Гончарний посуд українського Полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів
Продуктом гончарного ремесла на території Українського Полісся був різноманітний посуд: для приготування страв, споживання їжі, до святкового столу, для зберігання харчових запасів. Використання посуду поєднувалося з традиціями обрядового характеру. Посуд і страви, що були в ньому, набували символіч...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207963 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Гончарний посуд українського Полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів / Н. Боренько // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 132-138. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860243624256602112 |
|---|---|
| author | Боренько, Н. |
| author_facet | Боренько, Н. |
| citation_txt | Гончарний посуд українського Полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів / Н. Боренько // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 132-138. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| description | Продуктом гончарного ремесла на території Українського Полісся був різноманітний посуд: для приготування страв, споживання їжі, до святкового столу, для зберігання харчових запасів. Використання посуду поєднувалося з традиціями обрядового характеру. Посуд і страви, що були в ньому, набували символічного значення. Під впливом відносин з етнічними колоніями поляків, росіян-старовірів та безпосереднього сусідства з білорусами частково змінювалися назви, форми та утилітарні обрядові функції гончарного посуду. Ритуальне використання гончарного посуду мало глибокі традиції, його окремі релікти збереглися на Поліссі, як у своєрідному резерваті. Символічні дії з гончарними виробами, про які мовиться в пропонованій статті, спостерігаються саме в культурі українців, їх дослідження має важливе значення в контексті розгляду поліетнічних взаємовпливів.
Products of pottery handicraft in the territory of Ukrainian Polissia were various tableware: for the preparation of foods, consumption of meals, for the festive table, and for the storage of food supplies. The use of tableware is combined with traditions of ceremonial character. Tableware and foods that were in him acquired a symbolic value. Under the act of ethnic relationships with the national colonies of Poland, Russians of old faith and direct neighbourhood with Belarus, the names, forms, and utilitarian and ceremonial functions of pottery tableware changed partly. Ritual use of pottery tableware, small deep traditions, and his separate relics were saved in Polesye. Symbolic actions with potteries, which are examined in this article, are observed exactly in the culture of Ukrainians; their research has an important value in the context of the consideration of ethnic cross-couplings.
Продуктом гончарного ремесла на территории Украинского Полесья была разнообразная посуда: для приготовления блюд, потребления еды, к праздничному столу, для хранения пищевых запасов. Использование посуды сочеталось с традициями обрядового характера. Посуда и вместимые в ней блюда приобретали символическое значение. Под воздействием отношений с этническими колониями поляков, россиян-староверов и непосредственным соседством с белорусами частично изменялись названия, формы и утилитарные и обрядовые функции гончарной посуды. Ритуальное использование гончарной посуды имело глубокие традиции, его отдельные реликты сохранились на Полесье, как в своеобразном резервате. Символические действия с гончарными изделиями, которые рассматриваются в данной статье, наблюдаются именно в культуре украинцев, их исследование имеет важное значение в контексте рассмотрения полиэтнических взаимовлияний.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:33:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
132
Åòíîãðàô³÷íèé ðåã³îí Ïîë³ñ-
ñÿ – öå äàâíÿ åòíîêîíòàêòíà çîíà.
Òóò çáåðåãëèñÿ ÷èñëåíí³ àðòåôàêòè ÿê
çàãàëüíîñëîâ’ÿíñüêîãî òà ñâ³òîâîãî õà-
ðàêòåðó, òàê ³ âëàñòèâ³ ñóòî óêðà¿íñüê³é
êóëüòóð³. Ïðîáëåìà åòíîðåã³îíàëüíèõ äîñ-
ë³äæåíü, óòî÷íåííÿ åòíîãðàô³÷íèõ ìåæ
òà åòí³÷íèõ êîíòàêò³â çàðàç çíà÷íî àêòè-
â³çóâàëàñÿ, ïðè÷îìó çàñòîñîâóþòüñÿ äóæå
ð³çí³ ï³äõîäè [11, ñ. 388]. Ðàéîíóâàííÿ
Ïîë³ññÿ òåæ íå º îäíîçíà÷íèì – éîãî åòíî-
êóëüòóðíèé ïðîñò³ð ïîä³ëÿþòü íà Çàõ³äíå
³ Ñõ³äíå ÿê çà òèïîëîã³÷íèìè îçíàêàìè
ãîí÷àðíèõ âèðîá³â ç ìåæîâîþ ð³êîþ Ãî-
ðèíü [10, ñ. 78], òàê ³ ïî âîäîä³ëó Äí³ïðà
«çà ëîêàëüíîþ ñâîºð³äí³ñòþ åòíîãðàô³÷-
íîãî êóëüòóðíîãî êîìïëåêñó» [12, ñ. 468].
ßê âàð³àíò ïî âîäîä³ëó Äí³ïðà ³íîä³ öå
³ìåíóºòüñÿ Ïðàâîáåðåæíèì òà ˳âîáåðåæ-
íèì Ïîë³ññÿì, ùå ð³äøå – Ïðèï’ÿòñüêèì
³ Íàääåñíÿíñüêèì. ²íø³ äîñë³äíèêè ïî-
Íàä³ÿ Áîðåíüêî
(Ëüâ³â)
ÃÎÍ×ÀÐÍÈÉ ÏÎÑÓÄ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÃÎ ÏÎ˲ÑÑß:
ÒÐÀÍÑÔÎÐÌÀÖ²ß ÍÀÇÂÈ ² ÔÎÐÌÈ Â ÊÎÍÒÅÊÑÒ²
̲ÆÊÓËÜÒÓÐÍÈÕ ÂÇÀªÌÎÂÏËȲÂ
Ïðîäóêòîì ãîí÷àðíîãî ðåìåñëà íà òåðèòî𳿠Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ áóâ ð³çíîìàí³òíèé ïî-
ñóä: äëÿ ïðèãîòóâàííÿ ñòðàâ, ñïîæèâàííÿ ¿æ³, äî ñâÿòêîâîãî ñòîëó, äëÿ çáåð³ãàííÿ õàð÷î-
âèõ çàïàñ³â. Âèêîðèñòàííÿ ïîñóäó ïîºäíóâàëîñÿ ç òðàäèö³ÿìè îáðÿäîâîãî õàðàêòåðó. Ïîñóä ³
ñòðàâè, ùî áóëè â íüîìó, íàáóâàëè ñèìâîë³÷íîãî çíà÷åííÿ. ϳä âïëèâîì â³äíîñèí ç åòí³÷íèìè
êîëîí³ÿìè ïîëÿê³â, ðîñ³ÿí-ñòàðîâ³ð³â òà áåçïîñåðåäíüîãî ñóñ³äñòâà ç á³ëîðóñàìè ÷àñòêîâî çì³-
íþâàëèñÿ íàçâè, ôîðìè òà óòèë³òàðí³ îáðÿäîâ³ ôóíêö³¿ ãîí÷àðíîãî ïîñóäó.
Ðèòóàëüíå âèêîðèñòàííÿ ãîí÷àðíîãî ïîñóäó ìàëî ãëèáîê³ òðàäèö³¿, éîãî îêðåì³ ðåë³êòè çáå-
ðåãëèñÿ íà Ïîë³ññ³, ÿê ó ñâîºð³äíîìó ðåçåðâàò³. Ñèìâîë³÷í³ ä³¿ ç ãîí÷àðíèìè âèðîáàìè, ïðî ÿê³
ìîâèòüñÿ â ïðîïîíîâàí³é ñòàòò³, ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ñàìå â êóëüòóð³ óêðà¿íö³â, ¿õ äîñë³äæåííÿ
ìຠâàæëèâå çíà÷åííÿ â êîíòåêñò³ ðîçãëÿäó ïîë³åòí³÷íèõ âçàºìîâïëèâ³â.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: êóëüòóðà, òðàäèö³ÿ, îáðÿä, ðèòóàë, ãîí÷àðíèé ïîñóä, íàçâà, ôîðìà, âïëèâ.
Products of pottery handicraft on territory of Ukrainian Polissia was various tableware: for
preparation of foods, consumption of meal, to the festive table, for storage of food supplies. The
use of tableware combined with traditions of ceremonial character. Tableware and foods, that were
in him, acquired a symbolic value. Under act of ethnic relationships with the national colonies
of Poland, Russians of old faith and direct neighbourhood with Belaruss the names, forms and
utilitarian and ceremonial functions of pottery tableware, changed partly.
Ritual use of pottery tableware small deep traditions, him separate relicts were saved on Polesye.
Symbolic actions with potteries, that is examined in this article, are observed exactly in the culture
of Ukrainians, their research has an important value in the context of consideration of ethnic cross-
couplings.
Keywords: culture, tradition, ceremony, ritual, pottery tableware, name, form, influence.
