Стрілецька тема в контексті фольклорної прози про Першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції)
Народним оповіданням та переказам про січових стрільців належить важливе місце в українському прозовому фольклорі про Першу світову війну. Серед нагальних питань їх дослідження – пошук давніх фіксацій, здійснення спеціальних фольклорних записів, жанрове визначення текстів, підготовка до видання тема...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Дата: | 2014 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207401 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Стрілецька тема в контексті фольклорної прози про Першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції) / О. Кузьменко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 205-211. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207401 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кузьменко, О. 2025-10-07T08:57:26Z 2014 Стрілецька тема в контексті фольклорної прози про Першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції) / О. Кузьменко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 205-211. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207401 784.71+398.22]:355.01(100)“1914/1918” Народним оповіданням та переказам про січових стрільців належить важливе місце в українському прозовому фольклорі про Першу світову війну. Серед нагальних питань їх дослідження – пошук давніх фіксацій, здійснення спеціальних фольклорних записів, жанрове визначення текстів, підготовка до видання тематичного збірника. Проблемним є питання вироблення єдиних принципів розшифрування матеріалу (застосування виконавської моделі допомагає встановити фольклорність творів), а також його упорядкування. Народные рассказы и предания о сечевых стрельцах занимают важное место в украинском прозаическом фольклоре о Первой мировой войне. Среди главных вопросов их изучения – поиск давних фиксаций, проведение специальных фольклорных записей, жанровое определение текстов, подготовка к изданию тематического сборника. Проблемным остается вопрос единых принципов расшифровки материала (применение исполнительской модели помогает определить фольклорность произведений), а также его упорядочения. Folk and traditional stories about riflemen take a significant place in the layer of Ukrainian WWI prose folklore. Among the urgent problems in their research are: searching for old-established fixations, conducting direct-oriented folklore records, genre determination of texts, and preparing a thematic collection for publication. Certain problems arise with the question of working out common principles for decipherment of the collected material (applying the ’performer model’ is helpful to identify the folklority of pieces), as well as its regulation. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Фольклорна спадщина у вітчизняній науці Стрілецька тема в контексті фольклорної прози про Першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції) Rifle Theme in the Context of Folklore Prose about World War I (Problems of Safety, Attribution, and Publication) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Стрілецька тема в контексті фольклорної прози про Першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції) |
| spellingShingle |
Стрілецька тема в контексті фольклорної прози про Першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції) Кузьменко, О. Фольклорна спадщина у вітчизняній науці |
| title_short |
Стрілецька тема в контексті фольклорної прози про Першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції) |
| title_full |
Стрілецька тема в контексті фольклорної прози про Першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції) |
| title_fullStr |
Стрілецька тема в контексті фольклорної прози про Першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції) |
| title_full_unstemmed |
Стрілецька тема в контексті фольклорної прози про Першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції) |
| title_sort |
стрілецька тема в контексті фольклорної прози про першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції) |
| author |
Кузьменко, О. |
| author_facet |
Кузьменко, О. |
| topic |
Фольклорна спадщина у вітчизняній науці |
| topic_facet |
Фольклорна спадщина у вітчизняній науці |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Матеріали до української етнології |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Rifle Theme in the Context of Folklore Prose about World War I (Problems of Safety, Attribution, and Publication) |
| description |
Народним оповіданням та переказам про січових стрільців належить важливе місце в українському прозовому фольклорі про Першу світову війну. Серед нагальних питань їх дослідження – пошук давніх фіксацій, здійснення спеціальних фольклорних записів, жанрове визначення текстів, підготовка до видання тематичного збірника. Проблемним є питання вироблення єдиних принципів розшифрування матеріалу (застосування виконавської моделі допомагає встановити фольклорність творів), а також його упорядкування.
Народные рассказы и предания о сечевых стрельцах занимают важное место в украинском прозаическом фольклоре о Первой мировой войне. Среди главных вопросов их изучения – поиск давних фиксаций, проведение специальных фольклорных записей, жанровое определение текстов, подготовка к изданию тематического сборника. Проблемным остается вопрос единых принципов расшифровки материала (применение исполнительской модели помогает определить фольклорность произведений), а также его упорядочения.
