Нодуляційна конкурентназдатність Tn5–мутантів Rhizobium leguminosarum bv. viciae
Досліджували нодуляційну конкурентну здатність Tn5–мутантів бульбочкових бактерій гороху, одержаних на основі Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б, які за азотфіксувальною активністю, кількістю кореневих бульбочок, впливом на наростання маси рослин перевищували вихідний штам. Показано, що мутант...
Saved in:
| Published in: | Сільськогосподарська мікробіологія |
|---|---|
| Date: | 2007 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
2007
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20662 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Нодуляційна конкурентна здатність Tn5–мутантів Rhizobium leguminosarum bv. viciae / О.Д. Кругова, Н.М. Мандровська // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 18-28. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860092080272965632 |
|---|---|
| author | Кругова, О.Д. Мандровська, Н.М. |
| author_facet | Кругова, О.Д. Мандровська, Н.М. |
| citation_txt | Нодуляційна конкурентна здатність Tn5–мутантів Rhizobium leguminosarum bv. viciae / О.Д. Кругова, Н.М. Мандровська // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 18-28. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сільськогосподарська мікробіологія |
| description | Досліджували нодуляційну конкурентну здатність Tn5–мутантів бульбочкових бактерій гороху, одержаних на основі Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б, які за азотфіксувальною активністю, кількістю кореневих бульбочок, впливом на наростання маси рослин перевищували вихідний штам. Показано, що мутанти М1 та М68 є конкурентноздатними на рівні вихідного 263 б і промислового 245 а штамів.
Исследовали нодуляционную конкурентную способность Tn5 – мутантов клубеньковых бактерий гороха, полученных на основе Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б, которые по азотфиксирующей активности, количеству корневых клубеньков, влиянию на накопление массы растений превышали исходный штамм. Показано, что мутанты М1 и М68 являются конкурентоспособными на уровне исходного 263 б и промышленного 245 а штаммов.
There has been studied the nodulation competitiveness of Tn5 mutants of pea rhizobia which were obtained from Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б and which had high nitrogen fixing activity and promoted the increase of both nodule number and aboveground biomass in comparison with wild strains. It was shown that the competition ability of M1 and М68 mutants did not differ from the competitive ability of strains 263 б and Rhizobium leguminosarum bv. viciae 245 a of industrial strains.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:23:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
18
�� 579.�22:575.�224.�4 579.�22:575.�224.�4
НОДУЛЯЦІЙНА КОНКУРЕНТНА ЗДАТНІСТЬ
TN��МУТАНТІВ��МУТАНТІВ Rhizobium leguminosaRum
bv. viCiae
Кругова О.Д., Мандровська Н.М.
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України,
вул.� Васильківська, 31/17, м.� �иїв, 03022, Україна
Досліджували нодуляційну конкурентну здатність Tn5–
мутантів бульбочкових бактерій гороху, одержаних на основі
Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б, які за азотфіксувальною
активністю, кількістю кореневих бульбочок, впливом на наростання
маси рослин перевищували вихідний штам. Показано, що мутанти
М1 та М68 є конкурентноздатними на рівні вихідного 263 б і
промислового 245 а штамів.
�лючові слова: бульбочкові бактерії, горох, симбіоз,
азотфіксація, конкурентна здатність
Бобові рослини в умовах симбіозу з бульбочковими бактеріями
характеризуються високою продуктивністю та активним синтезом
рослинного білка без застосування енергоємних і екологічно
небезпечних мінеральних азотних добрив.� У загальній структурі
посівів науково обґрунтована частка бобових культур складає від
