Перспективи застосування електромагнітного транспорту
Розглянуто технічні характеристики електромагнітного транспорту, зокрема, електромобілів, високошвидкісних магнітолевітаційних потягів, надвисокошвидкісних магнітолевітаційних потягів у вакуумованому трубопроводі, рейкотронів. Наведено технічні характеристики акумуляторних батарей, які використовуют...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2025 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2025
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206533 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перспективи застосування електромагнітного транспорту / В.Ю. Скосар, С.В. Бурилов, В.О. Дзензерський // Доповіді Національної академії наук України. — 2025. — № 3. — С. 48-60. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859874926793588736 |
|---|---|
| author | Скосар, В.Ю. Бурилов, С.В. Дзензерський, В.О. |
| author_facet | Скосар, В.Ю. Бурилов, С.В. Дзензерський, В.О. |
| citation_txt | Перспективи застосування електромагнітного транспорту / В.Ю. Скосар, С.В. Бурилов, В.О. Дзензерський // Доповіді Національної академії наук України. — 2025. — № 3. — С. 48-60. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Розглянуто технічні характеристики електромагнітного транспорту, зокрема, електромобілів, високошвидкісних магнітолевітаційних потягів, надвисокошвидкісних магнітолевітаційних потягів у вакуумованому трубопроводі, рейкотронів. Наведено технічні характеристики акумуляторних батарей, які використовуються як джерела живлення для електромобілів. Проаналізовано перспективи розвитку електромагнітного транспорту.
The technical characteristics of electromagnetic transport, in particular, electric vehicles, high-speed maglev trains, ultra-high-speed maglev trains in vacuum pipeline, and railguns are considered. The technical characteristics of rechargeable batteries used as power sources for electric vehicles are presented. The prospects for the development of electromagnetic transport are analyzed. It has been concluded that electromagnetic transport systems have good, albeit limited, prospects for further development and use. Electric vehicles have very good prospects for further development, provided that the technical and environmental characteristics of batteries and fuel cells are improved and their cost is reduced. But there are also problems: no economically efficient and effective technology has yet been developed for recycling used lithium batteries and recovering secondary lithium and other valuable metals.
The prospects for Maglev trains are limited, but could improve significantly if scientific and technical breakthroughs occur in the field of high-temperature superconductivity, which will lead to new technical solutions and a reduction in the cost of this transport. The development of commercial Maglev transport is being carried out through the construction of urban non-high-speed routes. The construction of new high-speed routes continues at a slow pace. Given the technical difficulties and unresolved safety issues, the prospects for ultra-high-speed vacuum transport are even more limited. Given the technical complexity, railguns will continue to be used in scientific and technical field and in space technology to test the strength of space materials. To significantly increase the efficiency of railguns, breakthroughs are needed in the field of new materials for rails and macroteils, which would reduce material removal from the surface under extreme operating conditions.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:50:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
48 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2025. No. 3: 48—60
Ц и т у в а н н я: Скосар В.Ю., Бурилов С.В., Дзензерський В.О. Перспективи застосування електромагнітного
транспорту. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2025. № 3. С. 48—60. https://doi.org/10.15407/dopovidi2025.03.003
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2025. Стаття опублікована за умовами відкритого доступу за
ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
МЕХАНІКА
MECHANICS
https://doi.org/10.15407/dopovidi2025.03.048
УДК 656.027:621.644
В.Ю. Скосар, https://orcid.org/0000-0002-2151-3417
С.В. Бурилов, https://orcid.org/0000-0001-8070-6764
В.О. Дзензерський, https://orcid.org/0000-0002-5504-4524
Інститут транспортних систем і технологій НАН України, Дніпро, Україна
E-mail: skosarslava@gmail.com
Перспективи застосування електромагнітного транспорту
Представлена академіком НАН України А.Ф. Булатом
Розглянуто технічні характеристики електромагнітного транспорту, зокрема, електромобілів, висо-
кошвидкісних магнітолевітаційних потягів, надвисокошвидкісних магнітолевітаційних потягів у ваку-
умованому трубопроводі, рейкотронів. Наведено технічні характеристики акумуляторних батарей, які
використовуються як джерела живлення для електромобілів. Проаналізовано перспективи розвитку елек-
тромагнітного транспорту.
Ключові слова: електромобіль, акумуляторна батарея, паливний елемент, магнітна левітація, вакуумо-
ваний трубопровід.
Вступ. Електромагнітні транспортні системи — електромобілі, Maglev-потяги, вакуумова-
ний надшвидкісний транспорт — є найбільш енергоефективними та екологічними. Вони
практично позбавлені таких недоліків, як шкідливі викиди в атмосферу і сильний шум, що
характерно для транспорту з двигунами внутрішнього згоряння. Що стосується електро-
магнітних прискорювачів макротіл (рейкотронів), то вони мають інші цінні характеристи-
ки, які дають можливість застосовувати їх у наукових дослідженнях, у космічній сфері, а
також, можливо, у військовій справі.
Перспективи електромобілів, з одного боку, та рейкотронів, з іншого боку, сильно за-
лежать від успіхів у розвитку джерел живлення, що використовуються в них. У першому
випадку це літій-іонні, літій-твердотільні, або акумуляторні батареї іншого типу, а також
паливні елементи. У другому випадку — батареї суперконденсаторів, або інші імпульсні
джерела електричної енергії.
Проведене дослідження стосується механіки і машинознавства та розвитку електро-
магнітних транспортних систем і технологій.
49ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2025. № 3
Перспективи застосування електромагнітного транспорту
Мета дослідження — виявлення перспектив електромагнітного транспорту, зокрема,
електромобілів, магнітолевітаційних потягів, вакуумованого надшвидкісного транспорту,
рейкотронів. Робота продовжує дослідження, проведені за участю авторів раніше [1, 2].
1. Електромобілі. В електромобілях електрична енергія джерела живлення перетво-
рюється на механічну енергію обертання коліс за рахунок роботи електродвигуна, де вико-
ристовуються силові електромагнітні поля. Перспективи електромобілів істотно залежать
від успіхів у розвитку джерел живлення. Можна говорити, що електродвигун і джерело
живлення є серцем електромобіля.
