Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.)

У статті проаналізовано наукові праці, що висвітлюють питання дослідження поміщицьких споруд житлового призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Основний акцент зроблено на об’єк...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2025
Main Authors:	Вовкодав, В., Вовкодав, С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
Series:	Сiверянський літопис
Subjects:	Історіографія. Джерелознавство
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206721
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.) / В. Вовкодав, С. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 103-111. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206721
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2067212025-09-20T00:11:18Z Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.) Manorial residential buildings of the Museum of folk architecture and life of the Middle Dnieper region: historiography of the research (1954–2024) Вовкодав, В. Вовкодав, С. Історіографія. Джерелознавство У статті проаналізовано наукові праці, що висвітлюють питання дослідження поміщицьких споруд житлового призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Основний акцент зроблено на об’єктах, які внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та мають статус нерухомих пам’яток України місцевого значення. Метою дослідження є узагальнення та класифікація публікацій, що розглядають цю проблематику. Методологічна основа: у розвідці використано загальнонаукові та історичні методи, базовані на принципах об’єктивності, системності, комплексного підходу та історизму. Завдяки цьому вдалося вибудувати систему аналізу та визначити основні тенденції дослідження житлових споруд у 1954–2024 рр. Наукова новизна роботи полягає в оцінці рівня наукового опрацювання згаданих об’єктів, здійсненого на основі критичного аналізу літератури визначеного хронологічного проміжку. Висновки. Історіографічний аналіз наукових джерел показав, що в радянський період (1954–1991) не існувало спеціалізованих праць, присвячених вивченню цієї групи пам’яток. У сучасний період (1991–2024) з’явилася невелика кількість публікацій, увага яких сфокусована на цих об’єктах. Це вказує на відсутність ґрунтовного наукового інтересу до них. Однак ці будівлі згадуються в численних наукових роботах різних напрямів, що можна пояснити їхнім значенням у контексті формування колекції житлових споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини та його тематичних музеїв. The article analyzes scholarly works that highlight the research on manor residential buildings located on the territory of the Museum of folk architecture and life of the Central Dnieper region, part of the National historical and ethnographic reserve «Pereiaslav». The main focus is on objects included in the State register of immovable monuments of Ukraine and granted the status of immovable monuments of local significance. The aim of the study is to summarize and classify publications that address this issue. Methodological basis. The research employs general scientific and historical methods based on principles of objectivity, systematics, a comprehensive approach, and historicism. This allowed for the development of an analytical system and the identification of key trends in the study of manorial residential buildings of 1954–2024. Scientific novelty. The scientific novelty of the work lies in the assessment of the level of scholarly attention given to the mentioned objects, based on a critical analysis of literature produced during the defined chronological period. Conclusions. The historiographical analysis of scientific sources shows that during the Soviet period (1954–1991), there were no specialized works dedicated to the study of this group of monuments. In the modern period (1991–2024), only a small number of publications focusing on these objects have appeared. This indicates a lack of substantial scholarly interest in them. However, these buildings are mentioned in numerous scientific works of various fields, which can be explained by their significance in the context of the formation of the collection of manorial residential buildings of the Museum of folk architecture and life of Central Right Bank Ukraine and its thematic museums. 2025 Article Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.) / В. Вовкодав, С. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 103-111. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206721 930.1:[728+39]:069.5:908(477.41-21)«1954/2024» 10.58407/litopis.250410 uk Сiверянський літопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історіографія. Джерелознавство Історіографія. Джерелознавство
spellingShingle	Історіографія. Джерелознавство Історіографія. Джерелознавство Вовкодав, В. Вовкодав, С. Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.) Сiверянський літопис
description	У статті проаналізовано наукові праці, що висвітлюють питання дослідження поміщицьких споруд житлового призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Основний акцент зроблено на об’єктах, які внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та мають статус нерухомих пам’яток України місцевого значення. Метою дослідження є узагальнення та класифікація публікацій, що розглядають цю проблематику. Методологічна основа: у розвідці використано загальнонаукові та історичні методи, базовані на принципах об’єктивності, системності, комплексного підходу та історизму. Завдяки цьому вдалося вибудувати систему аналізу та визначити основні тенденції дослідження житлових споруд у 1954–2024 рр. Наукова новизна роботи полягає в оцінці рівня наукового опрацювання згаданих об’єктів, здійсненого на основі критичного аналізу літератури визначеного хронологічного проміжку. Висновки. Історіографічний аналіз наукових джерел показав, що в радянський період (1954–1991) не існувало спеціалізованих праць, присвячених вивченню цієї групи пам’яток. У сучасний період (1991–2024) з’явилася невелика кількість публікацій, увага яких сфокусована на цих об’єктах. Це вказує на відсутність ґрунтовного наукового інтересу до них. Однак ці будівлі згадуються в численних наукових роботах різних напрямів, що можна пояснити їхнім значенням у контексті формування колекції житлових споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини та його тематичних музеїв.
format	Article
author	Вовкодав, В. Вовкодав, С.
author_facet	Вовкодав, В. Вовкодав, С.
author_sort	Вовкодав, В.
title	Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.)
title_short	Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.)
title_full	Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.)
title_fullStr	Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.)
title_full_unstemmed	Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.)
title_sort	поміщицькі житлові споруди музею народної архітектури та побуту середньої наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.)