Ïðîäóêòîì ãîí÷àðíîãî ðåìåñëà íà òåððèòîðèè Óêðàèíñêîãî Ïîëåñüÿ áûëà ðàçíîîáðàçíàÿ ïî-
ñóäà: äëÿ ïðèãîòîâëåíèÿ áëþä, ïîòðåáëåíèÿ åäû, ê ïðàçäíè÷íîìó ñòîëó, äëÿ õðàíåíèÿ ïèùåâûõ
çàïàñîâ. Èñïîëüçîâàíèå ïîñóäû ñî÷åòàëîñü ñ òðàäèöèÿìè îáðÿäîâîãî õàðàêòåðà. Ïîñóäà è âìå-
ñòèìûå â íåé áëþäà ïðèîáðåòàëè ñèìâîëè÷åñêîå çíà÷åíèå. Ïîä âîçäåéñòâèåì îòíîøåíèé ñ ýòíè-
÷åñêèìè êîëîíèÿìè ïîëÿêîâ, ðîññèÿí-ñòàðîâåðîâ è íåïîñðåäñòâåííûì ñîñåäñòâîì ñ áåëîðóññàìè
÷àñòè÷íî èçìåíÿëèñü íàçâàíèÿ, ôîðìû è óòèëèòàðíûå è îáðÿäîâûå ôóíêöèè ãîí÷àðíîé ïîñóäû.
Ðèòóàëüíîå èñïîëüçîâàíèå ãîí÷àðíîé ïîñóäû èìåëî ãëóáîêèå òðàäèöèè, åãî îòäåëüíûå
ðåëèêòû ñîõðàíèëèñü íà Ïîëåñüå, êàê â ñâîåîáðàçíîì ðåçåðâàòå. Ñèìâîëè÷åñêèå äåéñòâèÿ ñ
ãîí÷àðíûìè èçäåëèÿìè, êîòîðûå ðàññìàòðèâàþòñÿ â äàííîé ñòàòüå, íàáëþäàþòñÿ èìåííî
â êóëüòóðå óêðàèíöåâ, èõ èññëåäîâàíèå èìååò âàæíîå çíà÷åíèå â êîíòåêñòå ðàññìîòðåíèÿ
ïîëèýòíè÷åñêèõ âçàèìîâëèÿíèé.
Êëþ÷åâûå ñëîâà: êóëüòóðà, òðàäèöèÿ, îáðÿä, ðèòóàë, ãîí÷àðíàÿ ïîñóäà, íàçâàíèå, ôîð-
ìà, âëèÿíèå.
http://www.etnolog.org.ua
133
ä³ëÿþòü Ïîë³ññÿ íà Çàõ³äíå, Öåíòðàëüíå
³ Ñõ³äíå [3, ñ. 339], à òàêîæ óñåðåäèí³
öüîãî íà ñóáðåã³îíè çà òîïîí³ìàìè îáëàñ-
òåé, õî÷à, íàïðèêëàä, íàäçâè÷àéíî áàãàòå
àðòåôàêòàìè гâíåíñüêå Ïîë³ññÿ ëèøå ³ç
çàõîäó ³ ñõîäó îáìåæåíå êîðäîíàìè гâ-
íåíñüêî¿ îáëàñò³, à âîäíî÷àñ º ïåðåõ³ä-
íîþ (ïîðóá³æíîþ) çîíîþ ì³æ Çàõ³äíèì
òà Öåíòðàëüíèì (Ñåðåäí³ì) Ïîë³ññÿì [8,
ñ. 3]. Àäì³í³ñòðàòèâíî Óêðà¿íñüêå Ïîë³ñ-
ñÿ îõîïëþº ï³âí³÷í³ ÷àñòèíè Âîëèíñüêî¿,
гâíåíñüêî¿, Æèòîìèðñüêî¿, Êè¿âñüêî¿,
×åðí³ã³âñüêî¿ òà Ñóìñüêî¿ îáëàñòåé [12,
ñ. 468]. Âèñâ³òëåííÿ íàóêîâèõ ïðîáëåì íà
äîñë³äæóâàí³é òåðèòî𳿠óñêëàäíþºòüñÿ
íàñë³äêàìè àâà𳿠íà ×ÀÅÑ, ùî ï³äñèëè-
ëà äåñòðóêòèâí³ ÿâèùà â óñüîìó êîìïëåê-
ñ³ òðàäèö³éíî¿ êóëüòóðíî¿ ñïàäùèíè [8,
ñ. 1]. Ïðîòå, ÿê öå íå ñóìíî, ñàìå êàòàñòðî-
ôà ñâ³òîâîãî ìàñøòàáó ïðîáóäèëà äî æèò-
òÿ óðÿäîâó ïðîãðàìó, çà ÿêîþ ç 1994 ðîêó
ïî÷àëîñÿ âèâ÷åííÿ òðàäèö³éíî¿ êóëüòóðè
Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ øëÿõîì ñòâîðåí-
íÿ ³ñòîðèêî-êóëüòóðíî¿ åêñïåäèö³¿. Íèí³
öå Äåðæàâíèé íàóêîâèé öåíòð çàõèñòó
êóëüòóðíî¿ ñïàäùèíè â³ä òåõíîãåííèõ êà-
òàñòðîô. Ó ñêëàä³ ö³º¿ åêñïåäèö³¿ àâòîð
äîñë³äæóº îêðåì³ ãîí÷àðí³ îñåðåäêè òà
îïèñóº ïîë³ñüê³ ãîí÷àðí³ âèðîáè, ïî÷èíà-
þ÷è ç 1996 ðîêó. Óïðîäîâæ 1994–1999 ðî-
ê³â ïîë³ñüêå ãîí÷àðñòâî ÿê ñêëàäîâó íà-
ðîäíîãî äåêîðàòèâíîãî ìèñòåöòâà àêòèâíî
âèâ÷àëà ïðîô. Ð. Çàõàð÷óê-×óãàé [4–7].
Ó ñòàòò³ âèêîðèñòàíî ìàòåð³àëè ç³ çá³ðîê
Ìóçåþ-àðõ³âó âèùåíàçâàíîãî Öåíòðó, Ìó-
çåþ íàðîäíî¿ àðõ³òåêòóðè ³ ïîáóòó ó Ëüâî-
â³, à òàêîæ Ìóçåþ íàðîäíî¿ àðõ³òåêòóðè ³
ïîáóòó ÍÀÍ Óêðà¿íè. Îõîïëåíî òàê³ ñóá-
ðåã³îíè: Êè¿âñüêå, Æèòîìèðñüêå, гâíåí-
ñüêå òà Âîëèíñüêå Ïîë³ññÿ. Ó ïðîãðàìó
ïîëüîâèõ îáñòåæåíü íå âêëþ÷åí³ òåðèòîð³¿
×åðí³ã³âñüêîãî òà Ñóìñüêîãî Ïîë³ññÿ. Íà-
âåäåìî ïåðåë³ê âàæëèâèõ ãîí÷àðíèõ öåíò-
ð³â: íà Êè¿âñüêîìó Ïîë³ññ³ öå Ëóá’ÿíêà,
Ìëà÷³âêà, ijáðîâà, Ïðèá³ðñüê, Íîâ³ Ïåò-
ð³âö³, Äèìåð ³ Ïëàõòÿíêà; íà Æèòîìèð-
ñüêîìó – Ìëèíè, Áîëîòíèöÿ, Â’ÿç³âêà,
ijäêîâè÷³, Ñòàâîê, Íîðèíö³, Ñëîâå÷íå,
Ãîðîäíèöÿ, Ñåðáè, Ìàëèé Êðèâîòèí,
Äîâáèø³, Îáèõîäè, Êîðîñòåíü; íà гâ-
íåíñüêîìó – Êðèâèöÿ, ˳òâèöÿ, ³ëüíå,
Êðóïîâå, Æîëóäñüê, Íèãîâèù³; íà Âîëèí-
ñüêîìó – Ðîêèòà. Íà Âîëèí³ ãîí÷àðþâàëè
â Êà÷èí³, Îëåêñàíäð³¿, Çãîðàíàõ, Êóëü÷è-
í³, Òîð÷èí³ òà Íóäèæ³. ßê áà÷èìî, íàé-
ìàñîâ³øèì ñóáðåã³îíîì ç öüîãî ïîãëÿäó
áóëà Æèòîìèðùèíà. Âîäíî÷àñ, ÿê ñëóø-
íî çàóâàæèëà Ð. Ìîòèëü, çà ñóêóïí³ñòþ
òèïî ëîã³÷íèõ, ôîðìîòâîð÷èõ ³ òåðì³íîëî-
ã³÷íèõ îçíàê ìîæíà ïðîñë³äêóâàòè ñï³ëü-
í³ ðèñè âîëèíñüêîãî ïîñóäó òà ãîí÷àðíèõ
âèðîá³â ³ç ñóì³æíèõ òåðåí³â – Êè¿âñüêîãî
é Æèòîìèðñüêîãî Ïîë³ññÿ, Ñõ³äíî¿ Ïîëü-
ù³ òà ϳâäåííî¿ Á³ëîðóñ³. Öå ïîÿñíþºòüñÿ
íå ëèøå ñï³ëüíîþ ³ñòîð³ºþ çãàäàíèõ çå-
ìåëü ³ ¿õí³ìè âçàºìîçâ’ÿçêàìè, àëå é âèêî-
ðèñòàííÿì îäíîãî é òîãî ñàìîãî ìàòåð³àëó,
òåõíîëîã³÷íèõ ïðèéîì³â, ôóíêö³îíàëüíèì
ïðèçíà÷åííÿì âèðîá³â [13, ñ. 227]. Êî-
æåí ³ç ñóáðåã³îí³â Ïîë³ññÿ á³ëüøîþ ÷è
ìåíøîþ ì³ðîþ çàçíàâ âçàºìîâïëèâ³â ÿê
íà ìåæ³ ñâî¿õ êîðäîí³â, òàê ³ âñåðåäèí³
òåðèòîð³¿. Ñï³ëüí³ ðèñè ãîí÷àðñòâà Êè¿â-
ùèíè òà Æèòîìèðùèíè ï³äêðåñëþâàâ òà-
êîæ ïðîô. Þ. Ëàùóê [10, ñ. 84]. Áàãàòî
ºâðîïåéñüêèõ äîñë³äíèê³â ðîçãëÿäàþòü
Ïîë³ññÿ ÿê ìåãàåòí³÷íèé àíêëàâ êóëüòóðè
ñëîâ’ÿíñüêîãî ñâ³òó [12, ñ. 468].
