Ніжинський замок
Опубліковано: Під прапором Леніна (Ніжин). – 1982. – 22 жовтня. – С. 4.
Saved in:
| Published in: | Ніжинська старовина |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20712 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Ніжинський замок / Ю.С. Москаленко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2008. — Вип. 6(9). — С. 96-98.— укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859855326982963200 |
|---|---|
| author | Москаленко, Ю.С. |
| author_facet | Москаленко, Ю.С. |
| citation_txt | Ніжинський замок / Ю.С. Москаленко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2008. — Вип. 6(9). — С. 96-98.— укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Ніжинська старовина |
| description | Опубліковано: Під прапором Леніна (Ніжин). – 1982. – 22 жовтня. – С. 4.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:43:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
96
4. Поштова станція // Деснянська правда. – 1980. – 14 грудня.
5. Шляхами через Ніжин // Під прапором Леніна. – 1981. – 24 березня.
6. З часів минулих // Під прапором Леніна. – 1981. – 4 квітня.
7. Олександр Олександрович Богомолець // Під прапором Леніна. – 1981. – 23 травня.
8. Чи був Остер судноплавним? // Під прапором Леніна. – 1981. – 18 липня.
9. Волконські // Під прапором Леніна. – 1982. – 21 липня; 23 липня.
10. Ніжинський Замок // Під прапором Леніна. – 1982. – 22 жовтня.
11. Листи з ХVІІ віку // Під прапором Леніна. – 1983. – 26 січня.
12. Новий музей чекає на експонати // Під прапором Леніна. – 1983. – 1 лютого.
13. Імена на мурі // Під прапором Леніна. – 1983. – 8 квітня.
14. Млини на Ніжинщині // Під прапором Леніна. – 1983. – 22 червня.
15. Наш земляк Ю.Ф. Лисянський // Під прапором Леніна. – 1983. – 13 серпня.
16. Нове про Ю.Ф. Лисянського // Під прапором Леніна. – 1984. – 11 травня.
17. На шляху у Михайлівське // Під прапором Леніна. – 1984. – 8 серпня.
18. Декабрист М.Й. Мозгалевський // Під прапором Леніна. – 1985. – 7 червня.
19. Проїздом через Ніжин // Під прапором Леніна. – 1986. – 11 жовтня.
20. Ніжинська кінська залізниця // Під прапором Леніна. – 1986. – 1 листопада.
Уміщені далі матеріали взяті з місцевої ніжинської періодики, де – за виня-
тком однієї статті – були опубліковані всі історико-краєзнавчі дослідження
Ю.С. Москаленка. З-поміж двох десятків робіт дослідника пропоновані нам
здалися дещо цікавішими й актуальнішими за інші, розглядаючи їх з точки зо-
ру сьогодення, особливо дивлячись на проблеми зі збереженням історико-
культурного середовища, музейної роботи тощо.
Тексти газетних статей подані в повній відповідності до тексту оригіналу,
не змінюючи характерних на момент їх публікації, але не відповідних сучасним
нормам, лексем і граматики української мови. Щодо пунктуації, то вона при-
ведена до сучасних правописних норм. Також виправлено кілька відвертих те-
кстових, а також друкарських помилок.
Юрій Сергійович Москаленко
НІЖИНСЬКИЙ ЗАМОК
опубліковано:
Під прапором Леніна (Ніжин). – 1982. – 22 жовтня. – С. 4.
“Главный полковой город Нежин. Лежит на низком месте, обнесен валом, кругом
которого ров, шириною семь саженей, глубиною одна сажень ... с четырьмя воротами
... по Московской к Киеву дороге близ Московских ворот в левую руку замок, сдела-
ной по Вобанову манеру с фасами и филингами и с бастионами иррегулярными”. Такі
відомості про укріплення міста і його замок, або, точніше, цитадель (оскільки він роз-
ташований в середині міста-фортеці), подані в описі, надісланому в 1766 р. до канце-
лярії Малоросійської колегії.