20 до 40 %.� При цьому однорічні зернобобові рослини залишають
у ґрунті близько 20 % фіксованого з повітря азоту, що сприяє
суттєвому підвищенню врожайності наступних культур сівозміни
протягом 2–3 років [1].�
Інокуляція насіння активними селекційними штамами
ризобій підвищує азотфіксувальну функцію симбіозів на 15–50 %.�
Але ефективність інокуляції бобових культур залежить як від
азотфіксувальної активності штамів бульбочкових бактерій, так і
від їх спроможності конкурувати з бактеріями цього ж виду при
утворенні бульбочок на коренях рослини – господаря.� У поняття
конкурентоздатності ризобій вкладається також їх здатність
протистояти місцевій сапрофітній мікрофлорі.� Не виключається
також, що конкурентоздатність визначається і кращою спроможністю
бульбочкових бактерій приживатися у даному конкретному ґрунті.�
�онкурентна здатність аборигенних бульбочкових бактерій у
різних ґрунтах неоднакова.� Внаслідок цього, один і той же штам,
19
який використовується для інокуляції, в одних ґрунтах отримує
перевагу над спонтанними расами при утворенні бульбочок, а в
інших – пригнічується більш агресивними місцевими бактеріями і
інокуляція виявляється неефективною [2].�
У ризобій розрізняють кілька типів конкурентоздатності,
зокрема, нодуляційну, ризосферну та сапрофітну [3, 4, 5].�
Відповідно, у бульбочкових бактерій є різні генні системи, які
визначають виживання цих мікроорганізмів у екологічних нішах
in planta i ex planta, що здійснюється завдяки незалежному
варіюванню різних типів конкурентоздатності.� У той же час
відомо, що активніше розмноження бактерій відбувається при
взаємодії з рослинами, які мають значення у конкуренції за
колонізацію ризосфери і коріння.� Тому у мікробно-рослинних
екосистемах гени нодуляційної здатності відіграють основну
роль у визначенні адаптивного потенціалу ризобіальних штамів.�
Однак ризобії довгий час можуть існувати у ґрунті за відсутності
рослини-господаря, і тоді їх виживання повністю визначається
генами, які контролюють сапрофітну конкурентну здатність.� �ля
швидкорослих бульбочкових бактерій встановлено [6], що гени
нодуляційної конкурентоздатності локалізовані як у хромосомі, так
і на різних типах плазмід (симбіотичних і несимбіотичних).�
�ля визначення конкурентоздатності бульбочкових бактерій
розроблені прямі і непрямі методи.� Серед прямих методів
розрізняють серологічний і резистентний [7, 8], кожен з яких має
певні обмеження.� Непрямі методи оцінки нодуляційної конкурентної
здатності бульбочкових бактерій запропонували Лагашері зі співавт.�
[9, 10], які виявили, що за змішаної інокуляції бобових активним
і неактивним штамами накопичення вегетативної маси у рослин
знаходиться у прямій залежності від кількості бульбочок, утворених
тим чи інших штамом.�
Очевидно, що найбільш конкурентоздатні штами мають більше
шансів зберегтися в екосистемі й пережити дію несприятливих
факторів саме у бульбочках бобових рослин.� Тому дуже важливим
є питання про те, яким рівнем нодуляційної конкурентої здатності
повинні володіти генно-інженерні штами, щоб вони були генетично
і екологічно безпечними.�
Метою наших досліджень було визначення нодуляційної
конкурентної здатності генетично-модифікованих штамів
бульбочкових бактерій гороху, отриманих методом транспозонового
20
мутагенезу і відібраних за ознакою “підвищена ефективність
симбіозу” з рослинами специфічного їм виду.�
Матеріали й методи. �ля одержання мутантів бульбочкових
бактерій гороху активний штам Rhizobium leguminosarum bv. viciae
263 б [11] із колекції відділу симбіотичної азотфіксації Інституту
фізіології і генетики НАН України модифікували, використовуючи
штам E. coli S17-1, що несе вектор pSU�2021, куди вбудований
транспозон Tn5 [12].� У результаті проведеної роботи були отримані
стійкі до канаміцину мутанти із зміненими симбіотичними
властивостями.�
Первинний відбір транспозантів за ознакою “підвищена
ефективність симбіозу” проводили в умовах напівстерильних
мікровегетаційних дослідів.� Рослини вирощували на стерильному
річковому піску з додаванням поживної суміші за Гельригелем.�
Мінеральний азот (сіль Ca(NO3)2 • 5H2O) вносили у посудини
місткістю 0,5 кг у дозі 0,25 норми.� Стерилізоване насіння гороху
сорту Менгір інокулювали отриманими транспозантами.� У
контрольному варіанті насіння інокулювали бульбочковими
бактеріями вихідного штаму 263 б.�
На 30-й день після появи сходів визначали приріст надземної
маси рослин та кількість утворених на коренях бульбочок.�
Відмите коріння вносили у герметичні флакони і, після експозиції
протягом 1 год.� із ацетиленом (10 % від об’єму), проводили
визначення нітрогеназної активності бульбочок [13].� Нодуляційну
конкурентоздатність відібраних транспозантів визначали непрямим
методом [9].� Цей метод базується на здатності штамів ризобій
впливати на накопичення маси рослин при змішаній інокуляції
активним та неактивним, але висококонкурентним, штамами.�
Вегетаційний дослід проводили на стерильному піску у посудинах
місткістю 2 кг з внесеням норми поживної суміші та 0,25 норми
азоту за Гельригелем.� Насіння гороху сорту �амір 2 стерилізували
70 % етанолом і відмивали від спирту стерильною водою.�
В досліді вивчали два активні штами бульбочкових
бактерій гороху – 245 а (виробничий) і 263 б (вихідний), а також
2 транспозанти – М1 та М68, які за симбіотичними показниками
перевищували активність виробничого і вихідного штамів.�
Перед посівом проростки інокулювали кожним штамом окремо
(моноінокуляція) або сумішшю двох штамів (змішана інокуляція).�
�ля створення модельної конкуренції між штамами
21
проводили змішану інокуляцію двома штамами – активним (штам+)
і неактивним (штам-).� Як неактивний штам для інокуляції насіння
обрали висококонкурентний штам 248 б, який утворює неактивні
бульбочки на різних сортах гороху.� �ля отримання інокуляту
бактеріальні культури вирощували на бобовому відварі протягом
3 діб при температурі 28 оС.� �ля створення модельної конкуренції
у випадку моноінокуляції суспензія бактерій містила 107 клітин у
1 мл, а при змішаній інокуляції кількість бактерій активного штаму
залишали такою ж, тоді як неактивного штаму брали 1010 клітин/мл,
тобто створювали співвідношення штамів 1:1000.� У контрольному
варіанті насіння гороху не інокулювали.�
Визначення конкурентоздатності транспозантів проводили
за показниками сухої надземної маси рослин за моно- та змішаної
інокуляції.� �рім того, досліджували нітрогеназну активність
утворених за такої інокуляції бульбочок, їх кількість, морфологію і
характер розташування на коренях.�
Результати та їх обговорення. Тривалий час одним із
основних способів підвищення інтенсивності симбіотичної
азотфіксації була аналітична селекція активних штамів ризобій
з природних популяцій.� Сьогодні, завдяки бурхливому розвитку
методів молекулярної генетики, з’явилася реальна можливість
направленого конструювання високоефективних штамів
бульбочкових бактерій.� Найбільший науковий інтерес і практичну
значимість має виявлення і вивчення генетичних детермінант, що
контролюють кількісні симбіотичні ознаки бульбочкових бактерій
– ефективність і нодуляційну конкурентну здатність [14].�
Як видно із даних табл.� 1, транспозанти ризобій гороху
утворювали різну кількість бульбочок порівняно із вихідним
активним штамом Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б.� Це
свідчить про те, що досліджувані Tn5-мутанти відрізнялися за
вірулентністю.� Так, в умовах напівстерильного досліду транспозанти
М1, М68, М84 утворювали найбільшу кількість бульбочок на коренях
рослин гороху, тоді як за рівнем азотфіксувальної активності
лише мутанти М68 і М1 перевищували контрольний варіант на 37
і 67 %, відповідно.� Мутант М84, який утворив найбільшу кількість