Çâåðíåìî óâàãó íà ëîêàëüí³ òà îñòð³â-
í³ çì³íè íàçâ îêðåìèõ âèä³â âèðîá³â òàì,
äå âîíè ïîÿñíþþòüñÿ ïîòóæí³øèì âè-
ÿâîì ñï³ëêóâàííÿ ç ³íøèìè êóëüòóðàìè ³
äå ö³ âèÿâè ìîæóòü ñïðè÷èíèòè ÷àñòêî-
âó çì³íó ôîðìè, ôóíêö³¿ ÷è ñåìàíòèêè.
Êð³ì çàçíà÷åíîãî ñóñ³äñòâà ç Á³ëîðóññþ,
ÿêå õàðàêòåðíå ìàéæå äëÿ âñ³õ ñóáðåã³î-
í³â, ó ñàìèõ ìåæàõ Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ñ-
ñÿ ³ñíóâàëè çíà÷ í³ âïëèâè ÿê ðîñ³éñüêî¿,
òàê ³ ïîëüñüêî¿ êóëüòóð, à òàêîæ ÷åñüêî¿
òà í³ìåöüêî¿, ó çâ’ÿçêó ç ³íòåíñèâíèì çà-
ñåëåííÿì êîëîí³ñò³â ³ âèíèêíåííÿì õóòî-
ð³â – çîêðåìà, çàìîæí³ êîëîí³ñòè-í³ìö³
óòâîðþâàëè îêðåì³ íàñåëåí³ ïóíêòè, ó
Õ²Õ ñò. íàéá³ëüøå ¿õ áóëî íà гâíåíùèí³
[9, ñ. 7]. Õàðàêòåðíèì äëÿ âñ³º¿ òåðèòî-
𳿠º òàêîæ âïëèâ ºâðåéñòâà. Ó ×îðíîáè-
ë³ íàïðèê³íö³ ÕV²²² – íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò.
ðîçòàøîâóâàâñÿ ãîëîâíèé öåíòð õàñèäèç-
ìó. Çà äàíèìè 1884 ðîêó, òóò ïðîæèâà-
ëî 3098 ïðàâîñëàâíèõ, çíà÷íó ÷àñòèíó
ÿêèõ ñêëàäàëè ñòàðîîáðÿäö³, 154 ïîëÿêè,
6559 ºâðå¿â [2, ñ. 122].
ßñêðàâèì çðàçêîì óêðà¿íñüêî-á³ëîðóñü-
êèõ âçàºìîçâ’ÿçê³â ìîæå áóòè ãîí÷àðíå
ñåëî Íèãîâèù³ íà гâíåíùèí³, ùî çà 5 êì
â³ä äàâíüîãî ïîòóæíîãî á³ëîðóñüêîãî îñå-
ðåäêó Ãîðîäíà Áðåñòñüêî¿ îáëàñò³. Òóäè ç
Ãîðîäíî¿ â 1919–1921 ðîêàõ ïåðåñåëèëî-
ñÿ áàãàòî ãîí÷àð³â ðàçîì ³ç ñ³ì’ÿìè. Ãîí-
÷àð³ ñ. Íèãîâèù³ ïðèñâîþâàëè îêðåìîìó
âèäó ïîñóäó – ãîðùèêàì – ïðîôåñ³éí³
íàçâè, âëàñòèâ³ äëÿ âñüîãî Óêðà¿íñüêîãî
http://www.etnolog.org.ua
134
Ïîë³ññÿ, äèôåðåíö³þþ÷è ¿õ çà ì³ñòê³ñ-
òþ: íàéìåíøèé – «çëèâà÷», ñåðåäí³é –
«ïóä’îäèíåö», íàéá³ëüøèé – «îäèíåö». Çà
ñâîºþ ïîë³ôóíêö³îíàëüí³ñòþ, ïîºäíàííÿì
çíàêîâî-ðèòóàëüíèõ ³ âæèòêîâèõ çàñòî-
ñóâàíü, ãîðùèê ìຠíàéñòàë³øèé ñèëóåò,
ïðîòå íàéá³ëüøó ê³ëüê³ñòü ñïåöèô³÷íèõ
ãîí÷àðíèõ ï³äâèäîâèõ íàçâ («äðîá’ÿçîê»,
«óêëàäîê», «âêëàä÷³ê», «âêëàäè÷», «ëÿö-
êîâèé», «ëÿäêîâêà», «ãîðùå÷îê», «ãîðùè-
÷îê», «ãîðùèê», «ãîðùîê», «âàðåéêà»).
Óñ³ ³íø³ âèäè çäåá³ëüøîãî ìàëè âèíÿòêî-
âî âæèòêîâ³ íàçâè: ãëàäèøêà – áåçâóõèé
ïîñóä äëÿ ìîëîêà; ãëå÷èê – ïîñóä òàêî¿
ñàìî¿ ôîðìè ³ ïðèçíà÷åííÿ, ò³ëüêè ç âó-
õîì ³ íîñèêîì; êóõëèê (êóáî÷îê, ð³äøå
çáàíîê) – ïîñóä äëÿ ïèòòÿ; áàíüêà – ïóêà-
òèé âóçüêîãîðëèé ïîñóä äëÿ âîäè, ï³çí³øå
éîãî ïî÷àëè âèêîðèñòîâóâàòè äëÿ î볿 ÷è
ãàñó; ñëî¿ê – ïîñóä ç äâîìà âóõàìè äëÿ
çáåð³ãàííÿ ïðîäóêò³â, çäåá³ëüøîãî æèðó;
ìàê³òðà – ïîñóä äëÿ ðîçòèðàííÿ ïðî-
äóêò³â òà ïðèãîòóâàííÿ êèñåëåïîä³áíèõ
ñòðàâ. Òàê³ ñàì³ íàçâè ïîáóòóþòü ³ â á³ëü-
øîñò³ ñ³ë гâíåíñüêîãî Ïîë³ññÿ. Ëèøå â
ñ. Ñåðíèêè, ÿêå ìàéæå çëèâàºòüñÿ ç ðàé-
öåíòðîì Çàð³÷íå ³ äå ïðåâàëþâàëî ºâðåé-
ñüêå íàñåëåííÿ, à â³äïîâ³äíî é òîðã³âëÿ,
ãîðùèê ìàâ ïàðàëåëüíó íàçâó «ìàíä³ëü»,
à ãëå÷èê – «ã³ðà», áåç âèäèìî¿ çì³íè ôîð-
ìè. Ñëî¿ê ò³ëüêè â ñ. Íèãîâèù³ íàçèâàëè
«ïîëÿê», òîä³ ÿê ó á³ëîðóñüêèõ äæåðåëàõ
òàêî¿ íàçâè íå çàô³êñîâàíî [16, ñ. 89]. Íà
âñ³é òåðèòî𳿠ÿê Óêðà¿íñüêîãî, òàê ³ Á³ëî-
ðóñüêîãî Ïîë³ññÿ ³ñíóþòü äâ³ íàéá³ëüø
óí³ô³êîâàí³ íàçâè äëÿ ðîçð³çíåííÿ öüîãî
âèäó ãîí÷àðíîãî ïîñóäó çà âåëè÷èíîþ –
ìåíøèé ãîðùèê òà á³ëüøèé ãîðùîê. Ùî-
ïðàâäà, ó ëåêñèö³ ñõ³äíîïîë³ñüêèõ ãîí-
÷àð³â ëåêñåìè «ãîðùîê» íå çàóâàæåíî,
íàòîì³ñòü çá³ëüøåííÿ îá’ºìó ô³êñóºòüñÿ
îïèñîâèì ñïîñîáîì – «ãîðùèê çîë³ííè-
êîâèé», «ï³äâîðîòíåâèé», «îáºäí³êîâèé»,
«ðîñëèé» òà ³í. [1, ñ. 127–129]. Îòæå, ó
ì³ðó â³ääàëåíîñò³ â³ä óêðà¿íñüêî-á³ëî-
ðóñüêîãî ïîãðàíè÷÷ÿ ëåêñåìà «ãîðùîê»
çíèêàº, ïîñòóïàþ÷èñü ì³ñöåì ñóòî óêðà¿í-
ñüêèì ìîâíèì çàñîáàì.
