Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю
В лабораторних та польових умовах дослiджено вплив регулятора
 росту рослин триману-1 на розвиток азотфіксувальних бактерiй та процес азотфiксацiї в кореневiй зонi ярого ячменю. Показано, що триман-1 сприяє пiдвищенню активностi асоцiативної
 азотфiксацiї при внесеннi в грунт мінерал...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сільськогосподарська мікробіологія |
|---|---|
| Datum: | 2007 |
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20701 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю / В.В. Волкогон, О.I. Бакун, К.I. Волкогон, Н.П. Штанько, П.Г. Дульнєв // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 29-38. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860120495896133632 |
|---|---|
| author | Волкогон, В.В. Бакун, О.I. Волкогон, К.І. Штанько, Н.П. Дульнєв, П.Г. |
| author_facet | Волкогон, В.В. Бакун, О.I. Волкогон, К.І. Штанько, Н.П. Дульнєв, П.Г. |
| citation_txt | Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю / В.В. Волкогон, О.I. Бакун, К.I. Волкогон, Н.П. Штанько, П.Г. Дульнєв // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 29-38. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сільськогосподарська мікробіологія |
| description | В лабораторних та польових умовах дослiджено вплив регулятора
росту рослин триману-1 на розвиток азотфіксувальних бактерiй та процес азотфiксацiї в кореневiй зонi ярого ячменю. Показано, що триман-1 сприяє пiдвищенню активностi асоцiативної
азотфiксацiї при внесеннi в грунт мінеральних азотних добрив
у невеликiй дозi (N30). Застосування рістстимулятора по фону вуглеамонiйних солей сприяє бiльшiй ефективностi асоцiативного симбiозу, нiж при внесенні амiачної селiтри.
В лабораторных и полевых условиях исследовано влияние регулятора
роста растений тримана-1 на развитие азотфиксирующих
бактерий и процесс азотфиксации в корневой зоне ярового ячменя. Показано, что триман-1 способствует увеличению активности
ассоциативной азотфиксации при внесении в почву минеральных
азотных удобрений в небольшой дозе (N30). Применение ростстимулятора по фону углеаммонийных солей способствует большей эффективности ассоциативного симбиоза, чем при внесении
аммиачной селитры.
The influence of plant growth regulator triman-1 on nitrogen fixing bacteria and nitrogen fixation process in barley root zone was studied in the laboratory and field conditions. It was shown that triman-1 enhances associative nitrogen fixation activity when mineral nitrogen fertilizers (N30) was used. The use of triman-1 increases efficiency of associative symbiosis more effectively with the use of carboammonium salts rather than with ammonium nitrate.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:38:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
29
�� 576.�8:631.�468:631.�8
ВпЛИВ ТРИМАНУ-1 НА пРОЦЕС
АСОЦІАТИВНОЇ АЗОТФІКСАЦІЇ ТА РОЗВИТОК
АЗОТФІКСУВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ У КОРЕНЕВІЙ
ЗОНІ ЯЧМЕНЮ
1Волкогон В.В., 2Бакун О.I., 1Волкогон К.I.,
1Штанько Н.п., 3Дульнєв п.Г.
1Iнститут сiльськогосподарської мiкробiологiї УААН,
вул.� Шевченка, 97, м.� Чернігів, 14027, Україна
2Чернiгiвський інститут агропромислового виробництва УААН,
смт.� Прогрес, Чернігівська обл.�, 17035, Україна
3Науково-iнженерний центр “А�СО” ІБОНХ НАН України,
Харкiвське шосе, 50, м.� �иїв, 02160, Україна
В лабораторних та польових умовах дослiджено вплив ре-
гулятора росту рослин триману-1 на розвиток азотфіксувальних
бактерiй та процес азотфiксацiї в кореневiй зонi ярого ячменю.
Показано, що триман-1 сприяє пiдвищенню активностi асоцiа-
тивної азотфiксацiї при внесеннi в грунт мінеральних азотних доб-
рив у невеликiй дозi (N30). Застосування рістстимулятора по фону
вуглеамонiйних солей сприяє бiльшiй ефективностi асоцiативного
симбiозу, нiж при внесенні амiачної селiтри.
