекціо-
нізм, торгова війна США — Китай, переорієнтація ви-
робництв на friend-shoring. Усе це формує нову архі-
тектуру глобального ринку, яка змушує країни роз-
робляти адаптивну економічну політику.
Проблема економічної чутливості національних
економік у добу глобалізованої конкуренції набуває
дедалі більшої актуальності в контексті зміни харак-
теру зовнішніх викликів. На відміну від традиційних
військових або політичних викликів, сучасні ризики
дедалі частіше носять економічний характер і прояв-
ляються через обмеження в ланцюгах постачання, за-
лежність від критичного імпорту, торговельні ембарго
або маніпуляції з енергетичними потоками [1, с. 83; 3,
с. 11; 8-10;]. Теоретичні основи вивчення чутливості
економік до зовнішніх чинників були закладені у пра-
цях Дж. М. Кінделбергера, Р. Купера, а пізніше роз-
винуті в концепції складної взаємозалежності
(interdependence theory) Кеогейна і Ная [12, с. 41-49].
Вони розмежували два взаємозалежних виміри —
вразливість (vulnerability) та чутливість (sensitivity), де
остання є більш оперативною і відображає ступінь ко-
роткострокової реакції на зовнішні економічні зміни.
У сучасних умовах економічна чутливість часто
вимірюється через залежність від постачання страте-
гічно важливих ресурсів і технологій. Так, на початку
ХХІ ст. понад 80% мікрочипів найвищого технічного
рівня виготовлялися в Тайвані, що створювало потен-
ційно критичну точку вразливості для всього глобаль-
ного ВВП [15, с. 53]. З іншого боку, вразливість не є
абсолютною: вона модерується такими факторами, як
рівень диверсифікації постачальників, внутрішні за-
паси, наявність стратегічних резервів або альтернати-
вних технологій. Дослідження науковців засвідчують,
що країни з низьким рівнем диверсифікації критич-
ного імпорту зазнають у 2-3 рази більших втрат ВВП
при глобальних логістичних проблемах, ніж країни з
широким портфелем торговельних партнерів [14, с. 101].
При цьому необхідно враховувати, що рівень
чутливості не обов’язково прямо корелює з обсягом
зовнішньої торгівлі. Так, Ізраїль, маючи високу зов-
нішньоторговельну відкритість (≈59% ВВП), демонст-
рує відносно низький рівень економічної чутливості
завдяки високому ступеню диверсифікації імпорту,
політиці технологічної автономії та локалізації вироб-
ництва [12, с. 78]. Для України протягом багатьох ро-
ків чутливість була зосереджена навколо енергетич-
ного сектора та оборонної кооперації, залежної від ок-
ремих зовнішніх постачальників. Так, до початку пов-
номасштабного вторгнення понад 85% авіаційного па-
льного постачалося з трьох країн — РФ, Білорусі та
Литви [3, с. 11], що в умовах конфлікту призвело до
стрімкого енергетичного колапсу в логістиці.
Отже, економічна чутливість є динамічною і ба-
гатовимірною категорією, що вимагає комплексної
оцінки через поєднання макроекономічних та галузе-
вих індикаторів. На її основі можливо не лише оці-
нити ризики зовнішнього тиску, але й визначити пріо-
ритети структурної трансформації національної еко-
номіки з метою посилення її стійкості та стратегічної
автономії [12, с. 132; 14, с. 210; 16, с. 39].
На прикладі США та Китаю можна розглядати
дві діаметрально протилежні моделі управління еконо-
мічною чутливістю в умовах геоекономічного супер-
ництва. США, незважаючи на те, що є однією з най-
більш відкритих економік світу (зовнішньоторговель-
ний оборот понад 5 трлн дол. щороку), демонструють
помірний рівень економічної чутливості завдяки поту-
жній внутрішній базі виробництва, стратегічним резе-
рвам та глобальній диверсифікації постачання [12,
с. 24]. Так, у секторі напівпровідників частка локаль-
ного виробництва у 2021 році становила 39%, але за-
вдяки Закону про чипи (CHIPS Act) до 2026 року очі-
кується її зростання до 60% [12, с. 104]. Крім того,
Сполучені Штати володіють наймасштабнішою систе-
мою стратегічних резервів енергоносіїв — понад
700 млн барелів нафти, що дозволяє компенсувати ко-
роткострокові перебої в імпорті.
Натомість Китай, маючи модель експортоорієн-
тованої економіки, є значно вразливішим до геоеко-
номічних потрясінь у високотехнологічних галузях.
Наприклад, понад 70% потреб у високоточних чипах
Пекін покриває імпортом, переважно з Тайваню, Пів-
денної Кореї та США. Санкції, накладені США на по-
УС Г. О., СОЛОДКИЙ Д. С., ЩЕПКА О. В.