бульбочок на рослинах гороху, за азотфіксувальною активністю
значно (майже у 4 рази) поступався вихідному штаму.�
Разом із кількістю утворених бульбочок та їх азотфіксуваль-
ною активністю, ефективність симбіозу рослин з ризобіями
22
оцінюється також за показником наростання біомаси інокульованих
рослин.� Проведені нами дослідження показали, що у рослин,
бактеризованих Tn5-мутантами, відбувалося збільшення маси
надземної частини та коренів (табл.� 1).� Так, на 30-й день після появи
сходів (фаза 7–8 листків) у варіантах з інокуляцією транспозантами
М56 і М1 надземна маса рослин була на 38–45 % більшою за
контроль.� Інокуляція транспозантами сприяла росту коріння гороху,
що відбувалося, можливо, під їх впливом на процеси ризогенезу.�
Найбільший приріст маси коріння спостерігали за інокуляції
мутантами М68 і М1.�
Таблиця 1. Симбіотичні властивості транспозантів
Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б
Варіанти
досліду
�ількість
бульбочок,
од.�/рослину
Азотфіксувальна
активність Суха
надземна
маса,
г/рослину
Суха маса
коріння,
г/рослину
мкмоль
С2Н4 на
рослину за
годину
% до
конт-
ролю
�онтроль 14,0 ± 1,0 2,48 ± 0,11 100 0,71 ± 0,03 0,21 ± 0,01
Транспозанти
М1 18,0 ± 1,5 4,15 ± 0,14 + 67 0,98 ± 0,02 0,53 ± 0,02
М68 12,0 ± 1,0 3,41 ± 0,12 +37 0,72 ± 0,03 0,53 ± 0,02
М56 12,0 ± 1,0 3,09 ± 0,10 +24 1,03 ± 0,02 0,48 ± 0,04
М93 10,0 ± 0,8 1,66 ± 0,08 - 66 0,92 ± 0,04 0,45 ± 0,03
М84 25,0 ± 2,1 0,57 ± 0,47 - 23 0,85 ± 0,03 0,46 ± 0,01
Таким чином, за оцінкою ефективності отриманих Tn5-му-
тантів ризобій гороху були відібрані штами (М1, М56 М68), які мали
покращені симбіотичні показники порівняно із вихідним штамом
Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б.�
На жаль, штами, які володіють високою нітрогеназною
активністю і ефективністю, у польових умовах часто не мають
позитивного впливу на врожайність інокульованих рослин у зв’язку
з тим, що вони не можуть конкурувати за утворення бульбочок з
малоефективними, але вірулентними штамами [2].� Тому очевидно,
що найбільш конкурентоздатні штами мають більше шансів
зберегтися в екосистемі.�
23
У зв’язку з цим, наступним етапом нашої роботи стало
дослідження конкурентоздатності нових штамів бульбочкових
бактерій гороху, отриманих за допомогою мутагенезу – М1 та М18
у вегетаційному досліді за порівняння окремих характеристик
симбіотичного апарату та маси сухих рослин при моно- та змішаній
інокуляції активними (245 а та 263 б) і неактивним (248 б) штамами.�
Результати дослідження представлені у табл.� 2 і 3.�
Спостереження за формуванням симбіотичного апарату за
моноінокуляції різними штамами (табл.� 2) показали, що рослини,
вирощені із насіння, обробленого штамом 248 б, утворили
багато дрібних білих бульбочок, розташованих на всій кореневій
системі.� Нітрогеназна активність таких бульбочок була низькою
і становила 0,29 мкмоль етилену на рослину за годину (табл.� 3).�
У той же час, за обробки активними штамами 245 а та 263 б ця
величина становила відповідно 3,38 та 3,25 мкмоль.� На рослинах,
інокульованих транспозантами М1 і М68, утворилося багато великих
рожевих бульбочок, розташованих на всій кореневій системі (у
М1) і переважно на бокових коренях (у М68).� Азотфіксувальна
активність бульбочок, утворених транспозантом М1, майже у 2 рази
перевищувала цей показник у вихідного штаму 263 б.�
�а змішаної інокуляції спостерігали чітко виражене змен-
шення кількості бульбочок, особливо великих.� Тобто неактивний,
висококонкурентоздатний штам 248 б проявляв інгібуючий вплив
на процес утворення бульбочок іншим штамом.� На коренях рос-
лин, інокульованих сумішшю штамів (варіанти 7, 8, 9) знаходили
поодинокі великі рожеві бульбочки, а основну масу складали дрібні
білі бульбочки, які розповсюджувалися на всій кореневій системі.�
Суттєве (у 2 рази) зниження азотфіксувальної активності у варіанті
