Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин»
Метою статті є вивчення особливостей сприйняття Болгарії в суспільній думці Російської імперії на прикладі газети «Киевлянин». Методологічну основу дослідження складає конструктивістський підхід та поняття «образу» як форми суб’єктивної репрезентації тих чи інших явищ. За допомогою обраної методолог...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2025 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206729 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин» / І. Хижняк // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 17-21. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860064946569609216 |
|---|---|
| author | Хижняк, І. |
| author_facet | Хижняк, І. |
| citation_txt | Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин» / І. Хижняк // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 17-21. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Метою статті є вивчення особливостей сприйняття Болгарії в суспільній думці Російської імперії на прикладі газети «Киевлянин». Методологічну основу дослідження складає конструктивістський підхід та поняття «образу» як форми суб’єктивної репрезентації тих чи інших явищ. За допомогою обраної методології, а також методів дискурс-аналізу та контент-аналізу, у дослідженні виявляються головні особливості сприйняття факту проголошення незалежності Болгарії, а також чинники, що впливали на їхнє формування. Новизна роботи полягає в спробі вивчення сприйняття Болгарії у Російській імперії на прикладі її регіональної преси із залученням конструктивістської методології.
Висновки. Проголошення незалежності Болгарії не мало однозначних оцінок у публікаціях газети «Киевлянин». Країна могла одночасно отримувати як співчуття через конфлікт зі своїм османським сюзереном, так і нищівну критику щодо різкого рішення проголосити незалежність. Амбівалентне сприйняття події було пов’язане з суперечністю двох важливих тенденцій, які впливали на публікації видання: вкоріненими в суспільстві панславістськими уявленнями та негативним сприйняттям Османської імперії з одного боку, а з іншого – необхідністю враховувати чинні зовнішньополітичні пріоритети Російської імперії. Відтак конструювалися два цілком протилежні образи Болгарії. Образу сильної та суверенної держави, а також образу країни з обмеженим суверенітетом, яка діє на користь інших держав усупереч власним інтересам.
The aim of the article is to examine peculiarities of Bulgaria’s perception in the public opinion of the Russian Empire, using the newspaper “Kievlyanin” as a case study. The methodological framework of the research is based on the constructivist approach and the concept of “image” as a form of subjective representation of various phenomena. Through the selected methodology, as well as discourse analysis and content analysis, the research identifies the key features of the perception of Bulgaria’s declaration of independence and factors that influenced its formation. The novelty of the work lies in the attempt to analyze Bulgaria’s perception in the society of the Russian Empire through the lens of its regional press, employing a constructivist methodology.
Conclusions. The proclamation of Bulgaria’s independence did not receive any unambiguous assessment in “Kievlyanin”. The country simultaneously elicited both sympathy in the context of its conflict with its Ottoman suzerain and severe criticism for its abrupt decision to declare independence. This ambivalent perception was linked to the contradiction between two significant tendencies that shaped the newspaper’s evaluations: on the one hand, the deeply rooted Pan-Slavist ideas and the negative perception of the Ottoman Empire; on the other hand, the necessity to consider the foreign policy priorities of the Russian Empire. As a result, “Kievlyanin” constructed two entirely opposite images of Bulgaria – one as a strong and sovereign state, and the other one as a country with limited sovereignty, acting in the interests of foreign powers rather than its own.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:06:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2025. № 4
17
НОВІТНЯ ДОБА
УДК 930.2:070.484=161.1(477)]:325.86(497.2)«1908»
Ігор Хижняк
•
ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ БОЛГАРІЇ
В ПУБЛІКАЦІЯХ ГАЗЕТИ «КИЕВЛЯНИН»
•
THE PROCLAMATION OF BULGARIA’S INDEPENDENCE IN ASSESSMENTS
OF THE NEWSPAPER “KIEVLYANIN”
DOI: 10.58407/litopis.250402
© І. Хижняк, 2025. CC BY 4.0
ORCID: https://orcid.org/0009-0006-3353-1790
Метою статті є вивчення особливостей сприйняття Болгарії в суспільній думці Російської ім-
перії на прикладі газети «Киевлянин». Методологічну основу дослідження складає конструкти-
вістський підхід та поняття «образу» як форми суб’єктивної репрезентації тих чи інших явищ. За
допомогою обраної методології, а також методів дискурс-аналізу та контент-аналізу, у дослід-
женні виявляються головні особливості сприйняття факту проголошення незалежності Болгарії,
а також чинники, що впливали на їхнє формування. Новизна роботи полягає в спробі вивчення
сприйняття Болгарії у Російській імперії на прикладі її регіональної преси із залученням конструк-
тивістської методології.