Folk and traditional stories about riflemen take a significant place in the layer of Ukrainian WWI prose folklore. Among the urgent problems in their research are: searching for old-established fixations, conducting direct-oriented folklore records, genre determination of texts, and preparing a thematic collection for publication. Certain problems arise with the question of working out common principles for decipherment of the collected material (applying the ’performer model’ is helpful to identify the folklority of pieces), as well as its regulation.
|
| issn |
2313-8505 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207401 |
| citation_txt |
Стрілецька тема в контексті фольклорної прози про Першу світову війну (проблеми збереженості, атрибуції та едиції) / О. Кузьменко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 205-211. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kuzʹmenkoo strílecʹkatemavkontekstífolʹklornoíproziproperšusvítovuvíinuproblemizbereženostíatribucíítaedicíí AT kuzʹmenkoo riflethemeinthecontextoffolkloreproseaboutworldwariproblemsofsafetyattributionandpublication |
| first_indexed |
2025-11-26T00:09:27Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:09:27Z |
| _version_ |
1850593703445397504 |
| fulltext |
205
УДК 784.71+398.22]:355.01(100)“1914/1918” Оксана Кузьменко
(Львів)
СТРІЛЕЦЬКА ТЕМА В КОНТЕКСТІ
ФОЛЬКЛОРНОЇ ПРОЗИ ПРО ПЕРШУ СВІТОВУ ВІЙНУ
(проблеми збереженості, атрибуції та едиції)
Народним оповіданням та переказам про січових стрільців належить важливе місце в укра-
їнському прозовому фольклорі про Першу світову війну. Серед нагальних питань їх досліджен-
ня – пошук давніх фіксацій, здійснення спеціальних фольклорних записів, жанрове визначення
текс тів, підготовка до видання тематичного збірника. Проблемним є питання вироблення єдиних
принципів розшифрування матеріалу (застосування виконавської моделі допомагає встановити
фольклорність творів), а також його упорядкування.
Ключові слова: прозовий фольклор, перекази про січових стрільців, фольклорність, виконав-
ська модель.
Народные рассказы и предания о сечевых стрельцах занимают важное место в украинском
прозаическом фольклоре о Первой мировой войне. Среди главных вопросов их изучения – по-
иск давних фиксаций, проведение специальных фольклорных записей, жанровое определение
текстов, подготовка к изданию тематического сборника. Проблемным остается вопрос единых
принципов расшифровки материала (применение исполнительской модели помогает определить
фольклорность произведений), а также его упорядочения.
Ключевые слова: прозаический фольклор, предания о сечевых стрельцах, фольклорность, ис-
полнительская модель.
Folk and traditional stories about riflemen take a significant place in the layer of Ukrainian WWI
prose folklore. Among the urgent problems in their research are: searching of old-established fixations,
conducting of direct-oriented folklore records, genre determination of texts, preparing of a thematic
collection to the publication. Certain problems are risen with the question of working out of common
principles for decipherment of the collected material (applying the ’performer model’ is helpful to
identify the folklority of pieces) as well as its regulation.
Keywords: folk stories, traditional stories about riflemen, folklority, ’performer model’.
Народним оповіданням та переказам
про українських січових стрільців
належить важливе місце в українському
прозовому фольклорі про Першу світову
війну. Вони є тією невід’ємною часткою
народної творчості українців, що вини-
кла на початку ХХ ст. і яка з причини
підцензурності радянської гуманітарної
http://www.etnolog.org.ua
206
науки була представлена надто тенденцій-
но й неповно. Відомо, що видання україн-
ського фольклору, які виходили впродовж
1920–1980-х років, не могли відобразити
об’єктивної картини розвитку оповідної
традиції на історико- героїчну тематику.
Мусимо визнати, що навіть ті нечислен-
ні тексти, які ввійшли до тематичних
збірників історичної прози ХХ ст., –
кон’юнктурні [3, c. 125–340] 1. Очевид-
ною є їхня обмеженість і щодо часу за-
пису, і щодо географії (виключно тексти
із центрально-східних областей України),
і щодо відібраних сюжетів. Переважа-
ють оповідання, у яких героїзується ре-
волюційна боротьба більшовиків, Черво-
на Армія в її боротьбі з «білополяками»,
«козаками», «махновцями», «петлюрівця-
ми» [див.: 14, c. 192–193, 143, 204–205].
