Корейське питання в контексті регіональної політики Японії
Відомо, що відносини Кореї та Японії не можна назвати добросусідськими, оскільки Японія не раз вторгалася на Корейський півострів. Аналізуючи історію взаємин двох держав і народів, розглядаючи сучасний стан корейсько-японського діалогу, автор статті пропонує власне бачення низки проблемних питань і...
Saved in:
| Published in: | Сходознавство |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України
2009
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20785 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Корейське питання в контексті регіональної політики Японії / Ден Сік Кан // Сходознавство. — 2009. — № 45-46. — С. 33-37. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20785 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Кан, Ден Сік 2011-06-05T16:10:02Z 2011-06-05T16:10:02Z 2009 Корейське питання в контексті регіональної політики Японії / Ден Сік Кан // Сходознавство. — 2009. — № 45-46. — С. 33-37. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 1682-671Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20785 Відомо, що відносини Кореї та Японії не можна назвати добросусідськими, оскільки Японія не раз вторгалася на Корейський півострів. Аналізуючи історію взаємин двох держав і народів, розглядаючи сучасний стан корейсько-японського діалогу, автор статті пропонує власне бачення низки проблемних питань і шляхи їх вирішення. Известно, что взаимоотношения Кореи и Японии нельзя назвать добрососедскими, так как Япония не раз вторгалась на Корейский полуостров. Анализируя историю отношений двух государств и народов, рассматривая современное состояние корейско-японского диалога, автор статьи предлагает собственное видение некоторых проблемных вопросов и пути их решения. It’s widely known than Korean-Japanese relations can hardy be called friendly because of numerous Japanese invasion to the Korean peninsula. Analyzing the history of two nations’ contacts, reviewing the state of Korean-Japanese dialogue today, the author proposes his own vision of some problematic questions and variants of solving them. uk Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України Сходознавство Корейське питання в контексті регіональної політики Японії Корейский вопрос в контексте региональной политики Японии Korean question in the context of Japanese regional policy Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Корейське питання в контексті регіональної політики Японії |
| spellingShingle |
Корейське питання в контексті регіональної політики Японії Кан, Ден Сік |
| title_short |
Корейське питання в контексті регіональної політики Японії |
| title_full |
Корейське питання в контексті регіональної політики Японії |
| title_fullStr |
Корейське питання в контексті регіональної політики Японії |
| title_full_unstemmed |
Корейське питання в контексті регіональної політики Японії |
| title_sort |
корейське питання в контексті регіональної політики японії |
| author |
Кан, Ден Сік |
| author_facet |
Кан, Ден Сік |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сходознавство |
| publisher |
Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Корейский вопрос в контексте региональной политики Японии Korean question in the context of Japanese regional policy |
| description |
Відомо, що відносини Кореї та Японії не можна назвати добросусідськими, оскільки Японія не раз вторгалася на Корейський півострів. Аналізуючи історію взаємин двох держав і народів, розглядаючи сучасний стан корейсько-японського діалогу, автор статті пропонує власне бачення низки проблемних питань і шляхи їх вирішення.
Известно, что взаимоотношения Кореи и Японии нельзя назвать добрососедскими, так как Япония не раз вторгалась на Корейский полуостров. Анализируя историю отношений двух государств и народов, рассматривая современное состояние корейско-японского диалога, автор статьи предлагает собственное видение некоторых проблемных вопросов и пути их решения.
It’s widely known than Korean-Japanese relations can hardy be called friendly because of numerous Japanese invasion to the Korean peninsula. Analyzing the history of two nations’ contacts, reviewing the state of Korean-Japanese dialogue today, the author proposes his own vision of some problematic questions and variants of solving them.
|
| issn |
1682-671Х |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20785 |
| citation_txt |
Корейське питання в контексті регіональної політики Японії / Ден Сік Кан // Сходознавство. — 2009. — № 45-46. — С. 33-37. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kandensík koreisʹkepitannâvkontekstíregíonalʹnoípolítikiâponíí AT kandensík koreiskiivoprosvkonteksteregionalʹnoipolitikiâponii AT kandensík koreanquestioninthecontextofjapaneseregionalpolicy |
| first_indexed |
2025-11-26T20:44:52Z |
| last_indexed |
2025-11-26T20:44:52Z |
| _version_ |
1850774502830505984 |
| fulltext |
33
КОРЕЙСЬКЕ ПИТАННЯ В КОНТЕКСТІ РЕГІОНАЛЬНОЇ
ПОЛІТИКИ ЯПОНІЇ
Кан Ден Сік
Відносини між Кореєю та Японією з давніх часів були непро-
стими і на сьогодні залишаються складними. З історії відомо,
що відносини Кореї та Японії були не зовсім добросусідськими,
оскільки Японія не раз вторгалася на Корейський півострів.
