До питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій Павла Чубинського)
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207205 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій Павла Чубинського) / Т. Тхоржевська // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 66-70. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859623561881190400 |
|---|---|
| author | Тхоржевська, Т. |
| author_facet | Тхоржевська, Т. |
| citation_txt | До питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій Павла Чубинського) / Т. Тхоржевська // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 66-70. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| first_indexed | 2025-11-29T08:06:45Z |
| format | Article |
| fulltext |
66
Тетяна Тхоржевська
(Одеса)
ДО ПИТА НН Я
ПРО ЕТНІ ЧНІ СТЕРЕОТИПИ
В ТРА ДИЦІйНІй
К УЛЬТ У РІ У К РА ЇНЦІВ:
«УЯВ ЛЕНН Я ПРО ІНШИ Х»
(за мат ер іа ла м и експед и ц і й
Па в ла Чу би нськог о)
В етнологічних дослідженнях не-
одноразово йшлося про позиціонування
навколишнього середовища (реального
й міфічного), поділ на «свій» і «чужий»
світи. Це стосується всіх аспектів мате-
ріального та духовного життя; знаходить
відображення в обрядових діях, зокрема
спрямованих на захист «свого простору»
тощо. «Уявлення про інших» структуро-
вані так само, як уявлення про все навко-
лишнє середовище.
Український селянин Південно-
Західного краю (Київська, Волинська,
Подільська губернії) другої половини
ХІХ ст., як і будь-який представник ет-
нічної (етносоціальної) групи, існував у
межах певної усталеної «картини світу»,
де серед іншого мали місце оціночні обра-
зи «іншого, чужого». У цьому контексті
актуальним є звернення до традиційної
«картини світу» українського селянина
другої половини ХІХ ст. У її структурі
важливе місце посідають етносоціальні
«уявлення про інших» (етнічні гетеосте-
реотипи). Виходячи з цього, метою нашо-
го дослідження є аналіз одного з аспектів
«картини світу» пересічного українсько-
го селянина Південно-Західного краю
другої половини ХІХ ст. – уявлення про
євреїв.
Плідна експедиційно-дослідницька ді-
яльність Павла Чубинського, підсумком
якої стало видання семитомних «Трудів
етнографічно-статистичної експедиції в
Західно-Руський край» (1872–1878), є
потужним джерелом для нашого дослі-
дження. Слід зазначити, що дослідниць-
ка праця Павла Платоновича Чубинського
певною мірою знаходила висвітлення в лі-
тературі [13; 24; 25]; у наукових розвідках
також відзначалась джерельна потужність
матеріалу, який містять «Труди…» [5; 6].
В етнологічних і антропологічних до-
слідженнях певна увага приділялася
вказаній проблемі в контексті вивчення
«образу іншого», або етнічних стереоти-
пів [1–4; 10; 11; 15; 16]. Суттєвим внеском
у проблеми соціоментальної історії україн-
ського селянства є монографія Юрія При-
сяжнюка [14], яка містить окремі слушні
зауваження щодо уявлення про євреїв.
Варто також зазначити, що історія та
різні аспекти життєдіяльності єврейського
населення в Російській імперії, зокрема на
українських землях, знаходили висвітлення
в наукових розвідках. Значна дослідницька
увага приділялася господарській і торго-
вельній діяльності, правовому становищу,
українсько-єврейським взаєминам [7; 8;
23]. Поряд із цим слід зазначити, що хоча
питання «прихованої історії» поступово
знаходять місце в колі сучасної історичної
науки, вивчення власне єврея в «картині
світу», в уявленнях українського селянина
лишається недостатньо розвиненим.
«Мотив, згідно з яким ми формуємо
уявлення, – зазначає французький соці-
альний психолог Серж Московічі, – це
бажання звикнути до незрозумілого» [12].
