Деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі
Статтю присвячено аналізу й визначенню перспективи використання методів семіотики в дослідженнях міфологічної, ритуальної символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі українців....
Saved in:
| Date: | 2018 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2018
|
| Series: | Матеріали до української етнології |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206836 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі / М. Тупчієнко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. — Вип. 17(20). — С. 15-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-206836 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2068362025-09-25T00:18:32Z Деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі Some methodological aspects of the reconstruction of the symbolism of iron and its products in traditional culture Тупчієнко, М. З історії та теорії української гуманітаристики Статтю присвячено аналізу й визначенню перспективи використання методів семіотики в дослідженнях міфологічної, ритуальної символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі українців. The article is dedicated to the analysis and determination of the prospects of the semiotics methods used in the research of the iron mythological, ritual symbolics, and articles out of it in the Ukrainian traditional culture. 2018 Article Деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі / М. Тупчієнко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. — Вип. 17(20). — С. 15-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206836 39:683.1 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З історії та теорії української гуманітаристики З історії та теорії української гуманітаристики |
| spellingShingle |
З історії та теорії української гуманітаристики З історії та теорії української гуманітаристики Тупчієнко, М. Деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі Матеріали до української етнології |
| description |
Статтю присвячено аналізу й визначенню перспективи використання методів семіотики в дослідженнях міфологічної, ритуальної символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі українців. |
| format |
Article |
| author |
Тупчієнко, М. |
| author_facet |
Тупчієнко, М. |
| author_sort |
Тупчієнко, М. |
| title |
Деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі |
| title_short |
Деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі |
| title_full |
Деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі |
| title_fullStr |
Деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі |
| title_full_unstemmed |
Деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі |
| title_sort |
деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
З історії та теорії української гуманітаристики |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206836 |
| citation_txt |
Деякі методологічні аспекти реконструкції символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі / М. Тупчієнко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2018. — Вип. 17(20). — С. 15-19. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT tupčíênkom deâkímetodologíčníaspektirekonstrukcíísimvolíkizalízatavirobívznʹogovtradicíiníikulʹturí AT tupčíênkom somemethodologicalaspectsofthereconstructionofthesymbolismofironanditsproductsintraditionalculture |
| first_indexed |
2025-12-02T13:05:32Z |
| last_indexed |
2025-12-02T13:05:32Z |
| _version_ |
1850401863856291840 |
| fulltext |
15
УДК 39:683.1 Микола Тупчієнко
(Кропивницький)
ДЕЯКІ МЕТОДОЛОГІЧНІ АСпЕКТИ РЕКОНСТРУКЦІЇ
СИМВОЛІКИ ЗАЛІЗА ТА ВИРОБІВ З НЬОГО
В ТРАДИЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ
Статтю присвячено аналізу й визначенню перспективи використання методів семіотики в до-
слідженнях міфологічної, ритуальної символіки заліза та виробів з нього в традиційній культурі
українців.
Ключові слова: метод, методологія, реконструкція, сакральне, міф, обряд, артефакт, залізо.
The article is dedicated to the analysis and determination of the prospects of the semiotics methods
use in the researches of iron mythological, ritual symbolics and articles out of it in the Ukrainians
traditional culture.
Keywords: method, methodology, reconstruction, sacral, myth, ceremony, artefact, iron.
До актуальних завдань етнології на-
лежить вивчення традиційної куль-
тури східнослов’янських народів, зокрема
народних міфів та обрядів, пов’язаних із
ремеслами та їх продуктами, що мають
виражену етнічну специфіку. Ця специфі-
ка проявляється на рівні символіки ма-
теріалів, виробів, які використовуються і
продукуються в ремеслі, промислі.