2025/№1 (48) 35
стачання обладнання ASML і NVIDIA, призвели до
уповільнення цифрової трансформації в КНР, попри
масштабні державні інвестиції у внутрішнє вироб-
ництво [14, с. 144]. Разом із тим, Китай компенсує цю
залежність високим ступенем вертикальної інтеграції
в ключових секторах (літій, рідкісноземельні еле-
менти, акумулятори), що забезпечує йому важелі
впливу на інші держави, зокрема країни G7 [11, с. 203].
У 2021 році індекс економічної чутливості (за на-
веденими критеріями) для США оцінювався в межах
0,18—0,22, тоді як для Китаю — на рівні 0,31—0,35. При
цьому найбільші ризики для КНР пов’язані з логісти-
кою морських перевезень, оскільки понад 60% крити-
чного імпорту проходить через Тайванську протоку,
що є потенційною точкою блокади в разі конфлікту.
США ж мають доступ до 3 океанів, 400+ торговельних
портів та систему FTZ (вільних економічних зон), які
знижують вартість адаптації до економічних ризиків
[12, с. 69].
Таким чином, хоча обидві економіки високо за-
лежні від глобальних ланцюгів поставок, США демон-
струють модель «розумної відкритості», тоді як Китай
активно балансує між інтеграцією та автономізацією
критичних технологій.
Успішний міжнародний досвід демонструє Сінга-
пур: у відповідь на торгівельну війну 2019-2020 років
країна розробила програму Economic Resilience
Package, яка передбачала підтримку локальних вироб-
ництв у стратегічних секторах, інвестиції в резервні
потужності й субсидування переходу до високих тех-
нологій [13, с. 2]. Значною складовою сінгапурської
економічної стратегії стало формування потужної ін-
ституційної архітектури, орієнтованої на довгостро-
кове прогнозування ризиків і послідовне інвестування
в критичні сфери. Завдяки централізованій координа-
ції через агенції на кшталт Economic Development
Board (EDB) та Enterprise Singapore, уряд країни
ефективно інтегрував механізми стимулювання інно-
вацій, експорту та локалізації виробництва, що дозво-
лило Сінгапуру зменшити залежність від глобальних
коливань і швидко реагувати на кризові явища [13,
с. 44]. Значна частина ВВП формується завдяки висо-
котехнологічним секторам, включаючи електроніку,
фармацевтику й біомедицину. На ці галузі у 2022 році
припадало понад 22% загального обсягу промислового
виробництва [10, с. 17].
Значним фактором стійкості виявилася диверси-
фікація зовнішніх торговельних зв’язків: Сінгапур має
зону вільної торгівлі з понад 20 країнами, зокрема з
Європейським Союзом, Китаєм і Великою Британією
[13, с. 7]. Це дозволило не лише уникнути надмірної
залежності від окремих ринків, а й активно викорис-
товувати сприятливі митні режими. Після пандемії
COVID-19 уряд ініціював програму Resilience Budget,
яка забезпечила цільову фінансову підтримку підпри-
ємств на суму понад 60 мільярдів сінгапурських дола-
рів, що становить близько 12% ВВП [14, с. 86]. Це дало
змогу уникнути масових банкрутств та втримати за-
йнятість на рівні понад 95%.
Ключовим є також те, що Сінгапур не обмежився
лише фіскальними заходами, а й реформував систему
професійної підготовки кадрів відповідно до потреб
нової економіки. Програма Skills Future, запущена у
2015 році, стала стратегічною інвестицією в людський
капітал, забезпечуючи гнучке перенавчання та доступ
до освітніх ваучерів для громадян усіх вікових катего-
рій [10, с. 143]. Таким чином, країна забезпечила не
лише реактивну, а й активну модель економічної без-
пеки, яка забезпечує адаптивність до змін геоеконо-
мічного середовища
В Україні ці виклики посилилися внаслідок ро-
сійської агресії та структурної вразливості економіки.
Відсутність диверсифікації експорту, висока залеж-
ність від імпорту технологій, дефіцит інституційної
стійкості — все це визначає контекст формування еко-
номічної безпеки. Ефективна адаптація потребує як
загальнонаціональних, так і регіональних рішень.
Один із ключових напрямів — розрахунок рівня стра-
тегічної чутливості окремих галузей до глобальних ви-
кликів. Формула індексу чутливості галузі в залежності
до зовнішніх ризиків може бути наступною:
Sᵢ = (Eᵢ × Dᵢ × 1/Tᵢ),
де Sᵢ – індекс стратегічної чутливості галузі i;
Eᵢ – частка експорту галузі у ВВП;
Dᵢ – коефіцієнт залежності від імпорту технологій;
Tᵢ – рівень технологічної адаптації (інноваційний
капітал / амортизаційні витрати).
