Метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207162 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах / О. Васянович // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 264-268. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860192520354398208 |
|---|---|
| author | Васянович, О. |
| author_facet | Васянович, О. |
| citation_txt | Метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах / О. Васянович // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 264-268. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| first_indexed | 2025-12-07T18:07:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
264
Олександр Васянович
(Київ)
МЕТЕОПРОГНОЗУ ВА НН Я
У К РА ЇНЦІВ У СУ Ч АСНИ Х
ІНТЕРНЕТ-РЕСУ РСА Х
Н
ародна метеорологія – невід’ємний
елемент системи народних знань, яка яв-
ляє собою сукупність прикмет, пов’язаних
із прогнозуванням погоди. Землеробський
характер господарських занять українців
зумовлював значну залежність успішного
проведення сільськогосподарських робіт,
а отже, і добробуту селянина від природ-
них, а особливо кліматичних умов. Укра-
їнець, вирощуючи зернові, льон і коноплі,
овочі та фрукти, розводячи худобу, зазна-
вав багатьох випробувань примх природи.
Усвідомлення цього вимагало уважно при-
глядатися до навколишнього сере довища,
розвивати спостережливість, виявляти
причинно-наслідкові зв’язки між зміною
певних атмосферних явищ, характером
поширення звуку, поведінкою тварин, ста-
ном рослин та наступною зміною погоди.
Усе це пізніше проходило тривалу пере-
вірку й у разі успішного результату залу-
чалося до практичного життєвого досвіду
наших пращурів.
Ці факти визначають необхідність
уважного ставлення до вивчення тради-
ційної народної культури, зокрема тради-
ційного народного досвіду, у сфері життє-
забезпечувальної діяльності, виявлення
особливостей цього етнографічного мате-
ріалу. Нагромаджений у процесі багато-
вікової господарської діяльності в умовах
тісного, органічного зв’язку з природою
цей синкретичний етнографічний матері-
ал, відображає специфіку бачення світу
представниками традиційного, доінду-
стріального суспільства і вимагає комп-
лексного міждисциплінарного підходу до
його вивчення.
Сучасний Інтернет має дуже багато со-
ціальних та культурних граней. Він є уні-
версальним середовищем для спілкування,
розваг та навчання. За допомогою Інтер-
нету можна купувати продукти й різні то-
вари та оплачувати послуги. Для багатьох
людей Інтернет – це спосіб заробітку. А в
цілому Інтернет – це віддзеркалення су-
часного суспільства та світосприйняття.
Як показав аналіз метеорологічних при-
кмет у сучасних Інтернет-ресурсах, вони
займають там важливе місце. До найужи-
ваніших варто зарахувати спеціалізовані
сайти з рибальства, садівництва, городни-
цтва, які містять прикмети-рекомендації,
народознавчі сайти з традиційним плас-
том народних знань, сайти окремих насе-
лених пунктів із регіональними прикмета-
ми, обговорення на форумах цікавих, на
думку дописувачів, проблем тощо. Саме
на аналізі зазначених матеріалів і зосе-
редимо основну увагу.
Ми живемо в новій історичній фазі
розвитку цивілізації, у якій основними
продуктами виробництва стали інформа-
ція та знання. У наш час роль інформації
та знань невпинно зростає, інформаційні
комунікації, продукти та послуги набува-
ють нового значення в житті людей, на-
дають їм нових можливостей. Глобальний
інформаційний простір охопив майже весь
світ і тепер забезпечує ефективну інфор-
маційну взаємодію людей з усіх куточків
світу. Інформаційно-комп’ютерна револю-
ція принесла з собою нову інформаційну
технологію, яка вже встигла повністю ін-
тегруватися в життя майже кожного з нас.
Ця інформаційна технологія – Інтернет,
всесвітня система добровільно об’єднаних
комп’ютерних мереж, побудована на вико-
ристанні протоколу IP і маршрутизації па-
кетів даних. Інтернет утворює глобальний
інформаційний простір, слугує фізичною
основою доступу до веб-сайтів і багатьох
систем (протоколів) передачі даних.
Комунікація за допомогою мережі
Інтернету є новим виявом суспільно-
політичної реальності. Сьогодні свої веб-
сайти в українському сегменті Інтернету
мають тисячі державних, комерційних і
громадських організацій, приватних осіб.
http://www.etnolog.org.ua
265
Деякі регіональні сайти пропонують
своїм читачам метеорологічні послуги.