Зосередження уваги на символіці за-
ліза та виробів з нього обумовлене їх ви-
нятковою роллю в культурній еволюції
людства, зокрема слов’ян. Адже в кожній
речі (у тому числі й залізній) у тради-
ційній культурі реалізовувалися не лише
практичні потреби суспільства, але і його
внутрішній, духовний світ через широке
коло міфологічних образів. Тому пізнання
міфо ритуальних аспектів символіки заліза
й ковальських виробів як полісемантич-
них явищ видається особливо актуальним
у розкритті семантики заліза, широкого
спектра залізних виробів, що їх вживали
в народних обрядах. Реконструкція й до-
слідження процесів генезису міфопоетич-
них уявлень слов’ян та їхніх предків про
залізо й залізні вироби сприяє глибшому
усвідомленню духовно-соціальних про-
цесів суспільного поступу, надає значний
матеріал археологам, мистецтвознавцям,
історикам культури, етнологам для піз-
нання архаїчних і сучасних культур.
Тому метою цієї статті є аналіз методо-
логічних підходів реконструкції семіо-
тичних значень предметів матеріальної
культури в етнологічних дослідженнях,
а також виявлення перспективності їх за-
стосування в студіях із реконструкції се-
міотики заліза й виробів з нього в тради-
ційній культурі народів східних слов’ян.
Ще в 70-х роках минулого століття ви-
датний російський етнолог С. Токарев в
одній зі своїх статей щодо мети етногра-
фічних досліджень зазначав: «Хоча від
етнографа-дослідника вимагається вмін-
ня описувати з математичною точністю
й повнотою явища матеріальної культури
(житло, одяг, прикраси, начиння та ін.),
доповнюючи описане графічними зобра-
женнями, планами, кресленнями, зама-
льовками, фотокартками, і з такою самою
точністю і повнотою описувати техноло-
гічні процеси виготовлення тих чи інших
речей та їх вживання, утім, ці речознавчі
описи завжди були й залишаються лише
допоміжними прийомами, а не метою етно-
графічного дослідження. В іншому разі
етнографічне вивчення явищ матеріальної
культури дуже швидко втратило би свою
специфіку. <…> Матеріальна річ не може
цікавити етнографа поза її соціальним по-
бутуванням, поза її відношенням до лю-
дини – того, хто її створив, і того, хто нею
користується» [11].
Позицію С. Токарева можна вважати
програмною у вивченні глибинних аспек-
тів, зокрема символічних, функціонуван-
ня заліза та виробів з нього в певному
культурно-історичному контексті, що й
зумовило огляд та аналіз використання в
етнологічних студіях методів семіотики.
На початку ХХ ст. (1920–1930-ті рр.)
один з основоположників семіотичного
підходу в українській етнології Є. Кага-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
16
ров зауважував, що багатозначність зміс-
тової концепції стародавнього обряду, по-
єднання в ньому земних мотивів (фіто- й
зооморфних) із космологічними (астраль-
ними), взаємна символізація, ідейно-тема-
тична обумовленість цих мотивів, а отже
його (обряду) потенційна багатофункціо-
нальність – явище типове для традиційної
народної культури [8, с. 191].
Тому теоретико-методологічною осно-
вою подібних досліджень в етнології
може бути іманентний підхід, зміст якого
полягає в погляді на культуру зсередини,
з точки зору її носіїв. Певними аналогами
в зарубіжній етнології є герменевтичний,
феноменологічний, когнітивний методи,
які спочатку застосовувалися винятково
для літературних текстів та для вивчен-
ня первісних чи неєвропейських («при-
мітивних») суспільств. Про необхідність
іманентної передумови пізнання серед-
ньовічного європейського суспільства ви-
словився російський учений А. Гуревич
[4; 5]. Його ідеї дали змогу розширити
межі просторово-часового діапазону ви-
вчення етнокультурних процесів: від при-
мітивних і архаїчних структур до серед-
ньовічного європейського континууму.
Екстраполяція вищезазначених ідей на
сферу традиційної культури в другій по-
ловині ХХ ст. була здійснена російськими
дослідниками А. Байбуріним, А. Топор-
ковим, Н. Велецькою та ін. Можливість
такого аспекту етнологічного дослідження
була зумовлена наявністю солідної теоре-
тико-методологічної бази та введенням в
етнографічну науку низки основних по-
нять, дефініцій та методичних прийомів
вивчення процесів формування символіки
в традиційних культурах, розроблених
етнолінгвістикою, семіотикою, психо-
логією, етносоціологією. Незаперечний
пріоритет у цьому напрямі дослідження
по праву належить В. Іванову та В. То-
порову, наукові розробки яких стали ви-
значальними для формування сучасних
семіотичних методів вивчення етнічних
культурних явищ на радянському й пост-
радянському науковому просторі [6; 7].