Для прикладу розрахуємо цей показник для ма-
шинобудівної галузі Черкаської області. У 2023 році
частка експорту становила 5,2% від регіонального
ВВП [4, с. 122], коефіцієнт залежності – 0,68, а рівень
технологічної адаптації — 0,42. Відтак:
Sᵢ = (0,052 × 0,68) / 0,42 = 0,084.
Це свідчить про середню чутливість галузі до гло-
бальних впливів. Для зменшення ризику доцільно по-
силити локалізацію виробництва.
Серед прикладів, що ілюструють важливість ло-
кального промислового потенціалу, можна виокре-
мити підприємство «Черкасиліфт», яке протягом
останніх років демонструє стабільний рівень заванта-
ження виробничих потужностей, реалізуючи продук-
цію як на внутрішньому ринку. За даними регіональ-
ної статистики, попит на ліфтове обладнання, особ-
ливо у межах програм енергомодернізації житлового
фонду, сприяє активізації виробництва та стимулює
інвестиційну активність у суміжних галузях [9, с. 11].
Не менш показовим є розвиток агропромисло-
вого сектору Черкащини, де зростає частка продукції
з високим ступенем переробки. У межах проєктів з по-
кращення продовольчої безпеки регіону спостеріга-
ється розширення логістичної інфраструктури та
впровадження інноваційних підходів до зберігання і
транспортування аграрної продукції, що характерно
для більшості регіонів центральної частини України
[7, с. 59]. Наприклад, підприємства Золотоніського
і Уманського районів активно впроваджують техноло-
гії сучасного землеробства, а також автоматизовані си-
стеми моніторингу стану ґрунтів і кліматичних умов,
що дозволяє підвищити урожайність на 10-15% у по-
рівнянні з показниками п’ятирічної давності [4, с. 63].
Це, у свою чергу, зменшує залежність від імпортних
продовольчих постачальників, зміцнюючи позиції ре-
гіону як експортера.
У сфері машинобудування прикладом адаптації
до викликів зовнішнього середовища є низка підпри-
ємств, що зуміли диверсифікувати виробництво з ура-
хуванням потреб оборонного сектора, транспорту та
енергетики. Зокрема, у Каневі та Смілі налагоджено
випуск компонентів для насосних систем та промис-
УС Г. О., СОЛОДКИЙ Д. С., ЩЕПКА О. В.
36 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
лових агрегатів, попит на які зростає у зв’язку з пере-
орієнтацією економіки на критичну інфраструктуру [4,
с. 47]. При цьому підприємства активно впроваджують
енергозберігаючі технології, що дозволило зменшити
витрати електроенергії на одиницю продукції на 12%
у порівнянні з 2020 роком [4, с. 37]. Це не лише по-
кращує фінансові показники, а й підвищує загальний
рівень енергетичної автономії регіону.
Поняття економічної чутливості в контексті гео-
економічної безпеки дедалі частіше розглядається як
кількісна міра залежності національної економіки від
зовнішніх чинників, зокрема від структур міжнародної
торгівлі, енергетичної кооперації, фінансових потоків
і критичних технологій. У межах сучасного теоретич-
ного дискурсу це поняття тісно пов’язане з концеп-
тами «економічної вразливості» та «економічної авто-
номії» як елементами стратегічного балансу між інте-
грацією та самозабезпеченням [11, с. 45-47; 13, с. 203].
Індекс економічної чутливості дозволяє комп-
лексно оцінити як ризики геоекономічного тиску, так
і потенціал до стратегічної автономії. Його практичне
застосування дає змогу органам влади та підприєм-
ствам визначати пріоритети диверсифікації, імпорто-
заміщення та укріплення ланцюгів постачання [2,
с. 133; 7, с. 61].
Подібні розрахунки проведено й у міжнародній
практиці. У дослідженні німецького Інституту Ifo
(2023) аналогічний індекс застосовано для оцінки
вразливості фармацевтичного сектору до зовнішніх
постачань. У разі перевищення граничного порогу 0,1
галузь вважалася стратегічно вразливою [4; 10].
У контексті національної економічної безпеки ва-
жливо також оцінювати коефіцієнт самозабезпечення
критичних ресурсів (КСЗ):
КСЗ = (Виробництво / Споживання) × 100%.
На прикладі агропромислового сектору Чер-
кащини, частка внутрішнього виробництва насіння
соняшнику покриває 138% внутрішніх потреб, а куку-
рудзи — 180% [4, с. 87]. Це створює потенціал для екс-
портного приросту. Натомість у фармацевтиці — лише
23%, що потребує імпортозаміщення [5, с. 69].