Сьогодні як джерело живлення широко використовують літій-іонні акумуляторні ба-
тареї. В них відбувається процес інтеркаляції та деінтеркаляції іонів літію в активних ма-
теріалах електродів, що забезпечує високу питому енергію акумуляторів — до 250 Вт·год/
кг (таблиця), тому літій-іонні акумулятори найбільш ефективні як в електромобілях, так
і в багатьох інших електротехнічних пристроях і системах [3]. У найпоширеніших типах
літій-іонних акумуляторів застосовуються катоди LiCoO2 і вуглецеві аноди, або (замість
кобальту) катоди LiNiO2, LiMn2O4, LiNixMnyCozOw, LiFePO4 і вуглецеві аноди [4]. Системи
керування акумуляторними батареями зі штучним інтелектом покращують оцінку стану
заряду, баланс напруги, керування температурою. Це підвищує безпеку і надійність їх ви-
користання [5].
Вартість електромобіля істотно залежить від вартості акумуляторної батареї, однак
сьогодні літієві батареї ще досить дорогі.
У 2024 р. створено літій-твердотільні акумулятори, в яких рідкі електроліти заміне-
но на твердотільні електроліти. Це дало змогу ущільнити конструкцію, збільшити питому
енергію, підвищити безпеку [5]. Максимум питомої енергії досягається у літій-металевих
акумуляторів з твердотільним електролітом (літій-твердотільних з металевим літієвим
анодом). Японська корпорація Honda Motor заявила, що має намір до кінця 2020-х рр. по-
двоїти запас ходу своїх електромобілів, коли вони почнуть використовувати літій-твердо-
тільні батареї, а також збільшити річне виробництво електромобілів до понад 2 млн оди-
ниць [6, 7]. Один з найбільших китайських автовиробників SAIC оголосив про початок ма-
сового виробництва літій-твердотільного акумулятора другого покоління (SSB) з питомою
енергією 400 Вт·год/кг у 2026 р. (див. таблицю). SAIC конкурує з Chery, GAC, CATL, BYD,
GWM та іншими компаніями [8].
Дефіцитність кобальту і відносна дефіцитність літію створюють їх стратегічно важливи-
ми і обмеженими ресурсами (див. таблицю). Тому в останні роки значні зусилля спрямовано
Характеристики джерел живлення електромобілів [3, 4, 8, 12]
Характеристика
Тип батарей
Сучасні літій-іонні Літій-твердотільні Натрій-іонні
Питома енергія, Вт·год/кг 250 400 до 200
Наявність ресурсів
металів для виробництва
Обмежені ресурси літію.
Дуже обмежені ресурси кобальту
Обмежені ресурси
літію
Багаті ресурси.
Гарні перспективи
Екологічність
виробництва та утилізації
Проблеми з добуванням кобальту
та інших металів, з утилізацією
відпрацьованих батарей
Зменшено екологіч-
ні проблеми з добу-
ванням металів
Відсутність еколо-
гічних проблем.
Гарні перспективи
50 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2025. No 3
В.Ю. Скосар, С.В. Бурилов, В.О. Дзензерський
на розробку новітніх натрій-іонних акумуляторів [9, 10]. Перші натрій-іонні акумулятори,
які характеризувалися задовільно стабільними характеристиками, було розроблено у 2017
р. [11]. Натрій є достатньо розповсюдженим металом і приблизно в 50 разів він дешевший
за літій. Принцип роботи натрій-іонного акумулятора аналогічний до принципу роботи лі-
тій-іонного акумулятора, а його питома енергія досягає 150—200 Вт·год/кг (див. таблицю).
Натрій-іонні акумуляторні батареї не страждають від повного розряду до нуля, а також без-
печні при зберіганні. Крім того, натрій-іонні акумулятори не повинні створювати таких еко-
логічних ризиків, як літієві акумулятори [12]. У січні 2024 р. китайська фірма JAC розпочала
продавати невеликий електромобіль Yiwei із натрій-іонною батареєю фірми Hina Battery. Ки-
тайська фірма JMEV почала випуск нового мініатюрного електромобіля JMEV EV3 із запасом
ходу 250 км із натрій-іонною батареєю. Розробкою натрій-іонних акумуляторних батарей
займаються шведська компанія Northvolt, британська Faradio, а також китайська CALT [10].
Окрім акумуляторних батарей в електромобілях можуть застосуватися киснево-вод-
неві паливні елементи з твердополімерним електролітом і платиновими каталізаторами.
Але інфраструктура водневої енергетики поки що недостатньо розвинена [13]. Крім того,
такі метали, як літій, кобальт, платина (використовується як каталізатор) достатньо до-
рогі. Отже, покращення технічних і екологічних характеристик акумуляторних батарей і
паливних елементів, а також їх здешевлення значно покращать перспективи використання
електромобілів.
Наведемо діаграми продажу електромобілів в основних країнах, які їх виробляють (рис. 1) .
Таким чином, глобальний тренд продажу електромобілів демонструє швидке зрос-
тання, що засвідчує перспективи розвитку цього виду транспорту. Важливою є екологічна
проблема, що пов’язана зі створенням рентабельної і ефективної технології утилізації від-
працьованих літієвих акумуляторів і отриманням вторинного літію та інших цінних мета-
лів; крім того, ринок електромобілів може швидко досягти насичення, тому що цей тран-
спорт залишається ще відносно дорогим (дорогі джерела живлення).
2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024
М
лн
о
ди
ни
ць
Гл
об
ал
ьн
а ч
ас
тк
а е
ле
кт
ро
мо
бі
лі
в,
%
20
25
15
10
5
0
20
18
16
14
12
10
8
6
4
2
0
Китай
ЄС
Інші країни
Глобальна частка електромобілів
Рис. 1. Продажі електромобілів за країнами та частка електромобілів від усього продажу автомобілів [14]
51ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2025. № 3
Перспективи застосування електромагнітного транспорту
2. Maglev-потяги. Магнітолевітаційні потяги, нажаль, поки що не стали розповсюдже-
ними у світі. Цьому є декілька причин. Основні причини — необхідність великих капітало-
вкладень у шляхову структуру й високі технічні вимоги до неї. Крім того, високошвидкіс-
ний колісний залізничний транспорт поки ще економічно більш вигідний, ніж високош-
видкісні Maglev системи. Водночас високошвидкісні Maglev-потяги вже транспортують
пасажирів в Японії та Китаї. Але технології магнітної левітації там відрізняються: в Китаї
використовують електромагнітний підвіс, а в Японії — електродинамічний підвіс. Існують
також не високошвидкісні комерційні Maglev-потяги, які працюють в трьох країнах: Китаї,
Японії та Південній Кореї.
