"Стамбульський напрямок" походів українських козаків в першій чверті XVII ст. (на сторінках наукових видань кінця ХІХ – початку ХХ ст.)

• Дата: 2015
• Автор: Бачинська, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2015
• Назва видання: Чорноморська минувшина
• Теми: Козакознавчі студії
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207666
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: "Стамбульський напрямок" походів українських козаків в першій чверті XVII ст. (на сторінках наукових видань кінця ХІХ – початку ХХ ст.) / О. Бачинська // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2015. — Вип. 10. — С. 68-76. — укр.

Перша половина XVII ст. визначається активною зовнішньою діяльністю українського козацтва: війни з Річчю Посполитою, Московським царством, Молдовою, Кримським ханством. Не виключення становила й Османська імперія. Морські походи на різні міста та фортеці імперії мали значний резонанс в міжнародній політиці та у сучасників тих подій. Наслідками цих походів українського козацтва були війни Османської імперії з Річчю Посполитою, залучення козацтва до військових союзів Західної Європи, участі в Тридцятилітній війні. Мета даної роботи з’ясувати, які саме документи та точки зору домінували в історичних наукових виданнях конца XIX – начала ХХ ст. відносно найважливіших походів на Стамбул, оскільки вони залишаються на сьогодні єдиними відомими в українській науці. На основі аналізу таких періодичних видань, як-то «Киевская старина», «Журнал Міністерства народного Просвещения», «Русская старина», «Чтения в Историческом Обществе Нестора летописца» та інших, можна твердити, що на сьогодні відомо три походи українських козаків на Стамбул в першій половині XVII ст.: у 1617 р., 1619 р. та 1624 р. основними авторами публікацій були відомі українські та російські історики В.Антонович, М.Костомаров, В. Істрін, А. Стороженко, М.Маркевич та інші. Вдалося з’ясувати, що основна більшість публікацій у зазначених виданнях ґрунтуються на одних і тих самих джерелах, прочитання яких у ХІХ ст. та на сучасному етапі відрізняються. Це відкрило нове поле для дискусій, які подані у даній роботі. В наслідок їх аналізу встановлено основних очільників походів, серед них: Дмитро Барабаш, Петро Сагайдачний, Оліфер Голуб або Михайло Дорошенко.