Мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини XX століття (за матеріалами села Сербинів на Хмельниччині)
Стаття присвячена регіональним особливостям пастуших ігор українців с. Сербинів Волочиського району Хмельницької області. Визначена цінність народної гри як педагогічного явища; спрямованість пастуших розваг на рекреаційну забавну діяльність і виховання моральних і вдосконалення фізичних особливосте...
Saved in:
| Published in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207936 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини XX століття (за матеріалами села Сербинів на Хмельниччині) / В. Яцуник // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 296-301. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860006036655570944 |
|---|---|
| author | Яцуник, В. |
| author_facet | Яцуник, В. |
| citation_txt | Мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини XX століття (за матеріалами села Сербинів на Хмельниччині) / В. Яцуник // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 296-301. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| description | Стаття присвячена регіональним особливостям пастуших ігор українців с. Сербинів Волочиського району Хмельницької області. Визначена цінність народної гри як педагогічного явища; спрямованість пастуших розваг на рекреаційну забавну діяльність і виховання моральних і вдосконалення фізичних особливостей людини.
The article is dedicated to the regional features of Ukrainian shepherds' games in the village of Serbynov, Volochysk district, Khmelnyts’ka region. The value of folk games is determined as a pedagogical phenomenon. The orientation of shepherds' entertainments on recreation, amusing activity, and education of moral and improvement of physical human qualities.
Статья посвящена региональным особенностям пастушьих игр украинцев в с. Сербинов Волочиского района Хмельницкой области. Определена ценность народной игры как педагогического явления; направленность пастушьих развлечений на рекреационную забавную деятельность и воспитание моральных и усовершенствование физических качеств человека.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:38:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
296
Âàäèì ßöóíèê
(Îäåñà)
ÌÎÒÈÂÈ ÏÀÑÒÓÕ²ÂÍÈÖÒÂÀ  ÄÈÒßײÉ
²ÃÐÎÂ²É ÊÓËÜÒÓв ÑÅÐÅÄÈÍÈ ÕÕ ÑÒÎ˲ÒÒß
(çà ìàòåð³àëàìè ñåëà Ñåðáèí³â íà Õìåëüíè÷÷èí³)
Ñòàòòÿ ïðèñâÿ÷åíà ðåã³îíàëüíèì îñîáëèâîñòÿì ïàñòóøèõ ³ãîð óêðà¿íö³â ñ. Ñåðáèí³â Âîëî-
÷èñüêîãî ðàéîíó Õìåëüíèöüêî¿ îáëàñò³. Âèçíà÷åíà ö³íí³ñòü íàðîäíî¿ ãðè ÿê ïåäàãîã³÷íîãî ÿâè-
ùà; ñïðÿìîâàí³ñòü ïàñòóøèõ ðîçâàã íà ðåêðåàö³éíó çàáàâíó ä³ÿëüí³ñòü ³ âèõîâàííÿ ìîðàëüíèõ
³ âäîñêîíàëåííÿ ô³çè÷íèõ îñîáëèâîñòåé ëþäèíè.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: ïàñòóø³ ³ãðè, óêðà¿íö³, ñ. Ñåðáèí³â, ïàñîâèùå, ïîëå, åòíîïåäàãîã³êà,
ì’ÿ÷, ïàëêà, êàì³íö³, íîæèê.
The article is dedicated to the regional features of Ukrainian’s shepherds games in the village
of Serbynov, Volochysk district, Khmelnyts’ka region. A value of folk game is determined as
pedagogical phenomena. The orientation of shepherds entertainments on recreation amusing activity
and education of moral and improvement of physical human qualities.
Keywords: shepherds games, Ukrainians, the village of Serbynov, pasture, field, ethnopedagogics,
ball, stick, stones, small knife.
Ñòàòüÿ ïîñâÿùåíà ðåãèîíàëüíûì îñîáåííîñòÿì ïàñòóøüèõ èãð óêðàèíöåâ â ñ. Ñåðáèíîâ
Âîëî÷èñêîãî ðàéîíà Õìåëüíèöêîé îáëàñòè. Îïðåäåëåíà öåííîñòü íàðîäíîé èãðû êàê ïåäàãîãè-
÷åñêîãî ÿâëåíèÿ; íàïðàâëåííîñòü ïàñòóøüèõ ðàçâëå÷åíèé íà ðåêðåàöèîííóþ çàáàâíóþ äåÿòåëü-
íîñòü è âîñïèòàíèå ìîðàëüíûõ è óñîâåðøåíñòâîâàíèå ôèçè÷åñêèõ êà÷åñòâ ÷åëîâåêà.
Êëþ÷åâûå ñëîâà: ïàñòóøüè èãðû, óêðàèíöû, ñ. Ñåðáèíîâ, ïàñòáèùå, ïîëå, ýòíîïåäàãîãèêà,
ìÿ÷, ïàëêà, êàìíè, íîæèê.
Ïàñòóøà êóëüòóðà º êëþ÷îâèì åëå-
ìåíòîì òðàäèö³éíîãî ñêîòàðñòâà óêðà¿í-
ñüêîãî íàñåëåííÿ äëÿ âñ³õ åòíîãðàô³÷íèõ
ðåã³îí³â Óêðà¿íè. Ñàìå ï³ä ÷àñ âèïàñàííÿ
õóäîáè â³äáóâàºòüñÿ ôîðìóâàííÿ êóëüòó-
ðè. Âàæëèâó ðîëü â ¿¿ îôîðìëåíí³ òà òðà-
äèö³ÿõ ïàñòóõ³â â³ä³ãðàþòü ä³òè, áî âîíè
äîïîìàãàþòü áàòüêàì óæå çìàëå÷êó. Äèòÿ-
÷à ³ãðîâà êóëüòóðà, à òàêîæ îêðåì³ àñïåê-
òè ¿¿ äîñë³äæåííÿ, çîêðåìà ìîòèâè ïàñòó-
õ³âíèöòâà, ïðèâåðòàëè óâàãó óêðà¿íñüêèõ
ó÷åíèõ. Ùå Ì. Ãðóøåâñüêèé íàìàãàâñÿ
ïðîñòåæèòè óêðà¿íñüêó òðàäèö³þ âèõî-
âàííÿ äèòèíè â³ä íàðîäæåííÿ äî ï’ÿòè
ðîê³â, à òàêîæ ³íø³ ñêëàäîâ³ òðàäèö³éíî¿
êóëüòóðè [1]. Ñåðåä ñó÷àñíèõ äîñë³äíèê³â
òåìà òðàäèö³éíî¿ ³ãðîâî¿ êóëüòóðè, à ñàìå:
äèòÿ÷à, ðîçãëÿíóòà â ïðàöÿõ Â. Ñòàðêîâà.