�лючові слова: асоціативна азотфіксація, азотфіксувальні
бактерії, азотні добрива, інокуляція, стимулятори росту рослин
Серед сільськогосподарських культур зони помірного клімату,
в ризосфері яких iнтенсивно проходить процес азотфiксацiї, особ-
ливе мiсце належить ярому ячменю.� Продуктивнiсть асоцiативної
азотфiксацiї в агроценозах з цiєю культурою сягає значних показ-
никiв [1].� У зв’язку з високим потенцiалом азотфiксацiї ячмiнь є цi-
кавим об’єктом для вивчення як процесу зв’язування атмосферного
азоту мiкроорганiзмами, асоцiйованими з його корінням, так i дiї
окремих екологічних факторiв на перебіг цього процесу.�
Вiдомо, що на активнiсть асоцiативної азотфiксацiї можуть
суттєво впливати передпосiвна iнокуляцiя насіння активними
штамами азотфіксаторів [2], рiвень азотного мiнерального
живлення, форма азотних добрив [3], а також обробка рослин у
певні фази вегетації регуляторами росту ауксинової i цитокiнiнової
дiї [4].�
30
В роботi наведено результати дослiдження впливу
вищеназваних факторiв на активнiсть біологічної азотфiксацiї в
кореневiй зонi ячменю та розвиток азотфіксувальних бактерій.�
Матерiали й методи. �ослiдження проводили з ячменем
ярим (Hordeum sativum Lessen), сортів Носiвський і Прима
Бiлорусiї.�
�агальну чисельнiсть бактерiй у ризосферному грунті рослин
визначали шляхом висiву серiйних розведень на картопляний агар.�
�ількість азотфiксувальних мiкроорганiзмiв вивчали при висiвi
розведень суспензiй на напiврiдкi середовища Ешбi та �оберейнер
з наступним тестуванням за ацетиленредукцiєю [5].�
Активнiсть азотфiксацiї в кореневiй зонi ячменю вивчали
ацетиленовим методом у модифiкацiї [6].�
�ослiдження впливу окремих чинників на процес азотфiксацiї
в кореневiй зонi рослин ячменю проводили в умовах польових
дослiдiв на дерново-пiдзолистому грунтi (pHсол-5,5; вмiст гумусу
– 0,9-1,2 %) Чернігівського Інституту АПВ.� �ослiди, схеми яких
наведено у вiдповiдних таблицях, проводили в чотириразовому
повтореннi; площа дослiдних дiлянок – 50 м2.�
Мiкровегетацiйний дослiд з використаням рiзних субстратiв
(промитий і прожарений при 600 оС рiчковий пiсок та дерново-
пiдзолистий грунт) проводили в посудинах ємнiстю 200 мл.� В
посудини вносили сумiш Прянишникова з 0,5 дози азоту.� Рослини
вирощували протягом 35 днiв у люмiностатi за iнтенсивностi
освiтлення 20 тис.� люкс, свiтловому перiодi 16 годин та температурi
26 ± 2 оC.� Статистичну обробку одержаних даних проводили за
�оспєховим [7].�
У дослiдах використовували регулятор росту рослин
ауксиново-цитокiнiнового типу дiї триман-1, синтезований у
Науково-iнженерному центрi “A�CO” ІБОНХ НАН України.� В
польових дослідах водний розчин триману-1 застосовували з
розрахунку 5 г/500 л води/га.� Обробку рослин проводили у фазі
виходу в трубку.� В умовах мiкровегетацiйного дослiду триман-1
застосовували в такiй же концентрацiї для передпосiвного обробiтку
насiння.� Вплив регулятора росту на процес азотфiксацiї в польових
дослiдах вивчали при внесеннi в грунт вуглеамонiйних солей (ВАС)
та аміачної селiтри (АС) по фону Р45�45.�
Передпосiвну iнокуляцiю насiння проводили, використовуючи
суспензiю бактерій Azospirillum brasilense 410 з розрахунку
31
200 тис.� клiтин на рослину.� Штам депонований у колекції корисних
ґрунтових мікроорганізмів Інституту с.�-г.� мікробіології УААН та