Àñîðòèìåíò ³ íàéìåíóâàííÿ ãîí÷àðíèõ
âèðîá³â, çîêðåìà, ç ãðóïè îñåðåäê³â Äóá-
ðîâèöüêîãî ðàéîíó гâíåíñüêî¿ îáëàñò³,
ÿê³ çíà÷íî â³äð³çíÿþòüñÿ çà òåõí³÷íèìè
âëàñòèâîñòÿìè ãëèíè òà ðîçïèñàí³ îõðîþ,
òèì íå ìåíøå òîòîæí³, õ³áà ùî çà âèíÿò-
êîì «ïðîêîâòóâàííÿ» ïåðøî¿ ãëóõî¿ ïðè-
ãîëîñíî¿: ïîñóä äëÿ ìîëîêà – ëàäèøêà
(áåç âóõà), ëº÷èê (ç âóõîì), ãîðùèêè –
ãîðùèê, ãîðùîê (çàëåæíî â³ä ì³ñòêîñò³).
Òàêèé íåïîëèâ’ÿíèé ïîñóä ñâ³òëîãî, ìàéæå
á³ëîãî ÷åðåïêà ç ðîçïèñîì îõðîþ íà ïëå-
÷àõ âèðîáó â äîâîºííèé ÷àñ øèðîêî ïðî-
äóêóâàëè òàêîæ ó âèùåçãàäàíîìó îñåðåäêó
Ãîðîäíà. Íà гâíåíùèí³ çíà÷íî ïîøèðåíà
ïàðàëåëüíà ëåêñåìà äëÿ îçíà÷åííÿ ãîðùè-
ê³â ìàëèõ òà ñåðåäí³õ ðîçì³ð³â: «çëèâîê»,
«çëèâíèê» ç â³äïîâ³äíèìè àñèì³ëÿòèâíè-
ìè «çëèìíèê», «çëèìíè÷îê», ïàðàëåë³ äî
ÿêèõ òàêîæ òðàïëÿþòüñÿ â á³ëîðóñ³â [16,
ñ. 89]. ³äì³íí³ñòþ º ëèøå òå, ùî á³ëî-
ðóñüêèé «çë³âà÷» («ïàâçë³âà÷») º ãîðùè-
êîì ò³ëüêè ñåðåäí³õ ðîçì³ð³â (ïàðàëåëüíà
ãîí÷àðíà ëåêñåìà «íÿðîçíàê», ÿêà òåæ
õàðàêòåðíà äëÿ ëåêñèêè ãîí÷àð³â Äóáðî-
âèöüêîãî ðàéîíó), à çîâñ³ì ìàë³ ãîðùèêè
³ìåíóþòüñÿ ÿê «ãàðíóøàê», «ãàðùå÷àê», à
òàêîæ «ï³òóøêà», «àáåäí³÷àê» [12, ñ. 89].
Êîíòàêòè ì³æ ãîí÷àðÿìè áóëè äóæå
䳺 âèìè òà ìîá³ëüíèìè. Åêñïåäèö³éí³ äî-
ñë³äæåííÿ çàçíà÷åíèõ ðîê³â (óñ³ ìàòåð³-
àëè º âëàñí³ñòþ âèùåçãàäàíîãî Öåíòðó)
ï³äòâåðäèëè íàÿâí³ñòü ñòàá³ëüíèõ îñåðåä-
ê³â, à òàêîæ ì³ãðàö³éíèõ ïðîöåñ³â, çàâäÿ-
êè ÿêèì ó ñåëàõ ìîæíà áóëî ïîáà÷èòè ïî-
ñóä ç ð³çíèõ ãîí÷àðíèõ öåíòð³â ó ò³é ÷è
³íø³é ïðîïîðö³éíîñò³. Íàé÷èñåëüí³øîþ
ãðóïîþ áóâ ìîëî÷íèé ïîñóä, ÿêèé ìàéæå
ïîâñþäíî ìàâ íåçì³ííó íàçâó «ãëàäèøêà»,
çà âèíÿòêîì çàõîäó гâíåíùèíè, äå ïàðà-
ëåëüíî ñï³â³ñíóâàëà ëåêñåìà «ãëàäóùèê»
[17, ñ. 78]. Êîðåëÿò «çáàíîê», «äçáàíîê»
â³äîìèé òåæ ÷àñò³øå íà çàõîä³, à òàêîæ ó
òèõ ì³ñöåâîñòÿõ, äå çàëèøèëèñÿ ïîòóæí³-
ø³ ìàñèâè ïîëüñüêîãî íàñåëåííÿ. Ïîêóïö³
âèçíà÷àëè âèðîáè çà ë³òðàìè, äëÿ ÷îãî ³ñ-
íóâàëà â³äïîâ³äíà òåðì³íîëîã³ÿ. Íàïðè-
êëàä, äëÿ âèçíà÷åííÿ ì³ñòêîñò³ ãëàäèøîê
³ñíóâàëè íàçâè «êîçèíà», «ñåðåäíÿ», «âå-
ëèêà». Ç ïðàêòèêè äîñë³äæåíü íà Êè¿â-
ñüêîìó Ïîë³ññ³ çàóâàæèìî, ùî òóò îêðåì³
ôîðìîòâîð÷³ åëåìåíòè, òàê³ ÿê íàÿâí³ñòü
÷è â³äñóòí³ñòü âóøêà ÷è íîñèêà-çëèâêà,
ñïðè÷èíþþòü çì³íó íàçâè, ôóíêö³îíàëü-
íîãî ïðèçíà÷åííÿ, ñåì³îòè÷íîãî íàâàíòà-
æåííÿ, à ³íîä³ é ñâ³ä÷àòü ïðî õðîíîëîã³÷-
íó ïîñë³äîâí³ñòü. Ïîõîäæåííÿ é åâîëþö³ÿ
ôîðì òà âèäîâèõ íàçâ òèïîâèõ ïîë³ñüêèõ
ãîí÷àðíèõ âèðîá³â ò³ñíî ïîâ’ÿçàíà ç ¿õ
ôóíêö³ÿìè. Íàçâè ìîãëè àáî çàëèøàòè-
ñÿ íåçì³ííèìè íà âñ³õ åòàïàõ ïîáóòóâàí-
íÿ, àáî çì³íèòèñÿ ÷àñòêîâî ÷è ïîâí³ñòþ
â ïðîöåñ³ êîíòàêòíèõ ìîâíèõ âïëèâ³â, à
òàêîæ îäåðæàòè äåê³ëüêà ìàéæå ð³âíîö³í-
http://www.etnolog.org.ua
135
íèõ êîðåëÿò³â íàçâ, ùî âèíèêëè ó ð³çí³
÷àñè ÷è é åïîõè, ÿê, íàïðèêëàä, âàð³àí-
òè íà çðàçîê «êîð÷àãà – òèêâà». ßêùî
óñòàëåíèìè â³ä ïî÷àòêó ¿õ âèíèêíåííÿ
é çàãàëüíî ïðèéíÿòèìè ìîæåìî ââàæàòè
òàê³ íàéïîøèðåí³ø³ íàéìåíóâàííÿ, ÿê
«ãîðùèê», «ìèñêà», «ìàê³òðà», òî ç íà-
çâàìè òþðêñüêîãî ïîõîäæåííÿ «êîð÷àãà»,
«êóøèí» («êóâøèí») ñë³ä ïîâîäèòèñÿ
çíà÷íî îáåðåæí³øå. Íà Êè¿âñüêîìó Ïî-
ë³ññ³, çîêðåìà, ëåêñåìè «ãëå÷èê» íå ³ñíóº
âçàãàë³, ëèøå «ãëàäèøêà» íà îçíà÷åííÿ
ïîñóäèíè òèïó ìîëî÷íîãî ãëå÷èêà, àëå
áåç âóøêà, ³ öå ïîñóä ùîäåííîãî âæèòêó.
Î. Òðóáà÷îâ âèñëîâèâ ïðèïóùåííÿ, ùî íà
òåðèòî𳿠Óêðà¿íè ÿê â³äïîâ³äíèê ó äî-
ìîíãîëüñüêèé ïåð³îä ìîãëà ³ñíóâàòè íà-
çâà «÷üáàíú» [22, ñ. 204]. Tàêèé êîðåëÿò
äîíèí³ ³ñíóº â ðàìêàõ ë³òåðàòóðíî¿ ìîâè
ÿê «æáàí», à íà çàõîä³ Óêðà¿íè, ÿê áóëî
ñêàçàíî âèùå – «çáàí», «çáàíîê», ³ òàêîæ
ïðàêòè÷íî çàì³íþº ëåêñåìó «ãëå÷èê».