Іншою критичною темою стає доступ до міжна-
родних ринків капіталу. Згідно з даними НБУ, у
2024 році лише 7% середніх підприємств змогли залу-
чити кредити на зовнішніх ринках [2, с. 11]. Причи-
нами є нестабільність валютного курсу, низький ін-
вестрейтинг та високі транзакційні ризики. Це спону-
кає до створення спеціальних гарантійних механізмів
та валютних хедж-фондів [6, с. 34 ]. Водночас розвиток
міждержавного співробітництва в межах програм від-
будови (REPowerEU, USAID, DFC) відкриває нові го-
ризонти. Зокрема, підприємство ТОВ «Черкасиліфт» у
2024 році отримало пільговий інноваційний кредит від
програми Horizon Europe у розмірі 320 тис. євро, що
дозволило впровадити енергозберігаючі технології, які
довели свою економічну рентабельність по усьому
світу [9, с. 11].
Відтак національна економічна безпека має базу-
ватися на двовекторній логіці: з одного боку, зни-
ження залежності від зовнішніх впливів, а з іншого —
активне залучення до міжнародних партнерств і інтег-
рацій. Такий підхід створює адаптивну, а не ізольовану
модель економіки, що відповідає сучасним трендам
стійкої глобалізації, яка дозволяє протистояти зовніш-
нім викликам в аспекті фундаментальних критеріїв
економічної чутливості.
Висновки. У сучасних умовах загострення гло-
бальної конкуренції та зростання геоекономічної не-
стабільності економічна безпека держави постає як
визначальний чинник її суверенітету, стійкості та
здатності до самостійного розвитку. Вона охоплює
широкий спектр аспектів — від фінансової стабільності
до надійності критичної інфраструктури, від енерге-
тичної незалежності до технологічної самодостатності.
У зв’язку з цим ключового значення набуває здатність
держави адекватно реагувати на зовнішні ризики та
виклики, формуючи ефективну систему управління
економічною чутливістю до глобальних загроз.
Сучасний світ характеризується зростаючим чис-
лом кризових факторів: енергетичні та продовольчі
шоки, порушення логістичних ланцюгів, технологічне
відставання, залежність від імпорту критичних ресур-
сів. Глобальні виклики, які посилюють проблеми еко-
номічної чутливості для національних економік, сти-
мулюють країни до перегляду традиційних підходів до
забезпечення економічної безпеки. У цьому контексті
надзвичайно важливою є здатність економіки адапту-
ватися до зовнішніх вимог, зберігаючи при цьому
внутрішню цілісність, керованість і продуктивність.
Враховуючи залежність від ключових зовнішніх
змінних — вартості енергоносіїв, обсягів імпорту, екс-
порту та інвестицій — можна сформувати ефективні
механізми раннього попередження та мінімізації ризи-
ків. Така методологія є важливою частиною стратегіч-
ного планування, оскільки дозволяє оцінити потен-
ційний рівень впливу зовнішніх шоків на макроеконо-
мічну стабільність і виробити шляхи адаптації.
Досвід провідних держав світу засвідчує, що стій-
кість економіки формується завдяки активному поєд-
нанню ринкових механізмів з державною стратегією.
Це передбачає гнучкість інституцій, технологічну мо-
дернізацію, нарощування внутрішніх виробничих по-
тужностей, диверсифікацію джерел постачання, роз-
виток людського капіталу та цифрових технологій.
Водночас надмірна відкритість економіки за відсутно-
сті належної регуляторної та інвестиційної політики
може призводити до глибокої залежності від зовнішніх
центрів сили.
У випадку країн із високою динамікою розвитку,
таких як США, Китай і Сінгапур, спостерігається сві-
доме інвестування у власну стратегічну автономію —
зокрема через підтримку критичних галузей, розвиток
інновацій, посилення національного контролю за
ланцюгами постачання. Це демонструє ефективність
підходу, який поєднує відкритість до глобального
ринку з національним економічним прагматизмом.
Україна, опинившись у зоні перехресних геоеконо-
мічних та геополітичних впливів, має актуалізувати
подібні підходи, орієнтуючись на посилення стійкості,
зниження вразливості та формування власної траєкто-
рії розвитку.
Таким чином, економічна безпека повинна роз-
глядатися не лише як елемент обороноздатності дер-
жави, а як основа її довгострокової життєздатності,
конкурентоспроможності та самодостатності у світі,
що постійно змінюється. Успішне забезпечення цієї
безпеки можливе лише за умови системного мис-
лення, довгострокового стратегічного планування та
впровадження сучасних аналітичних інструментів уп-
равління ризиками.
