Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Матеріали до української етнології
Datum:	2009
1. Verfasser:	Чибирак, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2009
Schlagworte:	Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207207
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці / С. Чибирак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 56-60. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859640148699906048
author	Чибирак, С.
author_facet	Чибирак, С.
citation_txt	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці / С. Чибирак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 56-60. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Матеріали до української етнології
first_indexed	2025-12-07T13:20:41Z
format	Article
fulltext	56 Світлана Чибирак (Київ) ЗН АЧЕНН Я «ТРУДОВ ЭТНОГРАФИ ЧЕСКО- СТАТИСТИ ЧЕСКОй ЭКСПЕ ДИЦИИ В ЗА П А ДНО- РУССК Ий К РА й» П А В Л А Ч У бИНСЬКОГО В ЕТНОГРАФІ ЧНІй Н АУ ЦІ С ьогодні жодна етнографічна роз- відка не може оминути увагою колосаль- ну працю, здійснену П. Чубинським, яка не втрачає своєї актуальності й донині. У 1860-х рр. Російське Географічне Товариство (далі – РГТ) задумало спе- ціальне дослідження Північно-Західного й Південно-Західного країв Росії. Для здійснення цього задуму в Південно- Західному краї Товариство спинилося на кандидатурі П. Чубинського, який на той час досяг значних успіхів у етнографічно- му й статистичному дослідженні Півночі. У березні 1869 р. його було нагороджено Срібною медаллю РГТ та обрано дійсним членом цього Товариства, а вже в травні вченому доручили керівництво експедиці- єю [4, с. 349]. За планом РГТ, дослідження мало охо- пити три губернії: Київську, Волинську й Подільську. П. Чубинський розширив гео- графію дослідження Мінською, Гроднен- ською та Люблінською губерніями, а також Сідлецькою й Бессарабською областями [4, с. 349], які були населені українцями, і які українські етнографи до того спеці- ально не вивчали. Учений із цього приво- ду писав: «До цього часу... не було май- же ніяких етнографічних матеріалів... з Холмської Русі, із Підляшшя.., а з Воли- ні і Поділля було матеріалів мало, тому про населення всіх названих місцевостей не було змоги скласти хоча б приблизного уявлення» [3, с. ХІІ]. Упродовж 1869–1870 рр. відбулося де- кілька подорожей Південно-Західним кра- єм. П. Чубинський із п’ятьма помічника- ми, що виконували його розпорядження, складав і розсилав програми, залучав до роботи інших і, як наголошував О. Пи- пін, «врешті-решт зібрав матеріали в такій величезній кількості, як це не вдавалося науковим товариствам за багато років» [4, с. 350]. Як зазначав сам П. Чубинський, «у подорожах моїх я намагався не омину- ти жодного явища народного життя, осо- бливо звертаючи увагу на ті сторони жит- тя, що були найменше досліджені. Так, я скрізь стежив за фонетичними та грама- тичними особливостями говірки, відміна- ми в побутовій сфері.., описував обряди.., значення євреїв в краї» [3, с. XIV–XV]. За два роки експедиції було здійснено величезну збирацьку роботу, яка не могла не викликати позитивних відгуків у того- часній науці. Як писав О. Пипін, «експе- диція Чубинського – одна із найвизнач- ніших справ, яку тільки було здійснено в нашій етнографії... Чубинський за невели- кий час здійснив вагому роботу зі збору й трактування значного етнографічного ма- теріалу, яка може слугувати за типового представника науково-літературної праці й місцевого патріотизму» [4, с. 347, 349]. Навіть подальші дослідження не омина- ють увагою заслуги П. Чубинського. Так, відомий етнограф М. Сумцов відмічав: «Експедиція Чубинського вийшла над- звичайно корисною для науки і особ ливо для українознавства. Молода сила і жва- вість Чубинського допомогли, що він зро- бив надзвичайно багато, зібрав такий ве- личезний матеріал, який не могли раніш зібрати цілі наукові товариства за багато літ» [6, с. 11]. Матеріали експедиції було опублікова- но в семитомному виданні (дев’ять книг) під назвою: «Труды этнографическо-ста- тистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским Рус- ским Географическим Обществом. Юго- Западный отдел: Материалы и исследо- вания, собранные действительным членом http://www.etnolog.org.ua 57 П. П. Чубинским» (далі – «Труды»), що вийшли впродовж 1872–1878 рр. [8–16]. Перший том «Трудов» (1872, 1877 рр.) вийшов у двох випусках. Перший почи- нався передмовою П. Чубинського, а дру- гий – статтею В. Антоновича «Чаклун- ство». Цей том містить народні вірування, які допомагали зрозуміти народний світо- гляд, а також прислів’я, загадки та інші тексти, пов’язані з віруваннями. Уявлен- ня, як правило, найтіснішим чином пере- пліталися з побутовими та громадськими інтересами і ґрунтувалися на вірі людей у можливість активного впливу на природні сили шляхом виконання певних магічних дій. Вдалося записати розповіді про спо- соби лікування худоби. Так, у Проскурів- ському повіті, коли в корови не було моло- ка, то звинувачували відьму, і вдавалися до магічних дій. Наприклад, брали дуже нагріту підкову та доїли на неї корову, при цьому вірили, що в того, хто вкрав молоко, почнуться сильні шлункові болі, і ця людина зізнається в скоєному. Крім того, існували раціональні поради з на- родної ветеринарії, наприклад, при здутті в корови рекомендували пробити їй бік та гонити по полю [8, с. 56, 57]. Тут уміще- но чимало записів, які дають можливість простежити регіональні особливості світо- глядних уявлень українців. Другий том (1878 р.) [10] охоплює близько трьохсот казок, що були невідо- мі або маловідомі в тогочасній літературі. П. Чубинський поділив казки на дві гру- пи: міфічного характеру, куди він зара- ховує казки про зміїв, про Бога, як жін- ки навчилися шептати, про чортів, Оха, злидні, про відьом, про П’ятницю, Неді- лю; та побутового характеру – «Про дур- ня» (близько десятка різних казок), про взаємини між людьми різних національ- ностей і станів: «Руській і мазур», «Ка- цап та мужик», «Мужик і циган», «Му- жик і пан» тощо. До цього тому залучено й різноманітні розповіді, як повчального, так і гумористичного характеру. Третій том (1872 р.) – «Календар на- родних звичаїв та обрядів із відповідними піснями» – подає «народний щоденник», тобто обряди та вірування, які стосуються народного життя впродовж року. Народ- ний календар розпочинається днем Св. Ва- силя (1 січня) і П. Чубинський висвітлює звичаєво-обрядові дійства, приурочені до цього свята. Зокрема, наголошує, що гос- подарі намагалися спрогнозувати врожай, спостерігаючи за погодою, наприклад, «якщо на деревах іній – буде гарний вро- жай» [11, с. 1]. Дівчата й хлопці цього дня ворожили, щоб дізнатися свою майбутню долю. Вони вірили, що коли під час по- сівання спіймати парну кількість зерна, то впродовж року знайдуть собі пару. Особ- ливу увагу П. Чубинський приділяє свя- ту Івана Купала. Дослідник перераховує ряд дій, що їх застосовували задля вбере- ження від злих людей, відьом, які акти- візуються в цей період. Він описує обряд «Марени» чи «Купайла»: деревця чи па- лиці, прикрашеної квітами, довкола якої танцюють і співають. На саме свято дів- чата ворожать: вибираючи найгарнішу дів- чину – «Купайло», спускають у яму, ви- кладену вінками зі свіжих і сухих квітів. Дівчині зав’язують очі і вона роздає вінки дів чатам, що танцюють навколо. Вінок зі свіжих квітів означає щасливий шлюб, із посохлих – нещасливий і бідний. Коли всі вінки роздані, дівчата втікають, щоб «Ку- пайло» не схопив когось, бо тоді ця дівчи- на не вийде в цьому році заміж. У цей день розцвітає папороть («кочедижник»), яка дає своєму володарю можливість знати все на світі та знайти скарб. П. Чубинський наводить кілька легенд, які пов’язані з по- шуками цієї квітки [11, с. 193–198]. У цьо- му ж томі він подає тексти 587 обрядових пісень та їхніх варіантів, особливу увагу вчений приділяє обжинковим пісням, ко- лядкам і щедрівкам. Надзвичайно важливим джерелом для вивчення сімейної обрядовості є четвертий том (1877 р.) [12], який присвячено роди- нам, хрестинам, весіллю та поховальній об- рядовості. Основну частину тому відведено записам весіль із Борисполя та Жданівки Полтавської; Гостомеля Київської; Лугин, Млинова й Полонного Волинської; Колю- сиків Подільської; Плотниці й Михалкова Мінської; двох весіль із Гродненської, а також одного з Харківської губерній. До родильної обрядовості П. Чубинський за- рахував прикмети, що стосуються вагіт- ності, акушерські прийоми, обрізання й зав’язування пупа, хрестини, зливки, по- хрестини, прикмети та повір’я, що стосу- ються дітей, колискові пісні, а також ігри, у які грають діти. Поховальні обряди ви- світлено меншою мірою. П’ятий том (1874 