Ó éîãî çá³ðö³ çíàõîäèìî ïðèêëàäè òðàäè-
ö³éíèõ ïàñòóøèõ ³ãîð, äå â³äîáðàæåíî ðå-
ã³îíàëüíèé àñïåêò ³ãðîâî¿ êóëüòóðè óêðà-
¿íö³â ³ ïîäàíî äåê³ëüêà âàð³àíò³â ÿê íàçâ
ä³òåé ó ïàñòóøîìó â³ö³, òàê ³ âèäè äåÿêèõ
³ãîð, çîêðåìà ãðè «â íîæèê» [3]. Ðèòóàëü-
íî-ì³ôîëîã³÷íó ñåìàíòèêó ³ãîð, ïîâ’ÿçàíèõ
ç ïàñòóõ³âíèòâîì, íà ðåã³îíàëüíîìó ð³âí³
äîñë³äæóâàëà Í. Àêñüîíîâà, óçÿâøè äëÿ
ïðèêëàäó Ñëîáîæàíùèíó. Íà æàëü, ñüî-
ãîäí³ íåìຠïîâíîãî îïèñó ³ õàðàêòåðèñòè-
êè ÿê ìîòèâ³â, òàê ³ òðàäèö³éíèõ ïàñòó-
øèõ ³ãîð ó ïîâíîìó îáñÿç³, îñîáëèâî äëÿ
íàøîãî ðåã³îíó äîñë³äæåííÿ. Öå àêòóàë³-
çóâàëî ïðîáëåìó ôîðìóâàííÿ äæåðåëüíî¿
áàçè äëÿ äàíî¿ ðîçâ³äêè. Íàìè áóëè îïè-
òàí³ ðåñïîíäåíòè ñ. Ñåðáèí³â: óêðà¿íö³
ç ïîõîäæåííÿ, ÿê³ ïîñò³éíî ïðîæèâàþòü
ó ñåë³. Ðîêè íàðîäæåííÿ – â³ä 1937 äî
1950: Ãàííà Êàçèìèð³âíà Êðèøòîôîðîâà
(Êîçà), 1937 ð. í.; Ìàð³ÿ ßê³âíà ͳêîëà-
ºâà, 1938 ð. í.; Êàðîë³íà Éîñèï³âíà Çà-
ëºâñüêà, 1938 ð. í.; Ìèêîëà Ëóê’ÿíîâè÷
Êëàê, 1946 ð. í.; Àíàòîë³é Àíòîíîâè÷ Ãî-
ëèøåâ, 1947 ð. í.; Àíàñòàñ³ÿ Ìèêîëà¿âíà
Êîâàëü (Ãîëèøåâà), 1950 ð. í.
Íà îñíîâ³ îïðàöüîâàíèõ ïîëüîâèõ äî-
ñë³äæåíü ðîçãëÿíåìî ðåã³îíàëüíó ñïåöè-
ô³êó ìîòèâ³â ïàñòóõ³âíèöòâà â äèòÿ÷³é
³ãðîâ³é êóëüòóð³ ñ. Ñåðáèí³â Âîëî÷èñüêî-
ãî ðàéîíó Õìåëüíèöüêî¿ îáëàñò³.
Çâàæàþ÷è íà òå ùî ïàñòóøó êóëü-
òóðó ìîæíà âèçíà÷èòè ÿê îñíîâíèé åëå-
http://www.etnolog.org.ua
297
ìåíò ó òðàäèö³éí³é ñêîòàðñüê³é êóëüòó-
ð³, ç’ÿñóºìî, õòî ¿¿ òâîðèâ. Íàñàìïåðåä
öå áóëè ä³òè, ÿê³ äîïîìàãàëè áàòüêàì ó
âèïàñàíí³ õóäîáè. ßê ïðàâèëî, õëîïåöü
ï³äñîáëÿâ áàòüêîâ³, à ä³â÷èíà – ìàòåð³.
Ó áóäü-ÿêîìó ðàç³ í³õòî íå áóâ áåç ðîáî-
òè, ùî ï³äòâåðäèëà æèòåëüêà ñ. Ñåðáèí³â
Ã. Êðèøòîôîðîâà (Êîçà): «Ë³òîì – ö³ëå
ë³òî ïàñëè ÿê íå ãóñè, òî êîðîâó. ßê ñâî¿
êîðîâè íå ìàëè, òî ÷èþñü ïàñëè. ß ïàñ-
ëà â ñâî¿õ öüîòîê ãóñè. Òî ÿ çãàíÿëà ¿õ
íà îáîëîíº ³ íå áóëî íåâ³òü êîëè ñ³ñòè, áî
âîíè íå ïàñëèñÿ: òðàâè íå áóëî». «Îáîëî-
íÿ» – òåðèòîð³ÿ, íà ÿê³é âèïàñàþòü ãóñè ³
õóäîáó; öþ çåìëþ íå îáðîáëÿþòü, áî âîíà
íà áåðåç³ ð³÷êè. Ðåñïîíäåíòêà ãîâîðèòü
ïðî òå, ùî òðàâè íå áóëî. Öå ïîâ’ÿçàíî
ç ï³ñëÿ âîºííèì ÷àñîì, êîëè ñåëî ìàéæå
çíèùèëè. Ãàííà Êàçèìèð³âíà ïàñëà ãóñè
â ï’ÿòèð³÷íîìó â³ö³. À â ñòàðøîìó â³ö³
âîíà çàéìàëàñÿ âåëèêîþ ðîãàòîþ õóäîáîþ
àáî â³âöÿìè: «Êîí÷èëà ÿ ñ³ì êëàñ³â (ìàìà
âæå ïîìåðëà), òî ÿ ï³øëà êîëî êóðåé, âë³-
ò³ õîäèëà ñíîïè íàêèäàòè, â³âö³ ïàñëà ³
íà ôåðì³ ï³äì³íþâàëà êîãî-íåáóäü». ϳñ-
ëÿ ñìåðò³ áàòüê³â ä³òè äîðîñë³øàþòü íà-
áàãàòî øâèäøå, ³ ïåðåõ³ä â ³íøèé ñòàòóñ
â³äïîâ³äíî ïðèñêîðþºòüñÿ. Áî ñàìå â³ä
âèäó ðîáîòè çàëåæàâ ñòàòóñ ïàñòóõà ùîäî
ñâî¿õ îäíîë³òê³â. Õëîïö³ ìîãëè çàéìàòèñÿ
ðîáîòîþ ðàí³øå. Ñïî÷àòêó öå áóëî ëèøå
âåñåëå çàõîïëåííÿ, ÿêå ìîãëî ïåðåðîñòè
â ñåðéîçíó ³ â³äïîâ³äàëüíó òðóäîâó ä³-
ÿëüí³ñòü. Ïðî öå çàñâ³ä÷èâ À. Ãîëèøåâ:
«Â ÷îòèðè ðîêè ïàòèêè ðóáàâ. Áà÷èø, ÿê
ðóáàâ? [ïîêàçóº øðàì íà ðóö³. – Â. ß.]
