Листи з сімнадцятого віку

Опубліковано: Під прапором Леніна (Ніжин). – 1983. – 26 січня. – С. 4.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Ніжинська старовина
Date:2008
Main Author: Москаленко, Ю.С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20716
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Листи з сімнадцятого віку / Ю.С. Москаленко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2008. — Вип. 6(9). — С. 105-106. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859831943847215104
author Москаленко, Ю.С.
author_facet Москаленко, Ю.С.
citation_txt Листи з сімнадцятого віку / Ю.С. Москаленко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2008. — Вип. 6(9). — С. 105-106. — укр.
collection DSpace DC
container_title Ніжинська старовина
description Опубліковано: Під прапором Леніна (Ніжин). – 1983. – 26 січня. – С. 4.
first_indexed 2025-12-07T15:32:34Z
format Article
fulltext НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 105 Марко Вовчок (М.О. Вілінська-Маркович) та її чоловік фольклорист і етнограф О.В. Маркович відвідали Ніжин у листопаді-грудні 1851 р., де Маркевичі зупинялися у М.Т. Симонова, що пізніше виступав у літературі під псевдонімом М. Номис. Крім того, Марко Вовчок ще кілька разів була проїздом у нашому місті, зокрема, у серпні 1857 р. по шляху з Немирова до Орла та зворотнім шляхом до Немирова у жовтні того ж року. Були Марковичі проїздом у Ніжині також у кінці грудня 1858 р. На початку XIX ст. у нашому місті побували під час своїх мандрівок історик Д.М. Бан- тиш-Каменський та письменник І.М. Долгорукий, які залишили свої спогади про Ніжин. У серпні 1840 р. з Петербурга до Лубенського повіту через Ніжин разом з своєю до- чкою Катериною Єрмолаївною проїздила Г.П. Керн. Як відомо, О. С. Пушкін присвя- тив Ганні Петрівні поетичний твір “Я пам’ятаю мить чудову...” (1825 р.), а М.І. Глінка в 1840 р. поклав його на музику і присвятив романс Катерині Керн. Стан її здоров’я вимагав від’їзду з Петербурга, але фінансові справи у них були далеко не блискучі. М.І. Глінка на свої кошти придбав карету для подорожі і супроводив їх до Катежни, де вони розсталися: Глінка поїхав у Новоспаське, а Г.П. Керн з дочкою далі на Україну. До нашого часу по вул. Поштовій в основному зберігся комплекс споруд поштової станції. Як архітектурний і культурний пам’ятник минулого, пов’язаний з іменами ба- гатьох видатних людей, він заслуговує на увагу. Тут планується створити музей ху- дожника М.С. Самокиша. Юрій Сергійович Москаленко ЛИСТИ З СІМНАДЦЯТОГО ВІКУ опубліковано: Під прапором Леніна (Ніжин). – 1983. – 26 січня. – С. 4. У 1665 р. воєводою Ніжина був призначений І. Ржевський. Ім’я цього талановитого воєначальника згадується в історії у зв’язку з пізнішими подіями, зокрема, з бороть- бою проти турецько-татарських загарбників під Чигирином у 1678 р. Від царя Олексія Михайловича він одержав письмову настанову щодо своїх обов’язків та майбутньої служби. На воєводу і гарнізон стрільців, перш за все, покла- далась охорона міста: “По городу и по острогу, и по стенам, и у крепостей, н на отъе- зжих сторожах, где пригоже, и у государевой казны служилых людей держать”. Прибувши до місця призначення, він надіслав листа з повідомленням про прийняття від свого попередника “Верхнього земляного міста Ніжина” та доповів про стан справ. Так виникло листування між ніжинським воєводою, з одного боку, та москов- ським урядом з другого, яке тривало до 1667 р. Цікаво воно тим, що дає деякий дода- тковий матеріал про історичні події того часу, обов’язки воєвод, стосунки з полков- никами козацьких полків і місцевим населенням та відомості про укріплення міста. Якщо воєвода одержував дані про появу ворожих військ, він мав негайно повідоми- ти про це київського боярина, гетьмана та ніжинського полковника, а при загрозі без- посередньої небезпеки гінцями оповістити населення округи з тим, щоб воно мало можливість, захопивши з собою провіант, прибути до міста під захист його