УС Г. О., СОЛОДКИЙ Д. С., ЩЕПКА О. В.
2025/№1 (48) 37
Напрямки подальших досліджень. У контексті по-
глиблення взаємозалежності національної та міжна-
родної економіки, особливо для таких держав, як Ук-
раїна, важливо окреслити перспективні напрями по-
дальших наукових досліджень. Насамперед актуаль-
ним є формування цілісної методології оцінювання
рівня економічної безпеки з урахуванням зовнішньо-
економічних впливів. Це передбачає врахування таких
чинників, як логістична вразливість, залежність від
іноземних інвестицій, обмеження на світових ринках,
а також санкційний тиск і фінансова турбулентність.
Подальші дослідження також мають бути спрямо-
вані на глибше вивчення впливу інтеграції України до
міжнародних ланцюгів доданої вартості на розвиток її
переробної промисловості. Варто дослідити, наскільки
участь українських підприємств у глобальному поділі
праці сприяє нарощуванню технологічного потенціалу
та експорту продукції з високою часткою внутрішньої
обробки. Це дозволить сформувати рекомендації щодо
ефективної галузевої спеціалізації у глобальній еконо-
міці.
Завершальним вектором майбутніх досліджень
має стати моделювання сценаріїв економічного зрос-
тання України у повоєнний період. У цьому контексті
доцільно враховувати як внутрішні чинники реформ
і модернізації, так і зовнішні – масштаби міжнародної
допомоги, доступ до фінансування, умови інтеграції у
глобальні ринки та залучення іноземних інвестицій.
Такий комплексний підхід дозволить сформувати
більш обґрунтовану стратегію довгострокового роз-
витку країни в умовах глобальної нестабільності.
Список використаних джерел
1. Барановський О. І. Фінансова безпека в Укра-
їні. Методологія оцінки. Київ: КНТЕУ, 2004. 759 с.
2. Статистика зовнішнього боргу та інвестицій.
Бюлетень Національного банку України. Київ: НБУ,
2024. 87 с.
3. Войтко С. В., Гайдуцький І. П. Енергетичні
кризи: причини та реакції суспільних інституцій. Інве-
стиції: практика та досвід. 2023. № 6. С. 7—12. DOI:
https://doi.org/10.32702/2306-6814.2023.6.7.
4. Економічний потенціал регіону у 2023 році:
статистичний збірник. Головне управління статистики
у Черкаській області. Черкаси: ГУС, 2024. 172 с.
5. Офіційні дані щодо фармацевтичної галузі за
2023 рік. Київ: Державна служба статистики України,
2024. URL: https://www.ukrstat.gov.ua.
6. Домбровська С. М., Шведун В. О. Безпека кри-
тичної інфраструктури в Україні: теоретико-прикладні
засади державного управління: монографія. Харків :
НУЦЗУ, 2024. 227 с.
7. Мануілова К., Мужайло В., Вербицька А. Осо-
бливості реалізації державної політики в сфері охо-
рони здоров’я України. Теоретичні та прикладні пи-
тання державотворення. 2023. № 29. С. 58—67. DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb292023289087.
8. Огляд програми USAID з підтримки малого бі-
знесу. Міністерство економіки України. Київ, 2024.
URL: https://www.me.gov.ua.
9. Річний звіт за 2024 рік. Черкаси: ТОВ «Черка-
силіфт», 2025. 28 с.
10. Vulnerability of German Industries to Supply
Chain Shocks. Munich: Ifo Institute, 2023. 223 p.
11. Mearsheimer J. J. Bound to Fail: The Rise and
Fall of the Liberal International Order. International Secu-
rity. 2019. Vol. 43, No. 4. P. 7—50.
12. Milanovic B. Global Inequality: A New Approach
for the Age of Globalization. Cambridge, MA : Harvard
University Press, 2023. 320 p.
13. Ministry of Trade and Industry Singapore.
Economic Resilience Package Overview. Singapore:
Government of Singapore, 2020. URL:
https://www.mti.gov.sg.
14. Moran T. H. Foreign Direct Investment and De-
velopment: Launching a Second Generation of Policy Re-
search. Washington, D.C.: Peterson Institute for Interna-
tional Economics, 2011. 230 p.
15. Rodrik D. The Globalization Paradox: Democ-
racy and the Future of the World Economy. New York :
W. W. Norton & Company, 2011. 368 p.
16. Stiglitz J. E. Globalization and Its Discontents
Revisited: Anti-Globalization in the Era of Trump. New
York : W. W. Norton & Company, 2018. 528 p.
