Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю

В лабораторних та польових умовах дослiджено вплив регулятора росту рослин триману-1 на розвиток азотфіксувальних бактерiй та процес азотфiксацiї в кореневiй зонi ярого ячменю. Показано, що триман-1 сприяє пiдвищенню активностi асоцiативної азотфiксацiї при внесеннi в грунт мінерал...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Сільськогосподарська мікробіологія
Дата:	2007
Автори:	Волкогон, В.В., Бакун, О.I., Волкогон, К.І., Штанько, Н.П., Дульнєв, П.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України 2007
Теми:	Ґрунтова мікробіологія
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20701
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю / В.В. Волкогон, О.I. Бакун, К.I. Волкогон, Н.П. Штанько, П.Г. Дульнєв // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 29-38. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860120495896133632
author	Волкогон, В.В. Бакун, О.I. Волкогон, К.І. Штанько, Н.П. Дульнєв, П.Г.
author_facet	Волкогон, В.В. Бакун, О.I. Волкогон, К.І. Штанько, Н.П. Дульнєв, П.Г.
citation_txt	Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю / В.В. Волкогон, О.I. Бакун, К.I. Волкогон, Н.П. Штанько, П.Г. Дульнєв // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 29-38. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Сільськогосподарська мікробіологія
description	В лабораторних та польових умовах дослiджено вплив регулятора росту рослин триману-1 на розвиток азотфіксувальних бактерiй та процес азотфiксацiї в кореневiй зонi ярого ячменю. Показано, що триман-1 сприяє пiдвищенню активностi асоцiативної азотфiксацiї при внесеннi в грунт мінеральних азотних добрив у невеликiй дозi (N30). Застосування рістстимулятора по фону вуглеамонiйних солей сприяє бiльшiй ефективностi асоцiативного симбiозу, нiж при внесенні амiачної селiтри. В лабораторных и полевых условиях исследовано влияние регулятора роста растений тримана-1 на развитие азотфиксирующих бактерий и процесс азотфиксации в корневой зоне ярового ячменя. Показано, что триман-1 способствует увеличению активности ассоциативной азотфиксации при внесении в почву минеральных азотных удобрений в небольшой дозе (N30). Применение ростстимулятора по фону углеаммонийных солей способствует большей эффективности ассоциативного симбиоза, чем при внесении аммиачной селитры. The influence of plant growth regulator triman-1 on nitrogen fixing bacteria and nitrogen fixation process in barley root zone was studied in the laboratory and field conditions. It was shown that triman-1 enhances associative nitrogen fixation activity when mineral nitrogen fertilizers (N30) was used. The use of triman-1 increases efficiency of associative symbiosis more effectively with the use of carboammonium salts rather than with ammonium nitrate.
first_indexed	2025-12-07T17:38:46Z
format	Article
fulltext	29 У�� 576.�8:631.�468:631.�8 ВпЛИВ ТРИМАНУ-1 НА пРОЦЕС АСОЦІАТИВНОЇ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА РОЗВИТОК АЗОТФІКСУВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ У КОРЕНЕВІЙ ЗОНІ ЯЧМЕНЮ 1Волкогон В.В., 2Бакун О.I., 1Волкогон К.I., 1Штанько Н.п., 3Дульнєв п.Г. 1Iнститут сiльськогосподарської мiкробiологiї УААН, вул.� Шевченка, 97, м.� Чернігів, 14027, Україна 2Чернiгiвський інститут агропромислового виробництва УААН, смт.� Прогрес, Чернігівська обл.