Домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207181 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція / О. Часник // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 174-178. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207181 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Часник, О. 2025-10-02T11:10:08Z 2009 Домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція / О. Часник // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 174-178. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207181 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті Домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція |
| spellingShingle |
Домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція Часник, О. Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| title_short |
Домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція |
| title_full |
Домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція |
| title_fullStr |
Домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція |
| title_full_unstemmed |
Домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція |
| title_sort |
домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція |
| author |
Часник, О. |
| author_facet |
Часник, О. |
| topic |
Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| topic_facet |
Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Матеріали до української етнології |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| issn |
2313-8505 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207181 |
| citation_txt |
Домовик очима сучасників: традиційний образ та його еволюція / О. Часник // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 174-178. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT časniko domovikočimasučasnikívtradicíiniiobraztaiogoevolûcíâ |
| first_indexed |
2025-11-25T21:04:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:04:32Z |
| _version_ |
1850544068847730688 |
| fulltext |
174
Олександр Часник
(Харків)
ДОМОВИК ОЧИМ А
СУ Ч АСНИК ІВ:
ТРА ДИЦІйНИй ОбРАЗ
ТА йОГО ЕВОЛЮЦІ Я
Н
ині про доместикацію магії можна
говорити як про звичайне явище. У тради-
ційному суспільстві кожна сім’я користу-
валася в повсякденному житті магічними
практиками, не вбачаючи в цьому якогось
таїнства. Заговорити на зуби чи рожу,
спльовувати, не хвалити чужого немовля-
ти, щоб не наврочити, – ці дії трапля ються
і сьогодні. Поряд з магічними прийомами,
що застосовуються в сучасному суспіль-
стві, існує низка демонологічних уявлень,
які потребують детального вивчення. Ма-
буть, найкраще в сучасній культурі «збе-
ріг» свої функції домовик, хоча й набув
певних урбанізованих рис.
Образ домовика в традиційній культурі
висвітлювали вчені П. Іванов, В. Мило-
радович, В. Гнатюк, Д. Лепкий, Ф. Вовк,
І. Срезневський, М. Сумцов, І. Франко,
Ю. Яворський та ін. Вони не лише за-
початкували наукове вивчення цього об-
разу, а й зафіксували значний пласт на-
родного наративу щодо цього явища. Цей
образ залишається предметом дослідження
і в сучасних розвідках з народної демоно-
логії, зокрема, у праці Ю. Буйських «До-
мовик у традиційних віруваннях українців:
походження образу», де авторка розглядає
походження домовика як одного з найпо-
ширеніших образів української «нижчої»
міфології та визначає його місце в тради-
ційних віруваннях українців, простежує
зв’язки цього міфологічного персонажа з
подібними образами в інших слов’янських
народів 1. На цьому тлі цікавим є питан-
ня трансформації традиційних україн-
ських демонологічних вірувань у сучасній
масовій культурі. Ми розглянемо явище
трансформації демонологічних уявлень на
прикладі образу домовика, зважаючи на
популярність його в структурі народних
вірувань як традиційного, так і сучасного
суспільств. Аналіз трансформації образу
домовика проводився на порівнянні мате-
ріалів етнографічних записів ХІХ – почат-
ку ХХ ст. та інтерв’ю із сучасною молоддю
(18–19 років) на Сході України.
Самі розповіді про потойбічних меш-
канців, як вияв світоглядних уявлень у
традиційному українському суспільстві,
передавалися від старшого покоління до
молодшого. Тобто механізм передачі фоль-
клорної традиції був прямим. За радянської
влади цей механізм було майже перервано,
принаймні в містах. Розповіді з народним
демонологічним баченням світу «перекочу-
вали» в ранг дитячих «історій-страшилок»
для піонерських таборів та вуличних збі-
говиськ дітлахів. У цей час значний вплив
на зміст розповідей мала радянська героїч-
на література та художня фантастика 2.
