Функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин
Досліджено асоціативну азотфіксацію різних сортів озимого жита. Показано, що сорти Харківське 79, Струна, Новозибківське 150, Боротьба, Верхняцьке 32 характеризуються високим азотфіксувальним потенціалом. Зазначені сорти відзначалися високою здатністю відзиватися на інокуляцію ризосферними діазотроф...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сільськогосподарська мікробіологія |
|---|---|
| Дата: | 2007 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20663 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин / О.В. Надкернична // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 7-17. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859644484442128384 |
|---|---|
| author | Надкернична, О.В. |
| author_facet | Надкернична, О.В. |
| citation_txt | Функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин / О.В. Надкернична // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 7-17. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сільськогосподарська мікробіологія |
| description | Досліджено асоціативну азотфіксацію різних сортів озимого жита. Показано, що сорти Харківське 79, Струна, Новозибківське 150, Боротьба, Верхняцьке 32 характеризуються високим азотфіксувальним потенціалом. Зазначені сорти відзначалися високою здатністю відзиватися на інокуляцію ризосферними діазотрофами родів Azospirillum, Azotobacter, Bacillus, Pseudomonas і забезпечувати ефективне функціонування асоціативної системи діазотрофи – озиме жито.
Изучена ассоциативная азотфиксация различных сортов озимой ржи. Показано, что сорта Харьковская 79, Струна, Новозыбковская 150, Борьба, Верхнячская 32 характеризуются высоким азотфиксирующим потенциалом. Указанные сорта отличались высокой способностью отзываться на инокуляцию ризосферными диазотрофами родов Azospirillum, Azotobacter, Bacillus, Pseudomonas и обеспечивать эффективное функционирование ассоциативной системы диазотрофы-озимая рожь.
The associative nitrogen fixation of different winter rye sorts has been studied. It has been shown that such sorts as Charkovskoe 79, Struna, Novozibkovskoe 150, Borba, Verchniachskoe 32 have high N2-fixing potential. The mentioned sorts were noted by their high sensitivity to inoculation of nitrogen fixing bacteria from Azospirillum, Azotobacter, Bacillus, Pseudomonas genuses and ability to supply with effective functioning of N2-fixing bacteria – winter rye associative system.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:26:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
7
ГРунтОВА МІКРОБІОЛОГІЯ
�� 579.�64
ФУНКЦІОНУВАННЯ АСОЦІАТИВНОЇ СИСТЕМИ
ДІАЗОТРОФИ-ОЗИМЕ ЖИТО ЗАЛЕЖНО ВІД
СОРТОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОСЛИН
Надкернична О.В.
Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН,
вул.� Шевченка, 97, м.� Чернігів, 14027, Україна
Досліджено асоціативну азотфіксацію різних сортів озимого
жита. Показано, що сорти Харківське 79, Струна, Новозибківське
150, Боротьба, Верхняцьке 32 характеризуються високим
азотфіксувальним потенціалом. Зазначені сорти відзначалися
високою здатністю відзиватися на інокуляцію ризосферними
діазотрофами родів Azospirillum, Azotobacter, Bacillus, Pseudomonas
і забезпечувати ефективне функціонування асоціативної системи
діазотрофи – озиме жито.
Ключові слова: сорти озимого жита, ризосферні діазотрофи,
асоціативна азотфіксація.