Південнокорейський учений Кім Хак Дюн у книзі “Політика
об’єднання Кореї” пише, що вирішення питання об’єднання Кореї
перебуває в залежності від політичного курсу Японії [Кім Хак
Джун 1987, 4–5]. На його думку, мирне співіснування двох час-
тин Кореї, запобігання можливого конфлікту на півострові, який
неминуче втяг би і Японію, відповідає інтересам Японії. Курс
Токіо – це статус-кво на Корейському півострові та забезпечення
безпеки. Японія не вірить у можливість об’єднання у найближ-
чому майбутньому, тому прагне підтримати мир між Північчю та
Півднем. Але при цьому Японія виступає за перебування амери-
канських військ у Кореї, щоб запобігати переозброєння Японії.
Протягом останньої чверті ХІХ століття Японію стримували
Китай та Росія [Латышев 2004, 302], при цьому всі три держави
прагнули встановити контроль над Кореєю, що дозволяло системі
субрегіональних відносин зберігати баланс. На початку ХХ сто-
ліття геополітична рівновага була порушена російсько-японською
та китайсько-японською війнами, результат яких дозволив Японії
в 1910 році анексувати Корею та позбавити її незалежності.
Колоніальне панування Японії продовжувалося до 1945 року
і залишило багато негативних наслідків у відносинах двох країн.
Так, Президент Ро Му Хьон у своєму зверненні з нагоди 86-ої
річниці Першоберезневого Руху за незалежність сказав: “У цьо-
му році ми святкуємо 40-річчя встановлення дипломатичних
відносин між Кореєю та Японією. З одного боку, відкриття до-
кументів, пов’язаних з договором про відновлення дипломатич-
них відносин, підняло знову старі невирішені проблеми, які ще
треба буде вирішувати, і це знову загострило ситуацію. З іншого
боку, було досягнуто значного прогресу в корейсько-японських
відносинах з юридичної та політичної точки зору”. В 1995 році
прем’єр-міністр Японії виступив із засудженням минулого та
34
приніс офіційні вибачення, а в 1998 році Президент Кореї Кім
Де Джун та прем’єр-міністр Японії Обучі проголосили початок
нового корейсько-японського партнерства.
Знаменно також і те, що зближення Японії та Китаю спри-
чинило помітні зміни в японській позиції щодо корейської про-
блеми. Японія переглянула свій курс стосовно Північної Кореї –
близького союзника Китаю. Але, тим не менш, формула “сенкай
бунрі”, тобто відділення економіки від політики, навряд чи буде
застосована до двох частин Кореї так само, як вона функціонує
щодо Пекіна та Тайбея. Японія, скоріш за все, зробить акцент на
збереженні статус-кво шляхом дипломатії рівної віддаленості, що
базується на визнанні двох Корей.
Японія історично завжди прагнула до контролю над Кореєю,
але сьогодні її мета – зберегти Корейський півострів нейтраль-
ним, інакше це б загрожувало безпеці країни. Таким чином, за-
вданням Японії є підтримка стану миру в Кореї, щоб уникнути
ризику відновлення конфлікту та безпосереднього втягнення в
нього самої Японії. При цьому Японія не хоче перемоги кому-
ністів у Кореї, оскільки в цьому випадку треба було б перегляну-
ти свої позиції у військових справах: “Японія, безумовно, надає
перевагу об’єднаній не комуністичній Кореї, але за умови від-
сутності ризику конфлікту або наростання російсько-китайських
контрзаходів” [Strategic assessment … 1995, 111].
З висловлювань американських, південнокорейських політоло-
гів можна зробити висновок щодо нинішнього зовнішньополітич-
ного курсу Токіо на Корейському півострові, а саме: перетворити
Південну Корею на надійну буферну зону, включити Південну
Корею у спільну зону оборони, а також у зону економічного
співробітництва. Але справжніх стратегічних задумів Японія не
розкриває. Звичайно, викликає великі сумніви і теза про те, що
Японія хотіла б бачити Корею об’єднаною некомуністичною кра-
їною, оскільки сьогодні існують досить гострі економічні проти-
річчя між Токіо та Сеулом [Кан Ден Сік 2006, 36–45].
Таким чином, очевидно, що Токіо зацікавлений у стабілізації
обстановки на Корейському півострові і у продовженні мирних
переговорів, у тому числі й шестисторонніх, тому що в цьому
Японія вбачає зростання шансів до встановлення кінцевого миру
в Кореї і фактор, що сприяє забезпеченню безпеки самої Японії.
Японія, яка бачить себе політичною державою ΧΧΙ століття,
налагоджує свої відносини з Північною Кореєю та прагне до вста-
35
новлення дипломатичних стосунків, чим у зовнішньополітично-
му плані остаточно вирішити післявоєнні питання і забезпечити
собі стратегічну базу на території Північної Кореї, необхідну для
просування на азіатський континент, Сибір.
Японська політика стосовно Півночі вписується в загальну
систему сумісних дій між США, Республікою Корея, Японією та
гармонічно поєднується із зусиллями Півночі та Півдня, Півночі
та США по налагодженню відносин в короткостроковому плані.