Вони інколи повніше, а інколи в загаль-
них рисах подають перелік народних, зде-
більшого календарних, прикмет 1. Народ-
ному календареві відводили значну роль
у традиційних довгострокових метеороло-
гічних прогнозах. У календарі українців
і нині помітно увагу до таких вузлових
точок, які дають можливість передбача-
ти погоду на місяці та цілі пори року.
Особливе значення мають дні, коли одна
пора року змінюється іншою. На окремі
календарні метеорологічні прикмети гу-
цулів звернули увагу розробники сайту
«Косіварт». Вони відзначають важливі
у цьому сенсі дні Благовіщеня, Велико-
дня, Покрови, Дмитра тощо: «Яка пого-
да на Благовіщеня, така й на Великдень
буде. На Великдень небо ясне та сонце
грає – до багатого врожаю та теплого
літа. На Покрову упродовж всього дня
спостерігали за погодою: якщо з півдня
дув низовий вітер, зима буде теплою,
якщо дув вітер із півночі – холодною, із
заходу – сніжною. Якщо протягом дня
вітер змінює напрямок, то й зима буде
нестійкою. День на Дмитрія без снігу –
зими ще не буде» 2. У більшості таких
прикмет важко простежити регіональну
ознаку, у них відсутня територіальна
прив’язка. Коли ж хтось захоче перевіри-
ти їх у своєму населеному пункті, то це
може викликати певні труднощі, розбіж-
ності й відповідно недовіру до народного
метеопрогнозування.
Окремі Інтернет-сторінки насичені на-
родними метеорологічними прикметами.
Довгостроковий характер прогнозування
мають переважно ті з них, які ґрунтують-
ся на спостереженнях за метеорологічни-
ми явищами, життям природи і спирають-
ся на циклічно повторювані явища. Такі
прикмети пов’язані безпосередньо з на-
родним календарем. Проте до народного
календаря включають лише ті дати й дні,
які мають певний взаємозв’язок із харак-
терними сезонними явищами та подіями
господарського життя. Таким чином, він
(календар) не охоплює всі християнські
свята, а лише деякі, прикріплені до пев-
ного дня, які не блукають календарем і
набувають особливого значення.
Зокрема, Марина Юр’єва на сайті INTV
пропонує користувачам прикмети окремих
місяців: січня, лютого, серпня, вересня
тощо. Авторка відзначає довгострокові
прикмети, що дають можливість дізнатися
про погоду більш віддалених часів: «Якщо
січень холодний, липень буде сухий і жар-
кий. Погода у день Настасії (4 січня) вка-
зує на погоду жовтня. Холодний і сухий
лютий обіцяє спекотний серпень. Якщо
на Мокриду (1 серпня) мок ро, то вся
осінь буде мокра, тощо». Деякі прикме-
ти прогнозують майбутній урожай: «Якщо
Водохресні морози сильніше Різдвяних і
Стрітенських, то буде врожайний рік.
Коли під Різдво небо зоряне – багатий
приплід худоби і буде багато грибів і ягід.
Якщо на Стрітення мете сніг – уродить-
ся хліб, вітер – урожай фруктів тощо» 3.
До подібної тематики звернулася й Еліна
Скляренко. Вона відзначила, що Юхим
(10 лютого) вітер приніс на сире літо. Та-
кож звернула увагу на майже забуту нині
прикмету, яка допомагає спрогнозувати по-
году на цілий прийдешній рік: «Від Спи-
ридона (25 грудня) кожен наступний день
мав відповідати характерові погоди всіх
дванадцяти місяців. Хлібороби ретельно
стежили і записували до своїх прогности-
ків щоденні прикмети, щоб у такий спо-
сіб завбачити погоду на увесь рік» 4.
Деякі свята народного метеорологіч-
ного календаря узгоджуються зі святами
через півроку. Тезу про те, що літню по-
году можна пізнати по зимовій, підтвер-
джують і прикмети, які припадають на
головні свята зимового періоду. Так, між
зимовими святами Різдва, Нового року
та Водохреща українці не робили яки-
хось відмін. Особливим уважався вечір
напередодні Нового року, коли українці
ворожили на майбутній урожай, вдава-
лися до різноманітних магічних дій, аби
забезпечити собі гарне життя в наступно-
му році, дівчата прагнули дізнатися про
свою долю, одруження. Проте найважли-
вішим для них був урожай наступного
року, а відповідно і погода. «Який день
Різдва, такий і на Петра (12 липня), бо
як по Різдвові, так і по Петрові. На
Різдво завірюха – бджоли добре роїти-
муться. На деревах рясний іній – озими-
на дасть добрий урожай. Якщо на Різд-
во буде багато бурульок понад стріхою,
то вродить ярина, особливо ячмінь. На
Різдво йде сніг – заврожаїться озимина.
