Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Матеріали до української етнології
Datum:2010
1. Verfasser: Чибирак, С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207779
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею / С. Чибирак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 45-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207779
record_format dspace
spelling Чибирак, С.
2025-10-13T13:18:30Z
2010
Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею / С. Чибирак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 45-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
2313-8505
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207779
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Матеріали до української етнології
Українське народознавство XIX–XX століть: здобутки та втрати
Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею
spellingShingle Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею
Чибирак, С.
Українське народознавство XIX–XX століть: здобутки та втрати
title_short Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею
title_full Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею
title_fullStr Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею
title_full_unstemmed Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею
title_sort заснування південно-західного відділу російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею
author Чибирак, С.
author_facet Чибирак, С.
topic Українське народознавство XIX–XX століть: здобутки та втрати
topic_facet Українське народознавство XIX–XX століть: здобутки та втрати
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Матеріали до української етнології
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
issn 2313-8505
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207779
citation_txt Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: до 135-літнього ювілею / С. Чибирак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 45-48. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT čibiraks zasnuvannâpívdennozahídnogovíddílurosíisʹkogogeografíčnogotovaristvado135lítnʹogoûvíleû
first_indexed 2025-11-24T15:56:02Z
last_indexed 2025-11-24T15:56:02Z
_version_ 1850849435999797248
fulltext 45 Світлана Чибирак (Київ) ЗАС Н У ВА Н Н Я П І ВД Е Н НО -ЗА Х І Д НОГО ВІ Д Д І Л У РО СІ ЙСЬКОГО Г Е ОГ РАФІ Ч НОГО ТОВА РИС Т ВА : ДО  135-Л І Т Н Ь ОГО ЮВІ Л Е Ю 13 лютого 2008  року виповнилося 135 років з часу заснування в Києві Південно- Західного відділу Російського географічного товариства (далі  – РГТ), яке, незважаючи на короткий термін існування, залишило поміт- ний слід у розгортанні українознавчих дослі- джень і сприяло визнанню досягнень україн- ських учених не тільки на теренах Російської імперії, але й за кордоном. Сьогодні, у період відродження наукових товариств, які ставлять за мету розгортання українознавчих досліджень, постає нагаль- на потреба вивчення й узагальнення досвіду попередніх наукових інституцій, діяльності окремих учених-етнографів. Корисним для нас буде також звернення до витоків форму- вання та основних етапів розвитку етноло- гічної науки, вивчення процесу становлення вітчизняної школи етнографії і використання накопиченого позитивного досвіду поперед- ників для розвитку наукового й культурного потенціалу України. До вивчення діяльності Південно-Західно- го відділу уже зверталися дослідники XIX ст., зокрема О.  Пипін, котрий докладно проана- лізував промову П.  Чубинського на відкрит- ті Відділу  [7]. С. Русова також зупинилася на відкритті Відділу та проаналізувала його про- грамні документи [8]. Передумови його ство- рення висвітлив Ф.  Савченко, праця якого ґрунтується на широкій джерельній базі  [9]. Фрагментарно до історії створення Відді- лу звертається Л.  