Порушення існуючих правил, незвичайне
явище, ідея (зокрема й представник не-
відомого народу), незрозумілі події за-
вжди руйнують усталені стандарти життя
й світо сприйняття. Тому будь-яке відхи-
лення від звичного, будь-яка розбіжність
з повсякденним досвідом, будь-яке явище,
пояснення якого не вкладається в усталену
схему світосприйняття, створюють додат-
ковий зміст і актуалізують пошук значень
і пояснень того, що вражає як незвичне (а
отже, певною мірою небезпечне).
З цим пов’язаний один з аспектів «уяв-
лення про єврея», який варто виокреми-
ти, – це бажання звикнути до незрозу-
мілого, яке потребує пояснення, вимагає
пристосування до повсякденного досвіду,
до системи життєдіяльності. Незрозумі-
лою для українського селянина, переду-
сім, була система релігійних практик. По-
яснення сенсу «чужої віри» здійснюється
кількома шляхами.
По-перше, це поширені в записах П. Чу-
бинського уявлення про розп’яття Христа
євреями, які виокремлюються в трансфор-
мованих біблійних сюжетах. Такі сюжети
мають місце переважно в піснях і перека-
зах. Наприклад, у Новоград-Волинському
повіті записано, що поряд з «перероджен-
http://www.etnolog.org.ua
67
ням» місяця «перероджуються жиди», які
стоять на варті біля Гроба Господнього в
Ієрусалимі. Вони стоять там і нині – усі,
хто повз них проходять, запитують: «Коли
ти вродився?» – «Вчора»; «Коли ти пом-
реш?» – «Завтра» [17, с. 10]. Окремий роз-
діл у «Трудах…» присвячено пісням, що
співаються «в народі про розп’яття та по-
гребіння Спасителя». Серед багатьох по-
дібних сюжетів є, наприклад, такі: «Пре-
милосердний Царю всього світа / Терпівъ
єси рани за діла чоловіка / Рани терпівъ
єси відъ жидівъ безбожних / чортівъ тре-
ножних» [20, с. 16].
По-друге, «пояснення незрозумілого»
здійснюється за допомогою встановлення
зв’язку між «жидом» і «нечистим». У про-
цесі встановлення такого зв’язку беруть
участь птахи й тварини, що пов’язано
з майже сакральним значенням, яке на-
давав навколишній природі пересічний
українець-селянин («мужик»). Напри-
клад, у Литинському повіті записано, що
«свиня – це оборотень жидівки». Це під-
тверджували оповіданням про те, як під
час земного життя Спасителя євреї схо-
вали жінку («жидівку») під ночвами й
запитали: «Що під ночвами?». У відпо-
відь Спаситель, з метою провчити євреїв
за випробування, відповів, що там свиня.
Після того жінка-єврейка дійсно перетво-
рилася на свиню. Тепер свиню називають
«жидівською тіткою», а євреї не їдять
свиняче м’ясо як своє тіло [17, с. 49].
З євреями пов’язані світоглядні уявлен-
ня українців про походження горобців: у
Літинському повіті записано, що «вони
походять з помета кіз, які жиди ховали у
свої пуховики». А оскільки євреї, згідно
з уявленнями українців другої половини
ХІХ ст., підкоряються нечистому, то й
горобців називали «чортовим насінням».
Повертаючись до трансформованих біб-
лійних оповідань, зауважимо: «мужики»
вважали також, що «коли Спаситель ви-
сів уже на хресті, горобці літали навкруги
та кричали: “жив, жив”» [17, с. 59].
За допомогою трансформованих біблій-
них сюжетів за участю євреїв «мужики»
пояснювали не лише погане, а й добре
ставлення до живої істоти. Зокрема, у
Проскурівському повіті під час експедиції
Чубинського записано: «Як жиди Христа
розпинали, то ластівки крали в їх цвяш-
ки, так через те саме їх (ластівок – авт.)
гріх драти».