На сьогодні рекорд швидкості Maglev-потягів досягає порядку 600 км/год [1, 2]. Але
з пасажирами на існуючих відносно коротких трасах працює тільки китайський Maglev-
потяг Transrapid (траса Шанхай-Пудун, довжина 30,5 км), його експлуатаційна швидкість
431 км/год [1]. На таких швидкостях аеродинамічний опір повітря вже створює проблему.
З рис. 2 видно, що при швидкості понад 220 км/год аеродинамічний опір для реальних
Maglev-потягів вже перевищує опір магнітний і різко зростає з подальшим підвищенням
швидкості. При швидкості, близької до швидкості звуку у повітрі (1225 км/год), аероди-
намічний опір стане неприпустимо великим [1, 2]. Тому, задля досягнення максимальних
швидкостей та зменшення аеродинамічного опору потрібна розробка вакуумованого над-
швидкісного транспорту (див. нижче), щоб істотно зменшити вплив повітря [15]. Що сто-
сується Maglev систем, то, можливо, швидкості 600—-700 км/год є максимально припус-
тимими для Maglev-потягів, тому що при більших швидкостях різко зростатимуть також
й енерговитрати на рух.
Сьогодні у світі планується будівництво нових трас для Maglev-потягів, наприклад, в
Японії вже розпочато роботи зі створення траси Токіо—Нагоя—Осака довжиною 286 км,
яку планують ввести в експлуатацію у 2027 р. [1]. Дослідники з різних країн вдоскона-
люють системи керування рухом або підвісом Maglev, системи тягового двигуна, системи
екстреного гальмування, окремі елементи Maglev [16—19]. Також актуальним є питання
вдосконалення джерел бортового живлення для Maglev-потягів. Тому фахівці Інституту
транспортних систем і технологій НАН України працюють над розробкою і вдосконален-
ням літієвих акумуляторів і киснево-водневих паливних елементів для електромагнітного
транспорту, включаючи Maglev-потяги й електромобілі [3, 20, 21].
Maglev-потяги з електродинамічним підвісом використовують потужні надпровідні
електромагніти, що істотно впливає на технічні характеристики транспорту. Тому перспек-
тиви систем Maglev можуть значно покращитися, якщо у галузі високотемпературної над-
F, кН
100
1
2
30 60 90 v, м/с0
100 200 300 v, км/год0
Рис. 2. Магнітний опір (1) і аеродинамічний опір (2)
для моделі Maglev-потягу в реальному масштабі [1]
52 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2025. No 3
В.Ю. Скосар, С.В. Бурилов, В.О. Дзензерський
провідності відбудуться науково-технічні прориви, що дасть нові технічні рішення і зде-
шевлення цього електромагнітного транспорту. Поки що прихильники Maglev-транспорту
підвищують зацікавленість до своєї технології за рахунок будівництва міських не висо-
кошвидкісних трас, а також (у перспективі) в якості заміни трамваїв і метро.
3. Вакуумований надшвидкісний транспорт. Вакуумований надшвидкісний тран-
спорт сьогодні розвивається за конструктивною схемою «Maglev у вакуумованому трубо-
проводі». Проєкт Ілона Маска «Hyperloop» фактично закрився, оскільки спочатку плану-
валося розробити поїзд на повітряній подушці в умовах розрідженого повітря у трубопро-
воді. Але це було невдалою ідеєю через нестійкість руху вагонів у таких умовах. Водночас
Maglev-потяг на магнітній подушці у вакуумованому трубопроводі може прискорюватися
практично до швидкості звуку у повітрі — до 1200 км/год. При цьому у трубопроводі пови-
нен бути форвакуум 100 Па (0,001 атм.) для запобігання впливу аеродинамічного опору [1,
2]. Але питання економічної доцільності тиску повітря в трубопроводі (0,001, або 0,01, або
0,1 атм) ще не вирішене. Також не вирішена проблема безпеки пасажирів у разі раптової
розгерметизації вакуумованого трубопроводу [1, 2].
На рис. 3 схематично зображені витрати на підтримку часткового вакууму у трубопро-
воді і на подолання аеродинамічного опору при русі потяга на середній (1) і максимальній
(2) швидкостях, а також відповідні сумарні витрати (4 і 5). Для нас важлива частка пло-
щини, яка обмежена між кривими сумарних витрат (4 і 5). Реальні витрати укладені у цій
частині площини.
З рис. 3 видно, що мінімальні витрати відповідають тиску 0,1 атм, але за таких умов
навряд чи транспорт зможе досягти швидкості 1200 км/год, оскільки виникнуть ефекти
генерації ударних хвиль поблизу швидкості звуку і різке зростання аеродинамічного опору
(на графіках не вказано) [15]. Водночас забезпечення тиску 0,001 атм потребує дуже вели-
ких витрат. Вірогідно, раціональний тиск дорівнює приблизно 0,01 атм [1]. Але це потребує
експериментальної перевірки на макетах.
Сьогодні лідером в галузі розробки вакуумованого надшвидкісного транспорту є Ки-
тай. Дослідники з Китаю провели випробування магнітолевітаційного транспорту у ва-
куумованому трубопроводі у лютому 2024 р. Прототип транспорту розігнався до 623 км/
год у трубопроводі довжиною 2 км. Але дослідники мають мету досягти 1000 км/год [22].
Також стверджується, що в ході тестів надшвидкісний надпровідний Maglev-транспорт до-
сяг контрольованої навігації, стабільної підвіски та безпечної зупинки. Випробування по-
казали, що максимальна швидкість та висота підвіски магнітолевітаційного транспорту
відповідали заданим параметрам. Були перевірені ключові технології, такі як створення та
підтримка великомасштабного вакуумного середовища, надпровідне керування навігацією,
а також координація між різними системами в умовах низького вакууму. Також повідомля-
ється, що будівництво транспортної системи UHS Maglev розпочалося у квітні 2022 р. Сис-
тема поєднує у собі аерокосмічні технології з технологіями наземного залізничного тран-
спорту, що дозволяє досягати швидкості до 1000 км/год. У перспективі ця система може
використовуватися для перевезень між мегаполісами Китаю: Пекіном та Шанхаєм [22].
