Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри)

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник економічної науки України
Date:	2025
Main Authors:	Андрушків, Б.М., Череп, А.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2025
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206487
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри) / Б.М. Андрушків, А.В. Череп // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 9–11. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860259365893701632
author	Андрушків, Б.М. Череп, А.В.
author_facet	Андрушків, Б.М. Череп, А.В.
citation_txt	Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри) / Б.М. Андрушків, А.В. Череп // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 9–11. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник економічної науки України
first_indexed	2025-12-07T18:53:18Z
format	Article
fulltext	З нагоди 100-річчя від дня народження Чумаченка Миколи Григоровича 2025/№1 (48) 9 Богдан Миколайович Андрушків, заслужений діяч науки і техніки України, академік АЕНУ, д-р екон. наук, проф. Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, Президент Академії соціального управління, Алла Василівна Череп, заслужена діячка науки і техніки України, академік АЕНУ, д-р екон. наук, зав. кафедри обліку, фінансів та соціального страхування Запорізького національного університету, Віце-Президент Національної Академії Вищої освіти України Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, Почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від Дня його народження (Іронічно-жартівливі мініатюри) Особистість Чумаченка Миколи Григоровича за- слуговує на увічнення в літературних джерелах та на самі серйозні біографічні дослідження. Його життя було барвисте як калейдоскоп. Микола Григорович був людиною яка любила жарти і життя, він був опти- містом, але інколи і він піддавався песимізму. Нам прийшлось безпосередньо спілкуватися тривалі роки, він за нашою пропозицією увійшов в склад спец. ради ТНТУ, був обраний Почесним професором універси- тету. Допомагав нам отримати звання Національного ін. Пригадується, коли на його місце, керівника До- нецького наукового центру (в зв’язку з виходом на пенсію і переведенням на роботу в НАН України, зав. економічним відділенням), призначили академіка НАН О. І. Амошу. Так співпало що тоді ж Миколу Григоровича переобрали як Президента АЕНУ і він дещо засумував. Ми відчули це «нутром». Порадив- шись з колегами, вирішив передзвонити Олександру Івановичу і запропонував обрати Миколу Григоро- вича, Почесним Президентом, — одним із засновників АЕНУ. Між ними були дуже добрі відносини і він по- годився це невідкладно зробити. Це мало свій вплив. В скорому часі Микола Григорович повідомив що його не забули, що він потрібен нашому громадському науковому об’єднанню. Якось був випадок поскаржився, що йому стало погано з… серцем. Я як міг заспокоював, посилаючись на магнітні бурі, що скоро все пройде і т.д., але це не давало ніякого ефекту. Через пару день він мені пере- дзвонив вже досить бадьорим голосом, повідомивши що у нього в грудях вшитий сердечний стимулятор, а він на батарейках. Одне слово у нього просів акумуля- тор. Так що все нормально, ляжу в лікарню у «Феофа- нії», заплачу 4.0 тис. грн і знову матиму спокій на кілька років. Остання розмова була дуже сумною. Ми погово- рили про те, се, а потім він сказав, що у нього опухли ноги. Я за зазвичай хотів заспокоїти, послатись на по- году і т.п., але він мені сумно сказав: Богдане Мико- лайовичу, я пройшов війну і… життя прожив, я знаю, коли ноги опухають, це відбувається тоді, коли від- мовляють окремі органи, може нирки і т.д., від життє- вої втоми. Через пару день Микола Григорович відій- шов у засвіти. Царство йому небесне. Впевнений, за його душу моляться багато його вихованців в т.