Висновки. Проголошення незалежності Болгарії не мало однозначних оцінок у публікаціях газе-
ти «Киевлянин». Країна могла одночасно отримувати як співчуття через конфлікт зі своїм осман-
ським сюзереном, так і нищівну критику щодо різкого рішення проголосити незалежність. Амбіва-
лентне сприйняття події було пов’язане з суперечністю двох важливих тенденцій, які впливали на
публікації видання: вкоріненими в суспільстві панславістськими уявленнями та негативним сприй-
няттям Османської імперії з одного боку, а з іншого – необхідністю враховувати чинні зовнішньо-
політичні пріоритети Російської імперії. Відтак конструювалися два цілком протилежні образи
Болгарії. Образу сильної та суверенної держави, а також образу країни з обмеженим сувереніте-
том, яка діє на користь інших держав усупереч власним інтересам.
Ключові слова: Болгарія, Балкани, Російська імперія, «Киевлянин», преса, образ.
•
The aim of the article is to examine peculiarities of Bulgaria’s perception in the public opinion of the
Russian Empire, using the newspaper “Kievlyanin” as a case study. The methodological framework of the
research is based on the constructivist approach and the concept of “image” as a form of subjective repre-
sentation of various phenomena. Through the selected methodology, as well as discourse analysis and con-
tent analysis, the research identifies the key features of the perception of Bulgaria’s declaration of inde-
pendence and factors that influenced its formation. The novelty of the work lies in the attempt to analyze
Bulgaria’s perception in the society of the Russian Empire through the lens of its regional press, employing
a constructivist methodology.
Conclusions. The proclamation of Bulgaria’s independence did not receive any unambiguous asses-
sment in “Kievlyanin”. The country simultaneously elicited both sympathy in the context of its conflict with
its Ottoman suzerain and severe criticism for its abrupt decision to declare independence. This ambivalent
perception was linked to the contradiction between two significant tendencies that shaped the newspaper’s
evaluations: on the one hand, the deeply rooted Pan-Slavist ideas and the negative perception of the Otto-
man Empire; on the other hand, the necessity to consider the foreign policy priorities of the Russian Empi-
re. As a result, “Kievlyanin” constructed two entirely opposite images of Bulgaria – one as a strong and
sovereign state, and the other one as a country with limited sovereignty, acting in the interests of foreign
powers rather than its own.
Key words: Bulgaria, Balkans, Russian Empire, “Kievlyanin”, press, images.
Сіверянський літопис. 2025. № 4
18
Ситуація на Балканах та становище слов’янських країн півострова традиційно були од-
ними з найбільш широко висвітлюваних і важливих для Російської імперії міжнародних
питань. Російська преса приділяла серйозну увагу подіям у регіоні, намагаючись якомога
більш детально розкрити балканські сюжети для своїх читачів. У такий спосіб Балкани
часто опинялися в центрі уваги російської суспільної думки, яка, по-різному оцінюючи
події на півострові, іноді створювала повністю протилежні уявлення про його країни.