Якщо на Меланки (13 січня) сонячно й
відлига, то чекай теплого літа. Якщо
під старий Новий рік добрий сніг – сій
http://www.etnolog.org.ua
266
гречку. Якщо на Василя в цей день ту-
ман – до урожаю. Коли 14 січня багато
пухнастого інею на деревах, рік буде
багатий на мед. Якщо Василева ніч зо-
ряна, то літо буде ягідним» 5.
За уявленням українців, на свято Стрі-
тення припадає зустріч зими та літа,
між якими відбуваються певні змагання,
супереч ки. За станом погоди цього дня ді-
знавалися про особливості весни, літа, пев-
ні умови для сільськогосподарських робіт,
кількість передбачуваного врожаю тощо.
«Коли на Стрітення відлига – ще довго не
буде весни; Якщо на Стрітення холодно,
то вже скоро весна; Як капає зі стріхи,
так капатиме з очей (тобто повернуться
морози); Як на Стрітення капає зі стрі-
хи – не буде з літа втіхи» 6.
Спеціальні ресурси дають певні прак-
тичні поради садівникам. Зокрема, вони
уможливлюють спілкування на форумах і
пропонують деякі раціональні, передусім
фенологічні, прикмети, які були перевірені
багатьма поколіннями наших предків 7. Ін-
коли сайти використовують практичні сіль-
ськогосподарські поради та метеорологічні
передбачення наступного гарного врожаю 8.
У цілому підтверджується можливість ви-
користання їх у ролі показників строків
проведення польових робіт і різноманітних
агротехнічних заходів. У зв’язку з цим до-
цільно уважніше розглядати традиційні
спостереження й прикмети, які стосують-
ся сільськогосподарського виробництва
та агрометеорології, зокрема з погляду їх
науково-практичного значення. Викорис-
тання позитивного досвіду традиційної аг-
рометеорології після відповідної перевірки
фахівцями, на нашу думку, може бути ко-
рисним у сільськогосподарській практиці.
Інтернет-ресурси чималу кількість по-
рад, зокрема метеорологічних, пропо-
нують рибалкам. Так, вони акцентують
увагу на тому, що справжні рибалки виру-
шають на риболовлю за погоди, що зрідка
переривається короткочасними дощами,
або під час стійкої помірно похмурої, але
не дощової погоди, коли горизонт затягну-
тий серпанком. У зимовий час риболовлі
сприяє стійка морозна або з відлигою по-
года без снігопадів та завірюх, а також
супутніх їм сильних вітрів і різких пе-
репадів атмосферного тиску. Зауважено,
що в кожній місцевості риба добре клює
при нормальному атмосферному тиску,
гірше – при зниженні тиску й, навпаки,
краще – при його підвищенні. Розробни-
ки сайтів рекомендують, окрім метеороло-
гічних прогнозів, які пропонують радіо,
телебачення та преса, використовувати
місцеві метеорологічні ознаки погоди. Під
час складання свого прогнозу погоди слід
враховувати низку ознак, що свідчать про
зміну погоди в тому або іншому напря-
мі – атмосферний тиск, температуру та
вологість повітря, напрям і силу вітру, а
також поведінку тварин і рослин 9.
Останнім часом науковці дедалі час-
тіше почали звертатися до традиційного
досвіду народів у царині життєзабезпечу-
вальної діяльності. У практиці сучасної
медицини широкого застосування набу-
ли традиційні методи лікування та діа-
гностики хвороб. Увагу до традиційних
способів прогнозування природних явищ
проявляють сейсмологи та метеорологи.
Особливої уваги заслуговує той факт, що
звернення сучасних дослідників, які, зок-
рема, працюють у галузі природознавства,
до вивчення традиційної народної куль-
тури сприяє осмисленню й залученню в
сучасну практику народного емпіричного
досвіду.
В окремих статтях наукове метеопрог-
нозування досить скептично ставиться до
народних передбачень, але автори статей
об’єктивно наводять різні думки. Зокрема,
76-річна вінничанка Людмила Грушко по-
відомила: «Хай кажуть, що хочуть, але
Покрова не бреше. Щороку навмисно по-
мічаю, і щороку прогнози справджуються.