р.) [13] увібрав у себе колосальний фольклорний матеріал – піс- http://www.etnolog.org.ua 58 ні про кохання (кохання дівчини, хлоп- ця, щасливе й нещасливе, бідність, боязнь батьків і осуду, розставання, ревнощі, втрата дівочої честі, відчай, смерть, чари, вбивство) – 827, сімейні пісні (де зобра- жено становище кожного члена родини – сина, доньки та ін., сирітство, одруження, невигідні сторони становища жінки й чоло- віка, смерть жінки або чоловіка, станови- ще вдівця чи вдовиці, повторне одружен- ня, бездітне подружжя) – 491, побутові пісні (козацькі, гайдамацькі, рекрутські, чумацькі, п’яницькі, станові, пісні часів кріпацтва та ін.) – 266, жартівливі – 250, та 50 пісень як додаток до першої части- ни, тобто до пісень про кохання. Шостий том (1872 р.) був присвячений звичаєвому праву українців. Він включає в себе сільські правничі звичаї та кримі- нальні й громадянські справи волосних судів, а також статті О. Кістяківського та П. Чубинського, що стосуються нари- сів історії волосних судів та їхніх рішень. Обоє вчених дійшли висновку про необ- хідність удосконалення системи волосних судів, а не їхню ліквідацію. Волосні суди становлять особливу гілку судової влади, яка більшою мірою виражала світобачен- ня народу, його ставлення до провини й покарання, дещо відмінне від криміналь- ного права. Так, крадіжка за криміналь- ним правом вважається більш тяжким злочином, аніж образа, непокора, бійка. Проте волосні суди частіше видають рі- шення штрафувати злодіїв, тоді як за образу батьків призначається тілесне по- карання [14, с. 15]. На дві частини було поділено сьомий том. Перший випуск (1872 р.) містить етно графічні нариси, присвячені націо- нальним меншинам, що проживали на те- риторії України, – євреям, полякам, нім- цям, чехам, циганам, росіянам тощо. Тут подано деякі статистичні дані, наприклад, «у трьох губерніях Південно-Західного краю 750 000 євреїв» [15, с. 176]. Основну увагу звернено на родинні відносини та на звичаєве право цих народів, взаємовідно- сини між собою та іншими народами. Ці- кавими є відомості про розлучення євреїв, що, на думку П. Чубинського, зумовлені ранніми шлюбами. Дослідник виокрем- лює два види розлучень – «позитивні» і «умовні». У першому випадку дається лист про розлучення і після 90 днів з мо- менту його отримання жінка знову може побратися. У другому ж – чоловік також надає листа дружині, але з умовою, якщо він не повернеться додому (найчастіше з подорожі) чи помре (при важкій хво- робі) до певної дати. Це робили для того, щоб жінка, чоловік якої довгий час не по- вертався, але підтвердження його смерті не було, не стала агуною, тобто довічною вдовою. У разі смерті чоловіка раніше за дружину, з нею повинен був одружитися його брат, і все майно переходило до нього. Щоб перешкодити цьому, давалося «умов- не» розлучення [15, с. 134–142]. П. Чу- бинський відзначає, що «більша частина євреїв відзначається слабким здоров’ям, що зумовлено такими причинами, як ран- ні шлюби, бідність, раннє навчання дітей, малопоживна їжа» [15, с. 13]. «Труды» фактично започаткували етнографічне ви- вчення національних меншин в Україні. Другий випуск (1877 р.) присвячено українцям; там автор розглядав їхнє жит- ло, одяг, харчування та мову. Подаючи антропологічну характеристику українців, П. Чубинський зазначає, що дані наведе- но на підставі 1355 анкет, які заповнили рекрутські установи. Недоліками цих ма- теріалів учений вважає те, що солдатами ставали молоді хлопці, які продовжува- ли рости, що приводило в подальшому до змін антропологічних показників, а також те, що не були включені дані про населен- ня поліських повітів. Так, за результатами анкет, українці «за кольором волосся – 58 % темно-русі, за кольором очей – 49 % сірі» [16, с. 343]. При цьому, зазначаючи, що хоч і переважають сіроокі, а проте «в поняття краси у малорусів входять карі очі й чорні брови» [16, с. 345]. Говорячи про житло, П. Чубинський звертає увагу на курну (поліську) хату, поширену в північні частині Радомишльського, в Овруцькому, північній частині Рівненського, Луцького, Володимирського й Ковельського повітів. Принагідно вчений вказує на різні види цієї будівлі – «в одному і тому ж селі мож- на зустріти курну хату зі стелею і без, в одній хаті стіни до половини миються, в ін- шій – підмазуються глиною» [16, с. 389]. Тут-таки