з інкуляцією штамами 245 а та 248 б свідчить про те, що формуван-
ня бульбочок відбувалося переважно за рахунок неактивного шта-
му.� У варіанті 8 (інокуляція активним 263 б та неактивним 248 б
штамами) утворення бульбочок відбувалося під вливом як актив-
ного, так і неактивного штамів.� Підтвердженням цього є показник
азотфіксувальної активності, який у цьому варіанті був меншим на
23 % від його значення за моноінокуляції лише активним штамом
263 б.� Таке ж зниження (на 24 %) азотфіксувальної активності ко-
реневих бульбочок відзначене для штамів М1 та 248 б (варіант 9).�
24
Таблиця 2. Формування симбіотичного апарату за
інокуляції гороху бульбочковими бактеріями
№
в
ар
іа
нт
у
до
сл
ід
у
Штами Морфологія і
розташування бульбочок
�ількість
бульбочок
(одиниць)
су
ма
рн
а
на
го
ло
вн
ом
у
ко
ре
ні
на
б
іч
ни
х
ко
ре
ня
х
1 �онтроль –
без інокуляції 0 0 0
2 245 а великі, рожеві на всій
кореневій системі 54 ± 3 6 48
3 263 б гроноподібні скупчення
бульбочок, рожеві 65±2 10 55
4 248 б багато дрібних білих на
всій кореневій системі 99 ± 5 26 73
5 М1
багато великих, рожевих
на всій кореневій системі 84 ± 5 31 53
6 М68 поодинокі великі рожеві 67 ± 2 17 50
7 245 а + 248 б поодинокі великі рожеві
та дрібні білі 105 ± 7 21 84
8 263 б + 248 б поодинокі гроноподібні та
дрібні біло-зелені 113 ± 6 39 74
9 М1 + 248 б поодинокі, великі та
дрібні, білі 133 ± 5 32 101
10 М68 + 248 б
всюди багато дрібних
білих, а на головному
корені великі рожеві
118 ± 6 27 91
Таким чином, у присутності одного і того ж неактивного шта-
му активні штами бактерій брали участь у формуванні різної кіль-
кості бульбочок із різною азотфіксувальною активністю, що ство-
рювало неоднакові умови живлення рослин і супроводжувалося
накопиченням ними різної кількості біомаси (табл.� 3).� Отже, маса
сухих рослин за змішаної інокуляції активним і неактивним шта-
25
мами відображає рівень їх відносної конкурентної здатності.� Цю
залежність можна виразити формулою, запропонованою Лагашері
зі співавт.� [9]:
де �� відн.� – відносна конкурентна здатність.�
Таблиця 3. Відносна конкурентоздатність при
моноінокуляції та змішаній інокуляції гороху
активними і неактивними штамами та
транспозантами Rhizobium leguminosarum bv. viciae leguminosarum bv. viciaeleguminosarum bv. viciae bv. viciaebv. viciae. viciaeviciae
В
ар
іа
нт
д
ос
лі
ду
Штами
Маса
сухих
рослин,
г на
посудину
Приріст маси
сухих рослин від
інокуляції, г на
посудину
�о
нк
ур
ен
то
-
зд
ат
ні
ст
ь,
%
Азотфіксу-
вальна
активність,
мкмоль
С2Н4 на
рослину за
год.�
шт+ шт+ + шт-
1 �онтроль –
без інокуляції 2,03 ± 0,21
2 245 а 4,51 ± 0,32 2,48 69 3,38 ± 0,17
3 263 б 4,54 ± 0,30 2,50 70 3,25 ± 0,21
4 248 б 2,57 ± 0,17 0,54 0,29 ± 0,02
5 М1 5,36 ± 0,43 3,33 72 5,76 ± 0,43
6 М68 4,38 ± 0,31 2,35 68 3,15 ± 0,17
7 245 а + 248 б 3,74 ± 0,28 1,71 1,51 ± 0,09
8 263 б + 248 б 3,78 ± 0,23 1,75 2,56 ± 0,20
9 М1 + 248 4,39 ± 0,37 2,36 4,56 ± 0,20
10 М68 + 248 б 3,64 ± 0,29 1,61 2,19 ± 0,17
( ) ( ) 100%.� ⋅
−
+= +
−+
26
�а даними літератури [9, 15], штами бульбочкових бактерій за
рівнем відносної конкурентної здатності можна умовно розділити
на 4 групи:
1.� неконкурентоздатні (рівень конкурентної здатності нижче неконкурентоздатні (рівень конкурентної здатності нижченеконкурентоздатні (рівень конкурентної здатності нижче
20 %);
2.� слабоконкурентоздатні (рівень конкурентної здатності до слабоконкурентоздатні (рівень конкурентної здатності дослабоконкурентоздатні (рівень конкурентної здатності до
40 %);
3.� середньоконкурентоздатні (рівень конкурентоздатності до середньоконкурентоздатні (рівень конкурентоздатності досередньоконкурентоздатні (рівень конкурентоздатності до
70 %);
4.� висококонкурентоздатні (рівень конкурентної здатності висококонкурентоздатні (рівень конкурентної здатностівисококонкурентоздатні (рівень конкурентної здатності
більше 70 %).�
Результати проведених нами досліджень і розрахунки,