�, 17035, Україна 3Науково-iнженерний центр “А�СО” ІБОНХ НАН України, Харкiвське шосе, 50, м.� �иїв, 02160, Україна В лабораторних та польових умовах дослiджено вплив ре- гулятора росту рослин триману-1 на розвиток азотфіксувальних бактерiй та процес азотфiксацiї в кореневiй зонi ярого ячменю. Показано, що триман-1 сприяє пiдвищенню активностi асоцiа- тивної азотфiксацiї при внесеннi в грунт мінеральних азотних доб- рив у невеликiй дозi (N30). Застосування рістстимулятора по фону вуглеамонiйних солей сприяє бiльшiй ефективностi асоцiативного симбiозу, нiж при внесенні амiачної селiтри. �лючові слова: асоціативна азотфіксація, азотфіксувальні бактерії, азотні добрива, інокуляція, стимулятори росту рослин Серед сільськогосподарських культур зони помірного клімату, в ризосфері яких iнтенсивно проходить процес азотфiксацiї, особ- ливе мiсце належить ярому ячменю.� Продуктивнiсть асоцiативної азотфiксацiї в агроценозах з цiєю культурою сягає значних показ- никiв [1].� У зв’язку з високим потенцiалом азотфiксацiї ячмiнь є цi- кавим об’єктом для вивчення як процесу зв’язування атмосферного азоту мiкроорганiзмами, асоцiйованими з його корінням, так i дiї окремих екологічних факторiв на перебіг цього процесу.� Вiдомо, що на активнiсть асоцiативної азотфiксацiї можуть суттєво впливати передпосiвна iнокуляцiя насіння активними штамами азотфіксаторів [2], рiвень азотного мiнерального живлення, форма азотних добрив [3], а також обробка рослин у певні фази вегетації регуляторами росту ауксинової i цитокiнiнової дiї [4].� 30 В роботi наведено результати дослiдження впливу вищеназваних факторiв на активнiсть біологічної азотфiксацiї в кореневiй зонi ячменю та розвиток азотфіксувальних бактерій.� Матерiали й методи. �ослiдження проводили з ячменем ярим (Hordeum sativum Lessen), сортів Носiвський і Прима Бiлорусiї.� �агальну чисельнiсть бактерiй у ризосферному грунті рослин визначали шляхом висiву серiйних розведень на картопляний агар.� �ількість азотфiксувальних мiкроорганiзмiв вивчали при висiвi розведень суспензiй на напiврiдкi середовища Ешбi та �оберейнер з наступним тестуванням за ацетиленредукцiєю [5].� Активнiсть азотфiксацiї в кореневiй зонi ячменю вивчали ацетиленовим методом у модифiкацiї [6].� �ослiдження впливу окремих чинників на процес азотфiксацiї в кореневiй зонi рослин ячменю проводили в умовах польових дослiдiв на дерново-пiдзолистому грунтi (pHсол-5,5; вмiст гумусу – 0,9-1,2 %) Чернігівського Інституту АПВ.� �ослiди, схеми яких наведено у вiдповiдних таблицях, проводили в чотириразовому повтореннi; площа дослiдних дiлянок – 50 м2.� Мiкровегетацiйний дослiд з використаням рiзних субстратiв (промитий і прожарений при 600 оС рiчковий пiсок та дерново- пiдзолистий грунт) проводили в посудинах ємнiстю 200 мл.� В посудини вносили сумiш Прянишникова з 0,5 дози азоту.� Рослини вирощували протягом 35 днiв у люмiностатi за iнтенсивностi освiтлення 20 тис.� люкс, свiтловому перiодi 16 годин та температурi 26 ± 2 оC.� Статистичну обробку одержаних даних проводили за �оспєховим [7].� У дослiдах використовували регулятор росту рослин ауксиново-цитокiнiнового типу дiї триман-1, синтезований у Науково-iнженерному центрi “A�CO” ІБОНХ НАН України.� В польових дослідах водний розчин триману-1 застосовували з розрахунку 5 г/500 л води/га.� Обробку рослин проводили у фазі виходу в трубку.� В умовах мiкровегетацiйного дослiду триман-1 застосовували в такiй же концентрацiї для передпосiвного обробiтку насiння.