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2025
topic_facet	Історіографія. Джерелознавство
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206721
citation_txt	Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.) / В. Вовкодав, С. Вовкодав // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 103-111. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT vovkodavv pomíŝicʹkížitlovísporudimuzeûnarodnoíarhítekturitapobutuserednʹoínaddníprânŝiniístoríografíâdoslídžennâ19542024rr AT vovkodavs pomíŝicʹkížitlovísporudimuzeûnarodnoíarhítekturitapobutuserednʹoínaddníprânŝiniístoríografíâdoslídžennâ19542024rr AT vovkodavv manorialresidentialbuildingsofthemuseumoffolkarchitectureandlifeofthemiddlednieperregionhistoriographyoftheresearch19542024 AT vovkodavs manorialresidentialbuildingsofthemuseumoffolkarchitectureandlifeofthemiddlednieperregionhistoriographyoftheresearch19542024
first_indexed	2025-12-01T23:59:07Z
last_indexed	2025-12-01T23:59:07Z
_version_	1850352387880910848
fulltext	Siverian chronicle. 2025. № 4 103 УДК 930.1:[728+39]:069.5:908(477.41-21)«1954/2024» Вікторія Вовкодав, Сергій Вовкодав • ПОМІЩИЦЬКІ ЖИТЛОВІ СПОРУДИ МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ: ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ (1954–2024 рр.) • MANORIAL RESIDENTIAL BUILDINGS OF THE MUSEUM OF FOLK ARCHITECTURE AND LIFE OF THE MIDDLE DNIEPER REGION: HISTORIOGRAPHY OF THE RESEARCH (1954–2024) DOI: 10.58407/litopis.250410 © В. Вовкодав, С. Вовкодав, 2025. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2065-3001, https://orcid.org/0000-0002-1649-8400 У статті проаналізовано наукові праці, що висвітлюють питання дослідження поміщицьких споруд житлового призначення, розташованих на території Музею народної архітектури та побу- ту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Основний акцент зроблено на об’єктах, які внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та мають статус нерухомих пам’яток України місцевого значення. Метою дослідження є узагальнення та класифікація публікацій, що розглядають цю проблематику. Методологічна основа: у розвідці використано загальнонаукові та історичні методи, базовані на принципах об’єктивності, системності, комплексного підходу та історизму. Завдяки цьому вда- лося вибудувати систему аналізу та визначити основні тенденції дослідження житлових споруд у 1954–2024 рр. Наукова новизна роботи полягає в оцінці рівня наукового опрацювання згаданих об’- єктів, здійсненого на основі критичного аналізу літератури визначеного хронологічного проміжку. Висновки. Історіографічний аналіз наукових джерел показав, що в радянський період (1954– 1991) не існувало спеціалізованих праць, присвячених вивченню цієї групи пам’яток. У сучасний пері- од (1991–2024) з’явилася невелика кількість публікацій, увага яких сфокусована на цих об’єктах. Це вказує на відсутність ґрунтовного наукового інтересу до них. Однак ці будівлі згадуються в числен- них наукових роботах різних напрямів, що можна пояснити їхнім значенням у контексті формуван- ня колекції житлових споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини та його тематичних музеїв. Ключові слова: колекція, пам’ятка архітектури, пам’ятка історії, пам’ятка архітектури та містобудування, споруди житлового призначення, Музей народної архітектури та побуту Серед- ньої Наддніпрянщини, НІЕЗ «Переяслав». • The article analyzes scholarly works that highlight the research on manor residential buildings located on the territory of the Museum of folk architecture and life of the Central Dnieper region, part of the Natio- nal historical and ethnographic reserve «Pereiaslav». The main focus is on objects included in the State re- gister of immovable monuments of Ukraine and granted the status of immovable monuments of local signi- ficance. The aim of the study is to summarize and classify publications that address this issue. Methodological basis. The research employs general scientific and historical methods based on prin- ciples of objectivity, systematics, a comprehensive approach, and historicism. This allowed for the develop- ment of an analytical system and the identification of key trends in the study of manorial residential buil- dings of 1954–2024. Scientific novelty. The scientific novelty of the work lies in the assessment of the level of scholarly at- tention given to the mentioned objects, based on a critical analysis of literature produced during the defi- ned chronological period. Conclusions. The historiographical analysis of scientific sources shows that during the Soviet period (1954–1991), there were no specialized works dedicated to the study of this group of monuments. In the modern period (1991–2024), only a small number of publications focusing on these objects have appeared. This indicates a lack of substantial scholarly interest in them. However, these buildings are mentioned in numerous scientific works of various fields, which can be explained by their significance in the context of Сіверянський літопис. 2025. № 4 104 the formation of the collection of manorial residential buildings of the Museum of folk architecture and life of Central Right Bank Ukraine and its thematic museums. Key words: collection, architectural monument, manorial residential buildings, Museum of folk archi- tecture and life of Central Right Bank Ukraine, National historical and ethnographic reserve «Pereiaslav». Ідею відтворення типового наддніпрянського села кінця XIX – початку XX ст. було реалізовано в межах першого в Україні музею просто неба в м. Переяславі-Хмельницько- му (нині м. Переяслав) на поч. 1960-х рр. Завдяки цьому в його межах вдалося зібрати уні- кальну колекцію пам’яток житлової народної архітектури: 22 традиційні хати та 4 будин- ки. Здебільшого ці об’єкти побудовано в XIX – др. пол. XX ст. та перевезено на територію Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини впродовж 1960− 2000-х рр. Незважаючи на подібне функціональне призначення, вони мають різну плану- вальну структуру, розміри, прийоми будівництва, географічну та соціальну належність. У цій розвідці нами взято до уваги лише поміщицькі житлові споруди:  Будинок поміщика першої пол. ХІХ ст. із с. Вороньків Бориспільського р-ну Київ- ської обл. Збудований у с. Старовичі Радомишльського повіту Київської губернії напри- кінці ХІХ ст. Належав дрібнопомісному дворянину середнього достатку. Власник не вста- новлений. З 1917 р. у приміщенні будинку базувався протиепідемічний загін Розважів- ської волості, а з квітня 1921 р. його реорганізовано в Розважівську районну лікарню на 25 ліжок. Із сер. 30-х рр. XX ст. у споруді розміщувалася контора Старовичанського ліс- ництва, що входило до Іванківського держлісгоспу Київського лісогосподарського об’єд- нання «Київліс». Споруду виявлено та перевезено в березні–серпні 1973 р., встановлено та реконструйовано на території Музею народної архітектури та побуту впродовж 1973– 1976 рр. З травня 1977 р. в приміщенні пам’ятки функціонує Музей декоративно-ужитко- вого мистецтва Київщини. Відповідно до наказу Міністерства культури України № 228 від 27.03.2013 р. об’єкт занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток місцевого значення.  