Формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в АР Крим
Визначальним елементом етнічної ідентичності кримських татар є уявлення про рідну землю, яке актуалізувалося за часів їх перебування в країнах депортації і продовжує домінувати в період репатріації та повернення на батьківщину. У статті пропонуємо до розгляду основні складові уявлень про етнічні зем...
Saved in:
| Published in: | Матеріали до української етнології |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207977 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в АР Крим / О. Соболєва // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 44-51. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859681933138591744 |
|---|---|
| author | Соболєва, О. |
| author_facet | Соболєва, О. |
| citation_txt | Формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в АР Крим / О. Соболєва // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 44-51. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Матеріали до української етнології |
| description | Визначальним елементом етнічної ідентичності кримських татар є уявлення про рідну землю, яке актуалізувалося за часів їх перебування в країнах депортації і продовжує домінувати в період репатріації та повернення на батьківщину. У статті пропонуємо до розгляду основні складові уявлень про етнічні землі кримських татар у сучасному публічному дискурсі. Дослідження здійснене на аналізі власних польових джерел, зібраних під час експедиційної роботи в регіоні, а також на основі статистичних матеріалів різних років і публікацій у регіональній пресі та публіцистиці.
The defining element of the ethnic identity of the Crimean Tatars is the idea of their homeland, which became more actual during their stay in the countries of deportation. This idea continues to dominate during the Crimean Tatars’ repatriation and return home. The paper proposes to review the basic elements of the Crimean Tatars’ idea of ethnic lands in contemporary public discourse. The study is based on an analysis of our own field sources and on statistical materials from different years and publications in the regional press.
Определяющим элементом этнической идентичности крымских татар является представление о родной земле, которое актуализировалось во времена их пребывания в странах депортации и продолжает доминировать в период репатриации и возвращения на родину. В статье предлагаем к рассмотрению основные составляющие представлений об этнических землях крымских татар в современном публичном дисскурсе. Исследование осуществлено на анализе личных полевых источников, собранных во время экспедиционной работы в регионе, а также на основе статистических материалов разных годов и публикаций в региональной прессе та публицистике.
|
| first_indexed | 2025-11-30T18:05:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
44
Îëåíà Ñîáîëºâà
(Êè¿â)
ÔÎÐÌÓÂÀÍÍß ÎÁÐÀÇÓ ÅÒͲ×Íί ÁÀÒÜʲÂÙÈÍÈ
ÊÐÈÌÑÜÊÈÕ ÒÀÒÀÐ Â ÓÌÎÂÀÕ ÐÅÏÀÒвÀÖ²¯
ÒÀ ÎÁËÀØÒÓÂÀÍÍß Â ÀÐ ÊÐÈÌ
Âèçíà÷àëüíèì åëåìåíòîì åòí³÷íî¿ ³äåíòè÷íîñò³ êðèìñüêèõ òàòàð º óÿâëåííÿ ïðî ð³äíó
çåìëþ, ÿêå àêòóàë³çóâàëîñÿ çà ÷àñ³â ¿õ ïåðåáóâàííÿ â êðà¿íàõ äåïîðòàö³¿ ³ ïðîäîâæóº äîì³íó-
âàòè â ïåð³îä ðåïàòð³àö³¿ òà ïîâåðíåííÿ íà áàòüê³âùèíó. Ó ñòàòò³ ïðîïîíóºìî äî ðîçãëÿäó
îñíîâí³ ñêëàäîâ³ óÿâëåíü ïðî åòí³÷í³ çåìë³ êðèìñüêèõ òàòàð ó ñó÷àñíîìó ïóáë³÷íîìó äèñêóðñ³.
Äîñë³äæåííÿ çä³éñíåíå íà àíàë³ç³ âëàñíèõ ïîëüîâèõ äæåðåë, ç³áðàíèõ ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³éíî¿
ðîáîòè â ðåã³îí³, à òàêîæ íà îñíîâ³ ñòàòèñòè÷íèõ ìàòåð³àë³â ð³çíèõ ðîê³â ³ ïóáë³êàö³é ó
ðåã³îíàëüí³é ïðåñ³ òà ïóáë³öèñòèö³.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: åòí³÷íà ³äåíòè÷í³ñòü, êðèìñüê³ òàòàðè, áàòüê³âùèíà, äåïîðòàö³ÿ, ðå-
ïàòð³àö³ÿ.
The defining element of ethnic identity of the Crimean Tatars is an idea of their homeland
which became more actual during their stay in the countries of deportation. This idea continues to
dominate during Crimean Tatar’s repatriation and return home. The paper proposes to review the
basic elements of Crimean Tatar’s idea of ethnic lands in contemporary public discourse. The study
is based on an analysis of our own field sources, and on statistical materials of different years and
publications in the regional press.
Keywords: ethnic identity, Crimean Tatars, homeland, deportation, repatriation.
Îïðåäåëÿþùèì ýëåìåíòîì ýòíè÷åñêîé èäåíòè÷íîñòè êðûìñêèõ òàòàð ÿâëÿåòñÿ ïðåäñòàâ-
ëåíèå î ðîäíîé çåìëå, êîòîðîå àêòóàëèçèðîâàëîñü âî âðåìåíà èõ ïðåáûâàíèÿ â ñòðàíàõ äåïîð-
òàöèè è ïðîäîëæàåò äîìèíèðîâàòü â ïåðèîä ðåïàòðèàöèè è âîçâðàùåíèÿ íà ðîäèíó. Â ñòà-
òüå ïðåäëàãàåì ê ðàññìîòðåíèþ îñíîâíûå ñîñòàâëÿþùèå ïðåäñòàâëåíèé îá ýòíè÷åñêèõ çåìëÿõ
êðûìñêèõ òàòàð â ñîâðåìåííîì ïóáëè÷íîì äèññêóðñå. Èññëåäîâàíèå îñóùåñòâëåíî íà àíàëèçå
ëè÷íûõ ïîëåâûõ èñòî÷íèêîâ, ñîáðàííûõ âî âðåìÿ ýêñïåäèöèîííîé ðàáîòû â ðåãèîíå, à òàêæå
íà îñíîâå ñòàòèñòè÷åñêèõ ìàòåðèàëîâ ðàçíûõ ãîäîâ è ïóáëèêàöèé â ðåãèîíàëüíîé ïðåññå òà
ïóáëèöèñòèêå.
Êëþ÷åâûå ñëîâà: ýòíè÷åñêàÿ èäåíòè÷íîñòü, êðûìñêèå òàòàðû, ðîäèíà, äåïîðòàöèÿ,
ðåïàòðèàöèÿ.
ß ðîäèëàñü â Óçáåêèñòàíå,
Íî Ðîäèíîé ìîåé áûë Êðûì.
Çäåñü ìîé íàðîä, çäåñü ìîè êîðíè,
Çäåñü ìîé îòåö, è äåä, è ïðàäåä æèë.
ËÅÉËß ÌÓÑÒÀÔÀÅÂÀ [6]
Âèçíà÷àëüíèì åëåìåíòîì åòí³÷íî¿
³äåíòè÷íîñò³ êðèìñüêèõ òàòàð º óÿâëåííÿ
ïðî ð³äíó çåìëþ, ÿêå àêòóàë³çóâàëîñÿ çà
÷àñ³â ïåðåáóâàííÿ êðèìñüêèõ òàòàð ó êðà-
¿íàõ äåïîðòàö³¿ ³ ïðîäîâæóº äîì³íóâàòè â
ïåð³îä ðåïàòð³àö³¿ òà ïîâåðíåííÿ íà áàòü-
ê³âùèíó. Ó ñòàòò³ ïðîïîíóºìî äî ðîçãëÿäó
îñíîâí³ ñêëàäîâ³ óÿâëåíü ïðî åòí³÷í³ çåì-
ë³ êðèìñüêèõ òàòàð ó ñó÷àñíîìó ïóáë³÷íî-
ìó äèñêóðñ³. Äîñë³äæåííÿ ïîáóäîâàíå íà
àíàë³ç³ âëàñíèõ ïîëüîâèõ äæåðåë, ç³áðà-
íèõ àâòîðîì ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³éíî¿ ðîáîòè
â ðåã³îí³, à òàêîæ íà îñíîâ³ ñòàòèñòè÷íèõ
ìàòåð³àë³â ð³çíèõ ðîê³â ³ ïóáë³êàö³é ó ðå-
ã³îíàëüí³é ïðåñ³ òà ïóáë³öèñòèö³.
Âàæëèâèì ÷èííèêîì, ÿêèé âïëèâຠíà
ôîðìóâàííÿ êóëüòóðíî-ãåîãðàô³÷íîãî îá-
ðàçó Êðèìó, º ïðèñóòí³ñòü êðèìñüêîòàòàð-
ñüêî¿ ìóñóëüìàíñüêî¿ òþðêîìîâíî¿ ñï³ëü-
íîòè. Ïîâåðíåííÿ êðèìñüêèõ òàòàð ç ì³ñöü
äåïîðòàö³¿ ñòàëî âèçíà÷àëüíîþ ñêëàäîâîþ
çì³íè ñîö³îêóëüòóðíîãî é îáðàçíîãî ëàíä-
øàôòó Êðèìó. Ó áàãàòüîõ äðóêîâàíèõ âè-
äàííÿõ âåëèêî¿ óâàãè íàäàíî ïèòàííÿì
ñîö³àëüíî¿ òà ïîë³òè÷íî¿ ³íòåãðàö³¿ êðèì-
ñüêèõ òàòàð â óêðà¿íñüêå ñóñï³ëüñòâî.