Фахівці Інституту транспортних систем і технологій НАН України продовжують ро-
боти щодо розробки і вдосконалення вакуумованого надшвидкісного транспорту. Запро-
поновано технічне рішення (рис. 4) щодо енергопостачання всієї транспортної системи від
відновлюваних джерел енергії [1, 23].
53ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2025. № 3
Перспективи застосування електромагнітного транспорту
Пропонується на опорах 1 зафіксувати вакуумований трубопровід 2, де буде рухатися
транспорт 3. Транспорт буде використовувати магнітну подушку 4. Енергоживлення буде
забезпечено за рахунок сонячних панелей 5, вітроенергетичних установок 6, і акумулятор-
них батарей 7.
На нашу думку, з огляду на технічні складності та невирішені питання безпеки перші
транспортні лінії надшвидкісного вакуумованого транспорту будуть виключно вантаж-
ні. Швидкості потягів можуть досягти 1200 км/год. Але сьогодні неможливо прогнозувати
коли це відбудеться. Можливо, тільки через 20 років. Пасажирські лінії можуть з’явитися
пізніше. Для таких високих швидкостей необхідно будувати високоякісні вакуумовані
шляхопроводи, які ще потрібно регулярно контролювати задля запобігання малих дефор-
мацій, пов’язаних з механічними, температурними, сейсмічними та іншими факторами, і
регулярно відновлювати.
$
5
2
4
3
0,1 1,0
Р, атм
1
6
5
243
1
7
Рис. 3. Графіки витрат на подолання аеродинаміч-
ного опору (1 і 2) [1], на підтримку часткового ва-
кууму у трубопроводі (3) [1], а також сумарні ви-
трати (4 і 5)
Рис. 4. Загальний вигляд ва-
куумованого надшвидкісного
Mag lev-транспорту, розробле-
ного в Інституті транспорт-
них систем і технологій НАН
України [1, 23]
54 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2025. No 3
В.Ю. Скосар, С.В. Бурилов, В.О. Дзензерський
4. Рейкотрони (Railguns). Сьогодні Китай є також лідером в галузі розробки рейко-
тронів. Рейкотрони є ефективними електромагнітними прискорювачами макротіл (від де-
кількох грам до декількох кілограмів) до швидкостей 2—10 км/с [2]. Принцип дії рейкотро-
ну заснований на розгоні струмопровідного макротіла вздовж двох металевих напрямних
за допомогою сили Ампера. Найпростіша його конструкція наведена на рис. 5.
Між струмопровідними рейками (з декілька металевих пластин і діелектричних зазо-
рів кожна) 1 і 2 рухається макротіло 3 в умовах протікання потужного електричного стру-
му i. Напрямок руху макротіла 3 вказано стрілкою (під рейкою 1), координату макротіла
позначено x(t). Параметри: l, b, c — довжина, товщина й ширина рейок відповідно; а — від-
стань між рейками; b, c — довжина й ширина макротіла відповідно. Рейки з макротілом
оточені діелектриком 4, а вся конструкція зафіксована міцним кріпленням 5.
Але розробляються більш перспективні конструкції рейкотронів, які дозволяють під-
вищити ефективність розгону макротіл і знизити витрати енергії. Наприклад, конструкція
з круглими і сегментованими рейками (рис. 6).
3
3
l
2
2
1
1
4
5
b
i
i
b
c
a
b
x(t)
3
5 4
1
2
3
Рис. 5. Найпростіша
кон структивна схема
рейкотрона, згідно з [2]
Рис. 6. Конструктивна схема рейкотрона з кругли-
ми сегментованими рейками, згідно з [24]
55ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2025. № 3
Перспективи застосування електромагнітного транспорту
Між струмопровідними рейками — круглої 1 і сегментованої 2 рухається макротіло
3. Рейки з макротілом оточені діелектриком 4, а вся конструкція зафіксована міцним крі-
пленням 5. Згідно з розрахунками, така конструкція більш ефективна за рахунок більш
рівномірного протікання імпульсного струму крізь рейки та макротіло [24].
Сьогодні Китай в рамках свого проекту Tengyun, розпочатого в 2016 р., працює над ви-
користанням електромагнітного прискорювача макротіл для запуску на орбіту пілотова-
ного космічного корабля розміром з Boeing 737 вагою 50 т. Якщо Китай отримає позитив-
ний результат, це стане одним із головних інженерних досягнень 21 ст. Згідно з офіційними
ЗМІ Китаю, планується побудувати електромагнітну стартову трасу, яка зможе розганяти
космічний літак до швидкості 1,6 Маха або навіть до 5 Махів. Піднявшись у повітря, апарат
запускатиме свої бортові ракетні двигуни. і продовжувати прискорюватися до орбітальної
швидкості. Це означає не лише створення космічного корабля, сумісного з такою рейко-
вою гарматою, але й ракети-носія, здатної підтримувати перевантаження, вібрації та інші
параметри в межах безпечних допусків для пасажирів. Нова система розробляється На-
уково-дослідним інститутом технологій літальних апаратів Китайської аерокосмічної на-
уково-промислової корпорації (CASIC). Вже побудовано двокілометровий тестовий трек
у Датуні, провінція Шаньсі. Наразі траса може розвивати швидкість 1000 км/год, у най-
ближчі роки довжина випробувального треку буде збільшена, що дозволить досягти мак-
симальної робочої швидкості 5 000 км/год [25].
Однак такий рейкотрон має низку технічних проблем. Одна з проблем полягає в тому,
що рейкотрон, який може розвивати швидкість 1,6 Маха з пасажирами на борту, повинен
мати довжину щонайменше 8 км. І якщо він хоче досягти 5 Махів, довжина буде набага-
то більшою. Це не лише велика кількість електромагнітів, які, можливо, потребуватимуть
кріогенного охолодження, а їх також потрібно буде герметизувати в найбільшій вакуумній
камері, яка коли-небудь створювалася, і для підтримки цього вакууму знадобляться вели-
чезні насоси. Для цієї камери також знадобиться дуже спеціальний шлюз, щоб транспорт-
ний засіб міг вийти на надзвукову швидкість. Якщо це не спрацює ідеально, може стати-
ся будь-яка з низки дуже неприємних аварій, пов’язаних із енергією близько 50000 МДж!