подає структуру традиційного харчування. Основну роль відведено борщу як щоденній їжі українців – «без борщу і обід не в обід» [16, с. 438]. П. Чубинський наголошує на особливій ролі польової каші, яку варили під час польових робіт селяни та поїздок по сіль чумаки. Подає й рецепт http://www.etnolog.org.ua 59 приготування цієї страви: «наливають в ка- занок води, кладуть м’ясо й сіль.., додають незначну кількість гречаної чи пшеничної крупи; коли каша готова, затирають її са- лом із цибулею. У піст м’ясо замінюють сушеною таранькою, а сало – пісним мас- лом» [16, с. 439]. Наведено статистичні дані та деякі відомості про економічне станови- ще селян-власників. М. Сумцов зазначав, що «коли в 1878 р. вийшли останні томи “Трудов”, можна було сказати, що Чубинський не- задовго до смерті діждав багатих жнив, і що зібрані ним копи жита вже зажовтіли Україною» [6, с. 13]. У 1873 р. РГТ присудило П. Чубин- ському Золоту медаль за статистично- етнографічну експедицію та за зібрані ма- теріали [4, с. 352]. Ще одну Золоту медаль за «Труды» вчений отримав у 1875 р. на Міжнародному конгресі в Парижі. Оці- нили заслуги П. Чубинського й у Санкт- Петербурзі, де йому присудили Уваров- ську премію. Отриманню цієї відзнаки передували рецензії «Трудов» відомими вченими – академіками І. Срезневським та О. Веселовським. І. Срезневський, зокрема, відзначив, що «величезний збірник праць експедиції включає в себе матеріали та дослідження, зібрані П. Чубинським у такій кількості.., що поряд з іншими різноманітними збір- никами, що стосуються того ж краю, він повинен посісти перше місце» [5, с. 162]. О. Веселовський наголосив, що «перед такою величезною роботою, яка відкрила науці масу нових даних, руки критика по- винні опуститися сором’язливо.., у праці, що вимагала стільки зусиль і часу і яка стільки зібрала матеріалу, не можуть не зустрітися незначні промахи та недопра- цювання» [1, с. 169]. За систематизацію матеріалів, зібраних П. Чубинським, відповідали М. Костома- ров та П. Гільтебрандт. Звичайно ж, на- магання систематизувати таку величезну кількість записів за такий короткий час є справа досить важка і здійснити її не за- вжди вдається. На цю проблему звертали увагу вже дослідники кінця ХІХ – почат- ку ХХ ст. Зокрема, М. Сумцов зауважу- вав, що М. Драгоманов «гостро висло- вився проти Чубинського за систематику повір’їв та пісень, назвав надані розділи змісту “чудасіями та нелогічностями”, але цей докір не такий вже важкий, при дуже багатім змісті, і навіть суворий Драгома- нов мусів признати, що збірник Чубин- ського рідке, а либонь поодиноке в нашій літературі видання багатством і неодно- рідністю матеріалу» [6, с. 12]. Позитивні відгуки про це дослідження не припинялися впродовж кількох деся- тиліть. Майже за півстоліття після ви- ходу «Трудов» М. Сумцов напише: «піс- ля Чубинського з української етнографії з’явились цінні праці.., але жодна за по- внотою і різносторонністю, за внутріш- нім багатством змісту не може замінити “Труды” Чубинського, які як раніше, так і тепер залишаються найбільш капіталь- ним досягненням української етногра- фії» [7, с. 33]. Учений також відзначав величезну роль праць П. Чубинського у справі національного виховання: «Для всякого українця, що шукає національної свідомості, “Труды” повинні бути настіль- ною книгою і покрасою усякої української книгарні» [6, с. 12]. «Труды» П. Чубинського спонукали до праці багатьох етнографів, фольклорис- тів, краєзнавців, усіх небайдужих до на- ціональної культури. Однак той невели- кий наклад, яким вони були видані, уже наприкінці ХІХ ст. робив ці праці мало- доступними. «Наразі будь-який етнограф і діалектолог, незважаючи на те, що це пра- ця не нова, – писав В. Камінський, – не може працювати продуктивно, не ознайо- мившись із капітальними, об’ємними за матеріалом та цікавими за змістом праця- ми Чубинського.., у яких поставлено всі детальні питання, складено план, і водно- час показано його виконання, оскільки це було потрібно для ілюстрації поставлених питань. На жаль, ці праці є рідкістю, і на це варто було б звернути серйозну ува- гу» [2, с. 11, 12]. Як бачимо, уже тоді вчені наголошува- ли на необхідності перевидання зазначених праць, однак ця проблема існує і понині. За здійснення цього проекту взявся Інсти- тут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН Укра- їни, який уже підготував до друку факси- мільне видання «Трудов» П. Чубинського. 