Íàäçâè÷àéíî âàæëèâîþ º ïðîáëåìà êóëü-
http://www.etnolog.org.ua
45
òóðíî¿ òà åòí³÷íî¿ ðå³íòåãðàö³¿ êðèìñüêèõ
òàòàð â óêðà¿íñüêèé ñîö³óì ï³ñëÿ ìàñîâî¿
ðåïàòð³àö³¿ íàïðèê³íö³ ÕÕ ñò. Ó öüîìó
êîíòåêñò³ íà ïåðøå ì³ñöå âèõîäèòü ïèòàí-
íÿ åòí³÷íî¿ ñàìî³äåíòèô³êàö³¿ ïðåäñòàâ-
íèê³â êðèìñüêîòàòàðñüêî¿ ñï³ëüíîòè, àäæå
÷åðåç íå¿ â³äáóâàºòüñÿ êîíñòðóþâàííÿ îá-
ðàçó ñåáå òà åòí³÷íèõ ñóñ³ä³â ³ âèðîáëåííÿ
ìîäåëåé ñï³â³ñíóâàííÿ â áàãàòîåòí³÷íîìó
ñåðåäîâèù³ Êðèìó.
Ïîíÿòòÿ òåðèòî𳿠º êëþ÷îâèì â åòíî-
ëî㳿, àäæå ïîðÿä ç òàêèìè ñêëàäîâèìè åò-
í³÷íî¿ êóëüòóðè, ÿê ìîâà, òðàäèö³¿, â³ðó-
âàííÿ, ïèòàííÿ òåðèòîð³àëüíî¿ íàëåæíîñò³
åòí³÷íî¿ ñï³ëüíîòè ïîñ³äຠ÷³ëüíå ì³ñöå â
ñèñòåì³ óÿâëåíü ïðî ñåáå òà ñâî¿õ åòí³÷-
íèõ ñóñ³ä³â. Äî òîãî æ ÿê â åòíîãðàô³÷íèõ
äîñë³äæåííÿõ, òàê ³ â åòí³÷í³é ì³ôîëî㳿
âàæëèâó ðîëü â³ä³ãðຠãåîãðàô³÷íèé ïî-
ñèá³ë³çì – òâåðäæåííÿ ïðî çàëåæí³ñòü
ãîñïîäàðñòâà, íàðîäíîãî õàðàêòåðó, ìîðà-
ë³, ìèñòåöòâà, êóëüòóðè â³ä òåðèòîð³¿, äå
ñêëàâñÿ òîé ÷è ³íøèé åòíîñ. Ïåðøî÷åð-
ãîâå çíà÷åííÿ òåðèòîð³àëüíèé ÷èííèê ìàº
â äîñë³äæåííÿõ åòíîãåíåçó. Ó ñó÷àñíèõ
íàö³îíàëüíèõ òà åòí³÷íèõ êîíñòðóêòàõ
âàæëèâå ì³ñöå ïîñ³äຠóÿâëåííÿ ïðî òå-
ðèòîð³þ åòíîãåíåçó, ùî âèðàæàºòüñÿ â äî-
âåäåíí³ «áàãàòîâ³êîâîãî ïåðåáóâàííÿ» íà
ïåâíèõ çåìëÿõ òà â³äñòîþâàíí³ «³ñòîðè÷-
íèõ ïðàâ» íà òåðèòîð³þ îêðåìèõ åòíîñ³â
[20, ñ. 8]. Ó áàãàòîíàö³îíàëüíèõ ðåã³îíàõ,
äî ÿêèõ íàëåæèòü, çîêðåìà, ³ ÀÐ Êðèì ó
ìåæàõ Óêðà¿íè, ³äåÿ òåðèòî𳿠åòíîãåíåçó
òà òåðèòî𳿠åòí³÷íî¿ ³ñòî𳿠âèëèâàºòüñÿ
ó ñâîºð³äíó êîíêóðåíö³þ ð³çíèõ åòí³÷íèõ
ãðóï çà çåìëþ.
Ó÷åí³ ââàæàþòü óÿâëåííÿ ïðî ñï³ëü-
í³ñòü åòí³÷íî¿ òåðèòî𳿠îäíèì ç îñíîâíèõ
÷èííèê³â åòíîâèçíà÷àëüíèõ òà ³äåíòèô³-
êàö³éíèõ êîíñòðóêò³â. Ó ñó÷àñíèõ ñó-
ñï³ëüíèõ íàóêàõ ïîáóòóº ê³ëüêà òåîð³é
ùîäî ïèòàííÿ åòí³÷íîãî ³ íàö³îíàëüíîãî
ñàìîâèçíà÷åííÿ â ö³ëîìó òà éîãî ñêëàäî-
âî¿ – ïîíÿòòÿ åòí³÷íî¿ òåðèòî𳿠àáî áàòü-
ê³âùèíè. Ó ðàìêàõ åññåíö³àë³çìó ðîçâè-
âàëàñÿ äóìêà ïðî òå, ùî òàê³ ïîíÿòòÿ, ÿê
áàòüê³âùèíà, åòí³÷í³ òðàäèö³¿, êóëüòóðà º
íåçì³ííèìè, ïðèðîäíèìè, î÷åâèäíèìè äå-
òåðì³íàíòàìè ðîçâèòêó åòíîñ³â òà íàö³é.
Òàêå áà÷åííÿ ïîõîäæåííÿ åòíîñ³â ñôîð-
ìóâàëîñÿ ùå â Õ²Õ ñò., ïðîòå é ñüîãîäí³
õàðàêòåðíå äëÿ áàãàòüîõ íàö³îíàëüíèõ ³ñ-
òîð³îãðàô³é. Íà ïðîòèâàãó äàí³é òåîð³¿, ó
ñó÷àñíèõ ìîäåðí³ñòñüêèõ òå÷³ÿõ ñôîðìó-
âàâñÿ ³íñòðóìåíòàë³ñòñüêèé ï³äõ³ä. «Éîãî
ñóòü ïîëÿãຠâ òîìó, ùî åòí³÷í³ñòü ðîçãëÿ-
äàþòü ÿê ³íñòðóìåíò, âèêîðèñòîâóâàíèé
åòí³÷íèìè åë³òàìè àáî ð³çíèìè ñîö³îêóëü-
òóðíèìè ãðóïàìè â áîðîòüá³ çà âëàäó, ñòà-
òóñ, äîáðîáóò» [27]. Òàêèì ÷èíîì, ³íñòðó-
ìåíòàë³ñòè â ïîíÿòòÿ «åòí³÷íà òåðèòîð³ÿ»
òà «áàòüê³âùèíà» âêëàäàþòü óòèë³òàðíèé
³ ïðèêëàäíèé çì³ñò, ïåâíîþ ì³ðîþ ïåðåîö³-
íþþ÷è ïîë³òè÷íèé ôàêòîð. Íà ïðîòèâàãó
òàêîìó ñïðîùåíîìó ï³äõîäó äî ñóñï³ëü-
íèõ ÿâèù, ïðåäñòàâíèêè ³íøî¿ òåî𳿠–
åòíî ñèìâîë³çìó – çíà÷íî á³ëüøå íàäàþòü
óâàãè êóëüòóðí³é ñêëàäîâ³é åòí³÷íîñò³ é
íàö³î íàë³çì³â. «Ñèìâîë³÷í³ åëåìåíòè íà-
ö³¿, ¿¿ ì³ôè, ö³ííîñò³, òðàäèö³¿, åìîö³éíî
çàáàðâëåíà òåðèòîð³ÿ – “áàòüê³âùèíà” áà-
÷àòüñÿ åòíîñèìâîë³ñòàìè ÿê, áåçñóìí³âíî,
ðóêîòâîðí³ (ñêîíñòðóéîâàí³) òà íåïðèðîäí³
ôåíîìåíè, ÿê³, ïðîòå, ï³ñëÿ ôîðìóâàííÿ
ï³ääàþòüñÿ òðàíñôîðìàö³¿ ò³ëüêè â äóæå
îáìåæåíîìó îáñÿç³». Âîíè º ÷àñòèíîþ ì³-
ôîñèìâîë³÷íèõ êîìïëåêñ³â, ùî ìàþòü çíà-
÷íó ÷àñîâó òÿãë³ñòü ³ íàëåæàòü äî ñòàðèõ
åòí³÷íèõ êîðåí³â òà âèñòóïàþòü «ñèìâîë³÷-
íèìè ðåçåðâóàðàìè íàö³é» [22].
Ó ñòàá³ëüíîìó, â³äíîñíî ãîìîãåííîìó
ñóñï³ëüñòâ³, ÿêå òðèâàëèé ÷àñ íå ï³ääà-
âàëîñÿ òåðèòîð³àëüíèì ïåðåì³ùåííÿì,
áóòè ïðåäñòàâíèêîì åòíîñó, ùî ïðåäñòàâ-
ëÿº á³ëüø³ñòü íàñåëåííÿ, – öå áóòè òà-
êèì, ÿê ³ âñ³ [11, ñ. 47]. Ëèøå â êðèçîâèõ
ñèòóàö³ÿõ, äî ÿêèõ, çîêðåìà, íàëåæàòü
ð³çíîìàí³òí³ ì³ãðàö³¿, îêðåì³ åëåìåíòè
åòí³÷íîñò³ àêòóàë³çóþòüñÿ òà âèêîíóþòü
ìîá³ë³çóþ÷ó ðîëü. Çà ñëîâàìè äîñë³äíè-
ö³ åì³ãðàíòñüêèõ ñï³ëüíîò Ì. Ãðèìè÷,
«ïðîáëåìè åòí³÷íî¿ ³äåíòè÷íîñò³ âèíèêà-
þòü ïåðåäóñ³ì ó ëþäåé, ÿê³ æèâóòü íå íà
ñâî¿é áàòüê³âùèí³ (òîáòî ³ñòîðè÷í³é áàòü-
ê³âùèí³), ç ÿêîþ ùå â³ä÷óâàþòü çâ’ÿçîê,
ó òèõ ëþäåé, ÿê³ æèâóòü ñåðåä “íå òà-
êèõ, ÿê âîíè”» [11, ñ. 47]. Íà ïðèêëàä³
êðèìñüêèõ òàòàð ïðîñòåæóºòüñÿ çíà÷íà
åòíîêîíñîë³äóþ÷à ðîëü ñèìâîëó åòí³÷íî¿
áàòüê³âùèíè â îáñòàâèíàõ ïðèìóñîâî-
ãî ïåðåñåëåííÿ ïðåäñòàâíèê³â åòíîñó íà
³íø³ òåðèòî𳿠ïðîæèâàííÿ.
