Торії Рюзо, Іно Канорі та Морі Ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення Тайваню (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207165 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Торії Рюзо, Іно Канорі та Морі Ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення Тайваню (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 251-255. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859679118545649664 |
|---|---|
| author | Таран, О. |
| author_facet | Таран, О. |
| citation_txt | Торії Рюзо, Іно Канорі та Морі Ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення Тайваню (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 251-255. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| first_indexed | 2025-11-30T17:14:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
251
Олена Таран
(Київ)
ТОРІІ РЮЗО, ІНО К А НОРІ
ТА МОРІ У ШИНОСУ К Е:
ДОСВІ Д ЕТНОГРАФІ ЧНОГО
ДОС ЛІ Д Ж ЕНН Я
А ВТОХ ТОННОГО
Н АСЕ ЛЕНН Я ТА йВА НЮ
(к і нец ь Х І Х – почат ок Х Х ст.)
У 70-х роках ХІХ ст. лідери епо-
хи Мейдзі почали перегляд традиційних
відносин зі своїми сусідами в східно-
азійському регіоні. Перед країною по-
стали два найважливіші геополітичні
завдання: визначити кордони території
країни та встановити дипломатичні від-
носини з найближчими сусідами. На
півночі був японізований о. Хоккайдо.
Складовою частиною політики Мейдзі на
півночі стала ліквідація айнів шляхом
повної асиміляції, заборони окремих еле-
ментів традиційної культури (ритуаль-
не татуювання, носіння кілець у вухах
тощо), кардинальної зміни способу життя
(обов’язкове відвідування синтоїстських
храмів, зміна імен на японські, викладан-
ня в школах японською мовою). Метою
японського уряду було змінити традицій-
ний тип господарювання – перетворити
мисливців і збирачів на землеробів. Мен-
тально не пристосовані до такого укладу,
більшість айнів втратила свої наділи (пе-
реважно від 2 га до 5 га). Як результат,
корінні жителі були змушені працювати
на рибозаготівельних заводах і мешкати
в міських нетрях.
На заході за відповідним планом до
складу Японської імперії були включені
острови Цусіма, а на півдні – приєдна-
ні острови архіпелагу Рюкю, які стали
префектурою Окінави. На цих територі-
ях японський уряд також проводив аси-
міляційну політику щодо автохтонного
населення 1. Унаслідок перемоги Японії
у війні з Китаєм (1894–1895 рр.), згідно
Симоносекської угоди до Японії відій-
шов о. Тайвань, який до 1895 р. офіційно
вважався частиною китайської провінції
Фуцзянь. Японський період панування
на Тайвані тривав п’ятдесят років (1895–
1945 рр.).
http://www.etnolog.org.ua
252
Входження Тайваню в японську по-
літичну орбіту призвело до неминучого
контактування аборигенів з колоніальною
владою. Імперське керівництво вимагало
якнайточнішу інформацію щодо терито-
рій проживання та суспільної структури
нових підданих імперії. У руслі політич-
них тенденцій свою громадянську пози-
цію мали висловити японські етнологи 2.
Створене 1884 р. Японське антропологіч-
не товариство, що об’єднувало науковців,
які займалися фізичною антропологією,
стало першоосновою для наукового дослі-
дження автохтонів Тайваню. Товариство
видавало Бюлетень, на шпальтах якого
впродовж 1886–1935 років було вміще-
но 90 статей з етнографії та антропології
аборигенів Тайваню (12,5 % від загальної
кількості статей етнографічної тематики).
Незважаючи на таку статистику, дея-
кі японські етнологи вважали, що етно-
логічне та антропологічне обстеження
аборигенів Тайваню відбувається досить
мляво. У 1894 р. Торії Рюзо 3 та Іно Кано-
рі 4 стали ініціаторами створення Товари-
ства антропологічних досліджень з метою
впровадження в японську етнологічну
науку методологічних досягнень західно-
європейської та американської антрополо-
гії 5. Базуючись на новітніх досягненнях
у галузях антропометрії, антропогенезу,
доісторичної археології, порівняльної ет-
нографії, етнології та історії первісної
культури, японські етнологи поставили
собі за мету вивчити неханьське населен-
ня Тайваню.
