Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України)

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Матеріали до української етнології
Дата:2009
Автор: Сушко, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2009
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207164
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) / В. Сушко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 256-258. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207164
record_format dspace
spelling Сушко, В.
2025-10-02T11:05:31Z
2009
Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) / В. Сушко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 256-258. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
2313-8505
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207164
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Матеріали до української етнології
Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи
Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України)
spellingShingle Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України)
Сушко, В.
Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи
title_short Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України)
title_full Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України)
title_fullStr Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України)
title_full_unstemmed Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України)
title_sort українська культура хх століття: проблеми вивчення (на прикладі слобідської україни)
author Сушко, В.
author_facet Сушко, В.
topic Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи
topic_facet Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи
publishDate 2009
language Ukrainian
container_title Матеріали до української етнології
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
issn 2313-8505
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207164
citation_txt Українська культура ХХ століття: проблеми вивчення (на прикладі Слобідської України) / В. Сушко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 256-258. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT suškov ukraínsʹkakulʹturahhstolíttâproblemivivčennânaprikladíslobídsʹkoíukraíni
first_indexed 2025-11-26T22:01:26Z
last_indexed 2025-11-26T22:01:26Z
_version_ 1850774498831237120
fulltext 256 Валентина Сушко (Харків) У К РА ЇНСЬК А К УЛЬТ У РА Х Х СТОЛІТ ТЯ: ПРОб ЛЕМИ ВИВЧЕНН Я (на п ри к ла д і Слобі дської Ук раїн и) С лобожанщина як історико-етногра- фічний регіон цікавить дослідників на- родної культури з XVIII ст. У ХІХ ст. інтерес до регіональної етнографії значно зріс: у цей період проводяться спеціалізо- вані профільні дослідження етнографами- науковцями, до польової практики за- лучають також аматорів 1. Результатом досліджень стали збірники етнографічних матеріалів – відповідей місцевої інтелі- генції на поширювані університетськими вченими та громадськими діячами питаль- ники, що їх видавав Харківський губерн- ський статистичний комітет 2. Особливе значення для розвитку ре- гіональної етнографії мали розвідки, здійснювані у 1900–1902 роках, а також проведення в Харкові ХІІ археологічно- го з’їзду 3. Наслідком проведення цього заходу стало не лише пожвавлення тео- ретичної етнографії в нашому краї, а й становлення етнографічного музейництва. З 1904 по 1918 рік у Харкові існував спеціалізований, створений на наукових засадах проф. М. Ф. Сумцовим Етно- графічний музей Харківського історико- філологічного товариства – допоміжна ін- ституція Харківського університету 4. Після реорганізації харківських музе- їв 1920 р. Етнографічний музей увійшов на правах етнографічного відділу до щой- но створеного Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди. Працівники музею продовжували методичне вивчення різних аспектів народної культури Слобожанщини до початку 1930-х років, коли через зміну політичного курсу тодішнього керівництва держави відбулося згортання регіональних досліджень та етнографії зокрема. Спадщина етнографа-аматора Петра Васильовича Іванова, діяльність якого припадає саме на цей період, донині має високу наукову цінність і є джерелом точ- ної та достовірної інформації для сучас- них дослідників української