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
97
Ясна річ, наведені дані стосуються більш пізнішого часу. Проте, немає сумніву, що
наше місто ще в період Київської Русі мало значні укріплення з валами та частоколом з
дерев’яними баштами і ровом перед ними. В середині міста знаходився дитинець або
замок. Про Ніжин “валами оборонный” мова йде і в документах першої чверті XVII ст.
Будівництво земляної цитаделі, як пише О. Шафонський, проводилось “за польско-
го владения”, тобто у той час, коли Ніжин і вся Сіверська земля з Черніговом відішли
по Деулінському миру 1613 р. до Польщі. Укріплення, створені раніше, не руйнува-
лись, а відновлювались і вдосконалювались, глибшим і ширшим став навколишній
рів, а земля, видобута з нього, зробила ще більш високим вал. У визвольній війні
1648-54 рр. Ніжин позбувся польсько-шляхетського панування. Цитадель у ці роки
використовувалась як укріплення Ніжинського козацького полку. Після возз’єднання
України з Росією російський уряд виступає на боці України і оголошує Польщі війну,
яка закінчилась у 1667 р. Андрусівським перемир’ям. Кордон з цього часу і протягом
126 років проходив по Дніпру. У Ніжинській цитаделі розміщується постійний гарні-
зон на чолі з воєводою. Цікаво, що за даними “Переписних книг” 1666 року серед
26 ремісників ковальського цеху у місті налічувалось вісім “ратушных пушкарей”.
На відміну від інших ремісників, вони податком не обкладались.
За часів Петра І, з 1708 р., воєводи стали іменуватись комендантами. Протягом сто-
літь неодноразово проводились ремонтні роботи по підтриманню укріплень у боєзда-
тному стані. Частіше всього вони пов’язувались з загостренням зовнішньополітичної
обстановки, як це мало місце в 1737 та 1748 рр.
Більш докладні відомості про цитадель середини XVIII ст. подають архівні матеріа-
ли. Серед різних документів тут знаходиться “План Нежинской крепости с ближним
строением”, датований 1749 р., на який нанесено також частину міської території з
дворами, що межували з нею. Підписаний він інженером-підполковником Дебоска-
том, котрий разом з комендантом цитаделі полковником Наковальніним керував її пе-
ребудовою в “манері Вобана”.
Себастьєн де Вобан – французький військовий інженер, академік і маршал Франції.
За його планами і під його керівництвом збудовано 33 та перебудовано понад
300 старих фортець.
Згідно з планом цитадель мала форму витягнутого п’ятикутника. Межі її від сучас-
ної вул. Червоних Партизанів проходили у східному напрямку берегом Остра, далі
сучасними вул. Подвойського, площею 50-річчя Жовтня та вулиці Червоних Партиза-
нів до ресторану “Полісся”. Вхід до цитаделі вів через міст над ровом і через бастіон
проти теперішньої вулиці Гоголя. З північного боку з кріпості був вихід на берег Остра.
П’ять бастіонів або багатокутових виступів на рогах укріплення, призначались для
ведення флангового вогню вздовж рову і валу цитаделі. Фаси, тобто частини оборон-
ної огорожі, відповідали напрямку вогню. До цитаделі прибудували форт, який три-
мав під прицілом південно-східні, південні та південно-західні ділянки прилеглої міс-
цевості, оскільки ця частина цитаделі не мала перед собою такої перепони для воро-
жого наступу, як річка. Озброєння цитаделі складалось з гармат.
На території розмістились два кам’яні порохові погреби, дві провіантські комори, ка-
раульне приміщення, гауптвахта, будинок коменданта з подвір’ям, житлові будинки і
Богоявленська кам’яна церква, “которой прежде в замке не было”. Дерев’яна церква під
НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА
98
такою назвою існувала і раніше, але за межами цитаделі. Кам’яна ж, збудована в 1721 р.,
збереглася як свідок минулого до наших часів і відома більше під назвою “замкової”.
За даними 1766 р., житлові будинки в цитаделі розташовувались на двох вулицях.