Як нами було показано раніше, озиме жито належить до
сільськогосподарських культур з високою активністю асоціативної
азотфіксації.� В кореневій зоні цієї культури створюються сприятливі
умови для розвитку діазотрофів різних систематичних та еколого-
трофічних груп.� Найбільш поширеними і численними є гетеротроф-
ні аеробні бактерії, серед яких представники родів Azotobacter,
Azospirillum, Agrobacterium, Bacillus, Enterobacter, Pseudomonas.�
Анаеробні гетеротрофи представлені видами роду Clostridium
[1].� � різних сфер кореневої системи озимого жита виділено і
одержано чисті культури бактерій, що належать до зазначених
родів і відзначаються високою нітрогеназною активністю.� Але
не завжди діазотрофи, що активно фіксують молекулярний азот
у чистій культурі на живильному середовищі, здатні формувати
ефективні асоціації з рослинами і підсилювати процес асоціативної
азотфіксації за інтродукції їх у кореневу зону рослин.� У серії
вегетаційних дослідів нами було перевірено 140 штамів діазотрофів
з високим рівнем азотфіксувальної активності (від 1,02 до 11,2 мкг
азоту на 1 мл живильного середовища за добу) і встановлено,
8
що інтродукція ризосферних бактерій родів Pseudomonas,
Azotobacter, Bacillus, Azospirillum у кореневу зону рослин озимого
жита сприяла формуванню активної азотфіксувальної асоціації
діазотрофи – озиме жито.� При цьому найбільш суттєве збільшення
нітрогеназної активності відмічено за використання представників
роду Azospirillum. �астосування бактерій родів Agrobacterium і
Enterobacter не сприяло одержанню ефективних асоціацій з озимим
житом і підвищенню азотфіксувальної активності в кореневій зоні
рослин [2].�
�важаючи на те, що активне функціонування асоціативної
системи діазотрофи-рослина обумовлюється рівною мірою як
мікро-, так і макросимбіонтом й існує міжсортова мінливість
озимого жита за ознакою асоціативної азотфіксації [3], метою цієї
роботи було визначити характерні особливості реагування різних
сортів зазначеної культури на інокуляцію активними штамами
діазотрофів.�
Матеріали й методи. �датність діазотрофів фіксувати
атмосферний азот в асоціації з рослинами озимого жита вивчали
газохроматографічним методом у непорушених ґрунтових
монолітах за умов польових і вегетаційних дослідів.� Польові досліди
проводили на чорноземі глибокому малогумусному вилугуваному
легкосуглинковому.� Вміст гумусу в орному шарі – 2,8 %, рухомих
форм фосфору (за �ірсановим) – 14,8 мг Р2О5, обмінного калію (за
Чириковим) – 8,5 мг �2О на 100 г ґрунту, рНсол – 5,4.� Вегетаційні
досліди проводили на дерново-підзолистому ґрунті з вмістом
гумусу (за Тюріним) – 0,6 %, Р2О5 (за �ірсановим) – 8–10 мг, �2О
(за Масловою) – 10-15 мг на 100 г ґрунту, рНсол.� – 6,0.�
У дослідах використовували сорти озимого жита Харківське
78, Струна, Новозибківське 150, Боротьба, Верхняцьке 32, �оря,
�убровка.� Інокуляцію насіння проводили трьохдобовими культурами
діазотрофів з розрахунку 200-300 тис.� бактеріальних клітин на
одну насінину.� Використовували культури діазотрофів, які згідно з
попередніми дослідженнями стимулювали активність азотфіксації
при інтродукції в кореневу зону озимого жита і утворювали стійкі
асоціації з рослинами (Pseudomonas sp.� 9-1, Azospirillum brasilense
18-2, Azotobacter sp. C-16, Bacillus sp. 1024) [2].�
Потенційну нітрогеназну активність ризосферного
ґрунту і відмитих коренів рослин зазначених сортів визначали
ацетиленовим методом на газовому хроматографі “Chrom-
9
4” з полум’яноіонізаційним детектором і колонкою з β-β’-
оксидіпропіонітрилом.� Як джерело вуглецю використовували
цукрозу.�
Математичну обробку одержаних даних проводили методом
дисперсійного аналізу [4].�
Результати та їх обговорення. Скринінг 52 сортів і