колекції мікроорганізмів Всеросійського Н�IСГМ.�
Результати та їх обговорення. Визначення активностi
асоцiативної азотфiксацiї свiдчить про суттєвий вплив на цей
процес як iнокуляцiї, так i триману-1 (табл.� 1).� При цьому доза
мiнерального азоту 30 кг/га, незалежно вiд форми добрив, була
найбiльш сприятливою.� В той же час, застосування триману-1 по
фону ВАС в дозi N60 забезпечувало практично такий же рiвень
активностi азотфiксацiї, як i при внесеннi даного виду добрив у
дозi N30.� На вiдмiну вiд цього, в контролi та у варiантi з iнокуляцiєю
внесення ВАС у дозi N60 пригнiчувало активнiсть досліджуваного
процесу порiвняно з дозою N30.� Вплив АС у бiльш високiй дозi був
негативним по всiх трьох варiантах.�
Таблиця 1. Активнiсть азотфiксацiї в кореневiй зонi
ячменю пiд впливом iнокуляцiї та триману-1
в залежностi вiд агрофону (польовий дослiд)
Вид азотних
добрив*
�оза
добрив,
кг/га
Варіанти
досліду
Активність азот-
фіксації, мг N/м2
за годину**
ВАС
N30
контроль 2,126
інокуляція 3,658
триман-1 4,900
N60
контроль 1,691
інокуляція 1,704
триман-1 4,458
АС
N30
контроль 1,853
інокуляція 2,530
триман-1 3,034
N60
контроль 1,009
інокуляція 1,387
триман-1 1,225
НIР05 по дослiду 0,12
для видiв добрив 0,07
для внутрiшньоблокових факторів
i взаємодiї 0,06
* азотні добрива вносили по фону Р40�40
**визначення проводили в фазу молочної стиглостi зерна
32
Отже, триман-1 сприяє реалiзацiї потенцiалу азотфiксацiї
в кореневiй зонi ячменю в бiльшiй мiрi при застосуванні ВАС.�
Негативного впливу підвищеної дози добрива на процес азотфiксацiї
при цьому не виявлено.�
При порiвняннi впливу на перебіг азотфiксацiї азотних добрив
також бачимо, що по фону ВАС активнiсть азотфiксацiї перевищує
відповідні показники у варiантах з внесенням у грунт АС (табл.� 1).�
Результати дослідження асоцiативної азотфiксацiї в iншому
польовому дослiдi також свiдчать про зростання активності цього
процесу при застосуваннi мiнерального азоту в невеликiй дозi
(N30) (табл.� 2).� Сам факт пiдвищення азотфiксувальної активностi
в кореневiй зонi рослин при внесеннi азотних добрив не є
новим.� Вiдомо, що активнiсть процесу зростає при застосуваннi
фiзiологiчно оптимальних доз мiнерального азоту [3].� Бiльш цiкавим
у наших дослiдженнях є встановлення особливостей перебігу
даного процесу при застосуваннi рiзних форм азотних добрив.�
Позитивний вплив ВАС на активнiсть асоцiативної азотфiксацiї
в дослiдi був сильнiшим у порiвняннi з дiєю АС у перший строк
проведення аналізів (фаза розвитку рослин-кущiння), проявлявся
меншою мiрою – в другий (фаза виходу в трубку) i нiвелювався на-
прикiнцi вегетацiйного періоду.�
Таблиця 2. Активнiсть азотфiксацiї в кореневiй зонi
ячменю пiд впливом триману-1 та азотних добрив
(польовий дослiд)
Агрофон Варіанти
Активність азотфіксації,
мкг N/м2 за годину
фаза
кущіння
фаза виходу
в трубку
фаза молоч-
но-воскової
стиглості
Р60�60
контроль 96,2 24,1 24,1
триман-1 – 48,1 24,1
Р40�40 +
ВАС (N30)
контроль 417,0 96,2 28,1
триман-1 – 385,0 160,1
Р40�40 +
АС (N30)
контроль 192,2 72,2 28,1
триман-1 – 320,4 192,3
НIР05 по дослiду 31,0 28,9 24,131,0 28,9 24,1
для агрофонiв 14,5 12,1
для триману i взаємодiї 14,5 12,1
33
�астосування триману-1 у фазі виходу в трубку сприяло
зростанню активностi азотфiксацiї по всiх трьох агрофонах,