Будинок поміщика кінця ХІХ ст. із с. Старовичі Іванківського р-ну Київської обл. Збудований у с. Вороньків Вороньківської волості Переяславського повіту Полтавської губернії в першій пол. XIX ст. Належав місцевому пану середнього достатку. Ім’я власни- ка остаточно не встановлено. Існує ймовірність, що ним був один із нащадків Бориспіль- ського сотника Афендика (Акт обстеження школи в с. Воронків Бориспільського р-ну від 15.03.1975 р.). Після 1917 р. у його приміщенні функціонувала школа. Споруду переве- зено та встановлено на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Над- дніпрянщини впродовж 1975 р. З травня 1981 р. у приміщенні розгорнуто експозицію Музею М. Бенардоса. Відповідно до наказу Міністерства культури України № 228 від 27.03.2013 р. об’єкт занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України місце- вого значення.  Мисливський будинок князя Горчакова 1909 р. із урочища Біле Озеро Переяслав- Хмельницького р-ну Київської обл. Побудований у межах урочища Біле Озеро Хоцьків- ської волості Переяславського повіту Київської губернії за особистим проєктом князя О.К. Горчакова в 1909 р. Разом із конюшнями, псарнями та іншими господарськими спо- рудами формував цілий комплекс, який використовувавувся для кількаденного перебу- вавння власника під час полювання. До 1968 р. у приміщенні був відділок Білоозерського лісництва та житлові кімнати для сімей працівників лісового господарства. Споруду пере- везено та встановлено на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Над- дніпрянщини впродовж 1968–1969 рр. У будинку відтворено інтер’єр дачного типу поч. XX ст. Відповідно до наказу Міністерства культури України № 228 від 27.03.2013 р. об’єкт занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України місцевого значення1. Запропонована публікація є складовою комплексного наукового дослідження, основ- ним предметом якого є наукові праці, присвячені пам’яткам НІЕЗ «Переяслав». Актуаль- ність його розробки обумовлена посиленням пам’яткоохоронної діяльності в Заповіднику та зростанням інтересу до вивчення історії створення й функціонування закладу. Метою цієї роботи є проведення історіографічного аналізу наукової літератури, що стосується вивчення зазначених музейних пам’яток. Зауважимо, що результати такого типу дослідження публікуються вперше. У попередніх наших розвідках, увага в яких зосереджувалася на історії вивчення пам’- яток НІЕЗ «Переяслав», запропоновано поділ наукових праць за хронологічним і тематич- ним принципами. Відповідно до першого визначено два основні періоди їх створення: ра- 1 Назви та географічну прив’язку об’єктів подано відповідно до облікової документації пам’яток культурної спадщини НІЕЗ «Переяслав» без врахування змін в адміністративно-територіальному устрої на субрегіонально- му рівні 2020 р. Siverian chronicle. 2025. № 4 105 дянський (1954–1991 рр.) і сучасний (1991–2024 рр.). У межах кожного періоду виокрем- лено дві групи, що відображають різні аспекти дослідження поміщицьких житлових спо- руд переяславського скансену. Насамперед слід зазначити, що спеціалізовані дослідження, присвячені цим пам’яткам, відсутні. Водночас у великій кількості публікацій вони згадуються в контексті розгляду різної проблематики. Монографія З. Гудченко про музеї-скансени Києва, Львова, Переяслава-Хмельницько- го, Ужгорода та локальні музеї в сільській місцевості Закарпаття – єдине дослідження, що презентує першу хронологічну групу. У ньому авторка охарактеризувала особливості на- родного будівництва різних історико-етнографічних територій України, розкрила специ- фіку музеїв просто неба, структуру їх організації та особливості сприйняття пам’яток у природному оточенні. Серед об’єктів Переяславського скансену вона згадує мисливський будинок князя Горчакова, а також поміщицькі будинки із с. Вороньків та Старовичі2. Дослідження А. Данилюка, присвячене історії виникнення та принципам побудови експозицій музеїв просто неба в Україні, належать до наступного, сучасного періоду. У ньому автор звернув увагу на архітектурно-побутову спадщину українського народу, а та- кож подав коротку характеристику її найцінніших зразків. У розділі про перший в Україні Переяславський музей-село А. Данилюк перелічує деякі житлові споруди, зокрема мис- ливський будинок князя Горчакова, поміщицькі будинки із с. Вороньків та Старовичі3. Питанню пристосування будівель для створення музейних експозицій НІЕЗ «Переяс- лав» присвячена праця С. Тетері та І. Дунайної. У ній автори звертають увагу на процес переобладнання не лише культових, а й деяких світських споруд: мисливського будинку князя Горчакова, будинків поміщиків із сіл Вороньків та Старовичі4. М. Сікорський, М. Жам, Ю. Легенький5, І. Дунайна6, О. Степанова, Л. Гладун, Н. Дем’яненко та І. Дунайна7 у своїх працях розглядали будинок поміщика із с. Старовичі на тлі функціонування в ньому Музею декоративно-ужиткового мистецтва Київщини. Ав- тори, презентуючи музейну колекцію предметів традиційного народного та професійного декоративного мистецтва, коротко подають відомості про виявлення та перевезення цієї пам’ятки. Проте найбільш детальну інформацію про будинок дрібнопомісного дворянина можна дізнатися із публікації О. Степанової, у якій авторка описала всі етапи його вияв- лення та музеєфікації8. Вивченню життя та діяльності М. Бенардоса, питанням меморіалізації його постаті та проблемам функціонування музею відомого винахідника на території Музею народної ар- хітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини присвячені студії М. Бойко, М. Губочкіна та В. Ткаченко. У них автори зазначають, що експозиція в будинку дрібнопомісного помі- 2 Гудченко З. Музеї народної архітектури України. Київ: Будівельник, 1981. С. 120. 3 Данилюк А. Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2006. С. 56–61. 4 Тетеря С., Дунайна І. До питання музеєфікації та реставрації садибних будівель та культових споруд XVII – по- чатку XX в. НІЕЗ «Переяслав». Проблеми і перспективи музеєфікації старовинних дворянських садиб України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.: матеріали Качанівських ювілейних наукових читань (м. Качанівка, 7 липня 2006 р.). Галич, 2007. С. 30–34. 5 Жам М., Легенький Ю, Сікорський М. Українська народна естетика. Київ: ДАЛІТУ, 1996. 255 с.; Сікор- ський М. Переяслав-Хмельницький державний історико-культурний заповідник. Переяславська земля і духовний світ людини. Київ–Переяслав-Хмельницький: Пальміра, 1998. С. 164–173; Його ж. Музей і культура. Моє жит- тя – мої музеї… Збірка матеріалів на пошану пам’яті Героя України М. Сікорського. Переяслав-Хмельницький, 2012. С. 56–84; 2-ге вид., перероб. і доп. 2013. С. 75−103; Культура як синтез мистецтв і ремесел: колективна мо- нографія / М. Сікорський та ін. Ніжин–Київ–Переяслав, 2023. 360 с. 6 Дунайна І. Скарби Музею декоративно-ужиткового мистецтва Київщини. Музей – як осередок духовної, куль- турної спадщини українського народу: мат. наук. конф. (24 листопада 2017 р., м. Яготин). Яготин: ТОВ «Ре- дакція газети “Яготинські вісті”», 2018. С. 56–57; Її ж. Скарби Музею декоративно-ужиткового мистецтва Київ- щини. Science, innovations and education: problems and prospects: ІІІ International scientific and practical conference (13–15 October, Tokyo, Japan). Tokyo, 2021. С. 367−372; Dunaina I. Porcelain by the Kyiv experimental ceramic and art factory in the museum of decorative and applied arts of the Kyiv region of the Pereiaslav national historical and ethnographic reserve. International scientific conference science in the context of modern challenges: problems and development priorities: conference proceedings (June 9–10, 2023). Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2023. Р. 37–40; Дунайна І. Мистецькі твори в зібранні Музею декоративно-ужиткового мистецтва Київщини. Український тех- нічний музей: історія, досвід, перспективи: мат. 18-ї Всеукр. наук.-практ. конф. Київ: Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК, 2024. С. 78–82. 7 Гладун Л., Дем’яненко Н., Дунайна І. Thematic museums in the complex of the Museum of folk architecture and life of the Middle Nadniprianshchyna of the national historical and ethnographic reserve «Pereyaslav»: aspects of creation and exposition content. Історія науки і біографістика. 2024. № 2. С. 218−234. 8 Степанова О. Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини. Нариси з історії музеїв Національного іс- торико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2023. С. 232–247. Сіверянський літопис. 2025. № 4 106 щика із с. Вороньків поряд із показом винайдення та розвитку електрозварювання демон- струє життя та побут панів середнього достатку, до яких належала родина Бенардосів9. О. Жам, Н. Ткаченко, М. Бондаренко та І. Дунайна крізь призму дослідження історії князівського маєтку в с. Ташань розкривають передумови побудови, архітектурні особли- вості та сучасний стан споруди – мисливського будиночка князя Горчакова із урочища Бі- ле Озеро. Особливу увагу автори звертають на концепцію створення звичайного наддніп- рянського села в музеї просто неба з відтворенням умов життя та побуту різних верств на- селення, обґрунтовуючи таким чином необхідність музеєфікації мисливського будинку найбагатшого землевласника Переяславського повіту – князя О. Горчакова10. Огляд етнографічних експедицій музейних співробітників до Бориспільщини11, Пол- тавщини12 та Українського Полісся13 в 1950–1980-х рр. представлений у працях О. Жам, Т. Грудевич, В. Шакули та Н. Ревеги. У цих дослідженнях автори проаналізували темати- ку, склад і результати експедицій. Зокрема, до останніх належать виявлення та музеєфіка- ція 24 споруд. Серед них: поміщицькі будинки із сіл Старовичі та Вороньків, мислив- ський будинок князя О. Горчакова. Усі вони стали вагомою складовою музейної колекції пам’яток дерев’яної народної архітектури переяславського скансену. Зацікавленість дослідників історією створення та розвитку НІЕЗ «Переяслав» сприяла появі значної кількості праць, що висвітлюють особистий внесок його співробітників у розбудову цього музейного комплексу. Так, О. Жам, розповідаючи про життя та діяль- ність М. Жама, зазначає про його безпосередню участь у музеєфікації майже всіх житло- вих споруд Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, зокрема мисливського будинку князя О. Горчакова, поміщицького будинку із с. Старовичі14. По- дібна тематика простежується в дослідженнях В. Шакули та О. Жам, присвячених колиш- ньому головному зберігачу фондів Заповідника Л. Годліній15, а також у праці В. Вовкодав про одного з членів реставраційної майстерні Музею народної архітектури та побуту Се- 9 Бойко М. М. Бенардос – видатний вітчизняний винахідник. Переяславіка: Наукові записки Національного іс- торико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав-Хмельницький: Міленіум, 2008. Вип. 2 (4). С. 223−227; Його ж. Створення і шляхи розвитку музею М. Бенардоса. Український технічний музей: історія, досвід, перспективи. Київ, 2009. С. 31–34; Його ж. 30 років музею видатного вітчизняного винахідника М. Бенардоса. Питання історії науки і техніки. 2011. № 1 (17). С. 70–72; Губочкін М. Внесок М. Бенардоса в розвиток технічних наук: історіографія проблеми. Переяславський літопис. Переяслав-Хмельницький, 2016. Вип. 9. С. 118–123; Його ж. Меморіалізація постаті інженера-винахідника М. Бенардоса в Національному істори- ко-етнографічному заповіднику. Історія України – очима молоді: проблеми та перспективи розвитку науки і техніки в Україні: історичний аспект. Київ: КПІ, 2015. С. 105−109; Ткаченко В. Тематична направленість експо- зицій НІЕЗ «Переяслав» та його складової «Музей М. Бенардоса»: ретроспективний погляд. Всеукраїнський му- зейний форум. Переяслав-Хмельницький, 2017. С. 316–318; Його ж. Пам’ятки науки і техніки в експозиції Му- зею М. Бенардоса. Актуальні питання історії науки і техніки: мат. 17-ї Всеукр. наук. конф. (м. Київ, 27–29 ве- ресня 2018 р.). Київ, 2018. С. 248–250; Його ж. Уродженець Півдня України М. Бенардос: забуття та популяриза- ція через музейну експозицію. Проблеми регіональної історії України: зб. мат. ХІV (ІІІ) Всеукр. наук. конф. Мо- лод. вч., аспір. та студ. (м. Херсон, 24 трав. 2019 р.). Херсон: Вид-во ХДУ, 2019. С. 127–132; Його ж. Виставко- ва діяльність як інструмент популяризації фондових колекцій музею. Другий Всеукраїнський музейний форум: мат. наук.-практ. конф. Переяслав-Хмельницький, 2019. С. 238–242; Його ж. М. Бенардос – визначний вітчиз- няний учений: минуле і сьогоднішнє через призму музейної експозиції. ІХ Міжнародний конгрес україністів. Фольклористика. Українознавство (До 100-річчя Національної академії наук України). Київ, 2019. С. 260–266; Його ж. Музею М. Бенардоса – 40 років. На шляху до ювілейної дати. Український технічний музей: історії, до- свід, перспективи: мат. 14-ї Всеукр. наук.-практ. конф. Київ: Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК, 2021. С. 196–199; Бойко М., Губочкін М., Ткаченко В. Музей М. Бенардоса. Нариси з історії музеїв Національного іс- торико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2023. С. 275–292; Ткаченко В. Колекції музею М. Бенардоса як джерело пізнання історії електрозварювання ме- талів. Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження: мат. VІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Черкаси, 31 жовтня – 01 листопада 2024 р.). Черкаси, 2024. С. 102–106. 10 Жам О., Ткаченко Н. Пам’ятки із ташанського маєтку Горчакових в Музеї народної архітектури та побуту. Ма- єтки України XVIII−XIX ст.: мат. Міжнарод. наук.-практ. конф. (м. Самчики, 4–6 вересня 2015 р.). Самчики, 2015. Вип. 5. С. 498−512; Бондаренко М., Дунайна І. Переяславський період життя дворянської родини Горчако- вих. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Вид-чий дім «Гельветика», 2020. Вип. 19. С. 12−15. 11 Ревега Н. Експедиції до Бориспільського району Київської області в 50–70 рр. ХХ ст. за офіційними докумен- тами НІЕЗ «Переяслав». Проблеми розвитку краєзнавства на Бориспільщині: традиції національної культури та формування етносвідомості: мат. І Всеукр. наук.-практ. конф. (Бориспіль–Вороньків, 27 листопада 2018 р.). Бориспіль: Медіа-центр «ТС», 2019. Вип. 1. С. 119–129. 12 Жам О. Полтавщина у польових етнографічних дослідженнях Переяслав-Хмельницького державного історич- ного музею (60–80-ті роки ХХ ст.). Українознавство. 2021. № 3 (80). С. 142−150. 13 Жам О., Шакула В. До історії музеєфікації пам’яток з Українського Полісся в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Історія науки та біографістика. 2022. Вип. 1. С. 106−119; Жам О., Груде- вич Т. Українське Правобережне Полісся в експедиційній діяльності Переяслав-Хмельницького державного іс- торичного музею (60–80-ті рр. ХХ ст.). Українознавство. 2022. № 1 (82). С. 122−159. 