Міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь)
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207200 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь) / А. Темченко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 89-92. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860165709885079552 |
|---|---|
| author | Темченко, А. |
| author_facet | Темченко, А. |
| citation_txt | Міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь) / А. Темченко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 89-92. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| first_indexed | 2025-12-07T17:56:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
89
Андрій Темченко
(Черкаси)
МІФОЛОГІ ЧН А СЕМ А НТИК А
ЧИС Л А СІМ
(за мат ер іа ла м и за мов л я н ь)
Д
ослідження числових характерис-
тик обрядових текстів можливе за умови,
коли міф розглядати як числовий код.
Постійність змістових характеристик
числа – послідовність, цілісність, ста-
лість, здатність збільшуватися / зменшу-
ватися, ділитися / множитися – пояснює
його використання в міфах як символу
основних світотворчих принципів. Число
в цьому аспекті є концентрацією магічно-
го, оскільки узагальнює велику кількість
інформації, а тому здатне розгортатися,
перетворюючись при цьому на словесний
текст, або звужуватися, набуваючи вигля-
ду звичайного числа. Увага до чисел як
до смислових одиниць, своєрідних згуст-
ків інформації, дозволяє використовува-
ти їх як засіб силової концентрації в по-
трібному місці й часі, що нагадує методи
натискання певних точок у східній голко-
терапії. Таким чином, число посилює ін-
тенсивність тексту, перспектива розвитку
якого може спрямовуватися лише вглиб,
що зумовлено «вимогами» лікувального
обряду як лаконічного і короткотривало-
го сеансу.
Важливого значення в обрядових тек-
стах набуває число сім, оскільки воно
позначає процеси, пов’язані з циклічніс-
тю. Наприклад, у замовлянні «від рожі»
сім асоціюється з етапами знищення хво-
роби: «Єхалі цари через сєм дўори: ру-
балі лозу, сєялі рожу. Рожа не зийшла і
кроў нє пошла» 1. Образ царів зіставлено
з небесними світилами – Сонцем, Міся-
цем, Зорею, а «двори» – із днями тижня
(пор. називання фаз Місяця «квартира-
ми»). Хоча в тексті проглядається часова
семантика, подібні цикли не прив’язано
лише до часу чи простору. Прикладом
може слугувати замовляння «від ли-
хоманки»: «На горі на Голгофі стояв
дуб веперський, під тим дубом сиділо
сім мучеників – Архистратиг Михаїл,
Гавриїл, Уриїл, Мефтодим, Сизонтій,
Климентій, Іван Предтеча – і виді-
ли диво престрашнеє, чудноє і вийшло
з моря сімнадцять жен, просто нагіє,
розпоясавше, розпущені волоса. Підій-
шов к їм Іван Предтеча [...] дав їм сво-
єю тростю по їхнім головам, по сто
ран заклинающих. “Ой, Іван Предтеча!
Хто буде наші імена нарічати або хто
буде над головою воду читати, то ми
до того не прикоснемося во віки віков
амінь”» 2. Міфологічний час і простір
начебто «збігається», концентруючись в
одному місці – центрі Всесвіту, уособле-
ному в образі «дуба веперського». Об-
рядова назва дуба пов’язана з вепром,
ікла якого вживлювались у стовбур де-
рева, біля якого здійснювали ритуальні
відправи і жертвоприношення на честь
Перуна 3. Сім мучеників, які можуть по-
значати сім днів тижня, розташовують-
ся на священній території і протистоять
іншій – «потойбічній» сімці («сімнадця-
тьом жонам»). Просторово-часові міфо-
логічні трансформації відбуваються в
силовому полі сімки. Час твориться зав-
дяки протистоянню найвищих сил (пор.
з віруваннями, що Богу належить день,
а чортові – ніч) і не підвладний людям,
у «розпорядження» яких «наданий» го-
ризонтальний простір – земля як «ней-
тральна зона», де відбувається одвічне
змагання верху і низу, світла і темряви.
