Періодизація орнаментування глиняних виробів Лівобережної України
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207196 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Періодизація орнаментування глиняних виробів Лівобережної України / А. Щербань // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 108-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859825366805250048 |
|---|---|
| author | Щербань, А. |
| author_facet | Щербань, А. |
| citation_txt | Періодизація орнаментування глиняних виробів Лівобережної України / А. Щербань // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 108-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| first_indexed | 2025-12-07T15:28:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
108
Анатолій Щербань
(Опішне)
ПЕРІОДИЗА ЦІ Я
ОРН А МЕНТ У ВА НН Я
ГЛИН ЯНИ Х ВИРОбІВ
ЛІВОбЕРЕ Ж НОЇ У К РА ЇНИ
О
рнаментація глиняних виробів по-
стійно привертає увагу науковців від часу
зародження археології; її досліджують
також етнологи та мистецтвознавці. Що-
правда, у більшості наукових праць описа-
но окремі археологічні пам’ятки культури,
історичні періоди, осередки гончарства чи
вироби. Лише поодинокі дослідники спро-
бували проаналізувати орнаменти гли-
няних виробів у ширших хронологічних
діапазонах. Але при цьому вони, особливо
етнологи та мистецтвознавці, припускалися
прикрих помилок, пов’язаних зі складністю
досліджуваних проблем та поверховістю
їхнього вивчення. Найґрунтовнішими з
них є публікації археолога Миколи Чми-
хова, який, аналізуючи переважно орна-
ментику глиняних виробів, створив власну
періодизацію археологічних пам’яток доби
міді-бронзи. Дослідник датував тогочасні
археологічні культури за зображеннями на
таких виробах символу сузір’їв Тельця чи
Овна, у яких перебувало сонце між періо-
дами весни та осені, річного кола зодіаку 1.
Окремі його думки було піддано критиці.
Зокрема, основним зауваженням до систе-
ми хронологічних побудов Миколи Чми-
хова, висловленим Іллею Сафоновим, було
те, що він використав сучасне розуміння
зодіаку, яке з’явилося досить пізно (І тис.
до н. е.) у давньогрецькій астрономії 2. За-
галом же його теорії досі не спростовано.
Під час дослідження орнаментації гли-
няних виробів на території Лівобережної
України (за влучним висловом археолога
Віталія Отрощенка – потужного дніпро-
донецького осередку культурогенези 3) ви-
явилося, що від часу появи гончарства –
[доба неоліту (остання третина VІІ тис.
до н. е.) 4] періоди поступового розвитку
орнаменту чергувалися з періодами під-
несення (використовували більшу з по-
переднім і наступним періодами кількість
елементів та мотивів орнаментів, багатші
їхні композиції) чи спаду.
Я виокремив шість періодів піднесення і
стільки ж періодів спаду орнаментації. Схе-
матично моє уявлення про цей процес показа-
но на діаграмі (рис. 1), де цифрами передано
порядковий номер певного періоду. Зауважу,
що я використовую усталене нині датування
археологічних культур, не відкидаючи дум-
ки, що згодом воно буде переглянуте.
Перший період – остання третина
VІІ тис. до н. е. (початок доби неоліту) –
характеризується появою на досліджуваній
території гончарства й одночасним форму-
ванням системи орнаментації глиняних ви-
робів, що використовувалась до ХVІІ ст., –
заглиблених геометричних зображень.
Вони були абстрактними, позбавленими
образності, перетвореними в орнамент та
переважно симетричними. Створюючи їх,
мешканці території Лівобережної України
від кінця VІІ тис. до н. е. стабільно вико-
ристовували такі прийоми композиції, як
метричність (однакові елементи монотон-
но повторювалися через однаковий інтер-
вал), ритмічність (монотонно повторюва-
лися мотиви орнаменту) та симетрія.
Композиції, утворені з елементів, які
метрично чи ритмічно повторювалися і
наносилися у вигляді смуг на поверхню
майже всіх типів керамічних виробів,
були незамкнутими (безкінечними) та
симетричними (переважала центрично-
обертова симетрія). Їх наносили переваж-
но на зовнішню (за небагатьма винятка-
ми) поверхню виробів. Досить рідкісними
є рапортні композиції, у яких елементи
повторюються не лише вправо-вліво, але
й вгору-вниз (в археологічних публікаці-
ях їх називають «шахові»).
Другий період, що, за Валерієм Мань-
ком, тривав упродовж усього VІ тис. до
н. е. (ранній неоліт, середній етап роз-
витку дніпро-донецької археологічної
культури, період її розквіту) 5 характери-
зується розвитком декору глиняних виро-
бів – з’явилися нові елементи, поширили-
ся складні композиції з багаторядних смуг
орнаменту – відбулося перше піднесення
орнаментування глиняних виробів.
Третій період – V–ІІІ тис. до н. е. – ха-
рактеризується спрощенням орнаменталь-
них композицій, незначним зменшенням
кількості елементів та нанесенням орна-
ментів переважно у верхніх частинах по-
суду.