причому по фону ВАС – у найбiльшiй мiрi.� В фазу молочно-воскової
стиглостi триман-1 не дiяв на безазотному фонi, помiтно пiдсилював
активність процесу у варiантах з внесенням азотних добрив, але в
дещо бiльшiй мiрi – по фону АС.� Очевидно, це пояснюється тим, що
аміачна селiтра має бiльш пролонговану дiю у порiвняннi з ВАС.�
Вiдмiченi особливостi активності азотфiксацiї в кореневiй
зонi ячменю пiд дiєю вищезазначених факторiв значною
мiрою пiдтверджуються результатами вивчення чисельностi
азотфiксувальних бактерiй у ризосферi дослiдних рослин.� Так,
показано, що мiнеральний азот сприяє зростанню кількостi
бактерiй, здатних зв’язувати молекулярний азот атмосфери, в два
рази на стадiї кущiння ячменю (табл.� 3).� У фазe виходу в трубку
дiя мiнерального азоту на розвиток азотфiксаторiв проявляється
ще в бiльшiй мiрi.� Але найбiльш iнтенсивно розвиваються
представники азотфiксувальної мiкрофлори в цей строк дослiджень
при застосуваннi триману-1 – їх чисельнiсть зростає на порядок,
причому по фону ВАС дiя триману-1 є бiльш вираженою (табл.� 3).�
У фазі молочно-воскової cтиглостi ще можна вiдмітити вплив
триману-1 i мiнерального азоту на розвиток дiазотрофiв, проте
ситуацiя дещо змiнюєься – найвища їх кількість спостерiгається по
фону АС як добрива з бiльш тривалим строком дії.�
Таблиця 3. Вплив триману-1 та мiнерального азоту на
розвиток азотфiксувальних бактерiй у ризосферi ячменю
(польовий дослід)
Агрофон Варiанти
досліду
Чисельнiсть бактерiй на середовищі
�оберейнер, тис.�/г абсолютно сухого
грунту
фаза
кущiння
фаза виходу
в трубку
фаза молоч-
но-воскової
стиглості
Р60�60
контроль 4,0 9,8 0,9
триман-1 – 25,6 0,9
Р40�40 + ВАС
(N30)
контроль 9,0 40,7 2,6
триман-1 – 950,9 25,2
Р40�40 + АС
(N30)
контроль 9,0 25,1 4,8
триман-1 – 450,2 150,9
34
Активний розвиток азотфiксувальної мiкрофлори в кореневiй
зонi ячменю, пiдвищення активностi процесу асоціативної
азотфiксацiї пiд впливом триману-1 та мiнерального азоту по-
значається на урожайностi цієї культури.� Продуктивнiсть рослин
зростає як пiд впливом азотних добрив, так i триману-1.� Слiд
вiдмiтити тенденцiю до зростання урожайностi при взаємодiї
триману-1 з ВАС у порiвняннi з дiєю цього регулятора росту по
фону АС (табл.� 4).�
Таблиця 4. урожайнiсть ячменю пiд впливом
триману-1 залежно вiд виду азотного добрива
(польовий дослід)
Агрофон Варiанти досліду Урожайність, ц/га
Р60�60
контроль 13,0
триман-1 16,8
Р40�40 + ВАС (N30)
контроль 21,4
триман-1 25,3
Р40�40 + АС (N30)
контроль 21,0
триман-1 24,8
НIР05 по дослiду 0,24
для агрофонiв 0,17
для триману i взаємодії 0,12
Очевидно, що в даному випадку позитивно позначається вплив
ВАС на рослини ячменю у фази найбiльш iнтенсивного їх розвитку.�
Важливим при цьому може бути також i вплив вуглекислого газу,
який вивiльняється з вуглеамонiйних солей.� Позитивна дiя СО2 на
розвиток рослин ячменю описана в лiтературi [8].�
При порiвняннi впливу триману-1 i iнокуляцiї на активнiсть
азотфiксацiї в кореневiй зонi ячменю (табл.� 1) несподiваною є
бiльш виражена дiя регулятора росту рослин, адже аборигеннi
азотфiксувальні мiкроорганiзми, якi формують асоцiативний
азотфiксувальний симбiоз з рослинами, як правило, не
вiдрiзняються високою нiтрогеназною активністю, на чому власне