От яка погода буде цього дня, таку і зиму
варто очікувати» 10. Проте науковці сто-
ять на своєму. Начальник Бориспільської
метеостанції М. Іщенко зазначає: «Точного
довготривалого прогнозу нині дати майже
неможливо, адже земний клімат унаслі-
док техногенних і атмосферних процесів
зазнав значних змін. Вірю у народні при-
кмети лише частково. Те, що віщували
наші діди-прадіди, внаслідок зміни кліма-
тичних умов часто не відповідає дійснос-
ті. Але короткочасні народні прогнози
здебільшого справджуються» 11. Методист
Вінницької обласної станції юних натура-
лістів Олена Демчик зауважує: «Народні
прикмети тепер рідко здійснюються. Ми
разом зі школярами проводимо досліджен-
ня за народними прикметами протягом
усього року. І ми помітили, що зараз пе-
реважно ці прик мети не збуваються. Ко-
лись їм можна було вірити, а зараз, на
http://www.etnolog.org.ua
267
жаль, ні. Справа у нестабільних кліма-
тичних умовах на Вінниччині та в Укра-
їні останніми роками. На це вплинули
низка екологічних негараздів, природні
катаклізми і особливо діяльність людей.
Тому ці народні прикмети зараз у першу
чергу мають народознавчий, а не приклад-
ний характер» 12. Отже, сучасне метео -
рологічне прогнозування, яке побудоване
на інструментальних спостереженнях, по-
зитивно оцінює лише деякі народні метео-
рологічні прикмети.
Професійні метеорологічні сайти на-
дають також варіанти народних погодних
прикмет. Проте не завжди там викорис-
тані українські матеріали. Так, досить
популярний сайт gismeteo пропонує суто
російські прикмети. Зокрема, на Явдохи
(14 березня) можна було прочитати таке:
«Авдотья подмочи порог, весну сряжает.
Коли Авдотья красна – и весна красна.
С Авдотьи погоже – все лето пригоже. На
Евдокею теплый ветер – будет лето те-
плое и мокрое. Коли Евдокея с дож дем –
быть лету мокрому. У Евдокеи вода – у
Егорья (6 мая) трава. Коли курочка в
Евдокеи напьется, то и овечка на Его-
рья наестся. На Евдокею холодно – скот
кормить лишние две недели» 13.
Останнім часом великої популярності
набувають передбачення погоди народного
метеоролога з багаторічним стажем Воло-
димира Лиса. Він, користуючись давніми
способами передбачень, пропонує свої про-
гнози для Волині та найближчих райо-
нів. Зокрема, ретельно записуючи погоду
від 26 грудня до 6 січня, він домагаєть-
ся більш-менш точного її прогнозування
на наступний рік. Майже по всій Україні
було поширеним передбачення погоди на
12 місяців року за 12 днями перед Різдвом,
які пов’язані з днем зимового сонцестоян-
ня. Цей метод пов’язує кожен день із цілим
місяцем: 26 грудня – січень, 27 грудня –
лютий, 28 грудня – березень і т. д. Кожні
найменші зміни погоди зумовлюють зміни
упродовж місяця: сонячна днина віщує
гарну погоду, сніг – опади, мороз – спеку,
відлига – похолодання тощо 14.
На форумі сайту «Домівка» упродовж
2007–2008 pp. відбувалося обговорення
теми «Забобони чи народні прикмети», яке
звелося до аналізу насамперед народних
забобонів, що ж до прикмет, то там вдало-
ся відшукати лише одну, та й ту метеоро-
логічну. Вона була наведена як прик лад,
із яким важко не погодитися, проте без
особливих пояснень: «Ластівки низько
літають, значить буде дощ» 15. Інколи на
сайтах можна віднайти наукові пояснення
прикмети: «Цьому є пояснення: ластівки
їдять маленьких комашок, що літають
у повітрі. Ластівки літають низько,
коли слабенькі комашки літають низько
через те, що вологість повітря велика
і їм важко літати на висоті. А підви-
щена вологість – до дощу» 16. Подібні об-
говорення проводять і на християнських
сайтах. Проте, як правильно висловився
один із дописувачів, там відбувається під-
міна понять, адже народні прикмети – це
мудрість народу, а забобони – це його
затурканість 17. Загалом автори повідом-
лень зійшлися на думці, що прикмети, ви-
роблені часом і перевірені багатьма поко-
ліннями, особливо метеорологічні, мають
під собою наукове підґрунтя і право на
життя, адже вони тісно пов’язані з приро-
дою, а забобони є вигадкою, яка пов’язана
з людською слабкістю.