Ö³ëêîì ïîãîäæóºìîñÿ ç äóìêîþ, ùî
óÿâëåííÿ ïðî ñï³ëüíå ïîõîäæåííÿ âèñòó-
ïຠãîëîâíèì ìàðêåðîì åòí³÷íî¿ ³äåíòèô³-
êàö³¿ ñåðåä êðèìñüêèõ òàòàð, ó òîé ÷àñ ÿê
îçíàêè åòí³÷íîñò³ – ìîâà, ðåë³ã³ÿ, òðàäè-
ö³éíà êóëüòóðà – äåìîíñòðóþòü â³äíîñíó
íåñòàá³ëüí³ñòü ³ ðóõëèâ³ñòü ó ñó÷àñíèõ
óìîâàõ [9, ñ. 12]. Òðàäèö³éíà êóëüòóðà
êðèìñüêèõ òàòàð ó ïåð³îä äåïîðòàö³¿ ïåðå-
http://www.etnolog.org.ua
46
æèëà çíà÷íèé çàíåïàä ³ òðàíñôîðìàö³þ.
Ñüîãîäí³ âîíà â³äòâîðþºòüñÿ àáî ôðàã-
ìåíòàðíî òà íåïîâíî (íàïðèêëàä, òðàäè-
ö³éíà ñèñòåìà õàð÷óâàííÿ), àáî ó âèãëÿä³
ñöåí³÷íèõ òà äåêîðàòèâíèõ åëåìåíò³â (òðà-
äèö³éíà îáðÿäîâ³ñòü, íàðîäíå ìèñòåöòâî).
Ðåë³ã³ÿ áóëà çíà÷íîþ ì³ðîþ çí³âåëüîâàíà
â ïåð³îä àíòèðåë³ã³éíî¿ ïîë³òèêè é ïðîïà-
ãàíäè â Ðàäÿíñüêîìó Ñîþç³. Åòí³÷íà ìîâà
õî÷ ³ íèí³ º äîñèòü ñèëüíèì åòíîíàö³î-
íàëüíèì ñèìâîëîì, ïðîòå òàêîæ óòðàòèëà
ñâîº äîì³íóþ÷å åòíîîá’ºäíàâ÷å çíà÷åííÿ
â ðàäÿíñüê³ ÷àñè âíàñë³äîê ðóñèô³êàòîð-
ñüêî¿ äåðæàâíî¿ ïîë³òèêè. Çà öèõ óìîâ
òà âíàñë³äîê ïðèìóñîâîãî ïåðåñåëåííÿ ç
áàòüê³âñüêèõ çåìåëü óÿâëåííÿ ïðî ñï³ëüíó
åòí³÷íó òåðèòîð³þ íå ò³ëüêè íå çìåíøèëè
ñâîãî çíà÷åííÿ, à íàâïàêè, àêòóàë³çóâàëî-
ñÿ, à ïðàãíåííÿ ïîâåðíóòèñÿ íà åòí³÷íó
áàòüê³âùèíó ñòàëî ãîëîâíîþ ³äåºþ åòí³÷-
íî¿ ìîá³ë³çàö³¿ ñåðåä êðèìñüêèõ òàòàð.
³äîìî, ùî âèãíàííÿ ç ð³äíî¿ çåìë³ ó
çâè÷àºâî-ïðàâîâ³é êóëüòóð³ áàãàòüîõ òðà-
äèö³éíèõ ñóñï³ëüñòâ âèñòóïàëî íàéòÿæ-
÷èì ïîêàðàííÿì çà çëî÷èí. Ìîæëèâî,
ñàìå òîìó â óñíèõ îïîâ³äÿõ ðåñïîíäåíò³â
ïðî äåïîðòàö³þ ³ æèòòÿ ó âèãíàíí³, à òà-
êîæ ó íàö³îíàëüí³é ïóáë³öèñòèö³ äóæå
ãîñòðî çâó÷èòü òåìà íåñïðàâåäëèâîñò³
çâèíóâà÷åíü, âèñóíóòèõ äî êîæíîãî ïðåä-
ñòàâíèêà åòíîñó, é îáðàçè, ÿêó ïåðåæèâ
êðèìñüêîòàòàðñüêèé íàðîä:
«Ìû æå íåâèííûå, ìû æå íåâèíîâíûå.
Ìîæåò, áûëè òàì êàêèå-òî âèíîâàòûå
ëþäè. Ìû æå íåâèíîâíûå. Íè çà ÷òî
[ïîñòðàæäàëè. – Î. Ñ.]. Íàâåðíîå, äó-
ìàåì, ðàçáèðàòüñÿ áóäóò. Êòî âèíîâàò –
òîãî îñòàâÿò, à êòî íåâèíîâàò – îáðàòíî.
Êàæäûé äåíü æäàëè, êàæäûé äåíü æäà-
ëè. È íå äîæäàëèñü [ïëà÷å. – Î. Ñ.]» [3].
«×òî êàñàåòñÿ êðûìñêîòàòàðñêîãî íàðî-
äà, òî íàíåñ¸ííîå åìó îñêîðáëåíèå îñòà-
âèëî íà åãî òåëå ãëóáîêóþ íåçàæèâàþùóþ
ðàíó íà ñòîëåòèÿ. Îá ýòîì çàáûòü íå äàíî
íèêîìó èç íàñ, æèâóùèõ ñåé÷àñ. Íèêîã-
äà!» [30].
ϳñëÿ àêòó äåïîðòàö³¿ 1944 ðîêó ðà-
äÿíñüêèé óðÿä ïðîäîâæóâàâ óïðîâàäæó-
âàòè ÷èñëåíí³ çàõîäè, ùî ìàëè ÿñêðàâî
âèðàæåíèé äèñêðèì³íàö³éíèé õàðàêòåð çà
åòí³÷ íîþ îçíàêîþ: êîìåíäàíòñüêèé ðåæèì
òðèâàâ äî 1956 ðîêó, ³ñíóâàëè ÷èñëåíí³
îáìåæåííÿ ùîäî ïðàâ íà îñâ³òó, ìîæëè-
âîñò³ âèáîðó ðîáîòè òà ì³ñöÿ ïðîæèâàííÿ.
Ñàìå óñâ³äîìëåííÿ ìàñøòàá³â êîëåêòèâ-
íî¿ òðàãå䳿 ³ ïðàãíåííÿ â³äíîâèòè ñïðà-
âåäëèâ³ñòü ñòîñîâíî âñ³º¿ ãðóïè, à òàêîæ
îñîáèñòó ã³äí³ñòü êîæíîãî ³íäèâ³äà ñòàëî
êîíñîë³äóþ÷èì ïîøòîâõîì, ùî îá’ºäíàâ
äîñèòü ãåòåðîãåííó çà ñâîºþ ñòðóêòóðîþ
êðèìñüêîòàòàðñüêó ñï³ëüíîòó.
Ó êíèç³ «Çà ìåæàìè ïàì’ÿò³: äåïîð-
òàö³ÿ òà ïîâåðíåííÿ êðèìñüêèõ òàòàð»
(«Beyond memory: the Crimean Tatars’
deportation and return») Ã. Þë³íã, ïîð³â-
íþþ÷è äâà ð³çíîâåêòîðí³ ì³ãðàö³éí³ ðóõè
êðèìñüêèõ òàòàð (åì³ãðàö³¿ Õ²Õ ñò. íà òå-
ðèòîð³þ Îñìàíñüêî¿ ³ìïå𳿠òà ðåïàòð³à-
ö³þ íàïðèê³íö³ ÕÕ ñò.), óêàçóº íà òå, ùî
ùå â Õ²Õ ñò. Êðèì óÿâëÿëè ïåðèôåð³ºþ
âåëèêîãî ³ñëàìñüêîãî, òþðêîìîâíîãî ñâ³òó,
à åì³ãðàö³ÿ â Àíàòîë³þ ñïðèéìàëàñü ÿê
ïåðåì³ùåííÿ ç ïåðèôå𳿠äî éîãî öåíòðó.
Äåïîðòàö³ÿ 1944 ðîêó, ÿê öå íå ïàðàäîê-
ñàëüíî, ñïðèÿëà òîìó, ùî ãåîãðàô³÷íèé
îáðàç Êðèìó îñòàòî÷íî ïåðåì³ñòèâñÿ ç ïå-
ðèôå𳿠óÿâíîãî êóëüòóðíîãî ëàíäøàôòó
äî éîãî öåíòðó [1, ð. 199–200].