Берг  [1]. Основні напрями діяльності інституції (з  нагоди 100-літнього ювілею) розглянуті у статтях О. Кравця [4] та І. Пасько-Єфимової (до 120-річчя з дня ство- рення Відділу) [5]. Мета статті  – показати процес створення Південно-Західного відділу РГТ як результат розгортання українознавчих досліджень. Офіційною етнографічною установою в Ро- сії на той час було відділення етнографії РГТ, яке також певною мірою сприяло розвитку етнографічних досліджень в Україні, зокрема, 1848 і 1852 pоків. РГТ розіслало етнографічну анкету для збирання відомостей з різноманіт- них проблем традиційно-побутової культури. Це була перша спеціально-етнографічна про- грама, поширена в усіх губерніях України, яка мала важливе значення для розвитку україн- ської етнографії взагалі та вивчення культури і побуту населення окремих регіонів України зокрема [3, с. 128–129]. Зважаючи на те, що в цей час у Києві пра- цювала Комісія для опису губерній Київсько- го навчального округу, яка також розгорнула етнографічні дослідження, виникла дум- ка про входження Комісії до РГТ на правах його Південно-Західного відділу. Питання про об’єднання двох установ було офіційно поставлене в лютому 1853  року віце-прези- дентом РГТ графом М.  Муравйовим. Опра- цьоване тоді «Положення» передбачало, що Комісія вливається до РГТ на правах його Південно-Західного відділу, зберігаючи ха- рактер і напрям своєї діяльності. Для фінан- сування наукової роботи та видання її резуль- татів державна скарбниця давала по 2 тис. руб. щорічно. Передбачалося, що наукові праці Відділу видаватимуться в Києві власним кош- том, а коли їх не вистачить, то підготовлені видання друкуватиме петербурзький центр Товариства. Після надання авторам 100  при- мірників безкоштовно, видавнича продукція вважатиметься власністю видавця [5, с. 26]. Однак у лютому 1853 року Комісія при уні- верситеті Св. Володимира не ввійшла на пра- вах самостійного відділу до РГТ. Заборона ви- ходила від міністра народної освіти О. Норова, який знайшов цей задум «з багатьох причин не корисним», оскільки на постійні асигнування грошей з державного казначейства сподіва- тися не можна [5, с. 26]. Отже, ідея створення Південно-Західного відділу РГТ, висловлена в 1853 році, не була реалізована. А після при- пинення роботи Комісії для опису губерній Київського навчального округу в 1864 році в Україні не залишилося жодної етнографічної установи. Проте представники прогресивної української інтелігенції на цьому не зупини- лися. Вони продовжували шукати шляхів до створення наукової українознавчої інституції, яка б мала й відділ етнографії. http://www.etnolog.org.ua 46 Значну роботу по активізації етнографіч- них досліджень проводили члени громад, що виникли в різних містах України. У діяльнос- ті найчисленнішої з них «Київської громади» брали участь В.  Антонович, М.  Драгоманов, О. Русов, М. Зібер, П. Житецький, П. Чубин- ський, М. Лисенко та ін. Громада видала збір- ник казок І. Рудченка, підготувала «Історичні пісні українського народу». Як пізніше писав Ф.  Вовк, складання словника до цих пісень «поглинало майже весь час наших “таємних зібрань”. Решта часу присвячувалась під- готовці української популярної літератури, сперечалися про правопис... Більша части- на діяльності нашої “Громади” зводилась до чис то наукових і науково-видавничих праць, ховатися з якими було хоч і смішно, але, на нещастя, необхідно» [2, с. 46–47]. О. Кравець припускає, що в колі тодішніх діячів «Старої громади» обговорювалася та- кож ідея створення Південно-Західного від- ділу РГТ [4, с. 61], наслідком чого були статті в чотирьох числах «Киевлянина» одного з її активних членів, відомого українського істо- рика й етнографа І. Новицького. У 1866 році він виступив із серією статей, які містили на- укове обґрунтування необхідності відкриття в Україні Відділу. Відзначаючи, що «інте рес до історії, етнографії та фольклору укра- їнського народу з кожним роком зростає», І. Новицький писав, що потрібно «енергійні- ше, ніж то було до цього часу, вивчати краї- ну, а в той самий час якнайширше розповсю- джувати... практичні знання серед місцевого населення». Автор статей наголошував, що в справі вивчення «нашого краю» «зроблено дуже мало. Причина цього полягає не в тому, що не вистачає діячів в цій галузі – їх було і є досить – а головним чином в необ’єднаності їхньої праці» [9, c.  14]. Вихід із цієї ситуації вчений бачив у створенні товариства «для вивчення Південно-Західного краю у вигляді відділу географічного товариства подібно до того, як існують відділи Сибірський та Кав- казький» [4, с. 61]. Необхідність відкриття Відділу в Києві ба- чив не тільки І. Новицький, але й інші пред- ставники передової української інтелігенції. Зокрема, про це писав М. Драгоманов на сто- рінках «Санкт-Петербургских Ведомостей» у 1867 pоці, який «скаржився на те, що в Киє- ві нема відділу “Рус. Геогр. О-ва”, і тому нема кому потурбуватись про видання двох гото- вих до друку збірників з української народної творчості» [9, с. 15]. Однак справа з відкриття відділу РГТ в Україні з місця не зрушувалась. Одним з факторів, який посприяв успіш- ному вирішенню питання про відкрит- тя українознавчої інституції в Києві, була успішно проведена етнографічно-статистич- на експедиція в Західно-Руський край на чолі з П.  