Науковці розглядають культуру як пев-
ний вид знакової системи, що нагадує со-
бою текст. Відповідно, такі окремі явища
культури, як міф, казка, обряд, вироб-
ничий процес, матеріальні об’єкти тощо,
представляють собою тексти або фрагмен-
ти текстів. Дослідники припускають, що
на деякому етапі, ближчому до початко-
вого, господарсько-виробничі функції, які
пізніше стали єдиними чи явно переважа-
ючими, були не основними, а другорядни-
ми. У цей період пізніші ремесла входили
в іншу систему, що пов’язувалася насам-
перед із сакральними уявленнями, і спів-
відносилися із загальною космологічною
схемою [6, с. 83]. Як уже зазначалося, ці
дослідники та їх послідовники – А. Бай-
бурин, А. Топорков та інші – у своїх пра-
цях торкаються проблем інтерпретації
й вивчення знакового функціонування
як окремих предметів та явищ, так і ці-
лих знакових систем. Зокрема, у працях
А. Байбурина розроблено тезу про те, що
будь-які предмети, створені людиною, ма-
ють подвійну семіотичну природу, тоб-
то кожна річ може використовуватися і
утилітарно, і як знак, символ, при чому
«знаковість» і «речовність» перебувають
у відношенні компліментарності. Тому
питання про те, які з цих властивостей
у культурі первісні, а які другорядні, не
можуть бути коректними [2, с. 217–218].
Символічне значення артефактів про-
стежується в їх зовнішньому вираженні,
формі прояву того чи іншого елементу
культури (знаку) і їх внутрішньому зміс-
ті [3, с. 125]. Урешті, семіотичний підхід
до вивчення традиційної культури перед-
бачає розгляд кожної речі як культурного
знаку, але відповідно знаки також опред-
мечуються. Це зумовлено двома видами
прагматики, що притаманні архаїчній
культурі – утилітарній та знаковій. При
тому, що утилітарна прагматика є лише
необхідною умовою для реалізації вищих
сакральних ідей [1]. Усе це дозволяє роз-
глядати будь-який об’єкт етнографічного
дослідження як символ і як знак одночас-
но, де символ – метафоричний, а знак –
метамонічний. В утилітарній сфері такий
об’єкт виступає знаком, а в сакральній –
символом. Тому він є членом неабиякої
кількості знаків, які функціонують у рам-
ках специфічного культурного контексту.
Це означає, що будь-яка річ (явище) в ар-
хаїчній або традиційній культурі, окрім
свого «зовнішнього» вираження, має ще й
«друге життя», яке визначається їх зна-
ченням. Ці значення ніби приховані в
предметі, вони осягаються розумом, есте-
тичним почуттям, моральною інтуїцією,
але не відкриваються в ньому з першого
погляду [10, с. 16].
www.etnolog.org.ua
IM
FE
17
Саме тому в первісному й традиційному
суспільстві речове середовище було своє-
рідним «опредмеченим утіленням» його
культурних традицій. У зв’язку з віднос-
ною обмеженістю цього речового середо-
вища цінність кожної речі була досить ви-
сокою і, залежно від потреб та обставин,
могла використовуватися із суто утилітар-
ною й ритуальною метою. Однак при по-
ліфункціональності використання речей
під час проведення обрядів їх утилітарні
функції відходять на другий план, і пред-
мет, «наповнюючись» ритуальним зміс-
том, набуває високого семіотичного стату-
су. Таким чином, предмети утилітарного
призначення, введені у сферу обрядової
діяльності, ставали «опредмеченою част-
кою» обрядового дійства, будучи за своєю
суттю ритуальними символами [13, с. 93].