Äàëüøå – ðîê³â ø³ñòü ìåí³ áóëî. ß ïàñ
â ñóñ³äà êîðîâó ³ ÿëèâêó.  ÷îòèðè ðîêè
ïàñ ãóñè íà ìî÷àðàõ ç Òàì³ëîþ (âîíà íà
äâà ðîêè ñòàðøà), òî íåâ³òü íå çíàâ, ÿêèé
ãóñàê, ÿêà ãóñêà. À â ñ³ì–â³ñ³ì ðîê³â ÿ
âæå áóâ íà æàòö³ – ïîãàíÿâ êîí³. Æàò-
êà êîñèëà æèòî, ïøåíèöþ. Áóëî ÷îòèðè
êîí³. Äâîìà ïðàâèâ òîé, øî íà æàòö³ ñè-
ä³â, à äâîìà – øî âïåðåä³, òî ÿ ïðàâèâ
òèìè ê³íüìè ðîê³â ø³ñòü.  æíèâà. Ðàíü-
øå æíèâà äîâãî òÿãíóëèñÿ: äî âåðåñíÿ ì³-
ñÿöÿ». Òóò ÷³òêî ïðîñòåæóºòüñÿ â³êîâèé
ðîçïîä³ë ïðàö³, ñïåö³àë³çàö³ÿ â õëîïö³â.
Çìàëå÷êó âîíè âèêîíóâàëè çäåá³ëüøîãî
ðîáîòó ïî äîìàøíüîìó ãîñïîäàðñòâó. Äè-
òèíà â ÷îòèðè ðîêè íå ìîãëà ñàìîñò³éíî
âèïàñàòè õóäîáó. Ó òàêîìó ðàç³ ¿¿ íàâ÷àâ
ñòàðøèé çà â³êîì ïàñòóõ, ÿêèé óæå ìàâ
ïåâíèé äîñâ³ä. Ó òàêèé ñïîñ³á â³äáóâà-
ëàñÿ ïåðåäà÷à íàâè÷îê, äîñâ³äó, ïðàâèë,
çíàíü, óì³íü ³ âëàñíå êóëüòóðè. Õëîïö³
ìîëîäøîãî øê³ëüíîãî â³êó âæå ìîãëè ïðà-
öþâàòè â êîëãîñï³. Âàæëèâî òå, ùî áåçðî-
á³òòÿ îñóäæóâàëè – óñ³ ìàëè ïðàöþâàòè.
Íàâ³òü ÿêùî íå áóëî âäîìà òîâàðó, òî, çà
òâåðäæåííÿì ñåëÿí, ³øëè â íàéìè àáî â
êîëãîñï, íåçàëåæíî â³ä ñîö³àëüíîãî ñòàòó-
ñó. Çà À. Ãîëèøåâèì, «í³õòî íå áóâ áåç
ðîáîòè – âñ³ ìàëè ðîáîòó. Õàé-òî äèòèíà
÷è ãîëîâè êîëãîñïó. ßê â ãîëîâè êîëãîñïó
æ³íêà íå õîäèëà íà ðîáîòó, òî ïîêàçóâà-
ëè ïàëüöÿìè – ³ âñ³, òà ÿê-òî, ïð³çºðàëè».
Óäîìà, çà òðàäèö³ºþ, ìîãëè ñèä³òè ò³, õòî
íÿíü÷èâ ìàëèõ ä³òåé, çäåá³ëüøîãî íÿíü-
êàìè áóëè ä³â÷àòà. Òà öå ò³ëüêè òîä³, êîëè
º êîìó ïàñòóõóâàòè.
Îòæå, ³ç ÷îòèðüîõ ðîê³â ïàñëè ãóñè, ³ç
øåñòè – êîðîâó, ³ç ñåìè – ïðàöþâàëè â
êîëãîñï³ àáî ïàñëè â³âö³, àáî éøëè ïàñòè
â íàéìàõ. Ó ñ. Ñåðáèí³â õëîïö³â íàçèâàëè
«ïàñòóøêàìè», à ä³â÷àò – «ïàñòýøêàìè».
Êîëè ä³òè ñòàâàëè ïðîôåñ³îíàëàìè, òî âè-
êîðèñòîâóâàëè çá³ðíó íàçâó «ïàñòóõ» – ÿê
äëÿ õëîïö³â, òàê ³ äëÿ ä³â÷àò, òîáòî íà
ñòàâëåííÿ äî äèòèíè âïëèâàëî òå, ïðàöþº
âîíà ÷è í³. Ó ñ³ì’¿ ïàñòóõ òàêîæ îòðèìó-
âàâ íîâèé ñòàòóñ.
Íàçâó äèòèíè ìîæíà ïîâ’ÿçàòè ç â³êîì.
Íà òåðèòî𳿠êðà¿íè â³äîì³ òàê³ ïîíÿòòÿ:
íà äèòèíó â ï’ÿò³ì ðîö³ êàæóòü «ï³äïà-
ñè÷», «ï³äïàñî÷îê» (íà õëîïöÿ ³ ä³â÷èíó),
«ï’ÿòèë³òîê», «ï’ÿòàê». Äî÷êè â öüîìó
â³ö³ – öå ³íêîëè ïàñòóõè, à çâè÷àéíà ¿õíÿ
ðîáîòà – íÿíü÷åííÿ, ìåòåííÿ õàòè, ìèòÿ
ëîæîê òîùî. À ÿê ïîá³ëüøàþòü, òî ñêîòè-
íó ïàñòèìóòü ³ êóäåëþ ïðÿñòèìóòü, ³ øè-
òèìóòü óæå äî ÷àñó «ä³â÷óêà» ³ «ï³ää³â-
êè» [2, ñ. 148, 149]. Ç ï’ÿòè ðîê³â ä³òåé,
âîäíî÷àñ ³ç îçíà÷óâàííÿì êîíêðåòíîãî
â³êó – «ï’ÿòèë³òîê», «ï’ÿòàê», íàçèâàëè
³ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèìè òåðì³íàìè, ùî
â³äïîâ³äàëè îñîáëèâîñòÿì ¿õíüî¿ ó÷àñò³ â
äîìàøí³õ ðîáîòàõ. Íàéïîøèðåí³øîþ íà-
çâîþ áóâ «ï³äïàñè÷», «ïàñòóõ» (áåç ð³ç-
íèö³ äëÿ õëîï÷èêà ³ ä³â÷èíêè). Ó äåÿêèõ
ì³ñöåâîñòÿõ (×èãèðèíùèíà) «êîëèñü áóëî
â çâè÷àþ ñïðàâëÿòè áåíêåò íà çàê³í÷åííÿ
äèòÿ÷îãî â³êó ïåðåä òèì, ÿê äèòèíà éøëà
â ïàñòóõè» [2, ñ. 79].