В уявленні власне про чорта (відповідно
до описів з Проскурівського повіту) є певні
риси, подібні до описів «жидів», наприклад,
«довгий ніс». Українські селяни, яких опи-
сував Павло Чубинський, вважали, що для
християн чорт не становить небезпеки: до-
статньо перехреститись, і він зникне. Щодо
євреїв – усе інакше: раз на рік, у Судний
день, чорт забирає одного з євреїв та пере-
носить до свого житла [17, с. 189].
Отже, спостерігаємо уявлення про єврея
як про межову, порубіжну істоту між двома
світами («цим» і «тим»). Це відображено та-
кож у розповідях про євреїв-«планетників»,
які начебто мають надзвичайні здібності
до чаклунства, зокрема до «матеріалізації
слів» [17, с. 207].
Другий випуск першого тому «Трудів…»
зокрема містить документи з Київського
Центрального архіву щодо чаклунства,
підготовлені Володимиром Антоновичем.
Серед них, наприклад, наводиться скар-
га на євреїв Іршовича та Пейсю, які за-
подіяли шкоди коту позивача Андрієви-
ча, оскопивши його. Позивач вважав, що
«ця дія може заподіяти хворобу йому та
його родині»; натомість відповідачі запе-
речували й казали, що вчинені дії були
спрямовані на виготовлення ліків для них
самих [18, с. 331]. У справі з Кам’янець-
Подільського магістрату йдеться про
арешт єврейки Хайки Шмулихи під час
того, як вона «закопувала до навозу гор-
щик з якоюсь рідниною». Під час розслі-
дування виявилось, що це було зроблено
за наказом знахарки з метою лікування
дочки [18, с. 340].
Уявлення про єврея як про «межо-
ву істоту» наявне також в оповіданнях,
пов’язаних із календарними святами, зок-
рема зі святом Івана Купала. Так, у Ста-
рокостянтинівському повіті розповідали
про мужика, у якого зникли воли під час
Купала. Розшукавши худобу за допомо-
гою «чарівних постолів з цвітом папоро-
ті», він зустрівся з «жидом» і погодився
продати тому постоли за купу грошей, яка
після зникнення «жида» перетворилася
на «черепки». Заміна в цьому наративі
«жидом» традиційного чорта, нечисто-
го підтверджує ставлення до єврея як до
«непростої» істоти, пов’язаної з потойбіч-
чям [20, с. 197–198].
Важливим складником «уявлення
про єврея» у селян Південно-Західного
краю є уявлення, що склалися на ґрунті
http://www.etnolog.org.ua
68
соціально-побутових та економічних сто-
сунків між двома етносоціальними гру-
пами. Передусім варто зазначити головні
моменти взаємодії між українськими се-
лянами («мужиками») та євреями («жи-
дами»). Таку можливість дають матеріали
експедиції Павла Чубинського. Зокрема,
«Короткий нарис народних юридичних
звичаїв» [22, с. 29–83]. Отже, така вза-
ємодія мала місце:
1) під час «міни» – безгрошового об-
міну, найчастіше худобою (іноді додавав-
ся грошовий «додаток»); П. Чубинський
наводить скарги євреїв у волосні суди
щодо неправильно здійсненої «міни» [22,
с. 61];
2) у стосунках «оренди»: П. Чубин-
ський зазначає, що надання корчми чи
іншого закладу в оренду єврею неодмінно
вимагало укладання формальної умови;
на відміну від цього, оренда в селянсько-
му середовищі часто не потребувала жод-
них документів і відбувається «на словах,
іноді при свідках» [22, с. 63];
3) найпоширеніший привід для спіл-
кування – необхідність грошової позики:
«селянину потрібні гроші на подать – він
повинен взяти їх в єврея – або на відсо-
ток, або на відробіток» [22, с. 70];
4) спілкування під час зазначених від-
робітків на винокурнях, на сплаві тощо;
5) постійним місцем спілкування укра-
їнців та євреїв була корчма: «значна части-
на горілки, – зазначав П. Чубинський, –
п’ється в борг і за неї віддається все, що
є в господарстві – за оцінкою єврея» [22,
с. 70].