гібридів озимого жита за ознакою асоціативної азотфіксації за умов
польових дослідів показав, що спектр мінливості нітрогеназної
активності залучених до роботи генотипів зазначеної культури
складає від 0 до 65 мкг азоту на рослину за годину.� Сорти з дуже
високою і низькою азотфіксувальною активністю (більше, ніж
50 і менше, ніж 10 мкг азоту на рослину за годину) трапляються
рідко.� Біля 75 % досліджених сортів і гібридів озимого жита мали
нітрогеназну активність у кореневій зоні від 15 до 25 мкг азоту на
рослину за годину.� Встановлено, що сорти Харківське 78, Струна,
Новозибківське 150, Боротьба, Верхняцьке 32 забезпечують
найвищу активність асоціативної азотфіксації, яка становить
відповідно 32,0; 37,8; 41,7; 49,4; 52,5 мкг азоту на рослину за годину.�
Сорти �оря, �убровка мали низький азотфіксувальний потенціал і
активність азотфіксації в їхній кореневій зоні складала відповідно
7,2 та 10,6 мкг азоту на рослину за годину.� Підсумовуючи одержані
результати багаторічних польових дослідів, можна констатувати,
що азотфіксація є дуже мобільним процесом, на який впливають
численні екологічні фактори (температура, вологість, фаза
розвитку рослин, кількість продуктів кореневого екзоосмосу та
ін.�).� Висока варіабельність фіксації атмосферного азоту викликана
також динамічністю процесів трансформації азоту в ґрунті
(денітрифікації, амоніфікації, нітрифікації) і перетворенням
сполук азоту, які виникли в результаті їх перебігу.� �важаючи на
вище зазначене, щоб уникнути впливу неконтрольованих факторів
навколишнього середовища, у вегетаційних дослідах перевіряли
потенційну нітрогеназну активність сортів озимого жита, які в
умовах польових дослідів виявили контрастний рівень активності
асоціативної азотфіксації.�
В таблицях 1 і 2 представлено результати визначення
потенційної азотфіксувальної активності на відмитих коренях і в
ризосфері зазначених сортів озимого жита.�
Як видно з наведених даних, найактивніше процес фіксації
атмосферного азоту проходить у кореневій зоні озимого жита.� У
10
фазу цвітіння рослин спостерігали максимальну потенційну актив-
ність азотфіксації як у ризосферному ґрунті, так і на відмитих коре-
нях озимого жита.� У зазначену фазу нітрогеназна активність у ри-
зосферному ґрунті не залежала істотно від сортових особливостей
рослин, проте спостерігали сортові відмінності азотфіксувального
Таблиця 1. Потенційна нітрогеназна активність на
відмитих коренях різних сортів озимого жита,
нмоль C2H4/г коренів за годину
Сорт озимого жита
Фаза розвитку рослин
кущіння колосіння цвітіння
Харківське 78 185,3±7,04 120,8±9,42 802,7±36,85
Струна 168,6±5,43 184,2± 7,62 942,8±49,07
Новозибківське 150 180,8±10,13 275,8± 3,62 1209,6±33,27
Боротьба 190,6±12,38 404,6± 2,92 1063,6±52,08
Верхняцьке 32 320,1±18,04 464,8± 1,75 1330,8±42,16
�оря 151,3±13,04 208,4± 10,28 331,8±12,88
�убровка 88,0±18,58 126,7± 23,19 450,4±24,32
Таблиця 2. Потенційна нітрогеназна активність
у ризосферному ґрунті різних сортів озимого жита,
нмоль C2H4/г грунту за годину
Сорт озимого жита
Фаза розвитку рослин
кущіння колосіння цвітіння
Харківське 78 28,4±1,04 26,8±1,44 53,7±2,13
Струна 35,6±2,83 34,2± 3,12 72,8±4,87
Новозибківське 150 20,8±2,03 45,8± 3,62 49,6±5,27
Боротьба 18,6±1,88 44,6± 2,92 63,6±2,58
Верхняцьке 32 20,1±2,04 20,8± 1,75 45,8±2,16
�оря 30,3±3,64 28,4± 3,88 31,8±2,18
�убровка 15,02±4,88 26,7± 3,14 50,4±4,32
потенціалу на відмитих коренях.� Аналогічно результатам, одержа-
ним у польових дослідах, сорти �оря і �убровка характеризували-
ся найнижчим потенціалом азотфіксації, який був у 2-4 рази мен-
шим від потенційної азотфіксувальної здатності відмитих коренів
рослин жита сортів Харківське 78, Струна, Новозибківське 150,
11