Äåïîðòàö³ÿ óñâ³äîìëåíî ÷è íàï³âóñâ³-
äîìëåíî ñïðèéìàëàñü ÿê ïîðóøåííÿ ð³â-
íîâàãè, ïîâåðíåííÿ æ íà áàòüê³âùèíó
óÿâëÿëîñü ÿê çàõ³ä, ùî ìàâ áè öþ ð³âíî-
âàãó â³äíîâèòè. Îá’ºäíàííÿ òà ìîá³ë³çàö³ÿ
êðèìñüêîòàòàðñüêîãî åòíîñó íàâêîëî ³äå¿
åòí³÷íî¿ òåðèòî𳿠âò³ëèëàñÿ â ïîòóæíèé
ì³ãðàö³éíèé ðóõ ³ ðåïàòð³àö³þ äåñÿòê³â
òèñÿ÷ êðèìñüêèõ òàòàð íà òåðèòîð³þ åò-
í³÷íî¿ áàòüê³âùèíè. Ó íàö³îíàëüí³é ïðå-
ñ³, â ³íòåðâ’þ, ó ïóáë³öèñòèö³ àêò äåïîð-
òàö³¿ ÷àñòî ìåòàôîðè÷íî çàìàëüîâóþòü ÿê
ñïðîáó ïîçáàâëåííÿ åòí³÷íèõ êîðåí³â, ÿê
çëî÷èííèé àêò «êðàä³æêè» áàòüê³âùèíè
(«îòíÿòàÿ ðîäèíà», «îáðåçàííûå êîðíè»,
«âûêîð÷åâàíûé ñ êîðíåì íàðîä»). Ïîâåð-
íåííÿ íà áàòüê³âùèíó º ñïðîáîþ â³äíàé-
äåííÿ ñâî¿õ êîðåí³â, æèòòÿ íà áàòüê³âùè-
í³ äຠâ³ä÷óòòÿ ð³âíîâàãè, óêîð³íåíîñò³ é
â³÷íîñò³. Äëÿ êðèìñüêèõ òàòàð ïðàãíåííÿ
æèòè íà ñâî¿é òåðèòî𳿠âò³ëèëîñÿ â áà-
æàííÿ áóòè «òàêèìè, ÿê âñ³» ³íø³ íàðîäè,
ùî ìàþòü ñâîþ áàòüê³âùèíó. Ïîâåðíåí-
íÿ íà áàòüê³âùèíó îçíà÷àëî â³äíîâëåííÿ
ïîâíîö³ííîñò³ òà ñòàá³ëüíîñò³ äëÿ åòíîñó,
ïðîòå, ÿê âèÿâèëîñÿ çãîäîì, – ³ âòðàòó âè-
íÿòêîâîñò³.
Ó êíèç³ Ã. Þë³íã ïîäàíà çíàêîâà ôîòî-
ãðàô³ÿ, ÿêà ³ëþñòðóº ñèìâîë³÷í³ñòü îáðà-
çó Êðèìó ÿê åòí³÷íî¿ áàòüê³âùèíè, ì³ñöÿ,
äå ïîõîâàí³ ïðåäêè – íà í³é çîáðàæåíèé
íàäãðîáîê íà îäíîìó ç êëàäîâèù ì. ׳ð-
÷³ê â Óçáåêèñòàí³, âèãîòîâëåíèé ó ôîðì³
êàðòè êðèìñüêîãî ï³âîñòðîâà.
http://www.etnolog.org.ua
47
Ðåïàòð³àö³ÿ íàïðèê³íö³ 1980 – ïåð-
øî¿ ïîëîâèíè 1990-õ ðîê³â ìàëà ìàñîâèé
³ ñòèõ³éíèé õàðàêòåð. Ïðî öå ñâ³ä÷àòü
íàø³ ³íòåðâ’þ òà â³äïîâ³ä³ ðåñïîíäåíò³â
íà çàïèòàííÿ, ÷îìó ñàìå â ¿õí³õ ðîäèíàõ
áóëî ïðèéíÿòå ð³øåííÿ ïðî ïîâåðíåííÿ äî
Êðèìó:
«Âñ¸ ðàâíî, õîòü òðóäíî áóäåò, âñ¸
ðàâíî – ðîäèíà. Ïðèåõàëè òóäà – ïëîõî
áûëî, ïîòîì æèëè – õîðîøî áûëî. Íî,
âñ¸ ðàâíî, äóìàëè ïðî Êðûì, ïîòîìó ÷òî
çäåñü – ðîäèíà. Íàøà çåìëÿ [òóò ³ äàë³
ïîæèðíåííÿ íàøå. – Î. Ñ.]» [23]. «Äà
âîò òàê âîò îäèí ïåðååäåò, è âñå äóìàëè,
÷òî íàäî, äà, íà ðîäèíó. Íàäî, ÷òîá ñâîÿ
ðîäèíà áûëà» [25]. «Ìû çíàëè, ÷òî íàñ
çäåñü íèêòî ñ ðàñïðîñò¸ðòûìè îáúÿòèÿìè
íå æä¸ò. Âñÿ æèçíü ñ íóëÿ, êàê áû. Íî,
îäíàêî, çîâ êðîâè, çîâ ðîäèíû ïðèñóò-
ñòâîâàë» [21]. «Äåäóøêà ìîé, êîãäà ìû
â Óçáåêèñòàíå æèëè, äåäóøêà ãîâîðèë:
«ß, – ãîâîðèò, – ïî Êðûìó òàê ñîñêó÷èë-
ñÿ, ÷òî, êàê áóäòî, ïèòü õî÷ó!» [5].
Íà ³ððàö³îíàëüíîìó çâ’ÿçêó ç áàòüê³â-
ùèíîþ òà ïðèâ’ÿçàíí³ äî ð³äíî¿ çåìë³, ùî
ââåñü ÷àñ â³ä÷óâàëîñÿ ï³ä ÷àñ æèòòÿ â ì³ñ-
öÿõ äåïîðòàö³¿, íàãîëîøåíî ³ â ñó÷àñí³é
ïóáë³öèñòèö³: «Çåìëÿ ìîÿ! Ðîäèíà ìîÿ!
Òû ìàëåíüêèé çåëåíûé ëèñòîê, ïðèëåïèâ-
øèéñÿ ê êðóòîìó áîêó íàøåé ïëàíåòû. Íî
ìîè ãëàçà ñìîòðÿò òîëüêî íà òåáÿ. Ìîÿ
äóøà ïîìíèò òåáÿ è ñòðåìèòñÿ ê òåáå. Òû
ñíèøüñÿ ìíå äî ñèõ ïîð. Â ïîñëåäíåå âðå-
ìÿ, âñïîìèíàÿ òåáÿ, ÿ ÷àñòî ïëà÷ó. Ïëà÷ó
áåçìîëâíî è ãîðüêî... Ñàìàðêàíä, 6 äåêà-
áðÿ 1989 ã.» [4].
Çâ’ÿçîê ç åòí³÷íîþ òåðèòîð³ºþ ï³ä-
êðåñëåíèé â åòíîí³ìàõ – êúûðûìëû,
êúûðûì òàòàðëàð, êðèìö³, ùî ìàþòü
âàæëèâå ñèìâîë³÷íå çíà÷åííÿ äëÿ êîí-
ñòðóþâàííÿ åòí³÷íî¿ ³äåíòè÷íîñò³. «Áó-
äó÷è äåòüìè, ìû íå ïîíèìàëè, ïî÷åìó
íàì íå ðàçðåøàåòñÿ æèòü â Êðûìó, âåäü
ìû êðûìñêèå òàòàðû. Â ñëîâå “íàöèî-
íàëüíîñòü” çàëîæåíà ýòíè÷åñêàÿ ïðè-
íàäëåæíîñòü ê òåððèòîðèè» [17]. ßê íå
ïàðàäîêñàëüíî, àëå â ðàäÿíñüêîìó ñîþç³
ãðàôà â ïàñïîðò³ «íàö³îíàëüí³ñòü» ï³ä-
òðèìóâàëà â³äòâîðåííÿ åòí³÷íî¿ ïàì’ÿò³
é ³äåíòèô³êàö³¿. Ñàìå òîìó â ñåðåäîâèù³
êðèìñüêèõ òàòàð äóæå ãîñòðî ñïðèéíÿëè
àêò «ïîçáàâëåííÿ ³ìåí³» åòí³÷íî¿ ñï³ëü-
íîòè, îñê³ëüêè â ïàñïîðòàõ ïî÷àëè çàçíà-
÷àòè ëèøå åòíîí³ì «òàòàðè» áåç âàæëè-
âîãî ïðèêìåòíèêà «êðèìñüê³»: «Íàðîäó
áûë íàíåñ¸í ïîñëåäíèé, ñàìûé ïîäëûé
óäàð: ó íåãî îòíÿëè åãî èìÿ. Ìû ñòàëè
ïðîñòî òàòàðàìè. Îäíèì ðîñ÷åðêîì ïåðà
èñ÷åç öåëûé íàðîä» [18, ñ. 27].
ßê ó íàøèõ ³íòåðâ’þ, òàê ³ â çàñîáàõ
ìàñîâî¿ ³íôîðìàö³¿ ãîëîâíîþ ìîòèâàö³ºþ
ïîâåðíåííÿ íà åòí³÷íó áàòüê³âùèíó º íå
ïîë³òè÷í³ àáî åêîíîì³÷í³ ö³ííîñò³, à íà-
ñàìïåðåä ñèìâîë³÷íà ö³íí³ñòü åòí³÷íî¿
òåðèòîð³¿, ÿê çåìë³ ïîõîäæåííÿ åòíîñó.
Îáðàç åòí³÷íî¿ áàòüê³âùèíè óÿâëÿºòüñÿ
ÿê ì³ñöå, äå ïîõîâàí³ ïðåäêè. Ïåðøà ïî-
äîðîæ íà áàòüê³âùèíó ìàéæå çàâæäè ñó-
ïðîâîäæóâàëàñÿ ïîøóêàìè áàòüê³âñüêèõ
ìîãèë, ñòàðèõ êëàäîâèù. Ìîãèëè ïðåä-
ê³â – ñèìâîë³÷íå âò³ëåííÿ êîëåêòèâíî¿
ïàì’ÿò³ ãðóïè òà ñïàäêîâîñò³ ïîêîë³íü,
ïðè÷³ì ìîãèëè ä³ä³â ³ ïðàä³ä³â íà áàòü-
ê³âùèí³ º á³ëüø çíà÷èìèìè, àí³æ ìîãè-
ëè áëèçüêèõ ðîäè÷³â ó ì³ñöÿõ äåïîðòàö³¿.