Натомість оповідання про антибільшо-
вицькі виступи селян подано завуальова-
но – як «антигайдамацькі». Певною мі-
рою на таку «особливість» звернув увагу
С. Мишанич. Як упорядник академічного
збірника «Народні оповідання» (1986),
він зазначив, що майже всі вони записа-
ні в 1930-х роках від колишніх учасників
подій, «переважно від робітників Доне-
цька і Ворошиловграда, Києва і Запоріж-
жя, Нікополя і Борислава. Лише окремі
зразки зафіксовані в селах Чернігівщини,
Київщини, Дніпропетровська, Полтавщи-
ни й Буковини» [12, c. 343–344]. Отже,
питання висвітлення всенародного погля-
ду на світову війну 1914–1918 років, яка,
за свідченнями істориків, була важким
випробуванням для України й особливо
для західноукраїнських земель, залиша-
ється актуальним і надалі. У нашій стат-
ті ми спробуємо окреслити найважливіші
моменти в дослідженні фольк лорної про-
зи початку ХХ ст. головно в аспекті стрі-
лецької тематики.
Першим кроком був пошук давніх за-
писів фольклору про січових стрільців.
В Архівних наукових фондах рукопи-
сів та фонозаписів Інституту мистецтво-
знавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України збе-
рігаються матеріали, які засвідчують, що
збір новотворів про світову війну одним з
перших започаткував В. Гнатюк. Автори-
тетний фольк лорист особисто зафіксував
декілька оповідань про драматичні епі-
зоди життя українських селян Галичини
під час московської окупації [АНФРФ
ІМФЕ, ф. 28-3, од. зб. 413, арк. 3–5].
Його ідею систематичного збирання різно-
жанрових творів, у тому числі прозових,
було висвітлено в статті «Війна і народ-
на поезія» (1916). До роботи долучилися
як інтелігенція, свідома цінності цього
матеріалу (А. Баб’юк, О. Бабій [див.: 8,
c. 233–236; 9, c. 188], П. Шекерик-Дони-
ків, Б. Заклинський та ін.), так і селяни,
які волею долі опинилися на фронті.
Спеціально справу запису оповідей
січових стрільців організував Осип На-
зарук (1883–1940), відомий на початку
ХХ ст. громадсько-політичний діяч Га-
личини, публіцист. Його праця як керів-
ника стрілецького культурно-мистецько-
го об’єднання «Пресова кватира УСС»
увінчалася зібранням цінних спогадів.
Незначна частина цих автобіографічних
оповідань у формі меморатів, а також са-
тиричних творів малих прозових жанрів
(стрілецькі анекдоти, афоризми) зберіга-
ється у фондах Центрального державно-
го історичного архіву у Львові [ЦДІАУЛ,
ф. 309, оп. 1, спр. 1785, арк. 1–15; ф. 359,
оп. 1, спр. 76, арк. 1–125; ф. 359, оп. 1,
спр. 83, арк. 1–43; ф. 353 т, оп. 1, спр. 227,
арк. 26–50]. Проте більшість унікального
матеріалу, на жаль, перебуває за межа-
ми України, зокрема в Національній біб-
ліотеці у Варшаві, куди було вивезено
частину архіву НТШ 2. Нам вдалося роз-
шукати рукописи воєнних оповідань, що
їх було записано з уст рядових стрільців,
а також стрілецькі щоденники, нотатки
із цікавими вкрапленнями фольклорних
творів (текстів стрілецьких пісень, описів
участі стрільців у календарно-обрядових
діях тощо) 3. Деякі з оповідань О. Наза-
рук опублікував у книзі «Слідами Україн-
ських Січових Стрільців» (Відень, 1916),
яку написав у формі польового щоденни-
ка. Зіставляючи її з рукописами, бачимо,
що автор досить уважно поставився до пе-
редачі змісту оповідань з життя стрільців.
Методика, яку він обрав, а саме – доклад-
не протоколювання усних оповідань, від-
творення їх у формі розширених цитат,
типологічно наближена до процесу запису
і складання скриптів фольклорної прози.
Крім цього, тексти були записані від різ-
них за віком і за ієрархічним положенням
січовиків (стрільці, четарі, десятники, со-
тники), із ретельним збереженням особ-
ливостей діалектного мовлення («списане
“із уст”, просто, щиро і майже наївно,
http://www.etnolog.org.ua
207
зовсім, як оповідав»), з дуже докладною
паспортизацією, у якій подано яскраву
характеристику оповідача.