14 Жам О. Невтомний мандрівник у минувшину: до 90-річчя М. Жама. Переяславіка: Наукові записки Національ- ного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав, 2021. Вип. 20 (22). С. 12−42. 15 Жам О., Шакула В. Фахівець музейної справи: до 70-річчя Л. Годліної. Переяславіка: Наукові записки Націо- нального історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав, 2024. Вип. 25 (27). С. 10–53. Siverian chronicle. 2025. № 4 107 редньої Наддніпрянщини В. Сулиму16. Водночас ці дві останні публікації об’єднує згадка про перевезення та пристосування будинку поміщика із с. Старовичі під музейну експози- цію. Особливої уваги заслуговують праці О. Жам, Н. Ткаченко17, Н. Дем’яненко18, Л. Че- редніченко19, Ф. Дарди20, І. Бови21, О. Корнієнко22, Г. Дуди, Ю. Коптюха23, О. Горбового24 про М. Сікорського та його внесок у розвиток музейної справи на Переяславщині. У них автори згадують житлові споруди, що використовуються як приміщення для експозицій- них площ тематичних музеїв Переяславського скансену, зокрема: будинки поміщиків із сіл Воронків та Старовичі, мисливський будинок князя О. Горчакова. Аналіз основних тенденцій становлення та розвитку Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в 1961–2004 рр. здійснив М. Шкіра. У своїй праці він виокремлює кілька етапів забудови Переяславського скансену відповідно до черговості перевезення та встановлення будівель на його території. Поряд із житловими спорудами, які стали складовими комплексів сільських дворів і садиб, автор розглядає: хату із с. Сос- нова, поміщицькі будинки із с. Старовичі та мисливський будинок князя О. Горчакова25. Найбільш ґрунтовне дослідження історії становлення та функціонування музею просто неба в м. Переяславі здійснили Г. Козій та В. Ткаченко. Автори також представили по- етапне створення цього комплексу, охопивши ширший період: від 1961 до 2020 рр. Крім того, вони звернули увагу на результати експедиційної, екскурсійної та експозиційної ро- боти співробітників скансену та їх особистий внесок у його розбудову. Г. Козій та В. Тка- ченко детально описали процес перевезення майже всіх об’єктів культурної спадщини Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Серед них: мислив- ський будинок князя О. Горчакова, будинки поміщиків із сіл Воронків та Старовичі26. Науково-довідкове видання, присвячене 60-річчю від дня заснування Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, містить матеріали про пам’ятки дере- в’яної народної архітектури різного функціонального призначення, а також окремі об’єк- ти (павільйони та реконструкції) Переяславського скансену. Автори-упорядники в межах одного проєкту систематизували всю відому на цей час пам’яткознавчу інформацію про архітектурну спадщину першого в Україні музею просто неба, доповнивши її світлинами, планами та схематичними кресленнями музейних будівель. Відповідно всі згадані вище житлові споруди представлені в цій колективній праці27. Окрім цього, необхідно зауважити про існування великої кількісті публікацій, у яких споруди житлового призначення лише згадуються. Так, наприклад, Є. Єгоров, досліджую- чи проблему представлення пам’яток НІЕЗ «Переяслав» у серіалах, художньому та доку- ментальному кіно, згадує про будинок поміщика із с. Вороньків, мисливський будинок князя Горчакова з урочища Біле Озеро28. 16 Вовкодав В. Василь Микитович Сулима: сторінки музейної біографії. Краєзнавство Переяславщини: дослід- ження, проблеми, постаті. Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2024. Вип. 26. С. 7–16. 17 Жам О. Життя, присвячене збереженню та популяризації історико-культурної спадщини. Праці Науково-до- слідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Київ: Фенікс, 2012. Вип. 7. С. 115–149; Жам О., Ткачен- ко Н. Сікорський – творець скансену на Татарській горі. Михайло Іванович Сікорський: творець історії й храни- тель часу (далі – МІС–ТІХЧ). Переяслав-Хмельницький, 2013. С. 73−138; Ткаченко Н. На все життя залишилося бажання не підвести Михайла Івановича. МІС–ТІХЧ. С. 447−452. 18 Дем’яненко Н. Дружні стосунки М.І. Сікорського. МІС–ТІХЧ. С. 249−269. 19 Чередніченко Л. Ми пишалися тим, що нам випала така нагода – працювати із М. Сікорським. МІС–ТІХЧ. С. 460−461. 20 Дарда Ф. Ми дружили, навіть більше: були як брати. МІС–ТІХЧ. С. 362−363. 21 Бова І. Роль М. Сікорського в благоустрої та озелененні Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. МІС–ТІХЧ. С. 220−237. 22 Корнієнко О. Сікорський М.: він пам’ятник собі спорудив із тридцяти музеїв. Питання історії науки і техніки. 2011. № 4 (20). С. 72–78. 23 Дуда Г., Коптюх Ю. М. Сікорський та технічні музеї НІЕЗ «Переяслав». Актуальні питання історії техніки: мат. II Всеукр. наук. конф. Київ: Поліграфічне підприємство «ЕКМО», 2003. С. 140−141. 24 Горбовий О. М. Сікорський як рятівник історико-культурної спадщини затопленого Придніпров’я (1950-ті – I- е десятиліття 2000-х рр.). Краєзнавство. 2013. № 4 (85). С. 111–117. 25 Шкіра М. Музей просто неба у Переяславі: становлення та етапи формування колекції пам’яток народної дере- в’яної архітектури. Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Пере- яслав». Переяслав, 2022. Вип. 21 (23). С. 110−121. 26 Козій Г., Ткаченко В. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Нариси з історії му- зеїв Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2023. С. 114–191. 27 Пам’ятки Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етно- графічного заповідника «Переяслав» / Авт.-упоряд.: І. Гайдаєнко, Т. Грудевич, О. Жам, О. Лукашевич. Переяс- лав: Вид-во КСВ, 2024. 248 с. 28 Єгоров Є. НІЕЗ «Переяслав» у фільмографії 1950–2010-х рр: проблематика дослідницького пошуку. Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав– Хмельницький, 2018. Вип. 14 (16). С. 332–337; Його ж. Фільм «Хата нашого роду» як документальна пам’ятка історії створення Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Київ: Інститут історії Сіверянський літопис. 2025. № 4 108 Неодноразово інформація про ці пам’ятки зустрічається в працях: М. Махінчука29, П. Бутника30, О. Горбового31, О. Степанової32, О. Жам, Ю. Фігурного, Ю. Лєбєдєвої33. Під час аналізу джерельної бази із цієї тематики встановлено, що поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини неодноразово привертали увагу науковців. При цьому слід зауважити, що більшість джерел представле- на статтями, опублікованими в збірниках наукових праць та матеріалах конференцій різ- ної проблематики. Нерівномірність представлення різних історичних періодів у проаналізованому істо- ріографічному ресурсі свідчить про зростання наукового інтересу до колекції житло- вої архітектури Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини з 2000-х рр. Водночас існує значна кількість публікацій різного спрямування, у яких згадуються розглянуті нами об’єкти. Переважно це роботи історичного, мистецтвознавчого, краєзнав- чого, пам’яткоохоронного та музеєзнавчого характеру. Особливу увагу приділено дослід- женням, що висвітлюють історію зародження та розвитку музейної справи на Переяслав- щині, зокрема створенню та діяльності Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, а також тематичних музеїв, розташованих на його території. Отже, не всі зазначені споруди стали об’єктом окремого спеціалізованого вивчення. Деякі з них розглядалися лише в контексті загальних історичних та