Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.)

• Date: 2025
• Main Authors: Вовкодав, В., Вовкодав, С.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
• Series: Сiверянський літопис
• Subjects: Історіографія. Джерелознавство
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206721
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.) / В. Вовкодав, С. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 103-111. — укр.

У статті проаналізовано наукові праці, що висвітлюють питання дослідження поміщицьких споруд житлового призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Основний акцент зроблено на об’єктах, які внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та мають статус нерухомих пам’яток України місцевого значення. Метою дослідження є узагальнення та класифікація публікацій, що розглядають цю проблематику. Методологічна основа: у розвідці використано загальнонаукові та історичні методи, базовані на принципах об’єктивності, системності, комплексного підходу та історизму. Завдяки цьому вдалося вибудувати систему аналізу та визначити основні тенденції дослідження житлових споруд у 1954–2024 рр. Наукова новизна роботи полягає в оцінці рівня наукового опрацювання згаданих об’єктів, здійсненого на основі критичного аналізу літератури визначеного хронологічного проміжку. Висновки. Історіографічний аналіз наукових джерел показав, що в радянський період (1954–1991) не існувало спеціалізованих праць, присвячених вивченню цієї групи пам’яток. У сучасний період (1991–2024) з’явилася невелика кількість публікацій, увага яких сфокусована на цих об’єктах. Це вказує на відсутність ґрунтовного наукового інтересу до них. Однак ці будівлі згадуються в численних наукових роботах різних напрямів, що можна пояснити їхнім значенням у контексті формування колекції житлових споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини та його тематичних музеїв.