Ïîìåðë³ òà ïîõîâàí³ íà ÷óæèí³ ñïðèéìà-
þòüñÿ ÿê æåðòâè çëî÷èíó, ÿêèì òàê ³ íå
âäàëîñÿ â³äíàéòè ñâîþ áàòüê³âùèíó. Òåìà
ïðèðå÷åíîñò³, ñèìâîë³÷íîãî ïðàãíåííÿ ³
íåìîæëèâîñò³ ïîâåðíåííÿ íà ð³äíó çåì-
ëþ ïðåäñòàâëåíà â åï³òàô³ÿõ íà ìîãèëàõ
êðèìñüêèõ òàòàð, ïîõîâàíèõ çà ìåæàìè
Êðèìó, íà ïàì’ÿòíèêàõ çàãèáëèì òà ïî-
ìåðëèì íà ÷óæèí³:
Äîãúäûíúûç ãóçåëü Óðêóñòàäà,
Êúàáèðëåðèíúèç êèì áèëüñèí êúàéäà.
Áèçëåð êåíå Êúûðûìãúà êúàéòàìûç,
Ñèçëåðíè, àçèçëåð, äóàíåí àíúàìûç.
Ðóõëàðûíà ýëü-Ôàòèõà.
Óðêóñòàëûëàðäàí.
Ðîäèëèñü âû â ïðåêðàñíîé Óðêóñòå,
Íî ìîãèëû âàøè íåèçâåñòíî ãäå.
Ìû âíîâü âîçâðàùàåìñÿ â Êðûì
È âàñ, äîðîãèå, ïîìèíàåì ìîëèòâîé.
Èõ äóøàì ìîëèòâà. Îò óðêóñòèíöåâ.
(ÀÐ Êðèì)
***
Êúàáèðèìíèíú áàøòàøû,
Êúûðûì åøèëü àäàñûíà êúàðøû.
Óñòþìäåêè òàø-òîïðàãúûì,
Ýâëÿòëàðûì êîçü ÿøû.
Ïàìÿòíèê ó èçãîëîâüÿ ìîåé ìîãèëû
Ïîñòàâëåí íàïðîòèâ çåëåíîãî
Êðûìñêîãî îñòðîâà.
À çåìëÿ è êàìíè íà ìíå
Ýòî ñëåçû ìîèõ äåòåé.
(ì. Ìåë³òîïîëü Çàïîð³çüêî¿ îáë.)
http://www.etnolog.org.ua
48
***
Âàòàíûíà àñðåò,
Ñþðãþíëèêòå âåôàò ýòòè.
Ñêîí÷àëàñü íà ÷óæáèíå,
Òîñêóÿ ïî Ðîäèíå.
(ñìò Íîâîîëåêñ³¿âêà
Õåðñîíñüêî¿ îáë.)
[26].
Ñìåðòü ó ïîõèëîìó â³ö³ ³ íà ð³äí³é
çåìë³ óÿâëÿºòüñÿ íå «ïðîòèïðèðîäíîþ»,
à íàâ³òü áàæàíîþ äëÿ òèõ, õòî ïåðåæèâ
äåïîðòàö³þ:
Ãúóðáåò èëüäåí ä¸íìåê ÿõøû,
Õàëêú÷þí ÿíûï ñåíìåê ÿõøû,
Êîçü ÿøûíäàí êóëüìåê ÿõøû,
Àíà-Þðòòà îëüìåê ÿõøû.
Õîðîøî âåðíóòüñÿ ñ ÷óæáèíû,
Õîðîøî ñãîðåòü è ïîòóõíóòü çà íàðîä,
Ëó÷øå ñìåÿòüñÿ, ÷åì ïðîëèâàòü ñë¸çû,
Õîðîøî óìåðåòü ó ñåáÿ íà Ðîäèíå.
(ñ. ×èñòåíüêå
ѳìôåðîïîëüñüêîãî ð-íó,
ÀÐ Êðèì) [27].
²íøîþ âàæëèâîþ ñèìâîë³÷íîþ ³íòåð-
ïðåòàö³ºþ îáðàçó Êðèìó, õàðàêòåðíîþ
äëÿ êðèìñüêîòàòàðñüêèõ óñíèõ îïîâ³äåé
òà ïóáë³÷íîãî äèñêóðñó, º îòîòîæíåííÿ
éîãî ³ ç áàòüê³âñüêèì (ä³ä³âñüêèì / ïðà-
ä³ä³âñüêèì) äîìîì. ϳñëÿ ðåïàòð³àö³¿ äî
Êðèìó á³ëüø³ñòü ñ³ìåé íàìàãàëàñÿ ðîç-
øóêàòè ñâî¿ áóäèíêè àáî ì³ñöÿ, äå âîíè
êîëèñü ðîçòàøîâóâàëèñÿ: «À äåòåé îí [÷î-
ëîâ³ê. – Î. Ñ.] âîçèë. Íó, îíè òàì êîå-÷òî
íàõîäèëè, ãäå-òî ìåñòà âîò òå, êàìíè òàì
âûëîæåííûå, âèäíî, ÷òî òàì äîìà áûëè,
îãîðîäû. Îíè òàì õîäèëè, ñ äåòüìè. Êîå-
÷òî òàì íàõîäèëè èç ïîñóäû, ÷òî ëè. Âîò
ýòî âîò ïðèâîçèë ìóæ. Îíè êàæäûé ãîä
òóäà åçäèëè ïî íà÷àëó, ðàíüøå» [26].
«Êàê áûëî îáèäíî, êîãäà ìû ñþäà â 91-ì
ãîäó ïåðååõàëè, ïîåõàëè ñìîòðåòü, ãäå ýòî,
îòöà èõíåãî (ìîåãî õîçÿèíà) ñåëî. Äæó-
ãåí, òîæå Ðîçäîëåíñêèé (Àê-Øåéñêèé)
ðàéîí. Òîëüêî êîëîäåö îñòàëñÿ. È òî – íà-
ïîëîâèíó. Ðàçâàëèëè. Äîìà – íè îäíîé
äîìèøêè íåòó» [3]. ϳñëÿ ïîâåðíåííÿ ç
ì³ñöü äåïîðòàö³¿ áàæàííÿ ìàòè âëàñíèé
ä³ì íà áàòüê³âùèí³ ìຠíå ëèøå ñîö³àëüíå
òà åêîíîì³÷íå ï³ä´ðóíòÿ, àëå é ñèìâîë³÷íå
çíà÷åííÿ: «Åñòåñòâåííîå æåëàíèå âîçâðà-
ùàþùèõñÿ íà ðîäèíó êðûìñêèõ òàòàð –
ïîñòðîèòü äîì íà çåìëå ïðåäêîâ…» [12].
Îáðàç Êðèìó â óñíîìó òà äðóêîâàíîìó
íàðàòèâ³ êðèìñüêèõ òàòàð íàáóâ ðèñ áëà-
ãîäàòíî¿ çåìë³, ºäèíîãî ì³ñöÿ, äå ìîæëèâå
â³äðîäæåííÿ íàö³¿; â³äòâîðþâàí³ñòü ì³æ-
ïîêîë³ííèõ çâ’ÿçê³â, åêîíîì³÷íå ïðîöâ³-
òàííÿ.  óñíèõ îïîâ³äÿõ ÷àñòî ï³äêðåñëå-
íèé ìàéæå ì³ñòè÷íèé çâ’ÿçîê ì³æ çåìëåþ
³ íàðîäîì, ùî áóâ ó íàñèëüíèöüêèé ñïîñ³á
âèñëàíèé ³ç Êðèìó. Ó íèõ ðîçïîâ³äàºòüñÿ
ïðî á³äè, ÿê³ ñï³òêàëè ¿õíþ ð³äíó çåìëþ
ï³ñëÿ àêòó äåïîðòàö³¿: ïåðåñèõàííÿ äæå-
ðåë, çàíåïàä ñåëèù, çäè÷àâ³ííÿ ñàä³â.
«Â Êðûìó áûëî î÷åíü ìíîãî ðîäíèêîâ.
È òî äàæå, êîãäà íàñ âûñåëèëè îòñþäà,
ìåñòíûå æèòåëè ãîâîðèëè: “Âîò, òàòàðû
óåõàëè è çàáèëè òàì ñïåöèàëüíî ðîäíè-
êè, øåðñòüþ ïîíàòûêàëè, ÷òîá âîäû íå
áûëî”». Âñå æå ïëàêàëî, ïðèðîäà ïëàêà-
ëà, æèâîòíûå ïëàêàëè, è ïðåäñòàâüòå, íà-
ðîä çäåñü òàêîé èñïîêîí âåêîâ æèë, âçÿëè
è âûñëàëè.
Æ.: Ïðîñòî ìåñòíûå æèòåëè çíàëè, â
êàêîå âðåìÿ íàäî ÷èñòèòü ýòè ðîäíèêè.
×.: Äà, à ýòè íå çíàëè, îíè òàì õîòå-
ëè áîëüøå âîäû äîáèòüñÿ, è êîïàëè åãî, à
îíî ðóñëî ìåíÿëî» [16].