архітектурно-мистець- ких досліджень, присвячених об’єктам культурної спадщини НІЕЗ «Переяслав». Це свід- чить про наявність наукового інтересу до цих пам’яток і водночас підкреслює необхід- ність їх подальшого дослідження. References Bondarenko, M., Dunayna, I. (2020). Pereiaslavskyi period zhyttia dvorianskoi rodyny Horchakovykh [The Pereiaslav period of the life of the noble family of Gorchakov]. Naukovi vіsnyk Mizhnarodnoho hu- manіtarnogo universytetu – Scientific bulletin of the International humanitarian university, 19, P. 12–15. Bova, I. (2013). Rol M. Sikorskoho v blahoustroï ta ozelenenni Muzeyu narodnoï arkhitektury ta pobu- tu Serednoï Naddnipryanshchyny [Role of M. Sikorsky in the landscaping and greening of the Museum of folk architecture and life of Central Dnieper Region]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Boyko, M. (2008). M. Benardos – vydatnyy vitchyznyanyy vynakhidnyk [M. Benardos – a prominent domestic inventor]. Pereiaslavika: Naukovyi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» – Pereiaslavika: Scientific notes of the National historical and ethnographic reserve «Pere- iaslav», 2 (4), P. 223–227. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Boyko, M. (2009). Stvorennia i shlyakhy rozvytku muzeyu M. Benardosa [Creation and development paths of the M. Benardos museum]. Kyiv, Ukraine. Boyko, M. (2011). 30 rokiv muzeiu vydatnoho vitchyznianoho vynakhidnyka M. Benardosa [30 years of the museum of the outstanding domestic inventor M. Benardos]. Pytannia istoriï nauky i tekhniky – Qu- estions about the history of science and technology, 1 (17), P. 70–72. України, 2019. С. 113–114; Його ж. Пам’ятки НІЕЗ «Переяслав» у мюзиклі «Сорочинський ярмарок». Краєзнав- ство Переяславщини. Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2019. Вип. 1. С. 23–32; Його ж. Сучасне кіновиробництво на базі Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяс- лавіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав, 2020. Вип. 18 (20). С. 168–176; Його ж. Відображення пам’яток НІЕЗ «Переяслав» у фільмографії 1970–2020 рр. Пе- ре-яславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав, 2021. Вип. 19 (21). С. 209–228; Його ж. Переяславський скансен у кінотворах Олега Бійми та Юрія Суярка (1980–1990-ті рр.). Людина в історії краю: Переяславщина. Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2021. Вип. 20. С. 47−53; Його ж. Православні храми Переяславщини та церковні споруди НІЕЗ «Переяс- лав» у фільмографії 1970–2021 рр. Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщини України: зб. мат. II Всеукр. наук. конф. (м. Переяслав, 18 квітня 2022 р.). Переяслав, 2022. С. 233−240; Його ж. Відображення історико-культурної спадщини Переяславщини у науково-пізнавальній про- грамі «Невідома Україна. Нариси нашої історії» 1993 р. Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщини України: зб. мат. III Всеукр. наук. конф. (м. Переяслав, 18 квітня 2023 р.). Пере- яслав, 2023. Ч. 2. С. 147–158; Його ж. Об’єкти Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» у пізнавальних програмах циклу «Невідома Україна» («Золоте стремено», «Лікарська справа в Україні», «Як Су- дились колись в Україні»). Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщи- ни України: зб. мат. IV Всеукр. наук. конф. (м. Переяслав, 18 квітня 2024 р.). Переяслав, 2024. С. 248–256. 29 Махінчук М. Обереги нашої пам’яті: книга для читання з історії Рідного краю. Одеса: РВА «Аспект», 1998. С. 165–169; Махінчук М. Переяславський скарб М. Сікорського: художньо-документальна повість. Київ: ТОВ Вид-во «Криниця», 2005. С. 182–185; Його ж. Мереживо мінливого часу. Київ: КИТ, 2012. С. 225–230. 30 Бутник П. Експозиціонер від Бога, весь у роботі. МІС–ТІХЧ. С. 317−318. 31 Горбовий О. Затоплене Придніпров’я: збереження архітектурних пам’яток у музеях просто неба (1927– 1980 рр.). Краєзнавство Переяславщини. Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2019. Вип. 1. С. 18–22. 32 Степанова О. Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини. Нариси з історії музеїв Національного іс- торико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня “Рута”», 2023. С. 232–247. 33 Жам О., Фігурний Ю., Лєбєдєва Ю. Пам’ятки науки й техніки в Музеї народної архітектури та побуту Серед- ньої Наддніпрянщини: історія музеєфікації. Сторінки історії. 2023. № 57. С. 339–352. Siverian chronicle. 2025. № 4 109 Boyko, M., Hubochkin, M., Tkachenko, V. (2023). Muzei M. Benardosa [The museum of M. Benar- dos]. Pereiaslav–Kamyanets-Podilskyi, Ukraine. Butnyk, P. (2013). Ekspozytsioner vid Boha, ves u roboti [An exhibitionist from God, entirely in work]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Cherednichenko, L (2013). My pyshalysia tym, shcho nam vypala taka nahoda – pratsiuvaty iz M. Si- korskym [We were proud to have had the opportunity to work with M. Sikorskyi]. Pereiaslav-Khmelnyt- skyi, Ukraine. Danyliuk, A. (2006). Ukrainski skanseny. Istoriia vynyknennia, ekspozytsii, problemy rozvytku [Ukrai- nian open-air museums: history of emergence, exhibitions, development issues]. Ternopil, Ukraine. Darda, F. (2013). My druzhyly, navit bilshe: buly yak braty [We were friends, even more: we were like brothers]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Demiankenko, N. (2013). Druzhni stosunky M. Sikorskyi [Friendly relations of M. Sikorskyi]. Pereias- lav-Khmelnytskyi, Ukraine. Duda, H., Koptiukh, Yu. (2003). M. Sikorskyi ta tekhnichni muzei NІEZ «Pereiaslav» [M. Sikorskyi and technical museums of the National historical and ethnographic reserve «Pereiaslav»]. Kyiv, Ukraine. Dunaina, I. (2018). Skarby Muzeiu dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva Kyivshchyny [Treasures of the Museum of decorative and applied arts of Kyivschyna]. Yahotyn, Ukraine. Dunaina, I. (2021). Skarby Muzeiu dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva Kyivshchyny [Treasures of the Museum of decorative and applied arts of Kyivschyna]. Tokyo, Japan. Dunaina, I. (2024). Mystecki tvory v zbiranni Muzeiu dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva Kyiv- shchyny [Artworks in the collection of the Museum of decorative and applied arts of Kyivschyna]. Nizhyn, Ukraine. Haidaienko, I., Hrudevych, T., Zham, O., Lukashevych, O. (2024). Pamiatky Muzeiu narodnoi arkhi- tektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» [Monuments of the Museum of folk architecture and life of Central Dnipro Region of the Na- tional historical and ethnographic reserve «Pereiaslav»]. Pereiaslav, Ukraine. Hladun, L., Demianenko, N., Dunayna, I. (2024). Thematic museums in the complex of the Museum of folk architecture and life of the Middle Nadniprianshchyna of the National historical and ethnographic re- serve «Pereyaslav»: Aspects of creation and exposition content. Istoriia nauky i biohrafistyka – History of science and biography, 2, P. 218–234. Horbovyi, O. (2013). M. Sikorskyi yak riatyvnyk istoryko-kulturnoi spadshchyny zatoplenoho Prydnip- rovia (1950-ti – I-ie desiatylittia 2000-kh rr.) [M. Sikorsky as a savior of the historical and cultural heritage of the submerged Dnieper region (1950s – the first decade of the 2000s)]. Kraieznavstvo – Local history, 4 (85), P. 111–117. Horbovyi, O. (2019). Zatoplene Prydniprovia: zberezhennia arkhitekturnykh