Ïðîòå íà Êè¿âñüêîìó Ïîë³ññ³ ïîñóä òà-
êî¿ ôîðìè, àëå âèáàãëèâ³øèé, ïîëèâ’ÿíèé
÷è îðíàìåíòîâàíèé, ç âóøêîì ³ íîñèêîì-
çëèâêîì ñëóæèâ ãîñòüîâèì âàð³àíòîì ³
ïåðåáèðàâ íà ñåáå ïåâí³ ðèòóàëüí³ ôóíê-
ö³¿. ×àñòî éîãî íàçèâàþòü «êóøèí», â³ä-
ïîâ³äíî ïîÿñíþþ÷è öå çàïîçè÷åííÿì â³ä
ðîñ³éñüêèõ êîëîí³ñò³â-ñòàðîâ³ð³â. Ïàðàëå-
ë³ êîðåëÿò³â «ãëå÷èê – êóâøèí» íàâîäèòü
Ì. Íîìèñ, ñë³äîì çà íèì – Á. Ãð³í÷åíêî
[21, ñ. 288]. Ïðî òå, ùî ëåêñåìà «êóøèí»,
à ðàçîì ç íåþ ³ ñâîºð³äíà ôóíêö³ÿ öüîãî
ïîñóäó, âèíèêëà äîñèòü ï³çíî, ñâ³ä÷àòü ³
ñìèñëîâ³ ïåðåíåñåííÿ ¿¿ íà ïîñóäèíè íà
êøòàëò ñëî¿êà (âèäîâæåíîãî ãîðùèêà),
òîìó â ð³çíèõ ì³ñöåâîñòÿõ âîíè âçàºìî-
çàì³íí³, ÿê ³ çàì³íí³ ¿õí³ ïðèçíà÷åííÿ òà
çàñòîñóâàííÿ. Òàêèé ïîñóä, ó ÿêîìó ïðè
îäíàêîâèõ âàð³àíòàõ íàçâè çì³íþâàëèñÿ
ïðîïîðö³¿ ÷àñòèí, ÷àñòî íàáóâàâ ³íøèõ
ôóíêö³é. Íà ×åðí³ã³âùèí³, íàïðèêëàä,
òàê³ âèðîáè íàçèâàëè «ãëå÷èêàìè», àëå
³ç â³äïîâ³äíèì ïîä³ëîì ùîäî ïðèçíà÷åí-
íÿ, ³íîä³ «çáàíêàìè», «äçáàíêàìè». Íà
Æèòîìèðùèí³ öåé âèä ïîñóäó, ÷àñòî äå-
êîðîâàíèé, âèðîáëÿëè â Îâðóöüêîìó ðà-
éîí³, çíà÷íî ð³äøå ³ òóò òðàïëÿºòüñÿ íà-
çâà «êóøèí», «êóøèí÷èê». ²íîä³ âóøêî
ïðèâ’ÿçóâàëè äî ïîÿñà ³ ç òàêîþ ïîñóäè-
íîþ éøëè çáèðàòè ÿãîäè, òîä³ òàêó ôîð-
ìó ìîãëè íàçèâàòè «íàá³ðà÷», «íàá³ðàõ».
² íà ×åðí³ã³âñüêîìó, ³ íà Êè¿âñüêîìó Ïî-
ë³ññ³ ëåêñåìà «ãëåê» îçíà÷ຠïîñóä, â ³í-
øèõ ì³ñöåâîñòÿõ ³ìåíîâàíèé ÿê «òèêâà»,
«áàíüêà» (âàð³àíòè – «ãëå÷îê», «ãëüîê»,
«ãëÿê»). Ó ì³ðó òåðèòîð³àëüíîãî ïðîñó-
âàííÿ íà çàõ³ä Ïîë³ññÿ ç’ÿâëÿºòüñÿ òèêâà
çàì³ñòü ãëåêà, çíèêຠãëàäèøêà, ãëå÷èêîì
íàçèâàþòüñÿ ÿê ïîñóäèíè áåç âóøêà, òàê
³ ç âóøêîì ³ íîñèêîì-çëèâêîì, à ëåêñåìè
«êóøèí», «êóâøèí» òðàïëÿþòüñÿ ùå ð³ä-
øå, ùî ï³äòâåðäæóº ã³ïîòåçó Î. Òðóáà÷î-
âà ïðî òå, ùî öå á³ëîðóñüêî-óêðà¿íñüêà
ðåã³îíàëüíà íàçâà, õàðàêòåðíà äëÿ ïðà-
³íäîºâðîïåéñüêèõ ä³àëåêòíèõ ôîðì [22,
ñ. 218]. Êð³ì òîãî, ç’ÿâëÿºòüñÿ ïåðåõ³äíèé
òèï ì³æ ãîðùèêîì ³ ìàê³òðîþ – ðèíêà, à
òàêîæ êåðàì³÷íà ñêîâîð³äêà – ëàòêà. ßê
ðåë³êò ãîí÷àðíîãî ðåìåñëà ðàíí³õ ñëîâ’ÿí,
ìàê³òðà ìàëà ñâî¿ ïðîòîòèïè ùå â äîìîí-
ãîëüñüêèé ïåð³îä, ÿê ïðèêëàä ìîæíà íà-
âåñòè ë³ïíó ïîñóäèíó äëÿ ñèðó, îïèñàíó
Á. Ðèáàêîâèì [19, ñ. 79]. Ùîäî íàçâè,
òî, îñê³ëüêè ìîâí³ ñëîâîòâîðè ç îñíîâîþ
«ìàê» íàéõàðàêòåðí³ø³ äëÿ óêðà¿íñüêî-
á³ëîðóñüêî¿ òåðèòîð³¿, âîíà, î÷åâèäíî,
ìîãëà âèíèêíóòè íà ´ðóíò³ ïîºäíàííÿ ç
äàâí³øîþ ïðàñëîâ’ÿíñüêîþ îñíîâîþ terti.
Ìîæíà íàâ³òü ïðèïóñòèòè, ùî íàçâà, ÿê ³
ôîðìà, âèíèêëà ñàìå íà ïîë³ñüê³é òåðèòî-
ð³¿: ïî-ïåðøå, ìàê³òðà íàâ³òü á³ëüøå, àí³æ
ãîðùèê, âèêîðèñòîâóºòüñÿ òóò ó âñ³õ àðõà-
¿÷íèõ õàð÷îâèõ ðèòóàëàõ, ïî-äðóãå, ¿¿ óòè-
ë³òàðíî-óæèòêîâ³ çàñòîñóâàííÿ òóò ð³çíî-
ìàí³òí³, ÿê í³äå â Óêðà¿í³, ³, ïî-òðåòº,
âàð³àòèâí³ñòü ïðîïîðö³é, ñèëóåò³â, ðîçì³-
ð³â òàêîæ íàéäîñêîíàë³øà. ßê â³äçíà÷à-
ëà ². Íåñåí ó êàòàëîç³ âèñòàâêè «Íàðîäíà
êóëüòóðà çðàíåíî¿ çåìë³» äî 10-ð³÷÷ÿ êà-
òàñòðîôè íà ×ÀÅÑ, «ó ñó÷àñíîìó êåðà-
ì³÷íîìó âèðîáíèöòâ³ Êè¿âñüêîãî Ïîë³ññÿ
çáåðåãëèñÿ òðàäèö³¿ ãîí÷àðñòâà çíà÷íî ðà-
í³øèõ ïåð³îä³â (XVI–XVII ñò.), êîëè ³ñ-
íóâàëà òåíäåíö³ÿ äî ÷³òêîãî àðõ³òåêòîí³÷-
íîãî ÷ëåíóâàííÿ ôîðìè, ï³äêðåñëåííÿ ¿¿
îêðåìèõ êîíñòðóêòèâíèõ ÷àñòèí ³ äåÿêî¿
ñóõîñò³ ë³í³é» [14, ñ. 18]. Ïîä³áí³ñòü òðà-
äèö³éíî-îáðÿäîâèõ ôóíêö³é âåëèêèõ ìà-
ê³òåð ³íîä³ ïåðåõîäèëà íà ñâîºð³äíî¿ ôîð-
ìè âåëèêó ìèñêó – ì³ñó. Ëåêñåìó «ì³ñà»
(ñë. misa), ÿê ³ krina òa ploska, Ë. ͳäåðëå
çàðàõîâóº äî çàïîçè÷åíèõ ³ ïðèâíåñåíèõ
ç Ìîðà⳿ ÷åðåç ïîëüñüê³ çåìë³ äàë³ íà
ñõ³ä [22, ñ. 183]. Íà Êè¿âñüêîìó Ïîë³ññ³
òðàäèö³éíî âèêîðèñòîâóâàëè ëèøå âåëèêó
ì³ñó, íà íå¿ ÷àñòêîâî ïåðåõîäèëè îáðÿäî-
â³ ôóíêö³¿ ìàê³òðè, òà é âåëèêà ñ³ì’ÿ çà
îäíèì ñòîëîì ¿ëà ç³ ñï³ëüíîãî ïîñóäó ïî-
äåêóäè é äî 80-õ ðîê³â ÕÕ ñò., ùî áóëî
îñîáëèâ³ñòþ ïîë³ñüêîãî åòèêåòó. Ëèøå â
http://www.etnolog.org.ua
136
ï³ñëÿâîºíí³ ðîêè ïîñòóïîâèé ïîä³ë íà ³í-
äèâ³äóàëüíèé ïîñóä ñòàâ ïðè÷èíîþ ïîÿâè
ìàëèõ ôîðì (ìèñêà, ì³ñêà) ç ³ííîâàö³é-
íîþ ôóíêö³ºþ, à îòæå, ³ ñèëóåòîì. Ïîñóä
äëÿ âîäè íà êøòàëò òèêâè íà ×îðíîáèëü-
ùèí³ ìàâ òðàäèö³éíó íàçâó «ãëåê», òàê
ñàìî, ÿê ³ íà ñóì³æí³é òåðèòî𳿠Á³ëîðóñ³,
íà Æèòîìèðùèí³ ïàðàëåëüíî ³ñíóþòü äå-
ê³ëüêà ëåêñåì: «ãëåê», «ãëå÷èê», «áàíü-
êà», «áóòåëü», à ïîäåêóäè é «êóâøèí», íà
×åðí³ã³âùèí³ – «áàíüêà», «áóíüêà».