Подібне моделювання синкретичної
картини світу формувалося в рамках
міфо логічного мислення, яке, за висловом
К. Леві-Строса, діяло методом «відско-
ку», оперуючи асоціативним механізмом,
формувало загальні причинні зв’яз ки
природних, соціальних чи культурних
явищ [9, с. 5–17].
Тому абсолютно справедливим видаєть-
ся твердження А. Топоркова, що в будь-
якій організованій людській групі реак-
ція людей на зовнішні стимули завжди
опосередковується культурою, її значен-
нями, які проявляються в ритуалах та
міфах через певні культурні коди (техно-
логічні, кулінарні, будівельні тощо). Не
знаючи значень культурних явищ, немож-
ливо осягнути їх суті [12, с. 89].
Відповідно, розвиток методологічних
підходів до вивчення символіки побуто-
вих предметів у традиційній культурі до-
зволяє виокремити такі засадничі методо-
логічні положення.
1. Ритуал у традиційній культурі був
відтворенням акту зародження світу; був
єдиним універсальним засобом віднов-
лення гармонії та перевірки відповідності
всього розмаїття зв’язків.
2. Ритуальні символи слугують чимось
схожим на ключ, за допомогою якого від-
кривається космос, щоб отримати життєво
важливі цінності.
3. В архаїчній культурі річ, зроблена
людиною, мала подвійну семіотичну при-
роду: утилітарну й сакральну.
4. Утилітарна прагматика використан-
ня речей в обряді підпорядкована здій-
сненню значно вищих сакральних цілей
культури.
5. У побутовому функціонуванні річ
завжди виступає як знак, де знак – мета-
монічний, тоді як у ритуалі – як символ,
де символ – метафоричний.
6. Символічна природа речей обумов-
лена рядом чинників – назвою, техноло-
гією виготовлення, матеріалом, формою,
конструктивними особливостями, функ-
ціональним призначенням, нанесеними на
них зображеннями, традиційним значен-
ням (використання в обрядах). Тому ви-
готовлення речей, їх естетичне оформлен-
ня не допускало жодної вільної фантазії,
було глибоко прагматичним, а не факуль-
тативним, як у сучасній культурі.
7. Символічні значення культури та її
артефактів проявляються в ритуалах і мі-
фах через певні культурні коди (вироб-
ничо-технологічні: кулінарні, будівельні,
металургійні, гончарні, соціальні, рос-
линні, зоологічні тощо).
Відтак, залежно від походження вихід-
ного матеріалу, його місця в природному
середовищі, форми речі, особливостей
технології виготовлення та функціонуван-
ня реалізовувалися не лише раціонально-
утилітарні потреби суспільства, але й
широке коло міфологічних образів, ві-
дображаючи його внутрішній, духовний
світ. Це означає, що в традиційній куль-
турі і руда, і технологія ковальського
виробництва, продукти металургії й ко-
вальства фактично нероздільно поєднані
в утилітарно-прагматичній та ритуально-
міфологічній сферах людської життєді-
яльності. Тому в традиційній культурі
вони переставали бути лише частками
природи або матеріальної культури, а по-
ставали культурними символами та зна-
ками, завдяки яким розгортався процес
пізнання й відображення людиною реалій
навколишнього середовища.
Тим більше, що в традиційних суспіль-
ствах кожен об’єкт природи, так само як і
предмет культури, мав поліфункціональ-
не призначення, вважався наділеним пев-
ним рівнем «сили» й тісно пов’язувався
з прагматичним і ритуальним контекстом.
Відповідно, залізо й вироби з нього були
носіями життєво важливої інформації та
сакральних знань, а тому вживалися як
культурні знаки.
Отже, для успішного реконструювання
міфоритуальної символіки заліза й ко-
www.etnolog.org.ua
IM
FE
18
вальських виробів у традиційній культурі
найдоречнішим вбачається застосування
комплексного методу дослідження. Че-
рез наявність фрагментарності та непов-
ноту писемних свідчень із цієї проблеми
реконструкція міфоритуальниих функцій
заліза й ковальських виробів архаїчного
минулого можлива лише на підставі про-
ведення порівняльно-історичних аналогій
та гіпотетичного моделювання. Водночас
задля цілісного й системного сприйнят-
тя об’єкта наукового пізнання пріоритет
має надаватися використанню системного
та структурно-функціонального підходів.