i базуються науковi розробки щодо штучної бактеризацiї насіння
відселекцiонованими високоактивними штамами бактерiй.� Вiдповiдь
на це запитання ми спробували знайти при вивченнi впливу триману-
1 на розвиток азотфiксаторiв насiння ячменю.� Вiдомо, що епiфiтнi
дiазотрофи насiння окремих видiв рослин можуть бути основним
35
джерелом бактерiй при формуваннi азотфiксувальних асоцiацiй
[9].� Нашими попереднiми дослiдженнями особливостей утворення
асоцiацiй азотфiксувальних бактерiй з окремими видами злакових
трав показано активну участь у цьому також i бактерiй-ендофiтiв, якi
локалiзованi пiд оболонкою насiння, в мiжклiтинниках алейронового
шару [10].� В ходi даної роботи було зроблено припущення, що
триман-1 може впливати на розвиток насiннєвих азотфiксаторiв (як
епiфiтiв, так i ендофiтiв).� �ослiдження цього питання пiдтвердило
справедливiсть попереднiх мiркувань.� Визначення загальної
чисельностi бактерiй та кiлькостi азотфiксувальних бактерiй на
нестерильному та поверхнево стерилiзованому насiннi свiдчить,
що вже через 48 годин пiсля його обробки розчином триману-1
чисельнiсть дiазотрофiв на проростках може сягати десяткiв тисяч
клiтин на одну насiнину (проросток).� �начний вiдсоток бактерiй
при цьому є ендофiтного походження (табл.� 5).�
Таблиця 5. Динамiка чисельностi бактерiй на насiннi
(проростках) ячменю пiд впливом обробки розчином
триману-1 (10 мг/л)
Варiанти
досліду
Бактерії на картопляному агарі,
млн �УО /10 насiнин
Азотфiксувальні бактерії,
тис.�/10 насiнин
0 год.� 24 год.� 48 год.�
бактерії, що
утилізують
органічні
кислоти
бактерії, що
утилізують
цукри
0
год.�
24
год.�
48
год.�
0
год.�
24
год.�
48
год.�
Нестерилiзоване насіння
�онтроль 0,280±0,030 90,2±2,5 108,0±1,4 2,0 16,0 95,0 9,5 25,0 25,0
Триман-1 0,270±0,009 81,5±1,2 119,0±2,3 2,0 7,5 250,0 9,5 95,0 95,0
Поверхнево стерилiзоване насіння
�онтроль 0,300±0,100 90,2±2,5 102,0±2,9 0,45 2,5 2,5 0,45 2,5 15,0
Триман-1 0,080±0,009 81,5±1,2 103,0±3,5 0,45 2,5 9,5 045 2,5 95,0
�робленi висновки пiдтверджуються результатами мiкро-
вегетацiйного дослiду з ячменем.� Визначення активностi
асоцiативної азотфiксацiї у варiантах, що передбачали комбiнацiї з
вирощуванням нестерильного і поверхнево стерилiзованого насiн-
ня на нестерильному i стерилiзованому субстратах, свiдчать, що
основним джерелом азотфiксувальних бактерiй, якi беруть участь у
36
формуваннi асоцiативного симбiозу, є ендофiтнi бактерiї.� Так, при
вирощуваннi ячменю на стерильному субстратi (пiску) з поверхнево
стерилiзованого насiння (варiант, який виключає надходження
бактерiй iз субстрату та з поверхнi насiння), розмiри активностi
процесу азотфiксацiї не поступаються значенням, одержаним у
варiантi з вирощуванням рослин з нестерилiзованого насiння на
нестерильному субстратi (грунтi).� Обробка насiння перед висiвом
розчином триману-1 дiє однаково на формування азотфiксувальних
асоцiацiй – активнiсть процесу значно пiдвищується у порiвняннi
з контролем, але при цьому розмiри азотфiксацiї знаходяться на
одному рiвнi як для асоцiацiй, сформованих за участю поверхнево
стерилiзованого насiння, так i нестерильного (табл.� 6).� Отже,
основним джерелом бактерiй при формуваннi асоцiативного
симбiозу з рослинами ячменю можуть виступати дiазотрофи
насiння, в тому числi i ендофiтного походження.�
Таблиця 6. 6.6. Вклад азотфiксаторiв насiння ячменю
i грунту в формування азотфiксувальних асоцiацiй
Варіанти
досліду
Активність азотфіксації, мкг N/посудину/годину
стерилізований пісок дерново-підзолистий
грунт
нестерилі-
зоване
насіння
поверхнево
стерилізоване
насіння
нестерилі-
зоване
насіння
поверхнево
стерилізоване
насіння
�онтроль 0,143 0,140 0,162 0,155
Триман-1 0,248 0,256 0,222 0,237
НIР05 по дослiду 0,051
для субстратiв 0,025
для триману i взаємодiї 0,027
Очевидним є те, що триман-1 впливає на розвиток
азотфiксувальних бактерiй не прямо, а опосередковано – через вплив
на метаболiчний стан проросткiв.� Такий висновок ми робимо пiсля
вивчення впливу триману-1 на розвиток ряду бактеріальних штамiв,
видiлених iз зони коренiв ячменю – представникiв Azospirillum
brasilense та Azotobacter chroococcum в умовах культивування
чистих культур на живильних середовищах.� �обавлення триману-
1 до середовищ у невисоких концентрацiях (до 0,2 мкг/мл) не
впливало на розвиток бактерiй та їх нiтрогеназну активнiсть;
37
пiдвищення концентрацiї знижувало данi показники.�
Отже, вуглеамонiйнi солi та стимулятор росту рослин триман-
1 сприяють активному розвитковi асоцiативних азотфiксувальних
бактерiй у кореневiй зонi ячменю та пiдвищенню ефективностi
асоцiативного азотфiксувального симбiозу.� Основним джерелом
азотфiксувальних бактерiй при цьому можуть бути дiазотрофи-
ендофiти насiння.�
1.� Умаров М.�М.� Ассоциативная азотфиксация.� – М.�: МГУ, 1986.�
– 136 с.�
2.� Мiкроорганiзми i альтернативне землеробство /Пати-
ка В.�П.�, Тихонович I.�А.�, Фiлiп’єв I.��.� та iн.� – �.�: Урожай, 1993.� – 176 с.�
3.� Umarov M.�, Shabaev V.�, Smolin V.�, Aseeva O.� Incorporation of “bio-
logical” nitrogen by nonlegumenous plants during associative N2-fixation //
IX Int.� Symp.� Soil.� Biol.� and Сonservation of the Biosphere – �ap.� Sorpon.�
– 1985.� – �.� 65
4.� Волкогон В.�В.�, �ульнев П.�Г.�, �овтун Е.�П.� и др.� Влияние
фитогормонов и их синтетических аналогов на активность ассоциативной
азотфиксации // Микробиология.� – 1996.� – Т.� 65, N 6.� – C.� 850-854.�
5.� Villemin G.�, Balandreau �.�, Dommerques Y.� Utilization du test de re-
duction de l’acetilene pour la numeration des bacteries libres fixatuces d’azote
// Ann.� Microbiol.� ed Enzimol.� – 1974.� – Vol.� 24, N 2.� – �.� 87-94.�
6.� Волкогон В.�В.� Способ определения активности азотфиксации в
почве // Микробиол.� журн.� – 1984.� – Т.� 46, N 2.� – C.� 89-9.�
7.� �оспехов Б.�А.� Методика полевого опыта.� – М.�: �олос, 1979.�
– 415 с.�
8.� Пухальская Н.�В.�, Боковая М.�М.� Генеративное развитие ячменя
при выращивании растений на двух уровнях азотного питания в атмосфере,
обогащенной СО2 // Агрохимия.� – 1996.� – N 5.� – C.� 16-20.�
9.� �алининская Т.�А.�, Редькина Г.�В.� Микрофлора семян риса как
источник азотфиксирующих микроорганизмов в его ризосфере //Изв.� АН
СССР.� Сер.� биол.� – 1981.� – N 4.� – C.� 617-621.�
10.� Волкогон В.�В.�, Мамчур А.�Е.�, Лемешко Е.�В.�, Миняй-
ло В.�Г.� Азоспириллы – �ндофиты семян злаковых растений //Микробиол.�
журн.� –1995.� – Т.� 57, N 1.� – C.� 14-18.�
38
ВЛИЯНИЕ ТРИМАНА-1 НА пРОЦЕСС
АССОЦИАТИВНОЙ АЗОТФИКСАЦИИ И РАЗВИТИЕ
АЗОТФИКСИРУЮЩИХ БАКТЕРИЙ В КОРНЕВОЙ
ЗОНЕ ЯЧМЕНЯ
1Волкогон В.В., 2Бакун О.И., 1Волкогон Е.И.,
1Штанько Н.п., 3Дульнев п.Г.