У зв’язку з цим у міфах моделюються
сюжети, основною темою яких є продук-
тивна діяльність людини, створеної «за
образом і подобою Божою».
Особливість сімки, що вирізняє її
з-поміж інших чисел, полягає в наявності
іменникового еквівалента цього числа (пор.
ц-сл. сѣмья, що потрактоване як синонім до
лат. persona, а також може позначати «че-
лядь / чоловіка / дружину». Воно спорід-
нене з лит. šeimа – «родина / челядь», гот.
haims – «селище», д-в-н. heim – «батьків-
щина»). Слово *sěmьja походить від назви
територіальної громади зі значенням спо-
рідненості сябёр / *sębrъ; сѣмьца – «молод-
http://www.etnolog.org.ua
90
ший син у родині» (пор.: у французів сьо-
мий син septйnaire вважався чудотворцем
і міг зцілювати зоб). На думку Ляпунова,
сім’я – похідне збірне поняття від числівни-
ка сім, подібно до того, як братія утворе-
не від брат 4. В окремих індоєвропейських
мовах сім (і-є*septm) зіставлене з фалічною
символікою: д-інд. sapah – «penis» + *tдm –
«творити / народжувати» (*tдm порівнюють
із *tem «темний») 5.
У цьому аспекті зрозуміло, чому сім-
ка часто трапляється в текстах замовлянь
«від гадюк / хробаків». Гадюк / хроба-
ків / вужів часто сприймають як істот,
що пов’язані зі стихією землі і принципом
родючості. Реалізацією цієї ідеї є обря-
дові асоціації змії і землі, що стають ак-
туальними навесні й проявляються в об-
разах змії, яка після зимового сну змінює
стару шкіру, і землі, яка щороку оновлю-
ється. На цій підставі виникає зіставлен-
ня: «матері сирої-землі / матері-землі»
з образами «змії скарапеї» 6, «гадюки-
шевелухи-цариці», що збирає «увесь
гад» 7; «змії кропині» – «великої» матері
зміїних «царів, генералів, князів, гетьма-
нів, полковників, сотників, атаманів, єса-
вулів, хорунжих, рядових всіх козаків і
всіх их служителей, земляних, гноєвих,
трав’яних, кам’яних, водяних, погребних,
подкупних» 8. Загальна кількість змій, що
перебувають під владою «вужа над вужа-
ми, круля над крулями», дорівнює «сєм
сотців» 9, тобто становить сім по сто, де
останнє є числом найбільшої граничної
кількості 10. Зі сказаного стає зрозумі-
лою семантика текстів із символікою чис-
ла сімсот: «Під сонцем під жорстоким,
під лісом під чорним, під високим, там
стоїть верба, під тією вербою сім сот
коренів, і на тій вербі сім сот канатів,
і на тих канатах сидить Хан і цариця
Ханиця» 11.
Ще одним аспектом зіставлень землі і
змії є умовний поділ останньої за стате-
вими ознаками, які візуально не помітні.
Земля / змія є носієм «тотальної» жіно-
чої природи, яка одночасно народжує і
знищує. Небезпечність змії / жінки про-
являється тоді, коли відбувається пору-
шення встановлених культурою меж зі
змією і норм жіночої поведінки, унаслі-
док чого можливе перетворення жінки на
змію і навпаки. Наприклад, у сербській
легенді розповідається, що носата гадю-
ка раніше була дівчиною Марією; у серб-
ських заклинаннях змію називали ім’ям
праматері людей – Євою 12. Аналогічні
образи зафіксовані в поліських текстах:
«Єва-Древа приступи, мой дух полюбі,
я цєбє уговораю, умоляю до сєрца жала
нє допускаю» 13. Коли сниться, що кусає
змія, це означає неприємності від жіно-
чої статі, що порівнюють зі спонтанними
найменуваннями сварливої жінки змі-
єю / гадюкою. У лікувальних текстах по-
ширене називання змій жіночими імена-
ми: 1) «На буйстром Буянє, стояў дуб
і ліпув куст. Под кустом жмєя Шаха-
Ваха»; 2) «На мори, на акіянє, стояў
ліпоў куст і зєлєни дуб. Под кустом зі-
мєя Шкорлупіна»; 3) «На море, на окія-
нє, на бистром убаянє стаіць краўать
ноўая, тісоўая. На кроўаті лєжить пе-
рина пухоўая, на перині лежать змія
шкурная Соха , Солоха »; 4) «Стоіць
гара, а в той гарє залатая верба, а в
той вєрбє золотоє вєдро, у том вєдрє
трі Янни, усє трі панни» 14. З міфологіч-
ним жіночим простором співвідносять-
ся потойбічні семикратні величини, які
стосуються також семантики змії: «Ішоў
святой Авраам с своїм сином Ісааком да
сустрєлі сімдесят сім женьчин»; «Шух-
ля, є ў вас сємдєсят сім, забірай мою
зовсім» 15.
