Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207164 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) / В. Сушко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 256-258. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207164 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Сушко, В. 2025-10-02T11:05:31Z 2009 Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) / В. Сушко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 256-258. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207164 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) |
| spellingShingle |
Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) Сушко, В. Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи |
| title_short |
Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) |
| title_full |
Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) |
| title_fullStr |
Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) |
| title_full_unstemmed |
Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) |
| title_sort |
українська культура хх століття: проблеми вивчення (на прикладі слобідської україни) |
| author |
Сушко, В. |
| author_facet |
Сушко, В. |
| topic |
Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи |
| topic_facet |
Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Матеріали до української етнології |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| issn |
2313-8505 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207164 |
| citation_txt |
Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) / В. Сушко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 256-258. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT suškov ukraínsʹkakulʹturahhstolíttâproblemivivčennânaprikladíslobídsʹkoíukraíni |
| first_indexed |
2025-11-26T22:01:26Z |
| last_indexed |
2025-11-26T22:01:26Z |
| _version_ |
1850774498831237120 |
| fulltext |
256
Валентина Сушко
(Харків)
У К РА ЇНСЬК А К УЛЬТ У РА
Х Х СТОЛІТ ТЯ:
ПРОб ЛЕМИ ВИВЧЕНН Я
(на п ри к ла д і Слобі дської
Ук раїн и)
С
лобожанщина як історико-етногра-
фічний регіон цікавить дослідників на-
родної культури з XVIII ст. У ХІХ ст.
інтерес до регіональної етнографії значно
зріс: у цей період проводяться спеціалізо-
вані профільні дослідження етнографами-
науковцями, до польової практики за-
лучають також аматорів 1. Результатом
досліджень стали збірники етнографічних
матеріалів – відповідей місцевої інтелі-
генції на поширювані університетськими
вченими та громадськими діячами питаль-
ники, що їх видавав Харківський губерн-
ський статистичний комітет 2.
Особливе значення для розвитку ре-
гіональної етнографії мали розвідки,
здійснювані у 1900–1902 роках, а також
проведення в Харкові ХІІ археологічно-
го з’їзду 3. Наслідком проведення цього
заходу стало не лише пожвавлення тео-
ретичної етнографії в нашому краї, а й
становлення етнографічного музейництва.
З 1904 по 1918 рік у Харкові існував
спеціалізований, створений на наукових
засадах проф. М. Ф. Сумцовим Етно-
графічний музей Харківського історико-
філологічного товариства – допоміжна ін-
ституція Харківського університету 4.
Після реорганізації харківських музе-
їв 1920 р. Етнографічний музей увійшов
на правах етнографічного відділу до щой-
но створеного Музею Слобідської України
ім. Г. С. Сковороди. Працівники музею
продовжували методичне вивчення різних
аспектів народної культури Слобожанщини
до початку 1930-х років, коли через зміну
політичного курсу тодішнього керівництва
держави відбулося згортання регіональних
досліджень та етнографії зокрема.
Спадщина етнографа-аматора Петра
Васильовича Іванова, діяльність якого
припадає саме на цей період, донині має
високу наукову цінність і є джерелом точ-
ної та достовірної інформації для сучас-
них дослідників української традиційної
культури, світогляду та обрядовості 5.
З 1930-х до 1990-х років звернення до
етнографічних досліджень були епізодич-
ними. Особливе місце серед них займає
наукова спадщина кандидата історичних
наук М. Т. Дяченка 6.
Із здобуттям Україною незалежності
робота з вивчення етнографії Слобідської
України значною мірою пожвавилася.
Протягом 1990-х–2000-х років були прове-
дені комплексні фольклорно-етнографічні
експедиції Харківським обласним цен-
тром народної творчості, Спілкою фольк-
лористів та етнологів м. Харкова 7. До ет-
нографічних студій звертаються місцеві
музеї 8.
Аналіз практики проведення польових
досліджень Слобожанщини свідчить про
набуття ними регулярності, розширен-
ня кола та підвищення фахового рівня
учасників, прагнення до обов’язкового до-
ведення результатів до широких кіл на-
уковців і громадськості. Позитивною є
тенденція поступового розширення гео-
графії досліджень до меж усього історико-
етнографічного регіону Слобожанщини.
Результати польової роботи свідчать
про наявність не менш як двох великих
різновидів традиційної народної культури
на Слобожанщині. Показовими для їх ви-
значення можуть бути дані сімейної обря-
довості, зокрема весільної та поховальної,
що чи не найкраще збереглися.