Торії Рюзо був одним з перших япон-
ських антропологів, який здійснив мето-
дичне дослідження автохтонних племен
методом фотографічної фіксації тради-
ційної побутової культури (загалом уче-
ний зробив 1 859 фотографій), а також
шляхом антропометричних обстежень.
Етнографічні експедиції Торії на Тайвань
тривали чотири польові сезони – протя-
гом 1896–1899 років. Науковець вивчав
побут гірських племен амі, таял (атаял),
пуюма, ямі, пайван, рукаї, цоу та бунун.
Торії задокументував майже всі елементи
традиційної побутової культури абориге-
нів Тайваню, які на сьогодні зникли: типи
традиційного одягу гірських племен; ва-
ріативність зачісок (вікові, статеві), голо-
вних, вушних і нашийних прикрас; кон-
структивні особливості будівництва та
інтер’єру бамбукових хиж; типи посуду,
плетених кошиків; види промислів (ри-
бальство, мисливство) та ремесел (гон-
чарство, ткацтво); принципи забудови
поселень; види музичних інструментів.
Торії зафіксував на початку XX ст. існу-
вання чоловічих будинків, різноманітних
обрядів, пов’язаних з ініціаціями, культу
мисливців за головами, ритуального кані-
балізму. Проводячи по кілька днів у кож-
ному з поселень, Торії записував також
фольклорні матеріали, усну історію.
Зібрані Торії матеріали дають змогу
сучасним дослідникам реконструювати
окремі форми та елементи внутрішньо-
племінних взаємин періоду зародження та
раннього функціонування соціальних ін-
ституцій на прикладі аборигенів Тайваню.
Торії Рюзо Іно Канорі
Плем’я цоу. Святковий одяг
http://www.etnolog.org.ua
253
Значну наукову цінність становлять зафік-
совані антропологічні типи представників
гірських і рівнинних племен і субгруп.
Найповніші результати етнографіч-
них і антропологічних досліджень Торії
отримав під час вивчення традиційної
культури та побуту «морських рибалок»
о. Ботель-Тобаго (сучасний о. Ланьюй –
Острів орхідей). Саме тут Торії зміг об-
стежити з антропологічної точки зору
всі вікові та статеві групи племені ямі.
Вони не зазнали китайських культурних
впливів, не були асимільовані ханьською
культурою, тому етнографічні матеріали,
зібрані серед мешканців цього острова,
становлять особливу цінність для науки.
За результатами етнографічної роботи
на Тайвані Торіі картографував ареал по-
ширення тайванських племен.
Упродовж 1895–1905 років японським
чиновником на Тайвані працював Іно Ка-
норі, який також проводив етнологічні до-
слідження серед автохтонного населення
острова 6. Перед поїздкою на Тайвань Іно
вивчив усі цинські документи, які сто-
сувалися опису аборигенів Формози 7. У
доповідній записці на ім’я уряду він на-
голосив на тому, що на острові мешкає
принаймні чотири чи п’ять різних племен,
серед яких він збирався проводити свої
польові дослідження. Метою Іно було до-
слідження ступеня асиміляції аборигенів
китайцями та залучення тубільців до цін-
нісних орієнтацій японського суспільства.
Іно встановив таксономію тайванських
етнічних груп. Протягом десяти років
він збирав відомості про антропологічні,
психологічні, етнографічні, лінгвістич-
ні, географічні та релігійні особливості
аборигенів острова. Джерелом для розу-
міння способу життєзабезпечення авто-
хтонів стали (крім польових досліджень
Іно) інтерв’ю, офіційні звіти та приватні
нотатки японських урядовців, які на під-
ставі свого службового становища кон-
тактували з аборигенами та занотовували
враження.