Ïîâåðíåííÿ äåïîðòîâàíîãî íàðîäó äî
Êðèìó íåñå ïðîöâ³òàííÿ òà äîáðîáóò íå
ò³ëüêè äëÿ êðèìñüêèõ òàòàð, àëå é äëÿ ñà-
ìî¿ çåìë³, ç ÿêî¿ âîíè áóëè íàñèëüíèöü-
êè «âèêîð÷óâàí³» ðàäÿíñüêîþ âëàäîþ:
«Ñ òåõ ïîð ìíîãî âîäû óòåêëî, ñ ðîäèíû
áûë èçãíàí, âûêîð÷åâàí ñ êîðíåì íàðîä,
à âìåñòå ñ íèì è çíàìåíèòûå êðûìñêèå
ñàäû óíè÷òîæåíû, ïðåäàíû çàáâåíèþ
ìåñòíûå ïëîäîâûå ñîðòà. Áóäóò ëè âíîâü
ñ âîñòîðãîì âîñïåòû ïîýòàìè êðûìñêèå
“ñàäû Èðåìà”, êàê è ïðåæäå, çàâèñèò îò
íàñ» [2].
Ñàìà ðåïàòð³àö³ÿ, ïîâåðíåííÿ íàðî-
äó íà ð³äí³ çåìë³, óñâ³äîìëþºòüñÿ ÿê
çàêîíî ì³ðíèé òà íåçâîðîòíèé ïðîöåñ:
«Êàê èçâåñòíî, íàø íàðîä, õîòü è ìåä-
ëåííî, íî, íåâçèðàÿ íè íà êàêèå òðóä-
íîñòè, âñ¸ æå âîçâðàùàåòñÿ íà ðîäèíó.
Äóìàþ, ýòîò ïðîöåññ íèêàê óæå íèêîìó
íå îñòàíîâèòü. Âåäü ïî÷òè ó âñåõ ñîîòå÷å-
ñòâåííèêîâ, ïðîæèâàþùèõ çà ðóáåæîì,
êîíå÷íîé öåëüþ ÿâëÿåòñÿ Êðûì» [30].
Íàéá³ëüøîþ ÷åñíîòîþ ââàæàºòüñÿ çäàò-
í³ñòü âèòðèìàòè âñ³ æèòòºâ³ òðóäíîù³ ³
íå âòðàòèòè ãîëîâíî¿ íàä³íäèâ³äóàëü-
íî¿, ñï³ëüíî¿ ãðóïîâî¿, çàãàëüíîåòí³÷íî¿
ìåòè – ïîâåðíóòèñÿ íà ³ñòîðè÷í³ çåìë³:
«Âû âèäåëè îáûêíîâåííóþ òðàâêó? Ÿ
çàêàòûâàþò êàòêîì ïîä àñôàëüò, à îíà
http://www.etnolog.org.ua
49
ïðîáèâàåò è àñôàëüò, è áåòîí. Òàê è ÿ,
è ìíîãèå ìîè ñîîòå÷åñòâåííèêè óïîðíûì
òðóäîì ïðîáèâàëèñü â æèçíè, äîñòèãàÿ
âûñøèõ õîçÿéñòâåííûõ äîëæíîñòåé […].
Óòåøàåò îäíî, ýòè òÿãîòû è ëèøåíèÿ,
êîòîðûå òåðïèò íàðîä, – öåíà åãî æèçíè
íà ðîäèíå – â Êðûìó» [8].
Âàæëèâèì àêòîì ðå³íòåãðàö³¿ â êðèì-
ñüêèé ïðîñò³ð òà îñâîºííÿ ð³äíî¿ òåðèòîð³¿
äëÿ êðèìñüêèõ òàòàð º ïðîöåñ îòðèìàííÿ
âëàñíî¿ çåìë³, ñàìå òîìó â Êðèìó çåìåëü-
íå ïèòàííÿ ñòî¿òü òàê ãîñòðî. Îòðèìàííÿ
â ïðèâàòíó âëàñí³ñòü çåìåëüíèõ íàä³ë³â,
îêð³ì ñóñï³ëüíî¿ òà åêîíîì³÷íî¿, ìຠùå
çíà÷íó ñèìâîë³÷íó ö³íí³ñòü. Çâåäåííÿ áó-
äèíêó íà âëàñí³é çåìë³ – ÷àñòèíà ïðîöå-
ñó îñòàòî÷íîãî âêîð³íåííÿ òà â³äíàéäåííÿ
ð³äíî¿ çåìë³, à îòðèìàííÿ ïðèâàòíèõ ä³-
ëÿíîê º ÷àñòèíîþ ïðîöåñó çíàêîâî¿ ïðî-
ñòîðîâî¿ ³íòåãðàö³¿ êðèìñüêîòàòàðñüêî¿
ñï³ëüíîòè: «Êîðåííûì âî âñå âðåìåíà
ñ÷èòàëñÿ íàðîä, êîòîðûé æèâ¸ò íà çåìëå.
[…] Ðàäè áóäóùåãî íóæíî áûëî êîðíÿìè
âðàñòè â ðîäíóþ çåìëþ» [17]. «Çåìëÿ –
îñíîâà ãîñóäàðñòâà è åãî íàðîäà. Ðàçâå
å¸ ìîæíî îòäàâàòü èëè ïðîäàâàòü? Ýòî
íàöèîíàëüíîå äîñòîÿíèå âñåãî íàñåëå-
íèÿ ñòðàíû. Åñòü çåìëÿ – åñòü íàðîä, à
çíà÷èò, è ãîñóäàðñòâî. Ðîäèíó, å¸ çåìëè,
âîäó, âîçäóõ íå ïðîäàþò, à çàùèùàþò îò
ëþáîãî ïîñÿãàòåëüñòâà» [7].
ϳñëÿ ïîâåðíåííÿ íà åòí³÷íó áàòüê³â-
ùèíó ãîëîâíà åòíîìîá³ë³çóþ÷à ìåòà áóëà
äîñÿãíóòà, ùî ïðèâåëî äî ïåâíîãî çìåí-
øåííÿ âíóòð³øíüî¿ íàïðóæåíîñò³ é êîí-
ñîë³äàö³¿ âñåðåäèí³ ñï³ëüíîòè. Öå ó ñâîþ
÷åðãó ïðèçâåëî äî çíà÷íîãî ðîç÷àðóâàííÿ,
àäæå óÿâíèé îáðàç æèòòÿ íà ³ñòîðè÷í³é
áàòüê³âùèí³ íå â³äïîâ³äàâ ³ñíóþ÷³é ðåàëü-
íîñò³, äàëèñÿ âçíàêè é ÷èñëåíí³ ñîö³àëü-
í³ òà åêîíîì³÷í³ íåãàðàçäè, ÿê³ äîâåëîñÿ
ïåðåæèòè ðåïàòð³àíòàì íà ð³äí³é çåìë³.
Ó öåé ÷àñ ôîðìóºòüñÿ íîâèé îáðàç ñåáå
ÿê «÷óæèõ íà ñâî¿é áàòüê³âùèí³». ³í
çíà÷íîþ ì³ðîþ áóâ ðåàêö³ºþ íà ³ïîáóòó-
þ÷³ åòí³÷íî-íàö³îíàëüí³ ñòåðåîòèïè ñåðåä
ñëîâ’ÿíñüêîãî íàñåëåííÿ Êðèìó, ÿêå äóæå
÷àñòî âîðîæå òà íåïðèÿçíî ñòàâèëîñÿ äî
íîâèõ ñóñ³ä³â. ϳñëÿ ïåðåñåëåííÿ äî Êðè-
ìó ïåðøî÷åðãîâèì çàâäàííÿì ñòàëî äîìà-
ãàííÿ âèçíàííÿ çà êðèìñüêèìè òàòàðàìè
¿õíüîãî ïðàâà íàçèâàòè ñåáå ì³ñöåâèì åò-
íîñîì, óêîð³íåíèì íà êðèìñüêèõ çåìëÿõ.
Ãîëîâíèì àðãóìåíòîì º òâåðäæåííÿ, ùî,
íà â³äì³íó â³ä ³íøèõ åòí³÷íèõ ñï³ëüíîò
Êðèìó, êðèìñüê³ òàòàðè – ÷è íå ºäèíèé
åòíîñ, ó ÿêîãî íåìຠ³íøèõ òåðèòîð³é çà
ìåæàìè Êðèìó, ÿê³ á ìîæíà áóëî ââàæà-
òè åòí³÷íèìè: «Ïîëèòè÷åñêèå, 25 ëåò ñè-
äèò, ñèäèò, à ïîòîì åãî âûïóñêàþò. À íàñ
óæå 65 ëåò. Íè÷åãî íå îñòîíîâèò íàøèõ.
Êðûìñêèå ñàìûå, ñàìûå ìû ðîæä¸ííûå,
â Êðûìó ðîäèëèñü ìû. Ìû áîëüøå íè-
÷åãî íå çíàåì. Êðûì íàøà ðîäèíà» [13].
«À íàì íåêóäà èäòè, ìû íà ñâîåé ðîäèíå,
äðóãîé ó íàñ íåò» [19].
Ñüîãîäí³ ïèòàííÿ åòí³÷íî¿ áàòüê³âùè-
íè êðèìñüêèõ òàòàð äåäàë³ á³ëüøå íàáóâàº
ïîë³òè÷íîãî çàáàðâëåííÿ íà òë³ äèñêóñ³é
íàâêîëî ïðîáëåìè ïðî ñòàòóñ êîð³ííèõ íà-
ðîä³â òà àâòîõòîííîãî íàñåëåííÿ Êðèìó.
Âàðòî çàçíà÷èòè, ùî ð³âåíü âëàñíîãî
îòîòîæíåííÿ ç Óêðà¿íñüêîþ äåðæàâîþ òà
óêðà¿íñüêèì ãðîìàäÿíñòâîì ó êðèìñüêèõ
òàòàð âèùèé, àí³æ, íàïðèêëàä, ó ðîñ³é-
ñüêîãî íàñåëåííÿ Êðèìó. Òàê, çà ðåçóëü-
òàòàìè îïèòóâàííÿ, ïðîâåäåíîãî öåíòðîì
Ðàçóìêîâà, íà çàïèòàííÿ «×è ââàæàºòå
âè Óêðà¿íó ñâîºþ áàòüê³âùèíîþ?» 44,5 %
êðèìñüêèõ òàòàð â³äïîâ³ëè ñòâåðäíî, ñåðåä
ðîñ³ÿí Êðèìó öåé ïîêàçíèê áóâ íèæ÷èì
(34,4 %) [24, ñ. 14]. Ëîêàëüíèé ïàòð³îòèçì
ñåðåä êðèìñüêèõ òàòàð òàêîæ çíà÷íî âè-
ðàçí³øèé, àí³æ â óêðà¿íö³â òà ðîñ³ÿí, ùî
ïðîæèâàþòü íà Êðèìñüêîìó ï³âîñòðîâ³.