� Вплив регулятора росту на процес азотфiксацiї в польових дослiдах вивчали при внесеннi в грунт вуглеамонiйних солей (ВАС) та аміачної селiтри (АС) по фону Р45�45.� Передпосiвну iнокуляцiю насiння проводили, використовуючи суспензiю бактерій Azospirillum brasilense 410 з розрахунку 31 200 тис.� клiтин на рослину.� Штам депонований у колекції корисних ґрунтових мікроорганізмів Інституту с.�-г.� мікробіології УААН та колекції мікроорганізмів Всеросійського Н�IСГМ.� Результати та їх обговорення. Визначення активностi асоцiативної азотфiксацiї свiдчить про суттєвий вплив на цей процес як iнокуляцiї, так i триману-1 (табл.� 1).� При цьому доза мiнерального азоту 30 кг/га, незалежно вiд форми добрив, була найбiльш сприятливою.� В той же час, застосування триману-1 по фону ВАС в дозi N60 забезпечувало практично такий же рiвень активностi азотфiксацiї, як i при внесеннi даного виду добрив у дозi N30.� На вiдмiну вiд цього, в контролi та у варiантi з iнокуляцiєю внесення ВАС у дозi N60 пригнiчувало активнiсть досліджуваного процесу порiвняно з дозою N30.� Вплив АС у бiльш високiй дозi був негативним по всiх трьох варiантах.� Таблиця 1. Активнiсть азотфiксацiї в кореневiй зонi ячменю пiд впливом iнокуляцiї та триману-1 в залежностi вiд агрофону (польовий дослiд) Вид азотних добрив* �оза добрив, кг/га Варіанти досліду Активність азот- фіксації, мг N/м2 за годину** ВАС N30 контроль 2,126 інокуляція 3,658 триман-1 4,900 N60 контроль 1,691 інокуляція 1,704 триман-1 4,458 АС N30 контроль 1,853 інокуляція 2,530 триман-1 3,034 N60 контроль 1,009 інокуляція 1,387 триман-1 1,225 НIР05 по дослiду 0,12 для видiв добрив 0,07 для внутрiшньоблокових факторів i взаємодiї 0,06 * азотні добрива вносили по фону Р40�40 **визначення проводили в фазу молочної стиглостi зерна 32 Отже, триман-1 сприяє реалiзацiї потенцiалу азотфiксацiї в кореневiй зонi ячменю в бiльшiй мiрi при застосуванні ВАС.� Негативного впливу підвищеної дози добрива на процес азотфiксацiї при цьому не виявлено.� При порiвняннi впливу на перебіг азотфiксацiї азотних добрив також бачимо, що по фону ВАС активнiсть азотфiксацiї перевищує відповідні показники у варiантах з внесенням у грунт АС (табл.� 1).� Результати дослідження асоцiативної азотфiксацiї в iншому польовому дослiдi також свiдчать про зростання активності цього процесу при застосуваннi мiнерального азоту в невеликiй дозi (N30) (табл.� 2).� Сам факт пiдвищення азотфiксувальної активностi в кореневiй зонi рослин при внесеннi азотних добрив не є новим.� Вiдомо, що активнiсть процесу зростає при застосуваннi фiзiологiчно оптимальних доз мiнерального азоту [3].� Бiльш цiкавим у наших дослiдженнях є встановлення особливостей перебігу даного процесу при застосуваннi рiзних форм азотних добрив.� Позитивний вплив ВАС на активнiсть асоцiативної азотфiксацiї в дослiдi був сильнiшим у порiвняннi з дiєю АС у перший строк проведення аналізів (фаза розвитку рослин-кущiння), проявлявся меншою мiрою – в другий (фаза виходу в трубку) i нiвелювався на- прикiнцi вегетацiйного періоду.� Таблиця 2. Активнiсть азотфiксацiї в кореневiй зонi ячменю пiд впливом триману-1 та азотних добрив (польовий дослiд) Агрофон Варіанти Активність азотфіксації, мкг N/м2 за годину фаза кущіння фаза виходу в трубку фаза молоч- но-воскової стиглості Р60�60 контроль 96,2 24,1 24,1 триман-1 – 48,1 24,1 Р40�40 + ВАС (N30) контроль 417,0 96,2 28,1 триман-1 – 385,0 160,1 Р40�40 + АС (N30) контроль 192,2 72,2 28,1 триман-1 – 320,4 192,3 НIР05 по дослiду 31,0 28,9 24,131,0 28,9 24,1 для агрофонiв 14,5 12,1 для триману i взаємодiї 14,5 12,1 33 �астосування триману-1 у фазі виходу в трубку сприяло зростанню активностi азотфiксацiї по всiх трьох агрофонах, причому по фону ВАС – у найбiльшiй мiрi.