Перший випуск сьомого тому Чубин-
ський присвятив власне описам побуту,
звичаїв і культури євреїв. Користуючись
матеріали, викладеними Чубинським,
можна зазначити ще декілька ситуацій,
які спричиняли потребу в спілкуванні між
євреями та «мужиками». Наприклад, на-
передодні єврейського весілля, у суботу,
влаштовувався «форшпиль» (дівич-вечір),
на якому мали грати музики. Оскільки
євреям у суботу грати не можна, то часто
запрошували музикантів-християн. Напе-
редодні Пасхи євреї, за звичаєм, прода-
вали християнам своє майно, укладаючи
при цьому контракти («штар-мехіра») у
рабина.
Таким чином, бачимо достатньо переду-
мов для побутового та економічного спіл-
кування між українцями та євреями, що
позначалося на «уявленнях про інших».
Варто принагідно зазначити, що гроші в
євреїв позичали найчастіше для сплати
податку пану, який також був важливим
складником «картини світу» пересічного
українського селянина.
Стосунки, що складалися під час орен-
ди та позики, сприяли виникненню уявлень
про підступність і брехливість «жидів».
Як зазначає дослідник соціоментальної
історії українського селянства Ю. При-
сяжнюк, «давалося взнаки упереджене
ставлення до посередницької діяльності.
Називаючи її “жидівськими хитроща-
ми”, “мужики” не сприймали таку працю
за власне роботу» [14, с. 470]. Це відби-
лось у пареміях, записаних Чубинським,
наприклад: «жид не сяде обідати, доки
кого підмане»; «жид брехнею живе, все з
нас тягне», «як біда, удавайся до жида»;
«горе моїй аренді з паршивими жидами»
тощо (Ушицький повіт) [18, с. 251].
Певні відомості про місце єврея в «кар-
тині світу» українського селянина другої
половини ХІХ ст. містяться в піснях із
п’ятого тому «Трудів...». Зокрема, щодо
перебування в корчмі: «Ой сип, жиде,
меду / Хорошую куму веду: / Ой сип
не помалу / Веду куму непогану» [21,
с. 1159]; «Жидівочка Рохля / Під при-
пічком здохла / Не давайте пива / Щоби
не ожила» [21, с. 1162]; щодо боргу за го-
рілку: «Сидів когут на шопі / Наніс яєць
три копи / Я ти яйця продам / За горіл-
ку віддам / Прийшли жиди воли брати /
А я стала не давати / Кротьсоть вашу
ма! / Я за яйці пила / Прийшов жид по
довжок / Бере с хати ожожок / Я за ним
на здогін / “На тобі ще мокогін” / “Від-
дай, жінко, й помело / Коби довжку не
було”» (Ушицкій повіт) [21, с. 1160].
Євреї, отримуючи значні, порівняно з
«мужиками», прибутки, водночас здобу-
вали зневажливе ставлення. Оповідання,
казки, пісні містять образ єврея-боягуза, до
якого презирливо ставляться українці: «Ой
хотіли жиди / Царя воювати / Ох, вій,
традідбом / Царя воювати…» [21, с. 1160].
Стереотипні уявлення про єврея наявні
також у певних елементах календарної об-
рядовості. Так, серед весняних ігор у «Тру-
дах…» записано декілька варіантів гри
«Жельман», яка являє собою жартівливе
сватання. На пропозицію віддати заміж
«панну» группа, яка представляє родину,
запитує: «На який ґрунт…?» Почувши у
http://www.etnolog.org.ua
69
відповідь: «На жидівський…», запере-
чують: «А ми панни не маєм / На такий
ґрунт не даєм / Ідіть собі геть» [20, с. 53].
Серед веснянок, що виконувалися під час
Великого посту, записано також: «Ой не
жаль мені того / Кубка золотого, / З тим
вином / А жаль мені того, / Що я звінча-
лася / З тим жидом» [20, с. 139].