Íà гâíåíùèí³, çîêðåìà â Ðîêèòíÿí-
ñüêîìó ðàéîí³, ³ñíóâàëè ð³çí³ âàð³àí-
òè íàçâ ó ï³âí³÷íèõ òà ï³âäåííèõ ñåëàõ.
Ó ï³âí³÷íèõ ðàéîíàõ ãëàäèøêà áóëà ïî-
ñóäîì áåç âóøêà äëÿ ìîëî÷íèõ ïðîäóêò³â,
òîä³ ÿê íàÿâí³ñòü âóõà çì³íþâàëà íàéìåíó-
âàííÿ íà «ãëº÷èê», «ãëüîê» çà àíàëî㳺þ
ç á³ëîðóñüêèìè ðåã³îíàëüíèìè íàçâàìè.
Ìàëèé ãîðùèê áóâ «ï³ãîëü», åòèìîëî㳿
ö³º¿ ëåêñåìè âñòàíîâèòè íå âäàëîñÿ, ïðî-
ñòåæóþòüñÿ ïåâí³ àíàëî㳿 ç ëàòèíñüêèì
ïîõîäæåííÿì òèïó «ï³ãìåé». Áàíüêà äëÿ
òðàíñïîðòóâàííÿ âîäè òà ìîëîêà íàçèâà-
ëàñÿ «áóòåëüêà».
Ìàòåð³àëüíèé âèÿâ íåâ³ä’ºìíèé â³ä äó-
õîâíîãî ñïàäêó, ³ òóò ïîñóä òåæ íå ëèøå
çàáåçïå÷óâàâ ïîâñÿêäåííå ³ñíóâàííÿ, àëå
é â³ä³ãðàâàâ ðîëü ïðåäìåò³â, äîòè÷íèõ äî
îáðÿä³â òà ðèòóàë³â. Øëÿõîì âèêîðèñòàí-
íÿ, ðîçòàøóâàííÿ, ô³çè÷íèõ ä³é ç ïîñó-
äîì çä³éñíþâàëàñÿ ïåðåäà÷à ñâ³òîãëÿäíèõ
³äåé, ÿêà äîñèòü ÷àñòî â³äîáðàæàëà ñèí-
êðåòèçì, äóàë³çì ÿçè÷íèöüêèõ ñèìâîë³â,
ï³çí³øå âèêîðèñòàíèõ õðèñòèÿíñüêèìè
êàíîíàìè. Ñàì ëèøå âì³ñò ãîí÷àðíîãî ïî-
ñóäó, ïðîöåñ ïðèãîòóâàííÿ ¿æ³ ïåðåäáà÷àâ
áàãàòîâàð³àíòí³ñòü îáðÿäîâèõ ä³é ³ç íèìè,
åòèêåòí³ ïðàâèëà ïîâåä³íêè, íàÿâí³ñòü
îïîçèö³éíèõ ïàð, ïðàâèë òà çàáîðîí. Âàæ-
ëèâèì ïðèíöèïîì îñìèñëåííÿ ãîí÷àðíîãî
ïîñóäó º ïîíÿòòÿ éîãî ï³äêðåñëåíîãî àí-
òðîïîìîðô³çìó. Õàðàêòåðíèì äëÿ ñõ³ä-
íèõ ñëîâ’ÿí º òàêîæ íàä³ëåííÿ éîãî ðîäî-
ñòàòåâèìè îçíàêàìè [20, ñ. 526], ó òîìó
÷èñë³ âèêîðèñòàííÿ äåðèâàò³â ÷îëîâ³÷îãî
é æ³íî÷îãî ðîäó, öå, çîêðåìà, ñòîñóºòü-
ñÿ òàêîæ ³ áîíäàðíîãî ïîñóäó. Ó êîëåêö³¿
Ìóçåþ íàðîäíî¿ àðõ³òåêòóðè ³ ïîáóòó ó
Ëüâîâ³ º äåê³ëüêà ãëàäèøîê ³ç ñ. Ðîêè-
òà íà гâíåíùèí³, ó ÿêèõ ÷³òêî âèä³ëÿ-
ºòüñÿ âíóòð³øí³é ïóï – êóïóþ÷è ïîñóä,
æ³íêè ïåðåêîíóâàëèñÿ â éîãî íàÿâíîñò³,
îñê³ëüêè â òàêîìó âèðîá³ çáèðàëîñÿ á³ëü-
øå ñìåòàíè. Öåé ðåë³êò ïåðâ³ñíîãî ñâ³òî-
ãëÿäó äîñë³äæóâàâ Î. Ïîøèâàéëî ³ íà
˳âîáåðåæí³é Óêðà¿í³ [18, ñ. 143–148].
Ïîë³ùóêè ââàæàëè, ùî ãîðùèöÿ, íà â³ä-
ì³íó â³ä ãîðùèêà, íå ïîâèííà ìàòè âóõà
[20, ñ. 526]. Ñåðåä çâè÷à¿â ³ ðèòóàë³â,
ïîäåêóäè çáåðåæåíèõ ³ äîíèí³, îñîáëè-
âî âèð³çíÿºòüñÿ îáðÿä «áèòè êàøó», ïî-
øèðåíèé ò³ëüêè ñåðåä óêðà¿íö³â íà ïåâ-
í³é òåðèòî𳿠Ïîë³ññÿ. ³í çä³éñíþâàâñÿ
çäåá³ëüøîãî íà õðåñòèíàõ ³ «â³äîáðàæàâ
ñóêóïí³ ³äå¿ ïëîäþ÷îñò³-ä³òîíàðîäæåííÿ
òà ñ³ìåéíî-ðîäîâîãî âèçíàííÿ íåìîâëÿòè»
[3, ñ. 340]. Áèòòÿ ïîñóäó – ðèòóàëüíî-ìà-
ã³÷íà ä³ÿ, õàðàêòåðíà ìàéæå äëÿ âñ³õ òè-
ï³â îáðÿä³â – ñ³ìåéíî-ðîäîâèõ, êàëåíäàð-
íèõ, îêàç³îíàëüíèõ, âîíà â³äïîâ³äíî ìîæå
ìàòè ÿê ïîçèòèâíèé ìàã³÷íèé ñòàòóñ, òàê
³ íåãàòèâíèé. Ó ðîñ³ÿí íàéõàðàêòåðí³øèì
º ðîçáèâàííÿ ãîðùèêà íà âåñ³ëë³, ùî íàé-
÷àñò³øå àñîö³þºòüñÿ ç äåôëîðàö³ºþ [20,
ñ. 180]. ². Ïîøèâàéëî (ùîïðàâäà, áåç
óòî÷íåííÿ ëîêàëüíî¿ òåðèòîð³¿) ïîäຠö³-
êàâèé îïèñ ðîçáèâàííÿ ïîñóäó â ïðîöåñ³
óêðà¿íñüêîãî âåñ³ëëÿ: «Ïîðóøåííÿ ö³ë³ñ-
íîñò³ êåðàì³÷íîãî ïîñóäó íàáóâàëî îñîá-
ëèâîãî ñåì³îòè÷íîãî çàáàðâëåííÿ ³ â ñèñ-
òåì³ òðàäèö³éíèõ ñâ³òîãëÿäíèõ óÿâëåíü
óêðà¿íö³â. Òàê, â óêðà¿íñüêèõ øëþáíèõ
îáðÿäàõ òàêîæ çàô³êñîâàíî ðèòóàëüíå
ðîçáèòòÿ ïîñóäèíè: êîëè âåñ³ëüíèé ïî¿çä
ïðèáóâàâ äî íàðå÷åíî¿, ¿¿ ìàòè ïðîòÿãó-
âàëà ìîëîäîìó ÷àøó âîäè ç â³âñîì, ÿêó
òîé êèäàâ ÷åðåç ãîëîâó íàçàä, à äðóæêà
íàìàãàâñÿ íà ëüîòó ðîçáèòè ¿¿ ïàëèöåþ»
[17, ñ. 276]. Ó ñ. Âåëèêà Öâ³ëÿ ªì³ëü÷èí-
ñüêîãî ðàéîíó Æèòîìèðñüêî¿ îáëàñò³ çáå-
ðåæåí³ â³äîìîñò³ ïðî ïåðåêèäàííÿ ÷åðåç
õàòó ìèñêè ç âîäîþ ï³ñëÿ ìèòòÿ ðóê êîðî-
âàéíèöÿìè, äî òîãî æ, ÿêùî ìèñêà ï³ñëÿ
öüîãî çàëèøàëàñÿ íåóøêîäæåíîþ, âàæëè-
âèì áóëî ¿¿ ïîëîæåííÿ – äîãîðè äíîì ÷è
íàâïàêè. Ñòîñîâíî á³ëîðóñ³â º çãàäêè, ùî
â Ñëóöüêîìó ïîâ. ̳íñüêî¿ ãóá. ó ê³íö³
âåñ³ëëÿ ìàðøàëîê êèäàâ îá ñò³íó ãîðùè-
êîì, ïðèìîâëÿþ÷è «à âîí âåñåëüå ç õàòû»
[15, ñ. 75]. Ó Ïîëüù³ ðîçáèâàííÿ ãîðùèêà
ç êèñåëåïîä³áíîþ ñòðàâîþ ç â³âñà – æó-
ðîì – îçíà÷àëî ðèòóàë ïåðåõîäó â³ä ï³ñíî¿
¿æ³ äî ñêîðîìíî¿. Ïðè çíà÷í³é ïîøèðåíîñ-
ò³ ïîáóòóâàííÿ æóðó ñåðåä óêðà¿íö³â Ïî-
ë³ññÿ, îçíàê òàêèõ ä³é íå äîâåëîñÿ ïîêè
ùî çàô³êñóâàòè. Ïðî äàâí³é ñëîâ’ÿíñüêèé
ðèòóàë ðîçáèâàííÿ ãîðùèêà ³ç ÷óäîä³éíè-
ìè òðàâàìè ï³ä ÷àñ Ðóñàë³é çãàäóº Á. Ðè-
áàêîâ [19, ñ. 218]. Ãîðùèê ðîçáèâàëè ñïå-
ö³àëüíèì æåçëîì – «òîÿãîþ». Íà Ïîë³ññ³,
îñîáëèâî öå ñòîñóºòüñÿ ×îðíîáèëüùèíè,
http://www.etnolog.org.ua
137
äåê³ëüêà ðàç³â òðàïëÿëèñÿ çãàäêè ïðî
ðîçáèâàííÿ ãîðùèêà, ð³äøå – ìàê³òðè ç
òàê çâàíîþ ðîçãîííîþ êàøåþ íà çíàê çà-
ê³í÷åííÿ âå÷îðíèöü, êîëè ïîñóä ç éîãî
âì³ñòîì ïåðåâåðòàëè ³ âäàðÿëè çâåðõó êà-
÷àëêîþ àáî ìàêîãîíîì. Ïðîòå íàé÷àñò³-
øå – öå «áèòòÿ êàø³» íà õðåñòèíàõ, êîëè
íàïðèê³íö³ çàñò³ëëÿ «áàáà» (ïîâèòóõà)
âíîñèòü ãîðùèê ç êàøåþ, ³ éîãî ðîçáè-
âàþòü êóì àáî ïàðà êóì³â. Ðèòóàëüí³ ä³¿
ïðîâîäèëèñÿ ³ ç ÷åðåïêàìè.