� В фазу молочно-воскової стиглостi триман-1 не дiяв на безазотному фонi, помiтно пiдсилював активність процесу у варiантах з внесенням азотних добрив, але в дещо бiльшiй мiрi – по фону АС.� Очевидно, це пояснюється тим, що аміачна селiтра має бiльш пролонговану дiю у порiвняннi з ВАС.� Вiдмiченi особливостi активності азотфiксацiї в кореневiй зонi ячменю пiд дiєю вищезазначених факторiв значною мiрою пiдтверджуються результатами вивчення чисельностi азотфiксувальних бактерiй у ризосферi дослiдних рослин.� Так, показано, що мiнеральний азот сприяє зростанню кількостi бактерiй, здатних зв’язувати молекулярний азот атмосфери, в два рази на стадiї кущiння ячменю (табл.� 3).� У фазe виходу в трубку дiя мiнерального азоту на розвиток азотфiксаторiв проявляється ще в бiльшiй мiрi.� Але найбiльш iнтенсивно розвиваються представники азотфiксувальної мiкрофлори в цей строк дослiджень при застосуваннi триману-1 – їх чисельнiсть зростає на порядок, причому по фону ВАС дiя триману-1 є бiльш вираженою (табл.� 3).� У фазі молочно-воскової cтиглостi ще можна вiдмітити вплив триману-1 i мiнерального азоту на розвиток дiазотрофiв, проте ситуацiя дещо змiнюєься – найвища їх кількість спостерiгається по фону АС як добрива з бiльш тривалим строком дії.� Таблиця 3. Вплив триману-1 та мiнерального азоту на розвиток азотфiксувальних бактерiй у ризосферi ячменю (польовий дослід) Агрофон Варiанти досліду Чисельнiсть бактерiй на середовищі �оберейнер, тис.�/г абсолютно сухого грунту фаза кущiння фаза виходу в трубку фаза молоч- но-воскової стиглості Р60�60 контроль 4,0 9,8 0,9 триман-1 – 25,6 0,9 Р40�40 + ВАС (N30) контроль 9,0 40,7 2,6 триман-1 – 950,9 25,2 Р40�40 + АС (N30) контроль 9,0 25,1 4,8 триман-1 – 450,2 150,9 34 Активний розвиток азотфiксувальної мiкрофлори в кореневiй зонi ячменю, пiдвищення активностi процесу асоціативної азотфiксацiї пiд впливом триману-1 та мiнерального азоту по- значається на урожайностi цієї культури.� Продуктивнiсть рослин зростає як пiд впливом азотних добрив, так i триману-1.� Слiд вiдмiтити тенденцiю до зростання урожайностi при взаємодiї триману-1 з ВАС у порiвняннi з дiєю цього регулятора росту по фону АС (табл.� 4).� Таблиця 4. урожайнiсть ячменю пiд впливом триману-1 залежно вiд виду азотного добрива (польовий дослід) Агрофон Варiанти досліду Урожайність, ц/га Р60�60 контроль 13,0 триман-1 16,8 Р40�40 + ВАС (N30) контроль 21,4 триман-1 25,3 Р40�40 + АС (N30) контроль 21,0 триман-1 24,8 НIР05 по дослiду 0,24 для агрофонiв 0,17 для триману i взаємодії 0,12 Очевидно, що в даному випадку позитивно позначається вплив ВАС на рослини ячменю у фази найбiльш iнтенсивного їх розвитку.� Важливим при цьому може бути також i вплив вуглекислого газу, який вивiльняється з вуглеамонiйних солей.� Позитивна дiя СО2 на розвиток рослин ячменю описана в лiтературi [8].� При порiвняннi впливу триману-1 i iнокуляцiї на активнiсть азотфiксацiї в кореневiй зонi ячменю (табл.