З історії створення музеїв на Чернігівщині

Мета статті полягає у висвітленні історії створення музеїв на Чернігівщині, їх основного призначення, характеристики презентованих музейних експозицій. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові (аналізу, синтезу, класифікації, систематизації, узагальнення) та історичні (проблемно-х...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2025
Автор:	Калита, Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
Назва видання:	Сiверянський літопис
Теми:	Локальна історія
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206726
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	З історії створення музеїв на Чернігівщині / Д. Калита // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 39-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206726
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2067262025-09-20T00:10:39Z З історії створення музеїв на Чернігівщині From the history of museum creation in Chernihivschyna Калита, Д. Локальна історія Мета статті полягає у висвітленні історії створення музеїв на Чернігівщині, їх основного призначення, характеристики презентованих музейних експозицій. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові (аналізу, синтезу, класифікації, систематизації, узагальнення) та історичні (проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, історико-типологічний) методи. Наукова новизна. З опорою на документальні джерела та історіографічні матеріали, у статті схарактеризовано передумови створення та функціонування музейних установ Чернігівщини ХІХ–ХХ ст., визначено їх значення у формуванні історичної пам’яті нашого народу. Висновки. Підготовлений автором матеріал виголошує роки відкриття перших музеїв та назви населених пунктів на Чернігівщині, де розпочиналась їх історія. Увага приділена персоналіям, які брали активну участь у культурно-просвітницькій діяльності регіону, визначено їх вплив на активізацію національної самосвідомості тогочасного суспільства. The purpose of the publication is to highlight the history of the creation of museums in the Chernihivschyna, their main purpose, and characteristics of the presented museum exhibits. The methodological basis of the research consists of general scientific methods (analysis, synthesis, classification, systematization, generalization) and historical methods (problem-chronological, historical-comparative, historical-typological). Scientific novelty. Based on documentary sources and historiographical materials, the article characterizes preconditions for the creation and functioning of museum institutions in the Chernihivschyna in the 19th–20th c. and defines their significance in the formation of the historical memory of our people. Conclusions. The material prepared by the author announces years of the opening of the first museums and names of settlements in the Chernihivschyna where their history began. Attention is given to individuals who played an active role in the cultural and educational activities of the region, emphasizing their impact on the activation of national consciousness in the society of that time. 2025 Article З історії створення музеїв на Чернігівщині / Д. Калита // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 39-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206726 069(091)(477.51) 10.58407/litopis.250405 uk Сiверянський літопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Локальна історія Локальна історія
spellingShingle	Локальна історія Локальна історія Калита, Д. З історії створення музеїв на Чернігівщині Сiверянський літопис
description	Мета статті полягає у висвітленні історії створення музеїв на Чернігівщині, їх основного призначення, характеристики презентованих музейних експозицій. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові (аналізу, синтезу, класифікації, систематизації, узагальнення) та історичні (проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, історико-типологічний) методи. Наукова новизна. З опорою на документальні джерела та історіографічні матеріали, у статті схарактеризовано передумови створення та функціонування музейних установ Чернігівщини ХІХ–ХХ ст., визначено їх значення у формуванні історичної пам’яті нашого народу. Висновки. Підготовлений автором матеріал виголошує роки відкриття перших музеїв та назви населених пунктів на Чернігівщині, де розпочиналась їх історія. Увага приділена персоналіям, які брали активну участь у культурно-просвітницькій діяльності регіону, визначено їх вплив на активізацію національної самосвідомості тогочасного суспільства.
format	Article
author	Калита, Д.
author_facet	Калита, Д.
author_sort	Калита, Д.
