Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207201 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини / С. Швидкий // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 84-89. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859481723299954689 |
|---|---|
| author | Швидкий, С. |
| author_facet | Швидкий, С. |
| citation_txt | Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини / С. Швидкий // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 84-89. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| first_indexed | 2025-11-24T15:08:20Z |
| format | Article |
| fulltext |
84
Сергій Швидкий
(Слов’янськ)
ОбРЯ Д ЗА МОВ Л ЯНН Я
В ТРА ДИЦІйНІй
МЕ ДИ ЧНІй К УЛЬТ У РІ
Н АСЕ ЛЕНН Я У К РА ЇНСЬКОЇ
С ЛОбОЖ А НЩИНИ
В
обряді замовляння вербальний
текст посідає центральне місце, а тому
тривалий час науковці більшу увагу звер-
тали саме на тексти замовлянь. З цього
приводу видатний український учений
В. Петров слушно зауважував, що мето-
дологічної помилки припускається той до-
слідник, який обрядові жанри у фолькло-
рі розглядає без зв’язку з обрядом 1.
Обряд замовляння є однією із жор-
стко регламентованих сфер поведінки
цілителя. Сягаючи своїм корінням сивої
давнини, він (обряд) і сьогодні відіграє
важливу роль у повсякденному житті
знахарів. Усе, що пов’язане з обрядом
замовляння, і зараз залишається сакра-
лізованим. Особи, які мають стосунок
до знахарства, не лише в ситуаціях із
обрядом замовляння, а й у повсякденно-
му житті виділяються з буденного серед-
овища. Будь-який знахар має у своїй міс-
цевості певний імідж. Життя в «образі»
для нього є постійним і звичним, якщо
він сам зараховує себе до професіоналів,
а оточення визнає його за такого. Чаклу-
ни, відуни, знахарі – це певною мірою
марковані члени громади з відповідною
рольовою поведінкою, їхнє повсякденне
життя сприймається як ритуалізоване,
пов’язане із сакральним, «яке балансую-
чи на межі з профанічним, хоча б опосе-
редковано і негативно означає ту межу,
а в деяких ключових точках безпосеред-
http://www.etnolog.org.ua
85
ньо реалізує свою протилежність сфері
профанічного» 2.
Ступінь реалізації поведінки знахарів
у буденному житті в кожному конкретно-
му випадку різний. У тих, хто пов’язаний
із чорною магією, хто претендує на роль
чаклуна або хоча б відуна, тяжіння до
особ ливості, маркованості проявляється
значно виразніше, ніж у знахарів 3. Спе-
цифічний статус людини такої «професії»
пов’язаний із тим, що в її житті постійно
чергуються миті ритуальної практики і
буденності. Саме існування на межі про-
фанного й сакрального дозволяє знахарю
виконувати свою роль. У нього є мовби
два варіанти його ролі: звичайний (ритуа-
лізована поведінка) і робочий (ритуальна
поведінка). Майже в усіх фольклорно-
етнографічних матеріалах свідчення про
поведінку знахарів та їхню психологію
відсутні або такої інформації обмаль. Це
зумовлено труднощями роботи з ними, а
також із настановою фольклорної практи-
ки розглядати замовляння як першоосно-
ву процесу обряду замовлянь. На нашу
думку, маючи справу із замовляльною
традицією, необхідно вивчати не окремі
тексти, які супроводжуються коментарями
щодо їх використання, а й замовляльну
практику в цілому, весь обряд замовлян-
ня як явище народної медичної традицій-
ної культури загалом. Але якщо дослі-
дження фольклорних фактів одночасно
в їхніх побутових і культурних проявах
знаходить активну підтримку в багатьох
дослідників, то психологічній стороні на-
родної творчості фахівці здебільшого не
приділяють належної уваги 4.
Концепція заговірно-замовляльної прак-
тики широко висвітлена в науковому до-
робку В. М. Топорова. Він вважав, що
«замовляння являє собою виключно єди-
ну, цілісну конструкцію, котра діє саме як
ціле, з яких би частин воно не складалося.
Більше того, замовляння не тільки “фоль-
клорні” і “ритуальні”, але вони в той же
час суттєво відрізняються як від інших
фольклорних жанрів, так і від інших ви-
дів ритуалу» 5. Необхідність вивчення
замовляння саме як єдиної, цілісної кон-
струкції вимагає, на нашу думку, запрова-
дження поняття обряду замовляння, який
необхідно досліджувати з урахуванням
особливостей його функціонування в по-
буті; записи вербальних текстів поза кон-
текстом виконання, зафіксовані в штучній
ситуації, можна використовувати лише як
додатковий матеріал для дослідження спе-
ціальних питань, пов’язаних із символікою
й особливостями лексики замовлянь.
