Українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності
У статті розглянуто особливості використання українських християнських колядок як історико-етнографічного джерела для вивчення народної релігійності. Авторка подає визначення поняття «релігійність», розглядає концепцію «космічного християнства» під кутом зору дослідників різних напрямів (історії, ре...
Saved in:
| Published in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207399 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності / Т. Длінна // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 218-222. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207399 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Длінна, Т. 2025-10-07T08:55:00Z 2014 Українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності / Т. Длінна // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 218-222. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207399 398.8:2-4(=161.2) У статті розглянуто особливості використання українських християнських колядок як історико-етнографічного джерела для вивчення народної релігійності. Авторка подає визначення поняття «релігійність», розглядає концепцію «космічного християнства» під кутом зору дослідників різних напрямів (історії, релігії, фольклористики тощо). Охарактеризовано обряд колядування в українців, окреслено перспективи дослідження народної релігійності на основі аналізу українських християнських колядок. В статье рассматриваются особенности использования украинских христианских колядок как историко-этнографического источника для изучения народной религиозности. Автор дает определение понятия «религиозность», рассматривает концепцию «космического христианства» с точки зрения исследователей разных направлений (истории, религии, фольклористики и т. п.). Дана характеристика обряда колядования в украинцев, очерчены перспективы исследования народной религиозности на основе анализа украинских христианских колядок. The peculiarities of using Ukrainian Christian carols as historical-ethnographic sources for the study of folk religiosity are investigated in the article. The author presents a definition of the religious notion and examines the concept of «cosmic Christianity» from the perspective of scientists from different fields (history, religion, folklore, etc.). The rite of caroling among Ukrainians is characterized, and the prospects for the study of folk religiosity based on the analysis of Ukrainian Christian carols are outlined. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Фольклорна спадщина у вітчизняній науці Українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності Ukrainian Christian Christmas Carols as the Source of Folk Religiousness Investigation Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності |
| spellingShingle |
Українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності Длінна, Т. Фольклорна спадщина у вітчизняній науці |
| title_short |
Українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності |
| title_full |
Українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності |
| title_fullStr |
Українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності |
| title_full_unstemmed |
Українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності |
| title_sort |
українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності |
| author |
Длінна, Т. |
| author_facet |
Длінна, Т. |
| topic |
Фольклорна спадщина у вітчизняній науці |
| topic_facet |
Фольклорна спадщина у вітчизняній науці |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Матеріали до української етнології |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Ukrainian Christian Christmas Carols as the Source of Folk Religiousness Investigation |
| description |
У статті розглянуто особливості використання українських християнських колядок як історико-етнографічного джерела для вивчення народної релігійності. Авторка подає визначення поняття «релігійність», розглядає концепцію «космічного християнства» під кутом зору дослідників різних напрямів (історії, релігії, фольклористики тощо). Охарактеризовано обряд колядування в українців, окреслено перспективи дослідження народної релігійності на основі аналізу українських християнських колядок.
В статье рассматриваются особенности использования украинских христианских колядок как историко-этнографического источника для изучения народной религиозности. Автор дает определение понятия «религиозность», рассматривает концепцию «космического христианства» с точки зрения исследователей разных направлений (истории, религии, фольклористики и т. п.). Дана характеристика обряда колядования в украинцев, очерчены перспективы исследования народной религиозности на основе анализа украинских христианских колядок.
The peculiarities of using Ukrainian Christian carols as historical-ethnographic sources for the study of folk religiosity are investigated in the article. The author presents a definition of the religious notion and examines the concept of «cosmic Christianity» from the perspective of scientists from different fields (history, religion, folklore, etc.). The rite of caroling among Ukrainians is characterized, and the prospects for the study of folk religiosity based on the analysis of Ukrainian Christian carols are outlined.
|
| issn |
2313-8505 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207399 |
| citation_txt |
Українські християнські колядки як джерело дослідження народної релігійності / Т. Длінна // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 218-222. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT dlínnat ukraínsʹkíhristiânsʹkíkolâdkiâkdžerelodoslídžennânarodnoírelígíiností AT dlínnat ukrainianchristianchristmascarolsasthesourceoffolkreligiousnessinvestigation |
| first_indexed |
2025-11-24T05:16:18Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:16:18Z |
| _version_ |
1850843451253325824 |
| fulltext |
218
УДК 398.8:2-4(=161.2) Тетяна Длінна
(Миколаїв)
УКРАЇНСЬКІ ХРИСТИЯНСЬКІ КОЛЯДКИ
ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ НАРОДНОЇ РЕЛІГІЙНОСТІ
У статті розглянуто особливості використання українських християнських колядок як
історико-етнографічного джерела для вивчення народної релігійності. Авторка подає визна-
чення поняття «релігійність», розглядає концепцію «космічного християнства» під кутом зору
дослідників різних напрямів (історії, релігії, фольклористики тощо). Охарактеризовано обряд
колядування в українців, окреслено перспективи дослідження народної релігійності на основі
аналізу українських християнських колядок.