Також є питання до джерел енергії великої потужності. Рейкотрони, які застосовуються
для запуску винищувачів з авіаносця USS Gerald R. Ford, використовують 121 МДж, щоб
розігнати літак до 241 км/год. Для прискорення такої ж маси, як 5 Махів, китайському рей-
котрону знадобилося б 50000 МДж. А запропонований космоплан має важити як мінімум
у 10 разів більше. Це означає, що для роботи космічного рейкотрону потрібна буде атомна
електростанція, яка генеруватиме гігаджоулі енергії за секунду, а для накопичення енергії
знадобиться абсолютно нова батарея суперконденсаторів. В цій галузі світовим рекордом
є досягнення Дрезденської лабораторії високого магнітного поля Hochfeld-Magnetlabor
Dresden, яка має найсучаснішу конденсаторну батарею, що витримує 50 МДж. Китайський
рейкотрон мав би покращити це у 1000 разів. Це вимагатиме не лише чудових базових
інженерних досягнень, а й побудови нової промислової інфраструктури, здатної створю-
вати такі машини. І це навіть не стосується датчиків і комп’ютерних систем, необхідних
для моніторингу та керування всіма підсистемами рейкотрону в реальному часі. Китайці
стверджують, що якщо рейкотрон буде успішним, це знизить витрати на запуск на орбіту
до 60$ США/кг. Це революційне зниження навіть порівняно з $3000/кг від SpaceX [25]. Але,
наскільки це реально розробити?
56 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2025. No 3
В.Ю. Скосар, С.В. Бурилов, В.О. Дзензерський
На нашу думку, з огляду на технічні складності рейкотрони поки що будуть викорис-
товувати в науково-технічній сфері і в космічній техніці для випробувань космічних ма-
теріалів на міцність у разі зіткнення із мікрометеоритами (як це робиться сьогодні). Для
значного підвищення ефективності рейкотронів необхідні прориви в галузі нових мате-
ріалів для рейок і макротіл, які б дозволили зменшити видалення речовини з поверхні в
екстремальних умовах експлуатації.
Нами проведено розрахунки ефективності перетворення енергії рейкотроном для
конструкції, згідно з рис. 5, в умовах імпульсу струму прямокутної форми. Ефективність η
перетворення енергії рейкотроном дорівнює:
m
L T d m op
W
W W W W W
.
де Wm — кінетична енергія макротіла; WL — залишки енергії магнітного поля в рейкотроні;
WT — омічні втрати; Wd — втрати енергії в електричній дузі; Wop — втрати енергії на тертя
макротіла об рейки в умовах додаткового підтиску. Зокрема, ефективність перетворення
енергії рейкотроном η ≈ 0,214 за таких умов: m = 0,1 кг; l = 1,94 м; τ = 1,25 мс (тривалість ім-
пульсу); Im = 0,89 МА (струм в імпульсі); ρ = 3 г/см3 (тіло з алюмінію). Початкова швидкість
макротіла V0 = 0,1 км/с; кінцева швидкість макротіла Vm = 2,8 км/с; Wm = 0,39 МДж; WL =
= 0,46 МДж; WT = 0,11 МДж; Wd = 0,8 МДж; Wop = 0,06 МДж.
Це означає, що у рейкотронів найпростішої конструкції тільки ~21 % електричної енер-
гії джерела живлення (батареї суперконденсаторів) перетворюється на кінетичну енергію
макротіла, що рухається. Тому вдосконалення рейкотронів продовжується.
Висновки.
1. Електромагнітні транспортні системи мають гарні, хоча й обмежені перспективи для
подальшого розвитку і використання, зокрема електромобілі, Maglev-потяги, вакуумова-
ний надшвидкісний транспорт і рейкотрони. При цьому потрібно розуміти, що перспек-
тиви електромобілів сильно залежать від успіхів у розвитку літієвих акумуляторів, натрій-
іонних акумуляторів, паливних елементів, або інших джерел живлення; а перспективи рей-
котронів сильно залежать від успіхів у розвитку імпульсних джерел живлення, зокрема,
батарей суперконденсаторів.
2. Електромобілі мають дуже гарні перспективи подальшого розвитку. Особливо, якщо
відбудеться покращення технічних і екологічних характеристик акумуляторних батарей і
паливних елементів, а також їх здешевлення. Але й існують проблеми: поки що не роз-
роблена рентабельна і ефективна технологія утилізації відпрацьованих літієвих акумуля-
торів і отримання вторинного літію та інших цінних металів; ринок електромобілів може
швидко досягти насичення, тому що цей транспорт залишається відносно дорогим.
3. Перспективи Maglev-потягів обмежені, але можуть значно покращитися, якщо у
галузі високотемпературної надпровідності відбудуться науково-технічні прориви, що
призведе до нових технічних рішень і здешевлення цього електромагнітного транспор-
ту. Розвиток комерційного Maglev-транспорту відбувається за рахунок будівництва
міських не високошвидкісних трас. Будівництво нових високошвидкісних трас поки
що повільне. Крім того, різке зростання мілітаристських тенденцій у всьому світі може
призвести до зупинки розвитку Maglev-транспорту. З огляду на технічні складності та
57ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2025. № 3
Перспективи застосування електромагнітного транспорту
невирішені питання безпеки перспективи надшвидкісного вакуумованого транспорту
ще більш обмежені.
4. З огляду на технічні складності рейкотрони поки що будуть використовувати в
науково-технічній сфері і в космічній техніці для випробувань космічних матеріалів на
міцність. Для значного підвищення ефективності рейкотронів необхідні прориви в галузі
нових матеріалів для рейок і макротіл, які б дозволили зменшити видалення речовини з
поверхні в екстремальних умовах експлуатації.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Геєць В.М., Волошин О.І., Дзензерський В.О., Никифорук О.І. Розвиток економічних та науково-тех-
нічних основ транспорту п’ятого покоління. Київ: Інститут транспортних систем і технологій НАН
України, 2020. 254 с.
2. Скосар В.Ю., Бурилов С.В., Дзензерський В.О. Деякі проблеми надшвидкісних транспортних технологій.