Викладаючи досить докладні відомості
про святкування Великодня, П. Чубин-
ський зазначає: «Вночі напередодні Ве-
ликодня парубки розводили багаття непо-
далік від церкви та проводили біля нього
всю ніч, до ранкової відправи. Для під-
тримання вогню крали, переважно в євре-
їв, візки, діжки тощо» [20, с. 22].
Проте цим не вичерпуються уявлення
українців про євреїв, які описані в «Тру-
дах…» Павла Чубинського. Надзвичайно
цікавим є ще один аспект «уявлення про
єврея». Йдеться про перевагу «мужика»
над «жидом». Останнє вичерпно представ-
лено в казкових сюжетах: «Іван швець та
Жиди» (про те, як Іван за допомогою хит-
рощів «обдурив усіх жидів»); «Мужик
і Жид» (мужик за допомогою хитрощів
напився та наївся в шинку); «Про мужи-
ка та жида» (мужик обдурив жида в тор-
говельній справі) [19, с. 563–574]. Часто
суддею в стосунках «мужика» та «жида»
виступає пан, який у фольклорних творах
завжди підтримує саме «мужика».
Фольклорно-міфологічне трактування
образу «чужого» динамічно розвиваєть-
ся між двома полюсами – відторгненням,
коли будь-який представник іншої етніч-
ної групи сприймається як небезпечна
та майже потойбічна істота, та толерант-
ністю, яка підтверджується залученням
«чужих» до традиційної обрядовості,
магічних і релігійних практик [3, с. 5].
Так, серед учасників українського обряду
«Маланка» досить часто були представле-
ні «циган» («циганка») і «жид» («жидів-
ка») [9, с. 91].
Підсумовуючи, можна стверджувати,
що стереотип єврея в уявленнях укра-
їнського селянина Південно-Західного
краю є багатовекторним і коливається
між відторгненням (сприйняття «іншо-
го» як потойбічної, небезпечної істоти)
та толерантно-зневажливим ставленням.
Останнє пояснюється тим, що етнічна (ет-
носоціальна) група перебуває в контексті
«картини світу», створеної за допомогою
багатьох чинників. Поряд із цим, будь-
яка група складається з багатьох індиві-
дуальностей. Окремий населений пункт,
територіальне утворення в межах населе-
ного пункту (наприклад, вулиця), умов-
не утворення (наприклад, «свої»), певна
родина і, нарешті, окрема людина мають
власні поведінкові та стереотипні уявлен-
ня. Це стосується, на нашу думку, зокре-
ма й «уявлення про інших».
Крім того, необхідно враховувати роз-
біжність між текстами та практиками. Це
означає, що окрема людина «на людях»
може демонструвати «загальноприйня-
ту» толерантність (нетолерантність) щодо
певної етнічної (етносоціальної) групи
«інших», водночас на особистому рівні
має місце протилежне ставлення або ін-
диферентність до «інших». Тому селянин
може звернутися в разі необхідності до
представника групи, відносно якої демон-
струється негативне ставлення. Саме на-
явність значної кількості індивідуальних
уявлень, які виникають при постійному
контакті між етнічними (етносоціальни-
ми) групами створює багатовекторність
«уявлень про інших».
1. Белова О. Из словаря «Славянские древ-
ности» // Славяноведение. – 2003. –
№ 6. – С. 71–73.
2. Белова О. «Чужие» в Полесье // Живая
старина. – 2000. – № 3(27). – С. 9–10.
3. Белова О. Этнические стереотипы по
данным языка и народной культуры сла-
вян: Автореф. дис. … д-ра. филол. наук. –
М., 2006.
4. Березович Л. «Чужаки» в зеркале фоль-
клорной ремотивации топонимов // Жи-
вая старина. – 2000. – № 3(27). – С. 2–5.
5. Бріцина О. Фольклорна проза із зібрання
П. Чубинського: історичні здобутки і су-
часні проблеми дослідження // НТЕ. –
2004. – № 3. – С. 24–29.
6. Гримич М. Звичаєве цивільне право укра-
їнців ХІХ – початку ХХ ст. – К., 2006.