title	З історії створення музеїв на Чернігівщині
title_short	З історії створення музеїв на Чернігівщині
title_full	З історії створення музеїв на Чернігівщині
title_fullStr	З історії створення музеїв на Чернігівщині
title_full_unstemmed	З історії створення музеїв на Чернігівщині
title_sort	з історії створення музеїв на чернігівщині
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2025
topic_facet	Локальна історія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206726
citation_txt	З історії створення музеїв на Чернігівщині / Д. Калита // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 39-44. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT kalitad zístoríístvorennâmuzeívnačernígívŝiní AT kalitad fromthehistoryofmuseumcreationinchernihivschyna
first_indexed	2025-12-01T12:17:47Z
last_indexed	2025-12-01T12:17:47Z
_version_	1850308263716847616
fulltext	Siverian chronicle. 2025. № 4 39 ЛОКАЛЬНА ІСТОРІЯ УДК 069(091)(477.51) Дмитро Калита • З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ МУЗЕЇВ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ • FROM THE HISTORY OF MUSEUM CREATION IN CHERNIHIVSCHYNA DOI: 10.58407/litopis.250405 © Д. Калита, 2025. CC BY 4.0 ORCID: https://orcid.org/0009-0008-7729-1762 Мета статті полягає у висвітленні історії створення музеїв на Чернігівщині, їх основного при- значення, характеристики презентованих музейних експозицій. Методологічну основу досліджен- ня становлять загальнонаукові (аналізу, синтезу, класифікації, систематизації, узагальнення) та історичні (проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, історико-типологічний) методи. Нау- кова новизна. З опорою на документальні джерела та історіографічні матеріали, у статті сха- рактеризовано передумови створення та функціонування музейних установ Чернігівщини ХІХ– ХХ ст., визначено їх значення у формуванні історичної пам’яті нашого народу. Висновки. Підго- товлений автором матеріал виголошує роки відкриття перших музеїв та назви населених пунктів на Чернігівщині, де розпочиналась їх історія. Увага приділена персоналіям, які брали активну участь у культурно-просвітницькій діяльності регіону, визначено їх вплив на активізацію націо- нальної самосвідомості тогочасного суспільства. Ключові слова: Чернігівщина, національний рух, старожитності, археологічні дослідження, музеї, краєзнавство, історична пам’ять. • The purpose of the publication is to highlight the history of the creation of museums in the Chernihiv- schyna, their main purpose, and characteristics of the presented museum exhibits. The methodological ba- sis of the research consists of general scientific methods (analysis, synthesis, classification, systematizati- on, generalization) and historical methods (problem-chronological, historical-comparative, historical-ty- pological). Scientific novelty. Based on documentary sources and historiographical materials, the article characterizes preconditions for the creation and functioning of museum institutions in the Chernihivschyna in the 19th–20th c. and defines their significance in the formation of the historical memory of our people. Conclusions. The material prepared by the author announces years of the opening of the first museums and names of settlements in the Chernihivschyna where their history began. Attention is given to individu- als who played an active role in the cultural and educational activities of the region, emphasizing their im- pact on the activation of national consciousness in the society of that time. Key words: Chernihivschyna, national movement, antiquities, archaeological research, museums, local history, historical memory. У ХVІІІ – першій пол. XIX ст. у багатьох країнах Європи активізувався національний рух, пожвавився інтерес прогресивної частини суспільства країн континенту до вивчення своєї історії. Значну роль у цьому відіграла нова на той час наука – археологія. Розкопки давньоримської Помпеї, археологічні експедиції з вивчення артефактів стародавнього Єгипту, артефакти стародавніх культур Південної Америки, Азії, привезені дослідниками в Європу, сприяли популяризації археології. У Європі виникає велика кількість музеїв, в яких експонуються артефакти, завезені з різних частин планети – Британський музей у Лондоні, Лувр у Парижі, музей Прадо в Мадриді. Не залишилася осторонь цієї тенденції і Російська імперія. З 1702 р. видаються укази про збирання та зберігання моделей та різних рідкісних предметів. Перші музеї створю- ються в Санкт-Петербурзі: Кунсткамера (1714), Ермітаж (1764) та ін. Сіверянський літопис. 