Практика записування під час війни
особистих гострих вражень, почутих зі
слів товаришів-стрільців, захоплювала ба-
гатьох стрільців. Деякі оповідання було
літературно опрацьовано й опублікова-
но ще під час війни на шпальтах газет і
календарів. У повоєнний час стрілецькі
спогади було надруковано на сторінках
галицької преси, яка припинила свою ді-
яльність у 1939 році [11].
Фольклорні записи переказів та опові-
дань про січових стрільців було здійснено
на початку 1990-х років. Тоді на пробле-
мі запису зникаючих зразків прози пер-
шої третини ХХ ст. закцентував увагу
Г. Дем’ян. Невдовзі, ґрунтуючись на ма-
теріалі з архіву Г. Дем’яна та власних за-
писах із Бойківщини, коротку характерис-
тику трьом сюжетам про січових стрільців
дав В. Сокіл. Відтак у наступному десяти-
літті спеціальних записів народної прози
про січових стрільців ніхто не здійснював,
вони з’являлися спорадично в руслі інших
фольклористичних тем. Віднедавна народ-
ні оповідання про Першу світову війну,
перекази про українське січове стрілецтво
стали об’єктом наших цілеспрямованих
пошуків. Зважали передусім на особистий
досвід збирання стрілецьких пісень, най-
більше з яких було записано на Опіллі,
Західному Поділлі, Буковині, Гуцульщи-
ні, Покутті, Бойківщині, Надсянні [19].
У цих регіонах інформатори нерідко су-
проводжували виконання пісень цінними
коментарями, що стосувалися історичних
подій, пов’язаних із січовими стрільцями,
їхньою діяльністю під час війни чи в по-
воєнне двадцятиліття. Інколи ці репліки
переростали в художню оповідь про пере-
бування стрільців у цій місцевості, стрі-
лецькі пам’ятники та могили тощо. За-
значимо, що на вибір терену для запису
фольклорної прози про січових стрільців
впливає локальний характер збереження
польового матеріалу. «Позатекстові яви-
ща» (місця стрілецьких боїв, тривалої
дислокації, розташування Вишколу, Коша
УСС тощо) дозволили окреслити прерога-
тивні регіони для обстеження. Наші за-
писи під час експедицій на Східне та За-
хідне Поділля (2006, 2008), Закарпаття й
Бойківщину (2007) переконали в тому, що
матеріал не виходить за рамки традицій-
ного формування сюжетів історичної про-
зи, які, на думку дослідників, пов’язані
не так з «великою» історією, як із «мікро-
історією», з утіленням фактів «місцевого
масштабу» [6, c. 108]. Так, оповідання
інформаторів із с. Вівся Козівського ра-
йону Тернопільської області стосувалися
епізоду про стрілецьку могилу, що стоїть
у центрі села. Тут вдалося записати опо-
відання з мотивами: учитель ініціює ство-
рення стрілецької могили; селяни насипа-
ють стрілецьку могилу всупереч польській
владі; дівчата вшановують стрілецьку мо-
гилу; вороги розкидають стрілецьку мо-
гилу. У цьому оповіданні образ могили є
композиційним центром.
Окрушини історій про стрілецтво зберег-
лися переважно в пам’яті літніх людей. Ці
твори відображають історичну дійсність із
позиції далекої ретроспекції, що дозволяє
вважати їх переказами новітньої доби. За-
галом у жанровій атрибуції прозових тво-
рів про січових стрільців особливу роль
відіграє оповідач та його аудиторія. Цей
чинник дозволяє зробити розподіл. Кри-
терієм слугує середовище виникнення й
побутування творів (стрілецьке, загально-
народне), адже спершу побутували опові-
дання-спогади та твори малих жанрових
форм (анекдоти) самих січових стрільців
як учасників і свідків стрілецького чину.
У наш час можна записати оповідання,
перекази, зрідка легенди 4 про стрільців
або з домінуючими мотивами на стрілець-
ку тему. Інформатори перебувають на
значній епічній відстані від описуваних
подій. У неоднорідній жанровій панора-
мі прозових творів про «австрійську» чи
«польську» війни помітний типологічний
зв’язок з давнішими пластами україн-
ського воєнного фольклору (козацький,
гайдамацький, опришківський), який був
породженням соціальних та національно-
визвольних рухів [4, c. 52–53].