У четвертий період (перша половина
ІІ тис. до н. е., доба ранньої – початок
http://www.etnolog.org.ua
109
доби пізньої бронзи, час існування серед-
ньодніпровської, катакомбної, бабинської
та раннього етапу зрубної культур) від-
булося друге піднесення орнаментуван-
ня глиняних виробів – зросла кількість
орнаментальних елементів. Наприклад,
новими стали зображення кіл та дуг, ба-
гатопружкова орнаментація посуду та
піктографічні зображення. Поширилися
тенденції до нанесення орнаментів на всю
зовнішню поверхню посудини.
П’ятий період (друга половина ІІ – по-
чаток І тис. до н. е., кінець доби середньої –
пізньої бронзи) характеризується значним
спрощенням орнаментації глиняних виро-
бів. У цей час переважно використовували
прямі концентричні смуги, нанесені або у
верхній частині посудини, або по всій її зо-
внішній поверхні (ранній період розвитку
бондарихинської культури).
Наприкінці VIIІ – у першій половині
VІ ст. до н. е. (шостий період, початок
доби раннього заліза) відбулося третє
піднесення декорування глиняних виробів,
що проявилося у виготовленні щедро деко-
рованого столового посуду із заглиб леним
орнаментом, досить часто інкрустованим
білою речовиною. Від цього часу просте-
жуємо тенденцію до нанесення складних
орнаментів переважно на посуд для збері-
гання рідини та споживання напоїв. У цей
час він був вилощеним і зачорненим.
Упродовж наступного, сьомого, періоду
історії декорування глиняного посуду
(друга половина VI ст. до н. е. – ІІІ ст.)
одночасно зі зникненням кількох типів ви-
лощеного глиняного посуду значно спрос-
тилася його орнаментація, обме жившись
смугою втиснень чи проколів по краю він-
ця або попід ним та рідкісними наліпле-
ними пружками чи виступами.
Восьмий, короткочасний, період історії
оздоблення глиняного посуду (друга поло-
вина ІІІ – V ст.) відзначається четвертим
піднесенням його декорування. У цей час
на території Лівобережної України (чер-
няхівська культура) поширилася невлас-
тива досі техніка виготовлення посуду –
на гончарному крузі, з’явилися горни для
випалювання посуду. Разом із нею набу-
ває поширення щедро декорований вило-
щений посуд, із вишуканим декором.
Поряд із цією культурою в той час іс-
нувала гончарна традиція київської архео-
логічної культури, глиняні вироби в якій
орнаментовано досить рідко, переважно
смугою втиснень по краю вінця посудини.
У дев’ятий період (VI–VІІ ст.) відбувся
настільки масштабний спад декорування гли-
няного посуду, що найпростіший декор, налі-
плений попід вінцями пружок та втиснень по
краю, наносили на одиничні посудини.
Десятий період (кінець VIІ – початок
ХІ ст.) декорування глиняного посуду
розпочався з появи на півдні досліджу-
ваної території носіїв південно-східних
гончарних традицій (аланів) та утворен-
ня Хазарського каганату. Разом зі схід-
ними типами посуду було принесено нові
орнаменти: для кухонного посуду – втис-
нені, для столового вилощеного – втиснені
та вилощені. Деякі з привнесених нова-
цій було сприйнято сусіднім із каганатом
слов’янським населенням (волинцевська
та роменська археологічні культури), хоча
оздоблення їхнього посуду було значно
біднішим. Це було п’яте піднесення орна-
ментування глиняного посуду.
Одинадцятий період (ХI – перша поло-
вина ХVІІ ст.) характеризується викорис-
танням посуду з одноманітним декором –
концентричними прямими та хвилястими
ритованими чи втисненими лініями, розта-
шованими переважно на плічках посуду.
Дванадцятий період розпочався в остан-
ній чверті ХVII ст. і тривав до початку ХХІ
ст. Він прикметний подальшим піднесенням
орнаментування глиняних виробів унаслі-
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Рис. 1 – Схема розвитку орнаментації глиняного посуду на Лівобережній Україні
http://www.etnolog.org.ua
110
док поширення невластивих досі мальова-
них орнаментів (рослинних та фляндрівки),
розширенням асортименту щедро декорова-
них глиняних виробів (набули поширення
кахлі та люльки). Оскільки для цього часу
розроблено детальнішу хронологію, а ар-
хеологічні джерела доповнено писемними,
спробуємо детальніше прослідкувати, яким
чином змінювалися в цей період орнаменти
на глиняних виробах.
На жаль, і для нового та новітнього часу
досі не створено загальної для Лівобереж-
ної України схеми таких змін, оздоблення
глиняних виробів в окремі періоди висвіт-
лено недостатньо (кінець ХVII ст., перша
половина ХІХ ст.). Тому схарактеризує-
мо ці зміни в загальних рисах. Спочатку
рельєфні рослинні орнаменти наносили
переважно на кахлі, оздоблення посуду
включало як мальовані, так і втиснені та
ритовані геометричні елементи. Потім на
кухонний посуд поступово почали наноси-
ти переважно мальовані орнаменти, а на
частину мисок та посуду для зберігання й
споживання рідини – рослинні.