Ставши опосередкованою ланкою механіз-
му передачі усної традиції, вона втілювала
романтизоване бачення демонології через
твори М. Гоголя, П. Меріме, Е. По та ін.
На думку багатьох дослідників, єдиним
носієм традиційного світобачення залиша-
лося сільське середовище, де система пере-
дачі демонологічних знань зазнала менших
трансформацій. Сьогодні опосередкованим
джерелом інформації про потойбічне стало
телебачення, кіно та Інтернет. Саме тому
питання щодо трансформації образу домо-
вика під впливом цих явищ у сучасному
українському суспільстві є актуальним.
У традиційній культурі домовик («по-
хатник», «господар», «хованець», «служ-
ка», «помічник») змальовувався як неве-
ликий («вершків дванадцять заввишки»)
дідок, увесь покритий волоссям. Вірили,
що домовик є в кожній оселі. За добрих
взаємин із ним він забезпечував добробут
родини, пильнував уночі худобу. Про-
те домовик міг завдавати великих при-
крощів тому, хто його розсердить. Образ
домовика як опікуна родинного вогнища
переплітається з образом домашнього чор-
та – «дідька» 3.
Отже, у традиційному розумінні «до-
мовики – це домашні духи. Вони постали
з тих крапель, що чорт, змочивши палець
у воду, стріпував позад себе». Також ві-
рили, що «коли жінка поронить умисно
дитину, то з тої дитини стане по 7 лі-
тах домовик». Поширювалися уявлення і
плітки, що «домовика можна собі купи-
ти, бо їх продають по деяких містах у
пляшках або решеті», «можна також ви-
ховати собі домовика. Треба тільки взяти
зносок, прив’язати під ліву пахву і носи-
ти 9 діб» 4.
http://www.etnolog.org.ua
175
У сучасних уявленнях немає чітко ви-
значеної генеалогії та ієрархії домовиків у
світі демонічного. Проте простежуємо па-
ралелі в традиційних віруваннях і сучас-
них уявленнях про домовика як людину,
що померла без каяття або вчинила гріх,
тобто стала «заставним» небіжчиком:
«Подруга розказувала, шо в неї брат по-
вісився, а потом вона його бачила, ну як
домовий душив її двічі, за ноги держав,
ну так як наче судорога схватила» 5.
У глобалізованому світі домовики ви-
йшли з традиційного ареалу свого існу-
вання. Для них стали затісними сільські
обійстя, тепер вони мають схованки в
міських багатоповерхівках, займають
різноманітний потайний простір: «Нуу-
ууууу – вот так скрипел в шкафу. Оно
странно, когда в новом шкафу где просто
много одежды, кто-то скрипит, так как-
будто по снегу ходит» 6. Цю істо ту також
цікавить кухонний простір: «Ждала из
гулянок брата, было около часа ночи, и я
услышала, что кто-то на кухне торохтит
посудой. Естественно, родители не могли
торохтеть – они спали, я посмотрела –
никого. Пошла обратно в комнату – на-
чал гриметь чашками» 7. Виявляв себе
домовик у традиційному світогляді через
різні звуки та дії, притаманні людській
діяльності: «Шалостями ого крестьяне
называют, например, стук на дворе, оханье,
шаги в комнате ночью, когда никого нет,
и прочее» 8. Сучасний домовик, як і його
традиційний пращур, виявляє свою при-
сутність через грюкіт: «Была дома одна.
Возле кровати ковер. И такое ощущение,
что кто-то ходит, проваливаясь в ковер,
топает. Иногда возле тебя холодок по-
йдет. Ключи в замочной скважине торох-
тят, замок может клацнуть, хотя знаю,
что закрыла на два оборота. Посудой
гремит» 9. Він є повноправним мешкан-
цем оселі, тому нагадує про себе крока-
ми і звуками домашньої техніки, замість
колишнього стукотіння на сільському
подвір’ї: «…в районі трьох ночі. Я ще не
спала. Проснулась від того, шо по залу
хто-то ходе, іменно шаги. І в мене занаві-
ски туда-сюда, наче хто-то ходе. Подру-
га розказувала, що в неї домовий відік
включав. Воно ж самі по собі кнопки на-
жиматись не будуть» 10.
