Черкаська грушевськіана

• Date: 2025
• Main Author: Івангородський, К.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
• Series: Сiверянський літопис
• Subjects: Історіографія. Джерелознавство
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206722
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Черкаська грушевськіана / К. Івангородський // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 88-102. — Бібліогр.: 44 назв. — укр.

Мета. У сучасній науковій літературі, як правило, виділяють найбільш помітні центри грушевськознавства – Торонто, Київ, Львів, Дрогобич, але майже ніколи не відзначають діяльність у цьому напрямі черкаського осередку цієї дисципліни. Тому метою статті є аналіз значення та внеску Черкащини в конфігурацію розвитку цього наукового напряму сучасної історіографії. Наукова новизна. Проблема може бути розкрита в кількох контекстних вимірах. Зокрема, це – історіографічна вагомість наукових текстів, опублікованих у межах черкаського осередку, їхня залученість до перспектив розвитку загального грушевськознавства. Важливим завданням є з’ясування специфіки цього наукового процесу в межах поняття та явища регіональної історіографії. Відповідно не позбавленою сенсу є також проблема інтерпретації «черкаської грушевськіани» як суто краєзнавчого феномену. Тому досить логічно долучити до фокусу відповідного дослідження тематику генеалогії родини Грушевських, яка мала свої витоки та найбільшу поширеність до середини ХХ ст. саме на теренах Черкаського краю. Грушевськознавство виступає надзвичайно динамічним полем міждисциплінарної взаємодії. Попри вагомі наукові результати, у його межах дотепер лишається чимало можливостей і перспектив для подальшого розвитку та функціонування. У ході аналізу черкаського осередку цієї дисципліни не важко помітити, що він так само пройшов усі етапи її новітнього становлення. Висновки. Нинішня черкаська грушевськіана становить досить важливий сегмент загального поступу грушевськознавства. Важливо зазначити, що погляд на його минуле, сьогодення та перспективи розвитку з регіонального ракурсу дозволяє дещо видозмінити дослідницьку оптику, зокрема в площині антропологізації можливих інтерпретацій і спадщини, і оточення видатного українського історика. Переконані, подальші дослідження життя та діяльності М. Грушевського в майбутньому також матимуть неабиякий націотворчий потенціал для України, попри всю її регіональну строкатість.