Особливість об’єкта дослідження заліза й
залізних артефактів у традиційній куль-
турі вимагає, на нашу думку, застосуван-
ня, крім логічного аналізу, ще й інтуїтив-
ної творчості, що дозволить установити
органічний взаємозв’язок різних частин
та явищ єдиного цілого. Автор перекона-
ний, що для вирішення завдання розкрит-
тя семіотики металу та виробів з нього в
традиційних уявленнях необхідно, крім
порівняльно-історичного й генетично-
го методів, викристовувати також метод
архео лого-етнографічних аналогій, який
дозволяє глибше осягнути символіку ар-
тефактів у виявлених археологами фраг-
ментах обрядів із використанням заліза,
залучаючи при цьому ще й лінгвістичні,
етимологічні, культурологічні відомості.
Таким чином, семіотичний розгляд за-
ліза й ковальських виробів, міфологічних
уявлень про них та їх обрядове викорис-
тання в традиційній культурі дозволяє
сприймати їх як культурні знаки, що дає
можливість реконструювати складні моде-
лі архаїчного світогляду, визначати вито-
ки та генетичну спільність міфологічних
образів і космогонічних систем етнічних
соціумів. У традиційно-побутовій куль-
турі залізо й ковальські вироби функці-
онально могли бути задіяні і в утилітар-
ній, і в ритуально-міфологічній сферах
життє діяльності, а тому набували ознак
символів самої культури, її ціннісних
орієнтирів.
Джерела та література
1. Байбурин А. К. Ритуал в традиционной культуре. Санкт-Петербург : Наука, 1993. 237 с.
2. Байбурин А. К. Семиотический статус вещей и мифология: (материальная культура и
мифо логия). Москва : Наука, 1981. 218 с.
3. Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса. Москва : Наука, 1983. 125 c.
4. Гуревич А. В. Категории средневековой культуры. Москва : Искусство, 1979. 340 с.
5. Гуревич А. В. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства. Москва : Ис-
кусство, 1990. 396 с.
6. Иванов В. В. История металлов на Древнем Востоке в свете лингвистики. Историко-фило-
логический журнал АН Армянской CСР. 1976. № 4. С. 74–85.
7. Иванов В. В., Топоров В. М. Славянские языковые моделирующие семиотические системы.
Москва : Наука, 1965. 246 с.
8. Кагаров Е. Г. Состав и происхождение свадебной обрядности. Сборник Музея антрополо-
гии и этнографии. Ленинград : АН СССР, 1929. Т. 8. С. 152–195.
9. Леви-Стросс К. Первобытное мышление. Москва : Республика, 1994. 382 с.
10. Мыльников А. С. Язык культуры и вопросы изучения этнической специфики средств
знаковой коммуникации. Этнографическое изучение знакових средств культуры. Ленинград :
Наука, Ленингр. отделение, 1989. С. 7–37.
11. Токарев С. А. К методам этнографического изучения материальной культуры. Советская
этнография. Москва, 1970. № 4. С. 3.
12. Топорков А. Л. Символика и pитуальные функции предметов материальной культуры.
Этнографическое изучение знаковых средств культуры. Ленинград : Наука, 1989. С. 89–101.
13. Яковлєва Л. А. Символіка поховань пізнього палеоліту Східної Європи та Сибіру. Архео-
логія. 1994. № 4. С. 84–97.
references
1. BAIBURIN, Albert. Ritual in Traditional Culture. Saint-Petersburg: Nauka, 1993, 237 pp.
[in Russian].
