Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти)

Основна мета розвідки – порівняльний аналіз рослинної атрибутики в троїцькій та різдвяній обрядовості українців. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та комплексності. Відповідно до теми застосовуємо методи польового дослідження, історичної дедукції і реконструкц...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Матеріали до української етнології
Date:2018
Main Authors: Пахолок, І., Данилиха, Н.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2018
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206824
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти) / І. Пахолок, Н. Данилиха // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. — Вип. 17(20). — С. 167-175. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862720600913477632
author Пахолок, І.
Данилиха, Н.
author_facet Пахолок, І.
Данилиха, Н.
citation_txt Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти) / І. Пахолок, Н. Данилиха // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. — Вип. 17(20). — С. 167-175. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Матеріали до української етнології
description Основна мета розвідки – порівняльний аналіз рослинної атрибутики в троїцькій та різдвяній обрядовості українців. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та комплексності. Відповідно до теми застосовуємо методи польового дослідження, історичної дедукції і реконструкції, типологічного й порівняльно-історичного аналізу. У статті розглядаємо спільні елементи традиційно-побутової культури Зелених свят та Різдва, споріднені прикметні риси в застосуванні обрядової зелені та обґрунтовуємо їх спільне семантичне походження. Звертаємо увагу на те, що всі члени української сім’ї були задіяні в підготовці та проведенні цих свят. Зокрема, напередодні Трійці діти допомагали матерям збирати польові квіти і трави, чоловіки ламали май, а жінки прибирали в оселі. Наголошуємо, що майже такі самі ритуальні дії виконували селяни напередодні Різдва з різдвяними атрибутами: снопом, соломою та сіном. Ці (обов’язкові до виконання) функції, складають сьогодні обрядово-звичаєвий пласт троїцького та різдвяного періодів, який уже давно є усталеним в українській народній традиції. У дослідженні аргументуємо думку, що українці встановлювали обрядову зелень насамперед для того, щоб запросити душі померлих родичів до своєї оселі напередодні відповідних календарних свят, позаяк від їхньої підтримки й допомоги залежав успіх живих у виробничому та сімейному побуті. Акцентуємо увагу на магічних властивостях троїцької зелені та різдвяних атрибутів рослинного походження. Уважаємо, що саме вони значною мірою вплинули на способи поводження з обрядовою зеленню та способи утилізації її залишків. Ідеться передовсім про шанобливе підвішування та зберігання її в хаті чи стайні, як варіант – згодовували худобі, а по завершенні свят найчастіше спалювали на вогні. The research’s main goal is a comparative analysis of vegetal attributions within Green Week (Whitsuntide week) and Christmas rituals of the Ukrainians. The study’s methodology is based on the principles of historicism, objectivity, and comprehensiveness. According to the topic, the authoresses apply the methods of field study, historical deduction and reconstruction, as well as typological and comparativ-historical analyses. The article considers the common elements of the Green Week and Christmas traditional and daily-life cultures, related notable features in the use of ritual verdure; it also substantiates their common semantic origin. Special attention is drawn to the fact that all members of a Ukrainian family were involved in preparing and holding these holidays. In particular, on the eve of Trinity Sunday, children helped their mothers to pick wildflowers and herbs, men had to bring may (green tree branches), while women cleaned their houses. It should be emphasized that almost the same ritual actions were performed by peasants on Christmas Eve with such Christmas attributes as a sheaf of wheat, straw, and hay. These (having binding force) functions today constitute the ritual and customary layer of the Whitsuntide week and Christmas periods, which have long been entrenched in the Ukrainian folk tradition. The study argues that Ukrainians used ritual verdure primarily to invite the souls of deceased relatives to their dwellings on the eve of the relevant calendar holidays, since the living’s success in production and household activities depended on the support and assistance of those who had gone. The paper emphasizes the magical properties of both the Green Week (Whitsuntide week) verdure and the Christmas attributes of vegetal origin. The article’s authoresses believe that it is they who have significantly influenced the ways of handling ritual greenery and methods of disposing of its remains. It is primarily about respectfully hanging and storing it in houses or stables, or as an option, it was fed to cattle, and at the end of the holidays, all that ritual verdure was most often burnt on the fire.
first_indexed 2025-12-07T18:26:34Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206824
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:26:34Z
publishDate 2018
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Пахолок, І.
Данилиха, Н.