1Институт сельскохозяйственной микробиологии УААН,
г.� Чернигов
2Черниговский институт агропромышленного производства УААН,
пгт.� Прогресс
3Научно-инженерный центр “А�СО” ИБОНХ НАНУ, г.� �иев
В лабораторных и полевых условиях исследовано влияние ре-
гулятора роста растений тримана-1 на развитие азотфиксиру-
ющих бактерий и процесс азотфиксации в корневой зоне ярового
ячменя. Показано, что триман-1 способствует увеличению ак-
тивности ассоциативной азотфиксации при внесении в почву ми-
неральных азотных удобрений в небольшой дозе (N30). Применение
ростстимулятора по фону углеаммонийных солей способствует
большей эффективности ассоциативного симбиоза, чем при вне-
сении аммиачной селитры.
�лючевые слова: ассоциативная азотфиксация, азотфикси-
рующие бактерии, азотные удобрения, инокуляция, стимуляторы
роста растений
THE INFLuENCE OF TRImAN-1 ON AssOCIATIVE
NITROGEN FIXATION AND NITROGEN FIXING
mICROORGANIsms IN BARLEY ROOT ZONE
1Volkogon V.V., 2Bakun O.I., 1Volkogon E.I., 1shtanko N.P.,
3Dulnev P.G.
1Institute of agriculturel microbiology UAAN, Chernihiv
2Chernihiv institute of A�V UAAN, �rogress
3Scientific Engineering Centre “ACSO” of IBCOC NANU, �yiv
The influence of plant growth regulator triman-1 on nitrogen
fixing bacteria and nitrogen fixation process in barley root zone was
studied in the laboratory and field conditions. It was shown that triman-
1 enhances associative nitrogen fixation activity when mineral nitrogen
fertilizers (N30) was used. The use of triman-1 increases efficiency of
associative symbiosis more effectively with the use of carboammonium
salts rather than with ammonium nitrate.
�ey words: associative nitrogen fixation, nitrogen fixation
bacteria, nitrogen fertilizes, inoculation, plant growth regulators.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20701 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1997-3004 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:38:46Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Волкогон, В.В. Бакун, О.I. Волкогон, К.І. Штанько, Н.П. Дульнєв, П.Г. 2011-06-03T22:33:25Z 2011-06-03T22:33:25Z 2007 Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю / В.В. Волкогон, О.I. Бакун, К.I. Волкогон, Н.П. Штанько, П.Г. Дульнєв // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. — Чернігів, 2007. — Вип. 6. — С. 29-38. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1997-3004 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20701 576.8:631.468:631.8 В лабораторних та польових умовах дослiджено вплив регулятора
 росту рослин триману-1 на розвиток азотфіксувальних бактерiй та процес азотфiксацiї в кореневiй зонi ярого ячменю. Показано, що триман-1 сприяє пiдвищенню активностi асоцiативної
 азотфiксацiї при внесеннi в грунт мінеральних азотних добрив
 у невеликiй дозi (N30). Застосування рістстимулятора по фону вуглеамонiйних солей сприяє бiльшiй ефективностi асоцiативного симбiозу, нiж при внесенні амiачної селiтри. В лабораторных и полевых условиях исследовано влияние регулятора
 роста растений тримана-1 на развитие азотфиксирующих
 бактерий и процесс азотфиксации в корневой зоне ярового ячменя. Показано, что триман-1 способствует увеличению активности
 ассоциативной азотфиксации при внесении в почву минеральных
 азотных удобрений в небольшой дозе (N30). Применение ростстимулятора по фону углеаммонийных солей способствует большей эффективности ассоциативного симбиоза, чем при внесении