17. Болілий В. О., Гуцалюк О. М., Суховірсь-
ка Л. П., Лунгол О. М. Розробка та впровадження про-
грамного продукту «Автоматизована система обліку
«AXIM» на підприємствах малого бізнесу в системі
формування аналітичного забезпечення Економічні
інновації. 2021. Т. 23. № 3 (80). С. 33-40.
18. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Сухачова О. О.
Вектори розвитку торговельно-економічного співробі-
тництва України з країнами Близького Сходу та Аф-
рики. Управління економікою: теорія та практика. Чу-
маченківські читання. 2021. № 10. С. 35-50. DOI:
https://doi.org/10.37405/2221-1187.2021.35-50.
19. Гуцалюк О. М., Срібний О. М. Порівняльний
аналіз інтеграції сфер діяльності та виробничих про-
цесів при різних формах об’єднання підприємств. Ма-
теріали ІV Міжнародної науково-практичної конфере-
нції «Конкурентоспроможна модель інноваційного розви-
тку економіки України» (м. Кропивницький, 21 квітня
2021 р.). Кропивницький : ЦНТУ, 2021. С. 109-111.
20. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А. Процеси циф-
ровізації України на шляху до ЄС. Європейський союз і
Україна: передісторія, історія, сучасність: тези Міжна-
родної наукової конференції (м. Миколаїв, 16 червня
2023 р). Миколаїв: Чорноморський національний уні-
верситет імені Петра Могили, 2023. С. 27-30.
21. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Бугаєва М. В.
Актуалізація процесів діджиталізації сервісної еконо-
міки. Маркетингові та організаційні механізми повоєн-
ного розвитку галузі гостинності та туризму України:
зб. тез доповідей II Міжнародної наук.-практ. конф.
(м. Харків, 26-27 листопада 2024 р.). Харків: Нац. техн.
ун-т «Харків. політехн. ін-т», 2024. Ч. 2. С. 205-208.
References
1. Baranovskyi, O. I. (2004). Finansova bezpeka v
Ukraini. Metodolohiia otsinky [Financial Security in
Ukraine. Assessment Methodology]. Kyiv, KNTEU. 759 р.
[in Ukrainian].
2. Statystyka zovnishnoho borhu ta investytsii [Exter-
nal Debt and Investment Statistics]. Bulletin of the National
Bank of Ukraine. (2024). Kyiv, NBU. 87 р. [in Ukrainian].
3. Voitko, S. V., Haidutskyi, I. P. (2023). Enerhe-
tychni kryzy: prychyny ta reaktsii suspilnykh instytutsii
[Energy crises: causes and reactions of public institutions].
Investytsii: praktyka ta dosvid — Investments: practice and
УС Г. О., СОЛОДКИЙ Д. С., ЩЕПКА О. В.
38 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
experience, 6, рр. 7—12. DOI: https://doi.org/10.32702/
2306-6814.2023.6.7 [in Ukrainian].
4. Ekonomichnyi potentsial rehionu u 2023 rotsi:
statys-tychnyi zbirnyk [Economic potential of the region in
2023: statistical collection]. (2024). Cherkasy, Main
Department of Statistics in Cherkasy region. 172 р. [in
Ukrainian].
5. Ofitsiini dani shchodo farmatsevtychnoi haluzi za
2023 rik [Official data on the pharmaceutical industry for
2023]. (2024). Kyiv, State Statistics Service of Ukraine.
Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian].
6. Dombrovska, S. M., Shvedun, V. O. (2024).
Bezpeka krytychnoi infrastruktury v Ukraini: teoretyko-
prykladni zasady derzhavnoho upravlinnia [Critical
Infrastructure Security in Ukraine: Theoretical and Applied
Principles of State Governance]. Kharkiv, NUCZU. 227 р.
[in Ukrainian].
7. Manuilova, K., Muzhailo, V., Verbytska, A.
(2023). Osoblyvosti realizatsii derzhavnoi polityky v sferi
okhorony zdorovia Ukrainy [Peculiarities of implementing
state policy in the health sector of Ukraine]. Teoretychni ta
prykladni pytannia derzhavotvorennia — Theoretical and
applied issues of state building, 29, рр. 58—67. DOI:
https://doi.org/10.35432/tisb292023289087 [in Ukrainian].
8. Ohliad prohramy USAID z pidtrymky maloho
biznesu [Overview of the USAID Small Business Support
Program]. (2024). Kyiv, Ministry of Economy of Ukraine.
Retrieved from https://www.me.gov.ua [in Ukrainian].
9. Richnyi zvit za 2024 rik [Annual report for 2024].
(2025). Cherkasy, TOV «Cherkasylift». 28 р. [in
Ukrainian].