2025. № 4 40 У др. пол. XIX ст. в Україні виникає особливий інтерес до історії, етнографії та архео- логії. З розгортанням археологічних досліджень в Україні створюються перші музеї: кабі- нет рідкісних речей Чорноморського депо карт при Чорноморському гідрографічному де- по в м. Миколаєві (1803), краєзнавчий музей у м. Миколаєві (1806), «кабінет рідкостей» при Харківському університеті (1807), Феодосійський музей старожитностей (1811), Одеський археологічний музей (1825), Керченське (1826) та Одеське товариства історії та старожитностей (1839) та ін.1 Не залишилась осторонь цих тенденцій і Чернігівщина. Організаційне оформлення іс- торичного краєзнавства в Придеснянському краї відбувається в 90-х рр. XIX ст. У 1894 р. було створено Ніжинське історико-філологічне товариство, 1896 р. – Чернігівська губерн- ська вчена архівна комісія. Пізніше, у 1908 р., у м. Чернігові відбувся XIV Археологічний з’їзд, який сприяв пожвавленню історико-краєзнавчих досліджень у регіоні. Рішення про створення церковно-історичного музею Чернігівської єпархії (Чернігівське єпархіальне сховище старожитностей) було прийнято у 1900 р., проте з об’єктивних причин статут му- зею було затверджено в жовтні 1906 р. Головна мета діяльності – збирання, зберігання та вивчення церковно-історичних старожитностей регіону. Діяльністю музею безпосередньо опікувалася утворена в жовтні 1907 р. Церковно-археологічна комісія. Спочатку колекції зберігались у приміщенні Чернігівської духовної семінарії, з 1912 р. – у новозбудованому будинку Миколаївського єпархіального братства. У 1921 р. на основі зібрання було ство- рено Музей культів, який у 1925 р. увійшов до складу Чернігівського державного музею2. Серед заможного класу людей, які цікавилися історією краю, виникає багато колекціо- нерів історичних артефактів. На Чернігівщині найбільш відомим меценатом-колекціоне- ром був Василь Васильович Тарновський-молодший, нащадок козацького старшинського роду. Колекціонуванням історичних артефактів В. Тарновський захопився змолоду, об’ї- хав глухі куточки України в пошуках цікавих експонатів, які скуповував, вимінював та й просто отримував у подарунок. У сім’ї Тарновських завжди захоплювалися постаттю Т. Шевченка, тому Василь Васильович збирав усе, що було пов’язано з ім’ям Кобзаря. Йо- го зібрання Шевченкіани складало приблизно тисячу речей. В останні роки життя В. Тарновського непокоїла думка про подальшу долю його ко- лекції. За порадою видатного українського історика О. Лазаревського Василь Васильович вирішив довірити своє зібрання Чернігівському губернському земству. Отже, у грудні 1899 р. губернське зібрання вповноважило управу вступити у володін- ня музеєм В. Тарновського. Із цією метою було вирішено викупити, перебудувати й об- лаштувати кам’яний дім на Смоленській вулиці (сучасна – Шевченка), де раніше знахо- дився ремісничий клас сирітського будинку, та передбачити додаткове фінансування для цього. Так було прийнято рішення створити «Музей українських старожитностей» та присвоїти йому ім’я В. Тарновського3. Сам В. Тарновський розділив зібрання на три відділи: доісторичний, великокнязів- ський та козацький. Перші два складалися переважно з археологічних матеріалів розкопок давньоруського городища Княжа гора (датоване X–XIII ст., знаходиться на одному з під- вищень правого берега Дніпра поблизу м. Канів Черкаської обл.), здійснених на кошти В. Тарновського. До колекції великокнязівської епохи входили монети, печатки, хрести, образки, змійовики, прикраси, зброя, упряж, предмети домашнього вжитку, знаряддя та інструменти (близько 1750 артефактів). Серед експонатів музею привертали увагу також знахідки часів первісного суспільства4. Надзвичайним за обсягом і складом