традиційної культури, світогляду та обрядовості 5. З 1930-х до 1990-х років звернення до етнографічних досліджень були епізодич- ними. Особливе місце серед них займає наукова спадщина кандидата історичних наук М. Т. Дяченка 6. Із здобуттям Україною незалежності робота з вивчення етнографії Слобідської України значною мірою пожвавилася. Протягом 1990-х–2000-х років були прове- дені комплексні фольклорно-етнографічні експедиції Харківським обласним цен- тром народної творчості, Спілкою фольк- лористів та етнологів м. Харкова 7. До ет- нографічних студій звертаються місцеві музеї 8. Аналіз практики проведення польових досліджень Слобожанщини свідчить про набуття ними регулярності, розширен- ня кола та підвищення фахового рівня учасників, прагнення до обов’язкового до- ведення результатів до широких кіл на- уковців і громадськості. Позитивною є тенденція поступового розширення гео- графії досліджень до меж усього історико- етнографічного регіону Слобожанщини. Результати польової роботи свідчать про наявність не менш як двох великих різновидів традиційної народної культури на Слобожанщині. Показовими для їх ви- значення можуть бути дані сімейної обря- довості, зокрема весільної та поховальної, що чи не найкраще збереглися. Ізюмський, Борівський, частково Куп’янський райони Харківської облас- ті становлять окремий, спільний різновид традиційної культури, який ми познача- ємо як південно-східний. Фольклорно- етнографічна експедиція, що проходила у червні 2006 р. в Куп’янському районі Харківської області, мала на меті обсте- жити територію, добре описану на початку ХХ ст. дослідником Слобідської України П. В. Івановим. Отриманий матеріал дав змогу простежити динаміку та особливості змін, що відбулися у традиційній культурі південного сходу Слобожанщини у ХХ ст. і значною мірою називає причини цих змін. Головними напрямками збирання по- льового матеріалу були: пісенна традиція, дані з календарної та сімейної обрядовос- ті, світоглядні уявлення, народна архітек- тура й хатній побут, ремесла та промисли слобожан, краєзнавчі та пам’яткоохоронні відомості, «усна історія». http://www.etnolog.org.ua 257 Основним у дослідженні був україн- ський етнос, оскільки українці в Куп’я н- ському районі Харківської області станов- лять питому частку населення (до 80 % за даними останнього перепису). Однак збиралися матеріали і від представників російського народу, зокрема стосовно по- ховальної обрядовості, що дає змогу зро- бити висновки про загальнослобідські звичаєві реалії, викликані не лише за- гальним впливом православної церкви, а й впливом титульної нації краю. Особливу цінність мають відомості з народної архітектури та будівництва. Так, у досить слабко залісненому порів- няно з іншими районами Харківщини Куп’янському районі перевага віддавалася будівництву рублених хат, і лише повоєн- ні негаразди викликали широке зведення каркасних («сторчових»). Характерним для всієї Слобожанщини є чітке розріз- нення понять і відповідних номінацій у термінології: хата «житлова будівля з чо- тирискатним дахом, основний вид житла» та хлігель «господарська, рідше – житлова будівля з двоскатним дахом» (за формою даху). Зафіксовані назви та характерні особливості житлових і господарських бу- дівель обійстя притаманні як для початку ХХ ст. (до ери колективізації), так і для сучасності. Особливо цікавою є наявність у переліку господарських будівель селян- ського двору до 1930-х рр. «винбарю» – приміщення для зберігання збіжжя пара- лельно із клунею, де зберігалося збіжжя у снопах та частково – реманент, а також був облаштований тік. Така будівля не характерна для решти Харківщини та пів- нічної і центральної Слобожанщини. Відомості з народних уявлень прекрас- но збереглися від часів П. Іванова. Нами зафіксовні багатющі та різноманітні матері- али з обмирань, причому як такі, що по- даються саме як обмирання ближчих роди- чів (вони дають картину, яка багато в чому відповідає описові завмиральників початку ХХ ст.), так і у вигляді описів клінічної смерті, розказаних тими, хто її пережив. Найстійкішою постаттю українських на- родних світоглядних уявлень, добре відо- мою і слобідським росіянам, є відьма, яку чітко відділяють від баби-ворожки і визна- чають як «крадійку