Çîêðåìà, çà îïèòóâàííÿì, îïóáë³êîâàíèì
ó 1997 ðîö³, íà çàïèòàííÿ «×è ââàæàºòå
âè Êðèì ñâîºþ áàòüê³âùèíîþ?» â³äïîâ³ëè
ñòâåðäíî 87,7 % êðèìñüêèõ òàòàð ³ ëèøå
65 % ðîñ³ÿí òà óêðà¿íö³â [14, ñ. 23–26].
Öå çíà÷íîþ ì³ðîþ ïîâ’ÿçàíå ç íåîäíîð³ä-
í³ñòþ ñëîâ’ÿíñüêîãî íàñåëåííÿ Êðèìó,
à òàêîæ ³ç òèì, ùî ïåðåâàæíà á³ëüø³ñòü
ðîñ³ÿí òà óêðà¿íö³â îñåëèëèñÿ íà ï³âîñò-
ðîâ³ â³äíîñíî íåäàâíî, òîæ íå îòîòîæíþ-
þòü Óêðà¿íè â ö³ëîìó ³ Êðèì çîêðåìà ç³
ñâîºþ Áàòüê³âùèíîþ. Ðåçóëüòàòè ñîö³î-
ëîã³÷íîãî îïèòóâàííÿ äîâîäÿòü, ùî êðèì-
ñüê³ òàòàðè ³ ñëîâ’ÿíñüêå íàñåëåííÿ Êðèìó
âêëàäàþòü ð³çíèé ñåíñ ó ïîíÿòòÿ «áàòü-
ê³âùèíà». Òàê, á³ëüø³ñòü óêðà¿íö³â òà ðî-
ñ³ÿí óâàæàþòü áàòüê³âùèíîþ ì³ñöå ñâîãî
íàðîäæåííÿ (58,4 % ³ 50,7 % â³äïîâ³äíî;
31,3 % îïèòàíèõ ðîñ³ÿí óâàæàþòü áàòüê³â-
ùèíîþ ì³ñöå, äå ïðîæèëè çíà÷íó ÷àñòèíó
æèòòÿ). Ñåðåä êðèìñüêèõ òàòàð ïåðåâàæàº
äóìêà ïðî òå, ùî áàòüê³âùèíîþ ìîæíà
ââàæàòè ì³ñöå, äå íàðîäèëèñÿ òà âèðîñëè
ïðåäêè (75,4 %) [14, ñ. 23–26]. Äëÿ ïðèê-
ëàäó òåðèòîð³àëüíî¿ ³äåíòèô³êàö³¿ åòí³÷-
íîãî ðîñ³ÿ íèíà, ìåøêàíöÿ Êðèìó, íàâåä³-
ìî óðèâîê ç îäíîãî ³íòåðâ’þ, çàïèñàíîãî
http://www.etnolog.org.ua
50
âèïàäêîâî â Êðèìó ï³ä ÷àñ îïèòóâàííÿ
êðèìñüêîãî òàòàðèíà ç òåìè òðàäèö³éíî¿
êóëüòóðè. Ñâ³äêîì íàøî¿ ðîçìîâè ñòàâ
çíàéîìèé êðèìñüêîòàòàðñüêîãî ðåñïîíäåí-
òà. ³í äîñèòü ãîñòðî â³äðåàãóâàâ íà òåìó
íàøî¿ ðîçìîâè (äåïîðòàö³ÿ, ïîâåðíåííÿ
íà áàòüê³âùèíó, êîëèøíº æèòòÿ â Êðèìó)
³ ìèìîâîë³ çàìèñëèâñÿ íàä ñâî¿ì åòí³÷íèì
êîð³ííÿì ³ ñòàòóñîì: «ß ðóññêèé, ÿ íå ïî-
íÿòíî êàêîé. ß ñ 52-ãî ãîäà çäåñü. Ýòî
ñåé÷àñ äóðèñòèêà. ß ïî íàöèîíàëüíîñòè,
åñëè ðàçîáðàòüñÿ, âíà÷àëå... ðîäèëñÿ â âà-
ãîíå, îòåö áåëîðóñ, äåä ðóññêèé, áàáóøêà
ìîðäîâêà. Ãäå ìîÿ ðîäèíà? Êàêîé ÿ íàöè-
îíàëüíîñòè?» [15]. Íà ïîáóòîâîìó ð³âí³
â³äáóâàºòüñÿ êîíêóðåíö³ÿ ì³æ êðèìñüêè-
ìè òàòàðàìè ³ ì³ñöåâèì ñëîâ’ÿíñüêèì íà-
ñåëåííÿì Êðèìó çà ïðàâî íàçâàòè Êðèì
ñâîºþ áàòüê³âùèíîþ: «Äàæå áûë îäèí
ïîæèëîé ÷åëîâåê, ãîâîðèò, âîò, ðåáÿòà,
ïðèåõàëè ñî Ñðåäíåé Àçèè, îíè çäåñü ðî-
äèëèñü, ïðèøëè ïîñìîòðåòü ñâîþ Ðîäèíó.
Íó, òàêîé ðàçãîâîð. À òîò, îí ïîæèëîé ÷å-
ëîâåê áûë, îí ñìîòðåë, ñìîòðåë, à ïîòîì:
“À ãäå æ òîãäà ìîÿ ðîäèíà?”» [10].
Îñòàíí³ ê³ëüêà äåñÿòèë³òü ìè áóëè
ñâ³äêàìè äèíàì³÷íèõ åòí³÷íèõ ïðîöåñ³â
óñåðåäèí³ êðèìñüêîòàòàðñüêî¿ åòí³÷íî¿
ñï³ëüíîòè ³ â îòî÷åíí³ ¿¿ åòí³÷íèõ ñóñ³ä³â.
Âîíà ïåðåæèëà äóæå ïîòóæíèé ìîá³ë³-
çàö³éíèé ñïëåñê, ÿêèé äîçâîëèâ ñîòíÿì
òèñÿ÷àì ïðåäñòàâíèê³â åòíîñó ïîëèøèòè
äîñòàòíüî êîìôîðòíå æèòòÿ â Ñåðåäí³é
À糿 òà âèðóøèòè íàçóñòð³÷ åêîíîì³÷í³é
³ ïîáóòîâ³é íåâèçíà÷åíîñò³, ùî ÷åêàëà íà
íèõ íà ð³äí³é çåìë³. Ãîëîâíèì ãàñëîì, ùî
êîíñîë³äóâàëî êðèìñüêîòàòàðñüêó ñï³ëü-
íîòó, áóëî ïîâåðíåííÿ ãðóïè íà åòí³÷íó
áàòüê³âùèíó.
˳òåðàòóðà
1. Uehling G. Beyond memory: the Crimean
Tatars’ deportat ion and return. – New York,
2004.
2. Àáäóëëàåâ È. Ãäå âû, êðûìñêèå «ñàäû
Èðåìà» [Åëåêòðîííèé ðå ñóðñ] // Ãîëîñ
Êðûìà. – 2011. – 1 ÿíâàðÿ. – Ðåæèì äîñòóïó :
http://www.goloskrima.com/?p=4745.
3. Àáäóðàèìîâà Ìåñòóðà (1935 ð. í.),
íàð. â ñ. Êó÷óê-Àññ (íèí³ íå ³ñíóº) Ðîçäî-
ëèíñüêîãî ð-íó ÀÐÊ. Çàïèñàëà Î. Ñîáîëºâà
12.07.2010 ð. â ì. ªâïàòîð³¿.
4. Àäèëå Ýìèðîâà. Íîñòàëüãèÿ [Åëåêòðîí-
íèé ðåñóðñ]. – Ðåæèì äîñòó ïó : http://www.
kirimtatar.com/Archive/edie.html.
5. Àìåòîâà Ìåäèíå-Øåðôå (1965 ð. í.). Çà-
ïèñàëà Î. Ñîáîëºâà 07.10. 2010 ð. â ñ. Çîëîòå
Ïîëå ʳðîâñüêîãî ð-íó ÀÐÊ.
6. Áåäû ññûëüíûõ ìíå çíàêîìû íå
ïîíàñëûøêå… [Åëåêòðîííèé ðåñóðñ] / /
Ãîëîñ Êðûìà. – 2011. – 29 èþëÿ. – Ðå-
æèì äîñòóïó : http://www.goloskrima.
com/?p=6055.
7. Áåçàçèåâ Ë. Äîñòîèíñòâî íàöèè – ïóòü
ê åå ñàìîñîõðàíåíèþ [Åëåêòðî ííèé ðåñóðñ]. –
2010. – 15 ÿíâàðÿ. – Ðåæèì äîñòóïó : http://
www.goloskrima.com/?p=3011.
8. Áåçàçèåâ Ë. Óòåøàåò îäíî, ÷òî ýòè
òÿãîòû è ëèøåíèÿ, êîòîðûå òåðïèò íà ðîä, –
öåíà åãî æèçíè íà ðîäèíå – â Êðûìó [Åëåê-
òðîííèé ðåñóðñ] // Ãîëîñ Êðûìà. – 2011. –
9 ñåíòÿáðÿ. – Ðåæèì äîñòóïó : http://www.
goloskrima.com/?p=6305.