На форумах вдалося помітити процес
творення новітніх метеорологічних прик-
мет, які інколи мають і забобонний ха-
рактер, адже не мають жодного наукового
обґрунтування: «Літаки літають – до
ясної погоди» 18. На форумах можна від-
найти й метеорологічні прикмети гуморис-
тичного характеру: «Я кажу – хочу спа-
ти, буде дощ. А мій чоловік – якби дощ
падав, коли ти спати хочеш, то би не
переставав 19; якщо сніг іде – то в Олек-
сандрівці зима 20. Якщо помити машину,
обов’язково піде дощ 21».
В Україні нині триває процес творен-
ня нових, раніше не відомих народові
прик мет. Зокрема, від 2004 р. відзнача-
ють День бабака (на території біостанції
Харківського національного університету
ім. Каразіна в селищі Гайдарі Зміївсько-
го району Харківської області, де біологи
розводять і вивчають бабаків). Ініціато-
рами проведення свята стали харківські
журналісти та екологи, які запропонува-
ли відзначати його за аналогією до аме-
риканського Дня бабака (2 лютого). Суть
прикмети в тому, що коли бабак, якого
розбудили й дістали з його нірки, не по-
бачить власної тіні, то це віщує ранню і
теплу весну. Якщо ж на вулиці сонячно і
бабак побачить тінь, то весна буде пізньою
та холодною. Цьогоріч до Тимка приєд-
нався його львівський «колега» Мишко 22.
http://www.etnolog.org.ua
268
У народі ж існує інша прикмета, пов’язана
з цією тваринкою: Просвистів байбак –
ховай у затінок сіряк! 23, що загалом має
певні відмінності від новітньої прикмети.
Серед сучасних дослідницьких проблем
царини народних знань одне з чільних
місць займає етнометеорологія. Інтерес до
цієї ділянки народної культури закономір-
ний і зрозумілий, тож він досить широко
представлений у різних засобах масової ін-
формації. Значна кількість різнопланових
свідчень із народної метеорології представ-
лена в Інтернет-ресурсах, оскільки вона
має прикладний аспект із широкими мож-
ливостями використання її багатогранного
і багатовікового досвіду на практиці. Ана-
ліз, за даними Інтернету, широкого маси-
ву традиційних знань у сфері метеорології
становить на сучасному етапі інтерес як для
етнології, оскільки розширює нашу обізна-
ність із духовною культурою етносу, так і
для різних галузей природознавства завдя-
ки їхній науково-практичній цінності.
1 http: //lib.ukrsd.com.ua /index.php;
http: //vechervkarpatah.at.ua /index.
2 http: //www.kosivart.com /index.cfm.
3 http: //www.intv-inter.net /news.
4 http: //www.uaua.info /content /articles.
5 http: //newyear.rivnel.tv /?id=1216.
6 http: //upi.org.ua /news.
7 http: //www.vashsad.ua /rus /forum /showthread.
8 http: //0kk.org.
9 http: //rybalka.co.ua /article.php.
10 http: //20minut.ua /news.
11 http: //borvisti.com.ua/index. 12 http://20minut.ua/news.
12 http: //20minut.ua /news.
13 http: //www.gismeteo.ua.
14 www.volyn.com.ua.
15 http: //www.domivka.net /forum /showthread.
16 http: //forum.lvivport.com /showthread.php.
17 http: //forum.jerelo.info /viewtopic.php.
18 http: //forum.Ivivport.com /showthread.php.
19 http: //forum.lvivport.com /showthread.php.
20 http: //www.olexandrivka.at.ua /forum.
21 http: //www.forum.poshtovh.org.ua /index.php.
22 http: //novynar.com.ua /politics.
23 http: //romny.info /cikavo.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207162 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:07:04Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Васянович, О. 2025-10-02T11:05:14Z 2009 Метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах / О. Васянович // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 264-268. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207162 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи Метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах Article published earlier |
| spellingShingle | Метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах Васянович, О. Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи |
| title | Метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах |
| title_full | Метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах |
| title_fullStr | Метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах |
| title_full_unstemmed | Метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах |
| title_short | Метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах |
| title_sort | метеопрогнозування українців у сучасних інтернет-ресурсах |
| topic | Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи |
| topic_facet | Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207162 |
| work_keys_str_mv | AT vasânovičo meteoprognozuvannâukraíncívusučasnihínternetresursah |