� 1) несподiваною є бiльш виражена дiя регулятора росту рослин, адже аборигеннi азотфiксувальні мiкроорганiзми, якi формують асоцiативний азотфiксувальний симбiоз з рослинами, як правило, не вiдрiзняються високою нiтрогеназною активністю, на чому власне i базуються науковi розробки щодо штучної бактеризацiї насіння відселекцiонованими високоактивними штамами бактерiй.� Вiдповiдь на це запитання ми спробували знайти при вивченнi впливу триману- 1 на розвиток азотфiксаторiв насiння ячменю.� Вiдомо, що епiфiтнi дiазотрофи насiння окремих видiв рослин можуть бути основним 35 джерелом бактерiй при формуваннi азотфiксувальних асоцiацiй [9].� Нашими попереднiми дослiдженнями особливостей утворення асоцiацiй азотфiксувальних бактерiй з окремими видами злакових трав показано активну участь у цьому також i бактерiй-ендофiтiв, якi локалiзованi пiд оболонкою насiння, в мiжклiтинниках алейронового шару [10].� В ходi даної роботи було зроблено припущення, що триман-1 може впливати на розвиток насiннєвих азотфiксаторiв (як епiфiтiв, так i ендофiтiв).� �ослiдження цього питання пiдтвердило справедливiсть попереднiх мiркувань.� Визначення загальної чисельностi бактерiй та кiлькостi азотфiксувальних бактерiй на нестерильному та поверхнево стерилiзованому насiннi свiдчить, що вже через 48 годин пiсля його обробки розчином триману-1 чисельнiсть дiазотрофiв на проростках може сягати десяткiв тисяч клiтин на одну насiнину (проросток).� �начний вiдсоток бактерiй при цьому є ендофiтного походження (табл.� 5).� Таблиця 5. Динамiка чисельностi бактерiй на насiннi (проростках) ячменю пiд впливом обробки розчином триману-1 (10 мг/л) Варiанти досліду Бактерії на картопляному агарі, млн �УО /10 насiнин Азотфiксувальні бактерії, тис.�/10 насiнин 0 год.� 24 год.� 48 год.� бактерії, що утилізують органічні кислоти бактерії, що утилізують цукри 0 год.� 24 год.� 48 год.� 0 год.� 24 год.� 48 год.� Нестерилiзоване насіння �онтроль 0,280±0,030 90,2±2,5 108,0±1,4 2,0 16,0 95,0 9,5 25,0 25,0 Триман-1 0,270±0,009 81,5±1,2 119,0±2,3 2,0 7,5 250,0 9,5 95,0 95,0 Поверхнево стерилiзоване насіння �онтроль 0,300±0,100 90,2±2,5 102,0±2,9 0,45 2,5 2,5 0,45 2,5 15,0 Триман-1 0,080±0,009 81,5±1,2 103,0±3,5 0,45 2,5 9,5 045 2,5 95,0 �робленi висновки пiдтверджуються результатами мiкро- вегетацiйного дослiду з ячменем.� Визначення активностi асоцiативної азотфiксацiї у варiантах, що передбачали комбiнацiї з вирощуванням нестерильного і поверхнево стерилiзованого насiн- ня на нестерильному i стерилiзованому субстратах, свiдчать, що основним джерелом азотфiксувальних бактерiй, якi беруть участь у 36 формуваннi асоцiативного симбiозу, є ендофiтнi бактерiї.� Так, при вирощуваннi ячменю на стерильному субстратi (пiску) з поверхнево стерилiзованого насiння (варiант, який виключає надходження бактерiй iз субстрату та з поверхнi насiння), розмiри активностi процесу азотфiксацiї не поступаються значенням, одержаним у варiантi з вирощуванням рослин з нестерилiзованого насiння на нестерильному субстратi (грунтi).� Обробка насiння перед висiвом розчином триману-1 дiє однаково на формування азотфiксувальних асоцiацiй – активнiсть процесу значно пiдвищується у порiвняннi з контролем, але при цьому розмiри азотфiксацiї знаходяться на одному рiвнi як для асоцiацiй, сформованих за участю поверхнево стерилiзованого насiння, так i нестерильного (табл.� 6).� Отже, основним джерелом бактерiй при формуваннi асоцiативного симбiозу з рослинами ячменю можуть виступати дiазотрофи насiння, в тому числi i ендофiтного походження.� Таблиця 6. 