Çàëåæíî â³ä òîãî, ÿê³ âëàñòèâîñò³ ãîí-
÷àðíîãî ïîñóäó áóëè çàä³ÿí³ ÷è â ïðîöåñ³
ðèòóàëó, ÷è íàâ³òü ó ïðîöåñ³ ïðèãîòóâàí-
íÿ ¿æ³ é çáåð³ãàííÿ ïîñóäó, éîãî ñåì³îòè÷-
íèé ñòàòóñ, êîíòðîëüîâàíèé ñóñï³ëüíèì
åòèêåòîì, ì³ã áóòè çì³ííèì. Ñèìâîë³êî-
ãåíåòè÷íà ñïîð³äíåí³ñòü îêðåìèõ âèä³â,
¿õ ÷àñîâà é ñèòóàö³éíà âçàºìîçàì³íí³ñòü
ìàëà óñòàëåí³ ðåãëàìåíòàö³¿, ÿê³ äîçâîëÿ-
ëè âèêîðèñòîâóâàòè ãîí÷àðíèé ïîñóä ÿê
ïðåäìåò ³íòåãðàëüíîãî çì³ñòó äëÿ ïåðåäà-
÷³ ñâ³òîãëÿäíèõ ³äåé. Ö³ ðèòóàëè é îáðÿ-
äè, ïîäåêóäè äîíèí³ âèêîðèñòîâóâàí³ íà
òåðèòî𳿠Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ, ñâ³ä÷àòü
ïðî ãëèáèííó ïàì’ÿòü íàðîäó, à âàð³àíòè
âèäîâèõ, ï³äâèäîâèõ òà ëîêàëüíî-îñòð³â-
íèõ íàçâ – ïðî ì³æåòí³÷í³ òà ì³æêóëüòóð-
í³ êîíòàêòè ³ âçàºìîâïëèâè.
˳òåðàòóðà
1. Áåðåæíÿê Â. Ç ëåêñèêè ñõ³äíî-ïîë³ñü-
êèõ ãîí÷àð³â / Âàëåíòèíà Áåðåæíÿê // Ïî-
ë³ññÿ: ìîâà, êóëüòóðà, ³ñòîð³ÿ. Ìàòåð³àëè
ì³æíàð. êîíô. – Ê. : Àñîö³àö³ÿ åòíîëîã³â,
1996. – Ñ. 127–133.
2. Áîíäàðåíêî Ã. ×îðíîáèëü: ó âèì³ð³ ïîñò-
ãóìàí³çìó / Ãàëèíà Áîíäàðåíêî // Íàðîäíà
òâîð÷³ñòü òà åòíîãðàô³ÿ. – 2007. – ¹ 2. –
Ñ. 121–126.
3. Ãàâðèëþê Í. Ïðî ëîêàëüíó ñï³ëüí³ñòü
³ äèôåðåíö³àö³þ îáðÿäîâî-ñâ³òîãëÿäíèõ òðà-
äèö³é ×îðíîáèëüñüêîãî Ïîë³ññÿ / Íàòàëÿ [ïî-
ìèëêîâî ͳíà. – Í. Á.] Ãàâðèëþê // Ïîë³ññÿ
Óêðà¿íè : ìàòåð³àëè ³ñòîðèêî-åòíîãðàô³÷íî-
ãî äîñë³äæåííÿ / ÌÍÑ Óêðà¿íè ; Êóëüòóðî-
ëîã³÷íà åêñïåäèö³ÿ [òà ³í.]. – Ë. : ²Í ÍÀÍ
Óêðà¿íè, 1994. – Âèï. 1 : Êè¿âñüêå Ïîë³ññÿ. –
Ñ. 339–345.
4. Çàõàð÷óê-×óãàé Ð. Íàðîäíå äåêîðàòèâíå
ìèñòåöòâî / Ðà¿ñà Çàõàð÷óê-×óãàé // Ïîë³ññÿ
Óêðà¿íè : ìàòåð³àëè ³ñòîðèêî-åòíîãðàô³÷íîãî
äîñë³äæåííÿ / ÌÍÑ Óêðà¿íè ; Êóëüòóðîëîã³÷-
íà åêñïåäèö³ÿ [òà ³í.]. – Ë. : ²Í ÍÀÍ Óêðà¿-
íè, 1995. – Âèï. 2 : Îâðó÷÷èíà. – Ñ. 293–328.
5. Çàõàð÷óê-×óãàé Ð. Íàðîäíå äåêîðàòèâíå
ìèñòåöòâî / Ðà¿ñà Çàõàð÷óê-×óãàé // Ïîë³ññÿ
Óêðà¿íè : ìàòåð³àëè ³ñòîðèêî-åòíîãðàô³÷íî-
ãî äîñë³äæåííÿ / ÌÍÑ Óêðà¿íè ; Êóëüòóðî-
ëîã³÷íà åêñïåäèö³ÿ [òà ³í.]. – Ë. : ²Í ÍÀÍ
Óêðà¿íè, 1996. – Âèï. 3 : Ó ìåæèð³÷÷³ Óæà ³
Òåòåðåâà. – Ñ. 207–230.
6. Çàõàð÷óê-×óãàé Ð. Íàðîäíå äåêîðàòèâ-
íå ìèñòåöòâî Êè¿âñüêîãî Ïîë³ññÿ / Ðà¿ñà Çà-
õàð÷óê-×óãàé // Ïîë³ññÿ Óêðà¿íè : ìàòåð³àëè
³ñòîðèêî-åòíîãðàô³÷íîãî äîñë³äæåííÿ / ÌÍÑ
Óêðà¿íè ; Êóëüòóðîëîã³÷íà åêñïåäèö³ÿ [òà
³í.]. – Ë. : ²Í ÍÀÍ Óêðà¿íè, 1994. – Âèï. 1 :
Êè¿âñüêå Ïîë³ññÿ. – Ñ. 260–297.
7. Çàõàð÷óê-×óãàé Ð. Íàðîäíå äåêîðàòèâíå
ìèñòåöòâî Óêðà¿íñüêîãî Ïîë³ññÿ. ×îðíîáèëü-
ùèíà / Ðà¿ñà Çàõàð÷óê-×óãàé. – Ë. : ²Í ÍÀÍ
Óêðà¿íè, 2007. – 334 ñ. : ³ëþñòð.
8. Êîâàëü÷óê Í. À. Êàëåíäàðí³ çâè÷à¿
òà îáðÿäè гâíåíñüêîãî Ïîë³ññÿ: ëîêàëüíà
ñïåöèô³êà òà òðàíñôîðìàö³¿ (ÕÕ – ïî÷àòîê
ÕÕ² ñò.) : àâòîðåô. äèñ. ... êàíä.³ñò. íàóê. :
ñïåö. 07.00.05 «Åòíîëîã³ÿ» / Êîâàëü÷óê Íàä³ÿ
Àíàòî볿âíà. – Ê., 2008. – 20 ñ.
9. Êîâàëü÷óê Í. гâíåíñüêå Ïîë³ññÿ: äàëå-
êå ³ áëèçüêå / Íàä³ÿ Êîâàëü÷óê // Åòíîêóëü-
òóðà гâíåíñüêîãî Ïîë³ññÿ / гâíåíñüêà îáë.
