Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.)
У статті проаналізовано наукові праці, що висвітлюють питання дослідження поміщицьких споруд житлового призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Основний акцент зроблено на об’єк...
Збережено в:
| Дата: | 2025 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2025
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206721 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.) / В. Вовкодав, С. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 103-111. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті проаналізовано наукові праці, що висвітлюють питання дослідження поміщицьких споруд житлового призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Основний акцент зроблено на об’єктах, які внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та мають статус нерухомих пам’яток України місцевого значення. Метою дослідження є узагальнення та класифікація публікацій, що розглядають цю проблематику.
Методологічна основа: у розвідці використано загальнонаукові та історичні методи, базовані на принципах об’єктивності, системності, комплексного підходу та історизму. Завдяки цьому вдалося вибудувати систему аналізу та визначити основні тенденції дослідження житлових споруд у 1954–2024 рр. Наукова новизна роботи полягає в оцінці рівня наукового опрацювання згаданих об’єктів, здійсненого на основі критичного аналізу літератури визначеного хронологічного проміжку.
Висновки. Історіографічний аналіз наукових джерел показав, що в радянський період (1954–1991) не існувало спеціалізованих праць, присвячених вивченню цієї групи пам’яток. У сучасний період (1991–2024) з’явилася невелика кількість публікацій, увага яких сфокусована на цих об’єктах. Це вказує на відсутність ґрунтовного наукового інтересу до них. Однак ці будівлі згадуються в численних наукових роботах різних напрямів, що можна пояснити їхнім значенням у контексті формування колекції житлових споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини та його тематичних музеїв. |
|---|