6.6. Вклад азотфiксаторiв насiння ячменю i грунту в формування азотфiксувальних асоцiацiй Варіанти досліду Активність азотфіксації, мкг N/посудину/годину стерилізований пісок дерново-підзолистий грунт нестерилі- зоване насіння поверхнево стерилізоване насіння нестерилі- зоване насіння поверхнево стерилізоване насіння �онтроль 0,143 0,140 0,162 0,155 Триман-1 0,248 0,256 0,222 0,237 НIР05 по дослiду 0,051 для субстратiв 0,025 для триману i взаємодiї 0,027 Очевидним є те, що триман-1 впливає на розвиток азотфiксувальних бактерiй не прямо, а опосередковано – через вплив на метаболiчний стан проросткiв.� Такий висновок ми робимо пiсля вивчення впливу триману-1 на розвиток ряду бактеріальних штамiв, видiлених iз зони коренiв ячменю – представникiв Azospirillum brasilense та Azotobacter chroococcum в умовах культивування чистих культур на живильних середовищах.� �обавлення триману- 1 до середовищ у невисоких концентрацiях (до 0,2 мкг/мл) не впливало на розвиток бактерiй та їх нiтрогеназну активнiсть; 37 пiдвищення концентрацiї знижувало данi показники.� Отже, вуглеамонiйнi солi та стимулятор росту рослин триман- 1 сприяють активному розвитковi асоцiативних азотфiксувальних бактерiй у кореневiй зонi ячменю та пiдвищенню ефективностi асоцiативного азотфiксувального симбiозу.� Основним джерелом азотфiксувальних бактерiй при цьому можуть бути дiазотрофи- ендофiти насiння.� 1.� Умаров М.�М.� Ассоциативная азотфиксация.� – М.�: МГУ, 1986.� – 136 с.� 2.� Мiкроорганiзми i альтернативне землеробство /Пати- ка В.�П.�, Тихонович I.�А.�, Фiлiп’єв I.��.� та iн.� – �.�: Урожай, 1993.� – 176 с.� 3.� Umarov M.�, Shabaev V.�, Smolin V.�, Aseeva O.� Incorporation of “bio- logical” nitrogen by nonlegumenous plants during associative N2-fixation // IX Int.� Symp.� Soil.� Biol.� and Сonservation of the Biosphere – �ap.� Sorpon.� – 1985.� – �.� 65 4.� Волкогон В.�В.�, �ульнев П.�Г.�, �овтун Е.�П.� и др.� Влияние фитогормонов и их синтетических аналогов на активность ассоциативной азотфиксации // Микробиология.� – 1996.� – Т.� 65, N 6.� – C.� 850-854.� 5.� Villemin G.�, Balandreau �.�, Dommerques Y.� Utilization du test de re- duction de l’acetilene pour la numeration des bacteries libres fixatuces d’azote // Ann.� Microbiol.� ed Enzimol.� – 1974.� – Vol.� 24, N 2.� – �.� 87-94.� 6.� Волкогон В.�В.� Способ определения активности азотфиксации в почве // Микробиол.� журн.� – 1984.� – Т.� 46, N 2.� – C.� 89-9.� 7.� �оспехов Б.�А.� Методика полевого опыта.� – М.�: �олос, 1979.� – 415 с.� 8.� Пухальская Н.�В.�, Боковая М.�М.� Генеративное развитие ячменя при выращивании растений на двух уровнях азотного питания в атмосфере, обогащенной СО2 // Агрохимия.� – 1996.� – N 5.� – C.� 16-20.� 9.� �алининская Т.�А.�, Редькина Г.�В.� Микрофлора семян риса как источник азотфиксирующих микроорганизмов в его ризосфере //Изв.� АН СССР.� Сер.� биол.� – 1981.� – N 4.� – C.� 617-621.� 10.� Волкогон В.�В.�, Мамчур А.�Е.�, Лемешко Е.�В.�, Миняй- ло В.�Г.� Азоспириллы – �ндофиты семян злаковых растений //Микробиол.� журн.� –1995.� – Т.� 57, N 1.� – C.� 14-18.� 38 ВЛИЯНИЕ ТРИМАНА-1 НА пРОЦЕСС АССОЦИАТИВНОЙ АЗОТФИКСАЦИИ И РАЗВИТИЕ АЗОТФИКСИРУЮЩИХ БАКТЕРИЙ В КОРНЕВОЙ ЗОНЕ ЯЧМЕНЯ 1Волкогон В.В., 2Бакун О.И., 1Волкогон Е.И., 1Штанько Н.п., 3Дульнев п.Г. 1Институт сельскохозяйственной микробиологии УААН, г.� Чернигов 2Черниговский институт агропромышленного производства УААН, пгт.� Прогресс 3Научно-инженерный центр “А�СО” ИБОНХ НАНУ, г.