Не менш гостро стоїть питання науко-
вого представлення прозового фольклору,
який з’явився у ХХ ст. [18, c. 72–429; 20;
22], що фактично входить у методологіч-
ну сферу усноісторичних досліджень [1,
c. 78–270; 10, c. 139–149; 15, c. 216–226].
Опубліковані протягом останніх років
фольклорні збірники відображають різ-
ні методи едиційної текстології, що під-
тверджує існуючу проблему делімітації
текстів новітньої формації, яку порушив
Р. Кирчів. Цінним є визначення однієї
http://www.etnolog.org.ua
208
з ознак фольклорності сучасного тексту,
яка, на думку вченого, полягає в процеду-
рі «уловлення присутности фольклорної
свідомості як об’єднуючого чинника сис-
теми стереотипів тексту» [5, c. 293]. Ав-
тор чітко говорить про те, що бачення і
врахування елементів традиційності й
стабільності фольклорного тексту є неод-
мінним складником механізму виокрем-
лення з мовленнєвого потоку та моти-
вації його фольклорності [5, c. 294]. Ці
питання стосуються також оповідань про
стрільців. Справді, тексти, які вдалося
записати, часто не мають достатніх ознак
традиціоналізації, хоча певні прикмети
вказують на процес виходу їх за рамки
«разовості». Вагомим орієнтиром уважає-
мо підхід С. Мишанича в баченні фольк-
лорної природи оповідань-спогадів. Уче-
ний обґрунтовує думку про те, що вже на
рівні першого повідомлення про подію до-
мінантною стає не інформація, а «ретро-
спективна передача почуттів, переживань
очевидця, свідка, учасника події, зобра-
ження емоційного стану оповідача» [13,
c. 42], де відповідна оцінка формує ху-
дожню структуру твору.
Розглянемо, для прикладу, оповідання,
яке ми записали в с. Посухів Бережан-
ського району Тернопільської області.
Оповідачка Ганна Скальська, 1946 р. н., є
типовим носієм фольклорної традиції, яка
вільно почувається із зацікавленою ауди-
торією. Перший досвід спілкування ще в
1998 році вказував на те, що інформаторка
(колишня голова сільради) не відчувала
дискомфорту від присутності незнайом-
ців, оскільки мала можливість часто спіл-
куватися з різними людьми. Після опиту-
вання з’ясувалося, що вона виховувалася
в системі традиційного світосприйняття.
Її поняття про моральні, духовні якості
людини, традиційні знання формувалися
в родині (стандартні фрази «моя бабуся
розказувала», «моя цьоця розказувала»).
Це було важливо для нас і під час дру-
гої зустрічі, метою якої став запис спога -
дів про січових стрільців. Прик метно, що
негативи, пов’язані з відтворенням тексту
на «замовлення», значною мірою нівелю-
валися природністю й щирістю атмосфе-
ри повторної зустрічі. Обмеженість часу,
виділеного для записувача, спровокувала
дещо прискорений темп оповіді, що по-
значилося на її наповненості. Такі деталі
варто враховувати й фіксувати в скрип-
тах, оскільки комунікативний аспект, як
засвідчують спостереження багатьох авто-
ритетних дослідників прозового фольк-
лору, є важливим. На думку К. Чисто-
ва, текст переказу формується в ході
його вико нання й залежить від обставин,
у зв’язку з якими він виконується [21,
c. 156] 5. Тому інформацію про умови
запису, склад аудиторії для подальшого
опрацювання тексту вважаємо потрібною.
При розшифруванні оповідання ми
застосували методику змішаної системи
поєднання пунктуаційних знаків, яку
успішно апробували О. Бріцина та І. Го-
ловаха [2, c. 54–55]. Автори, і це нам
видається переконливим, враховували
не тільки діалектні особливості, але й
ритміко- інтонаційний малюнок, що впли-
ває на зміст твору. Скориставшись новою
методикою, помітили цікаве явище. Ви-
конавиця несвідомо інтонувала з потоку
мовлення слова, які в тексті є опорними,
клішованими зачинами, кінцівками або
медіаторами художньої образності. Наве-
демо фрагмент розповіді, коли оповідачка
тільки входила в атмосферу творення, на-
магалася сформулювати відповідь на за-
питання: «Хто такі січові стрільці?»:
«Лєгіóн Українських Січових́ Стріль-
цíв – це булá áрмія, якá воювáла в склá ді
Австро-Угóрської áрмії. Так в селí розкá
зували, і я то повтóрюю.