³ä ïî÷àòêó «ïàñòóøîãî» â³êó äî ä³òåé
çàñòîñîâóâàëè çá³ðíó íàçâó «âèðîñòîê»,
«âèðîñòî÷îê», «íåäîðîñòîê», ¿õ «ä³òüìè»
íå íàçèâàëè. Çàãàëüíèìè íàçâàìè çà
îçíàêàìè ñòàò³ áóëè òåðì³íè «õëîïåöü»,
«õëîï÷èùå» (õëîïåöü ï³ñëÿ 10 ðîê³â) [5,
ñ. 32], «ä³â÷èíà», ÿê³ êîíêðåòèçóâàëèñÿ
http://www.etnolog.org.ua
298
ó â³äïîâ³äíèõ îçíà÷åííÿõ: «ïàðóáî÷îê»,
«ï³äïàðóáî÷îê», «ï³âïàðóáêà»; «ï³âä³â-
êà», «ï³ää³âêà» [2, ñ. 143].
Íà Æèòîìèðñüêîìó Ïîë³ññ³ äèòèíó
ï’ÿòè–øåñòè ðîê³â íàçèâàëè «ãóñÿ÷èé (ñâè-
íÿ÷èé) ïàñòóõ», øåñòè–ñåìè – «òåëÿ÷èé»,
âîñüìè–äåñÿòè – «îâå÷èé ïàñòóõ» [4]. ij-
â÷èíêó ï’ÿòè–ñåìè ðîê³â íàçèâàëè «íÿíü-
êà», «øâà÷å÷êà», «ïðÿøå÷êà». Çá³ðíîþ
íàçâîþ äëÿ îçíà÷åííÿ ä³òåé ñåìè–äåñÿòè
ðîê³â (Êîðîñòåíùèíà) áóâ òåðì³í «ãàáåë-
êè» [5]. Ñëîâî «ãàáåëîê» îçíà÷àëî «âè÷è-
íåíó øêóðó ìîëî÷íîãî òåëÿòè» [4, ñ. 263].
Öÿ íàçâà ïåâíîþ ì³ðîþ ï³äòâåðäæóº òåçó
ïðî òå, ùî â íàðîäíèõ óÿâëåííÿõ äèòèíà
äî ïåâíîãî â³êó íå º ö³ëêîì ëþäèíîþ, à º
³ñòîòîþ, ÿêà ùå íå â³ääàëåíà â³ä «÷óæî-
ãî» (ïðèðîäíîãî), òâàðèííîãî ñâ³òó.
Ïàñòóø³ ³ãðè âõîäÿòü äî âåñíÿíîãî,
ë³òíüîãî é îñ³ííüîãî êàëåíäàðíîãî öèêëó.
Àëå äîì³íóþ÷îþ ïàñòóøà êóëüòóðà º, çðî-
çóì³ëî, óë³òêó.
Ïîÿâà ïàñòóøèõ ðîçâàã òà ³ãîð çóìîâ-
ëåíà ñàìèì ïðîöåñîì âèïàñàííÿ, îñê³ëüêè
â³í íå âèìàãຠïîñò³éíîãî êîíòðîëþ çà õó-
äîáîþ, áî, ÿê ïðàâèëî, âèãàíÿþòü íà âå-
ëèêå ïàñîâèùå, òîìó â ä³òåé º áàãàòî ÷àñó,
ÿêèé ìîæíà ïðîâåñòè âåñåëî, çð³äêà ïî-
ãëÿäàþ÷è çà õóäîáîþ.
«Â íîæèêè». Áóëî äâà ð³çíîâèäè ãðè.
Ïåðøèé – íà çåìë³ ìàëþâàëè êîëî, ÿêå
â³ä öåíòðà êîëà ä³ëèëè íà ñåêòîðè çà ê³ëü-
ê³ñòþ ãðàâö³â. Çà ë³÷èëêîþ âèçíà÷àëè
òîãî, õòî ïî÷èíàâ ãðó, ³ ÷åðãîâ³ñòü ³íøèõ
ãðàâö³â. ³í êèäàâ í³æ ó ñåêòîð íàéáëèæ-
÷îãî ñóïåðíèêà. ͳæ ìàâ çðîáèòè îäèí
àáî ê³ëüêà îáåðò³â ³ çàñòðÿãíóòè â çåìë³.
Ó ìåæàõ ñåêòîðà çà ðîçì³ùåííÿì ëåçà
ïðîâîäèëè ë³í³þ, ÿêà âêëþ÷àëà ïðîåê-
ö³þ ëåçà ³ ïîä³ëÿëà ñåêòîð íà äâ³ ÷àñòèíè.
Îäíà ç íèõ, ìåíøà, â³äõîäèëà äî ãðàâöÿ,
ÿêèé êèäàâ í³æ. ßêùî ãðàâåöü âäàëî êè-
äàâ í³æ ³ ïðèºäíóâàâ äî ñåáå íîâ³ ä³ëÿíêè
ñåêòîðà, òî öå ïðîäîâæóâàëîñÿ äîòè, äîêè
ó «âîëîäàðÿ» ñåêòîðà çàëèøàâñÿ êëàïòèê
çåìë³, íà ÿêîìó â³í ì³ã ñòîÿòè, íàâ³òü íà
îäí³é íîç³. ²íàêøå ñåêòîð ïåðåõîäèâ ó âî-
ëîä³ííÿ òîãî, õòî ïî÷èíàâ ãðó. ßêùî ãðà-
âåöü ñõèáèâ ³ í³æ íå çàñòðÿãàâ óâ çåìë³
àáî çàñòðÿãàâ çà ìåæàìè ³ãðîâîãî ïîëÿ, òî
ãðàòè ïî÷èíàâ íàñòóïíèé çà ÷åðãîþ. Ãðà
ïðîäîâæóâàëàñÿ äîòè, äîêè õòîñü îäèí íå
«ïðèâëàñíþâàâ» óñå êîëî.