9. Áîãîìîëîâ Î., Ñåìèâîëîñ ². Êðèìñüêî-
òàòàðñüêèé ãàçåòíèé äèñêóðñ: óÿâëåííÿ ï ðî
ñåáå // Êðèòèêà. – 2010. – ¹ 1–2.
10. Áóðõàí Àáëÿçîâ (1932 ð. í.), íàð.
â ñ. Àé-Ñåðåç (íèí³ – ñ. ̳æð³÷÷ÿ) Ñó-
äàöüêîãî ð-í ó ÀÐÊ. Çàïèñàëà Î. Ñîáîëºâà
ó êâ³òí³ 2011 ð. â ñ. Êåòåðëåç Ëåí³íñüêî-
ãî ð-íó ÀÐÊ.
11. Ãðèìè÷ Ì. ²äåíòè÷í³ñòü, åòí³÷í³ñòü,
åòí³÷íà ³äåíòè÷í³ñòü: òåðì³íè òà ïîíÿòòÿ (íà
ìàòåð³àëàõ ñó÷àñíî¿ ï³âí³÷íîàìåðèêàíñüêî¿
íàóêè) // Åòí³÷íà ³ñòîð³ÿ íàðîä³â ªâðîïè. –
2009. – Âèï. 28.
12. Äàéòå ëþäÿì ñòðîèòü äîì! [Åëåêòðîí-
íèé ðåñóðñ] // Ãîëîñ Êðûìà. – 2011. – 18 íîÿá-
ðÿ . – Ðåæèì äîñòóïó : http://www.goloskrima.
com/?p=6645.
13. Åáóëèñîâà Ìàãäóáå (1926 ð. í.), íàð.
â ñ. Áàáåê Ëåí³íñüêîãî ð-íó ÀÐÊ. Çàïèñàëà
Î. Ñîáîëºâà 22.07.2010 ð. â ì. Áàõ÷èñàðà¿.
14. Åôèìîâ Ñ. Îá îñîáåííîñòÿõ ìàñîâîãî
ñîçíàíèÿ ðåïàòðèàíòîâ // Ðåãèîí: ïðîáëåìû è
ïåðñ ïåêòèâû. – 1997. – ¹ 2.
15. Çàïèñàëà Î. Ñîáîëºâà â ñåðïí³ 2008 ð.
â ì. Áàõ÷èñàðà¿.
16. Çàïèñàëà Î. Ñîáîëºâà 21.07.2 010 ð. â
ì. Áàõ÷èñàðà¿.
17. Çà÷åì, ñêàæè, ãîðîäèøü îãîðîä,  êî-
òîðîì ñîðíÿêè ïðîèçðàñòàþò? [Åëåêòðîííèé
ðåñóðñ] // Ãîëîñ Êðûìà. – 2010. – 24 äåêàá-
ðÿ. – Ðåæèì äîñòóïó : http://www.goloskrima.
com/?p=4701.
18. Êðûìñêèå òàòàðû: ïðîáëåìû ðåïàòðè-
àöèè / Èíñòèòóò âîñòîêîâåäåíèÿ ÐÀÍ. – Ì.,
1997.
http://www.etnolog.org.ua
51
19. Ëþ äè ìèðà, ñëûøèòå, çâó÷èò ñî
âñåõ ñòîðîí! [Åëåêòðîííèé ðåñóðñ] // Ãîëîñ
Êðûìà. – 2008. – 1 8 èþëÿ. – Ðåæèì äîñòóïó :
http://www.goloskrima.com/?p=651.
20. Ìàëüêîâà Â. Ê., Òèøêîâ Â. À. Êóëüòó-
ðà è ïðîñòðàíñòâî. – Ì., 2009. – Êí. 1.
21. Ìàòëóáîâ Àê³ì (1967 ð. í.), íàð. â ì. Ñà-
ìàðêàíä³. Çàïèñàëà Î. Ñîáîëºâà 12.07.2010 ð.
â ì. ªâïà òîð³¿.
22. Ìåéëàõñ Ï. Îòäàâàÿ «ðîäèíå» äîëæ-
íîå [Åëåêòðîííèé ðåñóðñ] // Íåâà. – 2011. –
¹ 3. – Ðåæèì äîñòóïó : http://magazines.russ.
ru/neva/2011/3.
23. Ìóæäàáàºâà Êóðòîòàé (1926 ð. í.), íàð.
â ñ. Áóðíàø (Óâàðîâêà) Íèæíüîã³ðñüêîãî ð-íó
ÀÐÊ. Çàïèñàëà Î. Ñîáîëºâà 21.06.2010 ð. â
ì. Áàõ÷èñàðà¿.
24. Íàö³îíàëüíà áåçïåêà ³ îáðîíà. –
2008. – ¹ 10.
25. Íåì³òóëëàºâà À볺 (1966 ð. í.), íàð.
â ì. Ñàìàðêàíä³. Áàòüêè ðîäîì ³ç ñ. Àðîìàò-
íå Áàõ÷èñàðàéñüêîãî ð -íó ÀÐÊ. Çàïèñàëà
Î. Ñîáîëºâà 24.06.2010 ð. â ñ. Ñåâàñòÿí³âêà
Áàõ÷èñàðàéñüêîãî ð-íó ÀÐÊ.
26. Îçåíáàøëû Ý. Îñîáåííîñòè ïðî-
áëåìàòèêè ýïèòàôèé… [Åëåêòðîííèé ðå-
ñóðñ] // Ãîëîñ Êðûìà. – 2010. – 18 èþíÿ. –
Ðåæèì äîñòóïó : http://www.goloskrima.
com/?p=3709.
27. Îçåíáàøëû Ý. Îñîáåííîñòè ïðîáëå-
ìàòèêè ýïèòàôèé… [Åëåêòðîííèé ðåñóðñ] //
Ãîëîñ Êðûìà. – 2010. – 25 èþíÿ. – Ðåæèì
äîñòóïó : http://www.goloskrima.com/?p=3709.
28. Ïàøèíà Í. Ï. Âïëèâ åòí³÷íîãî ôàê-
òîðà íà ôîðìóâàííÿ ïîë³òè÷íî¿ ³äåíòè÷íîñò³
[Åëåêòðîííèé ðåñóðñ] // Ïîë³òîëîã ³÷í³ çàïèñ-
êè : çá. íàóê. ïðàöü. – 2011. – ¹ 3. – Ðå-
æèì äîñòóïó : http://www.nbuv.gov.ua/portal/
Soc_Gum/Polzap/2011_3/index.htm.
29. Ðåôàò Àïïàçîâ. Ñëåäû â ïàìÿòè è
â ñåðöå [Åëåêòðîííèé ðåñóðñ]. – Ðåæèì äî-
ñòóïó : http://www.kirimtatar.com/Books /
appazov2.html.
30. Ñíîâà ñëûøó çîâ ÿ ðîäèíû ñâîåé, è
òîñêà óõîäèò, íà äóøå ñâåòëåé… [Åëåêòðî-
ííèé ðåñóðñ] // Ãîëîñ Êðûìà. – 2011. – 2 5 ìàð-
òà. – Ðåæèì äîñòóïó : http://www.goloskrima.
com/?p=5319.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-207977 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2313-8505 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T18:05:05Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Соболєва, О. 2025-10-16T10:35:37Z 2011 Формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в АР Крим / О. Соболєва // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 44-51. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207977 Визначальним елементом етнічної ідентичності кримських татар є уявлення про рідну землю, яке актуалізувалося за часів їх перебування в країнах депортації і продовжує домінувати в період репатріації та повернення на батьківщину. У статті пропонуємо до розгляду основні складові уявлень про етнічні землі кримських татар у сучасному публічному дискурсі. Дослідження здійснене на аналізі власних польових джерел, зібраних під час експедиційної роботи в регіоні, а також на основі статистичних матеріалів різних років і публікацій у регіональній пресі та публіцистиці. The defining element of the ethnic identity of the Crimean Tatars is the idea of their homeland, which became more actual during their stay in the countries of deportation. This idea continues to dominate during the Crimean Tatars’ repatriation and return home. The paper proposes to review the basic elements of the Crimean Tatars’ idea of ethnic lands in contemporary public discourse. The study is based on an analysis of our own field sources and on statistical materials from different years and publications in the regional press. Определяющим элементом этнической идентичности крымских татар является представление о родной земле, которое актуализировалось во времена их пребывания в странах депортации и продолжает доминировать в период репатриации и возвращения на родину. В статье предлагаем к рассмотрению основные составляющие представлений об этнических землях крымских татар в современном публичном дисскурсе. Исследование осуществлено на анализе личных полевых источников, собранных во время экспедиционной работы в регионе, а также на основе статистических материалов разных годов и публикаций в региональной прессе та публицистике. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Матеріали до української етнології Інтеграційні й етноідентифікаційні процеси: традиції та сучасність Формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в АР Крим Article published earlier |
| spellingShingle | Формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в АР Крим Соболєва, О. Інтеграційні й етноідентифікаційні процеси: традиції та сучасність |
| title | Формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в АР Крим |
| title_full | Формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в АР Крим |
| title_fullStr | Формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в АР Крим |
| title_full_unstemmed | Формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в АР Крим |
| title_short | Формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в АР Крим |
| title_sort | формування образу етнічної батьківщини кримських татар в умовах репатріації та облаштування в ар крим |
| topic | Інтеграційні й етноідентифікаційні процеси: традиції та сучасність |
| topic_facet | Інтеграційні й етноідентифікаційні процеси: традиції та сучасність |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207977 |
| work_keys_str_mv | AT sobolêvao formuvannâobrazuetníčnoíbatʹkívŝinikrimsʹkihtatarvumovahrepatríacíítaoblaštuvannâvarkrim |