Обряд замовляння – це оказіонально
або завчасно запрограмована обрядовою
стороною життя ситуація, у ході якої будь-
яка особа здійснює обряд замовляння за
допомогою синкретично взаємопов’язаних
слів, дій, предметів і за умови повної віри в
магічну сутність того, що відбувається. За-
гальне й часткове в заговірно-замовляльних
актах програмується архетипною свідоміс-
тю «людини природи» і реалізується без
значних відступів від традиції, первісних
ритуально-магічних знань. Але народна
духовна культура в різних своїх сферах
допускає певний ступінь варіативності
(вібраційності) 6. Своєрідна варіативність
властива і заговірній практиці.
Специфіка цієї сфери народного життя
під час аналізу вимагає врахування ряду
специфічних умов. Варіативність обряду
замовляння зумовлена кількома показни-
ками: 1) наявністю «професійних» і «не-
професійних» знахарів; 2) характером
усвідомлення різними промовниками того,
що або хто здійснює реальний вплив на
людей, які підлягають дії замовляння;
3) якісно різними творчими здібностями
людей, які належать до тієї чи іншої кате-
горії виконавців. Утілення кожного з на-
званих параметрів у конкретному випадку
породжує особливий варіант обряду за-
мовляння 7.
Поняття професіоналізму в промовни-
ків розмите. Із запровадженням христи-
янства починаються переслідування пред-
ставників традиційної медичної культури
як служителів культу язичників. Це було
причиною значної зміни мистецтва давньо-
руських волхвів. Знахар став звичайним
членом суспільства, однак продовжував
виконувати свої функції. Незважаючи на
значну утилітаризацію професії та посту-
пове приземлення образу знахаря, і сьогод-
ні вони поділяються на тих, хто працює
найбільш активно із широким колом людей
(а саме їх сприймають як професіоналів),
і тих, хто здійснює лікувальну практику
у своїй сім’ї або серед своїх знайомих. Та-
кий поділ досить суттєвий: «професіонал»
для підтримки свого престижу в багатьох
випадках ускладнює обряд або ж прово-
дить його за власним уявленням про те, що
або хто здійснює вплив на пацієнта в про-
http://www.etnolog.org.ua
86
цесі лікування. Погляди знахарів на те, що
або хто і як здійснює вплив на пацієнта
в процесі магічного лікування, різнорід-
ні. При цьому переконання промовника
не завжди відповідають тому, про що го-
вориться при цьому в текстах, які він ви-
користовує. Як у слові замовляння, так і у
свідомості інформатора можуть бути пред-
ставлені декілька варіантів таких знань.
Більшість сучасних знахарів Української
Слобожанщини вважають, що вони звер-
таються до Бога, який допомагає зціленню
пацієнта; при цьому знахар сприймає себе
посередником між Господом і пацієнтом,
мотивуючи це тим, що в процесі лікування
він читає «молитви» (насправді це може
бути канонічна молитва, апокрифічна мо-
литва, молитва + замовляння, молитвений
вступ + замовляння).
Замовляння функціонують в особливих
умовах, відмінних від інших комунікатив-
них ситуацій. Припускають присутність
двох реальних учасників – знахаря і хво-
рого (іноді можуть бути присутні рідні або
близькі люди), а також «фіктивного» учас-
ника – нечистої сили. Комунікація відбува-
ється таким чином, що знахар спілкується,
проголошуючи замовляння, а хворий ніби
підслуховує цю розмову, тому замовлян-
ня іноді мають форму, зрозумілу нечистій
силі, якій воно адресоване, і водночас не
розраховане на розуміння хворого.
Знахарі вбачають у замовляннях особли-
вий інструмент, яким вони володіють, а
тому текст замовляння намагаються при-
ховати й не змінювати його.
У багатьох зафіксованих текстах замов-
лянь, особливо тих, які мають молитвений
вступ, містяться звертання до Бога та свя-
тих про допомогу: «Пресвята Богородице,
йди на поміч...», «Господи милостивий,
Цариця Небесна, Миколаю Угоднику,
святий помощнику...». В інших замовлян-
нях акцентовано увагу на допомозі, яка
нібито йде безпосередньо від Бога: «Не
я вишіптую, а сам Господь вишіптує...»
Особи, які звертаються за допомогою до
Бога як першооснови впливу, допускають
можливість вільного спілкування зі сло-
вом у процесі обряду. Для них важлива
перш за все щирість прохання, з якою
вони звертаються до Бога.