ч. і ми. Однак повернемось до теми розмови. Його жит- тєпис колись зроблять енциклопедисти, ми ж згадаємо лиш декілька штрихів з його цікавого життя. Розповідають, що колись відомому українському філософу Григорію Сковороді було запропоновано увійти у церковний синод. При розмові, митрополи- том йому було сказано, що він може стати стовпом церкви. На що Григорій Савич скромно відповів від- мовою, сказавши, там у вас там є досить своїх стовпів …неотесаних. Микола Григорович, в свій час, увійшов у най- вищу наукову інстанцію України і був справжньою, фундаментальною підпорою у всіх формах, випадках і часах, не лише української науки, а і вихователем на- укових кадрів як вищої кваліфікації, так і спеціалістів різних галузей. З його безпосередньою участю, відбу- валися реформи у сфері освіти, науки, удосконалення господарських механізмів, підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації та ін. Все це відображено в офіцій- ній довідці про життя, творчість і наукову діяльність цієї Великої і в той же час доступної, зрозумілої, муд- рої людини, яка пережила як кажуть Рим, Крим і мідні труби. Він впізнав усі грані нашого не простого, не легкого і водночас цікавого життя. Справді, у нього був величезний життєвий досвід. Достатньо сказати що він у нього був підкріплений війною. Микола Григорович був учасником Другої сві- тової війни. Пройшов усі щаблі економічної науки від економіста виробничого цеху, головного бухгалтера Кутаїського автобудівного заводу, де виготовляли ван- тажні авто «Колхіда», до академіка НАН, Стовпа Храму української Науки. Автори цього нарису були особисто знайомі з цією людиною і вирішили розмістити у цьому номері З нагоди 100-річчя від дня народження Чумаченка Миколи Григоровича 10 ISSN 1729-7206 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ фахового видання декілька спогадів від спілкування з Миколою Григоровичем з нагоди 100-річчя від Дня його народження, що має відбутися у травні наступ- ного року. Спогад 1. Молоде-зелене або Важко втриматися на творчому гребені наукової хвилі. Багато молодих вче- них увійшовши в коло науковців, як правило, не че- кають, щоб адаптуватись до наукового, вишуканого середовища, в якому свої традиції, повага до віку і за- слуг, і т.п., а зразу ж хочуть засвітися як знатні, як геніальні. Це особливо видно коли їх включають у склад спеціалізованих рад з присвоєння наукових сту- пенів ін. Так от, після успішного захисту дисертації за святковим столом, один з таких науковців вирішив ви- словити деякі зауваження з теми халатності дослі- дження. Керівництво цим науковим проектом здійс- нював один з відомих учених, якого цікавило, в першу чергу, раціональне зерно, а не ґрунт (чи може гній), у якому воно зростає. Він ніби байдуже пропустив мимо вух заува- ження. Проте в скорому часі стало відомо, що «ак- тивного талановитого» ученого вивели з складу вченої ради. Микола Григорович був присутній тоді на цій зустрічі. На наступній зустрічі він доброзичливо в його ад- ресу зауважив: молоде — зелене, але холодний вітер тверезої науки легко здуває тих, хто легковажно вису- вається під його освіжаючий... «напор» …. Пройде трохи часу і якщо він зробить відповідні висновки, оновлюючий, свіжий вітер може знову винести на творчий гребінь наукової хвилі, якими так багата на- ука та на якому так важко втриматися. Спогад 2. Про лаконізм ніхто не згадує, якщо гово- рити по суті або Президент НАН Борис Євгенович Па- тон і Микола Григорович Чумаченко думали в унісон. Одному з авторів цих спогадів, за рекомендацією Західного наукового центру, якого очолював академік НАН, М. І. Долішній, приходилось виступати на Пре- зидії НАН України. Звичайно що цей захід відбу- вався при підтримці зав. економічним відділом НАН М. Г. Чумаченко. Перед виступом звичайно «оратора» попередили, що Б. Є. Патон вимагає суворого дотри- мання регламенту. Мар’ян Іванович попередив: Будьте лаконічними і вкладіться в регламент 7 хв., ні секунди більше, бо Президент зганяє з трибуни без попере- дження і без дотримання якого би там не було ети- кету… Микола Григорович трохи пом’якшив попере- дження: Не хвилюйтеся, він про лаконізм не згадува- тиме, якщо будете говорити по суті… Автор виступав нормально, але коли перейшов 5-ту хвилину трошки почав поспішати. Це відчув Бо- рис Євгенович… Він повільно взявши окуляри та