зроблені за вищенаведеною формулою, дозволяють дійти висновку,
що транспозанти М1 і М68 можна віднести до середньоконкурен-
тоздатних.� Показник �� відн.� у штаму М1 – 72 %, а у штаму М68 –
68 %.� �ля вихідного штаму 263 б конкурентна здатність становить
70 %.� Штам 245 а за нашими даними має показник �� відн.� на
рівні 69 %.� Отримані дані дозволяють зробити висновок, що
транспозанти гороху є конкурентоздатними на рівні вихідного
штаму R. leguminosarum bv. viciae 263 б.�
У зв’язку з дослідженням конкурентної здатності у генетично-
модифікованих штамів бульбочкових бактерій постає питання
[3]: до якого рівня слід підвищувати нодуляційну конкурентну
здатність, і чи не станеться так, що ці мутанти закріпляться у
даній екосистемі таким чином, що у подальшому їх заміна на
інші, менш ефективні, але безпечніші штами стане неможливою.�
Вирішення цих питань потребує подальших доісліджень різних
типів конкурентної здатності мутантних штамів як у стерильних
умовах, так і в агроекосистемах.�
1.� Тихонович И.�А.�, Проворов Н.�Л.� Генетика симбиотической
азотфиксации с основами селекции.� – C.�-Пб.�: Наука, 1998.� – 194 с.�
2.� �оросинский Л.�М.� �онкурентная способность бактерий // �оросинский Л.�М.� �онкурентная способность бактерий //�оросинский Л.�М.� �онкурентная способность бактерий //
Билогический азот в сельском хозяйстве СССР.� – М.�: Наука, 1989.� – С.� 27–
34.�
3.� Онищук О.�П.�, Симаров Б.�В.� Гены, контролирующие конку- Онищук О.�П.�, Симаров Б.�В.� Гены, контролирующие конку-Онищук О.�П.�, Симаров Б.�В.� Гены, контролирующие конку-
рентоспобсоность клубеньковых бактерий //Генетика.� – 1996.� – Т.� 32, № 9.�
– С.� 1157–1166.�
4.� Онищук О.�П.�, �урчак О.�Н, Шарыпова Л.�А.� и др.� Анализ Онищук О.�П.�, �урчак О.�Н, Шарыпова Л.�А.� и др.� АнализОнищук О.�П.�, �урчак О.�Н, Шарыпова Л.�А.� и др.� Анализ
27
различных типов конкурентоспособности у Tn5-мутантов клубеньковых
бактерий люцерны (Sinorhizobium meliloti) //Генетика.� – 2001.� – Т.� 37,
№ 11.� – С.� 1507–1513.�
5.� Triplett E.�W.� Isolation of genes improved in nodulation competitive- Triplett E.�W.� Isolation of genes improved in nodulation competitive-Triplett E.�W.� Isolation of genes improved in nodulation competitive-
ness from Rhizobium leguminosarum bv. trifolii T 24 //�roc.� Natl.� Acad.� Sci.�
USA.� – 1988.� – Vol.� 85, № 1.� – �.� 1–5.�, № 1.� – �.� 1–5.� № 1.� – �.� 1–5.�№ 1.� – �.� 1–5.��.� 1–5.�.� 1–5.�
6.� Beattie G.�A.�, Handelsman �.�O.� Evaluation of a strategy for identi- Beattie G.�A.�, Handelsman �.�O.� Evaluation of a strategy for identi-Beattie G.�A.�, Handelsman �.�O.� Evaluation of a strategy for identi-
fying nodulation competitiveness genes in Rhizobium leguminosarum biovar
phaseoli //�.� Gen.� Microbiol.� – 1993.� – Vol.� 139.� – �.� 529–538.�– 1993.� – Vol.� 139.� – �.� 529–538.� 1993.� – Vol.� 139.� – �.� 529–538.�– Vol.� 139.� – �.� 529–538.� Vol.� 139.� – �.� 529–538.�–538.�538.�.�
7.� Triplett E.�W.� The molecular genetics of nodulation compettiveness in Triplett E.�W.� The molecular genetics of nodulation compettiveness inTriplett E.�W.� The molecular genetics of nodulation compettiveness in
Rhizobium and Bradyrhizobium //Mol.� �lant-microbe Interact.� – 1990.� – Vol.� 3,,
№ 4.� – �.�199–206.�.� – �.�199–206.� – �.�199–206.��.�199–206.�–206.�206.�
8.� Triplett E.�W.�, Sadowsky M.��.� Genetics of competition for nodulation Triplett E.�W.�, Sadowsky M.��.� Genetics of competition for nodulationTriplett E.�W.�, Sadowsky M.��.� Genetics of competition for nodulation
of legumes //Annu.� Rev.� Microbiol.� – 1992.� – Vol.� 46.� – �.� 399–428.�
9.� Lagacheirie B.�, Hugot R.�, Amerger N.��.� Selection of Lagacheirie B.�, Hugot R.�, Amerger N.��.� Selection ofLagacheirie B.�, Hugot R.�, Amerger N.��.� Selection of.�, Hugot R.�, Amerger N.��.� Selection of Hugot R.�, Amerger N.��.� Selection of Rhizobium