По-справжньому вірячи у вирішальну
роль Бога при зціленні, знахар може сприй-
мати відомі йому тексти як звичайні молитви
з відповідним ставленням до них: їх можна
розповідати усім охочим, при цьому наголо-
шуючи на певних застереженнях щодо їх пе-
редавання (не можна, наприклад, передава-
ти їх злим, нещирим людям – від них нікому
користі не буде). Однак частіше у християн-
ський світогляд вплітаються язичницькі мо-
тиви стосовно табу щодо передавання текстів
замовлянь: передавати їх можна лише один
раз і тільки тим, хто молодший від знахаря,
хто народився першою дитиною в сім’ї, ба-
жано рідній людині і т. п.
Знахарі часто вводять численні додат-
кові обмеження, тому що вірять у дієвість
особливого слова, яким вони володіють.
Така позиція іноді може мати крайні фор-
ми: знахар володіє словом, яке діє до тих
пір, поки воно є його таємницею. У тако-
му разі переконання, що зцілення є Бо-
жою справою, стає другорядним.
Розуміння й трактування характеру та
своєрідності впливу знахаря на пацієнта
тісно пов’язані з організацією обряду за-
мовляння. Але специфіка всього процесу
зцілення, який часто в конкретних умо-
вах можна спрогнозувати, знаючи особли-
вості того чи іншого знахаря, залежить і
від основних виконавських характеристик
особи, що можна виразити через поняттям
«категорія виконавця».
Поділ на виконавські категорії можливий
за рівнем поетичності, музичності, у цілому
творчої обдарованості промовників, своє-
рідності їхньої пам’яті. Класифікація про-
мовників на чотири категорії («передавачі»,
«контамінатори», «імпровізатори», «творці»)
достатньо точно враховує цю відмінність.
В обряді замовляння беруть участь пред-
ставники будь-яких категорій промовників.
Виконавці-передавачі (менш обдаровані, зі
слабкою пам’яттю) виконують обряд замов-
ляння тільки в межах своєї сім’ї. Вони за-
звичай знають невеличкі тексти, володіють
примітивними способами лікування, які за-
стосовують у разі необхідності 8.
Виконавці-контамінатори (ті, що не
вирізняються великими творчими здіб-
ностями, особи із середніми здібностя-
ми) частіше застосовують у лікувальній
практиці обряд замовляння. Серед них
трапляються такі, яких можна вважати
«професіоналами» у цій сфері. Вони час-
тіше зцілюють від певних хвороб. Такі
знахарі використовують тільки ті знання,
які їм «передали», намагаючись зберег-
ти якомога точніше й краще набуті ними
знання.
http://www.etnolog.org.ua
87
Дві інші категорії промовників най-
більше проявляють себе в різних сферах
духовної культури. Це стосується й обря-
ду замовляння. Виконавці-імпровізатори
відтворюють різні варіанти цього обря-
ду. Серед них є й ті, які вірять і в силу
слова, і в божественне начало при впливі
на людей. Більшість із них знають багато
текстів замовлянь, способів лікування й
магічних прийомів різного типу. У спіл-
куванні з обрядовими засобами імпровіза-
тори вільніші, ніж контамінатори.
Найздібніші особи творчого складу,
яких називають «творцями» або «профе-
сіоналами», проявляють себе в цій галузі
не менш активно, ніж імпровізатори. Од-
нак їх вирізняє прагнення до індивідуаль-
ної творчості навіть в обряді замовляння.
Сподівання на себе, свої сили, здібності,
а також бажання самовдосконалюватися,
творити нове, притаманне цій категорії
виконавців, реалізується в них у застосу-
ванні власних обрядів замовляння особ-
ливого типу. Прагнення до індивідуаль-
ної творчості вирізняє такий тип особи в
будь-якій сфері її діяльності.
Знахарі Української Слобожанщини
«працюють» досить різнобічно. У межах
цієї території нечисленні абсолютно одна-
кові обряди замовляння. Це підтверджу-
ють зібрані матеріали. Так, наприклад, в
одній місцевості знахарі використовують
у процесі лікування тільки силу слова, в
іншій додають до вербальних текстів різ-
ні обрядові предмети, дії тощо.
Наше дослідження обряду замовляння
базується на достатній кількості матеріа-
лу (більше за сотню промовників). Записи
здійснювали упродовж десяти років, коли
автор був не тільки безпосереднім збирачем
етнографічних матеріалів, але й пацієнтом.