молока від чужих ко- рів, здатну до тілесних трансформацій». Цікавими є записи міського фольклору у Куп’янську, в яких до сфери «блукаю- чих мерців» включені німецькі вояки, чиє кладовище було знесене після війни. Як показала експедиція 2006 р., сімей- на обрядовість на Куп’янщині збереглася по-різному: найкраще та найповніше – по- ховальна, певною мірою – родильна (у ХХ ст., під час Другої світової війни, по- вернулися до інституту сільської «баби», «бабушки, яка дітей ловила») та порівняно слабко – весільна. Останнє пов’язано із забороною «гуляти свайбу» у 1930-ті рр., відсутністю весіль у роки перед Другою світовою війною, і відновленням обрядо- вості з 1950-х років. Тому, хоч інформанти давали стабільний матеріал щодо етапності весілля, весільних чинів та їхньої атрибу- тики, весільні пісні були зафіксовані дещо слабше, ніж цього можна було б чекати. Нами були зафіксовані матеріали з місцевого гончарства, бондарства та де- ревообробки, які у 1950-ті – на початку 1960-х рр. зазнали суттєвого оказіональ- ного піднесення, пов’язаного зі слабкою купівельною спроможністю сільського на- селення. Значну частину зібраних матеріалів становлять надзвичайно цікаві меморати та свідчення усної історії про події ХХ ст., отримані від інформантів 1910-х (1912, 1914, 1916) років народження та «дітей війни». Інформація була отримана як від апологетів радянської влади, так і від на- щадків тих, хто від неї постраждав. Діахронний аналіз явищ побутово- обрядової культури південної Слобожанщи- ни ХІХ–ХХ та ХХ–ХХІ століть дає змогу простежити динаміку трансформацій цих явищ та виокремити загальноукраїнські тенденції трансформаційних процесів. 1 Бородавкина О. Сл. Каменка // Материалы для этнографического изучения Харь- ковской губернии. Гл. 1. Старобельский уезд // Харьковский сборник: Литератур.- науч. приложение к «Харьковскому кален- дарю» на 1894 г. / Под ред. В. В. Ива- нова. – Х., 1894. – Вып. 8. – С. 95–119; Булашев Г. Український народ у своїх ле- гендах, релігійних поглядах та віруваннях: космогонічні українські народні погляди та вірування. – К., 1992; Манжура И. И. Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губер- ниях // Сборник Харьковского историко- филологического общества. – 1890. – Т. 2. Вып. 2 та ін. http://www.etnolog.org.ua 258 2 Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Старобельский уезд: Очерки по этнографии края / Под ред. В. В. Ивано- ва. – Х., 1898. – Т. 1; Иванов В. В. Совре- менная деревня в Харьковской губернии // Харьковский сборник: Литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1893 год / Под ред. В. В. Иванова. – Х., 1893. – Вып. 7. – С. 1–28. 3 Альбом выставки XII Археологического съезда в Харькове / Под ред. Е. К. Реди- на. – М., 1903. 4 Сумцов М. Ф. Слобожане. Історико- етнографічна розвідка / Підгот. тексту й мов. ред. Л. Ушкалова; слово до читача, примітки та післямова В. Фрадкіна. – Х., 2002. 5 Иванов П. Вовкулаки: Материалы для ха- рактеристики мировоззрения крестьян- малоруссов // Юбилейный сборник в честь В. Ф. Миллера. – М., 1900; Иванов П. В. Дни недели: К малорусской этнографии. – Х., 1905; Иванов П. В. Знахарство, шеп- тание и заговоры в Старобельском и Ку- пянском уездах Харьковской губ. // Киев. старина. – 1885. – № 12; Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / Упоряд., прим. та біогр. нариси А. П. Пономарьо- ва, Т. В. Косміної, О. О. Боряк; вступ. ст. А. П. Пономарьова. – 2-ге вид. – К., 1991. 6 Дьяченко Н. Т. Этнографические иссле- дования Слободской Украины в XVIII – первой половине XIX ст. (Историко- этнографическое исследование): Автореф. дисс. … канд. ист. наук. – К., 1971. 7 Муравський шлях-97: Матеріали комплекс. фольклор.-етнограф. експедиції / Упо- ряд. М. Красиков, Н. Олійник, В. Осадча, М. Семенова. – Х., 1998; Дитинство і на- родна культура Слобожанщини: Матеріали фольклор.-етнограф. експедицій 1992–2000 років. – Х., 2000; Кроковеє коло: Матері- али VII обл. учнів. наук.-практ. народозн. конф. (4 берез. 2000 р.) / За ред. М. Кра- сикова та М. Семенової. – Х., 2001 та ін. 8 Віхрова Т. В. Український рушник в ко- лекції Луганського обласного краєзнавчого музею. – Луганськ, 1998; Луганщина: Ет- нокультур. вимір. – Луганськ, 2001. http://www.etnolog.org.ua