Але в середньо- і довгостроковому плані Японія має намір по-
силити свій вплив не тільки на півострові, й у ПСА в цілому, на
розвиток східного узбережжя, на вихід на континент.
США історично, більше ста років, проводили політику в ПСА
в тісному співробітництві з Японією. В цьому плані США продо-
вжують сприяти посиленню впливу Японії на Корейському пів-
острові. США виявляють найбільш доброзичливе ставлення до
Японії з-поміж усіх чотирьох активних гравців простору ПСА.
Дискримінація з боку США по відношенню до Кореї помітна.
Наприклад, у середині 1970-х років США зірвали план самообо-
рони президента Пак Чжон Хі, що передбачав розробку ядерної
та ракетної зброї, а в 1991 році відмовили в самостійній пере-
робці ядерних відходів. У той самий час США ще в 1950-ті роки
надали Японії не тільки право переробки ядерних відходів, але й
право володіти збагаченим ураном, достатнім для виробництва
сотні ядерних боєголовок.
Якщо адміністрація Клінтона докладала зусилля для нормалі-
зації відносин з Китаєм, щоб призупинити гонку озброєння між
Китаєм та Японією з метою встановлення балансу сил в ПСА, то
адміністрація Буша в своїй політиці щодо ПСА висуває на пер-
ший план Японію.
Передусім, США спонукають Японію до участі в плані систе-
ми протиракетної оборони, до посилення самооборони Японії, що
не може не непокоїти Китай і Корею. Зокрема, після подій 11 ве-
ресня Японія направила до Індійського океану конвойні кораблі,
тральщики, транспортні кораблі, що знаходяться у підпорядкуван-
ні Національних морських сил самооборони, а в грудні 2002 року
був військовий корабель. Японія також направила військові загони
до Іраку. Японські офіційні кола відкрито не тільки наполягають
на праві на самооборону, демонструють своє прагнення до наро-
щування військової та політичної сили. Крім того, США заявляють
36
про готовність нести відповідальність щодо регіональної безпеки
спільно з Японією, що не може не викликати занепокоєння.
Пробний запуск ракети Північною Кореєю, вторгнення пів-
нічнокорейського судна у територіальні води, друга за рахунком
ядерна криза – все це дає підставу для зміцнення сили самообо-
рони Японії та підштовхує японські консервативні сили до пе-
реозброєння, під приводом стримування Півночі. Передусім,
Японія під гаслом протистояння можливим провокаціям з боку
Півночі посилила лазерні функції системи сповіщення, запустила
військово-розвідувальний супутник власного виробництва, збіль-
шила військові витрати, направила військовий корабель та загони
самооборони за кордон, прийняла відповідні закони надзвичай-
них обставин, вивчає можливість приєднання до плану протира-
кетної оборони, планує підвищення якості морських сил тощо.
Політика стосовно Північної Кореї стала предметом угоди між
трьома країнами – Республікою Корея, Японією та США. Крім
того, між Японією та Республікою Корея налагоджено військовий
обмін та співробітництво, а в разі можливих конфліктів між ними,
США можуть відіграти вирішальну роль та завчасно усунути при-
чини розладу [Кан Ден Сік 2006, 36–45]. Однак корейський народ
не може не непокоїтися з приводу політики США у ПСА з акцентом
на Японію. Особливо, якщо врахувати, що США не тільки не стри-
мують переозброєння Японії, але й активно залучають Японію до
програми розробки протиракетної оборони, заохочують розширен-
ня ролі сил самооборони. Японія ж, під приводом ядерної пробле-
ми та випробування ракети КНДР, погодилася, за підтримки США,
взяти участь не тільки у спільному проектуванні, а й у розробці та
розміщенні системи протиракетної оборони. Японія направила у
води Східного моря свій військовий корабель та слідкує за діями
Північної Кореї, причому недвозначно заявляє, що має можливість
завдавати запобіжного удару під час запуску північнокорейської
ракети. Такі дії не тільки розпалюють обстановку навколо півост-
рова, й створюють небезпеку збройного конфлікту.
ЛІТЕРАТУРА
Кан Ден Сік. Внесок великих держав у вирішення проблеми
об’єднання Кореї // Українська орієнталістика: міждисциплі-
нарний сходознавчий збірник наукових праць викладачів та сту-
37
дентів Інституту східних мов Київського національного лінгвіс-
тичного університету. 2006. Вип. 1.
Кім Хак Джун. Ханбандо бундани деневегек йоін. Гукдзе
джончинончон. Дзе 27 дип, дзе 1 хо 1987. (Зовнішні та внутрішні
причини розколу Кореї. Зб. статей з міжнародної політики. № 27,
вип. 1, 1987).
Латышев И. А. Россия и Япония в тупике территориально-
го спора. Москва, 2004.
Strategic assessment 1995. US security challenges in transition.
Washington, 1995.
|