Öÿ ãðà ïåâíîþ ì³ðîþ ³ëþñòðóº ïðèí-
öèïè ïîä³ëó çåìë³ ì³æ ìîëîäèìè õàçÿÿ-
ìè. Îòæå, ó ñåðåäèí³ ÕÕ ñò. çåìëþ ä³ëè-
ëè âèïàäêîâî, ÿêùî ïðîâîäèòè àíàëîã³þ
ç ãðîþ. Ó ïîáóò³ çáåð³ãñÿ ìåòîä «æåðå-
áà», ÿêèé áóâ ïîïóëÿðíèé ó Õ²Õ ñò. (ùå
çà ä³äà-ïðàä³äà). Ãðà «â íîæèêè» ìîæå
áóòè â³äîáðàæåííÿì ó äèòÿ÷³é ñâ³äîìîñ-
ò³ ïîë³òèêè ùîäî çàõîïëåííÿ çåìåëüíèõ
ðåñóðñ³â.
²íøèé ð³çíîâèä ãðè «â íîæèêè» ïî-
ëÿãàâ ó çä³éñíåíí³ ïåâíî¿ íèçêè ô³ãóð çà
äîïîìîãîþ íîæèêà ïðè êèäàíí³ éîãî â
çåìëþ, âðàõîâóþ÷è ³ éîãî êîíô³ãóðàö³þ.
Âèãðàâàâ òîé, õòî íàéäîâøå íå ñõèáèâ,
âèáóäîâóþ÷è çàçäàëåã³äü çóìîâëåíó íèçêó
ô³ãóð [3, ñ. 343, 344 ].
Â. Ñòàðêîâ íàâ³â äâà âèäè äèòÿ÷èõ
³ãîð ó Êèºâ³ â ñåðåäèí³ ÕÕ ñò. Ó ñ. Ñåð-
áèí³â, îêð³ì äâîõ, õàðàêòåðíèõ äëÿ Êè-
ºâà âèä³â ãðè «â íîæèêè», çàô³êñîâàíèé
ùå îäèí – òðåò³é, â³í ìຠíàçâó «Ùè-[g]
åëü». Ïðàâèëà ãðè ðîçïîâ³â ðåñïîíäåíò –
Ì. Êëàêà: «Òî áóëà òàêà ãðà, øî òðåáà
êèäàòè íîæèê â çåìëþ. Ïîòîì ç ïàëüöÿ,
ïîòîì ç êîë³íà – ³ òî øå, øîá çàñòðàã, áî
äàëüøå íå ãðàºø! Íîæèê ñòàâèø îñòð³-
éîì íà ïàëåöü, ³ øîá â³í ðàç ïåðåêèíóâñÿ
³ çàñòðàã. Íî ÿêøî â³í íå çàñòðàã – ÿ íå
ìàþ ïðàâà äàëüøå ãðàòè. Ïîòîì ç ïëå÷à,
ç çàï’ÿñòÿ, ç áîðîäè, ç êîë³íà, ïîòîì ç
ãîëîâè, ç ÷îëà. Ïîòîì øå ç çóá³â. Áðàëè â
çóáè ³ òàê êèäàëè, øîá çàñòðàãëî. ̳ñöå
õàðîøå òðåáà áóëî çðîáèòè, øîá âñòðàãà-
ëî â çåìëþ».
Ãðà íå ìàëà ñòàòåâî-â³êîâîãî ðîçïîä³-
ëó – ÿê õëîïö³, òàê ³ ä³â÷àòà áðàëè â í³é
ó÷àñòü. ²ç ö³º¿ ãðè ìè ä³çíàºìîñÿ ïðî ùå
îäèí åëåìåíò ñïîðÿäæåííÿ ïàñòóõà – íî-
æèê.
Ïðî íàñòóïíó ãðó ðîçïîâ³ëà À. Êîâàëü
(Ãîëèøåâà): «Ãóñè ïàñëà, ïîòîì êîðîâó, à
ïîòîì – â³âö³, áî â ñåë³ â³âöåôåðìà áóëà
âåëèêà. Ìè íå ìàëè ÷àñó ãðàòèñÿ, ìàìà
êîïàëè áàðàáîë³, à ìè – çáèðàëè. Øå êó-
êóðóçó ñàïàëè. Âñüî ïàñëè êîðîâó, ãðàëè,
òàêî øî ïàòèêîì á’ºø, à òàì – ÿìêà; õëîï-
ö³ ðîáèëè ðîãàòêè».
Î÷åâèäíî, ìàºòüñÿ íà óâàç³ ãðà
«Ö(×)óðêè», ïðî ïðàâèëà ä³çíàºìîñÿ â
ðåñïîíäåíòà Ì. Êëàêà: «Öóðêà – òî ïàòè-
÷îê, ñàíòèìåòð³â 25–30. Âèêîïóºø ÿìêó,
øîá ï³äêîâèðíóòè ïàòè÷îê, òîé, øî áèòè.
Òàê, øîá òè çì³ã ï³äíÿòè òó ã³ëÿ÷êó, øî
â ÿìö³, äðóãèì ïàòèêîì. ϳäêèíóòè ³ âäà-
ðèòè. óëÿ÷êà òà, øî íà ÿìó ëîæèòüñÿ, –
ñàíòèìåòð³â 30. ßìêà äëÿ òîãî, øîá òè ì³ã
ï³äêèíóòè òó ã³ëÿ÷êó ³ âäàðèòè. Õòî äàëü-
øå âäàðèâ – òîé âèãðàâ».
http://www.etnolog.org.ua
299
Ì. Íèêîëàºâà ðîçïîâ³ëà òàêå: «Â ñ³ì–
â³ñ³ì ðîê³â ÿ âæå ãóñè ïàñëà ÷è¿ñü. Õó-
äîáó ïàñëè, íà ñâèíàðíèêó áóëè, íà êî-
íÿõ áóëè, à ï³ñëÿ ðîáîòè – òî øî êóñî÷îê
êðåéäè ³ ñîíå÷êà ìàëþþò àáî äâà ïàòèêè
³ “Ïåêàðà” ëóïëÿòü. ßê³ òàì ³ãðè êîëèñü
áóëè…».
«Ïåðøå äóæå âñüî ãðàëè – ³ “Ïåêàðà”, ³
“Ãüîíäçèêè”: áðàëè êàì³í÷èêè êðóãë³, ò³,
øî êóëî ïî¿çäà, ³ òàê ãðàëèñÿ», çà ñâ³ä÷åí-
íÿì Ê. Çàëåâñüêî¿.