Іно намагався визначити місце абори-
генів Тайваню в антропологічній класи-
фікації людства. Його антропометрична
програма базувалася на таких пунктах:
зріст, пігментація шкіри, ступінь кур-
чавості волосся, густота волосся, форма
очей, відстань між зіницями, колір очей,
ступінь вираження епікантуса, носовий
показник, ступінь виступання вилиць,
товщина губ, прогнатизм. Дослідник
зняв обміри з 27 осіб. Як видно з пере-
лічених показників, безсистемний підхід
не міг дати результатів для наукових ви-
сновків. Свої антропологічні пошуки Іно
й сам вважав безрезультатними, оскільки
він зіткнувся не із суто азіатським типом,
а з негроїдними вкрапленнями, які не міг
пояснити. Він вважав, що лінгвістичні
матеріали дадуть змогу структурувати
аборигенів Формози. Іно Канорі вказував
на фонетичну наближеність тайванських
мов до малайської. Він поставив такі пи-
тання щодо аборигенів перед собою та
іншими японськими етнологами: з якого
часу мешкають на Тайвані ці племена,
який зв’язок між ними та іншими наро-
дами Південно-Східної Азії, який їхній
антропологічний склад.
Етнографічна карта Тайваню (1910).
А – атаял; В – бунун; С – цоу;
D – шао; Е – рукаї; F – пайван;
G – пума; Н – амі; І – ямі; J – пінпу
(група рівнинних племен)
http://www.etnolog.org.ua
254
Обидва дослідники – Торії та Іно – за-
ймалися етнографією Тайваню, але кожен
з них мав власну специфіку: Іно приділяв
значну увагу китайським письмовим дже-
релам, а Торії був «чистим польовиком»,
досліджував найвіддаленіші від «цивілі-
зації» поселення аборигенів.
На межі ХІХ–ХХ ст. перекладачем і
супутником Торіі був Морі Ушиносуке 8,
який володів мовою народності атаял і
склав докладний опис цього племені. Зго-
дом Морі став авторитетним антрополо-
гом. Він досліджував патрилінійні сімейні
зв’язки. Під час експедиції в гірські міс-
цевості Тайваню Морі вивчав типологію
гончарних виробів племені амі, повсяк-
денний одяг, відзначаючи значний вплив
китайської традиції (жовтень 1914 р.), си-
стему житлобудівництва та розташування
житла в поселеннях племені атаял (лютий
1903 р.). Значну цінність для етнологічної
науки становлять записи та фотофіксація
процесу нанесення татуювання в племені
атаял за допомогою кістяної голки та сажі.
Морі зазначав, що звичай татуювання об-
личчя в жінок означає перехід до наступної
вікової групи, до дорослого життя (січень
1915 р.). Науковець проводив етнографіч-
ні дослідження племені ямі, вивчаючи
їхні човни з волокнистими вітрилами для
морської риболовлі. Морі зафіксував різ-
номанітні системи різьблення (оздоблення
човнів), які варіюються в різних селищах
(серпень 1911 р.).
Заснування університету в Тайбеї
(1928 р.) дало змогу працювати під його
егідою Науковій комісії, яка досліджу-
вала етнографічні особливості абориге-
нів остро ва. На основі проведеної роботи
співробітники Тимчасової комісії з до-
слідження стародавніх звичаїв Формо-
зи склали звіт з 24 томів. У складі цієї
комісії працювали японські антропологи
Уцушикава, Міямото, Мабучі та Морі.
Було виділено наступні дев’ять гірських
племен: таял (атаял), бунун, цоу, шао,
рукаї, пайван, пуюма, амі, ямі та пініпу.
Пініпу – це група племен, які населяли
рівнини острова та майже втратили свої
етнічні маркери через контакти з китай-
ськими переселенцями XVII–XIX ст.
Згадана вище класифікація аборигенних
племен прийнята за основу й у сучасній
світовій етнологічній науці з включенням
до неї ще п’яти племен.
Торії, Іно та Морі були не єдиними ет-
нологами, які досліджували аборигенів
Формози. Цій меті присвятили свою на-
укову діяльність Мобучі Тоїчі, Кано Та-
тао, Секава Куїчі, Кавамура Тадао 9, а та-
кож американські та європейські вчені.