Ключові слова: християнство, народна релігійність, колядки, дослідження, перспективи.
В статье рассматриваются особенности использования украинских христианских колядок как
историко-этнографического источника для изучения народной религиозности. Автор дает опреде-
ление понятия «религиозность», рассматривает концепцию «космического христианства» с точки
зрения исследователей разных направлений (истории, религии, фольклористики и т. п.). Дана
характеристика обряда колядования в украинцев, очерчены перспективы исследования народной
религиозности на основе анализа украинских христианских колядок.
Ключевые слова: христианство, народная религиозность, колядки, исследования, перс-
пективы.
The peculiarities of using of Ukrainian Christian carols as a historical-ethnographic sources for the
study of folk religiosity are investigated in the article. The author presents a definition of the religion
notion, examines the concept of «cosmic Christianity» from the perspective of scientists from different
fields (history, religion, folklore, etc.). Carol ceremony of Ukrainians is characterized perspectives of
study of folk religiosity by analyzing Ukrainian Christian carols are depicted
Keywords: Christianity, folk religiousness, carols, research, perspectives.
Невід’ємною складовою духовної
культури і ментальності українців
виступає релігійність. Специфіка релігій-
ного феномену в контексті традиційної
культури етносу залишається актуальною
проблемою міждисциплінарних дослі-
джень. Традиційна релігійність народу
пов’язана з його етноісторичною самоіден-
тифікацією, виконує етноконсолідуючу та
етнозберігаючу функції. У нормативній
та наочно-образній формах вона об’єднує
в єдину систему різноманітні не тільки
релігійні, але й моральні, естетичні, при-
родознавчі уявлення, що безпосередньо
пов’язані з річними трудовими циклами.
Виходячи з того, що релігійна свідомість
людини традиційного суспільства не роз-
діляла життєвий досвід і культуру на
світську і сакральну сфери, сучасні до-
слідники, починаючи з російського історика-
медієвиста А. Гуревича, ототожнюють по-
няття «народна культура» і «народна ре-
лігія» (релігійність).
Предметом наших наукових інтересів є
особливості осягнення українським наро-
дом християнського віровчення: уявлення
про Бога, розуміння місії Ісуса Христа та
значення спасіння, роль церкви в житті
людини тощо. У зв’язку з цим постало
питання джерельної бази, на основі якої
можна вивчити цю проблему.
Метою статті є розгляд положення про
використання українських християнських
колядок як історико-етнографічного дже-
рела для вивчення народної релігійності.
При дослідженні цієї проблеми варто
поєднати концептуальні підходи, які на-
працьовані в історичній антропології,
фольклористиці та релігієзнавстві (фено-
менологія релігії).
Насамперед відзначимо, що в гумані-
тарних науках намітилася зміна парадигми
дослідження феномену народної релігій-
ності [4, с. 39–44]. У контексті культури
східних слов’ян він тривалий час витлу-
мачувався виключно в межах концепції
«двовір’я», відповідно до якої сутність
народної культури характеризувалася як
язичницько-християнський синкретизм,
або механічне змішання, неорганічне злит-
тя язичницьких та християнських елемен-
тів у релігійній свідомості, де кожна скла-
http://www.etnolog.org.ua
219
дова виконує тільки їй властиву функцію.
У сучасних студіях використовуються
переважно поняття: «народне християн-
ство», «народне православ’я», «народне
богослов’я», але в їх змісті намагаються
уникати звичного протиставлення «офі-
ційній», «канонічній» релігії, розуміючи
народну релігійність як творче переосмис-
лення християнської традиції, а не як від-
хилення від церковної «норми» [7; 8; 10;
11]. Народна релігійність мислиться як до-
волі складна, динамічна, дещо суперечли-
ва, але структурно цілісна релігійна сис-
тема. Важливим джерелом реконструкції
народної релігійності виступає фольклор.