äåðæ. àäì³í. ; гâíåíñüêà îáëàñíà ðàäà [òà
³í.]. – гâíå, 2009. – Ñ. 5–16.
10. Ëàùóê Þ. Íàðîäíå ìèñòåöòâî Óêðà¿í-
ñüêîãî Ïîë³ññÿ / Ëàùóê Þð³é Ïèëèïîâè÷. –
Ë. : Êàìåíÿð, 1992. – 134 ñ. : ³ëþñòð., 4 àðê.
³ëþñòð.
11. Ìàêàð÷óê Ñ. ²ñòîðèêî-ïîë³òè÷íå òà
åòíîãðàô³÷íå ðàéîíóâàííÿ Óêðà¿íè: ïèòàííÿ
ñï³ââ³äíåñåíîñò³ / Ñòåïàí Ìàêàð÷óê // Íàðîäî-
çíàâ÷³ çîøèòè : äâîì³ñÿ÷íèê. – Ë. : Ïðåçè-
ä³ÿ ÍÀÍ Óêðà¿íè ; ²íñòèòóò íàðîäîçíàâñòâà
ÍÀÍ Óêðà¿íè, 2001. – Çîø. 3. – Ñ. 388–393.
12. Ìàëà åíöèêëîïåä³ÿ óêðà¿íñüêîãî íà-
ðîäîçíàâñòâà [çà ðåä. ÷ë.-êîð. ÍÀÍ Óêðà¿íè,
ä-ðà. ³ñò. íàóê, ïðîô. Ñòåïàíà Ïàâëþêà]. –
Ë. : ÍÀÍ Óêðà¿íè ; ²íñòèòóò íàðîäîçíàâñòâà,
2007. – 846 ñ.
13. Ìîòèëü Ð. Ãîí÷àðíèé ïîñóä Âîëèí³ –
ïîð³âíÿëüíèé àñïåêò / Ìîòèëü Ðîìàíà // Ìè-
íóëå ³ ñó÷àñíå Âîëèí³ ³ Ïîë³ññÿ (ðîäå íàø
êðàñíèé) : çá³ðíèê íàóê. ïðàöü çà ìàòåð³àëà-
ìè Òðåòüî¿ Âîëèíñüêî¿ îáë. íàóê.-åòíîãðàô.
êîíô., 14–15 ÷åðâ. 2007 ð. – Ëóöüê, 2007. –
Ñ. 226–228.
14. Íàðîäíà êóëüòóðà çðàíåíî¿ çåìë³ /
[àâòîðè òåêñòó Ð. Çàõàð÷óê-×óãàé, ². Íåñåí,
Ì. Ìàò³é÷óê, Ð. Îìåëÿøêî]. – Ê. : Äîâ³ðà,
1997. – 92 ñ. : ³ëþñòð.
15. Ïàøêîâà Ã. Ò. Åòíîêóëüòóðí³ çâ’ÿçêè
óêðà¿íö³â òà á³ëîðóñ³â Ïîë³ññÿ. Íà ìàòåð³à-
ëàõ âåñ³ëüíî¿ îáðÿäîâîñò³ / Ã. Ò. Ïàøêîâà. –
Ê. : Íàóêîâà äóìêà, 1978. – 118 ñ.
16. Ïîìí³ê³ åòíàãðàô³³. Ìåòîäûêà
âûÿ¢ëåííÿ, àï³ñàííÿ ³ çá³ðàííÿ / [àâò. òåêñòà
Â. Ë. Áàíäàð÷ûê, ². Ì. Áðà³ì, Ó. Ñ. Ãóðêî¢
http://www.etnolog.org.ua
138
è äð.]. – ̳íñê : Íàóêà ³ òýõí³êà, 1987. –
149 ñ. : ³ëþñòð.
17. Ïîøèâàéëî ². Ôåíîìåíîëîã³ÿ ãîí÷àð-
ñòâà / ²ãîð Ïîøèâàéëî. – Îï³øíå : Óêð. íà-
ðîäîçíàâñòâî, 2009. – 432 ñ. : ³ëþñòð.
18. Ïîøèâàéëî Î. Åòíîãðàô³ÿ óêðà¿íñüêî-
ãî ãîí÷àðñòâà. ˳âîáåðåæíà Óêðà¿íà / Îëåñü
Ïîøèâàéëî. – Ê. : Ìîëîäü, 1993. – 408 ñ. :
³ëþñòð.
19. Ðûáàêîâ Á. ßçû÷åñòâî äðåâíèõ ñëà-
âÿí / Á. ß. Ðûáàêîâ. – Ì. : Íàóêà, 1981. –
606 ñ. : èëëþñòð.
20. Ñëàâÿíñêèå äðåâíîñòè : ýòíî ëèíã âèñ-
òè÷åñêèé ñëîâàðü / [ïîä ðåä. Í. È. Òîëñòî-
ãî] : â 5 ò. – Ì. : Ìåæäóíàðîäíûå îòíîøåíèÿ,
1997. – Ò. 1.: À–Â.
21. Ñëîâàðü óêðà¿íñüêî¿ ìîâè / [óïîðÿä.
Á. Ãð³í÷åíêî]. – Ê., 1907. – Ò. 1.
22. Òðóáà÷åâ Î. Ðåìåñëåííàÿ òåðìèíîëî-
ãèÿ â ñëàâÿíñêèõ ÿçûêàõ: ýòèìîëîãèÿ è îïûò
ãðóïïîâîé ðåêîíñòðóêöèè / Î. Í. Òðóáà÷åâ. –
Ì. : Íàóêà, 1966. – 416 ñ.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207963 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:33:13Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Боренько, Н. 2025-10-16T10:29:24Z 2011 Гончарний посуд українського Полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів / Н. Боренько // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 132-138. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207963 Продуктом гончарного ремесла на території Українського Полісся був різноманітний посуд: для приготування страв, споживання їжі, до святкового столу, для зберігання харчових запасів. Використання посуду поєднувалося з традиціями обрядового характеру. Посуд і страви, що були в ньому, набували символічного значення. Під впливом відносин з етнічними колоніями поляків, росіян-старовірів та безпосереднього сусідства з білорусами частково змінювалися назви, форми та утилітарні обрядові функції гончарного посуду. Ритуальне використання гончарного посуду мало глибокі традиції, його окремі релікти збереглися на Поліссі, як у своєрідному резерваті. Символічні дії з гончарними виробами, про які мовиться в пропонованій статті, спостерігаються саме в культурі українців, їх дослідження має важливе значення в контексті розгляду поліетнічних взаємовпливів. Products of pottery handicraft in the territory of Ukrainian Polissia were various tableware: for the preparation of foods, consumption of meals, for the festive table, and for the storage of food supplies. The use of tableware is combined with traditions of ceremonial character. Tableware and foods that were in him acquired a symbolic value. Under the act of ethnic relationships with the national colonies of Poland, Russians of old faith and direct neighbourhood with Belarus, the names, forms, and utilitarian and ceremonial functions of pottery tableware changed partly. Ritual use of pottery tableware, small deep traditions, and his separate relics were saved in Polesye. Symbolic actions with potteries, which are examined in this article, are observed exactly in the culture of Ukrainians; their research has an important value in the context of the consideration of ethnic cross-couplings. Продуктом гончарного ремесла на территории Украинского Полесья была разнообразная посуда: для приготовления блюд, потребления еды, к праздничному столу, для хранения пищевых запасов. Использование посуды сочеталось с традициями обрядового характера. Посуда и вместимые в ней блюда приобретали символическое значение. Под воздействием отношений с этническими колониями поляков, россиян-староверов и непосредственным соседством с белорусами частично изменялись названия, формы и утилитарные и обрядовые функции гончарной посуды. Ритуальное использование гончарной посуды имело глубокие традиции, его отдельные реликты сохранились на Полесье, как в своеобразном резервате. Символические действия с гончарными изделиями, которые рассматриваются в данной статье, наблюдаются именно в культуре украинцев, их исследование имеет важное значение в контексте рассмотрения полиэтнических взаимовлияний. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Регіональні особливості традиційної матеріальної культури: нові аспекти дослідження та сучасні форми презентації Гончарний посуд українського Полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів Article published earlier |
| spellingShingle | Гончарний посуд українського Полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів Боренько, Н. Регіональні особливості традиційної матеріальної культури: нові аспекти дослідження та сучасні форми презентації |
| title | Гончарний посуд українського Полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів |
| title_full | Гончарний посуд українського Полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів |
| title_fullStr | Гончарний посуд українського Полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів |
| title_full_unstemmed | Гончарний посуд українського Полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів |
| title_short | Гончарний посуд українського Полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів |
| title_sort | гончарний посуд українського полісся: трансформація назви і форми в контексті міжкультурних взаємовпливів |
| topic | Регіональні особливості традиційної матеріальної культури: нові аспекти дослідження та сучасні форми презентації |
| topic_facet | Регіональні особливості традиційної матеріальної культури: нові аспекти дослідження та сучасні форми презентації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207963 |
| work_keys_str_mv | AT borenʹkon gončarniiposudukraínsʹkogopolíssâtransformacíânazviíformivkontekstímížkulʹturnihvzaêmovplivív |