japonicum strains on their competitiveness for infection //Ann.� Agronom.�
– 1977.� – Vol.� 28, № 4.�– �.� 379–389.�.� – Vol.� 28, № 4.�– �.� 379–389.� – Vol.� 28, № 4.�– �.� 379–389.�№ 4.�– �.� 379–389.��.� 379–389.�
10.� Amarger N.��.� Selection of Amarger N.��.� Selection ofAmarger N.��.� Selection of Rhizobium strains on their competitive
ability for nodulation //Soil.� Biol.� Biochem.� – 1981.� – Vol.� 13, № 6.� – �.� 481–
486.�
11.� Пат.� 21012 А Україна, М�И 6 СО5АF 11/08 C 12R 1/4 Штам Пат.� 21012 А Україна, М�И 6 СО5АF 11/08 C 12R 1/4 ШтамПат.� 21012 А Україна, М�И 6 СО5АF 11/08 C 12R 1/4 Штам
бактерій Rhizobium leguminosarum для одержання бактеріального добрива
під горох /Ю.�П.� Старченков, Н.�М.� Мандровська, Н.�М.� Нічик та ін.� – Опубл.�
27.�02.�98, Бюл.� № 1.�
12.� Simon R.�, �riefer U.�, �uhler A.� A broad host range mobilization sys- Simon R.�, �riefer U.�, �uhler A.� A broad host range mobilization sys-Simon R.�, �riefer U.�, �uhler A.� A broad host range mobilization sys-
tem for in vivo genetic enginering: transpozon mutagenesis in gram – negative
bacteria //Biotechnology – 1983.� – Vol.� 1, № 11.� – �.� 784–791.�.� – Vol.� 1, № 11.� – �.� 784–791.�Vol.� 1, № 11.� – �.� 784–791.�1, № 11.� – �.� 784–791.��.� 784–791.�
13.� Hardy R.�W.�F.�, Holsten R.�D.�, �ackson E.��.�, Burns R.�C.� The acety- Hardy R.�W.�F.�, Holsten R.�D.�, �ackson E.��.�, Burns R.�C.� The acety-Hardy R.�W.�F.�, Holsten R.�D.�, �ackson E.��.�, Burns R.�C.� The acety-
lene – ethylene assay for N2 fixation: laboratory and field evaluation //�lant
�hysiol.� – 1968.� – Vol.� 42, № 8 – �.� 1185–1207.�№ 8 – �.� 1185–1207.�8 – �.� 1185–1207.�
14.� Проворов Н.�А.�, Симаров Б.�В.� Направления конструирования Проворов Н.�А.�, Симаров Б.�В.� Направления конструированияПроворов Н.�А.�, Симаров Б.�В.� Направления конструирования
штаммов клубеньковых бактерий с повышенной симбитиоческой
�ффективностью //Молекулярные механизмы генетических процессов.�
– М: Наука, 1991.� – С.� 190–194.�
15.� Берестецкий О.�А.�, Новикова А.�Г, �нязева В.�П.� Простой Берестецкий О.�А.�, Новикова А.�Г, �нязева В.�П.� ПростойБерестецкий О.�А.�, Новикова А.�Г, �нязева В.�П.� Простой
метод оценки конкурентной способности клубеньковых бактерий //
Микробиология.� – 1983.� – Т.� 52, № 4 – С.� 651–656.�
28
НОДУЛЯЦИОННАЯ КОНКУРЕНТНАЯ
СпОСОБНОСТЬ TN�-МУТАНТОВTN�-МУТАНТОВ�-МУТАНТОВ
Rhizobium� �e�um�i�o�aRum� bv. viCiae �e�um�i�o�aRum� bv. viCiae�e�um�i�o�aRum� bv. viCiae bv. viCiaebv. viCiae viCiaeviCiae
Кругова Е.Д., Мандровская Н.М.
Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, г.� �иев
Исследовали нодуляционную конкурентную способность Tn5
– мутантов клубеньковых бактерий гороха, полученных на основе
Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б, которые по азотфиксиру-
ющей активности, количеству корневых клубеньков, влиянию на на-
копление массы растений превышали исходный штамм. Показано,
что мутанты М1 и М68 являются конкурентоспособными на уровне
исходного 263 б и промышленного 245 а штаммов.
�лючевые слова: клубеньковые бактерии, горох, симбиоз,
азотфиксация, конкурентная способность.
THE NODULATION COMPETITIVENESS
OF TN�-muTANTs Rhizobium
�e�um�i�o�aRum� bv. viCiae
Krugova O.D., mandrovskaya N.m.
Institute of �lant �hysiology and �enetics of NAS of Ukraine, �yiv
There has been studied the nodulation competitiveness of
Tn5 mutants of pea rhizobia which were obtained from Rhizobium
leguminosarum bv. viciae 263 б and which had high nitrogen fixing
activity and promoted the increase of both nodule number and
aboveground biomass in comparison with wild strains. It was shown
that the competition ability of M1 and М68 mutants did not differ from the
competitive ability of strains 263 б and Rhizobium leguminosarum bv.
viciae 245 a of industrial strains.