На думку російського дослідника О. Пан-
ченка, фольклор у контексті селянської
культури виконує приблизно ті самі функ-
ції, що й книжне догматичне вчення для
церковної релігії [8, с. 76].
У контексті порушеної нами проблеми
розглянемо концепцію «космічного хрис-
тиянства» історика релігії М. Еліаде [15;
16; 17]. На думку вченого, «космічне хрис-
тиянство» за своєю сутністю не є ні но-
вою формою язичництва, ні синкретизмом
язичництва з християнством. «Космічне
християнство» – це своєрідне явище, де
есхатологія і сотеріологія набувають кос-
мічних масштабів; Христос, залишаючись
Пантократором, спускається на Землю і
від відує землеробів, що нагадує міфи пер-
вісних народів; в народному християнстві
можуть зберігатися проя ви міфологічного
мислення тощо. З точки зору М. Еліаде,
між образом євангельського Христа і обра-
зом Христа релігійного фольклору селян
Східної Європи немає протиріччя. Фольк -
лор пронизаний християнським духом, а
не язичницьким: «все концентрується на
спасінні людини Христом, на вірі, надії,
милосерді, на світі, який є “досконалим”,
тому що його створив Бог-Отець і його
спокутував Син, на людському існуван-
ні, яке більше не повториться і яке не є
безглуздим; людина може обирати добро
і зло, але її не будуть судити тільки за
цей вибір» [15, с. 172]. Учений слушно за-
значив, по-перше, що «релігійна креатив-
ність фольклорного типу ще не приверта-
ла увагу істориків релігій» [16, с. 340],
по-друге, що дотепер відсутня методологія
адекватного витлумачення селянської тра-
диції, а саме, усної міфо-релігійної твор-
чості, яка б за ефективністю дорівнялася
до методів аналізу текстів [17, с. 208].
Тепер звернемо увагу на дослідження
російського історика Г. Федотова. В опуб-
лікованій у 1935 році в Парижі книзі
«Стихи духовные (Русская народная вера
по духовным стихам)» висвітлено особли-
вості народного «прочитання» православ-
ної традиції. Методо логічно праця ґрун-
тується на феноменологічному підході до
традиційної релігійності («народної віри»,
«народного богослов’я»), яка розглядаєть-
ся у синхронному стані. Г. Федотов орі-
єнтується на герменевтичне, у сучасному
розумінні, витлумачення фольклорних
матеріалів. Він використовує елемен-
ти богословського аналізу, розглядаючи
духовні вірші за основними категоріями
християнського богослов’я: христо логія,
космо логія, антропологія, еклезіологія,
есхато логія. Погляди історика деякою мі-
рою випередили методологічні здобутки
сучасних шкіл історичної антропології.
Він зазначав: «Мій інтерес зосереджений
на свідомості людини, релігійної людини
та її відношенні до Бога, світу, співбра-
тів» [12, с. 8].
Зважаючи на викладене вище, підкрес-
лимо необхідність використання фольк-
лорних джерел для вивчення народної
релігійності українського народу. В укра-
їнській народній культурі побутують різно -
манітні жанри та форми релігійного фоль-
клору: духовні вір ші та пісні, «псальми»,
легенди тощо. Також спостерігається тен-
денція до посилення христия нізації інших
жанрів фольклору, наприклад, календар-
но-обрядового. Одною з найбільш поши-
рених форм народнопоетичної творчості
українців були і залишаються зимові об-
рядові пісні (колядки). Колядки як зимо-
ві (різдвяні) обрядові пісні відомі у наро-
дів Східної Європи, особливо у слов’ян.
Серед східних слов’ян колядки найбільш
поширені в українців. У порівнянні з
російськими і білоруськими колядками,
українські мають відчутні християнські
мотиви. На українському ґрунті виника-
ють і власне релігійні, або християнські
колядки. Уперше в українській фоль-
клористиці звернув дослідницьку увагу
на релігійні колядки і поставив коло за-
вдань щодо їх вивчення І. Франко. Се-
ред релігійних коляд він виокремлював і
вважав найбільш цінними коляди «наїв-
ного типу». На думку вченого, «пісні того
типу мають за основу головно оповідання
євангельське, а скелет епічний в них пере-
http://www.etnolog.org.ua
220
важає, і хоч користуються вони потрохи
й пізнішими категоріями догматичними,
та ніколи не ставлять їх на перше місце,
але беруть їх тільки мимо хідь для допо-
внення і відповідного освітлення основної
повісті» [13, с. 32]. М. Возняк вирізняв
«коляди наївного типу» та «коляди з пе-
ревагою догматичної рефлексії», С. Ки-
лимник – «апокрифічні» та «біблійні»,
О. Кошиць – «християнізовані поганські»
та «чисто християнські».