був козацький відділ колекції. В. Тарновський збе- ріг безцінні документи XVII–XVIII ст., холодну і вогнепальну зброю, клейноди, церковні артефакти, вишивки, вбрання та взуття, близько сотні портретів історичних осіб, гравюри, стародруки, серед яких був «Апостол» Івана Федорова. Колекція містила документи та речі, що належали гетьманам І. Мазепі, І. Скоропадському, С. Палію, П. Полуботку, Д. Апостолу, родині Розумовських5. У 1902 р. музей прийняв перших відвідувачів. Колекція В. Тарновського була такою великою, що бракувало місця для її повноцінного розміщення. На старих фото видно, що 1 Гаврилишина Н. Музеї України. Велика українська енциклопедія. 2022. 22 квітня. URL: https://vue.gov.ua/ Музеї_України. 2 Ткаченко В. Історичне краєзнавство на Чернігівщині. Чернігівщина краєзнавча. Календар 2005. Київ: Культур- но-освітній центр «Золотар», 2004. C. 48. 3 О передаче музея В. Тарновского губернскому земству. Отчет Черниговской Губернской Земской Управы за 1898 г. Чернигов: Тип-я Губернского Земства, 1899. С. 52–54. 4 О музее В. Тарновского. Отчет Черниговской Губернской Земской Управы за 1899 г. Чернигов: Тип-я Губерн- ского Земства, 1900. С. 265–270. 5 Там само. Siverian chronicle. 2025. № 4 41 частина експонатів лежала просто на підлозі. У музеї працювало лише двоє людей: дирек- тор (він же екскурсовод) і сторож, який виконував також функції швейцара6. До 1904 р. Музей українських старожитностей ім. В. Тарновського приймав відвідува- чів, проте юридично не вважався відкритим, хоча музейною комісією він був визнаний підготовленим до відкриття ще 7 грудня 1902 р.7 Офіційне відкриття музею відбулося 15 лютого 1904 р. У цей день було 95 відвідува- чів. Усього за 1904 р. музей відвідало 4802 глядачів8. З музеєм пов’язані імена багатьох відомих діячів української культури. Першим дире- ктором був Андрій Павлович Шелухін (1871–1931), його змінив Вадим Львович Модза- левський (1882–1920)9. Історичний музей Чернігівської вченої архівної комісії Першим загальнодоступним музеєм Чернігова був історичний музей Чернігівської вченої архівної комісії, офіційно відкритий 26 листопада 1896 р. як складова частина гро- мадської організації історико-краєзнавчого спрямування – Чернігівської губернської вче- ної архівної комісії (ЧАК)10. Підготовча робота з організації архівної комісії, програмою діяльності якої передбача- лося поступове утворення музею, розпочалася в 1895 р. На момент відкриття в музеї було майже 400 експонатів, переважно монет. Формування музейної збірки відбулося за раху- нок пожертв та діяльності ЧАК і її членів – археологічних розкопок, обстежень пам’яток архітектури, розбору архівів тощо. До створення музею безпосереднє відношення мав чернігівський губернатор Євген Костянтинович Андрієвський (1847–1917), засновник, опікун, почесний член ЧАК. Він сприяв надходженню експонатів, які залишилися після губернської сільськогосподарської та кустарно-промислової виставки 1883 р., цікавих з історичного погляду документів і книг з архіву губернського правління. Цінними експонатами, що надійшли до колекції в цей період, були настільна медаль у пам’ять «100-річчя заснування Вільного економічного товариства» (липень 1895) та змі- йовик «Кузьма і Дем’ян» (початок 1896)11. У 1902 р. Є. Андрієвський звернувся з офіційним листом до міських голів, старост, справників з проханням передати ЧАК речі і документи ліквідованих ремісничих управ. Завдяки цьому склалася унікальна колекція пам’яток цехового устрою, яка містила цехові книги, значки (корогви), жезли, покривала на мари, дошку з розкладом чергувань цехів Чернігівської ремісничої управи12. Очолював Музей ЧАК керівник справами комісії. З 1897 до 1902 рр. ним був літератор і видавець Павло Микитович Тиханов (1839–1905), який уклав перший каталог музею (1900)13. Серед дарувальників були представники різних верств населення: землевласники, чи- новники, купці, селяни, учені, військові, навіть мешканці колонії малолітніх злочинців і в’язниці. Археологічні матеріали і монетні скарби, знайдені на Чернігівщині, передала та- кож Імператорська археологічна комісія14. Значно активізувалася робота з приходом на посаду