по- глянувши в сценарій, щоб згадати ім’я та по батькові виступаючого, спокійно сказав: Шан. Богдане Мико- лайовичу, не спішіть, ви говорите по суті справи, а тому у регламенті не обмежуєтеся. Між іншим тут при- сутнім віце-прем’єрам варто було б дещо з виступу за- писати… Виявляється Президент НАН Борис Патон і Ми- кола Чумаченко думали в унісон. Як результат замість 7-и хвилин виступу, він тривав 15 хв. По цьому виступу було прийнято спеціальне рі- шення Президії НАН України. Спогад 3. Після бою руками не махають, або Яке це має значення після вирішення питання. Хто з на- уковців не мріє отримати державну Премію? Це не тільки додаткові фінансові можливості, а ще і ви- знання, і почесті. Микола Григорович як лауреат Державної премії, входив в склад державної конкурсної комісії і мав ве- ликий вплив на кінцеву результативність змагань за Премію. Він міг формувати свою думку при обранні на посаду член-кора чи навіть академіка НАН Укра- їни. Були випадки висунення на такі Премії і на такі посади його друзів. Кінцеві результати не завжди були втішними. В одному випадку через недоліки в роботі, в іншому через конкурентну боротьбу, у якій вико- ристовуються не завжди чисті методи. Один раз (та чи один?) перший підручник з менеджменту, за реко- мендацією вченої ради ВНЗ був виставлений на Дер- жавну премію. Все йшло ніби нормально, але в один час автору зателефонували невідомі і запропонували зняти свій підручник з перегонів. Запитав у чім при- чина? Відповіли, що так треба. Якщо не знімеш, тоді взнаєш причини, але через ЗМІ. (Як потім стало ві- домо в «Урядовому Кур’єрі», газеті Кабміну, була під- готовлена замовна, проплачена, критична стаття). Вирішив, в цьому випадку, порадитись з Мико- лою Григоровичем. Академік трохи помовчавши ска- зав, я знаю про це. Хтось має гроші і ще хоче почестей. Ви не реагуйте на дзвінки, але поступіть тверезо і роз- повів анекдот радянського періоду про те, як колись висували на відповідальну посаду керівника. При об- говоренні кандидатури на засіданні партбюро, хтось сказав, що людина підходить по всіх параметрах, та одна біда, дочка його в готелях, ніби промишляє проституцією. Того було достатньо, щоб кандидатуру замінили іншою, резервною особою, яка у тіні чекала свого часу. Вже після вирішення питання, попередній кан- дидат повідомив, що у нього немає дочки… Та його заспокоїли: яке це має значення…, тим більше після призначення… Анекдот пояснив ситуацію і звичайно заспокоїв… до наступного випадку. Якщо б публікація побачила світ, відмитись було б складно… та яке це мало б зна- чення… Спогад 4. Далеко піде, або Прогнозист з великої букви. Якось чергове засідання Президії НАН спів пало з днем народження керівника Західного науково центру, нині покійного, академіка Долішнього Мар’яна Івановича. Передбачалося, що до оголо- шення перерви його секретар Жовтанецький Всеволод Іванович підвезе щось з продуктів і т.д., для відзна- чення, але він чомусь затримувався. В спеціально під- готовленому кабінеті зібралися усі, а на столах була лише чистенька посуда і пустенькі чарки. Тоді один з учасників цієї зустрічі, несподівано розкрив дипломат і виставив на стола дві пляшки коняку і коробку кон- фет. Всі пожвавішали… чарочки пішли в рух, а вже потім підійшов Всеволод Іванович з такою як треба закускою і… іншими продуктами. Ситуація була вря- тована. Микола Григорович багатозначно, з легкою, доб- розичливою іронією промовив: який жертовно-само- відданий поступок, який стратегічний погляд у пер- спективу. Справжній прогнозист з великої букви. Да- леко піде! Спогад 5. Не цураймося, признаваймося… Народна артистка України Ніна Матвієнко колись задушевно співала; «Ой, роду наш красний, Роду наш прекрас- ний, Не цураймося, признаваймося, Бо багацько нас є.