2025-09-23T09:36:01Z
2018
Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти) / І. Пахолок, Н. Данилиха // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. — Вип. 17(20). — С. 167-175. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206824
398.33:27-564](477)
Основна мета розвідки – порівняльний аналіз рослинної атрибутики в троїцькій та різдвяній обрядовості українців. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та комплексності. Відповідно до теми застосовуємо методи польового дослідження, історичної дедукції і реконструкції, типологічного й порівняльно-історичного аналізу. У статті розглядаємо спільні елементи традиційно-побутової культури Зелених свят та Різдва, споріднені прикметні риси в застосуванні обрядової зелені та обґрунтовуємо їх спільне семантичне походження. Звертаємо увагу на те, що всі члени української сім’ї були задіяні в підготовці та проведенні цих свят. Зокрема, напередодні Трійці діти допомагали матерям збирати польові квіти і трави, чоловіки ламали май, а жінки прибирали в оселі. Наголошуємо, що майже такі самі ритуальні дії виконували селяни напередодні Різдва з різдвяними атрибутами: снопом, соломою та сіном. Ці (обов’язкові до виконання) функції, складають сьогодні обрядово-звичаєвий пласт троїцького та різдвяного періодів, який уже давно є усталеним в українській народній традиції. У дослідженні аргументуємо думку, що українці встановлювали обрядову зелень насамперед для того, щоб запросити душі померлих родичів до своєї оселі напередодні відповідних календарних свят, позаяк від їхньої підтримки й допомоги залежав успіх живих у виробничому та сімейному побуті. Акцентуємо увагу на магічних властивостях троїцької зелені та різдвяних атрибутів рослинного походження. Уважаємо, що саме вони значною мірою вплинули на способи поводження з обрядовою зеленню та способи утилізації її залишків. Ідеться передовсім про шанобливе підвішування та зберігання її в хаті чи стайні, як варіант – згодовували худобі, а по завершенні свят найчастіше спалювали на вогні.
The research’s main goal is a comparative analysis of vegetal attributions within Green Week (Whitsuntide week) and Christmas rituals of the Ukrainians. The study’s methodology is based on the principles of historicism, objectivity, and comprehensiveness. According to the topic, the authoresses apply the methods of field study, historical deduction and reconstruction, as well as typological and comparativ-historical analyses. The article considers the common elements of the Green Week and Christmas traditional and daily-life cultures, related notable features in the use of ritual verdure; it also substantiates their common semantic origin. Special attention is drawn to the fact that all members of a Ukrainian family were involved in preparing and holding these holidays. In particular, on the eve of Trinity Sunday, children helped their mothers to pick wildflowers and herbs, men had to bring may (green tree branches), while women cleaned their houses. It should be emphasized that almost the same ritual actions were performed by peasants on Christmas Eve with such Christmas attributes as a sheaf of wheat, straw, and hay. These (having binding force) functions today constitute the ritual and customary layer of the Whitsuntide week and Christmas periods, which have long been entrenched in the Ukrainian folk tradition. The study argues that Ukrainians used ritual verdure primarily to invite the souls of deceased relatives to their dwellings on the eve of the relevant calendar holidays, since the living’s success in production and household activities depended on the support and assistance of those who had gone. The paper emphasizes the magical properties of both the Green Week (Whitsuntide week) verdure and the Christmas attributes of vegetal origin. The article’s authoresses believe that it is they who have significantly influenced the ways of handling ritual greenery and methods of disposing of its remains. It is primarily about respectfully hanging and storing it in houses or stables, or as an option, it was fed to cattle, and at the end of the holidays, all that ritual verdure was most often burnt on the fire.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Матеріали до української етнології
Етнокультура та мистецтво: традиційні й модерні ресурси розвитку
Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти)
Plant symbolism in the Trinity and Christmas rituals of Ukrainians (comparative and cultural-genetic aspects)
Article
published earlier
spellingShingle Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти)
Пахолок, І.
Данилиха, Н.
Етнокультура та мистецтво: традиційні й модерні ресурси розвитку
title Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти)
title_alt Plant symbolism in the Trinity and Christmas rituals of Ukrainians (comparative and cultural-genetic aspects)
title_full Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти)
title_fullStr Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти)
title_full_unstemmed Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти)
title_short Рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти)
title_sort рослинна символіка в троїцькій та різдвяній обрядовості українців (порівняльний і культурно-генетичний аспекти)
topic Етнокультура та мистецтво: традиційні й модерні ресурси розвитку
topic_facet Етнокультура та мистецтво: традиційні й модерні ресурси розвитку
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206824
work_keys_str_mv AT paholokí roslinnasimvolíkavtroícʹkíitarízdvâníiobrâdovostíukraíncívporívnâlʹniiíkulʹturnogenetičniiaspekti
AT danilihan roslinnasimvolíkavtroícʹkíitarízdvâníiobrâdovostíukraíncívporívnâlʹniiíkulʹturnogenetičniiaspekti
AT paholokí plantsymbolisminthetrinityandchristmasritualsofukrainianscomparativeandculturalgeneticaspects
AT danilihan plantsymbolisminthetrinityandchristmasritualsofukrainianscomparativeandculturalgeneticaspects