Від останньої чверті ХVIIІ ст. для оздо-
блення мисок почали застосовувати флян-
дрівку, яка переважала в орнаментації цієї
групи виробів упродовж ХІХ ст. Інші гру-
пи посуду оздоблювали переважно геоме-
тричним орнаментом. Унаслідок втручан-
ня Полтавського губернського земства на
початку ХХ ст. почалося нове піднесення
орнаментації глиняних виробів переважно
в таких гончарних осередках Лівобережної
України, як Опішне та Глинськ. За допомо-
гою професійних художників в оздобленні
полив’яного посуду було відновлено рос-
линні орнаменти. Найдовше вони протри-
малися в Опішному, де їх бачимо й нині.
Проаналізувавши орнаментацію глиня-
них виробів Лівобережної України, мож-
на зробити висновок, що вона розвивалася
хвилеподібно – після періоду піднесення,
що тривав від 200 до 400 років, обов’язково
наступав період спаду. Між початками пе-
ріодів піднесення проходило близько 1000
років. На жаль, через недостотатню розроб -
леність хронології та вивченість пам’яток
доби неоліту-енеоліту не вдається виокре-
мити дрібніші періоди. Проте, на мою дум-
ку, ця закономірність існувала. Винятком
є четверте піднесення, що відбулося вна-
слідок зовнішньої короткочасної інвазії,
яка не позначилася на подальшому розвит-
кові місцевої гончарної традиції.
Чим же можна пояснити таку періодич-
ність у розвитку орнаментації глиняних
виробів? На мою думку, найперше – зміна-
ми в суспільній свідомості. Помічено, що
всі піднесення сталися після початку пев-
них кризових явищ у природі. Наприклад,
перше піднесення відбулося в посушливий
період, коли лісостеповий ландшафт на
значній території Лівобережної України
поступово змінився на степовий 6. Також
зрозуміло, що в усіх випадках декор глиня-
ного посуду змінювався під значним впли-
вом ззовні – зі східних, південно-східних,
західних та південно-західних територій –
унаслідок запозичень ідей чи переселен-
ня гончарів. Висновки про зумовленість
збільшення кількості елементів орнаментів
і ускладнення їхніх композицій кризови-
ми явищами в житті носіїв трипільської
культури зробив Тарас Ткачук 7. Після ви-
явлення описаних вище закономірностей
я вкотре перечитав праці Лева Гумільова
і виявив, що подібним чином розвивалися
всі етноси 8.
Таким чином, вивчення орнаментації
глиняних виробів на обмеженій території
впродовж усієї історії її розвитку дозво-
лило виявити певні закономірності, ви-
окремити періоди піднесення та занепаду.
Однак це питання потребує ще подальшо-
го розроблення. Сподіваюся, що до ви-
вчення цієї надзвичайно важливої теми
долучаться етнологи та мистецтвознавці.
1 Чмихов М. О., Черняков І. Т. Хронологія археоло-
гічних пам’яток епохи міді-бронзи на території
України. – К., 1988.
2 Сафонов И. Е. О реконструкции календарных
систем населения Восточноевропейской сте-
пи и лесостепи эпохи бронзы // Археология. –
2002. – № 3. – С. 127–133.
3 Отрощенко В. В. Дніпро-Донецький осередок
культурогенези (постановка проблеми) // Про-
блеми дослідження пам’яток археології Схід-
ної України. – К., 2005. – С. 36–38.
4 Манько В. О. Неоліт Південно-Східної України. –
К., 2006.
5 Там само.
6 Там само.
7 Ткачук Т., Мельник Я. Семіотичний аналіз
трипільсько-кукутенських знакових систем
(мальований посуд). – Вінниця, 2005.
8 Гумилёв Л. Н. Этносфера: История людей и исто-
рия природы. – М., 1993.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207196 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:28:33Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Щербань, А. 2025-10-02T11:12:57Z 2009 Періодизація орнаментування глиняних виробів Лівобережної України / А. Щербань // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 108-110. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207196 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті Періодизація орнаментування глиняних виробів Лівобережної України Article published earlier |
| spellingShingle | Періодизація орнаментування глиняних виробів Лівобережної України Щербань, А. Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| title | Періодизація орнаментування глиняних виробів Лівобережної України |
| title_full | Періодизація орнаментування глиняних виробів Лівобережної України |
| title_fullStr | Періодизація орнаментування глиняних виробів Лівобережної України |
| title_full_unstemmed | Періодизація орнаментування глиняних виробів Лівобережної України |
| title_short | Періодизація орнаментування глиняних виробів Лівобережної України |
| title_sort | періодизація орнаментування глиняних виробів лівобережної україни |
| topic | Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| topic_facet | Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207196 |
| work_keys_str_mv | AT ŝerbanʹa períodizacíâornamentuvannâglinânihvirobívlívoberežnoíukraíni |