Поряд із жіночою проявляється фаліч-
на символіка плазунів: «Жона да муж –
змія да уж», спіймати вужа – до вагіт-
ності (Брестська обл. Малоритський р-н),
коли сниться вуж – до нареченого / при-
їзду чоловіка (Гомельська обл., Мозир-
ський р-н; Рівненська обл., Рокитнівський
р-н); пор. також польські і російські за-
гадки еротичного змісту: 1) «W dzień jak
uobrąc, w nocy jak wąz, / kto uodgadnie,
będzie mőj mąz» («Вдень як кільце, вночі
як змія, / хто відгадає, буде моїм чоло-
віком»); 2) «Галянища в маслище, сапа-
жища в дегтище, а партки набиты змеей»
(«Халяви замащені, чоботи у дьогті, а
штани набиті змією»). Болгари викорис-
товували одяг, через який переповзла пер-
ша весняна змія, як засіб від безпліддя 16.
Схожі семантичні підтексти спостерігаємо
в мові: д-р. оудъ – «частина тіла», словен.
ъd, чеськ., словац. ъd – «[тілесний] член»,
польск. ud – «верхня частина ноги».
На думку Якобсона, уд невід’ємне від
удить – «зріти / набрякати» 17. Пор. з рос.
удалой – «той, хто користується увагою
жінок». У поліських лікувальних обрядах
http://www.etnolog.org.ua
91
вужа / змія називають мужем / паном:
1) «На сінім мори на Пліта нє лєжиць
камінь. Под тим камнєм лєжиць вуж до-
брий муж Нечипор»; 2) «Панє Янє, гдзє
ти сподівався, гдзє ти покусаўся» 18.
Найчастіше образ змії «прив’язується»
до числа сім в описах світового дерева:
1) «На морє на окєянє, на остром курга-
нє, стоіт дуб скородуб, та том дубє ско-
родубє сємсот суков, сємсот вєрхов. На
том дубу золотоє гніздо, у том гнєздє
лєжит уж Аксьон і син Сємьон і Юниш
Гладуш. Сиз Сизен, винімай свойо жало.
Дєвять летучіх, дєвять ползучіх, дє-
вять подлєжающіх. Нє винєш ти свойо
жало, будєм прасіть Міхаіла Архангіла
і Господа Бога»; 2) «На морє-кіянє, на
високом Буянє, стоіт ракітовий куст.
А в том кустє ляжит чєрноє руно, а
в той рунє трі змєі козюлі: Хавронья,
Мавронья, Марья Ягіпєтская сємідєся-
ті сємь зємєль» 19; 3) «Під сонцем під
жорстоким, під лісом під чорним, під ви-
соким, там стоїть верба, під тією вер-
бою сім сот коренів, і на тій вербі сім
сот канатів, і на тих канатах сидить
Хан і цариця Ханиця» 20; 4) «Вуж над ву-
жами [...] збери своїх сєм сотців – иє,
луговиє, боровиє, мєжевиє і лужевиє» 21.
