Сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Матеріали до української етнології
Date:2009
Main Author: Барабанова, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2009
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207178
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства / О. Барабанова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 192-194. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860254207650562048
author Барабанова, О.
author_facet Барабанова, О.
citation_txt Сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства / О. Барабанова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 192-194. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Матеріали до української етнології
first_indexed 2025-12-07T18:47:12Z
format Article
fulltext 192 Олена Барабанова (Слов’янськ) СУ Ч АСНІ ЕТНОГРАФІ ЧНІ СТ УДІЇ В КОНТЕКСТІ ГЛОбА ЛІЗА ЦІЇ СУСПІ ЛЬСТВА Українська етнографічна наука на- копичила значний історичний матеріал. Водночас актуальними залишаються етно- логічні проблеми етносу, самоідентифіка- ції українців, міжетнічних стосунків на території України та за її межами. Нині українська етнографія, традиційно поєд- нуючи два рівні досліджень – описовий і узагальнюючий, тяжіє до етнологічного, теоретичного осмислення емпіричного ма- теріалу. Етнографія тісно пов’язана з істо- рією, археологією, мовознавством, фольк- лористикою. Етнографічні студії в Україні були традиційно зосереджені на походженні культурних явищ і на значенні мистець- ких творів як виразників національної ідентичності. Серед актуальних етногра- фічних проблем найважливішими є такі: вивчення етнічного складу окремих країн і всього світу; етногенез і етнічна історія народу; реконструкція давніх форм сус- пільного життя та культури з пережит- ків цих форм, які збереглися в сучасних відсталих у соціально-економічному роз- витку народів; вивчення сучасних станів етнічних традицій, оцінка їхньої пози- тивної чи негативної ролі в житті людей; вивчення різних аспектів сучасної пере- будови побуту та культури; дослідження сучасних етнічних процесів, тобто змін у ході історичного розвитку окремих ет- нічних ознак українського народу зага- лом [4, 24]. Сьогодні здійснюється наукове уза- гальнення й осмислення накопиченого матеріалу, зокрема в дисертаційних до- слідженнях. Дисципліни «етнографія» та «українознавство» впроваджують ці зна- ння в навчальний процес, однак сучасні етнографічні студії неможливі без від- повідної інтеграції в глобальну систему освіти та науки. Болонська угода не запе- речує, а досвід інших європейських кра- їн підтверджує необхідність врахування в українській системі освіти особливостей національної культури, менталітету, тради- цій. Крім того, для України надзвичайно важливо враховувати комплекс проблем, що виникли в духовно-гуманітарній сфе- рі суспільства у зв’язку з його реформу- ванням. Вища освіта й уся система освіти України загалом мають значні потенційні можливості щодо вирішення, врегулюван- ня означених вище проблем. Одним із найактуальніших завдань духовно-гуманітарного розвитку в сучас- ній Україні є, безумовно, підвищення рів- ня духовно-національної культури укра- їнців, їхньої національно-патріотичної http://www.etnolog.org.ua 193 свідомості. Цей аспект надзвичайно важ- ливий в умовах глобалізації, входження системи вищої освіти України в Болон- ський процес. Формування національно- патріотичної свідомості студентської молоді визначає одну з головних ліній захисту національних інтересів. Суть такої цілі полягає в тому, що без націо- нально свідомого, патріотично налашто- ваного фахівця неможливо не лише під- няти, але й зберегти державу. Аналіз реального стану патріотичної свідомості української молоді свідчить про її неви- сокий рівень, що виявляється, зокрема, у таких явищах, як нігілістичне ставлення до української мови, культури та тради- цій свого народу, меркантилізм, виїзд за кордон без повернення на батьківщину тощо [6, 325]. Такі погляди молоді, зо- крема студентства, виникають у системі формування національної самосвідомості українців, громадянської свідомості усьо- го населення України. Надто затягується процес згуртування українців як нації, який є неможливий без знання своєї іс- торії, культури та мови. Особливо небез- печним для українського відродження є зросійщення населення. Уся система вищої освіти зобов’язана слугувати формуванню національно- патріотичної свідомості студентів. Особ- ливе значення має наповнення всіх на- вчальних дисциплін українознавчим змістом. Українознавство має бути при- сутнє у підручниках, посібниках для учнів і студентів, таким чином забез- печуючи подолання відчуження україн- ських науки, освіти та системи виховання від національного життя. Українознав- ство, у найширшому розумінні цього поняття, – це філософія, методологія суспільного розвитку, державотворення, системи освіти, виховання українсько- го народу. Це твердження не потребує особ ливого обґрунтування. Головним ар- гументом тут є те, що без знання та усві- домлення історії, культури, духовності українців неможлива побудова України як шанованої у світі незалежної держа- ви. Як відомо, нині українознавство, як і Україна загалом, переживає нелегкі часи свого розвитку та сприйняття ши- роким загалом. У багатьох країнах світу в навчальних закладах уже давно викладають дисци- пліни про рідний край, історію, куль- туру народу. В умовах певної духовно- гуманітарної роз’єднаності українського суспільства українознавство як навчаль- на дисципліна, як філософія мислення та суспільного розвитку особливо потрібне молоді, а також усім громадянам Укра- їни. А тому введення українознавчих дисциплін для всіх факультетів вищих