Наука та прогрес транспорту. 2023. № 2 (102). С. 5—16. https://doi.org/10.15802/stp2023/288073
3. Скосар В.Ю., Бурилов С.В., Дзензерський В.О. Моделювання винахідницького процесу на прикладі лі-
тій-іонних акумуляторів. Прикладні питання математичного моделювання, 2021. 4, № 1. С. 216—223.
https://doi.org/10.32782/KNTU2618-0340/2021.4.1.23
4. Акумулятори для електромобілів — все, що потрібно знати. LIFE. URL: https://batterylife.com.ua/news/
akkumulyatory-dlya-elektromobilej-vse-chto-nuzhno-znat (Дата звернення 10.04.2025).
5. Exploring the latest Lithium-ion Battery advancements in 2024. FirstIgnite. URL: https://firstignite.com/
exploring-the-latest-lithium-ion-battery-advancements-in-2024 (Дата звернення 10.04.2025).
6. Li A. Complete knowledge about lithium metal battery. HuntKey│GreVault. URL: https://www.
huntkeyenergystorage.com/lithium-metal-battery (Дата звернення 10.04.2025).
7. Shiraki M., Komiya K. Honda hopes to double EV driving range with solid-state batteries, R&D chief says.
Reuters. URL: https://www.reuters.com/business/autos-transportation/honda-hopes-double-ev-driving-range-
with-solid-state-batteries-rd-chief-says-2024-11-21/ (Дата звернення 10.04.2025).
8. Bobylev D. SAIC’s second-gen solid-state battery mass production to start in 2026. CarNewsChina.com. URL:
https://carnewschina.com/2024/11/25/saics-second-gen-solid-state-battery-mass-production-to-start-
in-2026 (Дата звернення 10.04.2025).
9. Doll S. BYD establishes joint venture to begin mass producing its nascent sodium-ion EV batteries. Electrec.
URL: https://electrek.co/2023/06/12/byd-joint-venture-mass-producing-sodium-ion-ev-batteries (Дата звер-
нення 10.04.2025).
10. Натрій-іонні батареї дозволять здешевити електромобілі. Автоцентр. URL: https://www.autocentre.ua/
news/natrij-ionnye-batarei-pozvolyat-udeshevit-elektromobili-1487857.html (Дата звернення 10.04.2025).
11. Duchêne L., Kühnel R.-S., Stilp E., Cuervo Reyes E., Remhof A., Hagemann H., Battaglia C. A stable 3 V all-
solid-state sodium-ion battery based on a closo-borate electrolyte. Energy Environ. Sci. 2017. 10, Iss. 12.
P. 2609—2615. https://doi.org/10.1039/C7EE02420G
12. Scott A. Challenging lithium-ion batteries with new chemistry. Chem. Eng. News. 2015. 93, Iss. 29. Р. 18—19.
URL: https://web.archive.org/web/20150822123745/http://cen.acs.org/articles/93/i29/Challenging-Lithium-
Ion-Batteries-New.html (Дата звернення 10.04.2025).
13. Hydrogen fuel cell vs lithium ion — the future of transport. AMS Composite Cylinders. URL: https://ams-
composites.com/hydrogen-fuel-cell-vs-lithium-ion-the-future-of-transport (Дата звернення 10.04.2025).
14. Ezell S. How innovative is China in the electric vehicle and battery industries? ITIF. URL: https://itif.org/
publications/2024/07/29/how-innovative-is-china-in-the-electric-vehicle-and-battery-industries (Дата звер-
нення 10.04.2025).
15. Полевой О.Б., Редчиц Д.А. Оценка аэродинамических и тепловых нагрузок на корпус капсулы
HYPERLOOP в вакуумированном путепроводе. Системні технології. 2019. 4, № 123. С. 3—12. https://
doi.org/10.34185/1562-9945-4-123-2019-01
16. Муха А.М., Плаксін С.В., Погоріла Л.М., Устименко Д.В., Шкіль Ю.В. Комбінована система синхронізо-
ваного керування рухом і підвісом магнітоплана. Наука та прогрес транспорту. 2022. № 1 (97). С. 23—
31. https://doi.org/10.15802/stp2022/265332
58 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2025. No 3
В.Ю. Скосар, С.В. Бурилов, В.О. Дзензерський
17. Lv G., Zhang Z., Liu Y., Zhou T. Analysis of forces in linear synchronous motor with propulsion, levitation and
guidance for high-speed maglev. IEEE J. Emerg. Sel. Top. Power Electron. 2022. 10, Iss. 3. P. 2903—2911. https://
doi.org/10.1109/JESTPE.2021.3065459
18. Nagashima K. Update on basic research into superconducting maglev and research on application of maglev
technology to conventional railway systems. Q. Rep. RTRI. 2020. 61, № 1. P. 11—15. https://doi.org/10.2219/
rtriqr.61.1_11
19. Wang X., Hu X., Wang P., Zheng J., Li H., Deng Z., Zhang W. Numerical simulation and optimization on
opening angles of aerodynamic braking plates sets for a maglev train. Adv. Aerodyn. 2023. 5. 8. https://doi.
org/10.1186/s42774-023-00144-2
20. Спосіб виготовлення літій-полімерного акумулятора: пат. 127334 Україна. МПК H01M 10/052, H01M
10/0563, H01M 10/0567; заявл. 25.08.2021. Опубл. 19.07.2023, Бюл. № 29.
21. Skosar V., Burylov S. Simulation of the process of improving the oxygen-hydrogen fuel cell. Математичне
моделювання. 2024. № 2 (51). С. 151—160. https://doi.org/10.31319/2519-8106.2(51)2024.317622
22. China claims new speed record with vacuum-tube maglev train. Ukrainian News. URL: https://ukranews.com/
en/news/983137-china-claims-new-speed-record-with-vacuum-tube-maglev-train (Дата звернення
10.04.2025).
23. Надшвидкісний наземний транспорт: пат. 121028 Україна. МПК B60L13/10, B60V3/02; заявл. 06.06.2017.
Опубл. 27.11.2017, Бюл. № 22.
24. Ma J., Shi R., Han D., Yue P., Song K. Finite element analysis of current density distribution in the sliding
contact interface of electromagnetic railguns: a literature review. IEEE Access. 2024. 12. P. 84088—84109.
https://doi.org/10.1109/ACCESS.2024.3414648
25. Szondy D. China is building a railgun that can hurl crewed spacecraft into orbit. New Atlas. URL: https://
newatlas.com/space/china-railgun-spacecraft-orbit (Дата звернення 10.04.2025).