Боротьба, Верхняцьке 32.�
�датність досліджуваних сортів озимого жита відзиватися
на інокуляцію діазотрофами вивчали в серії вегетаційних дослідів.�
Як свідчать одержані дані (рис.� 1-4), сорти Харківське 78, Струна,
Новозибківське 150, Боротьба, Верхняцьке 32 відзначалися біль-
шою здатністю відзиватися на інокуляцію азотфіксувальними бак-
теріями родів Azospirillum, Azotobacter, Bacillus, Pseudomonas, ніж
сорти �оря і �убровка.�
1 – Харківське 78; 2 – Струна; 3 – Новозибківське 150;
4 – Боротьба; 5 – Верхняцьке 32; 6 – �оря; 7 – �убровка
Рис. 1. Нітрогеназна активність у кореневій зоні озимого
жита різних сортів за інокуляції азоспірилами
1 – Харківське 78; 2 – Струна; 3 – Новозибківське 150;
4 – Боротьба; 5 – Верхняцьке 32; 6 – �оря; 7 – �убровка
Рис. 2. Нітрогеназна активність у кореневій зоні озимого
жита різних сортів за інокуляції азотобактером
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
1 2 3 4 5 6 7
,
/
Azospirillum brasilense 18-2
0
0,5
1
1,5
2
2,5
3
3,5
4
4,5
5
1 2 3 4 5 6 7
,
/
Azotobacter sp. C-16
12
1 – Харківське 78; 2 – Струна; 3 – Новозибківське 150;
4 – Боротьба; 5 – Верхняцьке 32; 6 – �оря; 7 – �убровка
Рис. 3. Нітрогеназна активність у кореневій зоні озимого
жита різних сортів за інокуляції бацилами
1 – Харківське 78; 2 – Струна; 3 – Новозибківське 150;
4 – Боротьба; 5 – Верхняцьке 32; 6 – �оря; 7 – �убровка
Рис. 4. Нітрогеназна активність у кореневій зоні озимого
жита різних сортів за інокуляції псевдомонадами
Одержані нами результати узгоджуються з даними літера-
тури, згідно з якими ті сорти ячменю, в кореневій зоні яких мала
місце підвищена активність азотфіксації, більш ефективно відзива-
лися на інокуляцію діазотрофами [5].�
0
1
2
3
4
5
6
1 2 3 4 5 6 7
,
/
Bacillus sp. 1024
0
0,5
1
1,5
2
2,5
1 2 3 4 5 6 7
,
/
Pseudomonas sp. 9-1
13
�авершальним етапом при відборі сортів озимого жита за
їх здатністю забезпечувати активне функціонування асоціативної
азотфіксувальної системи діазотрофи-рослина можна вважати
визначення впливу бактеризації діазотрофами на продуктивність
зазначеної культури.� Ефективність бактеризації насіння озимого
жита досліджуваних сортів ми вивчали за умов вегетаційних
дослідів.� Одержані результати показали, що при застосуванні
азотфіксувальних бактерій значно підвищувалась продуктивність
озимого жита тих сортів, які відзначалися високим азотфіксуваль-
ним потенціалом (табл.� 3).� Так, приріст сухої речовини надземної
маси рослин озимого жита сортів Харківське 78, Струна,
Новозибківське 150, Боротьба, Верхняцьке 32 у варіантах з
діазотрофами складав від 16 до 40,1 %.� Найефективнішою
виявилась інокуляція насіння озимого жита сорту Верхняцьке 32
Таблиця 3. Вплив діазотрофів на продуктивність озимого
жита різних сортів (вміст сухої речовини в надземній масі
рослин, г/посудину)
Варіанти досліду
Сорти
�о
ря
�у
бр
ов
ка
Ст
ру
на
В
ер
хн
яц
ьк
е
32
Бо
ро
ть
ба
Н
ов
оз
иб
кі
вс
ьк
е
15
0
Х
ар
кі
вс
ьк
е
78
Без інокуляції (контроль) 4,9 5,2 5,7 6,3 7,5 5,0 7,2
Інокуляція A. brasilense 18-2 5,3 5,9 7,8 8,9 10,2 5,8 9,2
Без інокуляції (контроль) 5,3 5,8 6,4 6,8 7,2 5,7 7,4
Інокуляція Azotobacter sp. C-16 5,8 6,3 8,8 8,1 9,2 7,9 9,8
Без інокуляції (контроль) 5,1 5,7 6,2 6,7 7,8 6,0 7,7
Інокуляція Bacillus sp. 1024 5,4 6,0 8,3 9,1 10,0 7,8 10,3
Без інокуляції (контроль) 5,5 5,3 6,0 7,1 7,3 5,8 8,0
Інокуляція Pseudomonas sp.� 9-1 5,7 5,2 7,2 9,0 8,2 7,0 9,6
Примітка: для варіанту з A. brasilense 18-2 НІР05 =0,20;
для варіанту з Azotobacter sp. C-16 НІР05 =0,28;
для варіанту з Bacillus sp. 1024 НІР05 =0,38;
для варіанту з Pseudomonas sp.� 9-1 НІР05 =0,34.�
14
діазотрофом Azospirillum brasilense 18-2 (приріст до контролю
– 40,1 %) та сорту Новозибківське 150 – бактеріями Azotobacter sp.