7. Гримич М. Міжетнічні контакти в Галичи-
ні у сфері звичаєвого права (ХІХ – перша
третина ХХ ст.) // Етнічна історія наро-
дів Європи: Зб. наук. праць. – К., 2000. –
Вип. 5. – С. 81–86.
8. Дашкевич Я. Єврейсько-українські відноси-
ни середини ХIV – початку ХХ ст.: період
рівноваги // Слово і час. – 1992. – № 9. –
С. 65–69.
9. Курочкін О. Українці в сім’ї європейській.
Звичаї, обряди, свята. – К., 2004.
http://www.etnolog.org.ua
70
10. Львов А. Кровь и маца: тексты, практики,
смыслы // Религиозные практики в сов-
ременной России: Сб. статей / Под. ред.
К. Русселе и А. Агаджаняна. – М., 2006. –
С. 51–68.
11. Маслинский К. «Литва – она все за-
льет» // Живая старина. – 2000. –
№ 3(27). – С. 5–9.
12. Московичи С. Социальное представление:
исторический взгляд // Психологический
журнал. – 1995. – № 2 (Т. 16). – С. 9.
13. Остапенко О. Павло Чубинський: нариси
біографії і наукової творчості // НТЕ. –
2004. – № 4. – С. 91–97.
14. Присяжнюк Ю. Українське селянство
Наддніпрянської України: соціоменталь-
на історія другої половини ХІХ – початку
ХХ ст. – Черкаси, 2007.
15. П’ятаченко С. Москаль, жид, циган
в українському фольклорі: стереотип-
ні сприйняття [Електронний ресурс] //
Все українська спілка «Літературний фо-
рум». – 2005. – Режим доступу: http://
yandex.ru/yandsearch?text.
16. Славянские древности. Этнолингвистический
словарь / Под ред. Н. И. Толстого. –
М., 1999. – Т. 2.
17. Труды этнографическо-статистической
экспедиции в Западно-Русский край:
Материалы и исследования, собранные
д. чл. П. П. Чубинским. – С.Пб, 1872. –
Т. 1. – Вып. 1.
18. Там само. – Т. 1. Вип. 2.
19. Там само. – Т. 2.
20. Там само. – Т. 3.
21. Там само. – Т. 5.
22. Там само. – Т. 6.
23. Хонигсман Я., Найман А. Евреи Украины.
Краткий исторический очерк. – К., 1993. –
Ч. 1.
24. Чередниченко Д. Безсмертне слово по-
ета як основа народної пісні і державного
гімну України (До 165-річчя від дня на-
родження Павла Чубинського) // НТЕ. –
2004. – № 1/2. – С. 18–21.
25. Шевчук С. Архангельське заслання – пе-
ріод становлення Павла Чубинського як
етнографа та фольклориста // НТЕ. –
2003. – № 5. – С. 2–12.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207205 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-29T08:06:45Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Тхоржевська, Т. 2025-10-02T11:16:17Z 2009 До питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій Павла Чубинського) / Т. Тхоржевська // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 66-70. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207205 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку До питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій Павла Чубинського) Article published earlier |
| spellingShingle | До питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій Павла Чубинського) Тхоржевська, Т. Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку |
| title | До питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій Павла Чубинського) |
| title_full | До питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій Павла Чубинського) |
| title_fullStr | До питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій Павла Чубинського) |
| title_full_unstemmed | До питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій Павла Чубинського) |
| title_short | До питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій Павла Чубинського) |
| title_sort | до питання про етнічні стереотипи в традиційній культурі українців: "уявлення про інших" (за матеріалами експедицій павла чубинського) |
| topic | Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку |
| topic_facet | Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207205 |
| work_keys_str_mv | AT thorževsʹkat dopitannâproetníčnístereotipivtradicíiníikulʹturíukraíncívuâvlennâproínšihzamateríalamiekspedicíipavlačubinsʹkogo |