знаного чернігівського історика, краєзнавця, музейника і архівіста Петра Михайловича Добровольського (1871–1910), який започаткував збиральницькі експедиції – «екскурсії», уклав новий ґрунтовний каталог, популяризував колекції музею на ХІІ і ХІІІ Археологічних з’їздах. З 1904 р. члени архів- ної комісії почали проводити археологічні розкопки, знахідки передавалися до музею. Значно пожвавилася збиральницька робота ЧАК під час підготування до ХІV Археологіч- ного з’їзду 1908 р.15 Музей розмістився на розі вулиць Бульварної та Гончої (тепер – перехрестя вулиць Преображенської та Гончої) в колишньому будинку відділення державного банку, надано- му комісії в безкоштовне користування міською управою, яка виділяла кошти також на 6 Музей українських старожитностей Тарновського: один із символів незламності Чернігова. Суспільне Чернігів. 2022. 8 травня. URL: https://suspilne.media/chernihiv/236987-muzej-ukrainskih-starozitnostej-tarnovskogo-odin-iz- simvoliv-nezlamnosti-cernigova/. 7 Музей украинских древностей В. Тарновского. Отчет Черниговской Губернской Земской Управы за 1904 г. Чернигов, 1905. С. 418–422. 8 Там само. 9 Там само. 10 Линюк Л. Музей чернігівської губернської вченої архівної комісії. Чернігівщина краєзнавча. Календар 2005. Київ: Культурно-освітній центр «Золотар», 2004 С. 420. 11 Линюк Л. Історичний музей Чернігівської вченої архівної комісії. Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського. 2023. 28 січня. URL: https://choim.org/історичний-музей-чернігівської-вчен/. 12 Линюк Л. Музей чернігівської губернської вченої архівної комісії. С. 422. 13 Линюк Л. Історичний музей Чернігівської вченої архівної комісії… 14 Линюк Л. Музей чернігівської губернської вченої архівної комісії. С. 422. 15 Там само. С. 424. Сіверянський літопис. 2025. № 4 42 опалення, освітлення, ремонт. Іншу його частину до 1908 р. займала громадська бібліоте- ка. Будинок зберігся й використовується тепер як житловий16. Остерський краєзнавчий музей Остерський краєзнавчий музей – один із найстаріших на Чернігівщині, заснований в 1908 р. рішенням Остерської земської управи як «Шкільний музей наочних посібників». У жовтні 1912 р. музею було виділено окреме приміщення в земській бібліотеці, і він відчинив двері для відвідувачів17. З 1919 р. музей діяв як складова щойно створеного музею педагогіки, етнографії та природи Остерського педагогічного технікуму ім. Л. Глібова. Директор технікуму, археолог та історик Анатолій Григорович Розанов (1883–1956) став фундатором і першим завідувачем музею. У 1924 р. А. Розанов організував Остер- ське наукове товариство краєзнавців. Під його керівництвом було розкопано низку древ- ніх городищ, зібрано унікальні етнографічні та фольклорні пам’ятки козацького краю18. З 1924 р., завдяки зібраним матеріалам і проведеній роботі, музей став краєзнавчим. З травня 1919 р. і по сьогодні музей знаходиться в будинку нащадка давнього козаць- кого роду, генерал-лейтенанта Володимира Костянтиновича Солонини (1851–1914), який подарував його місту в довічне володіння з тим, щоб у ньому розмістили культурно-освіт- ню установу. Будинок споруджено в 1898 р. у мальовничому урочищі, яке називається Солонинівщиною. Будівля є пам’яткою архітектури краю19. В Остерському краєзнавчому музеї представлені археологічні знахідки від епохи па- леоліту, міді та бронзи й до обладунку панських будинків. Багато рідкісних експонатів ко- зацької доби, адже м. Остер є давньою козацькою фортецею20. Археологічні пам’ятки роз- повідають про історію знаменитого літописного Городця Остерського (літописне місто Переяславського князівства. Знаходиться на території сучасного м. Остер. Уперше згада- не в Іпатіївському літописі під 1098 р., коли переяславський князь Володимир Мономах спорудив у ньому нові укріплення). Унікальними експонатами є давньоруська кольчуга XI–XII ст., козацькі пояс і люльки, кістяна порохівниця часів Хмельниччини. Найбільш цікавий експонат музею – ікона XVII ст. «Різдво Богородиці». В експозиції також пред- ставлена унікальна шведська грамота-фальконет часів гетьмана І. Мазепи21. Цікавою частиною експозиції є меморіальні речі колишнього