Дусить тогó, коли ́ йшли ́ бої на горí
Лисóні, то котрий́ січовий́ стрілéць
гин́ув там, то йогу привозил́и сюди ́
на похорóнення в селó. Один́ хозяїн,
госпóдар, віддáв свогó горóда для тóго,
щóби зробит́и цвúнтар. То прóсто йогó був
такий́ героїчний, патріотич́ний вчин́ок.
Томý що, хто міг колис́ь таку дорогý
зéмлю віддáти?! А він, бáчите, віддав, ту
зéмлю.
Дóсить тóго, що там, котрúй загúнув,
йогó привóзили тут, хоронил́и на
тóму цвин́тарі. Але навпрóти цвин́тара
булá хатин́а, в якíй розмíщувався во-
єнний гóспіталь. І там вихóджували.
Когó вих́одили, то вих́одили, а когó не
вих́одили, то знóву таки ́ чéрез дорóгу
хоронил́и на тóму цвин́тарі» 6.
Перегляд низки інтонаційно виділе-
них слів засвідчив, що суб’єкти дії (ар-
мія, цвинтар, хазяїн, земля, госпіталь)
і преди кати (гинув, виходжував) тво-
рять каркас зачину сюжету, де домінує
мотив «господар віддає свою землю під
http://www.etnolog.org.ua
209
цвинтар». Цей життєвий факт викликає
яскраві чуттєві зрушення в оповідач-
ки: здивування і схвалення. Водночас
її емоційно-аксіологічна позиція щодо
зображуваного допомогла створити не
стільки інформативний, скільки естетич-
но забарвлений текст, де наявні ознаки
ідеалізації героя через гіперболізацію
вчинку, що пере дано через форму рито-
ричного запитання. Художність переказу
підкріплено актуалізацією символічного
образу, що виразилося в повторенні та
наголошуванні слова «земля», яке є тим
нервовим вузлом, дотик до якого, за ви-
словлюванням О. Веселовського, пробу-
джує в нас низку певних образів.
Досить важливою проблемою є визна-
чення меж твору в контексті бесіди, у яку
він включений. Якщо препарувати опо-
відання, то можемо виділити декілька
сегментів, що реалізують окремі сюжето-
творчі мотиви. Цілісно текст охоплює ча-
совий проміжок від 1916 року до почат-
ку 1990-х років. Зміст указує на те, що
маємо справу з жанровою видозміною, де
очевидним є перехід від історичного пере-
казу до меморату. Справді, спочатку йде
розповідь про події героїчного минулого,
свідком яких оповідачка не була: в епіч-
ній тональності мовиться про господаря,
який віддав землю під стрілецький цвин-
тар. Далі оповідь переривається перека-
зом про вишитий ясічок, який можна вва-
жати самостійним фольклорним твором з
ознаками сформованої структури 7. На-
ступні фрагменти представлено у формі
меморату, де частини демонструють різні
стадії епічного часу – і того минулого, де
оповідачка могла опиратися на власний
досвід (замурування брами-тризуба на
стрілецькому цвинтарі в «совєтський» пе-
ріод), і того недавнього минулого, де вона
була дійовою особою драматичних подій,
пов’язаних із відновленням брами. Про
фольклорність останньої частини розпо-
віді, очевидно, говорити рано.
У підсумку зазначимо, що ми нама-
галися коротко охарактеризувати питан-
ня, які спонукають до вироблення чіт-
кіших критеріїв атрибутування сучасної
фольк лорної прози. У перспективі це
допоможе підготувати збірник опові-
дань та переказів про січових стрільців,
над яким працюємо. Потрібність його
в українській фольклористиці безсум-
нівна, оскільки продиктована потребою
об’єктивного відображення народного
погляду на непросту та трагічну історію
України у ХХ ст.