Ãðà «Ïåêàð» êðàùå ï³äõîäèòü äî òå-
ïëî¿ ïîðè ðîêó. Â îñíîâíîìó â íå¿ ãðàëè-
ñÿ íà â³äêðèò³é òåðèòîð³¿, îòæå, ¿¿ òàêîæ
ìîæíà â³äíåñòè äî ïàñòóøèõ ³ãîð. Íà öå
íàøòîâõóº äâ³ îáñòàâèíè: íàÿâí³ñòü ó ïî-
ãîíè÷à ïàëêè ³ â³äêðèòî¿ òåðèòîð³¿. Íà
â³äñòàí³ 40 ñì îäèí â³ä îäíîãî ïîòð³áíî
íàìàëþâàòè ñ³ì ñìóã. Êîæíó ñìóãó ïîçíà-
÷àþòü ë³òåðàìè: ϳøàê, Âàëåò, Äàìà, Êî-
ðîëü, Òóç. Ïðèáëèçíî íà â³äñòàí³ 3 ì â³ä
îñòàííüî¿ ñìóãè Òóçà ïîñåðåäèí³ ³ãðîâîãî
ïîëÿ ìàëþþòü êîëî ä³àìåòðîì 30 ñì, êóäè
ñòàâëÿòü êîíñåðâíó áàíêó, àëå á³ëüøîãî
ðîçì³ðó, àí³æ â³ä øïðîò³â. Ó «Ïåêàðÿ»
ãðàëè çäåá³ëüøîãî õëîïö³.
Çàô³êñîâàíî ùå îäèí ð³çíîâèä ãðè
«Ïåêàð», ïðî ÿêèé ðîçïîâ³â Ì. Êëàê:
«Òè ëàäèø éîìó ì³ñöå. Êâàäðàò íîæèêîì
ðîáèø. ² ñòàâèø: º êîëîäåö, øå ÿê³ñü ô³-
ãóðè. ß â³äõîæó íà ïåâíó â³äñòàíü ³ ìàþ
çáèòè òó ô³ãóðó. Çáèâ – äàëüøå ãðàþ. Íî
ÿêøî õîòü îäíà öóðêà ëèøàºòüñÿ, òî âæå
äðóãèé áåðå ïàòèê, òàêèé äîáðèé». Ãðàâ-
öÿ, êîòðèé áóäå ïåðøèì çáèâàòè ô³ãóðè,
îáèðàëè ë³÷èëêîþ: ïåðåõîïëþâàëè ïàëè-
öþ ðóêàìè çíèçó äîâåðõó, ÷èÿ ðóêà âè-
ÿâèòüñÿ îñòàííüîþ.
Öå äåùî ñïðîùåíèé âàð³àíò ãðè,
îñê³ëüêè âñå-òàêè òðåáà áóëî ñë³äêóâàòè
çà õóäîáîþ.
Ó ïîë³ ä³òè ìîãëè ãðàòèñÿ â³òðÿ÷êà-
ìè, ï³ñòîëåòàìè-ñàìîïàëàìè àáî ëóêàìè,
âëàñíîðó÷ çðîáëåíèìè çàçäàëåã³äü. Çàãî-
òîâêîþ äëÿ ï³ñòîëåòà áóëà ì³äíà òðóáêà,
çàêëåïàíà ç îäíîãî áîêó, çàòðàìáîâàíà
ñ³ðêîþ, ïîò³ì – ïàïåðîì. Ó òðóáö³ ðî-
áèëè ä³ðî÷êó, «òàêà, øî ãîëêà âëàçå», ³
ïðèêð³ï ëþâàëè á³ëÿ íå¿ ñ³ðíèêè, ÿê³ çàïà-
ëþâàëè ïà÷êîþ ç-ï³ä ñ³ðíèê³â. ѳðêà çà-
ïàëþâàëàñÿ, ³ â òðóáö³ ñòâîðþâàâñÿ òèñê,
ÿêèé âèøòîâõóâàâ ïàï³ð, ³ ï³ñòîëåò âè-
ñòð³ëþâàâ. Ëóêè æ ðîáèëè ç ë³ùèíè àáî
âåðáè, à ñòð³ëè – ç î÷åðåòó. Íàêîíå÷íèêîì
ñòð³ëè ñëóãóâàëà ïëàñòèíêà ç êîíñåðâíî¿
áàíêè, çàãíóòà íà öâÿõó, «áî ÿê â âîçäóõ
ñòð³ëÿº, òî òàê, à ÿê â çåìëþ, òî òðå, øîá
âñòðàãëî». ³òðÿ÷îê – äåðåâ’ÿíà êîòóøêà
íèòîê, íàíèçàíà íà «öâÿê “ñîòêó” – òî ðó-
êîÿòêà». Íà êîòóøö³ äâà ìàëåíüêèõ öâÿ-
õè çàáèâàëè ìàéæå äî ê³íöÿ (2 ìì), íà
ÿê³ íàñàäæóâàëè âåíòèëÿòîð. Íà êîòóø-
êó íàìîòóâàëè íèòêó, çà íå¿ òðåáà áóëî
øâèäêî ñìèêíóòè, ùîá âåíòèëÿòîð çëåò³â
³ç öâÿøê³â.
«Øå áðàëè êëþ÷ ç äèðêîþ, òàêèé, øî
â øêàôàõ. Òóäà íàñèïàºø ñ³ðêè, çà÷³ïàºø
äî îäíîãî ê³íöÿ ìîòóçî÷îê, ãâîçäü òîæå
ðóáàºø, ñ³ðêè íàêðèøèâ – çàêëàäàºø, à
òîä³ îäíèì ê³íöüîì (ãâîçäüîì) äî äåðåâà»
(ñâ³ä÷åííÿ ðåñïîíäåíòà Ì. Êëàêà).
Ãðà «×èêèðäà» çàïèñàíà ç³ ñë³â
Ì. Êëàêà: «Ã ïîëþ ãðàëè: îäèí íà äðóãî-
ãî ñêàêàëè. Õïåðåä³ ñòຠòîé, øî âèáðà-
ëè. Íà ïàòèê âèáèðàëè, òàêî, ðóêàìè, íà
êîìó ê³í÷èòüñÿ. Ïîòîì íàéøëè êîðîâ’ÿ÷å,
òàêå íåñâ³æå, à øî çàñîõëî òðîõè. Ñòàº
òîé õëîïåö, òðîõè íàõèëÿºòüñÿ ³ íà íüîãî
ïðèãàò. ßêøî íå âòðèìàâ – êàæóò: “Ðàç,
äâà, òðè, ÷îòèðè, ï’ÿòü – ÷èêèðäà [÷èâèð-
äà] ñòî¿ò îï’ÿòü”. À â³í ñïåö³àëüíî ñïî÷àò-
êó ñòî¿ò, à ÿê âæå ïàðó âèñêî÷àò, òî â³í
ïàäຠ³ â òîº êîðîâëÿ÷å. ³í òàêî ñòî¿ò, à
éîìó âñ³ íà âåðõ ÷³ïëÿþòüñÿ. Òî â³í, ÿêøî
âñ³õ âòðèìàº, òî íà íüîãî á³ëüøå íå ÷³ïëÿ-
ºòüñÿ».