Перша йшла від входу до замку проти Миколаївського собору до бастіону проти По-
кровської церкви. На цій вулиці було 20 хат з подвір’ями і 13 без них. На другій вули-
ці 14 хат з подвір’ями та 10 хат без них. Мешкали на території цитаделі солдати, їх
вдови, ремісники, купці тощо.
Поруч з планом подано список 63 міських будівель, які від замкового рову знаходи-
лись ближче 20 саженів і своєю наявністю порушували нові вимоги щодо оборонної
зони перед укріпленням. Зокрема, з заходу (вул. Червоних Партизанів) недалеко від
рову розташовувались “кузницы гарнизонные и солдатские дворы, построены пре-
жними воєводами и комендантами от давних лет”. Та й ніжинська ратуша теж увійш-
ла у заборонену зону.
У межах Чернігівщини кордон з королівською Польщею проходив по Дніпру
197 верст, на ньому було 38 форпостів. Від Смоленська до турецьких володінь (При-
чорномор’я) кордон і прикордонні кріпості, в тому числі і Ніжинська, та військовий
гарнізон міста, були під управлінням Київського генерал-губернатора.
У 70-80 рр. поступово стабілізувалось становище на півдні. Внаслідок війн з Туреч-
чиною Росія дістала вихід до Чорного моря. Після Ясського мирного договору 1791 р.
Україна вже не зазнавала спустошливих турецько-татарських вторгнень.
Другий розподіл Польщі в 1793 р. віддалив кордон Росії далеко на захід Отже, ра-
ніше створені укріплення остаточно втрачають своє оборонне значення, в тому числі і
Ніжинська цитадель.
За штатами 1764 р. ліквідовується посада коменданта і постійний гарнізон. Цита-
дель з цього часу знаходиться у віданні Ніжинського козацького полку, який в 1785 р.
реорганізовується у регулярний карабінерський полк. Нищівного удару старому
укріпленню завдала пожежа 1797 р.
На планах забудови Ніжина кінця XVIII та початку XIX ст. її територія відводиться
під ринок з торговими рядами. З того часу і до наших днів (дещо в менших розмірах).
вона використовується за цим призначенням.
Чи виконувала свої оборонні функції цитадель? Відомо, що на наше місто у 1661 р,
нападав король польський Ян Казимір разом з кримськими татарами, у 1667 р. – самі
татари, але взяти не змогли, завдавши йому лише значних руйнувань.
Її гармати салютували послам московським, які в січні 1654 р. після Переяславської
Ради прибули до Ніжина для прийняття присяги від населення міста.
Щодо слова “замок” то слід зазначити, що з ним пов’язане й інше поняття. Описую-
чи місто в шістдесяті роки XIX ст. М. Домонтович зазначає, що в усіх містах Черні-
гівської губернії збудовані “каменные тюремные замки”, у Ніжині його збудували по-
руч з замковою церквою. Ці приміщення зараз перебудовані і використовуються для
потреб швидкої допомоги, бюро інвентаризації та інших установ.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20712 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2078-063X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:43:29Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Москаленко, Ю.С. 2011-06-04T13:18:30Z 2011-06-04T13:18:30Z 2008 Ніжинський замок / Ю.С. Москаленко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2008. — Вип. 6(9). — С. 96-98.— укр. 2078-063X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20712 Опубліковано: Під прапором Леніна (Ніжин). – 1982. – 22 жовтня. – С. 4. uk Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК Ніжинська старовина Видатні ніжинці Ніжинський замок Article published earlier |
| spellingShingle | Ніжинський замок Москаленко, Ю.С. Видатні ніжинці |
| title | Ніжинський замок |
| title_full | Ніжинський замок |
| title_fullStr | Ніжинський замок |
| title_full_unstemmed | Ніжинський замок |
| title_short | Ніжинський замок |
| title_sort | ніжинський замок |
| topic | Видатні ніжинці |
| topic_facet | Видатні ніжинці |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20712 |
| work_keys_str_mv | AT moskalenkoûs nížinsʹkiizamok |