Надійшла до редакції 15.04.2025
REFERENCES
1. Geets, V. M., Voloshin, O. I., Dzenzerskyi, V. O. & Nikiforuk, O. I. (2020). Development of economic and
scientific and technical foundations of fifth generation transport. Kyiv: Instytut transportnykh system i
tekhnolohii NAN Ukrainy (in Ukrainian).
2. Skosar, V. Yu., Burylov, S. V., Dzenzerskyi, V. O. (2023). Some problems of ultra-high-speed transportation
technologies. Science and Transport Progress, No. 2 (102), pp. 5-16. (in Ukrainian). https://doi.org/10.15802/
stp2023/288073
3. Skosar, V. Yu., Burylov, S. V. & Dzenzerskyi, V. O. (2021). Simulation of the invention process on the example
of lithium-ion batteries. Applied questions of mathematical modelling, 4, No. 1, pp. 216-223 (in Ukrainian).
https://doi.org/10.32782/KNTU2618-0340/2021.4.1.23
4. Electric car batteries — everything you need to know. LIFE. Retrieved from https://batterylife.com.ua/news/
akkumulyatory-dlya-elektromobilej-vse-chto-nuzhno-znat
5. Lithium-ion battery innovations 2024. Exploring the latest Lithium-ion Battery advancements in 2024. FirstIgnite.
Retrieved from https://firstignite.com/exploring-the-latest-lithium-ion-battery-advancements-in-2024
6. Li, A. (2024). Complete knowledge about lithium metal battery. HuntKey│GreVault. Retrieved from https://
www.huntkeyenergystorage.com/lithium-metal-battery
7. Shiraki, M. & Komiya, K. (2024). Honda hopes to double EV driving range with solid-state batteries, R&D chief
says. Reuters. Retrieved from https://www.reuters.com/business/autos-transportation/honda-hopes-double-
ev-driving-range-with-solid-state-batteries-rd-chief-says-2024-11-21
8. Bobylev, D. (2024). SAIC’s second-gen solid-state battery mass production to start in 2026. CarNewsChina.
com. Retrieved from https://carnewschina.com/2024/11/25/saics-second-gen-solid-state-battery-mass-
production-to-start-in-2026
9. Doll, S. (2023). BYD establishes joint venture to begin mass producing its nascent sodium-ion EV batteries.
Electrec. Retrieved from https://electrek.co/2023/06/12/byd-joint-venture-mass-producing-sodium-ion-ev-
batteries
10. Natriy-ionni batarei dozvoliat zdesheviti elektromobili. Retrieved from https://www.autocentre.ua/news/natrij-
ionnye-batarei-pozvolyat-udeshevit-elektromobili-1487857.html
59ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2025. № 3
Перспективи застосування електромагнітного транспорту
11. Duchêne, L., Kühnel, R.-S., Stilp, E., Cuervo Reyes, E., Remhof, A., Hagemann, H. & Battaglia, C. (2017). A
stable 3 V all-solid-state sodium-ion battery based on a closo-borate electrolyte. Energy Environ. Sc., 10, Iss. 12,
pp. 2609-2615. https://doi.org/10.1039/C7EE02420G
12. Scott, A. (2015). Challenging lithium-ion batteries with new chemistry. Chem. Eng. News, 93, Iss. 29, pp. 18-19.
Retrieved from https://web.archive.org/web/20150822123745/http://cen.acs.org/articles/93/i29/Challenging-
Lithium-Ion-Batteries-New.html
13. Hydrogen fuel cell vs lithium ion — the future of transport (2020). AMS Composite Cylinders. Retrieved from
https://ams-composites.com/hydrogen-fuel-cell-vs-lithium-ion-the-future-of-transport
14. Ezell, S. (2024). How innovative is China in the electric vehicle and battery industries? ITIF. Retrieved from
https://itif.org/publications/2024/07/29/how-innovative-is-china-in-the-electric-vehicle-and-battery-
industries
15. Polevoy, O. B., & Redchyts, D. A. (2019). Evaluation of aerodynamic and thermal loads on the HYPERLOOP
capsule fuselage in a partly evacuated tube. System Technologies, 4, No. 123, pp. 3-12 (in Russian). https://doi.
org/10.34185/1562-9945-4-123-2019-01
16. Мukhа, А. М., Plaksin, S. V., Pohorila, L. M., Ustymenko, D. V. & Shkil, Y. V. (2022). Combined system of
synchronized simultaneous control of magnetic plane movement and suspension. Science and Transport
Progress, No. 1 (97), pp. 23-31 (in Ukrainian). https://doi.org/10.15802/stp2022/265332
17. Lv, G., Zhang, Z., Liu, Y. & Zhou, T. (2022). Analysis of forces in linear synchronous motor with propulsion,
levitationand guidance for high-speed maglev. IEEE J. Emerg. Sel. Top. Power Electron., 10, Iss. 3, pp. 2903-
2911. https://doi.org/10.1109/JESTPE.2021.3065459
18. Nagashima, K. (2020). Update on basic research into superconducting maglev and research on application of
maglev technology to conventional railway systems. Q. Rep. RTRI, 61, No. 1, pp. 11-15. https://doi.org/10.2219/
rtriqr.61.1_11
19. Wang, X., Hu, X., Wang, P., Zheng, J., Li, H., Deng, Z. & Zhang, W. (2023). Numerical simulation and
optimization on opening angles of aerodynamic braking plates sets for a maglev train. Adv. Aerodyn., 5, No. 8,
pp. 1-18. https://doi.org/10.1186/s42774-023-00144-2
20. Pat. 127334 UA, IPC H01M 10/052, H01M 10/0563, H01M 10/0567, Method of manufacturing a lithium
polymer battery, Dzenzerskyi, V. O., Burylov S. V. & Skosar V. Yu., Publ. 19.07.2023 (in Ukrainian).