Ізюмський, Борівський, частково
Куп’янський райони Харківської облас-
ті становлять окремий, спільний різновид
традиційної культури, який ми познача-
ємо як південно-східний. Фольклорно-
етнографічна експедиція, що проходила
у червні 2006 р. в Куп’янському районі
Харківської області, мала на меті обсте-
жити територію, добре описану на початку
ХХ ст. дослідником Слобідської України
П. В. Івановим. Отриманий матеріал дав
змогу простежити динаміку та особливості
змін, що відбулися у традиційній культурі
південного сходу Слобожанщини у ХХ ст. і
значною мірою називає причини цих змін.
Головними напрямками збирання по-
льового матеріалу були: пісенна традиція,
дані з календарної та сімейної обрядовос-
ті, світоглядні уявлення, народна архітек-
тура й хатній побут, ремесла та промисли
слобожан, краєзнавчі та пам’яткоохоронні
відомості, «усна історія».
http://www.etnolog.org.ua
257
Основним у дослідженні був україн-
ський етнос, оскільки українці в Куп’я н-
ському районі Харківської області станов-
лять питому частку населення (до 80 %
за даними останнього перепису). Однак
збиралися матеріали і від представників
російського народу, зокрема стосовно по-
ховальної обрядовості, що дає змогу зро-
бити висновки про загальнослобідські
звичаєві реалії, викликані не лише за-
гальним впливом православної церкви, а
й впливом титульної нації краю.
Особливу цінність мають відомості
з народної архітектури та будівництва.
Так, у досить слабко залісненому порів-
няно з іншими районами Харківщини
Куп’янському районі перевага віддавалася
будівництву рублених хат, і лише повоєн-
ні негаразди викликали широке зведення
каркасних («сторчових»). Характерним
для всієї Слобожанщини є чітке розріз-
нення понять і відповідних номінацій у
термінології: хата «житлова будівля з чо-
тирискатним дахом, основний вид житла»
та хлігель «господарська, рідше – житлова
будівля з двоскатним дахом» (за формою
даху). Зафіксовані назви та характерні
особливості житлових і господарських бу-
дівель обійстя притаманні як для початку
ХХ ст. (до ери колективізації), так і для
сучасності. Особливо цікавою є наявність
у переліку господарських будівель селян-
ського двору до 1930-х рр. «винбарю» –
приміщення для зберігання збіжжя пара-
лельно із клунею, де зберігалося збіжжя
у снопах та частково – реманент, а також
був облаштований тік. Така будівля не
характерна для решти Харківщини та пів-
нічної і центральної Слобожанщини.
Відомості з народних уявлень прекрас-
но збереглися від часів П. Іванова. Нами
зафіксовні багатющі та різноманітні матері-
али з обмирань, причому як такі, що по-
даються саме як обмирання ближчих роди-
чів (вони дають картину, яка багато в чому
відповідає описові завмиральників початку
ХХ ст.), так і у вигляді описів клінічної
смерті, розказаних тими, хто її пережив.
Найстійкішою постаттю українських на-
родних світоглядних уявлень, добре відо-
мою і слобідським росіянам, є відьма, яку
чітко відділяють від баби-ворожки і визна-
чають як «крадійку молока від чужих ко-
рів, здатну до тілесних трансформацій».
Цікавими є записи міського фольклору
у Куп’янську, в яких до сфери «блукаю-
чих мерців» включені німецькі вояки, чиє
кладовище було знесене після війни.
Як показала експедиція 2006 р., сімей-
на обрядовість на Куп’янщині збереглася
по-різному: найкраще та найповніше – по-
ховальна, певною мірою – родильна (у
ХХ ст., під час Другої світової війни, по-
вернулися до інституту сільської «баби»,
«бабушки, яка дітей ловила») та порівняно
слабко – весільна. Останнє пов’язано із
забороною «гуляти свайбу» у 1930-ті рр.,
відсутністю весіль у роки перед Другою
світовою війною, і відновленням обрядо-
вості з 1950-х років. Тому, хоч інформанти
давали стабільний матеріал щодо етапності
весілля, весільних чинів та їхньої атрибу-
тики, весільні пісні були зафіксовані дещо
слабше, ніж цього можна було б чекати.