1. Веселовский А. Н. Труды этнографическо- статистической экспедиции в Западно- Русский край, снаряженной Император- ским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный Отдел: Материалы и иссле- http://www.etnolog.org.ua 60 дования, собранные д. чл. П. П. Чубинс- ким, 7 томов // Оттиск «Отчета о двад- цать втором присуждении наград графа Уварова». – С.Пб., 1880. – С. 167–230. 2. Каминский В. А. Этнографическое изу- чение Волыни и важнейшие вопросы ее этнографии в настоящее время // Запис- ки общества истории, филологии и права при Варшавском университете. – Варшава, 1912. – Вып. 6. – С. 79–135. 3. Общее предисловие к материалам и иссле- дованиям, собранным П. П. Чубинским // Труды этнографическо-статистической экс- педиции в Западно-Русский край, снаря- женной Императорским Русским Географи- ческим Обществом. Юго-Западный отдел: Материалы и исследования, собранные д. чл. П. П. Чубинским. – С.Пб., 1872. – Т. 1. – С. ХІ–ХХ. 4. Пыпин А. Н. История русской этногра- фии. – С.Пб., 1891. – Т. 3: Этнография малорусская. 5. Срезневский И. И. Замечания по по- воду сочинения: Труды этнографическо- статистической экспедиции в Западно- Русский край, снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный Отдел: Материалы и ис- следования, собранные д. чл. П. П. Чу- бинским, С.Пб 1872–1878 // Оттиск «22 присуждения наград графа Уварова». – С.Пб., 1880. – С. 162–166. 6. Сумцов М. Діячі українського фольк- лору. (З ХІХ т. Сборника Харьковского историко-филологического общества). – Х., 1910. 7. Сумцов Н. Ф. Памяти П. П. Чубинско- го // Украинская жизнь. – 1914. – № 1. – С. 31–33. 8. Труды этнографическо-статистической экс- педиции... – С.Пб., 1872. – Т. 1. – Вып. 1: Верования и суеверия малорусского народа. 9. Труды этнографическо-статистической экс- педиции... – С.Пб., 1877. – Т. 1. – Вып. 2.: Пословицы и загадки. – С. 229–468. 10. Труды этнографическо-статистической экс- педиции... – С.Пб., 1878. – Т. 2: Сказки. 11. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1872. – Т. 3: Обы- чаи и обряды по временам года. 12. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1877. – Т. 4: Песни обрядовые. 13. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1874. – Т. 5: Песни любовные, семейные, бытовые и шуточные. 14. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1872. – Т. 6: Народ- ные юридические обычаи по решениям во- лостных судов. 15. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1872. – Т. 7. – Вып. 1: Евреи юго-западного края. Поляки Юго-Западного края. 16. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1877. – Т. 7. – Вып. 2: Малороссы Юго-Западного края. – С. 339–609. http://www.etnolog.org.ua
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207207
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2313-8505
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:20:41Z
publishDate	2009
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Чибирак, С. 2025-10-02T11:16:50Z 2009 Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці / С. Чибирак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 56-60. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207207 uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці Article published earlier
spellingShingle	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці Чибирак, С. Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку
title	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці
title_full	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці
title_fullStr	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці
title_full_unstemmed	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці
title_short	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці
title_sort	значення "трудов этнографическо-статистической экспедиции в западно-русский край" павла чубинського в етнографічній науці
topic	Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку
topic_facet	Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207207
work_keys_str_mv	AT čibiraks značennâtrudovétnografičeskostatističeskoiékspediciivzapadnorusskiikraipavlačubinsʹkogovetnografíčníinaucí

Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці

Institution

Ähnliche Einträge