Як справедливо зазначав М. С. Воз-
няк, «із складних причин і обставин ви-
плив характер коляд, який зробив їх не
тільки важливим релігійним чинником,
засобом поширення віри й побожнос-
ті, але й моралізаційним і цивілізацій-
ним» [1, с. 307].
Християнські теми для творчості на-
род традиційно черпав з Євангелія, апо-
крифічних творів, церковної літератури,
літургійного життя церкви, іконопису
тощо. Слід також зазначити, що терена-
ми України мандрували «носії набожної
пісні» (М. Возняк): студенти, бурсаки,
дяки, а згодом лірники та кобзарі. Але
визначальним чинником, який вплинув
на розвиток християнської проблематики
в різдвяних піснях, слід вважати хрис-
тиянське переосмислення народом свята
Коляди, від початку пов’язаного з по-
воротом сонця на літо та переходом до
нового календарного року, яке охоплює
час від Святвечора до Водо хреща. Як
правило, слово «коляда» розглядають як
запозичення з латинської мови (від лат.
Calendae – перший день кожного місяця).
Фольклорист В. Петров виводив це слово
з балтійської групи мов. В латиській мові
воно означає «заклик», «крик». Відповід-
но найважливіший обряд – колядуван-
ня – означав звати, кликати врожай та
сімейний добробут на наступний рік. За
словами М. Москаленка, обряд коляду-
вання – це наслідок культу родових по-
кійників, а самі колядники – це «непрос-
ті гості», «гості здалеку», які приходять
раз на рік, у день зимового сонцестояння.
Колядники належать до потойбічного сві-
ту, країни смерті, про це свідчать вкриті
сажею або сховані під різдвяними маска-
ми обличчя, змінені голоси, або зберіган-
ня ритуального мовчання. Обов’язковою
умовою виконання колядниками заклично-
магічних дій є обдарування їх ритуаль-
ною їжею [5, с. 8].
Християнські аспекти українського
обряду колядування досліджував ще за
радянської доби В. Чичеров [14]. Порів-
нюючи зимову обрядовість та фольклор
східних слов’ян, він дійшов висновку, що
звичай колядування українців наскрізь
просякнутий християнською тематикою,
часто апокрифічною, але релігійною, і
спрямований на прославлення Христа.
Натомість обряд колядування у росіян
зберіг характер старого магічного ритуа-
лу, спрямованого на закликання врожаю
і щастя. Глибоку християнізацію укра-
їнської народної культури дослідник
пов’язував з роллю церкви. У народів,
де церква не відігравала таку підкорену
роль, як у Росії, «новорічна поезія роз-
вивається у зв’язку з християнством, що
стверджувалося; до неї включаються мо-
тиви та образи християнської легенди,
і у результаті вона набуває нової якос-
ті, змінюючи первісну сутність» [14,
с. 143].
В українській традиції, за описом
Б. Микитюка, обряд колядування мав
детально розроблену структуру. Обхід
колядники починали від дому священика
і свого вчителя-проповідника, докладно
зберігаючи порядок: спочатку просили
під вікном про дозвіл, потім заходили до
хати, колядували цілій родині, далі гос-
подареві, господині і кожному членові ро-
дини окремо, згадуючи також відсутніх.
Завершували свої ритуальні дії колядка-
ми навіть для немовлят, які також тракту-
валися як окремі індивіди.
Існували осібні колядки для померлих,
в яких оспівувалось життя на другому
світі, для повдовілих – з мотивами релі-
гійно-апокрифічними або про подружню
вірність, для новонароджених – з моти-
вами високоморальної поведінки людей.
Навіть для священиків народ створив
окремі колядки, де славиться їхня побож-
ність і вченість (це переважно болгарські
та румунські колядки) або де оспівують-
ся події з релігійного життя (переважно
українські). Можна погодитися з думкою
Б. Микитюка – зміст колядок свідчить,
що християнство увійшло глибоко в на-
родне життя [6, с. 102].
Зауважмо, що сутність традиційної
народної релігійності українців можна
висловити за допомогою двох формул,
запозичених з текстів колядок, пошире-
них у XIX ст.: «Ніт як над тебе, великий
http://www.etnolog.org.ua
221
наш Боже!» та «Язиці разумійте, яко с
наме Бог».