 аммиачной селитры. The influence of plant growth regulator triman-1 on nitrogen fixing bacteria and nitrogen fixation process in barley root zone was studied in the laboratory and field conditions. It was shown that triman-1 enhances associative nitrogen fixation activity when mineral nitrogen fertilizers (N30) was used. The use of triman-1 increases efficiency of associative symbiosis more effectively with the use of carboammonium salts rather than with ammonium nitrate. uk Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Сільськогосподарська мікробіологія Ґрунтова мікробіологія Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю Влияние тримана-1 на процесс ассоциативной азотфиксации и развитие азотфиксирующих бактерий в корневой зоне ячменя The influence of triman-1 on associative nitrogen fixation and nitrogen fixing microorganisms in barley root zone Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю Волкогон, В.В. Бакун, О.I. Волкогон, К.І. Штанько, Н.П. Дульнєв, П.Г. Ґрунтова мікробіологія |
| title | Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю |
| title_alt | Влияние тримана-1 на процесс ассоциативной азотфиксации и развитие азотфиксирующих бактерий в корневой зоне ячменя The influence of triman-1 on associative nitrogen fixation and nitrogen fixing microorganisms in barley root zone |
| title_full | Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю |
| title_fullStr | Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю |
| title_full_unstemmed | Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю |
| title_short | Вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю |
| title_sort | вплив триману-1 на процес асоціативної азотфіксації та розвиток азотфіксувальних бактерій у кореневій зоні ячменю |
| topic | Ґрунтова мікробіологія |
| topic_facet | Ґрунтова мікробіологія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20701 |
| work_keys_str_mv | AT volkogonvv vplivtrimanu1naprocesasocíativnoíazotfíksacíítarozvitokazotfíksuvalʹnihbakteríiukorenevíizoníâčmenû AT bakunoi vplivtrimanu1naprocesasocíativnoíazotfíksacíítarozvitokazotfíksuvalʹnihbakteríiukorenevíizoníâčmenû AT volkogonkí vplivtrimanu1naprocesasocíativnoíazotfíksacíítarozvitokazotfíksuvalʹnihbakteríiukorenevíizoníâčmenû AT štanʹkonp vplivtrimanu1naprocesasocíativnoíazotfíksacíítarozvitokazotfíksuvalʹnihbakteríiukorenevíizoníâčmenû AT dulʹnêvpg vplivtrimanu1naprocesasocíativnoíazotfíksacíítarozvitokazotfíksuvalʹnihbakteríiukorenevíizoníâčmenû AT volkogonvv vliânietrimana1naprocessassociativnoiazotfiksaciiirazvitieazotfiksiruûŝihbakteriivkornevoizoneâčmenâ AT bakunoi vliânietrimana1naprocessassociativnoiazotfiksaciiirazvitieazotfiksiruûŝihbakteriivkornevoizoneâčmenâ AT volkogonkí vliânietrimana1naprocessassociativnoiazotfiksaciiirazvitieazotfiksiruûŝihbakteriivkornevoizoneâčmenâ AT štanʹkonp vliânietrimana1naprocessassociativnoiazotfiksaciiirazvitieazotfiksiruûŝihbakteriivkornevoizoneâčmenâ AT dulʹnêvpg vliânietrimana1naprocessassociativnoiazotfiksaciiirazvitieazotfiksiruûŝihbakteriivkornevoizoneâčmenâ AT volkogonvv theinfluenceoftriman1onassociativenitrogenfixationandnitrogenfixingmicroorganismsinbarleyrootzone AT bakunoi theinfluenceoftriman1onassociativenitrogenfixationandnitrogenfixingmicroorganismsinbarleyrootzone AT volkogonkí theinfluenceoftriman1onassociativenitrogenfixationandnitrogenfixingmicroorganismsinbarleyrootzone AT štanʹkonp theinfluenceoftriman1onassociativenitrogenfixationandnitrogenfixingmicroorganismsinbarleyrootzone AT dulʹnêvpg theinfluenceoftriman1onassociativenitrogenfixationandnitrogenfixingmicroorganismsinbarleyrootzone |