…». Це справді так. Нас українців багато розсіяно по світу. На час першого радянського перепису насе- З нагоди 100-річчя від дня народження Чумаченка Миколи Григоровича 2025/№1 (48) 11 лення українців (1922 р). нарахували 78 млн чол. (Пу- тін сьогодні сказав, що то була поліграфічна помилка, треба читати 38…). Колись казали: щоб йому повила- зило! Партійні лідери України боялися цієї пісні. Якось по телебаченню покійна Ніна Митрофанівна розповідала як вона виступала з концертом у кремлів- ському палаці з’їздів. Завчасу було обумовлено репер- туар, у якому зав. ідеологічним відділом ЦК КПУ Леонідом Кравчуком було рекомендовано…ні в якому раз не виконувати цієї пісні. Концерт мав великий ус- піх. Слухачі вимагали повторення пісень. І Ніна відва- жилась порушити рекомендацію і виконати пісню: «Ой, роду наш красний…». Знову були овації. Після концерту до неї підійшов секретар ЦК КПРС ….Ми- хайло Андрійович Суслов, щоб висловити слова «бла- годарності» і запитав, чому керівництво України так боїться цієї пісні?. «Красний цвет которий присуствуєт много раз у вашей песне, ето же харашо!». Нічого до- дати, нічого відняти. Цим підкреслюється «спорідне- ність» наших народів. Москалям наша мова не зрозу- міла і чужа. М. Г. Чумаченко зауважив: Чуже для них завжди подобається і видається як своє, хоч і не зав- жди зрозуміле. Спогад 6. Знатні однофамільці. Треба погодитись, Микола Григорович, любив українські народні пісні, він як потомственний селянин, де б не перебував ви- соко їх цінував. Перебуваючи закордоном спілкувався з акторам, співаками, ученими іншими знатними людьми. До речі, він деякий час працював у США. Про цей досвід теж багато розповідав. Зокрема згаду- вав про те, як студентка дипломатичного навчального закладу Катерина Чумачено, шукала з ним родинних зав’язків. Потім вона стала дружиною Президента Ук- раїни Віктора Ющенка. Вона хоч і народилася в США, але була українкою і зберігала усі національні ознаки і ревно зберігала традиції… та дуже хотіла мати знатну родину на батьківщині… Дуже жаль, але для Миколи Григоровича вона виявилася лише тезкою, хоч коли вона повернулась на рідну землю в якості дружини Президента, вони спілкувалися, а їхні діти навіть дру- жили між собою. Чи так, чи сяк стали знатними од- нофа- мільцями. Були інші цікаві розповіді серед них про традиції громадян США і … України в порівняльних прикла- дах. Спогад 7. Багато пити не означає що шкодити сво- єму здоров’ю. До речі про культуру споживання спирт- ного. У нас випивають з нагоди і без, як і там з тією різницею, що там це роблять з одночасним обідом чи вечерею, і навіть після вечері, що не сприяє звиканню до спиртного. У нас, в основному мужчини вживають міцні напитки, повними чарками, в США теж п’ють міцні напитки (віскі), великими склянками, але ма- лими дозами (20 гр.), додавши до віскі чи горілки у склянку кусочки льоду, а його ще заливають содовою чи ін. водою, в результаті отримуємо для нашого спо- живання навіть не легкий спиртовий напиток. Пити його можуть при обговоренні всяких питань цілий ве- чір, годинами доливаючи…води. Насправді, багато пити не означає, що обов’яз- ково міцні напитки, необов’язково шкодити своєму здоров’ю. Спогад 8. «Трагічний» випадок у житті партійної організації». Якось, один з спеціалістів Кутаїського ав- тозаводу де виготовляли вантажні авто «Колхіда» з бортовою платформою для седельного тягача. Там, на зорі своєї трудової діяльності, після війни, працював Микола Григорович головним бухгалтером. На заводі ЧП, (так колись називали надзвичайну ситуацію) від- бувся прикрий випадок. Член партії загубив партійний квиток. Випадок, в цей час, неординарний «із ряда вон виходящий». Доповіли про це директору заводу. Тер- міново зібрали бюро. На засіданні секретар парт. бюро розкрив ситуацію, наголосивши на тому, що це траге- дія для парторганізації. Партійним квитком, наголо- шував він, можуть скористатися вороги нашої дер- жави. Микола Григорович був присутнім при обгово- ренні цього питання. Через роки згадував, що дуже був здивований судженнями директора заводу. Він ніби сам до себе промовляв. В якій якості можуть вико- ристати партійний квиток наші вороги? Я міг скільки раз, але мені і в голову такі ідеї ніколи не приходили. Усі мовчали. Кожен думав в силу своєї партійної об- меженості, розбещеності…, а може зневажливості до цього документу. Спогад 9. Три зустрічі з академіком які переросли в довготривалу щиру дружбу і плідну співпрацю. Микола Григорович, частото запрошувався бути опонентом при захисті дисертацій на здобуття науко- вого ступеня кандидата чи доктора економічних наук. Був він опонентом і у Віце-президента НАН ВО Укра- їни, д.