Природа домовика дика і тому для ньо-
го властиве втручання в олюднений про-
стір за допомогою передразнювання: «Ве-
чером ложилась спать, позвала девушку
моего брата, её зовут Лена, выключить
мне свет. Просто крикнула: “Лена!”, не
успела она ответить, как кто-то из угла
комнаты передразнил. И такой это был
отвратительный шипяще-свистящий го-
лос» 11. Він грається з мешканцями в
схованки, загадує різноманітні загадки,
навіть може промовляти і називати на
ім’я: «Я вышла умыться, когда подошла к
комнате, не смогла открыть дверь, пока-
залось, что кто-то меня зовет, и не одно-
кратно. Мое имя “Дарья” повторилось
раз пять… казалось, что в комнате кто-то
есть, я включила везде свет. Было такое
ощущение, как-бы кто-то стоит в углу и
смотрит на меня… эта история повтори-
лась через неделю, когда я уехала домой,
а в комнате осталась подруга Лиля» 12.
Тепер замість традиційного катання
вночі на конях, заплітання їм грив, до-
мовик долучається до інших господар-
ських робіт у міському середовищі і зно-
ву видає себе при цьому через звуки:
«…все время почему-то воровал нитки
вязальные и не возвращал и краски мои
воровал акварельные, потом скрипел, хо-
дил, шуршал… скрипел в шкафу» 13. До-
мовик – господар домівки, тому він тісно
пов’язаний з професійною діяльністю її
мешканців: «Проснулся мой брат (он ме-
дик) от жуткого грюканья медицинских
банок в тумбочке, как-будто кто-то взял
пакет и перемешивал. Но ни я, ни мама
от этого не проснулись» 14. Це також спів-
відноситься з традиційними уявленнями
про подвійну символіку домовика, який
може бути як добрим, так і злим – «при-
нимает участие в делах и работе хозяина,
дает ему советы, хранит обычаи и благо-
пристойность» 15.
Навіть у сучасній культурі спілкуван-
ня з домовиком є невід’ємною ознакою
його присутності в домі, домінування в
людському просторі: «Папе рассказывали
историю, как в одной семье пропали пас-
порта, хотя они знали что они лежат в до-
кументах. Потом они как-бы попросили:
“ой, ой, верни паспорт” и через опреде-
ленное время они нашли документы. Лич-
но я верю в домовых, и добрый он или
злой зависит от ауры в семье» 16.
У селі він може стежити за худобою,
підгодовувати її, допомагає родині на
подвір’ї. У міському середовищі він також
домашній помічник: «Мене домовик буде
http://www.etnolog.org.ua
176
завжди, коли я спізнююсь. Він скрипить
паркетом в одному місці, коли я засинаю
після вимкнення будильника. Я точно
знаю, що це домовик, бо там нікого немає,
а робить він це лише коли я маю при-
йти вчасно» 17. Він також може викону-
вати специфічні функції, якщо господарі
до нього добре ставляться: «Пропал [ой]
когда мама ребенка родила полтора года
назад, исчез. Женя сказала, что, навер-
ное, он ребетёнка охраняет, поэтому ему
на нас пофигу» 18.
За таку роботу люди всіляко дяку-
ють домовику. «Задобрюють» сучасного
домовика так, як і в традиційній куль-
турі, – через їжу: «Наливаем чашку
чая – вкусный, горячий чай. Ставим его
в комнате, дома никого нету. Закрываем
комнату, закрываем этот блок на две
комнаты – уходим. Возвра щаемся через
полчаса – чая…нет. Они сладкое треска-
ют» 19. Відмінність бачимо в самому при-
гощанні – традиційно це просто окраєць
хліба, що в уявленні простого селянина є
символом добробуту. Нині таким симво-
лом є солодощі: «Я стараюсь, щоб повна
вазочка цукерок стояла в квартирі саме
там, де скрипить паркетом домовик» 20.