Примітки
1 У передмові до збірника «Великий
Жовтень і громадянська війна в народній
творчості України», який присвячено «рево-
люційній поезії українського народу 1905–
1920 рр.», мовиться про те, що «далеко не
все ще зібрано і записано з того, що створе-
но в період революції і в перші роки Радян-
ської влади».
2 Висловлюємо щиру подяку п. Галині
Сварник за допомогу в організації доступу до
рукописів [див.: 17, c. 20–23].
3 Archiwum Biblioteky Narodowej w Warsza-
wie. – Archiwum im. T. Szewczenki, 1459, XVI,
14, 18/12, арк. 1–4 (Оповідання чотаря Мико-
ли Саєвича. «Відібрання гуцулів з польських
леґіонів»); 18/16, арк. 1–18 (Оповідання Оси-
па Антона Левицького, родом з Фалькова);
18/11, арк. 2–39 (Записки Якова Рудницького
зі сотні Ґутковського) тощо.
4 Побутують легенди про сотника УСС,
генерала-четара УГА Мирона Тарнавського
(1869–1938) [див.: 16, c. 23].
5 Такої думки дотримуються С. Мишанич,
О. Бріцина.
6 Записала О. Кузьменко 16 жовтня 2006 р.
у с. Посухів Бережанського р-ну Тернопіль-
ської обл. від Ганни Скальської, 1946 р. н.
[домашній архів О. Кузьменко].
7 Цей текст ми опублікували в статті
«Актуалізація образу “могила” у сучасній
фольк лорній традиції про січових стрільців»
[7, c. 265].
Література
1. Борисенко В. Свіча пам’яті: усна історія
про геноцид українців у 1932–1933 роках /
В. Борисенко. – К. : Стилос, 2007.
2. Бріцина О., Головаха І. Прозовий
фольк лор села Плоске на Чернігівщині: текс-
ти та розвідки / О. Бріцина, І. Головаха. –
К., 2004.
3. Великий Жовтень і громадянська
вій на в народній творчості України / за
ред. М. Т. Рильського ; автори вступ. ст.:
В. С. Бобкова, І. Я. Лазаревич. – К. : Вид-во
Академії наук УРСР, 1957.
4. Кейда Ф., Мишанич С. Народні месни-
ки України у фольклорі / Ф. Кейда, С. Ми-
шанич. – Донецьк : Кассіопея, 1998.
5. Кирчів Р. Фольклор у системі новочас-
ної української культури // Записки НТШ. –
Л., 2001. – Т. 242 : Праці секції етнографії і
фольклористики.
http://www.etnolog.org.ua
210
6. Криничная Н. А. О методике собира-
ния преданий / Н. А. Криничная // Русский
фольк лор: полевые исследования. – Ленин-
град, 1985. – Т. 23.
7. Кузьменко О. Актуалізація образу «мо-
гила» у сучасній фольклорній традиції про сі-
чових стрільців / О. Кузьменко // Нове життя
старих традицій: Традиційна українська
культура в сучасному мистецтві і побуті. Ма-
теріали Міжнародної наукової конференції в
рамках V Міжнародного фестивалю україн-
ського фольклору «Берегиня» / за ред. В. Да-
видюка. – Луцьк : Твердиня, 2007.
8. Кузьменко О. Психологія поведінки укра-
їнців в народних оповіданнях про Першу сві-
тову війну (за польовими матеріалами з архіву
В. Гнатюка) / О. Кузьменко // Антропологія лі-
тератури: комунікація, мова, тілесність / уклад.
І. В. Папуша // Studia methodologica. – Терно-
піль : Редакційно-видавничий відділ ТНПУ
ім. В. Гнатюка, 2008. – Вип. 25.
9. Кузьменко О. Стрілецькі пісні в архі-
вах і дослідженнях В. Гнатюка / О. Кузьмен-
ко // Наукові записки. – Тернопіль : ТДПУ,
2001. – Вип. 10. – (Серія «Літературознав-
ство. До 130-річчя народження В. Гнатюка»).
10. Кузьменко О. Усна словесність про сі-
чове стрілецтво: деякі аспекти історичної дійс-
ності та фольклорної естетики / О. Кузьмен-
ко // Схід – Захід. Історико-культурологічний
збірник. – Х. : ТНМТ, 2008. – Вип. 11–12. –
С. 139– 149.