власника маєтку, в якому розміщений музей: гобелен XVIII ст., світильник, різьблені крісла, фарфоровий посуд22. Прилуцький краєзнавчий музей 22 вересня (4 жовтня за новим стилем) 1894 р. на зборах повітового земства було прийнято рішення про створення у м. Прилуках природничо-історичного музею23. Земці виділили кошти на його утримання й домовилися про спорудження прибудови до Зем- ського Дому – двох музейних залів, проте дозволу ні з Полтави (Прилуцький повіт входив до складу Полтавської губернії), ні із Санкт-Петербурга не отримали24. Виникнення краєзнавчого музею на Прилуччині відбулося набагато пізніше, і пов’яза- но воно з діяльністю голови повітового Комітету охорони пам’яток мистецтва і старовини Івана Назаровича Капустянського (1894–1937). Він активно збирав місцеву старовину, твори мистецтва, історичні реліквії. Фактично музейна збірка була сформована в період існування УНР. 1 листопада 1919 р. І. Капустянський відкрив перший на Прилуччині мис- тецький музей у с. Сокиринцях, у палаці Галаганів25. Офіційне відкриття земського музею в м. Прилуках відбулося 21 грудня 1919 р. вже при більшовиках. Відкрили його в центрі міста по вул. Скоропадській у Земському Домі26. 16 Линюк Л. Музей чернігівської губернської вченої архівної комісії. С. 422. 17 Литвиненко І. Остерський краєзнавчий музей. Чернігівщина краєзнавча. Календар 2005. Київ: Культурно- освітній центр «Золотар», 2004. С. 444. 18 Околітенко Н. Осердя древнього міста. Науково-практична конференція з нагоди 100-річного ювілею Остер- ського краєзнавчого музею. Ніжин: Аспект-поліграф, 2008. С. 66. 19 Майко І. Найстаріший земський. Науково-практична конференція з нагоди 100-річного ювілею Остерського краєзнавчого музею. Ніжин: Аспект-поліграф, 2008. С. 64. 20 Там само. 21 Литвиненко І. Остерський краєзнавчий музей. С. 446. 22 Там само. 23 Історія музею. Прилуцький краєзнавчий музей ім. В.І. Маслова. URL: https://museumpryluky.org.ua/museum/. 24 Гайдай Г. Прилуцький краєзнавчий музей. Чернігівщина краєзнавча. Календар 2005. Київ: Культурно-освітній центр «Золотар», 2004. С. 436. 25 Історія музею… 26 Гайдай Г. Прилуцький краєзнавчий музей. С. 436. Siverian chronicle. 2025. № 4 43 Основою для створення експозиції музею послужило Галаганівське приватне музейне зібрання, яке складалося із шедеврів світового мистецтва художників Т. Шевченка, Л. Жемчужникова, В. Штернберга, І. Соколова, К. Трутовського, О. Іванова, І. Айвазов- ського, Л. Лагоріо, М. Клода. Крім того, чудова колекція картин західноєвропейських майстрів, ікони, збірка італійських гравюр, вази з коштовних гірських порід, колекції ста- ровинних меблів, бронзи, килимів, козацької зброї, монет та медалей. Серед робіт, які бу- ли передані із Сокиринського палацу, найвагомішою була колекція старовинних україн- ських портретів і народних картин XVII–XIX ст., зокрема родинні портрети Маркевичів, Скоропадських, Стороженків, Розумовських, Галаганів. У фондах Прилуцького краєзнав- чого музею зберігається рукописний «Список картин, які маються в Округовому музеї Прилукщини. Список № 1», де серед перелічених художніх робіт є ті, що відображають місцевість м. Прилуки та Прилуччини, зокрема робота Черненка «Прилуцькі млини», «Краєвид із сада Скоропадського», «Хата в Прилуці біля млинів», «Прилуцьке кладови- ще», робота «Краєвид на Дідицьку усадьбу» невідомого художника (назви робіт вказані в оригіналі)27. З 1927 р. становленням музею й поповненням фондів займався завідувач музеєм, про- фесор Василь Іванович Маслов (1885–1959), якому вдалося значно поповнити колекцію експозиції. Сосницький краєзнавчий музей Засновником краєзнавчого музею був місцевий уродженець, юрист Юрій Степанович Виноградський (1873–1965). Після початку Першої світової війни Ю. Виноградський за сімейними обставинами був змушений залишити Варшаву та повернувся до Чернігівської губернії. У Чернігові він деякий час працював юристом. До війни Ю. Виноградський ак- тивно цікавився історією, зокрема, його обрали членом товариства історії, філології та права при Варшавському університеті. У Чернігові провідним центром історичних дослід- жень була Чернігівська губернська вчена архівна