Öå ùå îäèí ïðèêëàä ãðè çà ó÷àñòþ
õëîïö³â. ²ç öüîãî äîõîäèìî âèñíîâêó, ùî
ä³â÷àòà â ñ. Ñåðáèí³â ñòàâàëè ïàñòóõà-
ìè ð³äøå çà õëîïö³â. Çàãàëîì – öå áóëî
õëîï’ÿ÷å çàíÿòòÿ. Íåäàðìà âñ³ ïàñòóø³
³ãðè âèìàãàþòü â³ä ãðàâö³â çàñòîñóâàííÿ
ô³çè÷íî¿ ñèëè («×èêèðäà»), âëó÷íîñò³
(«Ïåêàð», «Ö(×)óðêè»), óïðàâíîñò³ é îáå-
ðåæíîñò³ («Ùè[g]åëü»).
³ê ãðàâö³â çàëåæàâ â³ä òîãî, ÷è ïðè-
éìàþòü äî á³ëüøîãî ãóðòó. ßêùî áóâ ãî-
ëîâíèé, òî â³í äîçâîëÿâ àáî íå äîçâîëÿâ
ïðèéìàòè íîâîãî.
Îòðèìàí³ ìàòåð³àëè ìîæíà ñèñòåìàòè-
çóâàòè ó âèãëÿä³ òàáëèö³ (äèâ. òàáë. 1).
ϳä ÷àñ ãðè â³äáóâàëîñÿ îïàíóâàííÿ
íîâèõ êóëüòóðíî-çíàêîâèõ êîä³â. Óñ³ âîíè
õàðàêòåðèçóþòüñÿ ìîòèâàìè íàáóòòÿ îñîá-
ëèâèõ óì³íü. Ïîä³áí³ ³ãðè ìàþòü íà ìåò³
ñîö³àë³çàö³þ (ó òîìó ÷èñë³ ¿¿ ðèòóàëüíî-
ñèìâîë³÷íå îôîðìëåííÿ) ä³òåé ÿê ïàñòó-
õ³â. Çãàäàéìî õî÷à á òåðì³í «ïàñòóøîê»,
ÿêèì íàçèâàëè ä³òåé, êîòðèì ìîãëè äîðó-
÷èòè ÿêóñü ðîáîòó, òà â ÿêèõ ñóñï³ëüíèé
ñòàòóñ áóâ óæå ñóòòºâî âèùèé, àí³æ ó ä³-
òåé ìîëîäøîãî â³êó [1].
http://www.etnolog.org.ua
300
Îâîëîä³ííÿ öèìè çíàííÿìè ï³ä ÷àñ
³ãðîâî¿ ïðàêòèêè, áåçóìîâíî, íå êîæíî-
ãî ðîáèëî «ñïåö³àë³ñòîì». Àëå ââàæà-
ëîñÿ, ùî ïàñòóõ çíຠòå, ÷îãî íå çíà-
þòü ³íø³, äî òîãî æ ï³ä ìàñêîþ ïàñòóõà
íàé÷àñò³øå õîâàâñÿ ïðàäàâí³é êóëüòóð-
íèé ãåðîé, ÿêèé ïîñò³éíî çàçíຠìåòà-
ìîðôîç ³ ìຠç쳺áîð÷ó ñóòí³ñòü [5,
ñ. 15]. ²ïîñòàñü ïàñòóõà äàâàëà ìîæ-
ëèâ³ñòü íàáóòè íîâèõ âëàñòèâîñòåé, çà-
çíàòè ïåðåòâîðåíü. Îáðàç ïàñòóõà áóâ
äóæå ïðèâàáëèâèì äëÿ òèõ, õòî õîò³â
ñòàòè «êóëüòóðíî îñâ³÷åíèì» (ïðîéòè
ïåâíèé åòàï ñîö³àë³çàö³¿), îâîëîä³òè ñà-
êðàëüíèìè çíàííÿìè.
Ðîçóì³þ÷è ï³ä ìîòèâàìè õàðàêòåð-
í³ñòü ³ îñîáëèâîñò³ ïîâåä³íêè, ñïðî-
áóºìî ¿õ âèîêðåìèòè â ³ãðàõ ïàñòóõ³â.
Óæå ç îïðàöüîâàíîãî ìàòåð³àëó â³ä-
ðàçó çðîçóì³ëî, ùî â ïîë³ ä³òè ìàëè
á³ëüøå ìîæëèâîñòåé ðåàë³çóâàòè ñâîþ
ðóõîâó àêòèâí³ñòü: ç’ÿâëÿºòüñÿ á³ëüøå
³ãðîâîãî ïðîñòîðó, ðîçøèðþºòüñÿ ³ãðî-
âå ïîëå.
Ïðèðîäí³ óìîâè òà âåëèêà ê³ëüê³ñòü
ïàñîâèù óìîæëèâëþâàëè äîìàøíº òâà-
ðèííèöòâî é ïòàõ³âíèöòâî. Âåëèêîþ
äîïîì³æíîþ ñèëîþ â öüîìó áóëè ä³òè.
ϳä ÷àñ âèïàñàííÿ õóäîáè âë³òêó ä³òè
ìàëè íàéá³ëüøå â³ëüíîãî ÷àñó, áî çà
íèìè íå ñë³äêóâàëè áàòüêè, íå äàâàëè
çàâäàíü ïî ãîñïîäàðñòâó. ϳä ÷àñ âè-
ïàñàííÿ ä³òè âèãàäóâàëè ð³çí³ ðîçâàãè,
ùîáè ðîáîòà íå áóëà íóäíîþ. ѳëüñüê³
óêðà¿íñüê³ ä³òè òðàäèö³éíî á³ëüøå ³ãðî-
âîãî ÷àñó â òåïëó ïîðó ðîêó ïðîâîäèëè
ïðîñòî íåáà. Äîãëÿä çà õóäîáîþ äëÿ ìà-
ëåíüêèõ ïîì³÷íèê³â ïåðåòâîðþâàâñÿ íà
ñï³ëêóâàííÿ ç òâàðèíàìè, òîæ ïðîñ òèé
çàã³í ïòèö³ â êóðíèê àáî õóäîáè â ñò³é-
ëî áóëî äëÿ ä³òåé çàõîïëþþ÷îþ ïðèãî-
äîþ àáî ãðîþ.