� �иев В лабораторных и полевых условиях исследовано влияние ре- гулятора роста растений тримана-1 на развитие азотфиксиру- ющих бактерий и процесс азотфиксации в корневой зоне ярового ячменя. Показано, что триман-1 способствует увеличению ак- тивности ассоциативной азотфиксации при внесении в почву ми- неральных азотных удобрений в небольшой дозе (N30). Применение ростстимулятора по фону углеаммонийных солей способствует большей эффективности ассоциативного симбиоза, чем при вне- сении аммиачной селитры. �лючевые слова: ассоциативная азотфиксация, азотфикси- рующие бактерии, азотные удобрения, инокуляция, стимуляторы роста растений THE INFLuENCE OF TRImAN-1 ON AssOCIATIVE NITROGEN FIXATION AND NITROGEN FIXING mICROORGANIsms IN BARLEY ROOT ZONE 1Volkogon V.V., 2Bakun O.I., 1Volkogon E.I., 1shtanko N.P., 3Dulnev P.G. 1Institute of agriculturel microbiology UAAN, Chernihiv 2Chernihiv institute of A�V UAAN, �rogress 3Scientific Engineering Centre “ACSO” of IBCOC NANU, �yiv The influence of plant growth regulator triman-1 on nitrogen fixing bacteria and nitrogen fixation process in barley root zone was studied in the laboratory and field conditions. It was shown that triman- 1 enhances associative nitrogen fixation activity when mineral nitrogen fertilizers (N30) was used. The use of triman-1 increases efficiency of associative symbiosis more effectively with the use of carboammonium salts rather than with ammonium nitrate. �ey words: associative nitrogen fixation, nitrogen fixation bacteria, nitrogen fertilizes, inoculation, plant growth regulators.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20701
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1997-3004
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:38:46Z
publishDate	2007
publisher	Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
record_format	dspace
spelling	Волкогон, В.В. Бакун, О.I. Волкогон, К.І. Штанько, Н.П. Дульнєв, П.Г. 2011-06-03T22:33:25Z 2011-06-03T22:33:25Z 2007 Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю / В.В. Волкогон, О.I. Бакун, К.I. Волкогон, Н.П. Штанько, П.Г. Дульнєв // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 29-38. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20701 576.8:631.468:631.8 В лабораторних та польових умовах дослiджено вплив регулятора росту рослин триману-1 на розвиток азотфіксувальних бактерiй та процес азотфiксацiї в кореневiй зонi ярого ячменю. Показано, що триман-1 сприяє пiдвищенню активностi асоцiативної азотфiксацiї при внесеннi в грунт мінеральних азотних добрив у невеликiй дозi (N30). Застосування рістстимулятора по фону вуглеамонiйних солей сприяє бiльшiй ефективностi асоцiативного симбiозу, нiж при внесенні амiачної селiтри. В лабораторных и полевых условиях исследовано влияние регулятора роста растений тримана-1 на развитие азотфиксирующих бактерий и процесс азотфиксации в корневой зоне ярового ячменя. Показано, что триман-1 способствует увеличению активности ассоциативной азотфиксации при внесении в почву минеральных азотных удобрений в небольшой дозе (N30). Применение ростстимулятора по фону углеаммонийных солей способствует большей эффективности ассоциативного симбиоза, чем при внесении аммиачной селитры. The influence of plant growth regulator triman-1 on nitrogen fixing bacteria and nitrogen fixation process in barley root zone was studied in the laboratory and field conditions. It was shown that