Нами були зафіксовані матеріали з
місцевого гончарства, бондарства та де-
ревообробки, які у 1950-ті – на початку
1960-х рр. зазнали суттєвого оказіональ-
ного піднесення, пов’язаного зі слабкою
купівельною спроможністю сільського на-
селення.
Значну частину зібраних матеріалів
становлять надзвичайно цікаві меморати
та свідчення усної історії про події ХХ ст.,
отримані від інформантів 1910-х (1912,
1914, 1916) років народження та «дітей
війни». Інформація була отримана як від
апологетів радянської влади, так і від на-
щадків тих, хто від неї постраждав.
Діахронний аналіз явищ побутово-
обрядової культури південної Слобожанщи-
ни ХІХ–ХХ та ХХ–ХХІ століть дає змогу
простежити динаміку трансформацій цих
явищ та виокремити загальноукраїнські
тенденції трансформаційних процесів.
1 Бородавкина О. Сл. Каменка // Материалы
для этнографического изучения Харь-
ковской губернии. Гл. 1. Старобельский
уезд // Харьковский сборник: Литератур.-
науч. приложение к «Харьковскому кален-
дарю» на 1894 г. / Под ред. В. В. Ива-
нова. – Х., 1894. – Вып. 8. – С. 95–119;
Булашев Г. Український народ у своїх ле-
гендах, релігійних поглядах та віруваннях:
космогонічні українські народні погляди
та вірування. – К., 1992; Манжура И. И.
Сказки, пословицы и т. п., записанные в
Екатеринославской и Харьковской губер-
ниях // Сборник Харьковского историко-
филологического общества. – 1890. – Т. 2.
Вып. 2 та ін.
http://www.etnolog.org.ua
258
2 Жизнь и творчество крестьян Харьковской
губернии. Старобельский уезд: Очерки по
этнографии края / Под ред. В. В. Ивано-
ва. – Х., 1898. – Т. 1; Иванов В. В. Совре-
менная деревня в Харьковской губернии //
Харьковский сборник: Литературно-научное
приложение к «Харьковскому календарю»
на 1893 год / Под ред. В. В. Иванова. –
Х., 1893. – Вып. 7. – С. 1–28.
3 Альбом выставки XII Археологического
съезда в Харькове / Под ред. Е. К. Реди-
на. – М., 1903.
4 Сумцов М. Ф. Слобожане. Історико-
етнографічна розвідка / Підгот. тексту й
мов. ред. Л. Ушкалова; слово до читача,
примітки та післямова В. Фрадкіна. –
Х., 2002.
5 Иванов П. Вовкулаки: Материалы для ха-
рактеристики мировоззрения крестьян-
малоруссов // Юбилейный сборник в честь
В. Ф. Миллера. – М., 1900; Иванов П. В.
Дни недели: К малорусской этнографии. –
Х., 1905; Иванов П. В. Знахарство, шеп-
тание и заговоры в Старобельском и Ку-
пянском уездах Харьковской губ. // Киев.
старина. – 1885. – № 12; Українці: народні
вірування, повір’я, демонологія / Упоряд.,
прим. та біогр. нариси А. П. Пономарьо-
ва, Т. В. Косміної, О. О. Боряк; вступ. ст.
А. П. Пономарьова. – 2-ге вид. – К., 1991.
6 Дьяченко Н. Т. Этнографические иссле-
дования Слободской Украины в XVIII –
первой половине XIX ст. (Историко-
этнографическое исследование): Автореф.
дисс. … канд. ист. наук. – К., 1971.
7 Муравський шлях-97: Матеріали комплекс.
фольклор.-етнограф. експедиції / Упо-
ряд. М. Красиков, Н. Олійник, В. Осадча,
М. Семенова. – Х., 1998; Дитинство і на-
родна культура Слобожанщини: Матеріали
фольклор.-етнограф. експедицій 1992–2000
років. – Х., 2000; Кроковеє коло: Матері-
али VII обл. учнів. наук.-практ. народозн.
конф. (4 берез. 2000 р.) / За ред. М. Кра-
сикова та М. Семенової. – Х., 2001 та ін.
8 Віхрова Т. В. Український рушник в ко-
лекції Луганського обласного краєзнавчого
музею. – Луганськ, 1998; Луганщина: Ет-
нокультур. вимір. – Луганськ, 2001.
http://www.etnolog.org.ua
|