комісія, членом якої його невдовзі й обрали. Згодом він очолив Товариство охорони пам’яток старовини та мистецтва. У бе- резні 1919 р. у складі Чернігівського губернського відділу народної освіти був утворений Комітет з охорони пам’яток мистецтва і старовини, першим очільником якого став Ю. Ви- ноградський28. Рішенням повітового комітету музей був відкритий 1 липня 1920 р. і презентувався як історико-археологічний, а з 1947 р. – краєзнавчий29. На початку свого існування музей висвітлював історію повіту. Музейні зібрання фор- мувалися за рахунок старожитностей, виявлених у його територіальних межах. У 1924 р. в музеї нараховувалося 432 експонати, а через 10 років – понад 4000. Серед експонатів привертає увагу палеонтологічна колекція, бронзові речі, типові для скіфського періоду, знайдені на Киселівському торфовищі. Серед кількатисячної колекції археологічних матеріалів значне місце посідають предмети давньоруського озброєння, пе- реважно зброя IX–XII ст. Музею належить колекція гутного скла, деякі експонати дату- ються XVII ст. і мають неабияку художню цінність30. Виникнення перших музеїв на Чернігівщині на рубежі XIX–XX ст., поза сумнівом, бу- ло подією, непересічною для того часу. Перші музеї викликали серед місцевого населення велику цікавість. Інтерес серед місцевої громадськості до історії регіону та України в ці- лому сприяв активізації національної самосвідомості тогочасного суспільства. Перші музеї Чернігівщини виконували роль осередків історичної пам’яті нашого наро- ду та мали значний вплив на розвиток історико-культурних процесів першої половини XX ст. References Haidai, H. (2004). Prylutskyi kraieznavchyi muzei [Pryluky local lore museum]. Kyiv, Ukraine. Kravchenko, M. (2004). Sosnytskyi kraieznavchyi muzei [Sosnytskyi local lore museum]. Kyiv, Ukrai- ne. Lyniuk, L. (2004). Muzei chernihivskoi hubernskoi vchenoi arkhivnoi komisii [Museum of the Cherni- hiv provincial scientific archival commission]. Kyiv, Ukraine. Lytvynenko, I. (2004). Osterskyi kraieznavchyi muzei [Osterskyi local history museum]. Kyiv, Ukrai- ne. 27 Історія музею… 28 Кравченко М. Сосницький краєзнавчий музей. Чернігівщина краєзнавча. Календар 2005. Київ: Культурно- освітній центр «Золотар», 2004. С. 452. 29 Сосницький краєзнавчий музей ім. Ю.С. Виноградського. Музеї Чернігівщини – Museums of Chernihiv region. Веб-портал музеїв і заповідників Чернігова та Чернігівської області. URL: http://museum.cult.gov.ua/sosnytskyj- krajeznavchyj-muzej-im-yu-s-vynohradskoho/. 30 Кравченко М. Сосницький краєзнавчий музей. С. 452. Сіверянський літопис. 2025. № 4 44 Maiko I. (2008). Naistarishyi zemskyi [The oldest zemstvo]. Nizhyn, Ukraine. Okolitenko, N. (2008). Oserdia drevnoho mista [The heart of the ancient city]. Nizhyn, Ukraine. Tkachenko V. (2004). Istorychne kraieznavstvo na Chernihivshchyni [Historical local history in Cher- nihivschyna]. Kyiv, Ukraine. Калита Дмитро Анатолійович – аспірант кафедри історії України, археології та краєзнавства Навчально-наукового інституту історії та соціогуманітарних дисциплін ім. O. Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Шев- ченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, 14013, Україна). Kalita Dmytro – post-graduate student of the department of history of Ukraine, archeology and local history of the O. Lazarevsky educational and scientific institute of history and socio- humanitarian disciplines of T. Shevchenko National university «Chernihiv colehium» (53 Hetmana Polubotka str., Chernihiv, 14013, Ukraine). E-mail: dmok465@gmail.com Дата подання: 9 січня 2025 р. Дата затвердження до друку: 6 серпня 2025 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Калита, Д. З історії створення музеїв на Чернігівщині. Сіверянський літопис. 2025. № 4. С. 39– 44. DOI: 10.58407/litopis.250405. Цитування за стандартом APA Kalita, D. (2025). Z istorii stvorennia muzeiv na Chernihivshchyni. [From the history of museum crea- tion in Chernihivschyna]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 4, P. 39–44. DOI: 10.58407/lito- pis.250405.

З історії створення музеїв на Чернігівщині

Репозитарії

Схожі ресурси