Ò³ñíèé çâ’ÿçîê ç ïðèðîäîþ õàðàêòåð-
íèé äëÿ âñ³õ åòí³÷íèõ äèòÿ÷èõ ñóáêóëü-
Òàáëèöÿ 1
Íàçâà ãðè ²ãðîâå ïîëå
Ñïåö³àëüí³
ïðåäìåòè
ʳëüê³ñòü
ãðàâö³â
Ñòàòü ³ê
«В ножики» Коло на землі,
очищене від
трав’яного
покриву
Маленький ножик,
лезо завдовжки
до 5 см
Два
і більше
Хлопці
й дівчата
Від
8–9
років
«Щи[g]ель» Земля спеціально
підготовлена
Маленький ножик, лезо
завдовжки до 5 см
Два
і більше
Хлопці
й дівчата
Від
8 років
«Ц(Ч)урки» Ямка Патик завдовжки 10 см
(для удару) і патик
(30 см), яким підкидали
і били
Два
і більше
В основному
хлопці
Від
10 років
«Пекар» Відкрита
територія, вільна
від перешкод
Патик і бляшанки
або менші патички
Два
і більше
В основному
хлопці
Від
12 років
«Гьондзики» Коло на землі,
викладене
камінчиками
Камінчики
відшліфовані
(розмірами з велику
квасолю)
Два
і більше
Дівчата Від
10 років
«Чикирда» Ділянка землі
з травою
Болото
або коров’ячий
послід
Більше
трьох
Хлопці Від
10–12
років
http://www.etnolog.org.ua
301
òóð ñîö³àëüíî¿ ãðóïè ñåëÿíñòâà. Íà îñíî-
â³ îïðàöüîâàíèõ ïîëüîâèõ äîñë³äæåíü
ìîæíà ñòâåðäæóâàòè ïðî ðåã³îíàëüíó
ñïåöèô³êó ìîòèâ³â ïàñòóõ³âíèöòâà â äè-
òÿ÷³é ³ãðîâ³é êóëüòóð³ ñ. Ñåðáèí³â Âîëî-
÷èñüêîãî ðàéîíó Õìåëüíèöüêî¿ îáëàñò³.
Âîíà ÷³òêî ïðîñòåæóºòüñÿ â îðèã³íàëü-
íèõ ³ãðàõ àáî ïåâíèõ âàð³àíòàõ ïàñòóøèõ
³ãîð. Âàðòî çàçíà÷èòè, ùî â äàíîìó ñåë³
âèïàñàëè íå ëèøå êîð³â, à é îâåöü, òîìó
òóò ïðèñóòí³é ö³ëèé êîìïëåêñ åëåìåíò³â
ïàñòóøî¿ êóëüòóðè, ïðî ÿêèé ïîâ³äîìëÿ-
þòü ðåñïîíäåíòè, îïèòàí³ â ñ. Ñåðáè-
í³â, – âîíè º óêðà¿íöÿìè ³ ïðîæèâàþòü
ó ñåë³ ÿêùî íå âñå æèòòÿ, òî çíà÷íó éîãî
÷àñòèíó. Îòæå, ìîæíà ïðîñòåæèòè îñîá-
ëèâîñò³ ïàñòóøî¿ êóëüòóðè íà âóçüêî-
ëîêàëüíîìó ð³âí³.
˳òåðàòóðà
1. Àêñüîíîâà Í. Ðèòóàëüíî-ì³ôîëîã³÷-
íà ñåìàíòèêà ³ãîð ñëîáîæàí, ïîâ’ÿçàíèõ
ç ïàñòóõ³âíèòâîì // Ìàòåð³àëè äî óêðà¿í-
ñüêî¿ åòíîëî㳿. – Ê., 2003. – Âèï. 3.
2. Ãðóøåâñüêèé Ì. Äèòèíà ó çâè÷àÿõ
³ â³ðóâàííÿõ óêðà¿íñüêîãî íàðîäó. – Ê. :
Ëèá³äü, 2006. – 256 ñ. : ³ëþñòð.
3. Ñòàðêîâ Â. Òðàäèö³éíà ³ãðîâà êóëü-
òóðà íàñåëåííÿ Óêðà¿íè. – Ê. : ²íñòèòóò
óêðà¿íñüêî¿ àðõåîãðàô³¿ òà äæåðåëîçíàâ-
ñòâà ³ì. Ì. Ñ. Ãðóøåâñüêîãî ÍÀÍ Óêðà¿-
íè, 2009. – 402 ñ.
4. Ôðàçåîëîã³÷íèé ñëîâíèê óêðà¿íñüêî¿
ìîâè. – Ê., 1999. – Êí. 1.
5. Øóõåâè÷ Â. Ãóöóëüùèíà. – Ë.,
1900. – ×. 1.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207936 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:38:59Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Яцуник, В. 2025-10-16T10:22:54Z 2011 Мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини XX століття (за матеріалами села Сербинів на Хмельниччині) / В. Яцуник // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 296-301. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207936 Стаття присвячена регіональним особливостям пастуших ігор українців с. Сербинів Волочиського району Хмельницької області. Визначена цінність народної гри як педагогічного явища; спрямованість пастуших розваг на рекреаційну забавну діяльність і виховання моральних і вдосконалення фізичних особливостей людини. The article is dedicated to the regional features of Ukrainian shepherds' games in the village of Serbynov, Volochysk district, Khmelnyts’ka region. The value of folk games is determined as a pedagogical phenomenon. The orientation of shepherds' entertainments on recreation, amusing activity, and education of moral and improvement of physical human qualities. Статья посвящена региональным особенностям пастушьих игр украинцев в с. Сербинов Волочиского района Хмельницкой области. Определена ценность народной игры как педагогического явления; направленность пастушьих развлечений на рекреационную забавную деятельность и воспитание моральных и усовершенствование физических качеств человека. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Проблеми соціалізації молоді в контексті етнокультурних процесів Мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини XX століття (за матеріалами села Сербинів на Хмельниччині) Article published earlier |
| spellingShingle | Мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини XX століття (за матеріалами села Сербинів на Хмельниччині) Яцуник, В. Проблеми соціалізації молоді в контексті етнокультурних процесів |
| title | Мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини XX століття (за матеріалами села Сербинів на Хмельниччині) |
| title_full | Мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини XX століття (за матеріалами села Сербинів на Хмельниччині) |
| title_fullStr | Мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини XX століття (за матеріалами села Сербинів на Хмельниччині) |
| title_full_unstemmed | Мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини XX століття (за матеріалами села Сербинів на Хмельниччині) |
| title_short | Мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини XX століття (за матеріалами села Сербинів на Хмельниччині) |
| title_sort | мотиви пастухівництва в дитячій ігровій культурі середини xx століття (за матеріалами села сербинів на хмельниччині) |
| topic | Проблеми соціалізації молоді в контексті етнокультурних процесів |
| topic_facet | Проблеми соціалізації молоді в контексті етнокультурних процесів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207936 |
| work_keys_str_mv | AT âcunikv motivipastuhívnictvavditâčíiígrovíikulʹturíseredinixxstolíttâzamateríalamiselaserbinívnahmelʹniččiní |