pamiatok u muzeiakh prosto neba (1927–1980 rr.) [Submerged Dnieper region: preservation of architectural monuments in open- air museums (1927–1980)]. Kraieznavstvo Pereiaslavshchyny: shchorichnyk – Local history of the Pere- iaslavschyna: annual, 1, P. 18–22. Hubochkin, M. (2015). Memorializatsiia postati inzhenera-vynakhidnyka M. Benardosa v Natsionalno- mu istoryko-etnohrafichnomu zapovidnyku [Memorialization of the figure of engineer-inventor M. Benar- dos in the National historical and ethnographic reserve]. Kyiv, Ukraine. Hubochkin, M. (2016). Vnesok M. Benardosa v rozvytok tekhnichnykh nauk: istoriohrafiia problemy [The contribution of M. Benardos to the development of technical sciences: historiography of the problem]. Pereiaslavskyi litopys – Pereiaslav chronicle, 9, P. 118–123. Korniienko, O. (2011). Sikorskyi M.: vin pamiatnyk sobi sporudyv iz trydtsiaty muzeiv [Sikorskyi M.: he built a monument to himself of thirty museums]. Pytannia istorii nauky i tekhniky – Issues in the history of science and technology, 4 (20), P. 72–78. Kozii, H., Tkachenko, V. (2023). Muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [Museum of folk architecture and life of Central Dnipro Region]. Pereiaslav–Kamianets-Podilskyi, Ukrai- ne. Makhinchuk, M. (1998). Oberehy nashoi pamiati: knyha dlia chytannia z istorii Ridnoho kraiu [Guardi- ans of our memory: a book for reading on the history of the Native land]. Odesa, Ukraine. Makhinchuk, M. (2005). Pereiaslavskyi skarb Mykhaila Sikorskoho: khudozhno-dokumentalna povist [The Pereiaslav treasure of Mykhailo Sikorskyi: an artistic-documentary story]. Kyiv, Ukraine. Makhinchuk, M. (2012). Merezhyvo minlyvoho chasu [The lace of changeable time]. Kyiv, Ukraine. Reveha, N. (2019). Ekspedytsii do Boryspilskoho raionu Kyivskoi oblasti v 50–70 rr. XX st. za ofitsiy- nymy dokumentamy NIEZ «Pereiaslav» [Expeditions to the Boryspil district of Kyiv region in the 1950s– 1970s according to official documents of NHER «Pereiaslav»]. Boryspil, Ukraine. Shkira, M. (2022). Muzei prosto neba u Pereiaslavi: stanovlennia ta etapy formuvannia kolektsii pamia- tok narodnoi derevianoi arkhitektury [The open-air museum in Pereiaslav: formation and development of the collection of folk wooden architecture monuments]. Pereiaslavika: Naukovyi zapysky Natsionalnoho is- toryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» – Pereiaslavika: Scientific Notes of the National Histo- rical and Ethnographic Reserve «Pereiaslav», 21 (23), P. 110–121. Sikorskyi, M. (1998). Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi istoryko-kulturnyi zapovidnyk [Pereiaslav- Khmelnytskyi state historical and cultural reserve]. Kyiv–Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Sikorskyi, M. (2012). Muzei i kultura [Museum and culture]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Sikorskyi, M. (2023). Kultura yak syntez mystetstv i remesel [Culture as a synthesis of arts and crafts]. Nizhyn–Kyiv–Pereiaslav, Ukraine. Stepanova, O. (2023). Muzei dekoratyvno-uzhytkovoho mystetstva Kyivshchyny [Museum of decorati- ve and applied arts of Kyiv region]. Pereiaslav–Kamianets-Podilskyi, Ukraine. Сіверянський літопис. 2025. № 4 110 Teterya, S., Dunaina, I. (2007). Do pytannia muzeifikatsii ta restavratsii sadybnykh budivel ta kulto- vykh sporud XVII – poch. XX v NIEZ «Pereiaslav» [On the issue of museumification and restoration of manor buildings and religious structures of the 17th – the early 20th c. in NHER «Pereiaslav»]. Halych, Ukraine. Tkachenko, N. (2013). Na vse zhyttia zalyshylosia bazhannia ne pidvesty Mykhaila Ivanovycha [For a lifetime, the desire to not let Mykhailo Ivanovych down remained]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Tkachenko, V. (2017). Tematychna napravlenist ekspozytsii NIEZ «Pereiaslav» ta yoho skladovoi «Muzei M. Benardosa»: retrospektyvnyi pohliad [Thematic orientation of NHER «Pereiaslav» exhibitions and its component «M. Benardos museum»: a retrospective view]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Tkachenko, V. (2018). Pamiatky nauky i tekhniky v ekspozytsii Muzeiu M. Benardosa [Scientific and technical landmarks in the exhibition of the M. Benardos museum]. Kyiv, Ukraine. Tkachenko, V. (2019). M. Benardos – vyznachnyi vitchyznianyi uchenyi: mynule i sohodnishnie che- rez pryzmu muzeinoi ekspozytsii [M. Benardos – a prominent domestic scientist: the Past and Present thro- ugh the prism of the museum exhibition]. Kyiv, Ukraine. Tkachenko, V. (2019). Urodzhenets Pivdnia Ukrainy Mykola Benardos: zabuttia ta populiarizatsiia cherez muzeinu ekspozytsiiu [A native of Southern Ukraine, Mykola Benardos: oblivion and popularizati- on through museum exhibition]. Kherson, Ukraine. Tkachenko, V. (2019). Vystavkova diialnist yak instrument populiarizatsii fondovykh kolektsii muzeiu [Exhibition activity as a tool for popularizing museum collection funds]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukrai- ne. Tkachenko, V. (2021). Muzeiu M. Benardosa – 40 rokiv. Na shliakhu do yuvileinoi daty [M. Benardos museum – 40 years. On the way to the anniversary date]. Kyiv, Ukraine. Tkachenko, V. (2024). Kolektsii muzeiu M. Benardosa yak dzherelo piznannia istorii elektrozhariuvan- nia metaliv [Collections of the M. Benardos museum as a source of understanding the history of electric welding of metals]. Cherkasy, Ukraine. Vovkodav, V. (2024). Vasyl Mykytovych Sulyma: storinky muzeinoi biohrafii [Vasyl Mykytovych Su- lyma: pages of a museum biography]. Materialy kruhloho stolu «Kraieznavstvo Pereiaslavshchyny: doslid- zhennia, problemy, postati (do 100-richchia z dnia narodzhennia Heroia Ukrainy M.I. Sikorskoho)» – Ma- terials of the round table «Local history of Pereyaslav region: research, problems, figures (to the 100th an- niversary of the birth of the hero of Ukraine M.I. Sikorsky)» (Pereiaslav, October 20, 2023), 26, P. 7–16. Pereiaslav–Kamianets-Podilskyi, Ukraine. Yehorov, Ye. (2018). NІEZ «Pereiaslav» u filmohrrafii 1950–2010-ykh rr.: problematyka doslidnyt- skoho poshuku [NHER «Pereiaslav» in cinematography of the 1950s–2010s: issues of research explorati- on]. Pereiaslavika: Naukovyi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» – Pereiaslavika: Scientific notes of the National historical and ethnographic reserve «Pereiaslav», 14 (16), P. 332–337. Yehorov, Ye. (2019). Film «Khata nashoho rodu» yak dokumentalna pamiatka istorii stvorennia Muze- iu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [The film «Khata nashoho rodu» as a do- cumentary monument of the history of the creation of the Museum of folk architecture and life of Central Dnipro Region]. Kyiv, Ukraine. Yehorov, Ye. (2019). Pamiatky NІEZ «Pereiaslav» u miuzykli «Sorochynskyi yarmarok» [Monuments of NHER «Pereiaslav» in the musical «Sorochynskyi Fair»]. Kraieznavstvo Pereiaslavshchyny: shchorich- nyk – Local history of Pereiaslav region: yearbook, 1, P. 23–32. Yehorov, Ye. (2020). Suchasne kinovyrobnytstvo na bazi Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho za- povidnyka «Pereiaslav» [Modern film production based on the National historical and ethnographic reserve «Pereiaslav»]. Pereiaslavika: Naukovyi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pe- reiaslav» – Pereiaslavika: Scientific notes of the