навчальних закладів України є нагаль- на потреба. В умовах Болонського про- цесу з метою усунення проблем духовно- гуманітарного характеру потрібно також не допустити в системі вищої освіти змен- шення кількості та зниження якості ін- ших гуманітарних дисциплін. Становлення української етнографії як окремої наукової дисципліни відбулося в середині ХІХ ст. [2]. Українська нація впродовж ХХ ст. пройшла тернистий шлях асиміляції та протистояння асимілятивним процесам. Матеріальна й духовна культура України сьогодні знач но відрізняється від надбань українців ХІХ ст. З одного боку, ми зазнаємо впливів інтеграційних процесів, що привносить у повсякденне життя укра- їнців результати здобутків людства взагалі (не лише українського етносу). У таких умо- вах формується нова матеріальна культура, звична для нашого сучасника. З другого боку, в Україні існує тенденція (характер- на для всього європейського світу) до відро- дження традиційних національних ремесел: дедалі частіше можна побачити в крамницях характерні дерев’яні, плетені, керамічні ви- роби; українські модельєри активно вико- ристовують елементи національного одягу тощо. Потяг до етнографізму не викликає негативних почуттів і не стає засобом ви- ключно декоративного мистецтва. Вироби з яскраво національним забарвленням дедалі активніше входять у повсякденний ужиток. Перед сучасною етнографічною на- укою, на наш погляд, стоїть завдання скрупульозного збору етнографічного ма- теріалу. Інакше кажучи, слід знову (як у ХІХ ст.) здійснювати польові досліджен- ня, фіксувати нові традиції, нові елемен- ти матеріальної культури. Це дозволить простежити зміни культури українців у динаміці, окреслити шляхи розвитку, ви- значити способи впливу. Оскільки традиційна культура укра- їнців залишається у свідомості наших земляків «селянською» (по-перше, етно- графічні відомості зібрано переважно в сільській місцевості, по-друге, саме в селі http://www.etnolog.org.ua 194 національні традиції зберігаються най- краще), то особливу увагу слід приділити культурним особливостям міського насе- лення. Отже, важливу роль в умовах глоба- лізації та реалізації завдань Болонської угоди у вирішенні проблем захисту на- ціональних інтересів Української дер- жави відіграє національно-патріотичне виховання студентської молоді, зокрема підвищення виховної ролі гуманітарних, передусім українознавчих, дисциплін у системі вищої освіти України. Важливу роль у забезпеченні необхідної аксіологіч- ної спрямованості духовно-гуманітарної складової навчально-виховного процесу відіграє патріотичний чинник. Світовий і вітчизняний досвід переконливо засвід- чує, що в державній, освітній діяльнос- ті слід виходити з визнання пріоритету, вищої цінності національних інтересів. Насамперед національна самосвідомість, духовно-культурна єдність нації, народу забезпечують згуртованість усього сус- пільства та його прогрес. Система освіти має ґрунтуватися передусім на визнанні пріоритету таких духовних цінностей, як національна самосвідомість, патріотизм, гуманізм, толерантність тощо. 1. Валевський О., Ішмуратов А. Політичний конфлікт у сучасній Україні: культурні виміри, структура, принципи аналізу. – К., 1997. 2. Деркач В. Стан етнографічної роботи у За- хідній Україні у кінці XIX – на початку XX століття // Культура народов Причерномо- рья. – 2005. – № 74. – Т. 2. – С. 82–84. 3. Касьян В. Сучасний стан філософської освіти: проблеми, перспективи // Філо- софські проблеми гуманітарних наук. – К., 2006. – № 10–11. – С. 139–143. 4. Кононенко П. Українознавство – наука само- пізнання українського народу // Україно- знавство. – К., 2002. – № 1–2. – С. 22–29. 5. Парахіна М. Етнографічні дослідження у виданнях ВУАН 20–30-х років XX ст. // Бібл. вісн. – 2002. – № 5. – С. 40–49. 6. Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи // Збірн. наук. праць. – К., 2000. – Вип. 3: Матеріали Всеукраїн- ської науково-методичної конференції «Су- часний стан вищої освіти в Україні: про- блеми та перспективи». http://www.etnolog.org.ua
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207178
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2313-8505
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:47:12Z
publishDate 2009
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Барабанова, О.
2025-10-02T11:09:44Z
2009
Сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства / О. Барабанова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 192-194. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
2313-8505
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207178
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Матеріали до української етнології
Сучасні глобалізаційні виклики та етноідентифікаційні процеси
Сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства
Article
published earlier
spellingShingle Сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства
Барабанова, О.
Сучасні глобалізаційні виклики та етноідентифікаційні процеси
title Сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства
title_full Сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства
title_fullStr Сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства
title_full_unstemmed Сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства
title_short Сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства
title_sort сучасні етнографічні студії в контексті глобалізації суспільства
topic Сучасні глобалізаційні виклики та етноідентифікаційні процеси
topic_facet Сучасні глобалізаційні виклики та етноідентифікаційні процеси
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207178
work_keys_str_mv AT barabanovao sučasníetnografíčnístudíívkontekstíglobalízacíísuspílʹstva