C-16 (38,0 %).� Продуктивність сортів з низьким азотфіксувальним
потенціалом (�оря, �убровка) під впливом інокуляції азоспірилами
і азотобактером підвищувалась незначною мірою (приріст від 8,2
до 13,5 %), застосування бацил і псевдомонад не дало позитивного
результату.�
Накопичені дотепер відомості стосовно контролю геномом
рослини процесу асоціативної азотфіксації потребують аналізу, до-
повнення експериментальними даними і оцінки генотипів рослин
за ознакою асоціативної азотфіксації.� Селекція активних штамів
діазотрофів та їх інтродукція в ризосферу рослин не може бути
високоефективною без урахування здатності рослин забезпечува-
ти умови оптимального перебігу процесу фіксації молекулярного
азоту.�
Таким чином, критеріями відбору сортів рослин, здатних
забезпечувати ефективне функціонування азотфіксувальної
системи діазотрофи-рослина, можуть бути: підвищена активність
азотфіксування в кореневій зоні рослин, їхня спроможність
реагувати на інокуляцію діазотрофами підвищенням асоціативної
азотфіксації та зрештою – збільшенням продуктивності.�
Відбір сортів рослин, які сприяють формуванню
високоактивних щодо азотфіксації рослинно-мікробних асоціацій,
дасть змогу розробити заходи, спрямовані на вирішення актуальної
проблеми – поліпшення живлення рослин за рахунок біологічного
азоту.�
В останні роки у багатьох країнах почали створювати
програми селекції бобових рослин з урахуванням ознак симбіозу.� У
деяких бобових (соя, червона конюшина, горох, люцерна) описано
гени, що визначають їх здатність формувати ефективний симбіоз з
бульбочковими бактеріями.� �оординована селекція бобових рослин
і бульбочкових бактерій приносить значні успіхи [6-7].�
Що стосується небобових сільськогосподарських культур, то
підвищення ефективності функціонування асоціацій діазотрофи
– небобова рослина проводиться, здебільшого, шляхом інтродукції
в ризосферу рослин високоактивних штамів азотфіксувальних
бактерій.� При цьому роль рослини-живителя недооцінюється,
селекція на здатність рослини до фіксації азоту атмосфери
не ведеться.� Стабільні позитивні результати при інтродукції
15
високоактивних штамів діазотрофів у ризосферу небобових
рослин можна одержати за умови проведення координованої
селекції рослин і мікроорганізмів.� Перший принцип такої стратегії
базується на тому, що більшість сортів інтенсивного типу в процесі
селекції втратили природну здатність використовувати взаємодію
з мікроорганізмами для оптимізації умов свого розвитку.� �ругий
принцип ґрунтується на тому, що ефективність асоціативних
взаємодій у системі діазотрофи – небобова рослина не є функцією
тільки рослинного, або тільки мікробного генотипу.� Характер
взаємодії залежить від сумісності генів партнерів, і тому селекція
на підвищення активності асоціативного симбіозу повинна бути
спрямована на створення комплементарних комбінацій генотипів
мікро- і макросимбіонту.�
Отже, для того, щоб істотно підвищити інтенсивність
асоціативної азотфіксації, необхідно об’єктом селекційної роботи
визначити асоціативну систему діазотрофи – рослина як єдине ціле.�
Така стратегія за сучасного стану науки є справою майбутнього,
тому що вона вимагає значних коштів і зусиль селекціонерів,
мікробіологів, генетиків, екологів, молекулярних біологів,
фізіологів рослин тощо.� Селекція асоціативних систем діазотрофи
– небобова рослина може стати новим напрямом у селекції, який
буде реалізований шляхом паралельного поліпшення генотипів обох
партнерів з наступним їх з’єднанням в оптимальних комбінаціях.�
Важливо відзначити, що вже є перші спроби проведення таких
досліджень як на бобових, так і небобових культурах [8].� Це
свідчить про принципову можливість розробки універсальної
стратегії селекції рослин, за допомогою якої можна буде створювати
принципово нові сорти, здатні повноцінно розвиватися не тільки