е.н., проф. зав кафедри і декана ЗНУ Алли Ва- силівни Череп. Науковим консультантом у неї була д.е.н., проф., Т. Л. Мостенська, проректор КНУХТ. Як розповідає Алла Василівна це було не лише відпові- дально, а і почесно, а від того і страшно. Там халтура не проходила. Перша зустріч з академіком була корот- кою і обнадійливою. Микола Григорович пообіцяв швиденько переглянути твір і підготовити висновки. Швидкий перегляд тривав близько… трьох місяців. Друга зустріч була вже більш тривалою. Розмова була конструктивною, він вивчав не лише досконалість на- укової роботи, а і характер здобувача, придатність його до наукової до роботи, організаторські здібності та ін. Після внесення правок, дисертація отримала по- зитивний відгук і рекомендацію до захисту. На цьому можна було б і закрити спогад. Але Микола Григоро- вич після захисту, на наступний день передзвонив, ви- словив захоплення доповіддю здобувачки, вніс добро- зичливі побажання і надію на … майбутню співпрацю. Потрібно сказати, що вона справді тривала між ними постійно, мала конструктивний характер, виконува- лася з хоч і з великим, але легким іронічним задово- ленням. Микола Григорович був патріотом своєї спе- ціальності і завжди казав: Хто любить облік, того люблять гроші, а хто має гроші, той завжди має успіх… Гроші це кров економіки. Оберігаймо її чистоту… бу- демо жити довго і щасливо. Алла Василівна завжди вдячна за його науку, під- тримку і благословення на творче наукове життя. Усе наше життя сповнене пригод, цікавих епізо- дів та випадків, серед яких приємні і не приємні, ко- рисні і не дуже .. Одне слово, не кожному дано поба- чити життя у всіх барвах, але пройти і Крим, і Рим, і мідні труби та залишитись людиною, мабуть потрібно перед усього насправді бути Великою людиною. Тобто багато чого знати, звідати в житті, пройти тяжкі жит- тєві випробування, в т.ч. і славою, та подолати всі не- гаразди, труднощі. Таким був академік НАН України М. Г. Чумаченко. Не сумніваємось, про життя і творчість М. Г. Чу- маченка ще напишуть біографічні та енциклопедичні книги, він заслуговує на це.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206487
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1729-7206
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:53:18Z
publishDate	2025
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Андрушків, Б.М. Череп, А.В. 2025-09-11T19:35:22Z 2025 Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри) / Б.М. Андрушків, А.В. Череп // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 9–11. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206487 uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри) Article published earlier
spellingShingle	Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри) Андрушків, Б.М. Череп, А.В.
title	Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри)
title_full	Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри)
title_fullStr	Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри)
title_full_unstemmed	Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри)
title_short	Спогади про стовпа економічної науки України, академіка НАН, почесного професора ТНТУ М. Г. Чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри)
title_sort	спогади про стовпа економічної науки україни, академіка нан, почесного професора тнту м. г. чумаченка з нагоди 100-річчя від дня його народження (іронічно-жартівливі мініатюри)
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206487
work_keys_str_mv	AT andruškívbm spogadiprostovpaekonomíčnoínaukiukraíniakademíkananpočesnogoprofesoratntumgčumačenkaznagodi100ríččâvíddnâiogonarodžennâíroníčnožartívlivímíníatûri AT čerepav spogadiprostovpaekonomíčnoínaukiukraíniakademíkananpočesnogoprofesoratntumgčumačenkaznagodi100ríččâvíddnâiogonarodžennâíroníčnožartívlivímíníatûri

Institution

Similar Items