Чубинським. Почата в травні 1869  року і завершена восени 1870  року експедиція менш ніж за два роки зібрала величезний науковий матеріал, який став основою «Тру- дов этнографическо-статистической экспе- диции...» і декількох окремих збірників. У  вис новку Комісії Російського географіч- ного товариства щодо присудження нагород про праці П.  Чубинського сказано: «Матері- али і дослідження, зібрані П.  Чубинським..., склали досить важливий набуток науки на- родності не тільки за своїм обсягом, але й за змістом... І служать доказом дивовижної пра- целюбності і рідкісної енергії у справі зби- рання пам’яток народної творчості» [5, с. 26]. Безперечні заслуги П.  Чубинського і таке зриме їх визнання (золота медаль) наблизили той час, коли заперечення проти заснування в Києві філії Географічного товариства робили- ся очевидними відмовками. У квітні 1872 року голова Товариства (а  був ним великий князь Костянтин Миколайович) передав на розгляд Ради товариства подання Київського, По- дільського, Волинського генерал-губернато- ра від 20 квітня 1872 року. Згідно з § 2 Відділ «займається переважно вивченням губерній Київського учбового округу у всіх тих від- ношеннях, які складають предмет занять су спільства, і особливо дослідженнями із статистики та етнографії», відповідно до §  3 «... відшуковує і оприлюднює вже зібрані відо- мості про край, які зберігаються в місцевих архівах, розглядає і вирішує, яким чином ви- користати їх для науки» [5, с. 26–27]. Російське географічне товариство зага- лом підтримувало ініціативу українських учених, однак були окремі сумніви щодо від- криття Відділу в Києві, який на той час був звичайним губернських центром. Як заува- жує Л. Берг, при обговоренні цього питання на раді Товариства «деякі члени піднімали питання щодо доцільності відкриття відділів у губернських містах Західного краю, який “географічно” вже добре відомий. Але віце- голова Товариства Ф. Літке і деякі члени ради заперечували, відзначаючи, що незручно пе- решкоджати цьому почину» [1, с. 159]. У кін- ці 1872 року РГТ прийняло рішення про від- криття Відділу в Києві. 13 лютого 1873 року урочистим актом Південно-Західний відділ РГТ було, нарешті, засновано. http://www.etnolog.org.ua 47 Існує декілька версій стосовно того, хто ж був фундатором Відділу. Певну інформацію з цього питання подає записка ІІІ-го Відділу від 1874 року під назвою «Про діяльність україно- філів у Київській губернії», у якій відзначаєть- ся, що «головною дійовою особою» у справі формування списку членів Відділу був П. Чу- бинський, якому допомагав В. Антонович. Та- ким чином, мовиться в записці, «Чубинський зміцнив свій кредит кредитом поважного про- фесора – свого співробітника, і таким чином йому вдалося зібрати підписи про відкриття відділу від декількох осіб, відомих у місті, а потім, коли вони підписались, то під прикрит- тям їх імен в число членів відділу... увійшло немало темних особистостей, відомих своїм українофільським спрямуванням...» [9, с.  15– 16]. Отже, документ засвідчує, що ініціатором і організатором («головною дійовою особою») створення Відділу був саме П.  Чубинський, якого, на думку автора «Записки», підтриму- вало дуже вузьке коло інтелігенції. Думка про те, що саме П. Чубинський був організатором Відділу, підтверджується у двох його лис- тах. У  листі до М.  