У цьому контексті прикметним є висвітлення проголошення незалежності Болгарії га-
зетою «Киевлянин» восени 1908 р. Під ту пору «Киевлянин» був одним із найбільших
приватних видань Південно-Західного краю Російської імперії, що дозволяло йому суттє-
вим чином впливати на суспільну думку регіону.
Дослідженням питання сприйняття подій на Балканах російським суспільством займа-
лися М. Гусєв1, В. Бурбига2, Д. Миколенко3. У монографії М. Гусєва студіювався загаль-
ний погляд російського суспільства на окремі країни Балканського півострова в період
Балканських війн, а В. Бурбига в своїй статті розкрила погляд російської преси на так зва-
не Македонське питання. Д. Миколенко вивчав оцінки факту проголошення болгарської
незалежності в історіографії Російської імперії, а також окремі аспекти сприйняття Болга-
рії в період Другої Балканської війни. Водночас моменти, які стосуються висвітлення про-
голошення незалежності Болгарії регіональною пресою Російської імперії, залишаються
малодослідженими в сучасній історіографії.
Джерельну базу дослідження складають матеріали газети «Киевлянин», які з’являлися
впродовж вересня–жовтня 1908 р. Станом на поч. XX ст. це видання перетворилося на
повністю приватне, маючи щоденний тираж 10–12 тис. примірників4. Загальне політичне
спрямування «Киевлянина» також змінювалося протягом часу. У досліджуваний період
його можна охарактеризувати як консервативно-монархічне, оскільки саме тоді редакто-
ром-видавцем газети був Д. Піхно, один із представників російського націоналістичного
руху в Києві. Сама ж газета фактично перебувала у власності спадкоємців його другої
дружини М. Шульгіної. Головні представники видання, включно з самим Д. Піхно, входи-
ли до Київського клубу російських націоналістів. Учасники клубу, зокрема його очільник
А. Савенко, часто публікувалися в газеті, коментуючи як внутрішньополітичні проблеми,
так і міжнародні питання. Газета виступала з цілком лояльних до існуючого політичного
ладу позицій. Утім, періодично видання дозволяло собі критику державної політики, че-
рез що подекуди піддавалося цензурі5. У висвітленні подій на Балканах газета в основно-
му спиралася на інформацію, яка публікувалася в інших російських виданнях або інозем-
ній пресі, оскільки не мала кореспондентів на півострові.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період від 6 вересня до 1 жовтня 1908 р.6
Нижня хронологічна межа зумовлена різким збільшенням інтересу газети до Болгарії на
тлі дипломатичного інциденту з Іваном Гешовим. Ця подія стала головним приводом до
проголошення незалежності князівства. Верхній хронологічний рубіж зумовлюється по-
ступовим згасанням інтересу до факту проголошення незалежності Болгарії та зміною фо-
кусу уваги на більш широкий спектр міжнародних проблем.
У цій статті здійснено спробу дослідження особливостей висвітлення факту проголо-
шення незалежності Болгарії газетою «Киевлянин» з метою розкриття окремих аспектів
сприйняття цієї країни в суспільній думці Російської імперії. В основі методології дослід-
ження лежить конструктивістська парадигма, головні засади якої були сформульовані
П. Бергером та Т. Лукманом, а також поняття «образу» як форми суб’єктивної репрезента-
ції різних явищ тими чи іншими суспільними акторами. Обрана методологія дозволяє від-
стежити процес формування різних образів Болгарії під впливом соціокультурного кон-
тексту південно-західного краю Російської імперії або існуючої зовнішньополітичної
кон’юнктури. До того ж у роботі використано дискурс-аналіз і контент-аналіз, які допома-
гають виявити та структурувати основні висловлювання газети щодо Болгарії, відтак шир-
ше розкрити особливості формування уявлень про цю країну.
1 Гусев Н. Болгария, Сербия и русское общество во время Балканских войн 1912–1913 гг. Москва: Индрик, 2020.
520 с.