Він є повноправним членом олюднено-
го простору, тому потребує своєї частки
в оселі: «Когда ложитесь спать, на столе
должно что-то оставаться, когда поели,
нельзя стирать последние крошки со сто-
ла. Если он не находит пищу, то может
отомстить» 21. Через відсутність їжі домо-
вик мститься людям: «На кусочке арбуза
появляются следы от зубов. Она считала,
что это домовый. Вин её мучив, пока муж
не вернувся из командировки. Потом они
сменили дом» 22.
Отже, структура простору у розпові дях
інтерв’юерів традиційна – житло. Проте но-
вацією є квартира або навіть кімната в гур-
тожитку: «У меня даже в комнате в обще -
житии живет домовой» 23, «Я сидела со
своими друзьями в комнате на пятом с по-
ловиной этаже, примерно до двух ночи…
после того как все ушли, в комнате по-
чувствовалась негативная энергетика» 24.
Лінгвісти визначають цих істот як «до-
мовиків», у сучасній культурі відсутня
характерна для традиційності типологіза-
ція домовиків на «хатніх», «конюшених»,
«дворових», «мельничих», «банних»,
«овинних». Сучасні домовики ховаються
в лімінальних частинах простору: двер-
них порталах, шафах, дзеркальних по-
верхнях. Для домовиків традиційного
суспільства було характерним життя «під
стріхою», «у вуглі», але, як і раніше, він
є господарем усього господарства: «Тоже
вірю в то, шо коли поку паєш дом, там дє-
ствітельно, то там толі аура, толі тот же
домовий. У нас, напрімєр, дом сосєдський
і там уже було хазяїв 5 при моїй битності,
а я лет 7 там живу. В домі ніхто не при-
живається, може із-за ого» 25.
Сучасні і заповнюють простір упо-
рядкованого, раціонального «нашого»
світу та ірраціонально-хаотичного потой-
бічного, це сприймається крізь призму
архетипного страху перед потойбічним.
Нинішні осучаснені хованці зазнають
менших метаморфоз. Їхні попередники
могли поставати у вигляді ластівки, со-
баки, кота. У сучасних уявленнях вони
аж надто антропоморфізовані, хоча так
було і в давнину. Вигляд традиційно-
го домового варіативний: «ой мохнат; на
нём шерсть влажная; любит принимать
на себя образ человека и чаще всего втре-
чается в виде трубочиста» 26 або «вигля-
дає як маленький хлопчик, у червоних
портках, у рогатій шапці, з люлькою в
зубах. Ноги має такі, як у цапа. Деколи
прибирає постать маленького бородатого
жидка. Часом показується як пастушок
у вереті, з батогом» 27. Сучасники та-
кож по різному уявляють домовиків: від
істот, схожих на іграшкових ведмедиків –
«як мішка», до антропоморфних істот з
крильми замість рук: «Может это игра
воображения, у страха глаза велики, но,
по-моему, у него были крылья» 28.
В обох випадках бачимо відбиток де-
монологічних уявлень щодо «доброго» та
«злого» начала домовиків. Їхня ліміналь-
на опосередкована функція відображаєть-
ся в сучасних прикметах щодо пророку-
вальних можливостей цих істот: «С ним
можно говорить. Когда сам дома. Ты в
голос задаешь вопрос и, вроде, сам на
него и отвечаешь, но на подсознании ты
слышишь от него ответ» 29.
До сьогодні збереглося уявлення про те,
що бачити домовика – це до зміни статусу осо-
би, яка живе в домі: «Я проснулась, а він на
шкафу сидить, я як закричу, мама прибігла,
але вже не побачила його. Я тоді давай пи-
тать, до чого я його бачила. Сказали, шо
до свадьби, чи до переїзду. Так я якраз по-
ступила в університет і поїхала з дому» 30.
http://www.etnolog.org.ua
177
Саме таке підсвідоме прощання з домом ви-
являється у вигляді домовика, який інколи
набуває чудернацьких зооморфних образів:
«Моя бабушка Пелагея Кузьминична Голов-
чан в 1914 году видела ого перед отъездом.