National historical and ethnographic reserve «Pereias- lav», 18 (20), P. 168–176. Yehorov, Ye. (2021). Pereiaslavskyi skansen u kinotvorakh Oleha Biimy ta Yuriia Suiarka (1980– 1990-ti rr.). [Pereiaslav open-air museum in the films of Oleh Biima and Yurii Suiarko (1980–1990s)]. Pe- reiaslav–Kamyanets-Podilskyi, Ukraine. Yehorov, Ye. (2021). Vidobrazhennia pamiatok NІEZ «Pereiaslav» u filmohrrafii 1970–2020 rr. [Re- presentation of NІEZ «Pereiaslav» monuments in cinematography (1970–2020)]. Pereiaslavika: Naukovyi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» – Pereiaslavika: Scientific No- tes of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereiaslav», 19 (21), P. 209–228. Yehorov, Ye. (2022). Pravoslavni khramy Pereiaslavshchyny ta tserkovni sporudy NІEZ «Pereiaslav» u filmohrrafii 1970–2021 rr. [Orthodox churches of Pereiaslav region and church buildings of NHER «Pe- reiaslav» in cinematography (1970–2021)]. Pereiaslav, Ukraine. Yehorov, Ye. (2023). Vidobrazhennia istoryko-kulturnoi spadshchyny Pereiaslavshchyny u naukovo- piznavalnii prohrami «Nevidoma Ukraina. Narysy nashoi istorii» 1993 r. [Representation of the historical and cultural heritage of Pereiaslav region in the scientific and educational program «Unknown Ukraine. Essays on Our History» 1993]. Doslidzhennia, zberezhennia ta populiaryzatsiia pamiatok istoryko-kultur- noi spadshchyny Ukrainy (do 100-richchia vid dnia narodzhennia M. Sikorskoho) – Research, preservation and popularization of monuments of historical and cultural heritage of Ukraine (to the 100th anniversary of the birth of M. Sikorsky), 2, P. 147–158. Pereiaslav, Ukraine. Yehorov, Ye. (2024). Obiekty Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» u piznavalnykh prohramakh tsyklu «Nevidoma Ukraina» («Zolote stremeno», «Likarska sprava v Ukraini», «Yak sudylys kolys v Ukraini») [Objects of the National historical and ethnographic reserve «Pereiaslav» in educational programs of the «Unknown Ukraine» cycle («Golden stirrup», «Medical practice in Ukrai- ne», «How they used to judge in Ukraine»)]. Pereiaslav, Ukraine. Siverian chronicle. 2025. № 4 111 Zham, M., Lehenkyi, Y., Sikorskyi, M. (1996). Ukraiinska narodna estetyka [Ukrainian folk aesthe- tics]. Kyiv, Ukraine. Zham, O. (2012). Zhyttia, prysviachene zberezhenniu ta populiaryzatsii istoryko-kul'turnoi spadshchy- ny [A life dedicated to the preservation and popularization of historical and cultural heritage]. Pratsi Nau- kovo-doslidnoho instytutu pamiatkookhoronnykh doslidzhen – Proceedings of the research institute for mo- nument preservation studies, 7, P. 115–149. Zham, O. (2021). Neutomnyi mandryvnyk u mynuvshchynu: do 90-richchia Mykhaila Ivanovych Zha- ma [The tireless traveler into the past: on the 90th anniversary of Mykhailo Ivanovych Zham]. Pereiaslavi- ka: Naukovyi zapysky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» – Pereiaslavika: Scientific notes of the National historical and ethnographic reserve «Pereiaslav», 20 (22), P. 12–42. Zham, O. (2021). Poltavshchyna u polivykh etnografichnykh doslidzhennia Pereaia-slav-Khmelnytsko- ho derzhavnoho istorychnoho muzeiu (60–80-ti rr. XX st.) [Poltava region in the field ethnographic studies of the Pereiaslav-Khmelnytsky state historical museum (1960s–1980s)]. Ukrainoznavstvo – Ukrainian stu- dies, 3 (80), P. 142–150. Zham, O., Hrudevych, T. (2022). Ukrainske Pravoberezhne Polissia v eks-peditsiynii diialnosti Pere- aiaslav-Khmelnytskoho derzhavnoho istorychnoho muzeiu (60–80-ti rr. XX st.) [Ukrainian Right-Bank Po- lissia in the expeditionary activity of the Pereiaslav-Khmelnytsky state historical museum (1960s–1980s)]. Ukrainoznavstvo – Ukrainian studies, 1 (82), P. 122–159. Zham, O., Shakula, V. (2022). Do istoryi muzeifikatsii pamiatok z Ukraїnskogo Polissia v Muzei na- rodnoi arkhytektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny [On the history of museification of monu- ments from the Ukrainian Polissia in the Museum of folk architecture and life of Central Dnipro region]. Istoriia nauky ta biohrafistyka – History of science and biography, 1, P. 106–119. Zham, O., Shakula, V. (2024). Fakhivets muzeinoi spravy: do 70-richchya Larysy Oleksiivny Hodlinoi [Museum specialist: to the 70th anniversary of Larysa Oleksiivna Hodlina]. Pereiaslavika: Naukovyi zapys- ky Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav» – Pereiaslavika: Scientific notes of the National historical and ethnographic reserve «Pereiaslav», 25 (27), P. 10–53. Zham, O., Tkachenko, N. (2013). Sikorskyi – tvorets skanseny na Tatarskii hori [Sikorsky – creator of the open-air museum at Tatarska hill]. Pereiaslav-Khmelnytskyi, Ukraine. Zham, O., Tkachenko, N. (2015). Pamiatky iz tashanskoho maietku Horchakovykh v Muzei narodnoi arkhytektury ta pobutu [Artifacts from the Tashan estate of the Gorchakov family in the Museum of folk architecture and life]. Maietky Ukrainy XVIII–XIX st.: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf. – Estates of Ukraine of the 18th–19th c.: materials of the International scientific and practical conference, 5, P. 498– 512. Zham, O., Fihurnyi, Y., Lebedeva, Y. (2023). Pamiatky nauky y tekhniky v Muzei narodnoi arkhytek- tury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny: istoriia muzeifikatsii [Monuments of science and technology in the Museum of folk architecture and life of Central Dnipro Region: the history of museification]. Storin- ky istorii – Pages of history, 57, P. 339–352. Вовкодав Вікторія Олександрівна – молодший науковий співробітник науково-ме- тодичного відділу охорони культурної спадщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (вул. Т. Шевченка, 8, м. Переяслав, 08400, Україна). Vovkodav Viktoriia – Junior Researcher of the Scientific and Methodical Department of Cultural Heritage Protection of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereiaslav» (8 T. Shevchenka Street, Pereiaslav, 08400, Ukraine). E-mail: viktoryvovkodav@gmail.com Вовкодав Сергій Михайлович – старший науковий співробітник Музею космосу На- ціонального історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (вул. Літописна, 61, м. Пе- реяслав, 08400, Україна). Vovkodav Serhii – Senior Researcher of the Space Museum of the National Historical and Ethnographic Reserve «Pereiaslav» (61 Litopysna Street, Pereiaslav, 08400, Ukraine). E-mail: sergiyvovkodav@gmail.com Дата подання: 27 березня 2025 р. Дата затвердження до друку: 27 липня 2025 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Вовкодав, В., Вовкодав, С. Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.). Сіверянський літопис. 2025. № 4. С. 103–111. DOI: 10.58407/litopis.250410. Цитування за стандартом APA Vovkodav, V., Vovkodav, S. (2025). Pomishchytski zhytlovi sporudy Muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu Serednoi Naddniprianshchyny: istoriohrafiia doslidzhennia (1954–2024 rr.) [Manorial residential buildings of the Museum of folk architecture and life of the Middle Dnieper region: historiography of the research (1954–2024)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 4, P. 103–111. DOI: 10.58407/lito- pis.250410.

Поміщицькі житлові споруди Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини: історіографія дослідження (1954–2024 рр.)

Institution

Similar Items