2 Бурбыга В. Российская печать о путях решения македонской проблемы накануне Балканских войн (1908–
1912 гг.). Македония: проблемы истории и культуры. Москва: Институт славяноведения РАН, 1999. С. 123–141.
3 Миколенко Д. Освещение Второй Балканской войны в Харьковский прессе. Вестник международного славян-
ского университета в Харькове. 2003. № 2. С. 33–37; Mikolenko D. The proclamation of independence of Bulgaria
on September 22, 1908 in the estimates of the historiography of the Russian Empire. Bulgarian historical review. 2020.
1–2 is. P. 146–158.
4 Любченко В. Киевлянин. Енциклопедія історії України. URL: https://surl.li/byhsrt.
5 Федоров Д. Дмитрий Иванович Пихно – редактор-издатель газеты «Киевлянин» (1879–1913 гг.). Известия Ла-
боратории древних технологий. 2021. № 4. С. 164–165.
6 Тут і далі дати подаватимуться за юліанським календарем, оскільки саме він використовувався газетою «Киев-
лянин»
Siverian chronicle. 2025. № 4
19
Молодотурецька революція літа 1908 р. та зумовлена нею політична нестабільність в
Османській імперії відкривали можливість для загального перегляду міжнародного status
quo на Балканах, встановленого Берлінським трактатом 1878 р. Зокрема реалізацію давніх
намірів Болгарського князівства щодо проголошення незалежності. Упродовж середини
літа – початку осені 1908 р. певні чинники спричинили загострення взаємовідносин між
Болгарією та Високою Портою. Серйозний вплив на подальший розвиток подій мав інци-
дент довкола Івана Гешова. 13 вересня 1908 р. болгарський дипломатичний представник у
Стамбулі Іван Гешов не отримав запрошення на традиційний прийом у великого візира
через те, що Болгарія була васальним князівством Османської імперії. Такий крок молодо-
турецького уряду серйозно обурив болгарські політичні еліти. Саме ця подія, яка стала
прологом до проголошення незалежності князівства, змусила газету «Киевлянин» активно
звернутися до «болгарських сюжетів». Упродовж наступних тижнів вони не сходитимуть
із її шпальт.
Початковий період висвітлення османсько-болгарських суперечок в основному харак-
теризується звинуваченнями на адресу Османської імперії. Інцидент з Іваном Гешовим ін-
терпретується як необґрунтована та недоцільна спроба османської сторони акцентувати
на васальній залежності Болгарії, яка під ту пору була вже суто формальною7. Газета
зокрема наголошує, що в разі подальших спроб Порти підтримувати «фікцію васальної за-
лежності», князівство зможе відповісти їй «руйнуванням цієї фікції»8. Загалом, «Киевля-
нин» часто апелюватиме до здатності Болгарії протидіяти Османській імперії в питаннях
власного суверенітету й надалі декілька разів намагатиметься змалювати її як сильну та
суверенну державу, спроможну не лише кинути виклик своєму сюзерену, але й порушити
міжнародний status quo. На це зокрема вказують такі пасажі: «…Фердинанд9 … має намір
проголосити незалежність Болгарії, залишивши Туреччині та Європі розбиратися з нею як
завгодно»10; «[Фердинанд I] був перейнятий твердим рішення оголосити свою країну не-
залежним королівством…»11, «…воно [рішення щодо проголошення незалежності] проти-
річило б суспільній думці всієї Європи»12.
Подібне співчутливе ставлення до Болгарії в контексті зазначеного дипломатичного
інциденту було зумовлене кількома чинниками. По-перше, Російська імперія традиційно
позиціонувала себе як державу-захисницю слов’янських народів Балканського півострова.