11. Кузьменко О. Фольклорна проза про
січове стрілецтво: історія збереження й пер-
спективи дослідження / О. Кузьменко //
Традиційна культура в умовах глобалізації:
проблема збереження і оновлення етнічно-
культурної спадщини. Матеріали Міжнарод-
ної науково-практичної конференції 27–
28 серпня 2008 р. – Х., 2008. – С. 70–76.
12. Мишанич С. Біля джерел народної
прози / С. Мишанич // Мишанич С. Фольк-
лористичні та літературознавчі праці. – До-
нецьк, 2003. – Т. 1.
13. Мишанич С. В. Усні народні оповідання.
Питання поетики / С. В. Мишанич. –
К. : Нау кова думка, 1986.
14. Народні оповідання / упорядкув.,
вступ. ст. та прим. С. В. Мишанича. –
К. : Дніпро, 1986.
15. Невигадане. Усні історії остарбайте-
рів / авт.-упоряд., ред., вступ. ст. Г. Г. Грін-
ченко. – Х. : Райдер, 2004.
16. Панькевич О. Генерал Мирон Тарнав-
ський. – Л. : Галицька видавнича Спілка, 2005.
17. Сварник Г. Архівні та рукописні збірки
Наукового товариства ім. Шевченка в Націо-
нальній бібліотеці у Варшаві : каталог-інфор-
матор. – Варшава ; Л. ; Нью-Йорк, 2005.
18. Степан Бандера та його родина в на-
родних піснях, переказах та спогадах / запис
та упорядкув. Г. Дем’яна. – Л., 2006.
19. Стрілецькі пісні / упорядкув., запис,
вступ. ст., комент. та дод. О. М. Кузьмен-
ко. – Л. : Ін-т народознавства НАНУ, 2005. –
605 с. : 32 с. іл.
20. Українці про голод 1932–1933 / фольк-
лорні записи В. Сокола. – Л., 2003. – 230 с.
21. Чистов К. В. Реконструкция текста и
проблемы текстологии преданий / К. В. Чис-
тов // Текстология славянских литератур. –
Ленинград, 1973.
22. Яворівщина у повстанській боротьбі.
Розповіді учасників та очевидців / запис. та
упорядкув. Є. Луньо. – Л. : Літопис, 2005. –
Т. 1. – 575 с.
Список скорочень
АНФРФ ІМФЕ – Архівні наукові фонди
рукописів та фонозаписів Інституту мистецт-
вознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України
ЦДІАУЛ – Центральний державний істо-
ричний архів України у Львові
SUMMARY
The article considers the genres of Ukrainian prose folklore about the World War I, namely folk stories
and legends about the Ukrainian riflemen; highlighted the problems associated with fixation, systematization
and research.
Samples of these genres of folk art were presented in publications in 1920s–1980s incomplete and one-
sided, because the Soviet censorship prevented the display of objective picture of the narrative tradition in
historical and heroic themes. Another problematic issue is the limited time and geography of its recordings.
The basic points in the study of folk prose of early XXth century, mainly in aspects of riflemen topic are
outlined.
V. Hnatiuk started an early interest to the lumps of World War. He has conducted systematic collection
of works of various genres. Special case of records of riflemen narratives was organized by O. Nazaruk.
In the early 1990s, the problem of collecting and research of the samples of prose of the first third of the
XXth century noticed G. Damian and V. Sokil. In the next decade, special recordings of folk prose of riflemen
http://www.etnolog.org.ua
211
appeared sporadically in line with other folkloristic themes. Only recently popular stories of the World War
I, stories about Ukrainian riflemen became the object of our targeted searches.
Our expeditionary work has convinced us that the material does not extend beyond the traditional sub-
jects forming a historical fiction and is more strongly associated with the «microhistory» of facts «local scale»
than the «big» story.
Another problem is the issue of developing common principles of descryption of material and its ordering.
When decoding, we used the technique of mixed system combining punctuation, approved successfully
by О. Britsynа and І. Holovakha.
The folklore collections published in recent years, confirming the existing problem of delimitation texts
recent formation, which R. Kyrchiv had broken.
In addition, we note that we have tried to outline briefly the issues that lead to the formation of clearer
criteria of modern folk prose. Research was motivated with the need of objective coverage on the popular
view of the World War in 1914–1918.
Keywords: folk stories, traditional stories about riflemen, folklority, ’performer model’.
http://www.etnolog.org.ua
|