Українська традиційна релігійність,
укорінена в землеробське буття народу,
вже ґрунтувалася на християнському
переосмисленні, з одного боку, космосу
і місця людини в ньому, а з другого –
Бога, людини та їх взаємин. В народній
релігійній свідомості християнський Бог
стоїть понад космічними силами. В одній
з колядок відбилися подив і щире захоп-
лення народу величчю та благістю Бога:
«Ніт як над тебе, великий наш Боже! /
Ти кажеш місяцю: «Світи всему світу!» /
Ти кажеш сонейку: «Світи всему світу!» /
Ти кажеш дожджейку: «Мочи суху зем-
лю!» [9, с. 110].
Різдвяний фольклор містить чимало
колядок космологічного змісту, в яких
оспівується християнська історія створен-
ня світу, яка відмінна від біблійної. Мо-
тив будови світу замінено мотивом будови
церкви, місце космічних сил – «трьох то-
варишів» – Сонця, Місяця і Дощу засту-
пає притаманна традиційній релігійності
українців «народна Трійця» (Бог-Отець,
Ісус Христос, Богородиця). Широко пред-
ставлені уявлення про креативні функції
Ісуса Христа як Бога. Надзвичайно роз-
винена містерія Христової крові, яка має
деміургічні властивості: «Де кровця кап-
не, церковця стане...». Як підкреслював
М. Грушевський: «все життя дому – його
добробут, його родинне щастя, його гро-
мадські успіхи замість давнішніх косміч-
них сил, добродійних предків і всяких
таємних істот віддається в опіку Христа,
Пречистої, пророків, апостолів, ангелів і
т. п.» [2, с. 22].
Таким чином, українська релігійна
духов ність перетворила свято Коляди в
різдвяну містерію, у свято морального і
фізичного оновлення. Колядки свідчать
про глибину переживання нашими пред-
ками таїнства Боговтілення. Людина тра-
диційного суспільства жила перед очима
Бога, у присутності Бога. Тому другою за-
садою народної релігійності була формула
«з нами Бог». Усемогутній, незбагнений
Абсолют мислився не тільки трансцен-
дентним, але й іманентним світові, прояв-
ляючись у фізичній природі. Більш того,
Він приходить у подобі людини, наро-
джується в умовах звичайного селянсько-
го побуту. Христос з’являється у світі як
Правда й Істина, як Спаситель, і це стає
можливим лише за умов внутрішньої пра-
ведності людини. Різдвяна обрядовість
покликана сприяти моральному очищен-
ню та духовному відродженню людини.
«Язиці разумійте, яко с наме Бог» [3,
с. 98] Саме цей заклик дає підстави ствер-
джувати, що народ добре розумів велич-
ну місію Ісуса Христа – відновити зв’язок
між Богом та Його творінням – людиною.
Підсумовуючи, окреслимо перспек-
тиви дослідження народної релігійності
на основі аналізу українських християн-
ських колядок.
По-перше, цілком зрозуміло, що укра-
їнський різдвяний фольклор має христо-
центричний характер. У структурі хрис-
тиянської Трійці народна релігійна
свідомість чітко виок ремлює пару: Бог-
Отець – Бог-Син. Хоча Ісус Христос роз-
глядається у відношенні і до Бога-Отця, і
до Богородиці.
Це дає можливість отримати відповіді
на питання, які стосуються особливос-
тей народного витлумачення христології,
маріо логії та антропології. Дотепер за-
лишаються маловивченими христологічні
твори українського різдвяного фольклору.
По-друге, у XIX ст. було зібрано знач-
ний обсяг фольклорного матеріалу та
проведено етнографічні дослідження,
які дають можливість виявити регіональ-
ну специфіку не тільки в обрядовій та
фольк лорній сферах різдвяних свят, але
й у народній релігійності.
По-третє, у наш час триває процес фік-
сації та видання фольклорних джерел.
У ньому беруть активну участь не тільки
науковці, краєзнавці, музиканти, а також
священно служителі, що репрезентують
українські християнські церкви. Розши-
рюється традиційна сфера побутування
християнських колядок. Залишаючись
серцевиною обряду колядування на Свят-
вечір, різдвяні пісні вийшли за його межі
і широко представлені в аудіозбірках
на компакт-дисках, на веб-сайтах різно-
манітного спрямування: від офіційних
сторінок християнських громад до науко-
во-популярних та музично-розважальних
ресурсів.