Таке панславістське самопозиціонування очевидно впливало на сприйняття дій інших
держав стосовно слов’янських країн Балкан. По-друге, це пояснюється вкоріненим у
суспільних уявленнях російсько-османським антагонізмом, пов’язаним із геополітичним
протистоянням двох імперій, особливо в питанні доступу до проливів Босфор і Дарданел-
ли, яке на поч. XX ст. не втратило своєї актуальності. По-третє, газета «Киевлянин» нега-
тивно сприймала післяреволюційний османський режим. Досить часте засудження зов-
нішньополітичних кроків цієї держави тісно переплітається з загальним несприйняттям
молодотурецького уряду. Консервативна за своїм ідейним спрямуванням, газета дуже час-
то критикує кроки нового уряду Туреччини та не втрачає можливостей іронізувати щодо
досягнень і перспектив турецького конституціоналізму13. Тож можна припустити, що
спроби видання зобразити Болгарію як державу з великими зовнішньополітичними спро-
можностями, хоча б частково пов’язані з поширеними в Росії панславістськими ідеями,
традиційним для неї антагонізмом із Туреччиною, а також негативним сприйняттям моло-
дотурецького режиму, яке, у свою чергу, зумовлюється консервативним характером газе-
ти.
Із подальшим розгортанням міждержавного конфлікту газета «Киевлянин» перспекти-
ву проголошення незалежності Болгарії все частіше розглядала як логічне продовження
кризи14. Такий розвиток подій сприймається «Киевлянином» досить стримано та обереж-
но (подекуди навіть негативно), вочевидь лякаючи непередбачуваними міжнародними на-
слідками, що мали настати після порушення берлінського status quo. Уже від другої поло-
вини вересня події довкола Болгарії та Османської імперії не сходять зі сторінок газети, а
після безпосереднього проголошення болгарської незалежності декілька днів поспіль по-
трапляють на перші шпальти15. Відтоді дії Болгарії інтерпретуються здебільшого як неко-
ректні. Газета знову наголошує на тому, що васальна залежність Болгарії була суто номі-
7 Киевлянин. 1908. № 247. 6 сентября. С. 2.
8 Там само. № 258. 17 сентября. С. 3.
9 Фердинанд I Кобург – болгарський монарх у 1887–1918 рр.
10 Киевлянин. 1908. № 253. 12 сентября. С. 2.
11 Там само. № 265. 24 сентября. С. 2.
12 Там само.
13 Там само. № 257. 16 сентября. С. 1–2; № 268. 27 сентября. С. 1; № 268. 28 сентября. С. 2.
14 Там само. № 253. 12 сентября. С. 2.
15 Там само. № 267. 26 сентября. С. 1; № 268. 27 сентября. С. 1.
Сіверянський літопис. 2025. № 4
20
нальною, але вже з метою продемонструвати беззмістовність рішення болгарського уряду
проголосити незалежність.
Після газетного випуску за 23 вересня на шпальтах видання починає вимальовуватися
ще один актор балканського конфлікту – Австро-Угорська імперія, а впевнена та безком-
промісна позиція болгарського уряду щодо проголошення незалежності князівства пов’я-
зується з австро-угорським покровительством. Саме на цьому етапі з’являються чіткі на-
тяки на несамостійність зовнішньополітичних рішень Болгарії та їхнє інспірування Авст-
ро-Угорщиною: «…Фердинанд проводить багато часу в Австрії…»16, «…Тирновська17 ви-
става…»18 тощо. У публікаціях «Киевлянина» починають активніше використовува-
ти панславістські ідеологеми, протиставляючи Росію («історичну покровительку сло-
в’ян»19) – Австрії («історичному ворогу слов’ян»20). Болгарія тут постає лише в ролі «за-
стрільника», який, діючи на користь Австро-Угорщини, «зраджує слов’янську справу»,
навіть не отримавши при цьому власної вигоди21. Прикметно, що водночас у газеті з’явля-
ється публікація з порівнянням військових спроможностей балканських країн, де вказу-
ється на слабкість болгарського війська порівняно з армією Османської імперії22. Пара-
лельно з цим в газеті розміщувалися матеріали, де наголошувалося на ролі імперії Рома-
нових у здобутті Болгарією незалежності: «…Росія не може не бачити у відтворенні бол-
гарського царства бажаного завершення історичної справи, як спадку її ж праці»23. Остан-
ня цитата вочевидь є натяком на Російсько-турецьку війну 1877–1878 рр., одним із ре-
зультатів якої було постання Болгарського князівства.