Відповідні зіставлення пояснюють тим,
що піктограма світового дерева має семи-
кратну структуру – три / чотири корені
і чотири / три гілки (аналогічні зобра-
ження бачимо в традиційній вишивці),
що «характеризує загальну ідею Всесві-
ту» 22, його міфологічну константу, яка
проявляється в основних двовимірних
просторових орієнтирах – верх / середи-
на / низ – праве / ліве / зад / перед. Для
успішного лікування зміїного укусу ви-
конували магічні дії, пов’язані із семан-
тикою світового дерева, – рану кропили
непочатою водою, настояную на семи гі-
лочках, читаючи сім разів «Отче наш»
або виголошуючи текст: «Ганно, Ганнусь-
ко! Ти вкусилась в ногу, впустилась; ідь
до серця, а с серця – в кишки, с кишок –
в кров, с крові – в кість, с кості – в шку-
ру, з шкури – вон вийдуть» 23, де число
магічних операций, здійснюваних для
виведення отрути, також дорівнює семи:
«впустилась в ногу» → виходить з серця
→ кишок → крові → кістки → шкури →
«вон вийдуть». У цьому контексті сім-
ка виконує роль захисного числа, що по-
яснює семантику образу міфічної істоти
семижуна, який знищує хробаків. «Був
собі семижун, мав по семи синув, по семи
грабель, по семи вилок, по семи метьо-
лок. Вилками копайте, метлами меті-
те, граблями гребіте, од чирвоної криві,
од білої кості, од жовтої (або чорної)
шерсті» 24.
Тісні асоціації змії з деревом, що по-
декуди переростають у семантичну сино-
німію, спостерігаємо в образотворчому і
декоративному мистецтві, де змія є симво-
лом Світового Дерева 25. Подібне ставлен-
ня до змії пояснює, чому на ритуальних
давньоруських топірцях трапляються зо-
браження цієї тварини (див іл. давньо-
руського топірця ХІІ ст. 26
Оберегова семантика числа сім пояс-
нює використання його в міфологічних
описах людського тіла, наявних у загадці
про «сім дірок у голові» (очі / вуха / ніз-
дрі / рот). Структура людського тіла по-
вторює ідеограму світового дерева як
зразка статики і міцності. Рудименти
міфологічних уявлень про кістяк лю-
дини як про стовбур, що має семерич-
ну структуру, трапляються в текстах
замовлянь від «уроків / лихоманки»:
1) «Уроки-урочища, я вас вишіптую [...]
з очей, з плечей, з рук, з ніг, із семи-
десяти жил» 27; 2) «Уроки-урочища [...]
стала я знати [...] сімдесят суставом
шептати» 28. Антагоністами постають де-
структивні сили, кількість яких ідентич-
на: «Тітки, тітки! Вас сімдесят сім,
нате снідати всім» 29. Їхнім головним
представником є світовий празмій. Його
тіло розміщується «на семиста коренях,
на семиста канатах» 30, що нагадує епічні
описи скандинавського Нидхегга, який
перебуває на дні колодязя Гвергельмір
і підгризає корені світового дерева, що
свідчить про архаїчність лікувальних
текстів. Пор. з лат. anguis – «змія», але
авест. аnghu –«Всесвіт»; чеськ. hag, рус.
гад – «змія», але авест. gaepu – «Всесвіт»;
лат. сolubra – «змія», але лат. сaelum –
«небо» + ваал. wybr – «небо» 31.
Таким чином, у текстах замовлянь число
сім є певним часовим стандартом, що окрес-
лює початок / завершення астрономічного
циклу Місяця, тому стосується сфери прихо-
ваного і невидимого. У міфології божествен-
на сімка «благословляє» світ (семимісячна
дитина виживає на противагу восьмимісяч-
ній, а вода, настояна на семи гілочках, вва-
жається цілющою). Звідси застосування
http://www.etnolog.org.ua
92
сімки у світових міфологічних концепціях
у вигляді семи днів творення / тижня, семи
смертних гріхів, семи днів покаяння, семи
небес тощо. Семеричні цикли відбиваються
також у мовних періодах, що мають обря-
дове спрямування. Наприклад, семикратна
звукова циклічність («а-а / а-а / а-а / а»)
оптимальна для заколисування немовляти.