triman-1 enhances associative nitrogen fixation activity when mineral nitrogen fertilizers (N30) was used. The use of triman-1 increases efficiency of associative symbiosis more effectively with the use of carboammonium salts rather than with ammonium nitrate. uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Сільськогосподарська мікробіологія Ґрунтова мікробіологія Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю Влияние тримана-1 на процесс ассоциативной азотфиксации и развитие азотфиксирующих бактерий в корневой зоне ячменя The influence of triman-1 on associative nitrogen fixation and nitrogen fixing microorganisms in barley root zone Article published earlier
spellingShingle	Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю Волкогон, В.В. Бакун, О.I. Волкогон, К.І. Штанько, Н.П. Дульнєв, П.Г. Ґрунтова мікробіологія
title	Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю
title_alt	Влияние тримана-1 на процесс ассоциативной азотфиксации и развитие азотфиксирующих бактерий в корневой зоне ячменя The influence of triman-1 on associative nitrogen fixation and nitrogen fixing microorganisms in barley root zone
title_full	Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю
title_fullStr	Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю
title_full_unstemmed	Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю
title_short	Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю
title_sort	вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю
topic	Ґрунтова мікробіологія
topic_facet	Ґрунтова мікробіологія
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20701
work_keys_str_mv	AT volkogonvv vplivtrimanu1naprocesasocíativnoíazotfíksacíítarozvitokazotfíksuvalʹnihbakteríiukorenevíizoníâčmenû AT bakunoi vplivtrimanu1naprocesasocíativnoíazotfíksacíítarozvitokazotfíksuvalʹnihbakteríiukorenevíizoníâčmenû AT volkogonkí vplivtrimanu1naprocesasocíativnoíazotfíksacíítarozvitokazotfíksuvalʹnihbakteríiukorenevíizoníâčmenû AT štanʹkonp vplivtrimanu1naprocesasocíativnoíazotfíksacíítarozvitokazotfíksuvalʹnihbakteríiukorenevíizoníâčmenû AT dulʹnêvpg vplivtrimanu1naprocesasocíativnoíazotfíksacíítarozvitokazotfíksuvalʹnihbakteríiukorenevíizoníâčmenû AT volkogonvv vliânietrimana1naprocessassociativnoiazotfiksaciiirazvitieazotfiksiruûŝihbakteriivkornevoizoneâčmenâ AT bakunoi vliânietrimana1naprocessassociativnoiazotfiksaciiirazvitieazotfiksiruûŝihbakteriivkornevoizoneâčmenâ AT volkogonkí vliânietrimana1naprocessassociativnoiazotfiksaciiirazvitieazotfiksiruûŝihbakteriivkornevoizoneâčmenâ AT štanʹkonp vliânietrimana1naprocessassociativnoiazotfiksaciiirazvitieazotfiksiruûŝihbakteriivkornevoizoneâčmenâ AT dulʹnêvpg vliânietrimana1naprocessassociativnoiazotfiksaciiirazvitieazotfiksiruûŝihbakteriivkornevoizoneâčmenâ AT volkogonvv theinfluenceoftriman1onassociativenitrogenfixationandnitrogenfixingmicroorganismsinbarleyrootzone AT bakunoi theinfluenceoftriman1onassociativenitrogenfixationandnitrogenfixingmicroorganismsinbarleyrootzone AT volkogonkí theinfluenceoftriman1onassociativenitrogenfixationandnitrogenfixingmicroorganismsinbarleyrootzone AT štanʹkonp theinfluenceoftriman1onassociativenitrogenfixationandnitrogenfixingmicroorganismsinbarleyrootzone AT dulʹnêvpg theinfluenceoftriman1onassociativenitrogenfixationandnitrogenfixingmicroorganismsinbarleyrootzone

Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю

Репозитарії

Схожі ресурси