10. Vulnerability of German Industries to Supply
Chain Shocks. (2023). Munich, Ifo Institute. 223 p.
11. Mearsheimer, J. J. (2019). Bound to Fail: The
Rise and Fall of the Liberal International Order. Interna-
tional Security, Vol. 43, No. 4, рр. 7—50.
12. Milanovic, B. (2023). Global Inequality: A New
Approach for the Age of Globalization. Cambridge, Har-
vard University Press. 320 p.
13. Ministry of Trade and Industry Singapore. (2020).
Economic Resilience Package Overview. Singapore,
Government of Singapore. Retrieved from
https://www.mti.gov.sg.
14. Moran, T. H. (2011). Foreign Direct Investment
and Development: Launching a Second Generation of Po-
licy Research. Washington, Peterson Institute for Interna-
tional Economics. 230 p.
15. Rodrik, D. (2011). The Globalization Paradox:
Democracy and the Future of the World Economy. New
York, W. W. Norton & Company. 368 p.
16. Stiglitz, J. E. (2018). Globalization and Its Dis-
contents Revisited: Anti-Globalization in the Era of
Trump. New York, W. W. Norton & Company. 528 p.
17. Bolilyi, V. O., Hutsaliuk, O. M., Sukhovirska, L. P.,
Lunhol, O. M. (2021). Rozrobka ta vprovadzhennia
prohramnoho produktu «Avtomatyzovana systema obliku
«AXIM» na pidpryiemstvakh maloho biznesu v systemi
formuvannia analitychnoho zabezpechennia [Development
and implementation of the software product “Automated
Accounting System ‘AXIM’” in small businesses for the
formation of analytical support]. Ekonomichni innovatsii —
Economic Innovations, Vol. 23, no. 3 (80), рр. 33—40 [in
Ukrainian].
18. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Yu. A., Sukhache-
va, O. O. (2021). Vektory rozvytku torhovelno-ekonomich-
noho spivrobitnytstva Ukrainy z krainamy Blyzkoho
Skhodu ta Afryky [Vectors of the development of trade and
economic cooperation of Ukraine with the countries of the
Middle East and Africa]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia
ta praktyka. Chumachenkivski chytannia — Management of
Economy: Theory and Practice. Chumachenko’s Annals,
pp. 35-50. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-
1187.2021.35-50 [in Ukrainian].
19. Hutsaliuk, O. M., Sribnyi, O. M. (2021).
Porivnialnyi analiz intehratsii sfer diialnosti ta
vyrobnychykh protsesiv pry riznykh formakh obiednannia
pidpryiemstv [Comparative analysis of the integration of
spheres of activity and production processes in different
forms of enterprise unification]. Konkurentospromozhna
model innovatsiinoho rozvytku ekonomiky Ukrainy [Compet-
itive Model of Innovative Development of the Economy of
Ukraine]: Proceedings of the IV International Scientific
and Practical Conference. (рр. 109-111). Kropyvnytskyi,
TsNTU [in Ukrainian].
20. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Yu. A. (2023). Protsesy
tsyfrovizatsii Ukrainy na shliakhu do YeS [Processes of
digitalization of Ukraine on the way to the EU].
Yevropeiskyi soiuz i Ukraina: peredistoriia, istoriia, suchasnist
[The European Union and Ukraine: prehistory, history,
present day]: Proceedings of the International Scientific
Conference. (pp. 27-30). Mykolaiv, Petro Mohyla Black
Sea National University [in Ukrainian].
21. Hutsaliuk, O. M., Bonda,r Іu. A., Buhaieva, M. V.
(2024). Aktualizatsiia protsesiv didzhytalizatsii servisnoi
ekonomiky [Actualization of the processes of digitalization
of the service economy]. Marketynhovi ta orhanizatsiini
mekhanizmy povoiennoho rozvytku haluzi hostynnosti ta
turyzmu Ukrainy [Marketing and organizational mechanisms
of the post-war development of the hospitality and tourism
industry of Ukraine]: Proceedings of the II International
Scientific and Practical Conference. (Part 2, рр. 205-208).
Kharkiv, National Technical University "Kharkiv
Polytechnic Institute" [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 25.04.2025
Рецензовано: 21.05.2025
Формат цитування:
Ус Г. О., Солодкий Д. С., Щепка О. В. Національний і міжнародний виміри економічної чутливості забез-
печення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва. Вісник економічної науки України.