21. Skosar, V. & Burylov, S. (2024). Simulation of the process of improving the oxygen-hydrogen fuel cell.
Mathematical Modeling, № 2 (51), pp. 151-160. https://doi.org/10.31319/2519-8106.2(51)2024.317622
22. China claims new speed record with vacuum-tube maglev train. Ukrainian News. URL: https://ukranews.com/
en/news/983137-china-claims-new-speed-record-with-vacuum-tube-maglev-train
23. Pat. 121028 UA, IPC B60L13/10, B60V3/02, Ultra-high-speed ground transport, Dzenzerskyi, V. O., Burylov S.
V. & Skosar V. Yu., Publ. 27.11.2017 (in Ukrainian).
24. Ma, J., Shi, R., Han, D., Yue, P. & Song, K. (2024). Finite element analysis of current density distribution in the
sliding contact interface of electromagnetic railguns: a literature review. IEEE Access, 12, pp. 84088-84109.
https://doi.org/10.1109/ACCESS.2024.3414648
25. Szondy, D. (2024). China is building a railgun that can hurl crewed spacecraft into orbit. New Atlas. URL:
https://newatlas.com/space/china-railgun-spacecraft-orbit
Received 15.04.2025
60 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2025. No 3
В.Ю. Скосар, С.В. Бурилов, В.О. Дзензерський
V.Yu. Skosar, https://orcid.org/0000-0002-2151-3417
S.V. Burylov, https://orcid.org/0000-0001-8070-6764
V.O. Dzenzerskyi, https://orcid.org/0000-0002-5504-4524
Institute of Transport System and Technologies of the NAS of Ukraine, Dnipro, Ukraine
E-mail: skosarslava@gmail.com
PROSPECTS FOR THE APPLICATION OF ELECTROMAGNETIC TRANSPORT
The technical characteristics of electromagnetic transport, in particular, electric vehicles, high-speed maglev trains,
ultra-high-speed maglev trains in vacuum pipeline, and railguns are considered. The technical characteristics of
rechargeable batteries used as power sources for electric vehicles are presented. The prospects for the development
of electromagnetic transport are analyzed. It has been concluded that electromagnetic transport systems have good,
albeit limited, prospects for further development and use. Electric vehicles have very good prospects for further
development, provided that the technical and environmental characteristics of batteries and fuel cells are improved
and their cost is reduced. But there are also problems: no economically efficient and effective technology has yet
been developed for recycling used lithium batteries and recovering secondary lithium and other valuable metals.
The prospects for Maglev trains are limited, but could improve significantly if scientific and technical
breakthroughs occur in the field of high-temperature superconductivity, which will lead to new technical solutions
and a reduction in the cost of this transport. The development of commercial Maglev transport is being carried out
through the construction of urban non-high-speed routes. The construction of new high-speed routes continues at
a slow pace. Given the technical difficulties and unresolved safety issues, the prospects for ultra-high-speed vacuum
transport are even more limited. Given the technical complexity, railguns will continue to be used in scientific and
technical field and in space technology to test the strength of space materials. To significantly increase the efficiency
of railguns, breakthroughs are needed in the field of new materials for rails and macroteils, which would reduce
material removal from the surface under extreme operating conditions.
Keywords: electric vehicle, battery, fuel cell, magnetic levitation, evacuated pipeline.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206533 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:50:49Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Скосар, В.Ю. Бурилов, С.В. Дзензерський, В.О. 2025-09-14T17:18:05Z 2025 Перспективи застосування електромагнітного транспорту / В.Ю. Скосар, С.В. Бурилов, В.О. Дзензерський // Доповіді Національної академії наук України. — 2025. — № 3. — С. 48-60. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206533 656.027:621.644 https://doi.org/10.15407/dopovidi2025.03.048 Розглянуто технічні характеристики електромагнітного транспорту, зокрема, електромобілів, високошвидкісних магнітолевітаційних потягів, надвисокошвидкісних магнітолевітаційних потягів у вакуумованому трубопроводі, рейкотронів. Наведено технічні характеристики акумуляторних батарей, які використовуються як джерела живлення для електромобілів. Проаналізовано перспективи розвитку електромагнітного транспорту. The technical characteristics of electromagnetic transport, in particular, electric vehicles, high-speed maglev trains, ultra-high-speed maglev trains in vacuum pipeline, and railguns are considered. The technical characteristics of rechargeable batteries used as power sources for electric vehicles are presented. The prospects for the development of electromagnetic transport are analyzed. It has been concluded that electromagnetic transport systems have good, albeit limited, prospects for further development and use. Electric vehicles have very good prospects for further development, provided that the technical and environmental characteristics of batteries and fuel cells are improved and their cost is reduced. But there are also problems: no economically efficient and effective technology has yet been developed for recycling used lithium batteries and recovering secondary lithium and other valuable metals. The prospects for Maglev trains are limited, but could improve significantly if scientific and technical breakthroughs occur in the field of high-temperature superconductivity, which will lead to new technical solutions and a reduction in the cost of this transport. The development of commercial Maglev transport is being carried out through the construction of urban non-high-speed routes. The construction of new high-speed routes continues at a slow pace. Given the technical difficulties and unresolved safety issues, the prospects for ultra-high-speed vacuum transport are even more limited. Given the technical complexity, railguns will continue to be used in scientific and technical field and in space technology to test the strength of space materials. To significantly increase the efficiency of railguns, breakthroughs are needed in the field of new materials for rails and macroteils, which would reduce material removal from the surface under extreme operating conditions. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Механіка Перспективи застосування електромагнітного транспорту Prospects for the application of electromagnetic transport Article published earlier |
| spellingShingle | Перспективи застосування електромагнітного транспорту Скосар, В.Ю. Бурилов, С.В. Дзензерський, В.О. Механіка |
| title | Перспективи застосування електромагнітного транспорту |
| title_alt | Prospects for the application of electromagnetic transport |
| title_full | Перспективи застосування електромагнітного транспорту |
| title_fullStr | Перспективи застосування електромагнітного транспорту |
| title_full_unstemmed | Перспективи застосування електромагнітного транспорту |
| title_short | Перспективи застосування електромагнітного транспорту |
| title_sort | перспективи застосування електромагнітного транспорту |
| topic | Механіка |
| topic_facet | Механіка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206533 |
| work_keys_str_mv | AT skosarvû perspektivizastosuvannâelektromagnítnogotransportu AT burilovsv perspektivizastosuvannâelektromagnítnogotransportu AT dzenzersʹkiivo perspektivizastosuvannâelektromagnítnogotransportu AT skosarvû prospectsfortheapplicationofelectromagnetictransport AT burilovsv prospectsfortheapplicationofelectromagnetictransport AT dzenzersʹkiivo prospectsfortheapplicationofelectromagnetictransport |