Максимовича від 25  січня 1872 року він писав: «Днями я їду до Києва, де пробуду більше двох тижнів. Там я клопотати- мусь про створення Південного Відділу Росій- ського Географічного Товариства. Ця установа необхідна, вона посунула б вивченню краю і народу. В Петербурзі цьому сприяють. Я знаю багатьох, які хотіли б бути засновниками від- ділу. Ваш авторитет у цій справі мав би велике значення. В  даний час існують відділи Пів- нічно-Західний, Оренбурзький, Кавказький і Сибірський  – дивно, що на Півдні Росії, де є три університети, немає відділу. В Географіч- ному товаристві дуже хочуть, щоб заснувався відділ, і не раз мене про це просили. Якщо я зважусь взяти на себе ініціативу в цій справі, то тільки тому, що вірю в свою енергію» [10, с. 40–41]. А вже 16 лютого 1872 року П. Чубин- ський пише до О. Кістяківського: «Вчора я пе- редав Генерал-губернаторові статут Південно- Західного відділу Географічного товариства, підписаний багатьма нашими знайомими. І так мені вдалося здійснити це корисне засну- вання. Ми тепер матимемо постійну установу для вивчення краю» [10, с. 40–41]. У цьому до- кументі йде мова про доповідну записку, яка була надіслана Київському, Подільському та Волинському генерал-губернатору О.  Дон- дукову-Корсакову за підписом 30  осіб. Серед них були П. Чубинський, О. Русов, П. Житець- кий, В.  Антонович, М.  Юзефович, М.  Бунге та  ін. Автори доповідної записки вважали, що вивчення України можливе лише за іс- нування спеціальної установи, якою є Відділ Імператорського російського географічного товариства. Про П.  Чубинського як ініціато- ра і головного організатора створення Київ- ського Відділу РГТ говорить у своїх споминах і Ф. Вовк: «П. П. повідомив нам надзвичайно для нас важливу і радісну новину, що давно вже задумане відкриття Південно-західного Відділу Імператорського Російського Товари- ства в Києві вже вирішене і затверджене. Як ініціатива, так і честь довести до сприятливо- го кінця належали безсумнівно і безрозділь- но П.  Чубинському... організаторські таланти якого допомогли провести цю справу через досить серйозні перешкоди» [2, с. 40]. За другою версією, ініціаторами створен- ня Відділу були М.  Юзефович і В.  Шульгін. На це вказує лист куратора шкільної округи П. Антоновича до кн. А. Ширинського-Ших- матова, тодішнього заступника міністра освіти від 19  липня 1875  pоку, який, покли- каючись на записку «Про діяльність україно- філів...» пише: «Відзначу, що автор Записки мало не помиляється, вважаючи головним за- сновником Південно-Західного Відділу Гео- графічного Товариства деякого Чубинського, особи маловідомої і яка не користується нія- ким авторитетом. Ініціатива заснування від- ділу належить М.  Юзефовичу і В.  Шульгіну, як вони самі мені про це говорили, і лишаєть- ся тільки шкодувати, що з якихось особистих непорозумінь участь їх у ході справ цього за- кладу спершу послабилась, а потім і зовсім припинилась...» [9, с. 16]. Як бачимо, автор не тільки заперечує роль П. Чубинського у від- критті Відділу, але й вважає його «особою маловідомою і неавторитетною», і це після успішного проведення експедиції, яка викли- кала численні схвальні оцінки російських і європейських учених, після нагородження Золотою медаллю РГТ! Інші документи, які вказують на ініціато- рів створення Відділу в Києві, виокремлю- ють лише особу М.  Юзефовича. У  1872  році генерал-губернатор О.  Дондуков-Корсаков звертався до М. Юзефовича з листом, у якому порушив питання про необхідність пошуку коштів для Відділу, окрім членських внесків. У  листі-відповіді, як наголошує Ф.  Савченко, М.  Юзефович, з-поміж іншого, «своїм тоном між рядками» висловив бажання головувати у Відділі. Підтвердженням цього може бути той факт, що саме йому в грудні 1872 року з кан- целярії генерал-губернатора було надіслано копію затвердженого статуту і повідомлення http://www.etnolog.org.ua 48 Ф.  