2. BAIBURIN, Albert. Semiotic Status of Things and Mythology: Material Culture and Mytho-
logy. Moscow: Nauka, 1981, 218 pp. [in Russian].
www.etnolog.org.ua
IM
FE
19
3. BROMLEI, Julian. Essays of the Theory of Ethnos. Moscow: Nauka, 1983, 125 pp. [in Russian].
4. GUREVICH, Aleksandr. Categories of Medieval Culture. Moscow: Iskusstvo, 1979, 340 pp.
[in Russian].
5. GUREVICH, Aleksandr. The Medieval World: Culture of the Silent Majority. Moscow:
Iskusstvo, 1990, 396 pp.
6. IVANOV, Vyacheslav. The History of Metals in the Ancient East in the Light of Linguistics.
Historical-Philological Journal of the Academy of Sciences of Armenian SSR, 1976, 4, 74–85 [in
Russian].
7. IVANOV, Vyacheslav, Vladimir TOPOROV. Slavic Linguistic Modelling Semiotic Systems.
Moscow: Nauka, 1965, 246 pp. [in Russian].
8. KAGAROV, Evgenii. Structure and Origin of Wedding Rituals. Collection of the Museum of
Anthropology and Ethnography. Leningrad: AS of the USSR, 1929, vol. 8, pp. 152–195 [in Russian].
9. LEVI-STROSS, Klod. Primitive Thinking. Moscow: Respublika, 1994, 382 pp. [in Russian].
10. MYLNIKOV, Aleksandr. The Language of Culture and the Issues of Studying of the Ethnic
Specificity of the Means of Symbolic Communication. Ethnographic Study of Symbolic Means of
Culture. Leningrad: Nauka, Leningrad Department, 1989, pp. 7–37 [in Russian].
11. TOKAREV, Sergei. To the Methods of Ethnographic Study of Material Culture. Soviet Eth-
nography. Moscow, 1970, 4, 3 [in Russian].
12. TOPORKOV, Andrei. Symbolism and Ritual Functions of the Objects of Material Culture.
Ethnographic Study of Symbolic Means of Culture. Leningrad: Nauka, 1989, pp. 89–101 [in Russian].
13. YAKOVLIEVA, Liudmyla. Symbolism of the Burials of the Late Palaeolith of the Eastern
Europe and Siberia. Archaeology, 1994, 4, 84–97 [in Ukrainian].
SUmmary
The article author bases himself on the theoretical treatments of Ukrainian and Russian eth-
nologists engaged in the introduction of semiotics methods in ethnological studies (Ye. Kaharov,
A Baiburin, A. Toporkov, A. Mylnіkov and others). Owing to the linguists V. Toporov and
V. Ivanov works attraction, he also shows that all external stimuli on the society are always me-
diated by its culture. Its significance in traditional societies has been shown in rituals and myths
through certain cultural codes (technological, culinary, construction, etc.).
Reconstruction of the mythological and ritual symbols of iron and forged products in tradi-
tional culture requires the use of a comprehensive research method. The fragmentation and in-
completeness of the written evidence allow to reconstruct the mythological and ritual symbols of
iron and forged products of the archaic past only on the basis of comparative-historical analogies
and hypothetical modelling. At the same time, for the integral and systematic perception of the
object of scientific cognition, the priority should be given to the use of systemic and structural-
functional approaches.
The peculiarity of the object of research requires the use of intuitive creation along with logical
analysis. It enables the establishment of the organic interconnection of different parts and phe-
nomena of one whole. In order to solve problem of the explanation of metal and the articles of it
semiotics in traditional representations it is necessary, in addition to the comparative-historical and
genetic methods, to resort also to the method of archeological and ethnographic analogies. It al-
lows to comprehend the symbols of artifacts deeply discovered by archaeologists with fragments of
ceremonies with the use of iron, while also involving linguistic, etymological, culturological data.
Thus, the attraction of semiotics methods, in complex combination with the mentioned above,
allows to perceive iron and smithery products as cultural signs. It allows to reconstruct the
complex models of the archaic world-view, to determine the origins and genetic community of
mythological images and cosmogonic systems of the ethnic societies of the past.
Keywords: method, methodology, reconstruction, sacral, myth, ceremony, artefact, iron.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
|