Наші спостереження дозволяють виок-
ремити принаймні три типи обряду за-
мовляння, які мають значне поширення
в лікувальній народній традиції знахарів
Української Слобожанщини. Один із них,
на нашу думку, найпоширеніший особ-
ливо останнім часом, можна визначити як
«зцілення словом». Таке зцілення полягає
в багаторазовому повторенні вербального
тексту (3, 7, 9 разів). Наприкінці тексту
можуть читатися молитви або їхні урив-
ки. Іноді замовляння можуть включати
певні дії, особливо при лікуванні окремих
хвороб (наприклад, «спалювати рожу»
неможливо без застилання хворого місця
червоною тканиною, спалювання паклі).
Незважаючи на те що супровідні дії в по-
дібних обрядах майже завжди примітивні
і нечисленні, вони обов’язкові. Судячи з
усього, таким типом обряду користуються
не тільки знахарі, які можуть справді на-
дати реальну допомогу (тобто є справжні-
ми екстрасенсами), але й багато осіб, які
випадково здобули магічні знання. Серед
тих, хто лікує словом, є виконавці різних
категорій. Ось як, наприклад, замовляла
вроки (зглаз) Ф. І. Корнієнко (1902 р. н.,
проживала в с. Прелесне Слов’янського
р-ну Донецької обл.), професійна промов-
ниця, яка вірить у силу слова, водно час
не відкидаючи Божого впливу на процес
лікування. Вона – знахарка-універсал,
яка лікує переляк, вроки, бешиху, захво-
рювання шкіри, внутрішні хвороби та ін.
Мистецтво промовництва почала практи-
кувати ще в молоді роки. Замовляти хво-
роби навчилася в мами, яка була, так само
як і вона, людиною неписьменною.
Обряд замовляння вроків (як і інших
хвороб) відбувається в спеціально від-
веденій для цього кімнаті й завжди на
одному й тому самому місці. Пацієнта
саджають на стілець. Перехрестившись
і прочитавши «Отче наш...», промовни-
ця кладе праву руку на голову хворого й
пошепки, майже нечутно, монотонно по-
чинає читати текст власне замовляння.
Увесь текст читає швидко й ритмічно:
«Першим разом, Господнім часом, не сама
собой, пречистой Матушкой святой. Пре-
свята Богородице, йди на поміч. Господи,
поможи, благослови. Пречиста Матушка
святая, приступи.
Ішов Миколай мостом з кістяним костом.
Зустріла Пречиста та й питає: “Куди Мико-
лай ідеш?” “Іду від младєнчеського шептати
молитвеному, хрещеному (ім’я). Помилуй
його, Боже, помилуй (повт. тричі)”.
Ісус, Син Божий, прибувай з воскрес-
ною молитвою, з молитвеним, хрещеним
(ім’я). Помилуй хрещенного (ім’я) від
младєнчеського, переполох і зглазу. Поми-
луй його, Боже, помилуй (повт. тричі).
Матір Божа, Пресвятая Богородице, йди
з воскресною молитвою до молитвеного, хре-
щеного (ім’я). Помилуй хрещеного (ім’я) від
младєнчеського, переполоху і зглазу. Поми-
луй його, Боже, помилуй (повт. тричі).
Всі святі, небесні сили прибувайте з во-
скресною молитвою. Помилуйте хрещено-
го (ім’я) від младєнчеського, переполоху
http://www.etnolog.org.ua
88
і зглазу. Помилуй його, Боже, помилуй
(повт. тричі). Пантілімін Ізцилітєль, ізци-
лі молитвеного, хрещеного (ім’я) від уся-
ких хвороб, младєнчеського, переполоху
і зглазу. Помилуй хрещеного (ім’я) від пе-
реполоху і зглазу. Помилуй його, Боже,
помилуй (повт. тричі)».
Аналізуючи обряд замовляння, слід
враховувати, що його структурне, сюжетне
й текстове втілення зумовлене особливим
завданням лікувальної практики: знахар
повинен мати реальний психоенергетич-
ний або парапсихологічний (гіпнотичний,
енергетичний) вплив на своїх пацієнтів.
Безсумнівно, обряд замовляння в дея-
ких ситуаціях включає елемент психоте-
рапевтичного впливу, який починає реалі-
зовуватися вже самим фактом звернення
хворого до знахаря. Іноді це відбувається
в процесі обряду, якщо пацієнт вірить у
диво свого зцілення.
Парапсихологічний (гіпнотичний або
біоенергетичний) вплив стимулюють
у процесі всього обряду замовляння.
З огляду на особливу, вироблену впро-
довж століть традицію його стимулюють
специфічно організованим словом. З цим
пов’язане особливе віршування тексту за-
мовляння. Його своєрідність викликана
ритміко-мелодійною структурою, у яку
він повинен укладатися. Цікаво, що при
своїй непісенності замовляння значною
мірою у формальному плані наближається
до речитативу. У кожному разі ритміко-
мелодійної схеми тексту завжди дотриму-
ються. Саме з цим, напевно, і пов’язаний
основний парапсихологічний вплив.