за рахунок використання агрохімікатів, але й завдяки взаємодії з
асоціативними мікроорганізмами.� Саме ці взаємодії відкривають
можливості розширення адаптивної амплітуди рослин, активізації
метаболічних функцій і, на основі цього, одержання високоякісної
і екологічно чистої сільськогосподарської продукції.�
1.� Мальцева Н.�Е.�, Надкерничная Е.�В.�, Волкогон В.�В.�, Ушако-
ва М.�А.� Активность азотфиксации и азотфиксирующие микроорганизмы
ризосферы озимой ржи //Микробиол.� журн.� – 1992.� – Т.� 54, № 6.� – С.� 10–
16.�
2.� Надкернична О.�В.� �датність діазотрофів до формування Надкернична О.�В.� �датність діазотрофів до формуванняНадкернична О.�В.� �датність діазотрофів до формування
16
асоціативних систем з рослинами озимого жита //Агроекол.� журн.� – 2003.�
– № 3.� – С.� 17–20.�
3.� Надкернична О.�В.� Генетичний поліморфізм озимого жита за Надкернична О.�В.� Генетичний поліморфізм озимого жита заНадкернична О.�В.� Генетичний поліморфізм озимого жита за
здатністю до асоціативної азотфіксації //Агроекол.� журн.� – 2003.� – № 4.�
– С.� 62–65.�
4.� �оспехов Б.�А.� Методика полевого опыта (с основами �оспехов Б.�А.� Методика полевого опыта (с основами�оспехов Б.�А.� Методика полевого опыта (с основами
статистической обработки результатов исследований).� – М.�:
Агропромиздат, 1985.� – 351 с.�
5.� Шумный В.��.�, Степаненко И.�Ю.� Полиморфизм по ассо- Шумный В.��.�, Степаненко И.�Ю.� Полиморфизм по ассо-Шумный В.��.�, Степаненко И.�Ю.� Полиморфизм по ассо-
циативной азотфиксации у ячменя //Биологическая фиксация азота
/Шумный В.��.�, Сидорова �.��.�, �левенская И.�Я.� и др.� – Новосибирск:
Наука.� Сиб.� отделение, 1991.� – 271 с.�
6.� Тихонович И.�А.� Повышение �ффективности симбиотической Тихонович И.�А.� Повышение �ффективности симбиотическойТихонович И.�А.� Повышение �ффективности симбиотической
азотфиксации у бобовых //Микробиол.� журн.� – 1997.� – Т.� 59, № 4.� – С.� 14–
22.�
7.� Генетика симбиотической азотфиксации с основами слекции / Генетика симбиотической азотфиксации с основами слекции /Генетика симбиотической азотфиксации с основами слекции /
Под ред.� Тихоновича И.�А.�, Проворова Н.�А.� – С.�-Пб.�: Наука, 1998.� – 194 с.�.�А.�, Проворова Н.�А.� – С.�-Пб.�: Наука, 1998.� – 194 с.�А.�, Проворова Н.�А.� – С.�-Пб.�: Наука, 1998.� – 194 с.�.�, Проворова Н.�А.� – С.�-Пб.�: Наука, 1998.� – 194 с.�Проворова Н.�А.� – С.�-Пб.�: Наука, 1998.� – 194 с.�.�А.� – С.�-Пб.�: Наука, 1998.� – 194 с.�А.� – С.�-Пб.�: Наука, 1998.� – 194 с.�.� – С.�-Пб.�: Наука, 1998.� – 194 с.�С.�-Пб.�: Наука, 1998.� – 194 с.�.�: Наука, 1998.� – 194 с.�Наука, 1998.� – 194 с.�, 1998.� – 194 с.�с.�.�
8.� Tikhonovich I.�A.�, �ozhemyakov A.��.�, �rovorov N.�A.� et al.� Genetic Tikhonovich I.�A.�, �ozhemyakov A.��.�, �rovorov N.�A.� et al.� GeneticTikhonovich I.�A.�, �ozhemyakov A.��.�, �rovorov N.�A.� et al.� Genetic
potential of plants for improving the benefical microbe interactions //Biological
Fixation of Nitrogen for Ecology and Sustainable Agriculture.� – Berlin;
Heidelberg, 1997.� – �.� 191–194.�
17
ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ АССОЦИАТИВНОЙ
СИСТЕМЫ ДИАЗОТРОФЫ-ОЗИМАЯ РОЖЬ В
ЗАВИСИМОСТИ ОТ СОРТОВЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ
РАСТЕНИЙ
Надкерничная Е.В.
Інститут сельскохозяйственной микробиологии УААН, г.� Чернигов
Изучена ассоциативная азотфиксация различных сор-
тов озимой ржи. Показано, что сорта Харьковская 79, Струна,
Новозыбковская 150, Борьба, Верхнячская 32 характеризуются вы-
соким азотфиксирующим потенциалом. Указанные сорта отлича-
лись высокой способностью отзываться на инокуляцию ризосфер-
ными диазотрофами родов Azospirillum, Azotobacter, Bacillus,
Pseudomonas и обеспечивать эффективное функционирование ас-
социативной системы диазотрофы-озимая рожь.