1 Полесские заговоры (в записях 1970–1990-х
гг.) / Сост., подготовка текстов и ком-
мент. Т. А. Агапкиной, Е. Е. Левкиевской,
А. Л. Топоркова. – М., 2003.
2 Рецепти народної медицини, замовлян-
ня від хвороби (записані Я. П. Новиць-
ким, П. С. Єфименком, В. П. Милора-
довичем) // Українські чари / Упоряд.
О. М. Таланчук. – К., 1992. – С. 32–95.
3 Ивакин Г. Священный дуб языческих сла-
вян // Советская этнография. – 1979. –
№ 2. – С. 106, 115.
4 Фасмер М. Этимологический словарь рус-
ского языка: В 4 т. / Пер. с нем. и доп.
О. Н. Трубачёва / Под ред. и с предисл.
Б. А. Ларина. – М., 1987. – Т. 3.
5 Маковский М. Сравнительный словарь ми-
фологической символики в индоевропей-
ских языках. Образ мира и миры обра-
зов. – М., 1996.
6 Таємна сила слова (Заговори, замовляння,
заклинання) / Упоряд., вст. ст. Г. Б. Бон-
даренко. – К., 1992.
7 Зоряна вода (таємниці поліських знахарів) /
Упоряд., вступ. ст. В. Ф. Давидюка. – Луцьк,
1993.
8 Рецепти народної медицини, замовлян-
ня від хвороби (записані Я. П. Новиць-
ким, П. С. Єфименком, В. П. Милора-
довичем) // Українські чари / Упоряд.
О. М. Таланчук. – К., 1992. – С. 32–95.
9 Чубинський П. Мудрість віків. Українське
народознавство у творчій спадщині Павла
Чубинського: У 2 кн. – К., 1995 – Т. 1.
10 Кириллин В. Символика чисел в древнерус-
ских сказаниях ХVI в. // Естественно-
научные представления Древней Руси. –
М., 1988. – С. 76–111.
11 Рецепти народної медицини, замовляння від
хвороби. – С. 32–95.
12 Гура А. Символика животных в славянской
народной традиции. – М., 1997.
13 Полесские заговоры (в записях 1970–
1990-х гг.).
14 Там само.
15 Там само.
16 Гура А. Символика животных...
17 Фасмер М. Этимологический словарь рус-
ского языка.
18 Полесские заговоры (в записях 1970–
1990-х гг.).
19 Там само.
20 Рецепти народної медицини, замовляння від
хвороби. – С. 32–95.
21 Чубинський П. Мудрість віків.
22 Топоров В. Числа // Мифы народов мира:
В 2 т. – 2-е изд. – М., 1991–1992. – Т. 2. –
С. 629–631.
23 Чубинський П. Мудрість віків.
24 Зоряна вода.
25 Голан А. Миф и символ. – М., 1993.
26 Русские древности в памятниках искус-
ства, издаваемых графом И. Толстым и
Н. Кондаковым. Выпуск шестой. Памятни-
ки Владимира, Новгорода и Пскова с 233
рисунками в тексте. – С.Пб., 1898.
27 Чубинський П. Мудрість віків.
28 Рецепти народної медицини, замовляння
від хвороби. – С. 32–95.
29 Там само.
30 Там само.
31 Маковский М. Сравнительный словарь ми-
фологической символики...
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207200 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:56:12Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Темченко, А. 2025-10-02T11:15:35Z 2009 Міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь) / А. Темченко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 89-92. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207200 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті Міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь) Article published earlier |
| spellingShingle | Міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь) Темченко, А. Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| title | Міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь) |
| title_full | Міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь) |
| title_fullStr | Міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь) |
| title_full_unstemmed | Міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь) |
| title_short | Міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь) |
| title_sort | міфологічна семантика числа сім (за матеріалами замовлянь) |
| topic | Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| topic_facet | Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207200 |
| work_keys_str_mv | AT temčenkoa mífologíčnasemantikačislasímzamateríalamizamovlânʹ |