Підбиваючи підсумки, можна зазна-
чити, що заслуга японських етнологів
і антропологів полягає в тому, що завдя-
ки своїм польовим дослідженням вони
зафіксували на етнографічній карті сві-
ту незнані доти самобутні культури або-
ригенів Тайваню. Наукова робота япон-
ських учених на Тайвані була перервана
в результаті закінчення Другої світової
війни. Лише з 1980-х років японські ет-
Представники племені атаял
Жінки племені рукаї
http://www.etnolog.org.ua
255
нологи отримали змогу вивчати окремі
аспекти культурної та соціальної антро-
пології, досліджувати трансформаційні
процеси, що відбулися в XX ст. – стрибок
родоплемінних суспільств у постіндустрі-
альний світ з відповідними наслідками в
культурі та психології особистості.
1 Баженова Ж. Этногенез и этническая
истрия рюкюсцев: Автореф. дис. ... канд.
ист. наук. – Владивосток, 2006.
2 Barclay P. Gaining Confidence and Friendship’
in Aborigine Country: Diplomacy, Drinking,
and Debauchery on Japan’s Southern
Frontier // Social Science Japan Journal. –
2003. – № 6. – Р. 77–96.
3 Торії Рюзо (1870–1953) – японський етно-
лог, археолог і фольклорист, дослідник
автохтонних австронезійських етнічних
груп Тайваню; професор Токійського уні-
верситету.
4 Іно Канорі (1867–1925) – японський антро-
полог і фольклорист, дослідник аборигенів
Тайваню. Іно першим з науковців класифі-
кував тайванські племена за групами, які
стали основою сучасної наукової класифі-
кації; співробітник колоніального урядово-
го бюро на Тайвані.
5 У продовження теми зазначимо, що в 1934 р.
було створено Японське етнологічне това-
риство.
6 Науковий архів Іно Канорі зберігається в
бібліотеці Національного тайванського уні-
верситету (м. Тайбей). Університет придбав
архів ученого 1928 р. у його спадкоємців.
Фонд Іно становлять рукописи, книжки,
газетні вирізки, фотографії та етнографіч-
на (мистецька) колекція періоду японської
окупації острова.
7 Формоза – друга назва Тайваню, прийнята в
європейській літературі.
8 Морі Ушиносуке (1877–1926?) – японський
етнолог; співробітник колоніального урядо-
вого бюро на Тайвані. Упродовж тридцяти
років провів значну кількість самостійних
експедицій. Досліджував флору та фауну
острова, займався археологією, історією,
фольклором та етнографією Тайваню.
9 Yang G. Aboriginal treasures due back from
Japan // The China Post. – 2008. – 7 Aug.
Чоловік племені яміЧоловік племені бунун
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207165 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T17:14:07Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Таран, О. 2025-10-02T11:05:47Z 2009 Торії Рюзо, Іно Канорі та Морі Ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення Тайваню (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 251-255. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207165 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи Торії Рюзо, Іно Канорі та Морі Ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення Тайваню (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) Article published earlier |
| spellingShingle | Торії Рюзо, Іно Канорі та Морі Ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення Тайваню (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) Таран, О. Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи |
| title | Торії Рюзо, Іно Канорі та Морі Ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення Тайваню (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) |
| title_full | Торії Рюзо, Іно Канорі та Морі Ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення Тайваню (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) |
| title_fullStr | Торії Рюзо, Іно Канорі та Морі Ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення Тайваню (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed | Торії Рюзо, Іно Канорі та Морі Ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення Тайваню (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) |
| title_short | Торії Рюзо, Іно Канорі та Морі Ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення Тайваню (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) |
| title_sort | торії рюзо, іно канорі та морі ушиносуке: досвід етнографічного дослідження автохтонного населення тайваню (кінець хіх - початок хх ст.) |
| topic | Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи |
| topic_facet | Колективні реалії: традиції та сучасний вимір. Етнічні процеси і етнокультурні взаємовпливи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207165 |
| work_keys_str_mv | AT tarano toríírûzoínokanorítamoríušinosukedosvídetnografíčnogodoslídžennâavtohtonnogonaselennâtaivanûkínecʹhíhpočatokhhst |