2025. № 1 (48). С. 33-38. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).33-38
Us, G. О., Solodkyі D. S., Shchepka, О. V. (2025). National and International Dimensions of Economic Sensibility
Ensuring Economic Security in the Context of Global Geoeconomic Rivalry. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (48),
рр. 33-38. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).33-38
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206482 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:40:26Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ус, Г.О. Солодкий, Д.С. Щепка, О.В. 2025-09-11T19:34:56Z 2025 Національний і міМіжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва / Г.О. Ус, Д.С. Солодкий, О.В. Щепка // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 33–38. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206482 330.341.1:339.92 https://doі.org/10.37405/1729-7206.2025.1(48).33-38 Стаття присвячена комплексному аналізу проблем економічної безпеки в умовах загострення геоекономічного суперництва. Автор досліджує сучасні виклики, пов’язані з дестабілізацією глобальних ланцюгів постачання, зростаючою енергетичною та продовольчою залежністю, технологічними ризиками та асиметрією доступу до ресурсів. Здійснено порівняльний аналіз підходів до забезпечення економічної безпеки, зокрема в США, Китаї та Україні. Висвітлено значення стратегічної автономії, цифрової трансформації та інституційної стійкості у формуванні національного потенціалу опору зовнішнім загрозам. У статті також проаналізовано стан і виклики для окремих галузей, зокрема промисловості, агросектору та інфраструктурних об’єктів. Особливу увагу приділено прикладам підприємств Черкаської області, які демонструють адаптивність в умовах обмеженого ресурсного доступу та зростаючих ризиків. Запропоновано авторську модель оцінки економічної чутливості суб’єктів господарювання до зовнішніх загроз з урахуванням геоекономічного контексту. Результати дослідження мають прикладне значення для формування стратегії економічної безпеки на національному і регіональному рівнях, а також для удосконалення політики економічного прогнозування, інституційного захисту та стратегічного планування в умовах трансформації глобального економічного порядку. The article is devoted to a comprehensive analysis of the problems of economic security in the context of intensifying geo-economic rivalry. The author explores contemporary challenges related to the destabilization of global supply chains, growing energy and food dependence, technological risks, and asymmetry in access to resources. A comparative analysis of approaches to ensuring economic security at macro and micro levels is carried out, particularly in the USA, China, and Ukraine. The importance of strategic autonomy, digital transformation, and institutional resilience in shaping national capacity to resist external threats is highlighted. The study also examines the state and challenges facing specific sectors, including industry, agriculture, and infrastructure. Particular attention is paid to the examples of enterprises in the Cherkasy region, which demonstrate adaptability under conditions of limited resource access and increasing risks. The author proposes a model for assessing the economic sensitivity of business entities to external threats, taking into account the geo-economic context. The results of the research have practical value for developing national and regional strategies of economic security, as well as for improving policies in economic forecasting, institutional protection, and strategic planning in the context of the transformation of the global economic order. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини Національний і мМіжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва National and International Dimensions of Economic Sensibility Ensuring Economic Security in the Context of Global Geoeconomic Rivalry Article published earlier |
| spellingShingle | Національний і мМіжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва Ус, Г.О. Солодкий, Д.С. Щепка, О.В. Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини |
| title | Національний і мМіжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва |
| title_alt | National and International Dimensions of Economic Sensibility Ensuring Economic Security in the Context of Global Geoeconomic Rivalry |
| title_full | Національний і мМіжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва |
| title_fullStr | Національний і мМіжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва |
| title_full_unstemmed | Національний і мМіжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва |
| title_short | Національний і мМіжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва |
| title_sort | національний і мміжнародний виміри економічної чутливості забезпечення економічної безпеки в умовах глобального економічного суперництва |
| topic | Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини |
| topic_facet | Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206482 |
| work_keys_str_mv | AT usgo nacíonalʹniiímmížnarodniivimíriekonomíčnoíčutlivostízabezpečennâekonomíčnoíbezpekivumovahglobalʹnogoekonomíčnogosupernictva AT solodkiids nacíonalʹniiímmížnarodniivimíriekonomíčnoíčutlivostízabezpečennâekonomíčnoíbezpekivumovahglobalʹnogoekonomíčnogosupernictva AT ŝepkaov nacíonalʹniiímmížnarodniivimíriekonomíčnoíčutlivostízabezpečennâekonomíčnoíbezpekivumovahglobalʹnogoekonomíčnogosupernictva AT usgo nationalandinternationaldimensionsofeconomicsensibilityensuringeconomicsecurityinthecontextofglobalgeoeconomicrivalry AT solodkiids nationalandinternationaldimensionsofeconomicsensibilityensuringeconomicsecurityinthecontextofglobalgeoeconomicrivalry AT ŝepkaov nationalandinternationaldimensionsofeconomicsensibilityensuringeconomicsecurityinthecontextofglobalgeoeconomicrivalry |