Сприйняття народом священного нача-
ла, розуміння християнських віросповід-
них істин, релігійні почуття, особливості
обрядовості є акумульованими в коляд-
ках і чекають на наукове осягнення.
http://www.etnolog.org.ua
222
Література
1. Возняк М. С. Історія української літера-
тури : у 2 кн. : навч. вид. – 2-ге вид., випр. –
Л., 1994. – Кн. 2.
2. Грушевський М. С. Творчість на теми
релігійно-моральні // Грушевський М. С. Іс-
торія української літератури : в 6 т., 9 кн. /
упоряд. Л. М. Копаниця ; приміт. С. К. Росо-
вецького. – К., 1994. – Т. 4. – Кн. 2.
3. Доманицький В. Сучасні колядки і ще-
дрівки (Відбитка Пам’ятної книжки Київ-
ської губернії на 1905 р.) // Народна творчість
та етнографія. – 1999. – № 1.
4. Ігнатенко І. «Народна релігія» та тео-
рія «двовір’я» у світлі сучасних етнографіч-
них досліджень // Етнічна історія народів
Європи : зб. наук. праць. – К., 2008. –
Вип. 27.
5. Москаленко М. Н. Фольклорний ал-
фавіт давньо руського космосу // Золото слов:
Поетичний космос Давньої Русі / упоряд.
М. Н. Москаленко. – К., 1988.
6. Микитюк Б. Християнські і позахрис-
тиянські елементи в українських народних
звичаях // Релігія в житті українського на-
роду. – Мюнхен, 1983. – С. 93–128.
7. Панченко А. А. Исследования в области
народного православия. Деревенские святыни
Северо- Запада России. – С.Пб., 1998.
8. Панченко А. А. Религиозные практики
и религиозный фольклор // Панченко А. А.
Христовщина и скопчество: фольклор и тра-
диционная культура русских мистических
сект. – М., 2002. – С. 63–100.
9. Потебня А. А. О мифическом значе-
нии некоторых обрядов и поверий // Потеб-
ня А. А. Символ и миф в народной культуре /
сост., подг. текстов, ст. и коммент. A. Л. То-
поркова. – М., 2000.
10. Религиозные практики в современной
России : сб. статей. – М., 2006.
11. Федотов Г. П. Русская религиоз-
ность // Федотов Г. П. Собрание сочинений :
в 12 т. – М., 2001. – Т. 10.
12. Федотов Г. П. Стихи духовные (Рус-
ская народная вера по духовным стихам) /
вступ. ст. Н. И. Толстого ; послесл. С. Е. Ни-
китиной ; подготовка текста и коммент.
A. Л. Топоркова. – М., 1991.
13. Франко І. Наші коляди // Франко І.
Зібрання творів : у 50 т. – К., 1980. – Т. 28.
14. Чичеров В. И. Зимний период русско-
го земле дельческого календаря XVI–XIX вв.:
очерки по истории народных верований //
Труды Ин-та этнографии. – М., 1957.
15. Элиаде М. Аспекты мифа / пер. с фр.
В. Большакова. – М. : Инвест-ППП, 1995.
16. Элиаде М. От Гаутамы Будды до три-
умфа христианства // Элиаде М. История
веры и религиоз ных идей. – М. : Критерион,
2002. – Т. 2.
17. Элиаде М. От Магомета до реформа-
ции // Элиаде М. История веры и религиозных
идей. – М. : Критерион, 2002. – Т. 3.
SUMMARY
An integral part of spiritual culture and mentality of Ukrainian religiosity are associated with ethnohis-
torical identification of the people. Given the conceptual approaches, elaborated in historical anthropology,
folklore and religious studies (phenomenology of religion), we examined the requirement to use Ukrainian
Christian carols as a historical and ethnographic, folklore sources for the study of popular religiosity of
Ukrainian people.
Prospects of study of popular religiosity by analyzing Ukrainian Christian carols are in search of an-
swers the questions, related to the interpretation of the national characteristics of Christology, Mariology
and anthropology, the study of Christology is conducted with Ukrainian Christmas folklore; identifying
regional specificity not only in folk and ritual spheres of Christmas holidays, but also in folk religion; further
recording and publishing of folklore sources is carried out by scientists, ethnographers, musicians and clergy
representing Ukrainian Christian church.
The perception of the sacred principles by people, understanding of Christian religious truths, religious
feelings, especially rites are accumulated in carols and waiting for scientific comprehension.
Keywords: Christianity, folk religiousnessS, carols, research, perspective.
http://www.etnolog.org.ua
|