укріплень. НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА 106 Охорона прикордонної смуги теж покладалась на ніжинського воєводу, щоб не про- никали на цей бік Дніпра ворожі “лазутчики”. А тому всі, хто приходив або приїздив до міста у торгових чи в якихось особистих справах з іншої місцевості, зобов’язані були записуватись у “Приказной избе” в спеціальні книги. Без цього ніхто з прибулих із литовських, польських чи то московських і українських міст не мав права перебува- ти в Ніжині, а мешканці міста надавати їм притулок. У містечках і на заставах від ні- жинського гарнізону одночасно знаходилось у наряді 175 стрільців. На нового воєводу чекало багато невирішених справ, пов’язаних з ремонтом укріп- лень, зокрема, міського валу, поповненням гарнізону, який з різних причин став ма- лочисельним, та створенням запасів хліба на випадок облоги міста. З листа воєводи від 7 січня 1666 р. дізнаємось і про деякі деталі щодо оборонних споруд. Так, над земляним валом, який стіною оточував Ніжин у XVII ст., височіло одинадцять дерев’яних башт. На десяти з них були встановлені піщалі, тобто кріпосні гармати, що знаходились на озброєнні російських військ у XVI та XVII ст. Проте, для них не вистачало потрібної кількості пушкарів. Згідно з царським указом на службі в місті повинно було рахуватись 2028 стрільців, а воєвода прийняв від сво- го попередника лише 459, та й ті, що залишились, давно не одержували платні. Вима- гали ремонту житла стрільців. Про всі ці справи й повідомляє ніжинський воєвода. В листі від 1 серпня 1666 р. воєвода доповідав, що під Монастирище приходили татари. Вони захопили в полон багатьох людей, які працювали на полях та забрали й погнали табуни коней і скоту. Під Монастирищем був бій, а потім татари пішли на Галицю. У листі мовиться також. що в цей день на трьох ніжинських міщан, які працювали в по- лі під Талалаївкою, напали двоє кінних татар і поранили їх. Двом міщанам пощастило відбитись, а третього татари захопили в полон. Більш тривожні відомості подано у листі від 22 жовтня 1667 р. У ньому воєвода пи- сав, що 9 жовтня прийшли до Ніжинського повіту в с. Володькову Дівицю (тепер Че- рвоні Партизани) війною татари. Багатьох людей побили і в полон взяли, а по хуторах захопили табуни коней і скоту, йшли далі через Остер на с. Липів Ріг. А з ними були поляки. Потім стали табором за п’ять-шість верст від Ніжина. Оскільки нависла загроза для ряду міст Лівобережжя з боку союзників королівської Польщі – кримських татар, до 31 жовтня російське військо одержало розпорядження вирушити з Бєлгорода і спільно з українськими козацькими військами дати відсіч за- гарбникам. Відчувши небезпеку, татари спішно відступили. Така ще одна сторінка з далекого минулого нашого міста.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20716
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2078-063X
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:32:34Z
publishDate 2008
publisher Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format dspace
spelling Москаленко, Ю.С.
2011-06-04T13:46:43Z
2011-06-04T13:46:43Z
2008
Листи з сімнадцятого віку / Ю.С. Москаленко // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. — 2008. — Вип. 6(9). — С. 105-106. — укр.
2078-063X
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20716
Опубліковано: Під прапором Леніна (Ніжин). – 1983. – 26 січня. – С. 4.
uk
Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК
Ніжинська старовина
Видатні ніжинці
Листи з сімнадцятого віку
Article
published earlier
spellingShingle Листи з сімнадцятого віку
Москаленко, Ю.С.
Видатні ніжинці
title Листи з сімнадцятого віку
title_full Листи з сімнадцятого віку
title_fullStr Листи з сімнадцятого віку
title_full_unstemmed Листи з сімнадцятого віку
title_short Листи з сімнадцятого віку
title_sort листи з сімнадцятого віку
topic Видатні ніжинці
topic_facet Видатні ніжинці
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20716
work_keys_str_mv AT moskalenkoûs listizsímnadcâtogovíku