У такий спосіб, балканські події все серйозніше починають сприйматися газетою крізь
призму російського імперського самопозиціонування та міжнародних інтересів цієї дер-
жави. На перший план виходять протиріччя великих держав у Балканському регіоні та
можливі вигоди від перегляду Берлінського трактату. Зокрема перегляд умов доступу Ро-
сії до чорноморських проток. Наприкінці вересня – початку жовтня 1908 р. фокус уваги
газети остаточно зміщується на більш широкі наслідки руйнування міжнародного status
quo, і тема незалежності Болгарії відступає на другий план.
Загалом, у період активного висвітлення балканських подій осені 1908 р. можна поба-
чити спробу газети «Киевлянин» сконструювати декілька абсолютно протилежних обра-
зів цієї країни. У першому образі перед читачем постає сильна та суверенна держава,
спроможна вести рішучу зовнішню політику. Газета не один раз наголошувала на непо-
хитності Болгарії, зокрема її монарха Фердинанда I, в намірах проголосити незалежність.
У цьому образі Болгарське князівство готове кинути виклик своєму сюзерену – Осман-
ській імперії, а також не погоджуватися з позицією великих держав і відкидати їхні реко-
мендації щодо подальших дій. Другий образ демонструє абсолютно іншу Болгарію. Тут
постає країна, яка в своїх зовнішньополітичних кроках керується не власними національ-
ними інтересами, а інтересами сусідньої держави – Австро-Угорщини. Проголошення
болгарської незалежності в цьому образі описується як крок погоджений, ба навіть прямо
інспірований Габсбургами задля досягнення їхніх зовнішньополітичних цілей. Причина
постання двох амбівалентних образів вочевидь криється в протиріччі між традиційним
для Росії співчутливим ставленням до слов’янських країн Балканського півострова, а та-
кож її тодішніми геополітичними пріоритетами, у конфлікт із якими почасти вступала
болгарська зовнішня політика.
Отже, газета «Киевлянин» активно висвітлювала факт проголошення незалежності
Болгарського князівства, а також безпосередньо пов’язані із цим події. Початкове стрима-
не ставлення до перспективи незалежності країни змінюється констатацією неможливості
повернення до status quo і спробою бачити перспективи в нових реаліях. Водночас у кон-
тексті висвітлення цієї події на шпальтах газети постає низка примітних аспектів сприй-
няття ключових учасників міжнародного конфлікту на Балканах. Болгарія могла сподіва-
тися як на серйозне співчуття газети в умовах загострення стосунків із Османською імпе-
рією, так і на критику та повне несприйняття її зовнішньополітичних кроків на тлі того
самого конфлікту. Така неоднозначність пояснюється декількома важливими моментами.
З одного боку, в суспільній думці Російської імперії існував певний рівень приязності до
балканських слов’ян, що поєднувався з антагонізмом стосовно Османської імперії. Для
16 Киевлянин. 1908. № 264. 23 сентября. С. 2.
17 Саме в місті Велико-Тирново 22 вересня 1908 р. князь Фердинанд I урочисто зачитав «Маніфест про незалеж-
ність Болгарії».
18 Киевлянин. 1908. № 267. 26 сентября. С. 1.
19 Там само. № 269. 28 сентября. С. 2.
20 Там само.
21 Там само.
22 Там само. № 267. 26 сентября. С. 2.
23 Там само. С. 5.