Літке про відкриття Відділу в Києві. Су- провідна записка М. Юзефовича при переда- чі копії статуту показує, що він тримав у себе документи до часу обрання головою Відділу Г. Галагана, сподіваючись, напевне, що цю по- саду обійме саме він [9, с. 16]. «Офіційним» ініціатором створення Від- ділу в Києві був князь О. Дондуков-Корсаков. Він уявляв його функції у формі «Головно- го Статистичного комітету для цілого краю», який би не займався дослідженням лише архео логії та археографії, оскільки при Київ- ському університеті вже існували установи для вивчення археології та нумізматики та дія ла Київська археографічна комісія [9, с. 13]. Як бачимо, серед ініціаторів відкриття Пів- денно-Західного відділу РГТ в Києві назива- лися П. Чубинський, В. Шульгін і М. Юзефо- вич, О. Дондуков- Корсаков. На сьогодні достеменно невідомо, хто саме вперше висловив думку про створення цієї інституції, але відкриття Відділу  – це справа не однієї або кількох людей, а потреба часу. Адже саме із середини XIX  ст. відбувався швидкий процес розгортання українознавчих досліджень. І  експедиція під керівництвом П. Чубинського та значна кількість зібраного матеріа лу, і долучення до справи численної кількості місцевих дослідників – це і є та осно- ва, на якій постав Південно-Західний відділ РГТ. Отже, применшити заслуги П.  Чубин- ського в цьому процесі неможливо. Установчі збори Південно-Західного від- ділу РГТ відбулися 17 лютого 1873 року в залі контори Державного банку. «Були присутні 17 членів засновників, що підписали прохання про заснування відділу. О 7-й годині приїхав головний начальник краю, князь О. Дондуков- Корсаков, що відкрив зібрання прочитанням Височайшого затвердження 10  листопада 1872 року Положення про Південно-Західний відділ... привітав присутніх із здійсненням спільного бажання, висловив надію, що при дружній участі членів вчинена діяльність но- вої установи піде успішно... і зробив перший значний вклад (500 рублів)» [5, с. 27]. Головою обрано популярного в Києві меце- ната, «відомого прихильника просвітництва» Г.  Галана, управителем  – П.  Чубинського, а його заступником  – О.  Русова  [7, с.  356–357]. Почесне право виступити з промовою було надане П. Чубинському. У ній були фактично викладені основні наукові завдання нового осередку, а саме: «вивчення трьох етнографіч- них типів – малоруського, польського і єврей- ського». П. Чубинський зазначив: «Ми будемо давати матеріали про явища життя, не керую- чись симпатіями чи антипатіями» [6, с. 6]. Отже, хоч питання про створення Відді- лу було вперше поставлене І.  Новицьким та М.  Драгомановим, але фактичним організа- тором Київського відділу РГТ був П.  Чубин- ський. Проаналізувавши тогочасні джерела, М. Юзефович і В. Шульгін здаються нам менш імовірними ініціаторами створення відділу. П. Чубинський здолав небажання деяких чле- нів РГТ створити відділ у Києві, завдяки тому, що заручився підтримкою князя О. Дондукова- Корсакова, указавши на необхідність різносто- роннього та глибокого етнографічного і ста- тистичного дослідження краю. Подальшого дослідження потребують основ ні напрями діяльності Відділу в галузі етнографії; роль окремих учених у розгортанні наукових етнографічних досліджень; залучен- ня до збирацької і наукової роботи місцевих дослідників; здобутки Відділу в різних галузях. Література 1. Берг Л. C. Всесоюзное Географическое Об- щество за сто лет. – M. ; Ленинград : Издатель- ство Академии наук СССР, 1946. – 264 с. 2. Волков Ф. П. П. Чубинский. Отрывки из лич- ных воспоминаний // Украинская жизнь. – 1914. – № 1. – С. 43–60. 3. Горленко В. Ф. Русское Географическое Общество и украинская этнография в середине XIX века // Советская этнография. – 1957. – № 3. – С. 128–142. 4. Кравець О. М. Південно-Західний Відділ Ро- сійського Географічного Товариства. // Народна творчість та етнографія. – 1973. – № 2. – С. 60–66. 5. Пасько-Єфимова І. Осередок і опора // Ста- рожитності. – 1993. – № 9–10. – С. 26–28. 6. Приложение к журналу заседания Юго-За- падного Отдела Императорского Русского Геогра- фического Общества 13 февраля 1873 года (ст. 6). Речь П. П. Чубинского // Записки Юго-Западного Отдела Императорского Русского Географическо- го Отдела. – К. : Тип. Имп. университета св. Вла- димира, 1874. – Т. 1 : за 1873 год. – С. 4–7. 7. Пыпин А. Н. История русской этнографии. – С.Пб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1891. – Т. 3. Этно- графия малорусская. – 425 с. 8. Руссова С. К 40-летнему юбилею Юго-За- падного Отдела Императорского Географиче- ского Общества // Украинская жизнь. – 1913. – № 11. – С. 28–39. 9. Савченко Ф. Заборона українства. До історії громадських рухів на Україні 1860–1870-х p.p. – К. ; Х. : Державне видавництво України, 1930. – 415 с. 10. Чередниченко Д. Павло Чубинський. – К. : Видавничий дім «Альтернативи», 2005. – 376 с. http://www.etnolog.org.ua