Ей приснилось, или видела, она и сама так
не понимает. Сплю, говорит, на сундуке, а
он возле выхода. Открывается дверь, и за-
ходит в хату большой заяц и, говорит, на-
валивается на меня, так тяжко стало. И,
говорит, я вспомнила что надо спросить к
добру или к худу. А он сказал только: “Ух”.
Я, говорит, поняла, что он меня выдувает
из дому. И где-то через неделю она уехала
навсегда оттуда» 31.
Ця пророкувальна функція домовика
не лише перегукується з його образом, а
й повністю ототожнюється з долею окре-
мої сім’ї: «У багача домовик у шерсти, у
бідака лежить голий» 32, не тільки в тра-
диційній культурі, а й у сучасній: «У нас
дома живет домовой, и он добрый, мы не
раз замечали: пропадают вещи, а через
время они снова лежат на том же мес-
те» 33. Візуалізація домового пов ністю
залежить, на думку інтерв’юерів, від
інформації, яку він хоче «сказати», «пе-
редати»: «він весь такий волохатий і як
мішка» 34, «я сама его не видела, но тро-
юродная сестра говорила, что невысокого
роста, патлатенький с бородкой, он в об-
лике человека» 35.
Будь-які знання магічного, зокрема де-
монологічного, характеру мають неабияку
популярність серед сучасної молоді. Та-
кий потяг здебільшого має сучасну при-
роду у вигляді популяризації демонології
через телебачення, ніж є наслідком пря-
мої передачі традиційної культури. Це
підтверджується тим, що розповіді про
такого персонажа народної демонології,
як домовик, не підкріплені ґрунтовними
знаннями про його походження. Джере-
лом передачі традиції в сучасній культурі
для молоді є найближчі родичі, звичай-
но це мати: «он наверное в шкафу, мама
знает точно, но не признается» 36. Зрідка
таким агентом знань про домовика ста-
ють батько або старші родичі. Знання про
нього хоч і є досить «замкненими», але
все-таки існують завдяки трансляції як
потаємного в сімейному колі. Як бачимо,
в сучасних уявленнях домовик є дійсніс-
тю у концепції реальності індивідууму,
бо це передусім дійсність щодо суб’єкта
передачі традиції (закритої, прихованої),
в даному випадку матері: «она [мама],
наверное с ним дружила, но опять-таки
ничего не говорила» 37.Таким чином, у су-
часному суспільстві знання про домови-
ка зберігається в ритуальних практиках,
у вербальних формулах-заклинаннях,
що переходять від старшого покоління
до молодшого і мають часто прихований
характер, бо йдеться про спілкування з
потойбічним покровителем дому та його
мешканцями 38.
Сучасники володіють спрощеною,
фрагментарною інформацією з даного пи-
тання, проте їхні розповіді мають чітку
структуру, багатоплановість і яскравість,
що притаманно, радше, зразкам кінемато-
графа, ніж традиційним уявленням про
домових. Але все ж таки маємо конста-
тувати, що демонологічні образи чітко
вписуються в структуру повсякденності
сучасного урбанізованого суспільства. Це
яскраво демонструє трансформацію обра-
зу домового від давнини до сучасності за
допомогою прямого та опосередкованого
способів передачі традиції.
1 Буйських Ю. Домовик у традиційних ві-
руваннях українців: походження обра-
зу // Етнічна історія народів Європи. –
К., 2008. – № 26. – С. 120–126.
2 Чередникова М. П. «Голос детства из даль-
ней дали…» (игра, магия, миф в детской
культуре). – М., 2002. – С. 172, 184–185.
3 Скрипник Г., Курочкін О. Народні віруван-
ня, демонологія, космогонія // Українська
минувшина: ілюстрований етнографічний
довідник. – К., 1999.