Siverian chronicle. 2025. № 4
21
консервативної газети «Киевлянин» цей чинник посилювався повним несприйняттям піс-
ляреволюційного молодотурецького уряду. Водночас політика Болгарії часто сприймала-
ся крізь призму російських зовнішньополітичних інтересів, яким дії Болгарії могли завда-
ти шкоди. Особливо це стає помітним у контексті можливої взаємодії Болгарії з Австро-
Угорщиною – одним із головних конкурентів Російської імперії на Балканах.
Аналогічними чинниками пояснюється постання на сторінках газети «Киевлянин»
двох цілковито протилежних образів Болгарського князівства: Болгарія тут може одночас-
но бути і в образі сильної держави, що обстоює власний суверенітет, і країни несамостій-
ної, такої, що діє в якості провідника зовнішньополітичних інтересів Австро-Угорської
імперії.
References
Burbyga, V. (1999). Rossijskaya pechat o putyakh resheniya makedonskoj problemy nakanune Bal-
kanskikh vojn (1908–1912 gg.) [Russian press on ways to solve the Macedonian problem on the eve of the
Balkan wars (1908–1912)]. Moscow, Russia.
Fedorov, D. (2021). Dmitrij Ivanovich Pikhno – redactor–izdatel gazety «Kievlyanin» (1879–1913 gg.)
[Dmitry Ivanovich Pikhno – editor and publisher of the newspaper “Kievlyanin” (1879–1913)]. Izvestiya
Laboratorii drevnikh tekhnologij – News from the Laboratory of ancient technologies, 4, P. 157–167. Ir-
kutsk, Russia.
Gusev, N. (2020). Bolgariya, Serbiya i russkoe obshhestvo vo vremya Balkanskikh vojn 1912–1913 gg.
[Bulgaria, Serbia, and Russian society during the Balkan wars of 1912–1913]. Moscow, Russia.
Mikolenko, D. (2003). Osveshhenie Vtoroj Balkanskoj vojny v Kharkovskij presse [Coverage of the
Second Balkan war in the Kharkiv press]. Vestnik mezhdunarodnogo slavyanskogo universiteta v Kharko-
ve – Bulletin of the international Slavic university in Kharkiv, 2, P. 33–37. Kharkiv, Ukraine.
Mikolenko, D. (2020). The proclamation of independence of Bulgaria on September 22, 1908 in the es-
timates of the historiography of the Russian Empire. Bulgarian Historical Review, 1–2, P. 146–158. Sofia,
Bulgaria.
Mykolenko, D. (2019). Yak Ferdynand I Saksen-Koburh-Hotskyi stav frantsuzom? Osoblyvosti vysvit-
lennia diialnosti bolharskoho monarkha v istoriohrafii Rosiiskoi imperii [How did Ferdinand I of Saxe-Co-
burg-Gotha become a Frenchman? Features of the coverage of the Bulgarian monarch’s activities in the
historiography of the Russian Empire]. Universum Historiae et Archeologiae, 2 (27), P. 223–232. Dnipro,
Ukraine.
Хижняк Ігор Анатолійович – аспірант Харківського національного університету
ім. В. Каразіна (майдан Свободи, 4, Харків, Україна).
Khyzhniak Ihor – PhD student at V. Karazin Kharkiv national university, (4 Svobody squa-
re, Kharkiv, Ukraine).
E-mail: kurtkacobeina@gmail.com
Дата подання: 24 лютого 2025 р.
Дата затвердження до друку: 27 липня 2025 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Хижняк, І. Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин». Сіверян-
ський літопис. 2025. № 4. С. 17–21. DOI: 10.58407/litopis.250402.