�ey word: nodule bacteria, pea, symbiosis, nitrogen fixation,, pea, symbiosis, nitrogen fixation, pea, symbiosis, nitrogen fixation,
competition ability.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20662 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1997-3004 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:23:40Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кругова, О.Д. Мандровська, Н.М. 2011-06-02T20:55:26Z 2011-06-02T20:55:26Z 2007 Нодуляційна конкурентна здатність Tn5–мутантів Rhizobium leguminosarum bv. viciae / О.Д. Кругова, Н.М. Мандровська // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 18-28. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20662 579.22:575.224.4 Досліджували нодуляційну конкурентну здатність Tn5–мутантів бульбочкових бактерій гороху, одержаних на основі Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б, які за азотфіксувальною активністю, кількістю кореневих бульбочок, впливом на наростання маси рослин перевищували вихідний штам. Показано, що мутанти М1 та М68 є конкурентноздатними на рівні вихідного 263 б і промислового 245 а штамів. Исследовали нодуляционную конкурентную способность Tn5 – мутантов клубеньковых бактерий гороха, полученных на основе Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б, которые по азотфиксирующей активности, количеству корневых клубеньков, влиянию на накопление массы растений превышали исходный штамм. Показано, что мутанты М1 и М68 являются конкурентоспособными на уровне исходного 263 б и промышленного 245 а штаммов. There has been studied the nodulation competitiveness of Tn5 mutants of pea rhizobia which were obtained from Rhizobium leguminosarum bv. viciae 263 б and which had high nitrogen fixing activity and promoted the increase of both nodule number and aboveground biomass in comparison with wild strains. It was shown that the competition ability of M1 and М68 mutants did not differ from the competitive ability of strains 263 б and Rhizobium leguminosarum bv. viciae 245 a of industrial strains. uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Сільськогосподарська мікробіологія Ґрунтова мікробіологія Нодуляційна конкурентназдатність Tn5–мутантів Rhizobium leguminosarum bv. viciae Нодуляционная конкурентная способность Tn5-мутантов Rhizobium leguminosarum bv. viciae The nodulation competitiveness of Tn5-mutants Rhizobium leguminosarum bv. viciae Article published earlier |
| spellingShingle | Нодуляційна конкурентназдатність Tn5–мутантів Rhizobium leguminosarum bv. viciae Кругова, О.Д. Мандровська, Н.М. Ґрунтова мікробіологія |
| title | Нодуляційна конкурентназдатність Tn5–мутантів Rhizobium leguminosarum bv. viciae |
| title_alt | Нодуляционная конкурентная способность Tn5-мутантов Rhizobium leguminosarum bv. viciae The nodulation competitiveness of Tn5-mutants Rhizobium leguminosarum bv. viciae |
| title_full | Нодуляційна конкурентназдатність Tn5–мутантів Rhizobium leguminosarum bv. viciae |
| title_fullStr | Нодуляційна конкурентназдатність Tn5–мутантів Rhizobium leguminosarum bv. viciae |
| title_full_unstemmed | Нодуляційна конкурентназдатність Tn5–мутантів Rhizobium leguminosarum bv. viciae |
| title_short | Нодуляційна конкурентназдатність Tn5–мутантів Rhizobium leguminosarum bv. viciae |
| title_sort | нодуляційна конкурентназдатність tn5–мутантів rhizobium leguminosarum bv. viciae |
| topic | Ґрунтова мікробіологія |
| topic_facet | Ґрунтова мікробіологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20662 |
| work_keys_str_mv | AT krugovaod nodulâcíinakonkurentnazdatnístʹtn5mutantívrhizobiumleguminosarumbvviciae AT mandrovsʹkanm nodulâcíinakonkurentnazdatnístʹtn5mutantívrhizobiumleguminosarumbvviciae AT krugovaod nodulâcionnaâkonkurentnaâsposobnostʹtn5mutantovrhizobiumleguminosarumbvviciae AT mandrovsʹkanm nodulâcionnaâkonkurentnaâsposobnostʹtn5mutantovrhizobiumleguminosarumbvviciae AT krugovaod thenodulationcompetitivenessoftn5mutantsrhizobiumleguminosarumbvviciae AT mandrovsʹkanm thenodulationcompetitivenessoftn5mutantsrhizobiumleguminosarumbvviciae |