4 Гнатюк В. М. Залишки дохристиянського
релігійного світогляду наших предків //
Українці: народні вірування, повір’я, демо-
нологія. – К., 1991. – С. 389.
5 Записано автором від Євгенії К., 1988 р. н.,
Полтавська обл., Кобиляцький р-н.
6 Записано автором від Насті Ч., 1990 р. н.,
м. Полтава.
7 Записано автором від Світлани В., 1988 р. н.,
Харківська обл., Красноградський р-н.
8 Домовые / Сост. и вступ. ст. С. С. Ата-
пина. – СПб., 1993. – С. 18. (Записано
Васильевым не позднее 1899 г. в Черепо-
вецкам уезде Новгородской губернии //
РГИА, – ф. 1022, оп. 1, д. 63, л. 195–199).
9 Записано автором від Світлани В., 1988 р. н.,
Харківська обл., Красноградський р-н.
10 Записано автором від Євгенії К., 1988 р. н.,
Полтавська обл., Кобиляцький р-н.
http://www.etnolog.org.ua
178
11 Записано автором від Юлії П., 1991 р. н.,
м. Макіївка Донецької обл.
12 Записано автором від Дарини Б., 1989 р. н.,
с. Білопілля Сумської обл.
13 Записано автором від Насті Ч., 1990 р. н.,
м. Полтава.
14 Записано автором від Жені Б., 1991 р. н.,
м. Горлівка Донецької обл.
15 Милорадович В. П. Заметки о малорусской
демонологии // Українці: народні віру-
вання, повір’я, демонологія. – К., 1991. –
С. 424.
16 Записано автором від Світлани В.,
1988 р. н., Харківська обл., Красноград-
ський р-н.
17 Записано автором від Наталі А., 1970 р. н.,
м. Харків.
18 Записано автором від Насті Ч., 1990 р. н.,
м. Полтава.
19 Записано автором від Жені Б., 1991 р. н.,
м. Горлівка Донецької обл.
20 Записано автором від Наталі А., 1970 р. н.,
м. Харків.
21 Записано автором від Світлани В.,
1988 р. н., Харківська обл., Красноград-
ський р-н.
22 Записано автором від Ірини К., 1990 р. н.,
Харківська обл., Куп’янський р-н.
23 Записано автором від Світлани В.,
1988 р. н., Харківська обл., Красноград-
ський р-н.
24 Записано автором від Дарини Б., 1989 р. н.,
с. Білопілля Сумської обл.
25 Записано автором від Наталії Л., 1989 р. н.,
смт Печеніги Харківської обл.
26 Маркевич Н. А. Обычаи, поверья, кухня и
напитки малороссиян // Українці: народні
вірування, повір’я, демонологія. – С. 113.
27 Гнатюк В. М. Залишки дохристиянського
релігійного світогляду наших предків.
28 Записано автором від Юлії П., 1991 р. н.,
м. Макіївка Донецької обл.
29 Записано автором від Світлани В.,
1988 р. н., Харківська обл., Красноград-
ський р-н.
30 Записано автором від Марії І., 1991 р. н.,
м. Кременчук Полтавської обл.
31 Записано автором від Людмили Д.,
1978 р. н., м. Первомайськ Луганської обл.
32 Гнатюк В. М. Залишки дохристиянського
релігійного світогляду наших предків.
33 Записано автором від Світлани В.,
1988 р. н., Харківська обл., Красноград-
ський р-н.
34 Записано автором від Марії І., 1991 р. н.,
м. Кременчук Полтавської обл.
35 Записано автором від Світлани В.,
1988 р. н., Харківська обл., Красноград-
ський р-н.
36 Записано автором від Насті Ч., 1990 р. н.,
м. Полтава.
37 Записано автором від Насті Ч., 1990 р. н.,
м. Полтава.
38 Разумова И. А. Потаенное знание современ-
ной русской семьи. Быт. Фольклор. Исто-
рия. – М., 2001. – С. 134–141.
http://www.etnolog.org.ua
|