Цитування за стандартом APA
Khyzhniak, I. (2025). Proholoshennia nezalezhnosti Bolharii v publikatsiiakh hazety «Kyevlianyn»
[The proclamation of Bulgaria’s independence in assessments of the newspaper “Kievlyanin”]. Siverian-
skyi litopys – Siverian chronicle, 4, P. 17–21. DOI: 10.58407/litopis.250402.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206729 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:06:37Z |
| publishDate | 2025 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хижняк, І. 2025-09-19T12:24:21Z 2025 Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин» / І. Хижняк // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 17-21. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206729 930.2:070.484=161.1(477)]:325.86(497.2)«1908» 10.58407/litopis.250402 Метою статті є вивчення особливостей сприйняття Болгарії в суспільній думці Російської імперії на прикладі газети «Киевлянин». Методологічну основу дослідження складає конструктивістський підхід та поняття «образу» як форми суб’єктивної репрезентації тих чи інших явищ. За допомогою обраної методології, а також методів дискурс-аналізу та контент-аналізу, у дослідженні виявляються головні особливості сприйняття факту проголошення незалежності Болгарії, а також чинники, що впливали на їхнє формування. Новизна роботи полягає в спробі вивчення сприйняття Болгарії у Російській імперії на прикладі її регіональної преси із залученням конструктивістської методології. Висновки. Проголошення незалежності Болгарії не мало однозначних оцінок у публікаціях газети «Киевлянин». Країна могла одночасно отримувати як співчуття через конфлікт зі своїм османським сюзереном, так і нищівну критику щодо різкого рішення проголосити незалежність. Амбівалентне сприйняття події було пов’язане з суперечністю двох важливих тенденцій, які впливали на публікації видання: вкоріненими в суспільстві панславістськими уявленнями та негативним сприйняттям Османської імперії з одного боку, а з іншого – необхідністю враховувати чинні зовнішньополітичні пріоритети Російської імперії. Відтак конструювалися два цілком протилежні образи Болгарії. Образу сильної та суверенної держави, а також образу країни з обмеженим суверенітетом, яка діє на користь інших держав усупереч власним інтересам. The aim of the article is to examine peculiarities of Bulgaria’s perception in the public opinion of the Russian Empire, using the newspaper “Kievlyanin” as a case study. The methodological framework of the research is based on the constructivist approach and the concept of “image” as a form of subjective representation of various phenomena. Through the selected methodology, as well as discourse analysis and content analysis, the research identifies the key features of the perception of Bulgaria’s declaration of independence and factors that influenced its formation. The novelty of the work lies in the attempt to analyze Bulgaria’s perception in the society of the Russian Empire through the lens of its regional press, employing a constructivist methodology. Conclusions. The proclamation of Bulgaria’s independence did not receive any unambiguous assessment in “Kievlyanin”. The country simultaneously elicited both sympathy in the context of its conflict with its Ottoman suzerain and severe criticism for its abrupt decision to declare independence. This ambivalent perception was linked to the contradiction between two significant tendencies that shaped the newspaper’s evaluations: on the one hand, the deeply rooted Pan-Slavist ideas and the negative perception of the Ottoman Empire; on the other hand, the necessity to consider the foreign policy priorities of the Russian Empire. As a result, “Kievlyanin” constructed two entirely opposite images of Bulgaria – one as a strong and sovereign state, and the other one as a country with limited sovereignty, acting in the interests of foreign powers rather than its own. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Новітня доба Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин» The proclamation of Bulgaria’s independence in assessments of the newspaper “Kievlyanin” Article published earlier |
| spellingShingle | Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин» Хижняк, І. Новітня доба |
| title | Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин» |
| title_alt | The proclamation of Bulgaria’s independence in assessments of the newspaper “Kievlyanin” |
| title_full | Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин» |
| title_fullStr | Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин» |
| title_full_unstemmed | Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин» |
| title_short | Проголошення незалежності Болгарії в публікаціях газети «Киевлянин» |
| title_sort | проголошення незалежності болгарії в публікаціях газети «киевлянин» |
| topic | Новітня доба |
| topic_facet | Новітня доба |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206729 |
| work_keys_str_mv | AT hižnâkí progološennânezaležnostíbolgaríívpublíkacíâhgazetikievlânin AT hižnâkí theproclamationofbulgariasindependenceinassessmentsofthenewspaperkievlyanin |