Сутність гіпнотичного впливу зводить-
ся, імовірно, до того, що знахар, специфіч-
но виконуючи текст замовляння, де цілий
ряд однотипних у ритміко-мелодійному
аспекті рядків раптом збивається іншим
рядком, сам впадає в одну з початкових
стадій гіпнозу і робить те саме з пацієн-
том. Надалі відбувається передавання ін-
формації або її основної ідеї, закладеної
в текст. Можливо, саме в цю мить від-
бувається телепатичний зв’язок, оскільки
самого тексту замовляння майже не чути,
і на цьому етапі якимось чином починає
діяти біоенергетика.
Власне біоенергетичний вплив знахар
може здійснювати різними шляхами. Дея-
кі дослідники акцентують увагу на особли-
вому стані знахаря, який, на їхню думку,
може наближатися до трансу чи екстазу.
При цьому, як і в давніх ритуалах, знач-
ною мірою активізується енергетичний
потенціал людини.
Водночас транс і екстаз призводять до
такого психічного стану людського орга-
нізму, коли відкриваються «надприродні»
можливості: можливості сильного впливу
тепловою та електромагнітною хвилею, а
також, можливо, і деякими більш «тонки-
ми» видами біоенергії 9.
Таким чином, стуктура впливу на па-
цієнта в обряді замовляння складається
щонайменше з двох компонентів – психо-
терапевтичного (телепатичне передавання
інформації) і біоенергетичного («механіч-
на біоенергія» + «тонка» енергія). Її ба-
гато в чому спричиняє ритміко-мелодійна
основа замовлянь; ритмізація при цьому
наявна не тільки в тексті, але й пронизує
собою все обрядодійство. Невипадково ба-
гато дослідників надають ритму важливо-
го значення.
Підсумовуючи сказане, слід підкрес-
лити, що обряд замовляння є невід’ємним
і цілісним компонентом у традиційній ме-
дичній культурі населення Української
Слобожанщини.
1 Петров В. Український фольклор (За-
говори, голосіння, обрядовий фольклор
народно-календарного циклу) // Береги-
ня. – 1996. – № 1–2. – С. 117.
2 Топоров В. Н. О ритуале. Введение в проб-
лематику // Архаический ритуал в фольк-
лорных и раннелитературных памятках. –
M., 1988. – С. 8.
3 Коваленко Г. О народной медицине в Пере-
ясловском уезде Полтавской губернии //
Этнографическое обозрение. – 1981. –
Кн. 9. – № 2. – С. 141–149.
4 Толстая С. М. К проблеме комплексного
изуче ния фольклора // Фольклор. Песен-
ное наследие. – М., 1991. – С. 32.
5 Топоров В. Н. О статусе и природе заговора
(теоретический аспект) // Этнолингвисти-
ка текста. Семиотика малых форм фольк-
лора. Тезисы и предварительные материа-
лы к симпозиуму. – М., 1988. – С. 22.
6 Чистов К. В. Вариативность и поэтика
фольклорного текста (История, культура,
этнография и фольклор славянских на-
родов) // IX Международный съезд сла-
вистов. Доклады советской делегации. –
М., 1983. – С. 154.
7 Харитонова В. И. Заговорно-заклинательный
акт в народной культуре восточных сла-
http://www.etnolog.org.ua
89
вян // Этнографическое обозрение. –
1993. – № 4. – С. 91–106.
8 Харитонова В. И. Восточнославянская при-
меть и ее исполнители // Фольклор наро-
дов РСФСР. Межэтнические фольклорные
связи. – Уфа, 1987. – С. 138–148.
9 Дубров А. П., Пушкин В. Н. Парапсихо-
логия и современное естествознание. –
М., 1990. – С. 235–238.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207201 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T15:08:20Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Швидкий, С. 2025-10-02T11:15:45Z 2009 Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини / С. Швидкий // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 84-89. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207201 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини Article published earlier |
| spellingShingle | Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини Швидкий, С. Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| title | Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини |
| title_full | Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини |
| title_fullStr | Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини |
| title_full_unstemmed | Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини |
| title_short | Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини |
| title_sort | обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення української слобожанщини |
| topic | Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| topic_facet | Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207201 |
| work_keys_str_mv | AT švidkiis obrâdzamovlânnâvtradicíiníimedičníikulʹturínaselennâukraínsʹkoíslobožanŝini |