�лючевые слова: сорта озимой ржи, ризосферные диазот-
рофы, ассоциативная азотфиксация.
THE FUNCTIONING OF ASSOCIATIVE SYSTEM
OF NITROGEN-FIXING BACTERIA-WINTER RYE
ACCORDING TO PLANT SORT FEATURES
Nadkernychna E.V.
The Institute of Agriculture Microbiology, UAAS, Chernihiv
The associative nitrogen fixation of different winter rye sorts has
been studied. It has been shown that such sorts as Charkovskoe 79,
Struna, Novozibkovskoe 150, Borba, Verchniachskoe 32 have high N2-
fixing potential. The mentioned sorts were noted by their high sensitivity
to inoculation of nitrogen fixing bacteria from Azospirillum, Azotobacter,
Bacillus, Pseudomonas genuses and ability to supply with effective
functioning of N2-fixing bacteria – winter rye associative system.
�ey words: winter rye sorts, rhizosphere N2-fixing bacteria,
associative nitrogen fixation.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20663 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1997-3004 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:26:30Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Надкернична, О.В. 2011-06-02T20:57:01Z 2011-06-02T20:57:01Z 2007 Функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин / О.В. Надкернична // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 7-17. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20663 579.64 Досліджено асоціативну азотфіксацію різних сортів озимого жита. Показано, що сорти Харківське 79, Струна, Новозибківське 150, Боротьба, Верхняцьке 32 характеризуються високим азотфіксувальним потенціалом. Зазначені сорти відзначалися високою здатністю відзиватися на інокуляцію ризосферними діазотрофами родів Azospirillum, Azotobacter, Bacillus, Pseudomonas і забезпечувати ефективне функціонування асоціативної системи діазотрофи – озиме жито. Изучена ассоциативная азотфиксация различных сортов озимой ржи. Показано, что сорта Харьковская 79, Струна, Новозыбковская 150, Борьба, Верхнячская 32 характеризуются высоким азотфиксирующим потенциалом. Указанные сорта отличались высокой способностью отзываться на инокуляцию ризосферными диазотрофами родов Azospirillum, Azotobacter, Bacillus, Pseudomonas и обеспечивать эффективное функционирование ассоциативной системы диазотрофы-озимая рожь. The associative nitrogen fixation of different winter rye sorts has been studied. It has been shown that such sorts as Charkovskoe 79, Struna, Novozibkovskoe 150, Borba, Verchniachskoe 32 have high N2-fixing potential. The mentioned sorts were noted by their high sensitivity to inoculation of nitrogen fixing bacteria from Azospirillum, Azotobacter, Bacillus, Pseudomonas genuses and ability to supply with effective functioning of N2-fixing bacteria – winter rye associative system. uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Сільськогосподарська мікробіологія Ґрунтова мікробіологія Функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин Функционирование ассоциативной системы диазотрофы-озимая рожь в зависимости от сортовых особенностей растений The functioning of associative system of nitrogen-fixing bacteria-winter rye according to plant sort features Article published earlier |
| spellingShingle | Функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин Надкернична, О.В. Ґрунтова мікробіологія |
| title | Функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин |
| title_alt | Функционирование ассоциативной системы диазотрофы-озимая рожь в зависимости от сортовых особенностей растений The functioning of associative system of nitrogen-fixing bacteria-winter rye according to plant sort features |
| title_full | Функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин |
| title_fullStr | Функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин |
| title_full_unstemmed | Функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин |
| title_short | Функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин |
| title_sort | функціонування асоціативної системи діазотрофи-озиме жито залежно від сортових особливостей рослин |
| topic | Ґрунтова мікробіологія |
| topic_facet | Ґрунтова мікробіологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20663 |
| work_keys_str_mv | AT nadkerničnaov funkcíonuvannâasocíativnoísistemidíazotrofiozimežitozaležnovídsortovihosoblivosteiroslin AT nadkerničnaov funkcionirovanieassociativnoisistemydiazotrofyozimaârožʹvzavisimostiotsortovyhosobennosteirastenii AT nadkerničnaov thefunctioningofassociativesystemofnitrogenfixingbacteriawinterryeaccordingtoplantsortfeatures |